Ресурсне забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги та профілактика хвороб системи кровообігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 616-005-082-084.005

Запорізький державний медичний університет

Ресурсне забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги та профілактика хвороб системи кровообігу

В.І. Клименко

І.М. Кремсарь,

А.В. Коваленко

Стратегічний курс державного розвитку України на інтеграцію до Європейського Союзу має на меті досягнення високих соціальних та економічних показників розвинених країн. Стан забезпечення та функціонування однієї з провідних сфер життєдіяльності - медичної галузі країни - це ознака, що характеризує суспільний прогрес і суттєво впливає на державний розвиток [12].

Незважаючи на те, що сучасний розвиток кардіології та кардіохірургії в Україні характеризується активним втіленням нових технологій обстеження та лікування, до теперішнього часу відсутня позитивна динаміка показників здоров'я, які пов'язані з серцево- судинною патологією. Значне «помолодшання» серцево- судинної та мозкової патології свідчить про те, що сьогодні в нашому суспільстві не працюють ефективні технології профілактики, а присутня лише констатація та більш успішне лікування сформованих патологічних станів [3].

За оцінками дослідження Всесвітнього економічного форуму і Гарвардського університету, відсутність адекватної системи профілактики та неінфекційна захворюваність впродовж найближчих 20 років коштуватимуть глобальній економіці більш ніж 30 трлн доларів США, що еквівалентно 48% глобального ВВП, тобто при запровадженні недостатньо ефективних профілактичних заходів зростає кількість хронічних станів [23].

Бібліосемантичний аналіз міжнародних документів, діючих нормативно-правових актів, наукових досліджень стосовно проблеми серцево-судинних захворювань. Дослідження стану технічного забезпечення 32 центрів первинної медико-санітарної допомоги ЦПМСД) Запорізької області (генеральна сукупність) відповідно до примірного табелю оснащення, затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1150 [17], стану забезпечення лікарями та середнім медичним персоналом ЦПМСД. Нами за умови інформованої згоди проведено анкетування 120 лікарів первинної ланки по анкетам закритого типу, вибраних довільно (випадковим механічним відбором).

Сьогодні профілактична медицина стає загальновизнаним стандартом, оскільки світовий досвід свідчить про те, що зниження підвищених рівнів факторів ризику (ФР) супроводжується зниженням рівня захворюваності та смертності населення внаслідок хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ).

Так, країни члени ВООЗ узгодили між собою перелік цільових показників по зниженню смертності на 25% до 2025 р. від чотирьох основних ХНІЗ у осіб у віці 30-70 років [6]. За даними ВООЗ, понад 3/4 усієї смертності від серцево-судинної патології можна попередити за допомогою відповідних змін способу життя [6].

За різними даними тільки у 17-25% дорослого населення країни не має ні ішемічної хвороби серця, ні ФР. Решта дорослого населення потребує первинної або вторинної профілактики [5].

В умовах реформування системи охорони здоров'я установи ПМСД відіграють провідну роль в профілактиці хвороб серед населення [15, 18, 20]. На думку

Ю.П. Лісіцина [10], у системі ПМСД повинно реалізовуватися до 90% всієї потреби в діагностичній та профілактичній допомозі.

Як відомо, основним видом діяльності сімейних лікарів є профілактична робота [18]. Саме сімейний лікар має унікальну можливість коригувати ФР у пацієнтів за допомогою медикаментозних і немедикаментозних втручань. Однак, за даними опитувань, ставлення більшості медичних працівників до профілактики, заходів щодо зміни способу життя на сьогодні залишається скептичним, а їх ефективність береться під сумнів, тому що вони вважають, що результати профілактики незначні та не виправдовують затрачених зусиль. Лікарі є недостатньо поінформованими щодо критеріїв і методів корекції ФР [2, 19].

