Особливості поточного лікарського контролю за футбольними арбітрами з різним рівнем середнього динамічного артеріального тиску

Резюме

При обследовании 70 футбольных арбитров и ассистентов арбитра высокой квалификации возрастом 35,3±0,55 лет антропометрическим, тонометрическим и пульсометрическим методами с последующим расчетом индексов (индекс массы тела, средние динамическое АД, пульсовое АД, адаптационный потенциал, индекс Кердо) было установлено, что в течение учебно-тренировочного сбора у всех арбитров улучшаются интегральные показатели гемодинамики, однако арбитры с высоким уровнем среднего динамического АД имеют большую степень напряжения механизмов регуляции и выраженную вагото- нию в течение всех дней сбора. Группа футбольных арбитров с повышенным АД, старшей возрастной категории, высокого роста и крепкого телосложения требует регулярного контроля функционального состояния сердечнососудистой системы и индивидуализации тренировочного процесса.

Ключевые слова: среднее динамическое артериальное давление, текущий врачебный контроль, футбольные арбитры, учебно-тренировочный сбор, адаптация к физической нагрузке.

PECULIARITIES OF THE CURRENT MEDICAL CONTROL OF FOOTBALL REFEREES WITH DIFFERENT LEVELS OF AVERAGE DYNAMIC BLOOD PRESSURE

тиск артеріальний тренування спортивний

Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) є одним із найважливіших критеріїв оцінки впливу на організм людини систематичних спортивних тренувань [5]. Невідповідність функціональних можливостей організму рівню фізичних навантажень призводить до перенапруження ССС, розвитку передпатологічних та патологічних станів [6].

Визначення рівня артеріального тиску (АТ) входить до стандартів обстеження молодих атлетів до початку занять спортом та є основним методом експрес-діагностики функціонального стану організму спортсмена.

Артеріальна гіпертензія (АГ) у спортсменів призводить до ремоделювання серця і зумовлює розвиток гіпертрофічної кардіоміопатії, що, за даними Національного інституту серця Міннеаполісу, є головною причиною раптової смерті серед молодих спортсменів [1, 3, 7, 14].

Доведено, що товщина стінок лівого шлуночка (ЛШ), індекс маси міокарду лівого шлуночка (ТММЛТТТ) та розмір лівого передсердя тісно пов'язані з середніми значеннями систолічного і діастолічного АТ протягом доби [10]. Підвищене значення АТ у стані спокою та гіпертонічний тип реакції ССС на фізичне навантаження призводить до збільшення маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) і зниження функціонального резерву [1, 3, 7,13].

Потужним фактором смертності від серцево- судинних захворювань є не тільки збільшення ММЛШ, але і тип зміни його геометрії [5]. У спортсменів з АГ достовірно частіше виявляються патологічні форми ремоделювання лівого шлуночка з розвитком діастолічної дисфункції [10]. Якщо фізичні навантаження відповідають рівню тренованості спортсменів і стану їх здоров'я, то ремоделювання серця здійснюється за адаптивним типом або з нормальною геометрією ЛШ [6].

Професійні футбольні арбітри та асистенти протягом матчів та в процесі тренувань піддаються значним фізичним навантаженням [8]. Поточний лікарський контроль за функціональним станом організму арбітрів має бути направлений на запобігання розвитку патологічних станів, пов'язаних з впливом надмірних фізичних навантажень та індивідуалізацію тренувального процесу.

Мета дослідження

Вивчити особливості адаптації до фізичних навантажень організму футбольних арбітрів з різним рівнем середнього динамічного артеріального тиску для оптимізації поточного лікарського контролю.

Матеріал і методи

У рамках 11-денного навчально-тренувального збору (НТЗ) арбітрів "Прем'єр-ліги" України проведено поперечне ретроспективне дослідження, в якому взяли участь 70 осіб, серед яких 30 арбітрів та 40 асистентів арбітра віком від 23 до 44 років, що обслуговують футбольні матчі вищої, першої та другої ліг України.

Протягом НТЗ проводилися тренування на футбольному полі 2 рази на добу по одній годині.

Тренування були направлені на розвиток технічної підготовленості, швидкісних, силових якостей, швидкісної витривалості.

