Динаміка поширеності вроджених вад розвитку в регіонах України та їх структура в Херсонській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка поширеності вроджених вад розвитку в регіонах України та їх структура в Херсонській області

Вроджені вади розвитку (ВВР) у дітей є серйозною медичною та соціальною проблемою, оскільки займають одне з перших місць серед причин дитячої захворюваності, інвалідності та смертності, складаючи суттєву частину генетичного тягаря [1]. Більшість ВВР розвиваються на фоні поломок хромосомного апарату, ембріональних дисплазій, імунодефіцитних станів, обумовлених внутрішньоутробним впливом на плід інфекцій і шкідливих факторів зовнішнього середовища [4]. За нашими даними, в Херсонській області загальна частота ВВР серед новонароджених в середньому за роками дослідження (2002-2012 рр.) прямо корелює з частотою «модельних» вад (r = 0,69, р<0,05), що свідчить про те, що зростання поширеності ВВР у регіоні переважно обумовлене зростанням частоти вад строгого обліку, які мають суттєву спадкову компоненту [2].

Серед профілактичних програм, спрямованих на зниження частоти ВВР у дітей, значне місце посідає система моніторингу поширеності вроджених вад, спрямована на виявлення змін в їх популяційних частотах, яка проводиться нині в більшості країн світу та базується на обліку хворих дітей з ВВР [6-7]. У Херсонській області донині залишаються невизначеними динаміка популяційної частоти та структура вроджених вад розвитку немовлят, особливості впливу зміни генетико-демографічних параметрів популяцій на динаміку поширеності вроджених вад. Актуальність цієї проблеми значно збільшується на фоні зростання комплексу екологічних і генетико-демографічних факторів, здатних впливати на генофонд популяцій людини та діяти на плід, порушуючи його розвиток і призводячи до формування аномалій розвитку. Об'єктивною реальністю є існування міжпопуляційних відмінностей у генетичному складі груп населення внаслідок різниці у статево-віковій і національній структурі, шлюбних відносинах, міграційних процесах [5].

У цьому зв'язку мета дослідження - проаналізувати динаміку поширеності вроджених вад розвитку серед новонароджених дітей і викиднів у регіонах України за період 2002-2011 роки; визначити структуру та динаміку популяційної частоти ВВР серед немовлят у районах Херсонської області та в місті Херсоні за аналогічний період.

Інформаційною основою дослідження є періодичні наукові вітчизняні та закордонні видання, дані медико-генетичних щорічних звітів. Об'єктом дослідження є міські та сільські популяції постійного населення Херсонської області. На основі даних херсонського обласного медико-статистичного регістру про загальну кількість новонароджених дітей нами проаналізована динаміка поширеності ВВР у районах області за період 2002-2011 р. За цей період в області зареєстровано 132 326 пологів. Всього виявлено 3993 випадків народження дітей з різними вадами розвитку (3,0%), з яких 783 віднесені до групи «модельних» ВВР.

Дослідження проведено з дотриманням основних біоетичних положень Конвенції Ради Європи про права людини та біомеди - цину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ України №690 від 23.09.2009 р.

Статистичну обробку даних проводили з використанням програмного пакету Microsoft Excel 2007.

Динаміка частот ВВР серед новонароджених в областях України, наведених в роботі О.І. Тимченко та ін. [3], проаналізована нами за регіональним принципом. В Україні спостерігається стабілізація показника поширеності ВВР на певному рівні та навіть констатується деяке його зниження в усіх регіонах, окрім південного. Але між окремими регіонами та областями України існують суттєві відмінності за загальною частотою вроджених вад серед новонароджених і викиднів.

Цей показник у середньому за період 2002-2011 роки був нижчим в північних і південних регіонах України (відповідно 23,37±0,07% та 24,50±0,07%), а в центральних областях (26,07±0,08%) він суттєво не відрізнявся від загальноукраїнського рівня (26,83±0,08%). Але в західному та східному регіонах показник поширеності ВВР опинився суттєво вищим (відповідно 32,56±0,09% о і 31,3±0,07% о) за середній показник в Україні. Такі суттєві відмінності частоти вроджених вад у цих регіонах можуть служити свідченням переважаючої генетико-демографічної обумовленості ВВР серед причин їх поширеності.

Серед усіх областей України тільки в чотирьох з них - Хмельницькій, Чернівецькій, Миколаївській і Херсонській - частота вроджених вад серед новонароджених і викиднів збільшилася за період 20072011 роки.Особливе занепокоєння викликає стрімке зростання поширеності ВВР серед новонароджених і викиднів у Херсонській області - з 32,26 ± 0,12% в 2002-2006 роках до 42,20 ± 0,13% в 2007-2011 роках.

На основі первинних даних Херсонського обласного медико-статистичного реєстру про загальну кількість новонароджених дітей з ВВР нами проаналізована динаміка поширеності цього показника в міських і сільських популяціях Херсонської області за той самий період (2002-2011 роки).

