Фармакологічна корекція імунних порушень, індукованих ультрафіолетовим опроміненням

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. За останні роки, разом із загальним погіршенням екологічної обстановки, зміною клімату, забрудненням атмосфери, виникла проблема, яка пов'язана із впливом на здоров'я людини надлишкового ультрафіолетового опромінення (УФО) (Комарова Л.Н., 2009). Недостатній захист від надлишку УФО призводить до тяжких віддалених наслідків - канцерогенезу, фотостаріння, фотосенсибілізації, катаракти та ін. За даними ВООЗ, у 2000 році через надмірний вплив УФО внаслідок інвалідності (DALYs) було втрачено приблизно 1,5 мільйона років життя та сталося 60 000 випадків передчасної смерті. Від 50% до 90% ракових захворювань шкіри відбувається в результаті дії УФО. Більшість негативних ефектів пов'язують із впливом на імунітет. Тому пошук нових фотозахисних засобів, що мають імунопротекторні властивості, набуває особливої актуальності в сучасній фармакології.

Дослідження останніх років все більше доводять, що дія УФО може змінити активність і розподіл деяких клітин, які відповідальні за імунну відповідь в організмі людини (Schauber J., Gallo R.L., 2008; Хосева Е.Н., Малишевская Н.П., Берзин С.А. и соавт., 2010). Особливе місце в реакції організму на УФО посідає шкіра. Існують дані, що під впливом УФО знижується антигенна активність клітин Лангерганса, розвивається ушкодження кератиноцитів, виробляються медіатори, що знижують імунітет, макрофаги й нейтрофіли інфільтрують шкіру. Зниження імунітету також пов'язане з пригніченням функції Т-лімфоцитів (Карелин А.О., Давидова М.П., 2011).

Останнім часом показано, що інтерлейкін-12 (IL-12) є ключовим цитокіном для посилення клітинно-опосередкованої імунної відповіді в шкірі та ініціації ефективного протиінфекційного захисту проти вірусів, бактерій та грибів (Белова О.В., Арион В.Я., Сергиенко В.И., 2008; Klein-Wieringa I.R., 2013). Інтерлейкін-13 (IL-13) - ключовий цитокін, який відповідальний за гуморальну відповідь і здатний пригнічувати функції макрофагів. Відноситься до супресорних чинників, експресується в здоровій шкірі та впливає на кератиноцити (Платонова А.Н., 2010; Abramochkin D.V., 2012).

Як сигнальна молекула між клітинами імунної системи діє оксид азоту (NO) (Черний В.И., Нестеренко А.Н., 2007). На даний час NO розглядають як важливий фактор імунологічної реактивності, точніше неспецифічного імунітету, який необхідний для здійснення регуляторних цитопротекторних процесів на рівні органел клітини та всього організму (Камінська Л.Ю. та співавт., 2005; Костенко В.О. та співавт., 2008-2011), який бере участь в антимікробному захисту (Сомова Л.М., Плехова Н.Г., 2006).

Індикатором стану імунного статусу, що відображає ступінь тяжкості та активності імунопатологічного процесу організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у крові (Oliver J.J., 2010; Лоскутов А.Л., 2011).

На цей час відома фотопротекторна ефективність препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А». Механізми фотопротекторної дії альтану та тіотриазоліну пов'язані зі зниженням активації перекисного окиснення ліпідів, вираженим антиоксидантним ефектом, збільшенням модуля в'язкоеластичності та зменшенням часу релаксації крові при місцевому УФО (Звягінцева Т.В., Миронченко С.І., 2010-2013). Фотозахисний ефект виявляє і відомий препарат «Мазь метилурацилова 10%». Відомо, що метилурацил збільшує лейкопоез, стимулює розмноження клітин, активує макрофаги, альвеолярні, тканинні та нейтрофільні гранулоцити, підвищує фагоцитарну активність, збільшує вироблення антитіл (Бурбелло А.Т., Шабров А.В., 2003). Вітамін А має фотопротекторну та антиоксидантну активність, бере участь в імунних реакціях організму, зокрема в регуляції синтезу антитіл, стимулює процеси фагоцитозу (Викторов А.П., Войтенко А.Г., 2008).

Вплив лікарських засобів (ЛЗ) «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» на ключові маркери імунних реакцій (метаболіти NO, IL-12, IL-13, ЦІК), особливо у віддалений після УФО шкіри період, невідомий.

Перспективним є створення нових ЛЗ за допомогою нанотехнологій, що відкриває можливість посилення фармакологічної дії існуючих препаратів і надання їм інших корисних властивостей (Panacek A., 2007; Yu Han, 2007; Чекман І.С., 2011). Крім того, на даний час нанопрепарати застосовують для підвищення опірності організму й поліпшення стану системи імунітету. Тому одним з найбільш активно досліджуваних наночасток металів для медичних цілей є наносрібло. Наявні в літературі дані наукових досліджень свідчать про вищу біологічну активність наночасток срібла (НЧС) порівняно з металевим сріблом (Мінченко Д.О. та співавт., 2010).

Таким чином, незважаючи на наявність препаратів, які мають фотопротекторну активність, їх дія на імунітет, особливо у віддалений після УФО період, невідома, що обумовлює актуальність досліджень у цьому напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету МОЗ України «Створення, дослідження та патогенетичне обґрунтування застосування нових комбінованих лікарських засобів та лікарських засобів політропного дії» (№ державної реєстрації 0109U001748) і «Механізми і фармакологічна корекція УФ-індукованих пошкоджень шкіри» (№ державної реєстрації 0113U002281). Здобувач є співвиконавцем теми.

Мета дослідження - на підставі експериментальних досліджень встановити шляхи фармакологічної корекції імунних порушень, індукованих УФО.

Завдання дослідження:

1. Дослідити рівень метаболітів NO, ЦІК, IL-12 і IL-13 в крові при дії УФО.

2. Вивчити вплив препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» на динаміку еритемної реакції при локальному УФО.

3. Встановити вплив досліджуваних препаратів на рівень метаболітів NO, ЦІК, IL-12 і IL-13 в крові під впливом УФО.

