Особливості мовленнєвого розвитку дітей з раннім дитячим аутизмом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З РАННІМ ДИТЯЧИМ АУТИЗМОМ

Л.М. Щербань

У статті розглянуто особливості мовленнєвого розвитку дітей з раннім дитячим аутизмом та організація корекційної логопедичної роботи спрямованої на підготовку артикуляційного апарату та стимулювання мовлення у даної категорії дітей.

Ключові слова: аутизм, ехолалії, вербальне спілкування, комунікація.

В статье рассмотрены особенности речевого развития детей с ранним детским аутизмом и организация коррекционной логопедической работы по подготовке артикуляционного аппарата и стимулированию речи у данной категории детей.

Ключевые слова: аутизм, эхолалии, вербальное общение, коммуникация.

In the article it is considered features of speech development of children with early child's autism and organization of correction speech therapy work on preparation of articulatory vehicle and stimulation of broadcasting at this category of children.

Keywords: autism, eholalii, verbal communication, communication.

Сучасний етап розвитку теорії і практики психології, нейропсихології, корекційної педагогіки та спеціальної психології характеризується посиленням уваги до поглибленого вивчення різних особливостей психічного розвитку дітей, що має важливе науково-практичне значення. Зростає число і різноманітність дітей з відхиленнями у розвитку, в тому числі з парциальною і комплексною недостатністю. Це викликає необхідність вивчення таких дітей, не тільки до, але й в процесі їх навчання і виховання, визначення корекційного впливу для кожного окремого випадку.

На сьогодні більше приділяється уваги проблемі вивчення і корекції різних психічних розладів у дітей. Однією з серйозних проблем в системі сучасної корекційної освіти є ранній дитячий аутизм. Аутизмом (від грецького autos - сам) називають стан психіки, що характеризується замкненістю внутрішнього світу і активним відстороненням від зовнішнього. Аутизм може бути як вторинним симптомом шизофренії, так і самостійною нозологічної одиницею. В останньому випадку він виникає в перші роки життя і називається раннім дитячим аутизмом (надалі РДА).

Ранній дитячий аутизм, не входить у спектр шизофренічної симптоматики, характеризується порушеннями всіх сфер психіки сенсомоторної, перцептивної, пізнавальної, мовної і емоційної, а також недостатньо розвиненою соціальною взаємодією з оточуючими. Серед порушень психологічного розвитку виділяють дитячий (типовий) аутизм і атиповий аутизм. Симптоматика дитячого аутизму проявляється у віці до трьох років, тоді як ознаки психічних порушень при атиповому аутизмі спостерігаються після трьох років.

При РДА порушення спілкування переважає у поведінці дитини і займає домінуюче місце у формуванні її аномального розвитку в той час, як при інших дефектах психічного розвитку, порушення спілкування мають вторинний характер, і значно зменшуються або зникають при корекції основного розлади: розумової відсталості, невротичних розладів, порушень мовлення і слуху та інших. Корекція раннього дитячого аутизму носить особливий, досить складний характер.

Походження аутизму може бути різним. У легкого ступеня він може зустрічатися при конституційних особливостях психіки (акцентуація характеру, психопатія), а також в умовах хронічної психічної травми (аутичний розвиток особистості). А може виступати, як груба аномалія психічного розвитку (ранній дитячий аутизм).

Проблема розвитку мовлення у дітей з РДА є досить актуальною. Вона розглянута у працях Є.Р. Баєнської, В.М. Башиної, Г.В. Бєлєнької, С.Ю. Коноплястої,

В.В. Лебединського, М.М. Ліблінг, О.С. Нікольської, Г.Є. Сухарєвої, В.В. Тарасун та інших.

В науковій літературі виділено, що причиною не сформованості мовлення у дітей з РДА може бути хворобливий невротичний досвід, хронічна недостатність спілкування у ранньому дитинстві, відсутність сприятливої ситуації користуванням мовленням. Затримка мовленнєвого розвитку у них може спостерігатись, як від самого народження, тобто з перших місяців життя, так і згодом - з 3 років, коли попередньо спостерігався прискорений ранній розвиток мовлення. У дітей з РДА можуть бути відсутні етапи гуління та лепету, а якщо є гуління, то воно механічного характеру, позбавлене інтонаційного компоненту, обмежене, може нагадувати крик або пищання. Що призводить до затримки формування основних складових мовленнєвої сфери, недорозвинення слухової уваги, фонематичного слуху, функції наслідування [4].

Також, спостерігається у них слабкість або відсутність реакції на мовлення дорослого, відсутність фіксації погляду на тому, хто говорить. Дитина з РДА може не реагувати на словесні подразники, не розуміти простих побутових інструкцій, зверненого до неї мовлення і в той же час бути дуже чутливою до не мовленнєвих звуків.

К.С. Лебединська, О.С. Нікольська звертають увагу на те, що у дітей з РДА спостерігається позитивна реакція на тихе, шепітне мовлення [2].