Важливість проблеми потребує необхідної підготовки медичних працівників. Так, на посаду сімейного лікаря призначаються спеціалісти, які пройшли підготовку в інтернатурі за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» (ЗПСМ) або терапевти чи педіатри, що пройшли шестимісячні курси зі спеціалізації ЗПСМ. Цього досвіду недостатньо для формування навичок щодо профілактичної роботи, зокрема, визначення ФР ХСК на ранніх етапах розвитку, тобто ще до виникнення серйозних захворювань серця та судин.

Проблема профілактики ХНІЗ може бути вирішена за рахунок створення так званого інформаційного поля або відповідного інформаційного впливу в трьох напрямках: на медичних працівників первинних структур охорони здоров'я за допомогою різних методів удосконалення переддипломної підготовки і післядипломної освіти; на осіб із ФР, у тому числі при сприянні лікарів ЗПСМ; на населення в цілому - через засоби масової інформації. Населення є самостійною ланкою в профілактиці, виступаючи одночасно і як об'єкт, і як суб'єкт профілактики. Аналіз отриманих даних вітчизняних вчених виявив, що тільки половина [14] опитаних отримувала інформацію про здоров'я будь-коли. Лише 7% населення відвідували хоча б раз на рік лекції з питань здоров'я, а 8% читали брошури та пам'ятки про здоров'я щотижня і 17% - щомісяця [19].

Сімейний лікар повинен пропонувати виконувати прості правила для здорового серця: не курити; прогулюватися мінімум 30 хвилин на день; вживати п'ять порцій фруктів або овочів протягом дня; підтримувати рівень АТ на рівні менше ніж 120/80 мм рт. ст.; контролювати масу тіла і підтримувати індекс маси тіла (ІМТ) на рівні не більше 25 кг/м2; підтримувати показники загального холестерину на рівні до 5 ммоль/л, холестерину ліпопротеїдів низької щільності - до 3 ммоль/л; вміст глюкози крові - до 6 ммоль/л [8]. Для підвищення ефективності профілактики лікар може також використовувати допоміжні матеріали (пам'ятки, буклети, відеоматеріали, Інтернет-ресурси тощо).

За даними нашого опитування 82% лікарів ЗПСМ знають, що найпоширенішім ФР ХСК серед населення світу є підвищений рівень АТ, але лише кожен третій з них знає, що оптимальний рівень АТ здорової людини (36%) повинен бути не вище ніж 120/80 мм рт. ст. Правильні відповіді про нормальний рівень глюкози крові натщесерце здорової людини надало 79% опитаних, надлишкову вагу за ІМТ - 51% лікарів, в той час як про критичні показники окружності талії здорової людини обізнано взагалі лише 13%, а нормальний рівень фізичної активності здорової людини - 28%. Результати анкетування про нормальний рівень холестерину крові здорової людини, помірне вживання та стандартну дозу алкоголю не досягли навіть 20%, по кожній окремо. Навіть про те, що мінімальний рівень ризику куріння - це 0 цигарок за день знали тільки 64% лікарів. Таким чином, 100% правильних відповідей не було надано лікарями не про один загальновідомий ФР ХСК.

Однак навіть якщо сімейний лікар знає та хоче навчити пацієнта вести здоровий спосіб життя, дотримуватися здорового харчування та надає йому відповідні рекомендації щодо профілактики ХСК, все одно неабияку роль відіграє матеріально-технічна база медичних установ, в яких працюють лікарі ЗПСМ. хвороба кровообіг модифікований лікар

У всіх ключових документах Всесвітньої організації сімейних лікарів висвітлена значна і соціальна роль лікарів ЗПСМ, однак у багатьох країнах світу лікарі первинної ланки працюють у неналежних умовах, без достатнього оснащення і фінансування [13, 23]. На жаль, ЦПМСД нашої країни не є виключенням.