4. Дослідити вплив препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» на морфологічні зміни шкіри при локальному УФО.

5. З'ясувати вплив мазей на основі тіотриазоліну та метилурацилу з включенням НЧС на динаміку еритемної реакції та імунні порушення, викликані локальним УФО.

Об'єкт дослідження - імунні порушення, викликані УФО.

Предмет дослідження - фармакологічна корекція імунних порушень, індукованих УФО, препаратами «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А», мазями на основі тіотриазоліну та метилурацилу з включенням НЧС.

Методи дослідження: фармакологічні, біохімічні, імуноферментні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Показано, що локальне УФО шкіри морських свинок ініціює довготривалі загальні та місцеві порушення, про що свідчать підвищення в крові концентрації метаболітів NO, порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету впродовж 28 діб після зникнення еритеми, які супроводжуються проліферативно-гіперпластичними й дегенеративними процесами в усіх відділах шкіри в цей період, що підтверджується морфометричними показниками.

Встановлено, що ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» при лікувально-профілактичному використанні, скорочуючи тривалість та інтенсивність еритемної реакції, виявляються менш ефективними для профілактики відстрочених імунних порушень в організмі, про що свідчать порушення метаболізму NO, механізмів клітинного та гуморального імунітету у віддалені постеритемні терміни (14-28 добу).

Виявлено, що ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%» та «Мазь метилурацилова 10%», зменшуючи виразність проліферативних змін у сосочковому шарі дерми та гіперпластичних і дегенеративних змін в епідермісі шкіри морських свинок при локальному УФО, не нормалізують їх протягом всього експерименту. Встановлено, що «Альтан» і «Вітамін А» знижують інтенсивність гіперпластичних і дегенеративних змін в епідермісі та не впливають на виразність гіперпластичних процесів у сполучній тканині дерми (морфометричні показники не досягають норми навіть у віддалені постеритемні терміни).

Уперше теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що включення НЧС до складу обох мазей (на основі тіотриазоліну та метилурацилу) підвищує їх фотопротекторну та протизапальну активність, нормалізує метаболіти NO в шкірі та крові, активує клітинні та гуморальні ланки імунітету вже в ранній постеритемний період.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих даних обґрунтовано необхідність профілактики та лікування імунних порушень, які виникли внаслідок УФО. Отримані результати можуть бути використані для розробки режимів і регламентування часу перебування на сонці та в соляріях.

Результати проведених досліджень обумовлюють можливість використання визначення рівня метаболітів NO в крові як критерій діагностики та оцінки ступеня тяжкості імунопатологічних процесів, індукованих УФО.

На підставі проведених експериментальних досліджень обґрунтовано можливість застосування фотозахисних препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» для зменшення тяжкості імунологічних порушень, що виникають у постеритемний період УФО.

Доведено, що включення НЧС до складу відомих мазей, що мають фотопротекторну властивість (мазь тіотриазоліну й мазь метилурацилова), підвищує не тільки їх фотозахисну, а й імунопротекторну активність. Створення нового класу фотозахисних засобів з імунопротекторним ефектом на основі нанотехнологій відкриває перспективи для подальшого їх дослідження та впровадження в медичну практику.

За результатами дисертаційної роботи видано інформаційний лист № 292-2013 про нововведення у сфері охорони здоров'я «Інноваційні підходи до підвищення фармакологічної ефективності мазі, що містить метилурацил, за рахунок включення наночасток срібла» (автори: Звягінцева Т.В., Гринь В.В., Миронченко С.І.).

Результати дисертації впроваджені в навчальний процес кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ); кафедри фармакології Національного фармацевтичного університету (м. Харків); кафедри біофізики, біохімії, фармакології та біомолекулярної інженерії медичного інституту Сумського державного університету (м. Суми); кафедри фармакології та медичної рецептури Харківського національного медичного університету (м. Харків); кафедри фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (м. Дніпропетровськ); кафедри біології, фізіології та анатомії людини Національного фармацевтичного університету (м. Харків); кафедри фармакології та медичної рецептури Запорізького державного медичного університету (м. Запоріжжя); кафедри патологічної фізіології Харківського національного медичного університету (м. Харків).

Особистий внесок здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано наукову літературу за темою дисертації, спільно з керівником визначено мету й завдання дослідження, самостійно відтворені моделі, відповідно до яких виконані експерименти, оброблені отримані результати, проведено їх аналіз та узагальнення, сформульовані висновки, написані та оформлені всі розділи дисертації. Морфологічні й морфометричні дослідження виконано на базі кафедри патологічної анатомії ХНМУ (завідувач кафедри - доктор мед. наук, проф. В.Д. Марковський), співробітникам якої автор дуже вдячний. У роботах, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить фактичний матеріал й основний творчий доробок: результати власних експериментальних досліджень, участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, підготовлено статті до друку.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Актуальні питання діагностики та лікування болю» (Харків, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій дню науки «Вклад молодих фахівців у розвиток медичної науки і практики» (Харків, 2012), 6 Конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Ялта, 2012), Міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2013), V Міжнародній студентській електронній науковій конференції «Студентський науковий форум 2013» (Москва, 2013), VI Міжнародній науковій міждисциплінарній конференції студентів-медиків та молодих вчених (ISIC) (Харків, 2013), Сесії наукової ради з нових матеріалів при комітеті Міжнародної асоціації академії наук, секція «Конструктивні та функціональні наноматеріали для медицини» (Інститут електрозварювання ім. Е.О. Патона, Київ, 2013).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць, зокрема 6 статей у наукових фахових виданнях України та інших держав, з них 1 стаття - у виданні іноземної держави з напряму, якому відповідає дисертація, 1 стаття - у виданні України, яке включено до міжнародної наукометричної бази, а також 9 тез у матеріалах конгресів, з'їздів, конференцій.

