Діагностика та прогнозування порушень фізичного, нервово-психічного розвитку у дітей раннього віку, які народилися передчасно

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 616-053.32-07-37-06:612.65-053.3

14.01.10-педіатрія

перинатальний адаптивний когнітивний інвалідність

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДІАГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ФІЗИЧНОГО, НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ПЕРЕДЧАСНО

ГОРДІЄНКО ІРИНА ВІКТОРІВНА

Харків -2017



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент, Ріга Олена Олександрівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри педіатрії № 1 та неонатології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Цодікова Ольга Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри поліклінічної педіатрії

доктор медичних наук, професор Похилько Валерій Іванович, ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №1 з пропедевтикою та неонатологією

Захист відбудеться “28” березня 2017 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою:61176, м. Харків, вул. Амосова,58.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Амосова, 58).

Автореферат розісланий “24” лютого 2017 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиД.64.609.02, кандидат медичних наук, доцент В. М.Савво



АНОТАЦІЯ

Гордієнко І.В. Діагностика та прогнозування порушень фізичного, нервово-психічного розвитку у дітей раннього віку, які народилися передчасно. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10 - педіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2017.

У роботі представлено вирішення наукової задачі - удосконалення діагностики та прогнозування порушень фізичного та нервово-психічного розвитку в передчасно народжених дітей упродовж раннього віку. Визначені перинатальні фактори ризику розвитку інвалідності в ранньому віці у передчасно народжених дітей. З'ясовано, що фізичний розвиток дітей раннього віку, які народилися передчасно, має гендерні особливості та характеризується уповільненням або затримкою, особливо в дітей з порушеннями нервово-психічного розвитку та інвалідністю. Показано, що достовірне підвищення частки дельта-ритму та тета-ритму стандартної ЕЕГ, дифузні зміни ЕЕГ “легкого” та “помірного” характеру, локальне уповільнення ЕЕГ у скорегованому віковому інтервалі від 6-ти до 12-ти місяців є маркером прогнозування розвитку інвалідності. З'ясовано, що застосування шкали AIMS дозволяє удосконалити ранню діагностику порушень моторного розвитку та у віковий інтервал скорегованого віку 6-12 місяців прогнозувати розвиток інвалідності. Доведено, що у передчасно народжених дітей у ранньому віці спостерігається затримка адаптативного розвитку, крупної та дрібної моторики, експресивного та імпресивного мовлення, соціо-емоціного та когнітивного розвитку при застосуванні шкали KID-RCDI-2000. Виявлено предиктори прогнозування інвалідності в ранньому віці у передчасно народжених дітей. Запропоновано моделі прогнозування порушень фізичного та нервово-психічного розвитку та алгоритм медичного спостереження, діагностики порушень розвитку та обґрунтування реабілітації у дітей раннього віку, які народилися передчасно.

Ключові слова: недоношені діти, ранній вік, фізичний розвиток, нервово-психічний розвиток.



АННОТАЦИЯ

Гордиенко И.В. Диагностика и прогнозирование нарушений физического, нервно-психического развития у детей раннего, родившихся преждевременно. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2017.

В работе представлено решение научной задачи - совершенствования диагностики и прогнозирования нарушений физического и нервно-психического развития у преждевременно рожденных детей в раннем возрасте. Определены перинатальные факторы риска развития инвалидности в раннем возрасте у преждевременно рожденных детей: экстремальное преждевременное рождение, преждевременный разрыв плодных оболочек у матерей, нарушения процессов плацентации у матерей, дородовое кровотечение у матерей, ретинопатия недоношенных, перивентрикулярная лейкомаляция, бронхолегочная дисплазия, инфекции, характерные для перинатального периода, оценка по шкале Апгар <4 на первой минуте жизни, ИВЛ более 7 суток, пондеральный индекс <2,32. Установлено, что физическое развитие детей раннего возраста, рожденных преждевременно, имеет гендерные особенности и характеризуется замедлением или задержкой, особенно у детей с нарушениями нервно-психического развития и инвалидностью. Определено, что задержку прибавки массы тела или ее замедление имеют 45% мальчиков и 33,3% девочек с задержкой нервно-психического развития и 19% здоровых девочек. Задержку роста или его замедление имеют 55% мальчиков и 60% девочек с задержкой нервно-психического развития и 25% здоровых девочек к коррегированному возрасту 24 месяца. Показано, что достоверное повышение доли дельта-ритма и тета-ритма стандартной ЭЭГ, диффузные изменения ЭЭГ “легкого” и “умеренного” характера, локальное замедление ЭЭГ в скорректированном возрастном интервале от шести до двенадцати месяцев является маркером прогнозирования развития инвалидности. Установлено, что возраст ребенка при рождении влияет на срок “включения” в реабилитационные услуги. Определено, что чем меньше возраст при рождении ребенка, тем более длительное время проходит до того, как ребенку начинают проводиться реабилитационные мероприятия. Дети, которые родились в 34 - 37 недель поступают в реабилитационных услуг в скорректированном возрасте 4,5 месяцев; дети, которые родились в 32 - 33 недели - в скорректированном возрасте 5,2 месяца; дети, которые родились в 31 - 28 недель - в скорректированном возрасте 5,8 месяцев, дети, родившиеся менее 28 недель - в скорректированном возрасте 10,9 месяцев (Kruskal-Wallis ANOVA, p<0,01).

Доказано, что применение шкалы AIMS позволяет усовершенствовать раннюю диагностику нарушений моторного развития и в возрастной интервал скорректированного возраста 6-12 месяцев и прогнозировать развитие инвалидности. Доказано, что у преждевременно рожденных детей в скорректированном возраста 24-36 месяцев наблюдается задержка адаптативного развития (68%), крупной моторики (68%), мелкой моторики (56%), экспрессивной (47%) и импрессивной речи (35%), социо-эмоционального развития (35%), когнитивного развития (33%) при использовании шкалы KID-RCDI-2000. Легкое отставание различных сфер развития в раннем возрасте имеют 28% детей, рожденных преждевременно. Детерминированы предикторы прогнозирования инвалидности в раннем возрасте у преждевременно рожденных детей: бронхолегочная дисплазия, доля дельта- и тета-ритма более 28% зарегистрированных на ЭЭГ в скорректированном возрасте 12 месяцев, отставание и легкое отставание развития крупной моторики, легкое отставание развития мелкой моторики, легкое отставание развития речи, отставание адаптивного развития по шкале KID-RCDI-2000. Предложены модели прогнозирования нарушений физического и нервно-психического развития и алгоритм медицинского наблюдения, диагностики нарушений развития и обоснования реабилитации у детей раннего возраста, родившихся преждевременно.

