Лептин крові та психоемоційний статус хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького

Лептин крові та психоемоційний статус хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

О.М. Радченко

Л.І. Пилипів

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) характеризується частою коморбідністю, яка негативно впливає на його перебіг, якість життя хворих та прогноз [1]. Частими коморбідними станами при ХОЗЛ є тривожні та депресивні розлади: хворі на ХОЗЛ на 85,00 % більш схильні до їх розвитку, ніж здорові особи, а депресія у них зустрічається майже в 2 рази частіше [2]. Однією з причин цього вважають активацію системного запалення з підвищенням у крові його біомаркерів (С-реактивний протеїн, фактор некрозу пухлин альфа, інтерлейкін 8 та лептин). На думку багатьох учених, саме рівень гормону жирової тканини лептину відіграє важливу роль у розвитку тривоги та депресії при ХОЗЛ [3; 4]. Крім того, що лептин є прозапальним медіатором та може відігравати роль у підтримці запального процесу у хворих на ХОЗЛ [5], він характеризується також анксіолітичною та антидепресивною дією [4; 6].

Результати досліджень Дж. Карвальо-Феррейра (2015) [7] та Д. Попової зі співавт. (2016) [8] вказують на те, що підвищення рівня лептину крові асоційоване з появою депресивних та тривожних розладів незалежно від маси тіла. На противагу цьому, в іншому дослідженні було встановлено, що саме низькі рівні лептину у жінок асоційовані з появою симптомів депресії [3]. Згідно з Д. Марацціті та співавт. (2013) [6], такі суперечливі результати пов'язані з тривалою циркуляцією високих рівнів лептину крові та розвитком лептинорезистентності у пацієнтів із гіперлептинемією. Таким чином, вивчення впливу рівня лептину на виникнення тривожних та депресивних розладів у хворих на ХОЗЛ, які можуть позначатися на його перебігу та схильності до лікування, набуває особливої актуальності.

Мета дослідження

Метою нашого дослідження було визначення залежності проявів симптомів тривоги та депресії у хворих на ХОЗЛ залежно від рівня лептину крові.

Матеріали та методи дослідження

Обстежено 39 пацієнтів із загостренням ХОЗЛ (18 жінок та 21 чоловік, медіана віку - 59 років):

індекс маси тіла (ІМТ) оцінювали за формулою Кетле (медіана ІМТ 27,70 кг/м²);

рівень лептину сироватки крові визначали методом твердофазового ферментозв'язаного імуносорбентного аналізу з використанням реактиву DRG Лептин ELISA (Німеччина, норма 2,05-5,63 нг/мл для чоловіків та 3,63-11,09 нг/мл для жінок);

вираженість тривоги та депресії оцінювали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Результат 0-7 балів оцінювали як відсутність, 8-10 балів - субклініч- ну, >11 балів - клінічно виражену тривогу/ депресію.

Результати опрацьовані методами варіаційної статистики, подані як медіана [нижній; верхній квартиль], кореляції оцінені за Кендаллом (т). За рівень істотності прийнято р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Рівень лептину у хворих на ХОЗЛ становив 16,10 [6,00; 40,00] нг/мл, причому у жінок його вміст був очікувано вищим, ніж у чоловіків (25,90 [8,60; 60,10] проти 12,90 [2,60; 18,10] нг/мл; р<0,05). Закономірно кількість лептину крові також прямо корелювала з ІМТ обстежених пацієнтів (т=0,30; р = 0,006).

За рівнем лептину ми поділили пацієнтів на 2 групи: з нормальним (І група, n = 12) та підвищеним (ІІ група, n = 27) рівнями. Групи не відрізнялись істотно за статтю, віком, тривалістю ХОЗЛ, лікуванням, проте різниця була за ІМТ (22,90 [20,60; 23,90] кг/м Yohannes A.M., Alexopoulos G.S. Depression and anxiety in patients with COPD. European Respiratory Review, 2014, vol. 23, no. 133, pp. 345-349. проти 29,70 [26,70; 35,10] кг/м²; р = 0,002).

Результати анкетування показали, що загалом рівень депресії у хворих на ХОЗЛ перевищував рівень тривоги у 1,2 рази (11,00 [9,00;13,00] проти 9,00 [6,00;11,00] балів; р<0,05). Істотної різниці між рівнями тривоги та депресії у чоловіків та жінок виявлено не було (обидва р>0,05).

Однак були виявлені суттєві відмінності між рівнями тривоги та депресії у хворих з підвищеним та нормальним рівнями лептину. Зокрема, у хворих ІІ групи:

рівень тривоги становив 10,00 [7,00; 12,00] балів, що значно вище, ніж у пацієнтів І групи (7,00 [3,50; 8,00] балів; р = 0,01);

рівень депресії також був істотно вищим (12,00 [9,00; 14,00] проти 9,50 [8,00; 10,50] балів; р = 0,01).

Частота виявлення клінічно виражених симптомів тривоги та депресії в обох групах також залежала від вмісту лептину і у ІІ групі пацієнтів була значно вищою, ніж у пацієнтів І групи (обидва р<0,05) (рис. 1). Проведений кореляційний аналіз показав прямий кореляційний зв'язок між рівнем лептину крові та вираженістю депресії (т = 0,30; р = 0,002). Цікаво, що при поділі пацієнтів за гендерною ознакою така кореляція зберігалась лише у жінок (т = 0,40; р = 0,02).