Характерним для дітей з РДА є запізнення чи випередження появи перших слів, їх незвичність і маловживаність. Інколи після їх появи у цих дітей може спостерігатись мутизм (відмова від мовлення), що зберігається протягом декількох місяців або років. Перші слова у них, зазвичай, нікому не адресовані і не виступають засобом спілкування. Вимовляють вони їх спонтанно, без урахування ситуації і мають вигляд “гри словами”. У більшості випадків слова “тато”, “мама” такими дітьми використовуються без співвідношення з дорослими. Можуть спостерігатись ехолалії [3].

Діти з РДА недостатньо використовують жести, міміку та інтонацію у мовленні. Тобто у них є порушеним формування усіх форм довербального і вербального спілкування. Чим старшою стає дитина тим більш виражено проявляються труднощі її взаємодії з дорослими.

Може спостерігатись у дітей з РДА незрозумілість, скутість, згорнутість мовлення або вимова лише окремих складів. Або ж виражена схильність до вербалізації та гри фонематично складними, афективно насиченими словами.

Характерним для дітей з РДА є відсутність слів “так”, “ні”. Часто у їхньому мовленні спостерігаються неологізми (придумані ними слова), монологи та аутодіалоги, порушення семантики слів, відсутність займенника Я і дієслів, схильність до декламації, рифмування тощо.

Також, у дітей з РДА спостерігається невикористання фразового мовлення для контактів з оточуючими. Вони можуть ставити запитання але при цьому багаторазово повторюють їх.

Отже, у багатьох дітей з РДА наявні тяжкі порушення мовлення, зокрема, порушення звуковимови, дизартричні розлади, порушення темпу та ритмічної організації мовлення, загальне недорозвинення мовленнєвої системи. В наслідок чого вони потребують допомоги різних фахівців і зокрема, логопеда.

При організації логопедичної роботи з дітьми з РДА основним напрямком буде спонукання їх до вимовляння коротких слів та активізування невербального спілкування. На перешкоді цьому стає неконтактність дитини, активні прояви негативізму, іноді з істеричними нападами різного характеру, моторна гіперактивність, повна пасивність дитини або підвищена тривожність. В роботі з такими дітьми необхідно застосовувати різні методи та багатоплановий стимульний матеріал. В роботі логопеда основним завданням є підготовка артикуляційного апарату дитини з РДА та стимулювання її мовлення.

Для організації логопедичних занять ми рекомендуємо використовувати наступні методики:

- методика логопедичного масажу за О.М. Новіковою - спрямована на корекцію рухливості артикуляційного апарату, звуковимови при тяжких вадах мовлення. Масаж артикуляційних органів виконуємо із застосуванням масажних зондів, також здійснюємо масаж мімічної і жувальної мускулатури [5];

- обовязковим моментом є артикуляційна гімнастика за методичними рекомендаціями Е. Краузе, мета якої у розвитку рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків; також робимо вправи на тренування рухливості м'язів губ, язика, м'якого піднебіння, нижньої щелепи [1];

- методика Л.Г. Нурієвої допомагає розвивати пасивний та активний словник, викликати мовленнєве дихання та звукове мовлення дитини з РДА [6];

- під час розвитку дрібної моторики використовуємо узагальнений досвід системи виховання Нікітіних з формування тактильних і кінестетичних відчутів, уміння захвату дрібних предметів, удосконалення рухових навичок;

- враховуючи те, що в аутичних дітей порушується, як загальна, так і дрібна моторика, то важливим моментом є підготовити руку до оволодіння письмом, велику роль в цьому відіграє використання в роботі з аутичними дітьми елементів методики М. Монтессорі.

Таким чином, мовленнєвий розвиток при РДА характеризується досить специфічними особливостями і багато в чому залежить від того, чи проводиться корекційна робота, і коли вона розпочата. Загалом, саме стан сформованості мовлення на кінець дошкільного віку є важливим показником подальшого сприятливого розвитку такої дитини.

мовленнєвий розвиток дитячий аутизм

Список використаних джерел

1. Краузе Е. Логопедический массаж и артикуляционная гимнастика. Практическое пособие. - М.: Издательство: Корона- Принт, 2002. - 38 с.

2. Лебединская К.С., Никольская О.С. Диагностика раннего детского аутизма. - М.: Просвещение, 1991. - 138 с.

3. Манелис Н.Г. Ранний детский аутизм: психологические и нейропсихологические механизмы / Н.Г. Манелис // В мире науки. - 2006. - № 7. - С. 23-31.

4. Никольская О.С., Баенская Е.Р., Либлинг М.М. Аутичный ребенок: пути помощи. - М.: Теревинф, 2000. - 336 с.

5. Новикова Е.В. Зондовый массаж: коррекция

звукопроизношения. Наглядно-практическое пособие. - М.: "Издательство ГНОМ и Д", 2009. - 32 с.

6. Нуриева Л.Г. Развитие речи у аутичных детей. - М.: Просвещение, 2002. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru