Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний фармацевтичний університет

УДК 614.27:661.12:339.338

15.00.01 -- технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОПТОВО-ПОСТАЧАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Кацара Ігор Андрійович

Харків -- 2004

Контртитул

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:доктор фармацевтичних наук, професор

Толочко Валентин Михайлович,

Інститут підвищення кваліфікації кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, завідувач кафедри управління та економіки фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Кабачна Алла Василівна

Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині доктор фармацевтичних наук, професор

Волох Дмитро Степанович

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри організації та економіки фармації

Провідна установа:Львівський національний медичний університет ім.. Данила Галицького, кафедра організації та економіки фармації з курсом технології ліків (м. Львів)

Захист відбудеться "____"__________2004 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий "____"__________2004 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої радиЛ.М. Малоштан

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За правилами належної практики оптової реалізації лікарських засобів для людини (94/С63/03) та статтею 10 Директиви Ради ЄС 92/25 ЄЄС від 31.03.1992 року оптово-постачальна мережа повинна дотримуватись умов зберігання і транспортування лікарських засобів шляхом наявності достатньої кількості приміщень та їх площ. Такі приміщення повинні передбачатись для аптечних баз (складів) і бути придатними та достатніми для зберігання й реалізації лікарських засобів, інших товарів медичного призначення.

Аптечні бази (склади) є головною ланкою оптово-постачальної мережі і розглядаються не тільки як набір зручних приміщень для зберігання. Їм притаманні складські технології, що ґрунтуються на підвищенні інтенсивності трудомістких операцій. З цією метою створюються і періодично переглядаються відповідні нормативи щодо ефективності складування та варіантів розміщення товару, виду тари і упаковки, дотримання вимог до зберігання товарів. За вимогами МОЗ України аптечні бази (склади) обов'язково повинні мати виробничі приміщення площею не менше 100 кв. м, а якщо суб'єкт господарювання здійснює закупівлю, зберігання та реалізацію лікарських засобів однієї фармакологічної групи або препарату, площа виробничих приміщень може складати не менше 30 кв. м. Але таких площ обмаль, якщо враховувати чинники, які впливають на умови зберігання лікарських засобів: фізико-хімічні властивості, фармакологічну дію, різноманіття номенклатури, обсяг товарних запасів, розташування товарів за інтересами замовників тощо.

Тому виникає потреба в створенні сучасної методики розрахунку площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) з урахуванням їх фактичного обсягу діяльності і відповідних вимог до зберігання лікарських засобів та інших товарів медичного призначення. Для успішного вирішення поставленого завдання, необхідно також створити відповідні умови для наукового і практичного впровадження нововведень у діяльності аптечних баз (складів). Важливим для цього є проведення групування аптечних баз (складів) за ознаками їх діяльності, а також удосконалення механізмів управління організаційно-економічною діяльністю оптово-постачальної мережі в цілому.

Дослідження вітчизняних науковців торкалися лише окремих питань логістики товарних запасів фармацевтичних фірм, розвитку оптового сегменту внутрішнього фармацевтичного ринку, стану системи просування лікарських засобів тощо (Б.Л. Парновський, В.М. Толочко, А.В. Кабачна, З.М. Мнушко, М.С. Пономаренко, Б.П. Громовик та інші). Направлених же досліджень щодо вирішення означених завдань у сучасних умовах не проводилось.

Вищевикладене окреслило мету та завдання нашого дослідження, обумовило його актуальність і доцільність проведення, послідовність виконання і структуру дисертаційної роботу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (№ держреєстрації 0103U000479) та Проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН України (протокол №4 від 07.12.1998 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі шляхом покращення матеріально-технічного та організаційно-економічного забезпечення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

· вивчити історичні аспекти організаційних та наукових напрямів розвитку оптово-постачальної мережі у фармацевтичній галузі України, в тому числі тенденції формування дистриб'юції в умовах ринку;

· провести порівняльний аналіз організаційних форм діяльності оптово-постачальної мережі у фармацевтичній галузі інших країн світу;

· обґрунтувати методологічні підходи та об'єкти дослідження діяльності вітчизняної оптово-постачальної мережі в межах поставленої мети та завдань;

· проаналізувати стан діяльності оптово-постачальної мережі на сучасному етапі розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі, для чого

- здійснити структурний аналіз;

- дослідити організаційно-економічні форми діяльності;

· обґрунтувати методичні підходи до проведення типологічного групування (класифікації) аптечних баз (складів) як важливого підприємства оптово-постачальної мережі;

· на підставі створеного типологічного групування (класифікації) аптечних баз (складів) обґрунтувати наукові підходи до нормування площ виробничих приміщень:

- вивчити аспекти формування вимог до функціонального призначення приміщень аптечних баз (складів) з урахуванням системи сучасних завдань перед ними;

- обґрунтувати методи нормування площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) з урахуванням фактичного обсягу їх діяльності;

· визначити наукові підходи до керованого впливу на організаційно-економічну діяльність оптово-постачальної мережі на сучасному етапі вітчизняної фармацевтичної галузі.