Одним із найголовніших ФР розвитку ХСК є підвищений АТ. Так, 9,4 млн щорічних випадків смерті, що відповідає 16,5% усіх випадків смерті, може бути обумовлено підвищенням кров'яного тиску [7]. Серед мешканців країн Європи та США поширеність цього ФР становить 25%. Артеріальна гіпертензія підвищує ризик смерті від ХСК у 3 рази. Якщо не вжити термінових профілактичних заходів, прогнозується зростання кількості смертей від ХСК до 20 млн випадків до 2020 р. [14].

Також, за результатами багатофакторного аналізу даних 26-річного Фремінгемського дослідження, ожиріння є вагомим ФР ХСК як у чоловіків, так і в жінок [1]. Прогнозують, що у 2020 р. надмірну масу тіла матимуть 2,3 млрд дорослого населення світу, ожиріння - 700 млн. У Європі до 2020 р. загальна кількість дорослих, які страждають від ожиріння, досягне 150 млн, а дітей до 15 млн [2]. Виявлення рівня глюкози в крові та діагностування гіперглікемії є важливим фактором профілактики ХСК. Відповідно до кількості лікарів, а також молодших спеціалістів з медичною освітою, що здійснюють обслуговування вдома, кожен заклад надання ПМСД повинен мати апарат визначення рівня глюкози крові у комплекті. Ще одним із провідних ФР ХСК є порушення ліпідного обміну, а саме гіперхолестеринемія та гіпертригліцеридемія. За даними літератури ризик виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС) при підвищеному рівні холестерину збільшується у 2,25,5 разу [1].

В рейтингу країн Європейського регіону ВООЗ у 2011 р. Україна посіла четверте місце за поширеністю куріння серед чоловіків, п'яте місце - за споживанням алкоголю на душу населення. У той же час завдяки цілеспрямованої антитютюнової політики рівень куріння в західних країнах за останні десятиліття істотно знизився. Середній рівень поширеності куріння в країнах Західної Європи становить 34% серед чоловіків і 25% серед жінок. У країнах Східної Європи курять 47% чоловіків і 20% жінок. У США поширеність куріння серед дорослого населення в середині 1990-х років становила менше 25%. В останні роки ці показники знизилися до 24% серед чоловіків і 21% - серед жінок, а в деяких штатах - до 20% і 14% відповідно. Значення тютюнокуріння як ФР ХСК і передчасної смерті доведено численними дослідженнями і є загальновизнаним фактом. За даними Фремінгемського дослідження [22], тютюнокуріння вдвічі підвищує ризик розвитку стенокардії та інфаркту міокарда і майже в 5 разів - виникнення раптової смерті. Встановлено, що близько третини випадків смерті від ІХС пов'язано з тютюнокурінням [23].

З вищенаведеного стає зрозуміло, для чого кожен заклад надання ПМСД повинен мати відповідне діагностичне обладнання та вироби медичного призначення для контролю над ФР (АТ, ІМТ, рівень холестерину крові та ін.). Відповідно до отриманих даних з ЦПМСД Запорізької області на запит щодо забезпеченості медичним обладнанням та виробами медичного призначення, затвердженими наказом МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1150 [17], що використовуються у роботі лікарями та середнім медичним персоналом для профілактики ХСК, встановлено, що протягом 2013-2015 рр. спостерігається дуже повільна позитивна динаміка, але жодна позиція з табеля оснащення не досягла 50%, у середньому лише 25% (табл.). Результати інвентаризації ЦПМСД підтвердили, що матеріально-технічний стан більшості з них не відповідає сучасним вимогам, відсутнє обладнання для здійснення елементарних діагностичних та лікувальних процедур, значна частина техніки фізично та морально зношені, будівлі потребують капітального ремонту.

Таблиця Динаміка забезпеченості закладів ПМСД медичним обладнанням, % (згідно з переліком Примірного табеля оснащення ЦПМСД, затвердженим наказом МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1150)

Також однією з головних проблем є забезпечення первинної ланки відповідними кадрами з урахуванням кваліфікації, освіти, спеціалізації та інших характеристик. Аналіз укомплектованості штатних посад ЦПМСД лікарями показав, що в середньому вона є достатньою 80,2% (40,1^95,3%). Спостерігається різниця в укомплектованості між лікарями та молодшими спеціалістами із медичною освітою (у середньому - 94,4%). Ситуація ускладнюється віковою структурою кадрового складу. Кожен четвертий медичний працівник у закладах, що надають ПМСД (26%) досяг пенсійного віку, протягом двох років майже кожен п'ятий лікар досягне його.

