Особливості сенсомоторного реагування та показників пам'яті в умовах слухової депривації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості сенсомоторного реагування та показників пам'яті в умовах слухової депривації

Дана робота є продовженням комплексних досліджень науково-дослідної теми кафедри біології людини та імунології факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету: «Дослідження фізіологічних показників функціональних систем людей з особливими потребами», № державної реєстрації 0105U007479.

Мільйони людей різного віку, а особливо діти, у всьому світі страждають від проблем, пов'язаних з втратою слуху. Обмежене надходження інформації при порушенні одного або декількох аналізаторів створює незвичайні умови розвитку психіки дитини [1].

Патофізіологічним обґрунтуванням впливу порушень слуху на нервово-психічний стан дитини є відомі положення І. М. Сєченова та І. П. Павлова, які вказували, що функціональний стан центральної нервової системи залежить від рівня потоку аферентації [7]. Тобто діяльність ЦНС підтримується асоціативними подразниками й разом з тим залежить від кількості усіх подразників та їх іррадіації. Перш за все, це безперервне співвідношення відомостей, що надходять із зовнішнього світу, власних програм моторних дій, уроджених або набутих в процесі навчання, а також наявної інформації, яка зберігається в пам'яті дитини як «минулий досвід».

Цілеспрямовані клінічні дослідження впливу сенсорної депривації на психофізіологічний стан дітей почалися лише у другій чверті ХХ століття, але й дотепер ми не маємо змоги створити цілісну картину особливостей фізичного та психічного стану дитини з проблемами слуху.

Отже, актуальність дослідження полягає в необхідності отримання та аналізу нових наукових даних про специфічність впливу слухової депривації на розвиток сенсомоторного реагування та функцій пам'яті.

Мета дослідження: вивчити особливості сенсомоторного реагування та показників пам'яті дітей з порушеннями слуху.

Дослідження проводилося серед учнів 2-4 класів віком від 8 до 10 років Херсонської школи-інтернат І-ІІІ ступенів Херсонської обласної ради та Херсонського навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради у кількості 25 осіб. Контрольні групи були створені з учнів 2-4 класів віком від 8 до 10 років загальноосвітньої школи №31 м. Херсона у кількості 25 осіб.

Дослідження проводилися у жовтні-грудні. Враховуючи зміни коливання розумової працездатності впродовж робочого дня та тижня, всі дослідження проводились у дні високої розумової працездатності - у вівторок-четвер з 9.00 до 13.00 години [5]. Загальний обсяг експериментального дослідження на кожного обстежуваного становив не більше 30-40 хвилин за одне обстеження.

На початку дослідження з кожним обстежуваним індивідуально проводилось ознайомлення з методиками дослідження властивостей основних нервових процесів. Застосовані апаратурні методики широко апробовані й досить успішно використовуються у багатьох науково-дослідних та навчальних закладах, а також відомчих організаціях для діагностики властивостей різних психофізіологічних функцій. Вони реалізовані за допомогою комп'ютерної системи «Діагност-1 М», яка була розроблена у лабораторії фізіології вищої нервової діяльності людини Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (м. Київ) професорами М.В. Макаренком та В.С. Лизогубом [3, 4, 6].Біологічні науки

У даній роботі ми зупинилися на методиці визначення оцінки здатності вищих відділів центральної нервової системи забезпечувати максимально можливий для кожного обстежуваного рівень швидкодії за безпомилковим диференціюванням позитивним і гальмівних подразників з врахуваннях швидкості, якості та кількості їх переробки, які зумовлені високогенетично детермінованими типологічними властивостями ВНД.

З метою визначення швидкості переробки зорової інформації як ймовірного показника успішності пізнавальної діяльності ми використали методику з діагностування латентних періодів різних за складністю зорово-моторних реакції. Визначення латентних періодів зорово-моторних реакцій проводили з використанням для переробки зорових (слухових) сигналів, адресованих, в основному, до першої сигнальної системи (геометричні фігури та звуки).

Дослідження розпочинали з визначення латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР). Завдання полягало в якомога швидшому реагуванні обстежуваного шляхом натиснення та відпусканням правою рукою правої кнопки при появі на екрані подразників у вигляді будь-якої геометричної фігури (звуків різної тональності). Обстежуваному пред'являли 30 сигналів. Час експозиції становив 0,9 с, а тривалість паузи змінювалася випадковим способом за програмою, яка закладена у програмі і не залежала від швидкості реакції обстежуваного. Після закінчення пред'явлення подразників на екрані висвічувався середній час латентного періоду ПЗМР (М_сер) у мілісекундах, сере - дньоквадратичне відхилення (о), коефіцієнт варіації (CV), помилка середньої арифметичної величини (m±). Після визначення ЛП ПЗМР виявляли латентний період реакції вибору одного з трьох подразників (ЛП РВ_1-3). Обстежуваному пред'являли ті ж самі сигнали, у тій же кількості, що і за умов визначення ПЗМР, але з врахуванням їх диференціювання. Крім того пропонувалося якнайшвидше натискати та відпускати праву кнопку правою рукою при появі на екрані фігури «квадрат» (звука високої тональності) і не здійснювати ніяких дій, коли з'являлась фігура «трикутник» чи фігура «коло» (звуки низької та середньої тональності). Експозиція сигналу становила 0,9 с. У цьому випадку також автоматично обчислювались середні значення латентних періодів РВ_1-3 подразників та статистичні показники: о, CV, m± та кількість помилок.