1. Матеріали та методи дослідження

Експерименти виконані на 132 морських свинках-альбіносах масою 450-700 г. Усі процедури з тваринами, а також виведення тварин з експерименту проводили відповідно до вимог Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин (Страсбург, 18.03.1986 р.), директиви Ради Європейського економічного товариства по захисту хребетних тварин (Страсбург, 24.11.1986), закону України «Про лікарські засоби», 1996, ст. 7, 8, 12, принципам ІСН GСP (2008 р.), GLР (2002 р.), «Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань» та «Типового положення про комісію з питань етики», затверджених наказами МОЗ України № 523 від 12.07.2012 р. та № 616 від 03.08.2012 р. Комісією з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету (протокол № 7 від 2 жовтня 2013 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено. Використовували мінімально припустиму для статистичної обробки й одержання достовірних результатів загальноприйняту кількість тварин (по 6 на групу та термін), а також мінімально достатню для досягнення мети й вирішення завдань дослідження кількість експериментальних груп, тобто загальну кількість тварин (Беленький М.Л., 1968).

Тварин було розподілено на 8 груп: I - інтактні тварини, II - морські свинки, що підлягали локальному УФО (без лікування, контроль), III - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням мазі тіотриазоліну, IV - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням метилурацилової мазі, V - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням альтану, VI - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням вітаміну А, VII - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням мазі тіотриазоліну з включенням НЧС, VIII - морські свинки, що підлягали локальному УФО, із застосуванням мазі метилурацилу з включенням НЧС. Тварин виводили з експерименту після зникнення еритеми, на 14 і 28 добу.

Фотопротекторну активність вивчали на моделі гострого ексудативного запалення - ультрафіолетової еритеми (J. Torrent et al., 1988). Еритему викликали опроміненням виголеної ділянки шкіри УФ-променями за допомогою ртутно-кварцової лампи (ОКН-11М), розміщеної на відстані 10 см від тварини, протягом 2 хвилин (доза 1 МЕД). При цьому ділянка шкіри екранувалася круглою пластинкою з трьома отворами діаметром 6 мм. Ступінь реакції оцінювали через 1, 2, 4 години після опромінення й щодня до зникнення еритеми в балах для кожної плями: 0 - відсутність еритеми, 1 - чітке почервоніння, 2 - інтенсивна еритема. Підсумовували інтенсивність 3-х плям і вираховували середньоарифметичне значення (Стефанов А.В., 1998).

Предметом фармакологічного дослідження були препарати «Мазь тіотриазоліну 2%» (ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», Україна), «Мазь метилурацилова 10%» (ВАТ «Нижфарм», Російська Федерація), «Альтан» (ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Україна), «Вітамін А» (ЗАТ «Технолог», Україна). Для вивчення впливу мазей з НЧС були отримані субстанції: субстанція 1 (містить тіотриазолін і НЧС з концентрацією 0,018%) і субстанція 2 (містить метилурацил і НЧС з концентрацією 0,0268%) (Патент №77777 «Спосіб підвищення протизапальної активності фармацевтичних засобів у м'якій лікарській формі», 2013). На основі субстанцій виготовлені дослідні зразки мазі тіотриазоліну та метилурацилу, які містять НЧС (кафедра фармакології та медичної рецептури ХНМУ, Міжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», Україна) (Патент №77770 «Фармацевтичний засіб з протизапальною активністю, виконаний у м'якій лікарській формі», 2013).

При вивченні лікувально-профілактичної дії всі досліджувані мазі наносили тонким шаром на шкіру тварин за 1 годину до, через 2 години після опромінення й щодня до зникнення еритеми. Альтан вводили морським свинкам внутрішньошлунково в дозі 1 мг/кг у вигляді суспензії препарату в 3% крохмального слизу, вітамін А призначався перорально в дозі 6000 МО/кг в аналогічні терміни.

Вміст цитокінів IL-12 і IL-13 у периферичній крові визначали імуноферментним методом з використанням комерційних тест-систем виробництва фірми «Cusabio» (Китай) на імуноферментному аналізаторі «Labline-90» (Австрія) відповідно до інструкції, яка додається до приладу.

Вміст метаболітів NO в сироватці крові й тканинах визначали за методом Green L.C. зі співавт. у модифікації Метельської В.А. і Гуманової Н.Г. (2005).

Рівень ЦІК у сироватці крові визначався способом преципітації в 3,5% розчині поліетиленгліколю з молекулярною масою 6000 дальтон за методом Ю.А. Гриневича і А.Н. Алферова (1988).

Матеріалом для морфологічного дослідження була шкіра морських свинок, посічена із зони УФО стегна морських свинок усіх досліджуваних груп у різні терміни експерименту. Оглядові препарати, забарвлені гематоксиліном й еозином, використовувалися для загальної оцінки стану досліджуваних тканин. Фарбування препаратів пікрофуксином за методом Ван Гізон використовувалося для виявлення і диференціювання сполучнотканинних структур. Гістологічні й гістохімічні методики виконувалися за приписами, викладеними у керівництвах з гістологічної техніки й гістохімії (Лилли Р., 1960; Пирс Э., 1962). Для об'єктивізації результатів дослідження застосовувався морфометричний метод, за допомогою якого в шкірі визначалися товщина епідермісу, щільність фібробластів в 1 мм2 сосочкового шару дерми (Автандилов Г.Г., 1990). Вивчення препаратів, забарвлених гістологічними й гістохімічними методами, а також морфометричне дослідження проводилися на мікроскопі Olympus BX-41 з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1) і Microsoft Excel (3).

Статистичну обробку даних проводили методами варіаційної статистики. Всі наведені дані представлені у вигляді середнього арифметичного ± стандартна похибка середнього (М ± m). Порівняння параметрів цих величин проводилися за допомогою t-тесту для парних вимірювань. Проводився тест на нормальність розподілу Шапіро-Уілка. Порівняння для непарних вимірювань проводилося з використанням U-тесту Манна-Уїтні. Множинні порівняння проводилися за допомогою рангового критерію Крускала-Уолліса. Відмінності вважалися статистично достовірними, якщо величина р була менше 0,05 (Гланц С., 1999). Всі розрахунки проводилися на персональному комп'ютері з використанням програм «Exсel» (Microsoft Corp., США) і «Statistica» (StatSoft, США).