Висновки

Показано, що забезпечення первинної ланки відповідними кадрами є достатнім - 80,2% (40,1^95,3%), але спостерігається різниця в укомплектованості між лікарями та середнім медичним персоналом. Ситуація ускладнюється віковою структурою кадрового складу: кожен четвертий медичний працівник у закладах, що надають ПМСД (26%) досяг пенсійного віку, протягом двох років майже кожен п'ятий лікар досягне його.

Перехід до широкого запровадження в медичну практику сімейної медицини є досить тривалим, болючим і складним процесом і потребує передусім не лише правового забезпечення її розвитку, але й бажання самих медичних працівників і населення змінити ситуацію на краще. Розвиток загальної практики - сімейної медицини створює реальні умови для впровадження профілактики у життя. Важливими кроками, що потрібні для успішного втілення профілактичного напрямку хвороб системи кровообігу в роботу сімейного лікаря, залишаються створення системи матеріальної зацікавленості, достатнього ресурсного забезпечення та покращення освіти фахівців із питань профілактики та здорового образу життя.

Література

1. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України : статистичний збірник / за ред. Н. С. Власенко. - Київ, 2013. - 56 с.

2. Басиев В. А. Анализ факторов риска возникновения сердечно-сосудистых заболеваний / В. А. Басиев // Фундаментальные и прикладные аспекты создания биосферно-совместимых систем : І международная научнотехническая интернет-конференция, г. Орел, 1-15 декабря 2012 г. - Орел, 2012.

3. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех / пер. с англ.; ПРООН. - Москва : Весь мир, 2011. - 188 с.

4. Доступность и качество амбулаторно-поликлинической помощи / Н. К. Гусева, В. А. Соколов, И. А. Соколова [и др.] // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2013. - № 2. - С. 16-18.

5. Клочков В. П. Международные проэкты по снижению сердечно-сосудистых и цереброваскулярных заболеваний населения / В. П. Клочков // Инновационное образование и экономика. - 2015. - № 19. - С. 53-59.

6. Лашкул З. В. Соціально-гігієнічне дослідження факторів ризику серцево-судинних захворювань серед лікарів різних фахових груп, з'ясування ставлення лікарів до проблем профілактики / З. В. Лашкул // Запорізький медичний журнал. - 2014. - № 3. - С. 23-25.

7. Лехан В. М. Стратегія розвитку системи охорони здоров'я: український вимір / В. М. Лехан, Г. О. Слабкий, М. В. Шевченко // Україна. Здоров'я нації. - 2010. - № 1 (13). - С. 5-23.

8. Лисицын Ю. П. Санология - наука об общественном здоровье и здоровом образе жизни / Ю. П. Лисицын. - Москва, 2001. - 231 с.

9. Модель организации медицинской помощи населению Белгородской области / М. А. Степчук, Т. М. Пинкус, Д. П. Боженко [и др.] // Медицина. Фармация. - 2012. - № 10 (129), Вып. 18. - С. 84-94.

10. Новая европейская политика здравоохранения Здоровье - 2020 // Шестьдесят первая сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения. EUR/RC61/Inf. Doc. / 4 (Баку, Азербайджан, 12-15 сентября 2011 г.). - Копенгаген : ЕРБ, 2011.

11. Окремі аспекти процесу управління системи забезпечення якості медичної допомоги на сучасному етапі / В. В. Степаненко, О. А. Цімейко, О. В. Калюжна [та ін.] // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров'я. - 2007. - № 4. - С. 56-59.