Об'єктом дослідження є діяльність підприємств (фірм), в тому числі аптечних баз (складів) та їх регіональних представництв, філій, відділень системи оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Житомирської, Луганської, Київської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської областей, м. Києва, що базуються на різних формах власності.

Предметом дисертаційного дослідження є науково-практичні та організаційно-економічні аспекти діяльності оптово-постачальної мережі, матеріально-технічне забезпечення зберігання та просування лікарських засобів та товарів медичного призначення, особливості, можливі напрямки удосконалення за сучасних умов.

Методи дослідження. Методологічну базу досліджень складають законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність оптово-постачальної мережі, її підприємств (фірм), аптечних баз (складів) усіх форм власності, рекомендаційні та статистичні матеріали Міністерства охорони здоров'я України. У роботі використані рекомендації та публікації міжнародних організацій.

Базувались на особистому підході накопичення необхідної інформації, використовуючи методи соціологічних опитувань (анкетування, інтерв'ю, експертні оцінки), моментних наглядів та безпосереднього спостереження. Обробка даних проводилася з використанням методів системного аналізу, історичного, структурно-логічного, математико-статистичного та сучасних комп'ютерних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведений аналіз діяльності оптово-постачальної мережі, її підприємств (фірм) вітчизняної фармацевтичної галузі в історичному аспекті та за сучасних умов, встановлені особливості та існуючі проблеми, пов'язані зі зберіганням та просуванням лікарських засобів і товарів медичного призначення.

Вперше обґрунтований варіант типологічного групування (класифікації) аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі за показником середньомісячного обсягу товарообігу, яка дозволила формувати їх в однорідні групи за організаційно-економічними ознаками і тим самим створювати умови для наукових і практичних напрямків подальшого удосконалення діяльності. Запропонований алгоритм використання класифікації аптечних баз (складів) на сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі.

На підставі результатів особистих досліджень створено методику визначення площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) у межах кожної із п'яти класифікаційних груп, з урахуванням обсягу товарообігу, специфіки та структури товару. Вперше запропонований алгоритм розрахунку мінімальних площ виробничих приміщень з використанням співвідношення між обсягом товарообігу аптечних баз (складів) на 1 кв. м площ.

Обґрунтовані механізми керованого впливу на організаційно-економічну діяльність структурних підрозділів оптово-постачальної мережі на сучасному етапі шляхом послідовних розрахунків системи показників через коефіцієнти реалізації товару, промоційної продукції, рентабельності та фонду оплати праці.

Вперше створена методика оцінки госпрозрахункової діяльності відділів запасів системи оптово-постачальної мережі шляхом скорочення терміну зберігання, обігу товарних залишків та виконання замовлень покупців.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та методичні обґрунтування є внеском у систему знань про характер і специфіку діяльності оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі на сучасному етапі розвитку.

За підсумками досліджень розроблені методичні рекомендації, які впроваджені у діяльність регіональних органів управління охороною здоров'я та фармацією, в роботу окремих фармацевтичних підприємств (фірм) різних форм власності, у навчальний процес з додипломної та післядипломної підготовки фахівців для фармацевтичної галузі. Серед них

· методичні рекомендації “Групування (класифікація) аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі”, ухвалені МОЗ України 28.11.2002 року, ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол №24 від 24.10.2002 р.) і рекомендовані для внесення у галузевий реєстр нововведень. Знайшли практичне використання в ТОВ “Іва-Фарм”, Феодосійському НТК “АТЭК”, ТОВ “Інтерфарм”, ТОВ “Крим-Флора”, Представництві компанії “Пфайзер Ейч. Сі Пі. Корпорейшн” в Україні, ЗАТ “Крим-Акціонер”, ТОВ “Фарма-Трейдінг” м. Донецька, ТОВ “Кормедфарм” м. Коростень, ТОВ “НДІ “Людина та ліки” м. Києва, ТОВ “Фармасофт” м. Києва, ТОВ “Експериментальна лабораторія “Кримські лікарські рослини”, ТОВ “Аптека “АіК” м. Києва, ВАТ “Фармація” м. Івано-Франківська, ВМП “Аптека “КіАВО” м. Києва, ТОВ “Спеціалізована аптека ендокринології” та ін. (акти впровадження відповідно від 13.01.2003 р., 30.01.2003 р., 17.01.2003 р., 07.04.2003р., 14.05.2003 р., 20.02.2003 р., 12.03.2003 р., 17.03.2003 р., 10.02.2003 р., 10.04.2003р., 24.02.2003 р., 24.06.2003 р., 03.03.2003 р., 24.06.2003 р., 25.06.2003 р.);