Визначення латентного періоду зорово - моторної реакції вибору двох із трьох подразників (ЛП РВ₂.₃) відрізнялось від попереднього тесту тим, що обстежуваному пропонували, окрім реагування правою рукою на фігуру «квадрат» (звук високої тональності), якнайшвидше реагувати на появу фігури «коло» (звук низької тональності) шляхом натискання лівою рукою на ліву кнопку. У випадку появи на екрані фігури «трикутник» (звук середньої тональності) жодної кнопки не натискати, так як він є гальмівним. Темп і тривалість експозиції та пауза між подразниками були такими, як і в попередньому дослідженні. Середні значення латентних періодів РВ₂.₃ також визначалися з 30 подразників. Результати обробки інформації у цьому дослідженні, як і в попередніх, виводилися на цифровий дисплей (М_сер, о, CV, m± та кількість помилок) та заносилися до протоколів.

Для визначення показника короткочасної пам'яті та зіставлення образної та вербально-логічної пам'яті використовували «Визначення запам'ятовування слів та геометричних фігур».

Визначення нейродинамічних особливостей простих та складних сенсомоторних реакцій має важливе значення для оцінки функціонального стану організму в умовах дії різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Дослідження проведено з дотриманням основних біоетичних положень Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (19642008 рр.), а також наказу МОЗ України №690 від 23.09.2009 р.

В табл. 1 представлено результати дослідження сенсомоторних реакцій у дітей з слуховою сенсорною депривацією та контрольної групи. Провівши статистичний аналіз отриманих даних латентних періодів різних за складністю сенсомоторних реакцій у дітей з вадами слуху та контрольної групи визначили, що в цілому рівень виявився вищим у дітей контрольної групи.

Таблиця 1. Середньостатистичні показники сенсомоторних функцій у дітей

Виявлено, що латентні періоди простих зорово - моторних реакцій у дітей з вадами слуху статистично не відрізняються від аналогічних показників у дітей контрольної групи. Так, у групі дітей з слуховою сенсорною депривацією середньогруповий показник ЛП ПЗМР становить 346,8±5,7 мс, у контрольній групі порівняно дещо коротші латентні періоди - 330,7±5,5 мс. Середні значення ЛПРВ 1-3 у дітей із слуховою сенсорною депривацією були більш тривалими (р<0,001) і дорівнювали 512,6±7,4 мс, а для дітей контрольної групи - 457,3±7,9 мс. При аналізі показників ЛПРВ1-3 за допомогою t - критерію Стьюдента нами виявлено достовірні різниці у групах обстеження.

Якісний розподіл обстежуваних дітей за рівнями ЛП ПЗМР (рис. 2 А) показав, що в групі сенсор - но-депривованих найбільша кількість (76%) осіб з дуже тривалим латентним періодом (середній рівень), подібна ситуація і у контрольній групі (64%). Таким чином, у групі слабкочуючих спостерігається більша, ніж у контрольній групі, кількість осіб з тривалим латентним періодом простої зорово-моторної реакції.

Дещо іншим виявився якісний розподіл дітей за тривалістю латентних періодів реакції вибору одного із трьох подразників.

Високі рівні ЛПРВ 1-3 мають 4% дітей з вадами слуху та 16% дітей, що добре чують, натомість, 68% дітей з вадами слуху та 44% дітей контрольної групи мають низькі рівні ЛПРВ 1-3. Отже, латентні періоди меншої тривалості має менша кількість молодших школярів з слуховою сенсорною деривацією, ніж їх однолітків із нормальним слухом.

Цікавим виявився розподіл рівнів ЛПРВ двох із трьох подразників у групах обстеження. Високі рівні ЛПРВ 2-3 мають 5% дітей з вадами слуху та 12% дітей контрольної групи.

Новизною нашої роботи було проведення і отримання результатів дослідження сенсомоторних реакцій у дітей з слуховою сенсорною депривацією та контрольної групи на звукові подразники (3 звука з різною тональністю: низький, середній та високий тон). Результати представлено у табл. 2.

Провівши статистичний аналіз отриманих даних латентних періодів різних за складністю сенсомоторних реакцій у експериментальній та контрольній групах визначили, що в цілому у дітей контрольної групи рівень виявився набагато вищим, ніж у дітей з вадами слуху.