В районних популяціях Херсонської області спостерігається незначне збільшення поширеності вроджених вад новонароджених (з 21,44±6,4% до 27,63±4,2%) та статистично суттєве - в обласному центрі (з 23,14±4,4% до 52,54±22,0%), причому діапазон варіювання цієї ознаки значно збільшується при підвищенні середньорічного показника частоти як в міських, так і в сільських популяціях. Характеризуючи поширеність вроджених вад новонароджених у сільських популяціях Херсонщини, слід відмітити райони, в яких протягом всього зазначеного періоду спостерігалося збільшення їх частоти: Білозерський (з 24,54% у 2002 р. до 58,46% в 2011 р.), Високопільський (з 22,9% у 2002 р. до 37,5% у 2011 р.), Голопристанський (з 17,46% у 2002 р. до 50,88% у 2011 р.), Чаплинський (з 15,36% у 2002 р. до 45,38% у 2011 р.).

Крім того, частота ВВР за роки дослідження суттєво перевищувала середні районні показники (24,54±4,3%) в Білозерському (41,5%), Бериславському (43,55%), Високопільському (30,24%), Голопристанському (34,17%), Скадовському (32,36%), Цюрупинському (32,56%), Чаплинському районах (30,3%). Суттєво нижчим цей показник був протягом 20022011 років у Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Генічеському, Горностаївському, Нижньосірогозському, Новово - ронцовському районах (10,55 - 16,59%).

Аналіз динаміки поширеності ВВР новонароджених у місті Херсоні показав статистично суттєве збільшення їх частоти (з 23,14% у 2002 р. до 52,54% у 2011 р.). У середньому за період 20022011 роки поширеність вад в обласному центрі (37,85±11,3%) перевищила цей показник в середньому по області (31,19 ± 8,4%).

Аналізуючи структуру вроджених вад розвитку немовлят за період досліджень, нами з'ясовано, що на першому місці за частотою ураження знаходиться система кровообігу (28,5%), на другому - кістково-м'язова система (26,05%), далі - сечостатева (15,25%) та система травлення (12,7%); щелепно-лицеві вади (переважно вовча паща, заяча губа - 4,25%), нервова система (3,0%). Серед хромосомних порушень найпоширенішою є хвороба Дауна (3,35%). Частка інших множинних вад розвитку у загальній структурі ВВР складає 2,25%. Серед усіх нозологічних груп вад розвитку порівняно швидко та статистично суттєво відбулося зростання вад системи кровообігу (з 23,7% за період 2000-2005 рр. до 33,3% за період 2006-2011 рр.). Незначне зниження частоти характерне дляБіологічні науки щелепно-лицевих (з 4,3% о до 4,2% о) та кістково - суглобних вад (з 30,2% до 21,9%), вад шлунково - кишкового тракту (з 3,9% до 3,6%), вад ЦНС (з 3,6% до 2,4%). На тому ж рівні зберігається частота ВВР сечостатевих органів (15,5 та 15,0%).

Між окремими регіонами та областями України існують суттєві відмінності за загальною частотою вроджених вад серед новонароджених і викиднів, особливо в західному та східному регіонах, де показник поширеності ВВР опинився суттєво вищим (відповідно 32,56±0,09% і 31,3±0,07%) за середній показник в Україні (26,83±0,08%). Такі відмінності частоти вроджених вад в окремих регіонах можуть служити свідченням переважаючої генетико - демографічної обумовленості ВВР серед причин їх поширеності.

За нашими даними, на фоні стрімкого зростання поширеності вад серед новонароджених у Херсонській області - з 22,29% в 2002-2006 роках до 40,09% в 2007-2011 роках - окремі райони області демонструють суттєво нижчі (10,55-16,59%) або суттєво вищі аналогічні показники (32,3641,5%) в середньому за 10-річний період у порівнянні із обласним рівнем (31,19%). У структурі вроджених вад провідні місця займають вади системи кровообігу (28,5%), вади кістково-м'язової системи (26,05%), вади сечостатевої системи (15,25%) та системи травлення (12,7%). Показники частоти та структури аномалій розвитку вродженої етіології можуть служити не тільки популяційними маркерами генетичного тягаря, але й показниками ступеню відмінності історично сформованих генофондів.

Надалі нам необхідно визначити, які саме компоненти генетико-демографічної структури міських і сільських популяцій мають суттєвий вплив на обтяженість їх генетичним тягарем вродженої і спадкової патології.

Література

1. Demikova NS. Monitoring vrozhdennykh porokov razvitiya i ego znachenie v izuchenii ikh epidemiologii. Pediatriya. 2003; 4: 13-4. [Russian].

2. Lanovenko OG. Regionalniy monitoring prirodzhenikh vad rozvitku v Khersonskiy oblasti. Visnik Lvivskogo univer - sitetu: Seriya biologichna. 2014; 64: 177-83. [Ukrainian].

3. Timchenko OI, Linchak OV, Protsyuk OV, et al. Rasprostranennost i faktory riska vrozhdennykh porokov razvitiya novorozhdennykh v Ukraine. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2014; 14 (4): 39-43. [Russian].

4. Alembek Y, Dott B, Roth MP, Stoll C. Study of children with multiple congenital anomalies. Amer J Hum Genet. 1994; 55 (3): 423.

5. Cavalli-Sforza LL, Bodmer WF. The genetics of human populations. San Francisco: Freeman and Co, 1971.959 p.

6. EUROCAT. European Surveillance of Congenital Anomalies: Statistical Monitoring Introduction: 2007-2011 years. Available from: http://www.eurocat-network.eu/default.aspx.

7. Gelb BD. Genetic basis of syndromes associated with congenital heart disease. Current Opinion Cardiology. 2001: 16 (3): 188-94.

Размещено на Allbest.ru