· методичні рекомендації “Нормування розміру площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі”, ухвалені МОЗ України 28.11.2002 року, ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол №24 від 24.10.2002 р.) і рекомендовані для внесення у галузевий реєстр нововведень. Знайшли практичне використання в ТОВ “Інтерфарм” м. Києва, ТОВ “Іва-Фарм”, ЗАТ “Крим-Акціонер”, ТОВ “Фарма-Трейдінг” м. Донецька, ВАТ “Фармація” м. Івано-Франківська, ТОВ “НДІ “Людина та ліки” м. Києва, ТОВ “Крим-Флора” м. Феодосії, ТОВ “Експериментальна лабораторія “Кримські лікарські рослини”, ТОВ “Фармасофт” м. Києва, ТОВ “Аптека “АіК” м. Києва, ВМП “Аптека “КіАВО” м. Києва, ТОВ “Спеціалізована аптека ендокринології”, Представництво компанії “Пфайзер Ейч. Сі Пі. Корпорейшн” в Україні, ТОВ “Кормедфарм” м. Коростень та ін. (акти впровадження відповідно від 17.01.2003 р., 13.01.2003 р., 17.04.2003р., 14.05.2003 р., 12.03.2003 р., 27.03.2003 р., 18.06.2003 р., 10.02.2003 р., 21.07.2003 р., 30.06.2003 р., 14.07.2003 р., 07.07.2003 р., 19.06.2003 р., 22.05.2003 р.);

· інформаційний лист “Оцінка організаційно-економічної діяльності оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі”, ухвалений ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол №28 від 21.04.2003р.). Матеріали знайшли практичне використання в ТОВ „Аптека №22” м. Харкова, КПОЗ „Центральна районна аптека №143” Харківської області, КПОЗ „Центральна районна аптека №194” Харківської області, ТОВ „Аптека №20” м. Харкова, КПОЗ „Центральна районна аптека №62” Харківської області, кафедри організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету та ін. (акти впровадження відповідно від 22.12.2003 р., 15.12.2003 р., 23.12.2003 р., 22.12.2003 р., 24.06.2003 р., 19.12.2003 р.);

· інформаційний лист “Оцінка госпрозрахункової діяльності відділів запасів оптово-постачальних підприємств (фірм)”, ухвалений ПК “Фармація” МОЗ і АМН України (протокол №28 від 21.04.2003р.). Матеріали впроваджені у діяльність в ТОВ “Фармасофт”, ТОВ “Аптека “АіК” м. Києва, ТОВ „НДІ „Людина та ліки” м. Києва, Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедра маркетингу та менеджменту у фармації Національного фармацевтичного університету та ін. (акти впровадження відповідно від 13.10.2003 р., 03.11.2003 р., 08.09.2003 р., 30.11.2003 р., 30.06.2003 р.).

Фрагменти наукових досліджень впроваджені до навчального процесу фармацевтичних освітніх закладів ІІІ-IV рівнів акредитації: Національний фармацевтичний університет (кафедра маркетингу і менеджменту у фармації, управління та економіки фармації ІПКСФ), Київську медичну академію післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (кафедра організації та економіки фармації), Харківську медичну академію післядипломної освіти (акти впровадження відповідно від 24.06.2003 р., 30.06.2003 р., 17.02.2003 р., 30.11.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійною завершеною науковою працею, у якій дисертанту належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, шляхів її досягнення, плануванні та проведенні експерименту, зборі первинної інформації і її обробці, розробці наукових пропозицій та результатів, на підставі яких сформовані основні положення та висновки, що винесені на захист.

Автором обґрунтовано і розроблено комплексний підхід до аналізу діяльності оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі в історичному аспекті та за сучасних умов у порівнянні зі станом в інших країнах світу; обґрунтовані напрямки удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі: класифікація аптечних баз (складів) за обсягом їх діяльності та методика її використання; методика нормування площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) та алгоритм її використання на сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі; механізми управління організаційно-економічною діяльністю оптово-постачальної мережі та товарними запасами її підприємств (фірм).

У наукових працях, опублікованих зі співавторами Толочко В.М., Гудзенко О.П., Хоменко В.М., Сятинею М.Л., автором висвітлювались результати особистих напрацювань у межах поставленої мети дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались й обговорювались протягом 1998-2003 років на V Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002), науково-практичній конференції “Історія та перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів” (Одеса, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки” (Харків, 2003), Учбово-методичній конференції “Актуальні питання післядипломної освіти в Україні” (Харків, 2003).

Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено у 13 наукових працях, у тому числі 4 статтях у фахових наукових виданнях, 2 методичних рекомендаціях, 2 інформаційних листах, 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Дисертація викладена на ____ сторінках машинописного тексту, ілюстрована 36 рисунками, містить 51 таблицю. Список використаної літератури включає 160 джерел, у тому числі 13 іноземних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, формулюється мета й завдання дослідження з урахуванням ступеня наукового опрацювання проблеми, його об'єкт і предмет, доводиться наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, а також форми їх втілення.