2. Результати дослідження та їх обговорення

імунний цитокін протиінфекційний

Перш за все, ми вивчили вплив препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» на динаміку розвитку еритемної реакції в морських свинок-альбіносів при дії УФО.

У результаті локального УФО в дозі 1 МЕД шкіри задньої поверхні стегна морських свинок уже через 1 годину після опромінення розвивалася еритема з інтенсивністю 0,81 балів, через 2 години - 1,06 балів. Через 4 години після опромінення сумарна інтенсивність 3-х плям наростала, складаючи 1,31 балів, досягала максимуму на 2 добу - 1,65 балів, з третьої доби починала поступово знижуватися й зникала на 10 добу.

Лікувально-профілактичне застосування препарату «Мазь тіотриазоліну 2%» скорочувало тривалість перебігу еритемної реакції на 20%, а інтенсивність на 23%. Під впливом препарату «Мазь метилурацилова 10%» тривалість та інтенсивність еритеми скорочувалася на 10%. Препарат «Альтан» ефективно захищав шкіру від ушкодження, викликаного УФО, що виявлялося в зменшенні тривалості перебігу еритеми й ступеня її виразності (знижував час еритемної реакції на 20%, а її інтенсивність - на 15%). Про захисну дію препарату «Вітамін А» свідчило зменшення часу розвитку еритеми й ступеня її виразності на ділянках шкіри, які зазнали УФО: тривалість еритеми знижувалася на 20%, а сумарна інтенсивність - на 23%.

Таким чином, досліджувані відомі фотозахисні препарати «Мазь тіотриазоліну 2%», «Альтан», «Вітамін А» чинили виражену фотопротекторну та протизапальну дію, що підтверджується скороченням часу перебігу еритеми та зниженням її інтенсивності.

Оскільки найсерйозніші порушення імунітету насправді спостерігаються у віддалені після УФО терміни (канцерогенез, фотостаріння, фотосенсибілізація, катаракта та ін.), то дизайн дослідження передбачав вивчення імунного статусу лабораторних тварин у ранній (після зникнення еритеми) і пізній (через 14 і 28 діб) постеритемні періоди.

Рівень метаболітів NO (загальні, нітрит-аніон, нітрати) в крові морських свинок, які зазнали УФО без застосування ЛЗ в ранній постеритемний період, перевищував норму в 1,6 раза. На 14 добу рівень загальних метаболітів NO був більше на 33%, а на 28 добу - на 25%, порівняно з інтактною групою. Також реєструвалося збільшення концентрації нітрит-аніону на 14 добу на 24%, на 28 добу - на 18%, порівняно з групою без лікування. Рівень нітратів також перевищував норму: на 14 добу - на 34%, на 28 добу - на 26%. Таким чином, локальне УФО шкіри морських свинок призводить до зростання концентрації всіх метаболітів NO крові в постеритемний період (10-28 добу), що свідчить про персистенцію та хронізацію запального процесу й порушення загальних імунних реакцій у віддалені терміни після УФО (Tomomi G., Masataka M., 2006; Остапченко Л.І., Сокур О.В., Максимович Я.С., 2012).

Лікувально-профілактичне застосування ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» призводило до зниження рівня метаболітів NO в сироватці крові порівнянно з групою без лікування на 14-28 добу. «Мазь тіотриазоліну 2%» знижувала рівень усіх метаболітів NO на 14 добу в середньому на 14% (р<0,05) і нормалізувала на 28 добу; «Мазь метилурацилова 10%» знижувала до норми рівень тільки нітрит-аніону на 28 добу; «Альтан» і «Вітамін А» нормалізували вміст усіх метаболітів NO вже на 14 добу (концентрація загальних метаболітів NO, нітрит-аніону й нітратів нижче щодо групи без лікування в середньому на 18,5%, р<0,05), що свідчить про імунопротекторну активність цих препаратів.

На особливу увагу заслуговують дані про нормалізацію рівня нітрит-аніону в крові під впливом усіх досліджуваних ЛЗ (табл.1). При запаленні різко зростає продукція супероксиданіону макрофагами та лімфоядерними нейтрофілами. Відзначається швидке сполучення реакції між надмірною кількістю NO і супероксиданіоном з утворенням пероксинітриту. Останній має набагато більшу реакційну здатність, ніж NO й супероксиданіон. Пероксинітрит інгібує мітохондріальні ферменти, що призводить до енергетичної дестабілізації та загибелі клітини; пригнічує ферменти, які беруть участь у поділі клітини (ДНК-реплікази); надає генотоксичну дію, безпосередньо ушкоджуючи генетичний апарат клітини. Вважається, що саме таке ушкодження ДНК NO є одним з пускових моментів програмованої клітинної смерті (Pacher P., Beckman J.S., Liaudet L., 2007; Стародубцева М.Н., 2011). Відомо також, що в присутності пероксинітриту утворюються тіольні радикали глутатіону, у результаті чого останній з антиоксиданту перетворюється на прооксидант, який ініціює процеси перекисного окислення ліпідів (Karoui H., Hogg N., Frejaville C., 2006). Препарати «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» мають доведені антиоксидантні властивості (Дзяк Л.А., Зорин Н.А., 2003; Звягінцева Т.В., Миронченко С.І., 2010), що й пояснює нормалізацію рівня нітрит-аніону в крові морських свинок при локальному УФО.

Таблиця 1. Вплив препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» на рівень нітрит-аніону (мкмоль/л) сироватки крові морських свинок у постеритемний період локального УФО (M±m)

Примітки:

1.* - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з інтактними тваринами

2.# - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою без лікування.

На наступному етапі ми досліджували вміст IL-12 (відповідальний за клітинну ланку імунітету) і IL-13 (ключовий цитокін, який регулює гуморальну відповідь) у сироватці крові лабораторних тварин. Локальне УФО надавало виражену імуносупресивну дію на клітинну ланку імунітету, що підтверджувалося зниженням рівня IL-12 в ранній постеритемний період (на 39% нижче порівняно з нормою), потім різким підвищенням на 14 добу (на 41% вище за норму), що, можливо, має компенсаторне значення. Концентрація IL-12 не досягала фізіологічних значень (на 35% більше, ніж в інтактних тварин) навіть у віддалені постеритемні терміни (28 діб). Вміст IL-13 після зникнення еритеми був нижче за норму на 25%. На 14 добу спостерігалося різке зростання показника - на 34% більше, ніж в інтактних тварин. На 28 добу рівень IL-13 залишався вище фізіологічного значення на 22%.