Важливо, що на рівень депресії впливав не лише рівень лептину крові, а й ІМТ. Зокрема, встановлено, що ІМТ прямо корелював з вираженістю депресії у балах (т = 0,30; р = 0,006). Також зафіксована чітка тенденція до появи кореляції між ІМТ та рівнем тривоги (т = 0,20; р = 0,09). Сумарний рівень тривоги у хворих на ХОЗЛ з ожирінням був відповідно вище, ніж у хворих з нормальною масою тіла (10,00 [7,00; 12,00] проти 8,00 [5,00; 11,00] балів), хоча різниця не досягла рівня істотності (р = 0,30). А от рівень депресії у хворих на ХОЗЛ з ожирінням виявився значно вищим (12,50 [10,50; 14,50] проти 10,50 [9,00; 12,00] балів; р = 0,04). У той же час, частота виявлення клінічно виражених симптомів тривоги та депресії у хворих з нормальною масою тіла та ожирінням суттєво не відрізнялася (обидва р>0,05).

Рис. 1. Частота виявлення клінічно виражених симптомів тривоги та депресії у хворих з нормальним та підвищеним рівнями лептину крові (%)

Отримані результати не дозволяють нам однозначно стверджувати, що лежить в основі депресивних розладів при ХОЗЛ - збільшення маси тіла чи рівня лептину. Однак ці дані вказують на необхідність проведення додаткових досліджень у цьому напрямку.

Враховуючи те, що лептин має анксіолітичний та антидепресивний ефекти, отримані дані можна пояснити тим, що у хворих із гіперлептинемією, спричиненою надмірною масою/ожирінням або ж загостренням ХОЗЛ з активацією синдрому запалення, може виникати лептинорези- стентність, яка призводить до порушення транспорту лептину через гематоенцефалічний бар'єр, зниження функції лептинового рецептора та порушення передачі сигналів лептином [9].

У мишей лептин є важливим регулятором роботи гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, однак роль лептину у виникненні хронічного психологічного стресу у людини не так однозначна, і наразі вплив лептину на психоемоційний статус людини пов'язують з пригніченням ним активності дофамінових нейронів [10]. Виявлені нами зміни, безперечно, вказують на необхідність більш детального вивчення цих взаємозв'язків для подальшої корекції причин виникнення психоемоційних розладів та їх лікування.

У хворих на ХОЗЛ з гіперлептинемією рівні тривоги та депресії, як і частота виявлення клінічно виражених симптомів цих розладів, є істотно вищими, ніж у хворих з нормальним вмістом лептину. Тому хворих на ХОЗЛ з гіперлептинемією слід обстежувати на предмет тривожних та депресивних розладів та за їх наявності розглядати питання проведення психологічної та медикаментозної корекції. Перспективним вважається вивчення впливу корекції тривожно-депресивних розладів на рівень лептину крові.

Література

симптом тривога депресія легені

1. Фещенко Ю.І. Хронічне обструктивне захворювання легень та супутня депресія - важлива медико-соціальна проблема / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина,

2. О.В. Поточняк // Український пульмонологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 56-58.

3. Yohannes A.M. Depression and anxiety in patients with COPD / A.M. Yohannes, G.S. Alexopoulos // European Respiratory Review. - 2014. - Vol. 23, № 133. - P. 345-349.

4. Leptin and ghrelin - the new old players in obesity and depression / R. V. Sandeva, S.M. Mihaylova, N. Sandeva // Journal of Biomedical and Clinical Research. - 2014. - Vol. 7, № 2. - P. 75-80.

5. Plasma levels of leptin in reproductive-aged women with mild depressive and anxious states / Yoshida-Komiya, K. Takano, K. Fujimori [et al.] // Psychiatry and Clinical Neurosciences. - 2014. - Vol. 68, № 7. - P. 574-581.

6. Assessment of leptin and resistin levels in patients with chronic obstructive pulmonary disease / A. Kumor-Kisielewska, D. Kierszniewska-Stpien, T. Pietras [et al.] // Polskie Archiwum Medycyny Wewnet- rznej. - 2013. - Vol. 123, № 5. - P. 215-220.

7. Metabolic syndrome and major depression / D. Marazziti, G. Rutigliano, S. Baroni [et al.] // CNS Spect- rums. - 2013. - Vol. 19, № 4. - P. 293-304.

8. Is there a role for leptin in the reduction of depression symptoms during weight loss therapy in obese adolescent girls and boys? / J.P. de Carvalho-Ferreira, D.C. Masquio, R.M. da Silveira Campos [et al.] // Peptides. - 2015. - Vol. 6. - P. 20-28.

9. Leptin is associated with anxiety in women within a wide range of weight / D. Popova, D. Vandeva, F. Tsurakova [et al.] // Archives of the Balkan Medical Union. - 2016. - Vol. 51, № 1. - P. 29-33.

10. Leptin levels are associated with decreased depressive symptoms in women across the weight spectrum, independent of body fat / E.A. Lawson, K.K. Miller, J.I. Blum [et al.] // Clinical Endocrinology. - 2012. - Vol. 76, № 4. - P. 520-525.

11. Liu J. Leptin/LepRb in the ventral tegmental area mediates anxiety-related behaviors [Electronic resource] / J. Liu, M. Guo, X.-Y. Lu // International journal of neuropsychopharmacology. - 2015. - Vol. 19, № 2. - 11 p. - Way if access: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC4772826/.

Размещено на Allbest.ru