Дослідження організаційних та наукових аспектів оптово-постачальної мережі у фармацевтичній галузі (огляд літератури)

Сучасний стан розвитку оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі обумовлюється широким впровадженням в економіку ринкових відносин. Оптово-постачальна мережа дещо змінює свою структуру й методи діяльності, впроваджуються нові поняття та схеми діяльності, де головне місце посідають підприємства (фірми) - дистриб'ютори. Їх діяльність в умовах ринку потребує відповідності критеріям вимог як з боку постачальників товарів (виробників), так і з боку покупців. Важливою серед таких вимог є створення умов для зберігання і просування лікарських засобів та товарів медичного призначення, які здійснюються в аптечних базах (складах).

Вимоги повинні відповідати правилам належної практики оптової реалізації лікарських засобів для людини (94/С 63/03) та ст. 10 Директиви Ради ЄС 92/25 ЄЄС від 31.03.1992 р. Але діючі нормативні акти - Державні будівельні норми України щодо будинків і споруд закладів охорони здоров'я (ДБН В 2.2 - 10 - 2002) та Правила реалізації лікарських засобів (проект) цього не забезпечують у частині врахування специфіки зберігання лікарських засобів, складу та розміру виробничих приміщень аптечних баз (складів).

В інших країнах світу оптово-постачальній мережі фармацевтичної галузі приділяється велика увага, в тому числі шляхом обґрунтування напрямків удосконалення просування лікарських засобів та інших товарів медичного призначення від виробника до кінцевого споживача, проведення наукових розробок для створення належної матеріально-технічної бази, опрацювання варіантів їх організаційної побудови.

Отримані результати окреслили напрямки наших подальших досліджень щодо вивчення стану оптово-постачальної мережі на сучасному етапі розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі з метою її удосконалення.

Обґрунтування методологічних підходів та об'єктів дослідження діяльності вітчизняної оптово-постачальної мережі

Базуючись на системному підході, обґрунтовані методичні напрямки дослідження діяльності вітчизняної оптово-постачальної мережі, підґрунтям яких стало правильне встановлення вибіркової сукупності, яка б повно характеризувала генеральну сукупність, а також підбір наукових методів: емпіричного рівня (спостереження, експеримент), соціометричного рівня (анкетування, інтерв'ю, опитування, експертні оцінки), типологічного групування (структурне, аналітичне, факторне), математико-статистичні, описового моделювання.

Рівень вибірковості регіонів, де вивчалась діяльність оптово-постачальної мережі, склав 44,4%.

Об'єктами безпосередніх наглядів стала діяльність 22 підприємств (фірм) та їх регіональних представництв, відділень, філій, де проведені безпосередні нагляди, та понад 130 підприємств, де проведено більше 800 миттєвих наглядів. За допомогою анкетних опитувань додатково охоплена діяльність ще 50 підприємств (фірм). Це забезпечило необхідну репрезентативність результатів дисертаційних досліджень.

Аналіз стану діяльності оптово-постачальної мережі на сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі

Дослідження показали, що підприємства (фірми) системи оптово-постачальної мережі значно різняться за асортиментом товарів, від 312 до 3800 найменувань, у тому числі лікарських засобів від 240 до 2420 найменувань. Це усереднені показники, хоча є підприємства (фірми), де вони виходять за вказані межі як у більшу, так і в меншу сторони. За таких умов питома вага лікарських засобів у загальній номенклатурі коливається від 60,5% до 91,3% і свідчить про суто спеціалізований фармацевтичний профіль підприємства (фірми).

Встановлено, що обсяг товарообігу відображає фактичний об'єм діяльності підприємств (фірм) системи оптово-постачальної мережі, а також свідчить про значні відмінності між ними. Так, середньомісячний обсяг товарообігу коливається в межах від 15 до 2300 тис. у. о.

За іншими показниками діяльність підприємств (фірм) системи оптово-постачальної мережі також відрізняється. Так, наявність мережі покупців коливається від 18 до 4500, у тому числі 77,3% підприємств (фірм) співпрацюють з покупцями, яких налічується до 1000, ще 13,7% - від 1000 до 3000, 4,5% - від 3000 до 4000, 4,5% - більше 4000. Серед покупців значна частина знаходиться на території України - 61,9%, тобто оптово-постачальна мережа працює у більшості на вітчизняний фармацевтичний ринок.

Підприємства (фірми) оптово-постачальної мережі мають аптечні бази (склади), які розташовані у різних за якістю будівлях. Тільки 32,0% аптечних баз (складів) розташовані у будівлях, які спеціально побудовані, ще 32,0% - у пристосованих окремих будівлях. Склад виробничих приміщень та їх розміри в аптечних базах (складах) не завжди відповідають обсягу роботи і коливаються від 85 до 4200 кв. м., або у розрахунку на один кв. м від 90,5 до 1875,0 у. о. на один кв. м (рис. 1).