Таким чином, при локальному УФО шкіри спостерігалася однотипна закономірність змін рівня IL-12 і IL-13: після зникнення еритеми (10 доба) концентрація обох цитокінів була нижче за норму, на 14 добу - різко зростала, 28 добу - залишалася вище за норму, що свідчить про порушення клітинно-опосередкованого й гуморального імунітету.

Отримані результати узгоджуються з літературними даними. Одними з клітин продуцентів IL-12 є клітини Лангерганса (мають антигенпрезентуючу функцію й здійснюють імунний нагляд). Їх ушкодження ультрафіолетовими променями призводить до порушення механізмів імунологічного захисту шкіри. Кількість клітин Лангерганса та їх функціональна активність знижується. У результаті підвищується ризик розвитку таких злоякісних новоутворень як: меланома, базаліома, плоскоклітинний зроговілий рак на ділянках шкіри, які підлягають впливу сонячних променів (Chen H. et al., 2012).

Під впливом препарату «Мазь тіотриазоліну 2%» в ранній постеритемний період рівень IL-12 був вище на 32%, на 14 і 28 добу - нижче на 31% і 35% відповідно, ніж у контрольній групі, і досягав фізіологічних значень до кінця експерименту. Рівень IL-13 був підвищений порівняно з групою без лікування: на момент зникнення еритемної реакції на 42%, на 14 добу - на 23%, на 28 добу - на 16% відповідно.

При лікувально-профілактичному використанні ЛЗ «Мазь метилурацилова 10%» спрямованість змін концентрації IL-12 не відрізнялася від виявленої при застосуванні мазі тіотриазоліну: після зникнення еритеми рівень IL-12 був вище на 32%, на 14 добу - на 30% нижче порівняно з контролем. На 28 добу спостерігалася нормалізація рівня IL-12 у сироватці крові. У ранній постеритемний період концентрація IL-13 була більше на 33% у порівнянні з групою без лікування. На 14 і 28 добу вміст IL-13 достовірно не змінювався порівняно з контролем.

Під впливом препарату «Альтан» у ранній постеритемний період рівень IL-12 був більше на 30%, ніж у групі без лікування. На 14 і 28 добу спостерігалося поступове зниження досліджуваного показника на 20% і 18% відповідно порівняно з контролем. При застосуванні ЛЗ «Вітамін А» після зникнення еритеми концентрація IL-12 була на 31% більше; на 14 і 28 добу - на 27% і 23% менше, ніж у групі без лікування.

Спрямованість змін вмісту IL-13 у сироватці крові при використанні препаратів «Альтан» і «Вітамін А» не відрізнялася від виявленої при застосуванні мазі тіотриазоліну, але була менш вираженою. Під впливом альтана після зникнення еритемної реакції рівень IL-13 був вище контролю на 37%, на 28 добу - на 17%. При лікувально-профілактичному використанні вітаміну А концентрація IL-13 була підвищена порівняно з контролем - на 42% (ранній постеритемний період) і на 14% (28 доба).

Дані, які представлені, свідчать, що всі досліджувані препарати тією чи іншою мірою впливають на порушені в результаті УФО клітинні й гуморальні механізми імунітету. Так, метилурацилова мазь стимулює клітинний імунітет, не впливаючи на гуморальний. Препарати «Альтан» і «Вітамін А», навпаки, стимулюють гуморальні механізми імунологічної реактивності, незначно впливаючи на клітинні. Лише мазь тіотриазоліну стимулює як клітинні, так і гуморальні механізми імунної відповіді.

Наступним етапом нашої роботи стало вивчення рівня ЦІК в периферичній крові при локальному УФО. У тварин без лікування в ранній постеритемний період концентрація ЦІК сироватки крові морських свинок перевищувала норму на 21%. На 14 добу спостерігалося наростання рівня ЦІК (перевищував фізіологічне значення на 44%). На 28 добу його концентрація була вище на 23%, ніж в інтактних тварин. Лікувально-профілактичне застосування ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» призводило до зменшення порівняно з групою без лікування, але не нормалізувало рівень ЦІК в крові у віддалені постеритемні терміни (14-28 доба). На 14 добу під впливом мазей тіотриазоліну та метилурацилової вміст ЦІК знижувався в середньому на 16,5% (р<0,05), альтану й вітаміну А - на 22% і 29% відповідно; на 28 добу рівень ЦІК знижувався під впливом альтану на 14%, під впливом вітаміну А - на 13% щодо групи без лікування.

Отже, локальне УФО шкіри порушує імунні реакції організму, що знаходить відображення в накопиченні ЦІК у крові. Усі досліджувані препарати знижують вміст ЦІК порівняно з групою без лікування, але не призводять до його відновлення навіть у віддалені постеритемні терміни, що свідчить про досить значимі порушення імунних процесів, індукованих УФО.

Результати нашого дослідження показали, що сучасні ЛЗ, що мають фотопротекторні властивості «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» прискорюють час зникнення еритеми та її інтенсивність. Для підтвердження цих результатів необхідно було провести морфологічне дослідження ділянки шкіри, що зазнала локального УФО.

Морфологічне дослідження шкіри морських свинок показало, що локальне УФО протягом всього експерименту (10-28 діб) викликає проліферативно-гіперпластичні й дегенеративні процеси в усіх відділах шкіри в постеритемний період, що підтверджувалося морфометричними показниками: товщина епідермісу була вірогідно більше за норму й збільшувалася протягом усього часу експерименту, щільність фібробластів в 1 мм2 сосочкового шару дерми на момент зникнення еритеми була максимальною й залишалася вище за норму до 28 діб.