12. Основные показатели здоровья в Европейском регионе ВОЗ. 2013: В центре внимания - неинфекционные заболевания. - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2013. - 10 с.

13. Первинна медико-санітарна допомога/сімейна медицина : монографія / В. М. Князевича, З. М. Митник, Г. О. Слабкий [та ін.] ; МОЗ України. - Київ, 2010. - 404 с.

14. Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2011-2012 роки. - Київ : Центр медичної статистики МОЗ України, 2013. - 328 с.

15. Реформування галузі охорони здоров'я: Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська області, м. Київ. Результати, проблеми, перспективи / В. В. Лазоришинець, Р. В. Салютін, Г. О. Слабкий [та ін.]. - Київ, 2014. - 207 с.

16. Скибчик В. А. Прогностична цінність факторів ризику серцево-судинних захворювань для визначення тривалості життя 50-річних жінок / В. А. Скибчик, С. Д. Бабляк, Ю. О. Матвієнко // Український медичний часопис. - 2012. - № 1 (84), Т. І-ІІ. - С. 131-132.

17. Слабкий Г. О. Нові підходи до організації первинної медико-санітарної допомоги / Г. Слабкий, К. Надутий, Л. Матюха // Практика управління медичним закладом. - 2011. - № 7. - С. 16-22.

18. Слабкий Г. О. Пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини / Г. О. Слабкий, І. С. Зозуля, А. І. Зозуля // Сімейна медицина. 2014. - № 3 (53). - С. 25-27.

19. Aakre C. A. Comparison of clinical risk stratification for predicting stroke and thromboembolism in atrial fibrillation / C. A. Aakre, C. J. McLeod, S. S. Cha // Stroke. - 2014. - Vol. 45 (2). - P. 426-431.

20. Australian Bureau of Statistics. Australian Health Survey: Updated results 2011-2012. Cat no. 4364.0.55.003. - Canberra : ABS; 2013.

Анотація

Мета - провести аналіз ресурсного забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги Запорізької області щодо забезпечення профілактичних заходів у зв 'язку з хворобами системи кровообігу дорослого населення.

Матеріали та методи. Проведено дослідження стану ресурсного забезпечення 32 центрів первинної медико- санітарної допомоги Запорізької області (генеральна сукупність) та аналіз знань лікарів первинної ланки про провідні фактори ризику хвороб системи кровообігу.

Результати. На підставі аналізу проспективних наукових досліджень, проведених у різних країнах світу, даних ВООЗ виділено основні чинники ризику хвороб системи кровообігу у двох основних групах: модифіковані та не модифіковані. На підставі анкетування лікарів первинної ланки показано низький рівень їх знань про відповідність нормативним значенням показників, зміни яких є фактором ризику виникнення чи ускладнення провідних нозологій класу хвороб системи кровообігу. Показано недосконалість ресурсного забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги: кадрового, матеріально-технічного, споруди.

Висновки. Встановлено високу потребу не тільки в підвищенні рівня кадрового укомплектування та зміцнення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров 'я, що надають первинну медичну допомогу населенню, але й підвищенні рівня базових та спеціальних знань із питань профілактики хвороб системи кровообігу серед лікарів первинної ланки.

Ключові слова: хвороби системи кровообігу, ресурси, профілактика.

Цель - провести анализ ресурсного обеспечения центров первичной медико-санитарной помощи Запорожской области по обеспечению профилактических мероприятий в связи с болезнями системы кровообращения взрослого населения.

Результаты. На основании анализа проспективных исследований, проведенных в различных странах мира, данных ВОЗ выделены основные факторы риска болезней системы кровообращения в двух основных группах: модифицированные и немодифицированные. На основании анкетирования врачей первичного звена показан низкий уровень их знаний о соответствии нормативным значениям показателей, изменения которых является фактором риска возникновения или осложнения ведущих нозологий класса болезней системы кровообращения. Показано несовершенство ресурсного обеспечения центров первичной медико-санитарной помощи: кадрового, материально-технического, сооружения.