За таких умов діючі нормативні документи щодо регулювання мінімального забезпечення площами виробничих приміщень для зберігання й просування лікарських засобів та інших товарів медичного призначення в оптово-постачальній мережі не можуть вирішити проблему, що ускладнює діяльність підприємств і контролюючі функції з боку держави. Необхідний пошук інших підходів, які б зменшували вплив встановлених розбіжностей в об'ємі діяльності підприємств (фірм).

На заключному етапі досліджень встановлено, що важливими у діяльності підприємств (фірм) оптово-постачальної мережі є організаційні та економічні відносини між головними і їх регіональними представництвами, відділеннями і філіями. Тому необхідно у заходах подальшого удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі їх враховувати через показники реалізації промоційних препаратів, оборотність товару, рентабельність та формування фонду оплати праці.

Рис. 1. Обсяг середньомісячного товарообігу на один кв. м складських приміщень в оптово-постачальних підприємствах (фірмах).

Обґрунтування напрямків удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі

Дослідження показали, що на вітчизняному фармацевтичному ринку функціонують підприємства (фірми) оптово-постачальної мережі, які різняться між собою за обсягом діяльності, що ускладнює умови для наукового і практичного впровадження нововведень у діяльність аптечних баз (складів). Тому важливою умовою для вирішення проблеми є проведення групування (класифікації) аптечних баз (складів) за ознаками їх фактичної діяльності. У дослідженнях базувались на аналітично-синтетичному підході з використанням угрупування аптечних баз (складів) за напрямками: типологічні, структурні, аналітичні.

Встановлено, що найбільш сталою величиною є обсяг товарообігу аптечних баз (складів) протягом місяця (30 календарних днів). Такий проміжок часу співпадає з усередненими значеннями оборотності складських залишків при умові, що середньостатистична ціна оптового відпуску на вітчизняному ринку не відрізняється від облікової ціни товару на аптечних базах (складах). Тому показник обсягу реалізації товару на аптечних базах (складах) і був покладений в основу здійснення їх групування.

Розглядаючи різні варіанти групування у залежності від кількості і розміру інтервалів, рівних чи нерівних інтервалів, а також враховуючи встановлені раніше світові тенденції щодо концентрації та глобалізації дистриб'юції, виявлений той, який покладений в основу групування (класифікації) аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі (табл. 1).

Із табл. 1 видно, що забезпечується певна рівномірність розподілу об'єктів, а інтервали класифікаційних груп орієнтовані на потужні аптечні бази (склади), зовнішні межі діяльності яких знаходяться в інтервалі від 100 тис. до 700 і більше тис. у. о.

Таблиця 1 Групування (класифікація) аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі

Класифікаційна група	Середньомісячний товарообіг (у. о.)	Розподіл об'єктів, %
1	Більше 700	13,6
2	501-700	18,2
3	301-500	13,6
4	101-300	27,3
5	до 100	27,3

На завершальному етапі була обґрунтована методика використання створеної класифікації аптечних баз (складів), яка полягала в дотриманні певної послідовності проведення розрахунків, від встановлення обсягу середньомісячного товарообігу за певний звітний період, до віднесення аптечної бази (складу) до тієї чи іншої класифікаційної групи. Завдяки методиці розрахунки проводять за необхідний звітний проміжок поточного року, що дозволяє контролювати приналежність аптечної бази (складу) до класифікаційної групи, а при значних відхиленнях коректувати її.

Спираючись на отримані результати, а також обґрунтовану класифікацію аптечних баз (складів) і методику її використання, провели дослідження з метою створення механізмів нормування площ виробничих приміщень. Вперше виходили зі співвідношення між габаритами однієї упаковки лікарських засобів та інших товарів і їх вартістю в у. о. Встановлено, що за цією ознакою весь товар необхідно поділяти на три умовні групи: предмети санітарії і гігієни, лікарські засоби вітчизняного і закордонного виробництва. Так, предмети санітарії і гігієни займають як крупногабаритні упаковки багато площ, а за вартістю - це значно менші суми у порівнянні з такими співвідношеннями серед лікарських засобів вітчизняного та закордонного виробництва. Дослідження показали, що за співвідношенням між габаритами однієї упаковки лікарські засоби вітчизняного і закордонного виробництва також різняться, бо ціни на лікарські засоби закордонного виробництва вищі. Тому встановлене співвідношення між ними як усереднений варіант, відповідно, 4,0%; 42,0% і 54,0%. Далі, на підставі стелажного метода зберігання (використовується у 100,0% випадків), його типової 4-х ярусної стелажної полиці, в експерименті методами миттєвих наглядів і безпосереднього вивчення відпрацьовували варіанти розміщення на ній лікарських засобів і інших товарів в аптечних базах (складах) у межах кожної із п'яти категорій. Окремо вивчались прялягаючі площі при розташуванні стелажних полиць з урахуванням діючих вимог до зберігання лікарських засобів та інших товарів, а також умови, які виникали у кожному конкретному випадку досліджуваного об'єкту. Узагальнені результати досліджень наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Загальна площа стелажного місця на аптечних базах (складах) оптово-постачальної мережі