Використання препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%» та «Мазь метилурацилова 10%» знижувало виразність проліферативних змін у сосочковому шарі дерми та гіперпластичних і дегенеративних змін в епідермісі шкіри морських свинок при локальному УФО (товщина епідермісу після зникнення еритеми була нижче порівняно з групою без лікування на 15% і 12%, на 14 добу - на 15% і 11%, на 28 добу - на 20% і 15%; щільність фібробластів - на 26% і 23%, на 14 добу - на 24% й 23%, на 28 добу - на 38% і 31% відповідно). «Альтан» і «Вітамін А» знижували інтенсивність гіперпластичних та дегенеративних змін в епідермісі й не впливали на виразність гіперпластичних процесів у сполучній тканині дерми (товщина епідермісу на 28 добу була нижче, ніж у групі без лікування, на 15% і 23%, щільність фібробластів достовірно не відрізнялася від групи без лікування).

Підсумовуючи результати власних досліджень, ми можемо констатувати, що наша гіпотеза про глибокі й тривалі порушення імунологічної реактивності, що виникли внаслідок локального УФО, підтвердилася. Зміни, індуковані УФО, мають тривалий і виражений характер (більшість вивчених показників не нормалізувалася навіть у віддалені постеритемні терміни). Досліджувані ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А», надаючи більшою чи меншою мірою позитивний вплив на динаміку перебігу імунних порушень, які викликані локальним УФО, усе ж виявляються недостатньо ефективними щодо корекції імунних порушень, зокрема, у віддалені терміни.

На наступному етапі ми вивчили вплив мазі, що містить тіотриазолін з НЧС, і мазі, що містить метилурацил з НЧС, на динаміку розвитку еритемної реакції при дії УФО.

Найбільший ступінь пригнічення еритеми спостерігався при застосуванні нової мазі, що містить тіотриазолін з НЧС. Її використання скорочувало тривалість перебігу еритемної реакції до 6 діб, що на 25% менше порівняно з групою з використанням мазі тіотриазоліну (8 діб), а інтенсивність - на 23%. При використанні нової мазі, що містить метилурацил з НЧС, також спостерігалася виражена фотопротекторна дія - тривалість перебігу еритемної реакції (7 діб) знижувалася на 25% порівняно з групою з використанням метилурацилової мазі (9 діб), а інтенсивність - на 34% відповідно. Таким чином, включення НЧС у мазі збільшує їх фотопротекторну й протизапальну активність.

Далі ми вивчили вплив мазей тіотриазоліну та метилурацилу з НЧС на вміст метаболітів NO в сироватці крові та шкірі під впливом локального УФО відразу після зникнення еритеми.

Мазь, що містить тіотриазолін з НЧС, знижувала рівень усіх метаболітів NO в крові до норми вже на 6 добу. При цьому вміст загальних метаболітів NO був на 27% менше, ніж у групі, що одержувала мазь тіотриазоліну. Концентрація нітрит-аніону й нітратів знижувалася щодо групи, що одержувала мазь тіотриазоліну, на 14% і 29% відповідно. Отже, мазь, що містить тіотриазолін з НЧС, надає значно більший ефект на рівень метаболітів NO в крові при локальному УФО, ніж «Мазь тіотриазоліну 2%». Дійсно, нормалізація цього індикатора стану імунної системи настає вже на 6 добу.

При використанні мазі, що містить метилурацил НЧС, рівень усіх метаболітів NO в крові також досягав фізіологічних значень у ранній постеритемний період (7 доба). При цьому вміст загальних метаболітів NO був менше на 28% порівняно з групою, що одержувала метилурацилову мазь. Концентрація нітрит-аніону й нітратів знижувалася на 15% і 31% відповідно щодо групи, що одержувала метилурацилову мазь. Результати, які отримані, свідчать, що мазь, яка містить метилурацил з НЧС, значно більше впливає на рівень метаболітів NO в крові, оскільки знижує їх рівень до норми вже в ранній постеритемний період.

Для підтвердження високої ефективності мазей з НЧС щодо метаболітів NO в ранній постеритемний період ми провели їх дослідження в осередку опроміненої шкіри в той же часовий період.

За результатами нашого дослідження у тварин без лікування вміст загальних метаболітів NO в шкірі був більше за норму на 33%, нітрит-аніону - на 27% і нітратів - на 34%.

Під впливом мазі тіотриазоліну вміст загальних метаболітів NO в шкірі знижувався порівняно з групою без лікування на 15%, нітрит-аніону - на 25%, нітратів - на 13%. У ранній постеритемний період мазь тіотриазоліну знижувала вміст усіх метаболітів NO в шкірі, при цьому вміст нітрит-аніону, що має найбільшу реакційну здатність, досягав фізіологічних значень. Включення НЧС до складу мазі тіотриазоліну призводило до посилення не тільки фотопротекторної й протизапальної, а й імунопротекторної дії, про що свідчить нормалізація вмісту метаболітів NO в шкірі (вміст загальних метаболітів NO, нітрит-аніону, нітратів був вірогідно нижче порівняно з групою, що одержувала мазь тіотриазоліну, на 17%, 13% і 32% відповідно.

При лікувально-профілактичному застосуванні препарату «Мазь метилурацилова 10%» вміст загальних метаболітів NO в шкірі був менше, ніж у групі без лікування, на 23% , нітрит-аніону - на 28%, нітратів - на 22%. Отже, метилурацилова мазь знижувала вміст метаболітів NO в шкірі, але нормалізувала тільки вміст нітрит-аніону. Під впливом мазі, що містить метилурацил з НЧС, вміст усіх метаболітів NO в шкірі знижувався до норми: загальних метаболітів NO - на 33%, нітрит-аніону - на 34%, нітратів - на 36% порівняно з контролем. Мазь, що містить метилурацил з НЧС, показала більшу ефективність порівняно з референтним препаратом, про що свідчить зниження вмісту загальних метаболітів NO і нітратів на 13% і 17% (табл.2).

Таблиця 2. Вплив мазей, що містять наночастки срібла, на вміст метаболітів оксиду азоту (мкмоль/г) в шкірі після зникненняУФ-еритеми (M±m)

Примітки:

1. * - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з інтактними тваринами

2. # - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою без лікування

3. - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою, яка отримувала мазь тіотриазоліну

4. $ - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою, яка отримувала метилурацилову мазь

Таким чином, завдяки включенню НЧС в мазі на основі тіотриазоліну та метилурацилу, вдалося запобігти розвитку імунних порушень при локальному УФО. Це підтверджується нормалізацією всіх метаболітів NO в крові й шкірі морських свинок уже в ранній постеритемний період.