Обстеження арбітрів та асистентів проводилося кожного ранку відразу після сну антропометричним (маса і довжина тіла, індекс маси тіла (ІМТ)), пульсометричним і тонометричним методами. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) та АТ вимірювали в стані спокою відповідно до Європейських клінічних рекомендацій [12].

Для характеристики адаптації до фізичних навантажень розраховували інтегральні показники гемодинаміки. Середній динамічний АТ визначали за формулою Хікема. Він виражає енергію безперервного руху крові і при фізичному стомленні підвищується на 10-30 мм.рт.ст. [9]. Систолічну функцію лівого шлуночка серця характеризували за пульсовим АТ [2, 9]. Ступінь напруження регуляторних механізмів організму визначали за величиною адаптаційного потенціалу (АП), розрахованим за В. П. Казначеєвим та Р. М. Баєвським [9]. Для оцінки стану вегетативної регуляції використовували індекс Кердо (ІК). При динамічній рівновазі між симпатичним та парасимпатичним відділом нервової системи (НС) ІК становить ±0,15 у.о. Відхилення в менший бік вказує на переважання активності парасимпатичної НС, а в більший - симпатичної [2].

Оскільки на попередньому етапі дослідження встановлено, що значна кількість арбітрів мала підвищений АТ (оптимальний АТ - 64,26 % осіб, високий нормальний АТ - 20 %, помірна АГ - 11,43 % і тяжка АГ - 4,29 %), арбітри розділилися на три групи за рівнем середнього динамічного АТ як інтегрального показника гемодинаміки. До основної групи (ОГ) ввійшло 14,29 % арбітрів (10 осіб), у яких значення середнього динамічного АТ протягом більшості днів збору більше 100 мм.рт.ст. До контрольної групи .№1 (КГ1) ввійшло 24,29 % арбітрів (17 осіб), що мали значення середнього динамічного АТ понад 100 мм.рт.ст. від 1-го до 4-х днів за час збору. До контрольної групи №2 (КГ2) увійшло 61,43 % арбітрів (43 особи), що мали значення середнього динамічного АТ до 100 мм.рт.ст. протягом усіх днів збору.

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою програм EXCEL та STATISTICA 8.0 (StatSoft, USA). Аналізували вид розподілу показників за допомогою W-критерію Шапіро-Уілка. Визначали достовірності відмінностей між показниками за допомогою Н-кри- терію Крускала-Уолліса та U-критерій Манна- Уітні. Для вивчення взаємозв'язку перемінних застосовували коефіцієнт кореляції Спірмена [11]. Пороговим рівнем статистичної значимості отриманих результатів взято p<0,05.

Обговорення результатів дослідження

Середній вік арбітрів - 35,3±0,55років. Середня довжина тіла арбітрів становила 181,89 ±0,60 см, маса тіла в перший день збору 78,27 ±0,84 кг. ІМТ у арбітрів знаходився в межах від 20,36 до 27,45 кг/м2 і в середньому становив у перший день 23,70 ±0,19 кг/м2. Розподіл показників за групами представлено в таблиці 1.

В ОГ спостерігаються достовірно більша довжина та маса тіла порівняно з КГ2, відмінностей в ІМТ немає. Динаміка ІМТ в ОГ протягом збору має тенденцію до збільшення, тоді як в КГ1 і КГ2 - до зниження.

Основні гемодинамічні показники представлені в таблиці 2. ЧСС у перші 2 дні була достовірно вища в ОГ та КГ1. Усі групи мали тенденцію до зниження ЧСС протягом збору з короткочасним підвищенням на 9-й день та 8-й в ОГ.

Рівень систолічного, діастолічного, пульсового та середнього динамічного АТ достовірно відрізнявся у всіх групах і має тенденцію до зниження протягом збору, що вказує на економізацію діяльності ССС та підвищення функціональних резервів. Найвищі рівні цих показників спостерігаються в ОГ, найнижчі - в КГ2. В ОГ достовірне підвищення діастолічного та середнього динамічного АТ відбувається на 7-й день збору. Пульсовий АТ має суттєві коливання протягом зборів в ОГ та КГ1 з тенденцією до зниження, чого не спостерігається в КГ2 (динаміка стабільна).

Таблиця 1

Середні значення віку та антропометричних показників футбольних арбітрів (X±m)