Таблиця 2. Середньостатистичні показники сенсомоторних функцій у дітей на звуки

Виявлено, що латентні періоди простих зорово - моторних реакцій у дітей з вадами слуху статистично відрізняються від показників у дітей контрольної групи. Так, у групі дітей з слуховою сенсорною депривацією середньогруповий показник ЛП ПЗМР становить 520,9±6,3 мс, у контрольній групі - значно коротші латентні періоди - 367,8±5,7 мс. Середні значення ЛПРВ 1-3 у дітей із слуховою сенсорною депривацією були більш тривалими й дорівнювали 484,3±7,2 мс, а для дітей контрольної групи - 392,3±7,6 мс (р<0,001). При аналізі показників ЛПРВ1-3 за допомогою t-критерію Стьюдента нами виявлено достовірні різниці у групах обстеження (табл. 2).

Якісний розподіл обстежуваних дітей за рівнями ЛП ПЗМР (рис. 4) показав, що в групі сенсорно - депривованих найбільша кількість (64%) осіб з дуже тривалим латентним періодом (низький тон). На відміну від експериментальної групи, у дітей контрольної не спостерігаються суттєві зміни на звукові подразники. Таким чином, у групі слабкочуючих спостерігається більша, ніж у контрольній групі, кількість осіб з більш тривалим латентним періодом простої зорово-моторної реакції на низький тон звука.

Отже, кращі показники сенсомоторних функцій на звуки встановлено у дітей контрольної групи у порівнянні з експериментальною. Це пояснюється наявними проблемами слухового апарату у дітей з вадами слуху. Крім того, також спостерігаються суттєві відмінності між показниками ЛП РВ1-3 та ЛП РВ2-3 у сенсорно-деприво - ваних дітей на відміну від здорових. Це означає, що слабкочуючі учні краще сприймають звуки низької тональності, ніж середньої та високої.

Нами також проводилося дослідження обсягу короткочасної пам'яті. Значні відмінності ми отримали серед показників короткочасної зорової механічної пам'яті на двозначні числа між дітьми з слуховою депривацією та контрольної групи.

Кращий показник образної пам'яті, тобто запам'ятовування фігур виявлено в учнів контрольної групи та становив в середньому 70,6±3,9 ум. од., у дітей з слуховою сенсорною депривацією цей показник становив - 46,8±2,6 ум. од. Подібна ситуація виникла при аналізі показників запам'ятовування слів, тобто показник вербально-логічної пам'яті кращий в учнів контрольної групи - 36,8±2,5 ум. од., а у дітей з слуховою сенсорною деривацією - 20,1±2,4 ум. од.

У дітей з вадами слуху спостерігається значна затримка словесної пам'яті, але образна пам'ять розвивається подібно з образною пам'яттю, тих дітей що добре чують.

Таблиця 3. Середні показники запам'ятовування різного матеріалу в дітей молодшого шкільного віку

Показники образної (1) та вербально-логічної (2) пам'яті в групах обстеження

сенсомоторний деривація слух

Висновки

1. Проаналізувавши літературні джерела ми встановили, що туговухість та повну відсутність слуху можуть спричиняти різні причини, зокрема: патологічні зміни у звукопровідному та звукосп - риймаючому відділі органу слуху, спадковий генез, внутрішньоутробні впливи, травми й асфіксія під час пологів, фактори ендо - та екзогенного патологічного впливу на орган слуху плода при відсутності спадкової патології; вплив на мозок дитини та органи слуху вірусних інфекцій, інтоксикацій та інших шкідливих агентів у ранньому періоді постнатального розвитку.

2. При вивченні сенсомоторного реагування на звукові подразники виявлено: достовірно гірші показники латентних періодів різних за складністю реакцій у групі дітей з слуховою сенсорною депривацією; у дітей експериментальної групи кращі показники сенсомоторного реагування на звукові подразники низької тональності, ніж на подразники високої тональності.

Встановлено, що достовірно вищими показниками функцій пам'яті характеризуються діти контрольної групи. Під час проведення методик у дітей з вадами слуху спостерігається значна затримка словесної пам'яті, але образна пам'ять розвивається подібно з образною пам'яттю, дітей контрольної групи. З віком збільшується точність пізнавання й відтворення предметів.

4. Перспективи подальших досліджень. Отримані під час дослідження в подальшій роботі результати порівняння показників психофізіологічних функцій учнів з вадами слуху можуть знайти застосування при вирішенні питань у плануванні індивідуальних підходів щодо специфіки навчання даної групи дітей з врахуванням цих властивостей вчителями спеціальних закладів.

Отримані під час дослідження в подальшій роботі результати порівняння показників психофізіологічних функцій учнів з вадами слуху можуть знайти застосування при вирішенні питань у плануванні індивідуальних підходів щодо специфіки навчання даної групи дітей з врахуванням цих властивостей вчителями спеціальних закладів.

Література

1. Beteleva TG. Neyrofiziologicheskiye mekhanizmy zritelnogo vospriyatiya. M: Nauka, 1983. 174 р. [Russian].