Ще одним доказом позитивного впливу мазей з включенням НЧС стало вивчення їх впливу на рівень IL-12 і IL-13 в крові.

Мазь, що містить тіотриазолін з НЧС, підвищувала рівень IL-12 і IL-13 на 17% і 11% відповідно порівняно з маззю тіотриазоліну; мазь, що містить метилурацил з НЧС - на 19% і 12% відповідно порівняно з групою, що одержувала метилурацилову мазь (рис.1а, 1б). Отже, мазі з НЧС активують як клітинні, так і гуморальні механізми імунної реактивності вже в ранній постертемний період.

Рис. 1.Вплив мазі, що містить тіотриазолін з наночастками срібла (а), та мазі, що містить метилурацил з наночастками срібла (б), на рівень IL-12 і IL-13 в крові після зникнення еритеми при локальному УФО

Примітки:

1. 1 - IL-12, 2 - IL-13

2.* - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з інтактними тваринами

3. # - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою без лікування

4. - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою, яка отримувала мазь тіотриазоліну

5. $ - р ‹0,05 - вірогідність відмінностей порівняно з групою, яка отримувала метилурацилову мазь

Таким чином, включення НЧС до складу відомих мазей, що мають фотопротекторні властивості (мазь тіотриазоліну й метилурацилова мазь), підвищує імунопротекторну активність. Про це свідчить стабілізація метаболітів NO в крові та шкірі, позитивний вплив на клітинну й гуморальну ланки імунітету. Отримані дані після відповідних доклінічних та клінічних досліджень відкривають перспективи для створення нового класу фотозахисних ЛЗ з імунопротекторним ефектом на основі нанотехнологій та впровадження їх в медичну практику.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та здійснено вирішення актуального наукового завдання - за допомогою імуноферментних, біохімічних і морфологічних методів дослідження в експерименті встановлено та обґрунтовано доцільність та шляхи фармакологічної корекції імунних порушень, які виникли внаслідок локального УФО.

1. Локальне УФО шкіри морських свинок ініціює довготривалі загальні та місцеві порушення, про що свідчать підвищення в крові концентрації метаболітів NO, порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету впродовж 28 діб після зникнення еритеми, які супроводжуються проліферативно-гіперпластичними й дегенеративними процесами в усіх відділах шкіри в цей період, що підтверджується морфометричними показниками.

2. При лікувально-профілактичному використанні препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» зменшується тривалість та інтенсивність еритемної реакції. «Мазь тіотриазоліну 2%» скорочувала тривалість перебігу еритеми на 20%, інтенсивність - на 23%, «Мазь метилурацилова 10%» - обидва параметри на 10%, «Альтан» - на 20% і 15%, «Вітамін А» - на 20% і 23% відповідно порівняно з групою без лікування.

3. Лікувально-профілактичне застосування ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» призводить до зниження рівня метаболітів NO в сироватці крові порівняно з групою без лікування на 14-28 добу: «Мазь тіотриазоліну 2%» - усіх метаболітів NO на 14 добу в середньому на 14% (р<0,05) і нормалізує на 28 добу; «Мазь метилурацилова 10%» знижує до норми рівень тільки нітрит-аніону на 28 добу; «Альтан» і «Вітамін А» нормалізують вміст усіх метаболітів NO вже на 14 добу (концентрація загальних метаболітів NO, нітрит-аніону й нітратів нижче щодо групи без лікування в середньому на 18,5%, р<0,05).

4. Усі досліджувані препарати впливають на клітинні та/або гуморальні механізми імунітету, порушені в результаті УФО. Мазь метилурацилова стимулює клітинний імунітет (рівень IL-12 на 28 добу досягає фізіологічних значень), не впливаючи на гуморальний. Препарати «Альтан» і «Вітамін А» стимулюють гуморальні механізми імунологічної реактивності (вміст IL-13 в середньому вище після зникнення еритеми на 40%, на 28 добу - на 15,5% порівняно з групою без лікування), незначно впливаючи на клітинні. Мазь тіотриазоліну стимулює як клітинні, так і гуморальні механізми імунної відповіді (рівень IL-12 на 28 добу досягає фізіологічних значень; концентрація IL-13 вище контролю протягом всього експерименту).

5. Лікувально-профілактичне застосування ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» знижує порівняно з групою без лікування, але не нормалізує рівень ЦІК у крові у віддалені постеритемні терміни (14-28 доба). На 14 добу під впливом мазей тіотриазоліну та метилурацилової вміст ЦІК знижується в середньому на 16,5% (р<0,05), альтану і вітаміну А - на 22% і 29% відповідно; на 28 добу рівень ЦІК знижується під впливом альтану на 14%, під впливом вітаміну А - на 13 % щодо групи без лікування.

6. Лікувально-профілактичне застосування препаратів «Мазь тіотриазоліну 2%» та «Мазь метилурацилова 10%» знижує виразність проліферативних змін у сосочковому шарі дерми та гіперпластичних і дегенеративних змін в епідермісі шкіри морських свинок при локальному УФО (товщина епідермісу після зникнення еритеми нижче порівняно з групою без лікування на 15% і 12%, на 14 добу - на 15% і 11%, на 28 добу - на 20% і 15%; щільність фібробластів - на 26% і 23%, на 14 добу - на 24% і 23%, на 28 добу - на 38% і 31%). «Альтан» і «Вітамін А» знижують інтенсивність гіперпластичних та дегенеративних змін в епідермісі (товщина епідермісу на 28 добу нижче порівняно з групою без лікування на 15% і 23%) й не впливають на виразність гіперпластичних процесів у сполучній тканині дерми (щільність фібробластів достовірно не відрізняється від групи без лікування).