Ключевые слова: недоношенные дети, ранний возраст, физическое развитие, нервно-психическое развитие.



SUMMARY

Gordienko I.V. Diagnosis and prediction of physical disorders, neuro-mental development of young children born prematurely. - Themanuscript.

Thesis for the scientific degree of Сandidate of Medical Sciences in specialty 14.01.10 -- pediatrics.-- Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2017.

The thesis presents the improvement of diagnosis and prediction of violations of physical and neuropsychological development in preterm children during early childhood. The risk factors for perinatal disability at an early age in premature infants were Identified. It was found that the physical development of infants born prematurely, have gender differences and is characterized by a slowdown or delay, especially in children with impaired neuropsychological development and disabilities. It has been shown that a significant increase in the proportion of delta rhythm and theta rhythm on standard EEG, EEG "light" and "mild" diffuse changes, EEG local slowing in interval of corrected age from 6 to 12 months is a marker for prediction of disability. It has been found that the applying of AIMS scale to improve allows early diagnosis of motor development and in the age range 6-12 months adjusted age predict the development of disability. There was a delay of adaptive development, and gross and fine motor skills, and expressive and impressive language, and social-emotional, and cognitive development by KID-RCDI-2000 scale during early childhood in children who was born premature. Some predictors of disability in young children who was born premature were estimated. The models of predicting violations of physical and neuropsychological development and algorithm medical surveillance, diagnosis of development and rehabilitation study in infants who are born prematurely were presented.

Key words: preterm children, young children, physical development, neuropsychological development.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетами національного плану дій в рамках глобальної стратегії ООН “Кожна жінка. Кожна дитина” визначено підвищення якості надання медичної допомоги дітям після народження (Знаменська Т.К., Шунько Є.Є., 2016). У світі випадки передчасного народження становлять близько 11% (діапазон 5% в деяких країнах Європи, до 18% в деяких районах Африки), і близько 15 мільйонів дітей народжуються недоношеними щороку (діапазон від 12 до 18 мільйонів). Із загального числа передчасних пологів 84% відбувається в 32-36 тижнів, 10% - у 28-32 тижнів і 5 % - у терміни вагітності, менші за 28 тижнів. Одна дитина з 10 у світі народжується передчасно (ВООЗ, 2012). Несприятливі довгострокові наслідки у передчасно народжених немовлят обумовлені низкою причин, пов'язаних зі станом здоров'я матері та перинатальною патологією: розрив плодових оболонок, БЛД, тяжкі ураження мозку, ретинопатія недоношених та інші. Здоров'я немовлят з низькою та екстремально низькою масою тіла викликає стурбованість у багатьох спеціалістів медичної та соціальної галузі внаслідок високої ймовірності порушень розвитку в них тяжкої соматичної патології та інвалідності через неврологічні і психічні порушення (Manuck T.A. et al., 2104; Anne Hilgendorff et al., 2015;Christine Weirich Paine et al., 2016; Julie Morin et al, 2016).

Незважаючи на досягнення сучасної медичної науки в питаннях збереження життя передчасно народжених дітей, наукові дослідження віддалених наслідків передчасного народження та причин порушень у них нервово-психічного розвитку, навіть при відсутності тяжких порушень функції зору, слуху, ДЦП, залишаються актуальними (Silje Katrine Elgen Fevang et al., 2016; Breeman L.D et al., 2015).

Недоношені діти перебувають у зоні підвищеного ризику виникнення проблем зі здоров'ям і функціональними обмеженнями, які часто зберігаються у дорослому житті. Багато досліджень на популяційному рівні присвячені питанням розвитку та якості життя дитини у різні вікові періоди, що підкреслює значущість соціальної проблеми. Але кількість рекомендацій щодо спостереження таких дітей є досить обмеженою (Nicole Baumann et al., 2016; Saigal S. et al., 2013, 2014; Verrips E et al., 2008).

Ранній вік будь-якої дитини характеризується унікальними процесами, які проявляються розвиненням психомоторних навичок, обумовлених особливостями процесу нейропластичності головного мозку (Christensen D.L. et al., 2014; Lawn J.E. et al., 2014).

Світовий досвід свідчить, що однією з найефективніших моделей попередження затримки розвитку передчасно народжених дітей, є рання діагностика порушень основних сфер розвитку та їхнє скеровування до реабілітаційних послуг (Carla M. Bann et al., 2016: Jefferies A.L.et al.,2014). У Кохранівській базі є дані, які свідчать про поєднання катамнестичного спостереження після виписки дітей зі стаціонару (follow-up) з програмами раннього втручання, що значно покращує нервово-психічний та моторний розвиток передчасно народжених дітей (Jefferies A.L et Canadian Paediatric Society, 2014;Maguire C.M. et al., 2009).

Залишаються не вирішеними питання раннього виявлення у зазначеному контингенті дітей з порушеннями розвитку за основними доменами, з метою своєчасного їх скеровування до реабілітаційних послуг та попередження подальшої інвалідизації.

Не визначено особливості фізичного розвитку та клініко-інструментальні паралелі порушень розвитку передчасно народжених дітей протягом перших трьох років життя. Не накопичено досвід застосування стандартної ЕЕГ для діагностики та прогнозування порушень розвитку таких дітей. Немає відповідного системного підходу та наступності у тактиці ведення даної категорії дітей при спостереженні та лікуванні. Проблема вивчення фізичного та психомоторного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно, визначення факторів ризику розвитку в них перинатальної патології, діагностика та прогнозування порушень розвитку є надзвичайно актуальними, що стало підґрунтям вибору теми і має наукову й практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедр педіатрії Харківського національного медичного університету на тему: “Медико-біологічна адаптація дітей із соматичною патологією в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0111U001400).

Мета дослідження: удосконалення діагностики та прогнозування порушень фізичного та нервово-психічного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно, на підставі розроблення алгоритму з предикторами патології.

Завдання дослідження:

1. Дослідити в катамнезі клініко-анамнестичні дані передчасно народжених дітей та виявити перинатальні фактори ризику, що впливають на формування інвалідності в ранньому віці.