№ п/п	Категорія за об'ємом діяльності	Площа (кв. м)
		Розміщення стелажної полиці	Прилягаюча площа	Загальна
1.	І	0,90	1,70	2,60
2.	ІІ	0,84	1,80	2,64
3.	ІІІ	0,80	2,00	2,80
4.	ІV	0,80	2,12	2,92
5.	V	0,76	2,34	3,10
	0,82	1,99	2,81

Слідуючим етапом досліджень стало визначення кількості та вартості товару, який можна розмістити на встановлених площах одного стелажного місця на аптечних базах (складах). При проведенні досліджень використовували метод безпосереднього вивчення та миттєвих наглядів, завдяки яким фіксувалась номенклатура товару на загальній площі стелажного місця та його вартість. Експеримент полягав у тому, щоб самостійно комбінувати розміщення товару з послідуючим обговоренням результатів з фахівцями-експертами. При цьому дотримувались прийнятих умов, за якими окремо аналізувались предмети санітарії і гігієни, лікарські засоби вітчизняного та імпортного виробництва. Загальна схема алгоритму проведення експерименту наведена на рис. 2.

Загальні результати дослідження вартості розміщення різних груп товарів на площі стелажного місця в умовах аптечних баз (складів) кожної категорії наведена у табл. 3.



Рис. 2. Схема алгоритму проведення експерименту для встановлення вартості товару, розміщеного на загальній площі стелажного місця на аптечних базах (складах).

Таблиця 3 Показники вартості товару, розміщеного на площі стелажного місця в аптечних базах (складах) І-V категорій

Категорія аптечної бази (складу)	Вартість товару, у. о.
	Предмети санітарії та гігієни	Лікарські засоби вітчизняного виробництва	Лікарські засоби закордонного виробництва
1	264	1296	11500
2	240	1080	9200
3	218	900	7360
4	182	692	5662
5	140	532	4044

Отримані результати дозволили перейти до наступного етапу досліджень з метою встановлення вартості товару в розрахунку на 1 кв. м складського приміщення. Розрахунки проводили за формулою:

,

де: - показник вартості товару на 1 кв. м складських приміщень аптечних баз (складів) окремо для кожної групи товарів (у. о.) (табл. 4.);

- показник вартості товару (у. о.) (табл. 3.);

- площа стелажного місця (табл. 2.).

Таблиця 4 Розрахункові показники вартості товару, розміщеного на 1 кв. м складської площі аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі

Категорія аптечної бази (складу)	Вартість товару (у. о.)
	Предмети санітарії та гігієни	Лікарські засоби вітчизняного виробництва	Лікарські засоби імпортного виробництва
І	102	498	4423
ІІ	91	409	3485
ІІІ	78	321	2629
ІV	62	237	1939
V	45	172	1305

Далі досліджували варіанти встановлення нормативів площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) у залежності від обсягу середньомісячного товарообігу, з урахуванням його групової структури. Результати наведені у табл. 5.

Таблиця 5 Нормативи для розрахунку розмірів мінімальних площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі

Категорія аптечної бази (складу)	Інтервали значень середньомісячного товарообігу (тис. у. о.)	Нормативи об'єму товарообігу на 1 кв. м (у. о.)
1	Більше 700	636
2	501-700	532
3	301-500	425
4	101-300	318
5	до 100*)	230

*) Починаючи з аптечних баз (складів) з обсягом середньомісячного товарообігу 25 тис. у. о.

За допомогою створених нормативів розраховуються мінімальні площі виробничих приміщень аптечних баз (складів) за формулою:

де: - мінімальна площа виробничих приміщень (кв. м);

ТМ - фактичний середньомісячний обсяг товарообігу (тис. у. о.);

N - норматив обсягу товарообігу на 1 кв. м (у. о.) (табл. 5.).

З метою практичної реалізації створеної методики нормування площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) створений алгоритм розрахунків (рис. 3.). аптечний оптовий постачальний мережа

Рис. 3. Алгоритм розрахунку мінімальних площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі.