7. Лікувально-профілактичне застосування мазі тіотриазоліну з включенням НЧС знижує тривалість перебігу еритемної реакції на 25%, інтенсивність - на 23% порівняно з групою, що одержувала мазь тіотриазоліну, нормалізує вміст усіх метаболітів NO в крові й шкірі в ранній постеритемний період (на 6 добу вміст загальних метаболітів NO, нітрит-аніону й нітратів у крові менше на 27%, 14% і 29%, у шкірі - на 17%, 13% і 32%, ніж при лікуванні препаратом порівняння), активує клітинну та гуморальну ланки імунітету (на 6 добу рівень IL-12 вище на 17%, концентрація IL-13 - на 11% порівняно з групою, що одержувала препарат порівняння).

8. Застосування мазі метилурацилу з включенням НЧС в лікувально-профілактичному режимі знижує тривалість перебігу еритемної реакції на 25%, інтенсивність - на 34% порівняно з групою, що одержувала метилурацилову мазь, нормалізує вміст усіх метаболітів NO в крові та шкірі в ранній постеритемний період (на 7 добу вміст загальних метаболітів NO, нітрит-аніону й нітратів у крові менше на 28%, 34% і 31%, вміст загальних метаболітів NO й нітратів у шкірі - на 13% і 17%, ніж при лікуванні препаратом порівняння), активує механізми клітинного та гуморального імунітету (на 7 добу рівень IL-12 більше на 19%, концентрація IL-13 - на 12% порівняно з групою, що одержувала метилурацилову мазь).

Література

1. Гринь В.В. Оценка эффективности альтана и тиотриазолина при действии на кожу ультрафиолетового излучения в эксперименте / Т. В. Звягинцева, С.И. Миронченко, В.В. Гринь // Таврійський медико-біологічний вісник. - 2012. - Т. 15. - № 3, Ч. 1 (59). - С. 138-141. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

2. Гринь В.В. Влияние лекарственных средств с фотопротекторными свойствами на содержание метаболитов оксида азота крови при локальном ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок в постэритемный период / В. В. Гринь, Т. В. Звягинцева // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 1 (58). - С. 47-51. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

3. Гринь В.В. Влияние лекарственных средств с фотопротекторными свойствами на содержание циркулирующих иммунных комплексов при локальном ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок в постэритемный период / В. В. Гринь // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 2 (59). - С.63-66. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку).

4. Гринь В.В. Морфологические изменения кожи морских свинок после локального ультрафиолетового облучения при применении лекарственных средств с фотопротекторной активностью / Т.В. Звягинцева, В.В. Гринь, О.В. Наумова // Медицина сьогодні і завтра. - 2013. - № 1 (58). - С. 59-63. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником та патоморфологом канд. мед. наук, доц. О. В. Наумовою).

5. Гринь В.В. Фотопротекторное действие мази тиотриазолина с наночастицами серебра при ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок / В.Н. Лесовой, Т.В. Звягинцева, В.В. Гринь, С.И. Миронченко // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 9 (Ч. 3). - С. 396-399. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

6. Гринь В.В. Влияние лекарственных средств с фотопротекторной активностью на уровень интерлейкина-12 и интерлейкина-13 в крови при локальном ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок в постэритемный период / В.В. Гринь, Т.В. Звягинцева // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. - 2013. - Т. 13. - № 4 (44). - С. 88-91. (Здобувач самостійно провів експериментальні дослідження, опрацював та описав одержані результати, підготував статтю до друку; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).

7. Гринь В.В. Фармакотерапевтична корекція порушень, індукованих ультрафіолетовим опроміненням / С. І. Миронченко, В. В. Гринь // Актуальні питання діагностики та лікування болю: міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 30 листопада 2011 р.: збірник тез ? Харків, 2011. - С. 34. (Здобувачеві належать дані про динаміку ультрафіолетової еритеми).

8. Гринь В.В. Клінічні прояви та фармакологічна корекція порушень, індукованих ультрафіолетовим опроміненням / В. В. Гринь // Внесок молодих спеціалістів в розвиток медичної науки і практики: всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена Дню науки, 17 травня 2012 р.: матеріали - Харків, 2012. - С. 51.

9. Гринь В.В. Динаміка розвитку ультрафіолет-індукованих порушень та їх фармакологічна корекція / В. В. Гринь // Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 15-16 січня 2013 р.: збірник тез - Харків, 2013. - С. 195-196.

10. Гринь В.В. Влияние препаратов «Альтан», «Витамин А», мазей «Тиотриазолин» и «Метилурацил» на развитие эритемной реакции кожи / В.В. Гринь // Студенческий научный форум 2013: V международная студенческая электронная научная конференция, 15 февраля - 1 апреля 2013 г.: материалы - Москва, 2013 г. - Cовременные наукоемкие технологии. - 2013. - № 9. - С. 9.

11.Grin V.V. Change of the level of circulating immune complex under the influence of "Altan" and "Vitamin A" at local ultraviolet radiation / V.V.Grin // 6th International Scientific Interdicsiplinary Conference for medical students and young doctors, May 16-17, 2013: abstract book - Kharkiv: KhNMU, 2013. - P. 15-16.

12.Гринь В.В. Противовоспалительная активность мазей, содержащих наночастицы серебра, при ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок / Т.В. Звягинцева, В.В. Гринь, С.И. Миронченко // Фундаментальные и прикладные исследования в медицине: международная научная конференция, 14-21 октября 2013 г.: материалы - Париж (Франция), 2013. - Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2013. - № 10, Ч. 2. - С. 258. (Здобувачеві належать дані про динаміку ультрафіолетової еритеми).

13. Гринь В.В. Влияние мази, содержащей метилурацил с наночастицами серебра, на уровень метаболитов оксида азота при локальном ультрафиолетовом облучении кожи морских свинок / Т.В. Звягинцева, В.В. Гринь, С.И. Миронченко // Фундаментальные и прикладные проблемы медицины и биологии: международная научная конференция, 16-23 октября 2013 г.: материалы - Дубай (ОАЭ), 2013. - Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2013. - № 10, Ч. 2. - С. 274-275. (Здобувачеві належать дані про вміст метаболітів оксиду азоту в крові).