2. Оцінити динаміку фізичного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно.

3. Визначити ступінь функціональної зрілості ЦНС за даними моніторингу стандартної ЕЕГ та з'ясувати її особливості у дітей з порушеннями нервово-психічного розвитку.

4. Проаналізувати результати оцінювання розвитку дітей, які народилися передчасно за основними доменами (когнітивний, моторний, мовний, соціо-емоційний та адаптивний) використовуючи шкали AIMS, KID- RSDI -2000.

5. З'ясувати основні предиктори порушень розвитку та розробити алгоритм діагностики порушень розвитку та спостереження дітей раннього віку, які народилися передчасно.

Об'єкт дослідження: фізичний та нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, що народилися передчасно.

Предмет дослідження: клініко-анамнестичні дані, показники електроенцефалографії, показники маси тіла, росту, моторного, когнітивного, соціо-емоційного, мовного та адаптивного розвитку, шкали розвитку, інвалідність, прогнозування, діагностика.

Методи дослідження: клініко-анамнестичний, антропометричний, інструментальний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Доповнено наукові дані щодо стану здоров'я дітей раннього віку, які народилися передчасно, шляхом визначення фізичного розвитку та об'єктивного оцінювання нервово-психічного розвитку за допомогою шкал AIMS та KID-RCDI-2000. Визначено перинатальні фактори ризику інвалідизації у передчасно народжених дітей. З'ясовано, що екстремальне передчасне народження (OR=7,8), передчасний розрив плодових оболонок у матерів (OR=10,9), порушення процесів плацентації у матерів (OR=6,9), допологова кровотеча у матерів (OR=7,8), ретинопатія (OR=5,8), перивентрикулярна лейкомаляція (OR=38,7), БЛД (OR=11,6), інфекції, характерні для перинатального періоду (OR=8,8), оцінка за Апгар < 4 балів на першій хвилині життя (OR=7,2), ШВЛ понад 7 діб (OR=6,1), пондеральний індекс < 2,32 (OR=2,7) призводять до затримки нервово-психічного розвитку.

Уперше отримано дані частоти затримки нервово-психічного розвитку у передчасно народжених дітей раннього віку за шкалою KID-RCDI-2000, які полягають у затримці адаптативного розвитку - 68%, крупної моторики - 68%, дрібної моторики - 56%, експресивної мови - 47%, імпресивної мови - 35%, соціо-емоційного розвитку - 35%, когнітивного - 33% дітей. Визначено, що легке відставання нервово-психічного розвитку упродовж раннього віку мають 28% дітей, що народилися передчасно.

Уперше визначено ознаки електричної активності головного мозку у дітей раннього віку, які народилися передчасно. Зокрема, визначено, що у віковий інтервал 6-12 місяців скорегованого віку частка дельта-ритму понад 28% (OR=66,5); низька амплітуда ЕЕГ (OR=7,6), дифузні зміни ЕЕГ “легкого” та “помірного” характеру (OR=10,5), локальне уповільнення ЕЕГ (OR=7,9) асоційовані з розвитком інвалідності.

Уточнено наукові дані щодо динаміки фізичного розвитку в дітей раннього віку, які народилися передчасно: до скорегованого віку 24 місяці затримку прибавки маси тіла та/або її уповільнення мають 45% хлопчиків та 33,3% дівчаток із затримкою нервово-психічного розвитку та 19% здорових дівчаток. Затримку росту та/або його уповільнення мають 55% хлопчиків та 60% дівчаток із затримкою нервово-психічного розвитку та 25% здорових дівчаток.

З'ясовано такі предиктори прогнозування інвалідності в ранньому віці у дітей, які народилися передчасно: наявність БЛД, частка тета- та дельта-ритму понад 28%, зареєстрованих на ЕЕГ, у скорегованому віці 12 місяців - відставання та легке відставання розвитку крупної моторики, легке відставання розвитку дрібної моторики, легке відставання розвитку мовлення, відставання адаптивного розвитку за шкалою KID-RCDI-2000.

Розроблено науково обґрунтований алгоритм медичного спостереження за передчасно народженими дітьми в ранньому віці та науково обґрунтовано спосіб прогнозу затримки нервово-психічного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно, що має високу інформативність та вірогідність.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження дало змогу оптимізувати діагностичний процес порушень фізичного та нервово-психічного розвитку та покращити медичне спостереження за дітьми раннього віку, які народилися передчасно. За результатами проведеного дослідження визначено діагностичні ознаки стандартної ЕЕГ у дітей раннього віку з порушеннями розвитку та ознаки затримки нервово-психічного розвитку. Раннє застосування стандартної ЕЕГ, шкал оцінювання розвитку AIMS та KID-RCDI-2000 вже на першому році життя удосконалює діагностику порушень моторного та нервово-психічного розвитку, що разом із застосуванням своєчасних реабілітаційних програм має попередити подальший розвиток інвалідності.

Доведено, що для удосконалення діагностики та попередження затримки нервово-психічного розвитку у дітей раннього віку, що народилися передчасно, має бути проведений обов'язковий моніторинг фізичного розвитку дитини з оцінюванням моторного, когнітивного, соціо-емоційного, адаптативного розвитку, розвитку мовлення та своєчасним призначенням реабілітаційних заходів.

Розроблено алгоритм діагностики порушень розвитку та медичного спостереження за передчасно народженими дітьми в ранньому віці та науково обґрунтовано спосіб прогнозу затримки нервово-психічного розвитку в дітей раннього віку, які народилися передчасно, що має високу інформативність та вірогідність.

Результати дослідження впроваджено в клінічну практику КЗОЗ “Харківський обласний спеціалізований будинок дитини №1”, КЗОЗ “Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” м. Харкова, КЗОЗ “Тернопільська обласна клінічна лікарня”, КЗ "Дніпропетровський спеціалізований медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпровської обласної Ради.

Особистий внесок здобувача. Здобувачеві належить дизайн даного дослідження, сформульовано мету, завдання та визначено етапи дослідження. Здобувачем самостійно проведено всі етапи дослідження, відбір дітей до груп спостереження, трактування отриманих методів дослідження. Здобувачем особисто сформовано комп'ютерну базу даних, здійснено статистичне опрацювання даних, аналіз матеріалу, узагальнено результати досліджень, що дало змогу сформулювати висновки, обґрунтувати практичні рекомендації та забезпечити впровадження наукових розробок у практичну діяльність лікувальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були предметом доповідей та обговорень на міжнародних та всеукраїнських форумах: науково - практична конференція з міжнародною участю “Невиношування вагітності і проблеми виходжування дітей з малою масою тіла” (Київ, 10 - 11 листопада, 2011); ІІ регіональна науково - практична конференція “З вірою в життя” (Полтава, 17 листопада, 2011), ІІІ регіональна науково - практична конференція “З вірою в життя” (Полтава, 21 листопада, 2012); конгрес Європейської академії педіатрії (Ліон, Франція 19-21 вересня 2013); І національний Конгрес “Рідкісні хвороби та вроджені вади розвитку як важлива медична та соціальна проблема ХХІ століття: діагностика, лікування, профілактика” (Харків, 19 - 22 листопада 2013); всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Напрямки реалізації європейської стратегії здоров'я 2020 в Україні” (Полтава, 29 - 30 травня 2014); VI міжнародний Конгрес неонатологів України “Актуальні питання неонатології” (Київ, 17-18 вересня 2014); 1-а конференція міжнародної асоціації неонатологів (Валенсія, Іспанія, 3-5 квітня 2014); 5-й Європейський конгрес Асоціації Педіатричних Товариств (Барселона, Іспанія, 17-21 жовтня 2014); 4-а Міжнародна конференція дитячих хронічних хвороб, інвалідності та розвитку людини (Єрусалим, Ізраїль, 20 - 23 січня 2015); науково-практична конференція “Медико-соціальні аспекти діагностики, лікування та реабілітації захворювань у дітей” (Київ, 20 березня 2015); міжнародна науково-практична конференція “Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль, 26 - 27 березня 2015); науково-практична конференція з міжнародною участю “Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина: перспективи розвитку та інноваційні технології медичної допомоги новонародженим” (Чернівці, 10 - 11 вересня 2015); конгресі Європейської академії педіатрії (Осло (Норвегія), 17 - 20 вересня 2015); науково - практична конференція, присвячена міжнародному дню Передчасно народженої дитини “Передчасно народжені діти такі, як усі! Роль мультидисциплінарної команди”: (Полтава, 17 листопада 2015); 1 Міжнародний Конгрес педіатрії розвитку (Стамбул, Туреччина, 2-5 грудня 2015); науково-практична конференція з міжнародною участю “Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією” (Харків, 18 березня 2016).

Публікації. Результати дисертаційної роботи представлено у 18 наукових працях, з яких 7 статей у науково-практичних журналах, рекомендованих МОН України та 1 - у зарубіжному виданні (2 одноосібні), 11 публікацій у матеріалах наукових конференцій, з'їздів, конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Текст дисертації викладено українською мовою на 188 сторінках машинопису (основний обсяг становить 144 сторінки) й складається зі вступу, огляду літератури, об'єкту та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Роботу ілюстровано 42 рисунками, 37 таблицями. Перелік використаної літератури містить 210 найменувань, з них 18- кирилицею, 192 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення визначеної мети та вирішення завдань упродовж 2011-2016 рр. під медичним спостереженням перебувало 172 дитини раннього віку, які народилися передчасно, що дало змогу сформувати такі групи спостереження: до І групи дітей, які упродовж раннього віку мали інвалідність, залучено дітей із тяжкою перинатальною патологією або її поєднанням (n=73); до ІІ групи - дітей з перинатальною патологією та ризиками інвалідності (n=71), серед яких 22 дитини реалізували інвалідність (ІІа) та 49 дітей не реалізували інвалідність (ІІб); до ІІІ групи залучено 28 практично здорових передчасно народжених дітей. Розподілено дітей також за гестаційним віком: 34-37 тижнів (n=28), 32- <34 тижні (n=41), 28-<32 тижні (n=81), 22-<28 тижнів (n=22).

Комісією з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету порушень морально-етичних норм під час проведення досліджень не виявлено (протокол засідання № 4 від 06.04.2016р.).

Для визначення чинників ризику порушень розвитку у дітей раннього віку, які народилися передчасно, було проаналізовано особливості перебігу вагітності матерів, анамнезу життя та захворювань, проводились аналіз медичної документації (форма № 097/о - Карта розвитку новонародженого; форма 003/о - Медична карта стаціонарного хворого; форма 112/о - Історія розвитку дитини) і опитування батьків дітей.

З метою динамічного оцінювання фізичного розвитку вимірювали масу тіла (кг) та зріст (см), які порівнювали з даними їх перцентильного розподілу за віковими періодами згідно з рекомендаціями ВООЗ, шкалами Fenton T.R. (2013), наказами МОЗ України №149, №254. Для оцінювання антропометричних показників використовували методику корегування віку. Скорегований вік (СВ) обчислювали за формулою: Хронологічний вік (міс) - [(40тижнів - ГВ)/4 тижні]. Постменструальний вік: [(ГВ(тиж) х 7)+ГВ (дні)+ Хронологічний вік (дні)]/7.

З метою визначення відповідності розвитку росту та маси тіла терміну гестації для дітей, які народилися з різним гестаційним віком, визначали пондеральний індекс =(маса тіла, г *100)/ (ріст, см)³], а оцінювання ступеня дозрівання ЦНС у передчасно народжених дітей проводили за допомогою визначення індексу цефалізації = Окружність голови (см)*100/Маса тіла (г).

З метою вивчення нервово-психічного розвитку використовували шкали.

Моторний розвиток дітей на першому році життя оцінювали за допомогою шкали моторного розвитку немовляти Альберта (AIMS) (Alberta Infant Motor Scale) (Канада, 1992) з ідентифікацію найменш та найбільш зрілих показників для кожної з 58 позицій позицій (9 положень на животі, 21 положення на спині, 12 поз у положенні сидячи, 16 поз у положенні стоячи). Отримані під час обстеження показники розглядали як “вікно” (діапазон) моторного розвитку, обчислювали кожний показник дихотомічно- “отриманий” або “неотриманий” з присвоєнням кожному показнику, який знаходився в межах “вікна”, 1 бала. Усі бали (навички) зараховувалися до “вікна” автоматично, складалися та оцінювалися за графіком центильного розподілу, який містить 4 коридори центильного розподілу моторного розвитку відповідно до віку та одержана інформація представлена у додатку.

Дефіцит моторних функцій у дітей з маніфестацією ДЦП оцінювали за допомогою шкали Gross Motor Function Classification System for Cerebral Palsy (Can Child Centre for Childhood Disability Research, McMaster University, Канада, 1997) з визначенням градацій I - 0 або “Немає” проблем (ніякі, відсутні, нікчемні) 0-4%; II - “Легкі” проблеми (незначні, слабкі) 5-24%; III - “Помірні” проблеми (середні, значущі) 25-49%; IV - “Тяжкі” проблеми (високі, інтенсивні) 50-95%; V - “Абсолютні” проблеми (повні) 96-100%.

Аналіз основних доменів розвитку (когнітивного, моторного, мовленнєвого, соціо-емоційного, адаптативного) визначали за шкалою KID-RCDI-2000, розробленою Г. Айртоном (Kent Infant Development Scale; KID Scale, США, 1996) в російськомовній версії. Для отримання результатів використовували програмне забезпечення для комп'ютерної обробки оцінок розвитку. Рівень розвитку визначали за рекомендованими методикою балами: “віковий нормальний бал”, “вікова межа легкого відставання”, “вікова межа відставання”, що представлені в таблицях та на лінійній шкалі розвитку, завдяки яким за кожним доменом визначалися відповідність розвитку віку дитини, категорії “нормальний розвиток”, “легке відставання”, “відставання”.

З метою оцінювання функціонального стану головного мозку та прогнозування віддалених наслідків розвитку дітей в динаміці проводилося ЕЕГ за допомогою 16 каналів комплексу для реєстрації та обробки електроенцефалограми DXKC.941319.001-02P (Україна, 2012). ЕЕГ проводилася за стандартним методом. Дані ЕЕГ оцінювалися візуально відповідно до міжнародних стандартів за Рекомендаціями Міжнародної федерації товариств електроенцефалографії та клінічної нейрофізіології. Оцінювалася фонова активність, визначався ступінь зрілості, також дифузні, локальні зміни біоелектричної активності головного мозку, пароксизмальна активність у вигляді: “пік-повільна хвиля”, комплекс “гостра-повільна хвиля”, піки, гострі хвилі. Електроенцефалографічне дослідження включало запис в стані активного і пасивного неспання 30-45 хв. Спектри потужності та когерентності оцінювалися в діапазонах дельта (0,5-3 Гц), тета (4-8 Гц), aльфа (8-13 Гц), бета1 (13-17 Гц) и бета2 (17-30 Гц) з визначенням їх частки. Амплітуду визначали як “низьку” (10-30 мкВ), “середню” (30-70 мкВ), “високу” (понад 70 мкВ). З аналізу виключено дітей, які мали судоми та отримували протисудомну терапію. ЕЕГ реєструвалася в різні вікові періоди, що об'єднувалися в інтервали скорегованого віку: 6-12, 12-18, 18-24 і 24-36 місяців.

Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою статистичних пакетів „Excell for Windows”, „Statistica 7.0. for Windows”, „SPSS 16.0 for Windows”. Перевірка розподілу на відповідність закону Гауса виконувалася за допомогою критеріїв Шапіро-Вілка або ч2 Пірсона. Використовували непараметричні методи для перевірки висунутих у роботі гіпотез: визначали медіану (Me) й інтерквартильний розмах [Lq - нижній квартиль; Uq - верхній квартиль]; мінімальне та максимальне значення (min - мінімум та max - максимум). Для порівняння двох незалежних вибірок використовували непараметричний U-критерій Манна-Уітні (MW), двох дисперсій - критерій Фішера (F); порівнюючи вибіркові частки, використовували метод кутового перетворення з оцінкою F-критерію. Різницю параметрів, що порівнювали за двома точками, вважали статистично значущою при р<0,05. Під час зіставлення більш ніж двох показників, використовували непараметричний дисперсійний аналіз Краскла-Уолліса. Логістичний регресійний аналіз виконували для даних, що мали статистичну значущість р<0,05, для чого було проаналізовано співвідношення шансів (Oddsratio, OR) виникнення події, визначено 95% інтервал надійності, критерій 2.

Для побудови функціональної залежності між числовими та якісними змінними використовували процедуру множинного логістичного регресивного аналізу з покроковим вилученням значущих змінних до регресивної моделі і подальшою оцінкою коефіцієнта множинної кореляції (R); результати вважалися статистично значущими при p < 0,05.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Під час аналізу стану здоров'я передчасно народжених дітей було визначено його залежність від гестаціного віку. Найбільша частота окремих патологічних станів та їх поєднання, що спричиняють інвалідність, спостерігаються у дітей, які народилися до 28-го тижня гестації (р<0,01), а їхня найбільша частота , які отримують реабілітаційну допомогу, спостерігається серед тих, хто народився з гестаційним віком 31-28 тижнів (р<0,01). Ризик розвитку інвалідності в ранньому віці підвищується у екстремально недоношених дітей (OR=7,8; р=0,0072), в анамнезі у матерів є передчасний розрив плодових оболонок (OR=10,9; р=0,0002), порушення процесів плацентації (OR=6,9; р=0,0148), допологова кровотеча (OR=7,8; р=0,0072), ретинопатія недоношених (OR=5,8; р=0,0036). Було визначено фактори ризику інвалідності у передчасно народжених дітей: ПВЛ III-IV стадія (OR=38,7; р=0,0001), ПВЛ І-ІІ стадія (OR=18,8; р=0,0030), БЛД (OR=11,6; р=0,0044), інфекції, характерні для перинатального періоду (OR=8,8; р=0,0152), оцінка за Апгар < 4 на першій хвилині життя (OR=7,2; р=0,0042), ШВЛ понад 7 діб (OR=6,1; 0,0009), ПІ<2,32 (OR=2,7; р=0,0339).

Визначено також, що вік дитини при народженні впливає на термін “включення” передчасно народжених дітей до реабілітаційних послуг: чим менший вік при народженні дитини (у екстремально недоношених дітей), тим більше часу минає до того, як дитині починають надавати реабілітаційну допомогу. Діти, які народилися в 34 - 37 тижнів, надходять до реабілітаційних центрів в скорегованому віці 4,5 місяця; діти, які народилися в 32 - 33 тижні, - у скорегованому віці 5,2 місяця; діти, які народилися в 31 - 28 тижнів, - у скорегованому віці 5,8 місяця, діти, які народилися в гестаційному віці менше 28 тижнів, - у скорегованому віці 10,9 місяця (Kruskal-WallisANOVAbyRanks, р<0,05).

Під час оцінювання фізичного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно, ураховували динаміку змін маси тіла та росту, їхню затримку та уповільнення, гендерні особливості. Визначено, що фізичний розвиток передчасно народжених дітей при народженні відповідав нормальним значенням перцентильного розподілу за масою тіла у 136 дітей (79,0%, р<0,01) та за довжиною тіла у 134 (77,9%, р<0,01) без статистичних відмінностей у групах спостереження та за статтю. У СВ 12 місяців затримку прибавки маси тіла мали 51% хлопчиків та 40% дівчаток з інвалідністю, а також 50% здорових хлопчиків й 44% дівчаток. У СВ 12 місяців затримку росту мали 48% хлопчиків та 32% дівчаток з інвалідністю, а також 28% здорових хлопчиків. Виявлено в СВ 12 місяців уповільнення прибавки маси тіла у 9% хлопчиків та 10% дівчаток з інвалідністю, а також у 19% здорових, передчасно народжених дівчаток; уповільнення росту у 2% хлопчиків та у 12% дівчаток з інвалідністю, а також у 25% здорових хлопчиків й у 25% дівчаток. Аналіз оцінювання фізичного розвитку проводився до 24 місяців СВ, внаслідок чого було виявлено уповільнення прибавки маси тіла у 22% хлопчиків, 27% дівчаток з інвалідністю та у 13% здорових дівчаток. У СВ 24 місяці затримку прибавки маси тіла та/або її уповільнення мали 45% хлопчиків, 33,3% дівчаток з інвалідністю та 19% здорових дівчаток, які народилися передчасно. У СВ 24 місяці затримку росту та/або його уповільнення мають 55% хлопчиків та 60% дівчаток з інвалідністю, а також 25% здорових дівчаток.

Патерни стандартної ЕЕГ, було розцінено як фактори ризику порушень нервово-психічного розвитку у дітей, які народилися передчасно, у віковий період СВ 6-12 місяців: частка дельта-ритму понад 28% (OR=66,5, р=0,001); низька амплітуда ЕЕГ (OR=7,6; р=0,0375), дифузні зміни ЕЕГ, навіть “легкого” та “помірного” характеру (OR=10,5; р=0,001), локальне уповільнення ЕЕГ (OR=7,9; р=0,0385).

Нами було визначено, що моторний розвиток передчасно народжених дітей у віковий інтервал СВ віку 6-12 місяців при оцінюванні його за допомогою шкали AIMSне припадає на коридори перцентильного розподілу моторних навичок (у балах) до відповідного віку, шанс мати інвалідність у подальшому періоді розвитку до 36 місяців збільшується (OR=40,8, <0,01).

У передчасно народжених дітей у СВ 24-36 місяців визначено частоту затримки розвитку за основними доменами за шкалою KID-RCDI-2000: адаптативний - 68%, крупна моторика - 68%, дрібна моторика - 56%, експресивне мовлення - 47%, імпресивне мовлення - 35%, соціо-емоційний - 35%, когнітивний - 33% дітей. З'ясовано, що 28% дітей раннього віку, які народилися передчасно, мали легке відставання розвитку за основними доменами.

З метою прогнозування порушеннь фізичного та нервово-психічного розвитку у передчасно народжених дітей було виконано багатомірний аналіз множинної статистичної регресії з покроковим вилученням незначущих змінних із регресивної моделі та визначено їхні предиктори. У якості бінарної залежної змінної (у) було вибрано наявність інвалідності в дитини внаслідок фізичних та нервово-психічних порушень розвитку (у=1) і відсутність порушень розвитку (у=0). А у якості незалежної змінної кількісні і якісні ознаки доступні для лікаря під час спостереження за дитиною упродовж раннього віку. Кількісними предикторами було обрано інструментальні параметри (патерни та частки ритму стандартної ЕЕГ) та частки відставання моторного, когнітивного, соціо-емоційного, адаптативного розвитку, мовлення за шкалами AIMS та KID-RCDI-2000. За незалежні якісні змінні обирали дані анамнезу матерів (патологія вагітності та пологів), гестаційний вік та масу тіла при народженні дитини, пондеральний індекс, оцінку за шкалою Апгар менше 4 балів на п'ятій хвилині життя, тривалість штучної вентиляції легень понад 7 діб, наявність бронхолегеневої дисплазії, перивентрикулярної лейкомаляції. Кожну якісну ознаку було закодовано як “1”, якщо дитина мала ознаку, або “0”, якщо цієї ознаки не було зафіксовано.

При залученні клініко-анамнестичних та інструментальних даних було створено такі моделі прогнозування тяжких порушень нервово-психічного розвитку, що призводять до інвалідності:

Z (Інвалідність) = 200,759+(52,056* Наявність БЛД) + (-5,558* и - ритм стандартної ЕЕГ) + (32,657*відставання розвитку крупної моторики у СВ 12 місяців) (1)

(Показник конкордації - 97%,ч2 =99, 76, (N = 101) (p<0,001)),

та/або

Z (Інвалідність) =-239,758+(14235* дельта-ритм стандартної ЕЕГ) + (-9,533* тета-ритм стандартної ЕЕГ) + (136,601* легке відставання розвитку крупної моторики у СВ 12 місяців) (2)

(Показник конкордації - 98%,ч2 =108, 5, (N = 101) (p<0,001)).

Якість створених моделей було перевірено за допомогою процента конкордації: загалом вірно було розпізнано 165 випадків зі 170, що становить 97%.

Процедура множинної логістичної регресії дала змогу виокремити групу показників, найбільше пов'язаних з порушенням нервово-психічного розвитку у дітей раннього віку з розвитком подальшої інвалідності, показники, що позначають не тяжку перинатальну патологію, при проспективному спостереженні за ними виявили факт інвалідності.

Z (Інвалідність) = -6,5+(0,090* дельта-ритм стандартної ЕЕГ) + (2,857* відставання розвитку крупної моторики у СВ 12 місяців) + (2,481*легке відставання розвитку дрібної моторики у СВ 12 місяців) + (0,889* легке відставання розвитку мовлення у СВ 12 місяців) + (4,241*відставання адаптивного розвитку у СВ12 місяців) (1)

(дане рівняння забезпечило значущість показник конкордації - 85%,ч2 =64,9, (N = 69) (p<0,001)), як з, так і без критерію розвитку мовлення).

Z (Інвалідність) = - 6,342 + (0,089* дельта-ритм стандартної ЕЕГ) + (3,101*відставання розвитку крупної моторики у СВ 12 місяців) + (2,799*легке відставання розвитку дрібної моторики у СВ 12 місяців) + (4,099*відставання адаптивного розвитку у СВ 12 місяців) (2)

(дане рівняння забезпечило значущість показника конкордації - 84%,ч2 =64,6, (N = 69) (p<0,001)),

Та

Z (Інвалідність) = - 3,414 + (3,274* відставання розвитку крупної моторики у СВ 12 місяців) + (2,879*легке відставання розвитку дрібної моторики у СВ 12 місяців) + (4,263*відставання адаптивного розвитку у СВ 12 місяців) (3)

(дане рівняння забезпечило значущість показника конкордації - 84%,ч2 =64,2, (N = 69) (p<0,001)).

Якість створених моделей перевірено за допомогою процента конкордації.

Загалом правильно було розпізнано 143 випадки зі 170, що становить 84%.

Отже, з'ясовано, що у передчасно народжених дітей, без тяжкої перинатальної патології в ранньому віці, прогнозувати інвалідність можна у 12-місячному віці СВ із застосовуванням предикторів з найбільшою силою, якими є дельта-ритм стандартної ЕЕГ та показники оцінювання всіх сфер розвитку за шкалою KID-RCDI-2000. Було доведено, що прогнозування інвалідності у передчасно народжених дітей без тяжкої перинатальної патології можливо лише при застосуванні шкали розвитку KID-RCDI-2000 у віці 12 місяців лікарями первинної ланки медико-санітарної допомоги без використання стандартної ЕЕГ, що не можливо через відсутність обладнання та підготовленого фахівця.

Результатом проведеного дослідження є розроблення алгоритму медичного спостереження за передчасно народженими дітьми раннього віку, діагностики порушень їх розвитку та обґрунтування їхньої реабілітації (рис.1). Алгоритм може бути застосований при катамнестичному спостереженні за недоношеними новонародженими після їхньої виписки з акушерського стаціонару, на первинній ланці медико-санітарної допомоги дітям раннього віку, які народилися передчасно та в реабілітаційних сервісах.

Рис. 1. Алгоритм медичного спостереження та діагностики порушень розвитку в дітей раннього віку, які народилися передчасно

ВИСНОВКИ

У роботі подано нове вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії, а саме: удосконалення діагностики та прогнозування порушень фізичного та нервово-психічного розвитку у передчасно народжених дітей упродовж раннього віку шляхом вивчення у них показників фізичного розвитку, нервово-психічного розвитку та функціонального стану центральної нервової системи, діагностичної й прогностичної значущості маркерів порушень розвитку.

1. Перинатальними факторами ризику розвитку інвалідності у передчасно народжених дітей упродовж раннього віку є екстремальне передчасне народження (OR=7,8; р=0,0072), передчасний розрив плодових оболонок у матерів (OR=10,9; р=0,0002), порушення процесів плацентації в матерів (OR=6,9; р=0,0148), допологова кровотеча в матерів (OR=7,8; р=0,0072), ретинопатія недоношених (OR=5,8; р=0,0036), ПВЛ III-IV стадія (OR=38,7; р=0,0001), ПВЛ І-ІІ стадія (OR=18,8; р=0,0030), БЛД (OR=11,6; р=0,0044), інфекції, характерні для перинатального періоду (OR=8,8; р=0,0152), оцінка за Апгар < 4 на першій хвилині життя (OR=7,2; р=0,0042), ШВЛ понад 7 діб (OR=6,1; 0,0009), ПІ<2,32 (OR=2,7; р=0,0339).

2. У дітей раннього віку, які народилися передчасно, фізичний розвиток характеризується затримкою та уповільненням прибавки маси тіла та росту. До скорегованого віку 24 місяці затримку прибавки маси тіла та/або її уповільнення мають 45% хлопчиків, 33,3% дівчаток з затримкою нервово-психічного розвитку та 19% здорових дівчаток. Затримку росту та/або його уповільнення мають 55% хлопчиків, 60% дівчаток з затримкою нервово-психічного розвитку та 25% здорових дівчаток.

3. Патернами стандартної ЕЕГ у дітей з порушеннями нервово-психічного розвитку у дітей, які народилися передчасно в інтервалі скорегованого віку 6-12 місяців є показник частки дельта-ритму понад 28% (OR=66,5, р=0,001); низька амплітуда ЕЕГ (OR=7,6; р=0,0375), дифузні зміни ЕЕГ “легкого” та “помірного” характеру (OR=10,5; р=0,001), локальне уповільнення ЕЕГ (OR=7,9; р=0,0385).

4. У дітей, які народилися передчасно, при оцінюванні моторного розвитку за шкалою AIMS у віковий інтервал скорегованого віку 6-12 місяців невідповідність балів перцентильному розподілу відповідного віку, збільшує ризик мати інвалідність (OR=40,8, р=0,0001). У передчасно народжених дітей до скорегованого віку 24-36 місяців визначено частоту затримки розвитку за основними доменами шкали KID-RCDI-2000: адаптативний - 68%, крупна моторика - 68%, дрібна моторика - 56%, експресивне мовлення - 47%, імпресивне мовлення - 35%, соціо-емоційний - 35%, когнітивний - 33% дітей. Легке відставання розвитку мають 28% дітей.

5. Предикторами прогнозування інвалідності в ранньому віці у передчасно народжених дітей є: наявність БЛД, частка тета- та дельта-ритму понад 28% зареєстрованих на ЕЕГ та у скорегованому віці 12 місяців відставання та легке відставання розвитку крупної моторики, легке відставання розвитку дрібної моторики, легке відставання розвитку мовлення, відставання адаптивного розвитку за шкалою KID-RCDI-2000.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою виявлення порушень нервово-психічного розвитку рекомендовано рутинне застосування стандартної ЕЕГ вже з 6-місячного скорегованого віку у дітей, які народилися передчасно, навіть за відсутності органічних уражень ЦНС, з оцінюванням частки тета- та дельта-ритму.

2. Для ранньої діагностики порушень нервово-психічного розвитку та з метою покращення медико-реабілітаційної допомоги дітям, які народилися передчасно, рекомендовано застосовувати шкали оцінювання розвитку AIMS та KID-RCDI-2000.