На заключному етапі обґрунтовані наукові підходи до керованого впливу на організаційно-економічну діяльність оптово-постачальної мережі, яка виникає у відносинах між головними підприємствами (фірмами) і їх регіональними представництвами, відділеннями, філіями. Використовуючи систему показників через коефіцієнт реалізації товару (КТ), реалізації промоційної продукції (КПР), рентабельності (КР), обґрунтований механізм впливу на фонд оплати праці працівників мережі оптово-постачальних підприємств (фірм) у залежності від рівня та якості отриманих ними виробничих досягнень за схемою:

ФФ = Ф + ПТ + ПР + ПС - ПП,

де:ФФ - фактичний фонд оплати праці за звітний період;

Ф - базовий фонд оплати праці;

ПТ - пеня від загального обсягу реалізації товарів;

ПР - пеня від рентабельності;

ПС - пеня суми списаного товару;

ПП - пеня суми поверненого товару.

За методикою, якщо величина фактичного фонду оплати праці перевищує його базову величину (ФФ > Ф), необхідно здійснити перерахунок рентабельності, де в затрати регіонального представництва, відділення, філії включається фактичний фонд оплати праці (ФФ).

Окремо обґрунтована методика оцінки діяльності відділів товарних запасів структурних підрозділів оптово-постачальної мережі, від яких залежить швидкість просування товарів і якість надання послуг покупцям. В основу були покладені показники обігу товарних запасів і термін виконання замовлень покупців. Кінцеві розрахунки пов'язані з встановленням фактичного фонду оплати праці за схемою:

ФФ = Ф - ПЗ - ПВ + Ф (КЗ - 1),

де:ФФ - фактичний фонд оплати праці працівників відділу запасів;

Ф - базовий фонд оплати праці;

ПЗ - пеня за перевищення терміну оборотності товару;

ПВ - пеня за перевищення терміну виконання замовлень;

КЗ - відношення ФФ до Ф, яке і застосовується у випадках, коли КЗ > 1. Отримані результати покладені в основу ряду методичних рекомендацій і інформаційних листів, які затверджені МОЗ України і знайшли широке практичне використання.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На різних етапах історичного розвитку суспільства спостерігались свої організаційні і наукові аспекти в діяльності оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі України та за кордоном. Спочатку вони відповідали принципам адміністративно-командної системи управління і поступово трансформувались в більш демократичні в умовах зародження ринкових відносин.

Але незмінною складовою оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі залишались аптечні бази (склади), завдяки діяльності яких створюються умови для зберігання та просування до споживачів лікарських засобів і товарів медичного призначення.

Тому важливим напрямком удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі виступає покращення роботи аптечних баз (складів) шляхом забезпечення необхідними площами для виробничих приміщень. Вирішується таке завдання створенням механізмів нормування та контролю за матеріально-технічним забезпеченням аптечних баз (складів).

Встановлено, що сучасному етапу розвитку оптово-постачальної мережі притаманні транснаціоналізація, глобалізація і концентрація, а також підвищення ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів.

2. Дослідження сучасного стану оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі показали, що немає зв'язку між об'ємом діяльності підприємств (фірм) і фактичною матеріально-технічною базою. Особливо це відслідковується на рівні аптечних баз (складів), які різняться за об'ємом роботи, що ускладнює використання окремих положень нормативної бази.

Обґрунтована необхідність пошуку інших підходів, які б відповідали сучасним вимогам до зберігання й просування лікарських засобів та інших товарів медичного призначення в оптово-постачальній мережі вітчизняної фармацевтичної галузі.

3. Встановлено, що для удосконалення діяльності оптово-постачальної мережі має значення стан її організаційно-економічних стосунків між головними підприємствами (фірмами) і їх регіональними представництвами, відділеннями, філіями і системою вітчизняної дистриб'юції взагалі.

4. Отримані результати досліджень дозволили вперше обґрунтувати класифікацію аптечних баз (складів) оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі. В її основу покладені групування за важливим показником - середньомісячним обсягом товарообігу. Класифікація дозволила формувати однорідні групи аптечних баз (складів), які близькі за організаційно-економічними ознаками на сучасному етапі ринкових відносин і тим самим створювати умови для наукових і практичних напрямів удосконалення діяльності аптечних баз (складів).

5. Обґрунтована методика використання запропонованої класифікації аптечних баз (складів), сутність якої полягає в дотриманні послідовності певних етапів, від розрахунку середньомісячного товарообігу і встановлення класифікаційної групи, до здійснення організаційно-економічних управлінських дій у межах тієї чи іншої класифікаційної групи.

6. Базуючись на результатах порівняльного аналізу фактичного стану функціонального використання за призначенням приміщень аптечних баз (складів) і їх розмірів з вимогами діючих нормативних документів, а також створеної нами класифікації, вперше обґрунтовані методи нормування площ виробничих приміщень. Вони ґрунтуються на нормативах для розрахунку розмірів мінімальних площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) оптово-постачальної мережі на сучасному етапі розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі.

7. Вперше створений алгоритм розрахунку площі виробничих приміщень аптечних баз (складів) у залежності від класифікаційної групи та коливань фактичного об'єму діяльності протягом звітного періоду.