3. При виявленні “легкого відставання” або “відставання” когнітивного, моторного, соціо-емоціного, мовленнєвого та адаптативного розвитку дітей раннього віку, їх слід скеровувати до реабілітаційних програм або програм раннього втручання.

4. З метою діагностики порушень фізичного та нервово-психічного розвитку рекомендовано використовувати діагностичний алгоритм медичного спостереження за дітьми раннього віку, що народилися передчасно, з контролем фізичного розвитку, своєчасним скринінгом слуху та офтальмологічним обстеженням, моніторингом ЕЕГ та моніторингом нервово-психічного розвитку за шкалою KID-RCDI-2000.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ріга О.О. Стан здоров'я та особливості скеровування передчасно народжених дітей до реабілітаційних програм упродовж перших трьох років життя /О.О. Ріга, І.В. Гордієнко, Р.В. Марабян, Г.О. Хоценко, Ю.О. Безрукова // Сучасна педіатрія. - 2015 - №4(65). - С. 33-36. (Здобувач запропонував ідею публікації, здійснив збір матеріалу, статистично опрацював, підготував статтю до друку).

2. Пеньков А.Ю. Проблемні питання впровадження паліативної допомоги дітям раннього віку з невиліковними хворобами центральної нервової системи, які позбавлені батьківського піклування. / А Ю. Пеньков, О.О. Ріга, Р.В. Марабян, Л.М. Осинчук, В.М. Дрокіна, Н.М. Коновалова І.В. Гордієнко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина., - 2015 - том V, № 1 (15 ) - С. 5-9. (Здобувач виконав літературний пошук, здійснив клінічне обстеження хворих, статистично опрацював матеріали, підготував статтю до друку).

3. Гордієнко І. В. Взаємозв'язок стану здоров'я та зростання у передчасно народжених дітей упродовж двох років життя / І.В. Гордієнко // Медицина сьогодні і завтра. - 2015. - № 3 (68) - С. 57-61.

4. Гордієнко І.В. Характеристика темпів збільшення маси тіла у передчасно народжених дітей упродовж перших двох років життя / І.В. Гордієнко // Актуальні проблеми сучасної медицини, - 2016 - том 16, №1(53) - С. 83-88.

5. Рига Е.А. Характеристика паттернов электроэнцефалографии у детей раннего возраста, родившихся преждевременно / Е.А.Рига, И.В.Гордиенко, Е.Ю.Одинцова // Вопросы теоретической и клинической медицины. - 2016.- том 19, № 1 (104) - С. 26-28.

6. Ріга О.О. Прогностична цінність клініко-інструментального обстеження дітей раннього віку, які народилися передчасно/І.В.Гордієнко, О.О.Ріга// “Ліки України плюс”. -2016. - №3(28). - С.25-28 (Здобувач виконав літературний пошук, здійснив клінічне обстеження хворих, статистично опрацював, проаналізував та узагальнив результати, підготував статтю до друку).

7. Ріга О.О.Оцінювання порушень моторного розвитку в дітей раннього віку, які народилися передчасно, за даними стандартної електроенцефалографії /О.О.Ріга, І.В.Гордієнко // Запорожский медицинский журнал. - 2016. - №4 (97). - С.59-63 ((Здобувач виконав літературний пошук, здійснив клінічне обстеження хворих, статистично опрацював, проаналізував та узагальнив результати, підготував статтю до друку).

8. Марабян Р.В. Спадкові метаболічні захворювання у дітей - вихованців будинку дитини / Р.В. Марабян, А.Ю. Пеньков, В.М. Дрокіна, І.В. Гордієнко, Н.М.Коновалова, Н.І.Макєєва // Спадкові метаболічні захворювання: матеріали ІV міжнародного конгресу, 29 листопада - 1 грудня 2010 р.- Харків, 2010. - С. 147.(Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів).

9. Пеньков А.Ю. Щодо факторів, які впливають на розвиток головного мозку дітей, позбавлених батьківського піклування / А.Ю. Пеньков, Р.В. Марабян, І.В. Гордієнко // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: матеріали міжрегіональної науково - практичної конференції, 28 березня 2012 р. - Харків, 2012. - С. 109 - 110. (Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів, підготував тези до друку).

10. Riga О. Follow-up of Very Low Birth Weight Infants and Infants with Fetal Alcohol /О.Riga, I. Gordienko, N.Konovalova, G.Khotsenko //Сongress EAP 2013, 19-23 September 2013. - Lyon, 2013. (CD-ROM). (Здобувач виконав дослід).

11. Ріга О.О. Катамнестичний моніторинг новонароджених і дітей регіонального перинатального центру // О.О.Ріга, І.Ю.Кондратова, Г.О.Хоценко, І.В.Гордієнко // Актуальні питання неонатології, педіатрії та дитячої хірургії. Медичні перспективи: матеріали науково - практичної конференції, 2013 р, - том XVIII, № 3 - С. 30-31. (Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів, підготував тези до друку).

12. Ріга О.О. Comparison of follow-up of very birth weight infants and infants with fetal alcohol syndrome / О.О.Ріга, І. В. Гордієнко, Н. М. Коновалова, Г.О. Хоценко //Якість і безпека медичної допомоги новонародженим: питання, реальність і стратегія розвитку: збірник тез науково - практичної конференції з міжнародною участю, 30 - 31 жовтня 2013 р .- Полтава, 2013. - С. 27 - 28. (Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів, підготував тези до друку).

13. Riga О. Follow-up of Preterm and Term Infants up to Two Years in Kharkiv Regional Perinatal Center / O.Riga, T. Znamenska, G. Senatorova, T. Kurilina, I. Kondratova, I. Gordienko, G. Kukuruza // INAC Valencіa 3-5 April 2014. - Р. 122.(Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів, підготував тези до друку).

14. Марабян Р.В. Профілактика сирітства на прикладі реформування Харківського спеціалізованого будинку дитини №1 / Р.В.Марабян, А.Ю.Пеньков, Н.І.Макєєва, О.О.Ріга, І.В. Гордієнко // Напрямки реалізації європейської стратегії здоров'я 2020 в Україні: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 29 - 30 травня 2014 р.- Полтава, 2014. - С. 62 - 63. (Здобувач виконав дослідження, провів аналіз отриманих результатів, підготував тези до друку).

...