Встановлено, що даний алгоритм розрахунку вперше надає можливість здійснювати перерахунки мінімальної площі виробничих приміщень аптечних баз (складів) на підставі співвідношення між обсягом їх товарообігу на 1 кв. м в межах кожної із п'яти класифікаційних груп.

8. Вперше науково обґрунтовані механізми керованого впливу на організаційно-економічну діяльність структурних підрозділів оптово-постачальної мережі шляхом послідовних розрахунків системи показників через коефіцієнти реалізації товару, промоційної продукції, рентабельності та фонду оплати праці.

Апробація та наступне впровадження результатів у практику показали, що їх використання покращує та скорочує термін просування лікарських засобів і товарів медичного призначення через оптово-постачальну мережу вітчизняної фармацевтичної галузі.

9. Обґрунтована методика оцінки організаційно-економічної діяльності відділів запасів в оптово-постачальній мережі шляхом скорочення терміну зберігання, оборотності товарних залишків та виконання замовлень покупців.

Отримані наукові розробки покладені в основу ряду методичних рекомендацій і інформаційних листів, які затверджені МОЗ України і знайшли практичне використання у вигляді методичних рекомендацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перспективы лекарственного обеспечения населения негосударственными предприятиями в условиях рынка / В.Толочко, А.Гудзенко, В.Хоменко, М.Сятиня, И.Кацара // Провизор. - 1998. - №14. - С.17-18. (Дисертантом представлений матеріал особистих досліджень діяльності оптових підприємств).

2. Толочко В.М., Кацара І.А. Аспекти формування вимог до функціонального використання та розмірів приміщень аптечних баз (складів) // Фармац. журн. - 2002. - №5. - С.12-16. (Дисертант використав особисту методику збору інформації, узагальнював статистичні дані, брав участь у написанні статті).

3. Толочко В.М., Кацара І.А. Методичні підходи до нормування площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) // Фармац. журн. - 2002. - №6. - С.26-29. (Дисертант використав особисті результати досліджень, здійснив їх статистичну обробку, обґрунтував пропозиції, брав участь у написанні статті).

4. Кацара І.А., Толочко В.М. Дослідження оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі // Вісник фармації. - 2002. - №4. - С.51-54. (Дисертантом особисто проведені дослідження, здійснена обробка їх результатів, запропоновані напрями удосконалення оптово-постачальної мережі, брав участь у написанні статті).

5. Кацара І.А., Толочко В.М. До питання про оцінку діяльності оптово-постачальної мережі у фармацевтичній галузі // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V Національного з'їзду фармацевтів України. - Харків: Вид-во НФаУ, 1999. - С.116-117. (Дисертант особисто написав тези доповіді та виступав з нею на з'їзді).

6. Кацара І.А. Удосконалення матеріально-технічного забезпечення аптечних баз (складів) шляхом нормування площ виробничих приміщень // Фармація ХХ століття: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. - С.225-226.

7. Толочко В.М., Кацара І.А. Алгоритм співпраці з організаціями з питань післядипломної підготовки фахівців оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі // Історія та перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів: Науково-практична конференція. - Одеса, 2002. - С.256-257. (Дисертантом особисто підготовлені тези виступу за матеріалами досліджень кадрового забезпечення оптово-постачальної мережі).

8. Кацара І.А., Толочко В.М. Обоснование нормирования площадей производственных помещений региональных аптечных баз (складов) // Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Харків, 2003. - С.29-61. (Дисертантом представлені результати особистих досліджень, брав участь у написанні тезів доповіді, з якою виступив на конференції).

9. Кацара І.А., Толочко В.М. Групування (класифікація) аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі: Метод. рекомендації. - Х.: Вид-во НФаУ, 2003. - 16с. (Дисертантом особисто створена класифікація аптечних баз (складів) та методика її використання, брав участь у написанні тексту методичних рекомендацій).

10. Кацара І.А., Толочко В.М. Нормування розміру площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі вітчизняної фармацевтичної галузі: Метод. рекомендації. - Харків: Вид-во НФаУ, 2003. - 15с. (Дисертантом використані особисті результати дисертаційних досліджень, проведена їх обробка та створені наукові пропозиції, брав участь у написанні тексту метод. рекомендацій).

11. Кацара І.А., Толочко В.М. Оцінка організаційно-економічної діяльності оптово-постачальної мережі фармацевтичної галузі // Інф. лист. - Харків, 2003. - 4с. (Дисертантом проведені дослідження, узагальнені результати і запропоновані наукові пропозиції, брав участь у написанні тексту листа).

12. Кацара І.А., Толочко В.М. Оцінка госпрозрахункової діяльності відділу запасів оптово-постачальних підприємств (фірм). - Харків, 2003. - 3с. (Дисертантом проведені дослідження, узагальнені результати, обґрунтовані наукові пропозиції, брав участь у написанні тексту листа).

13. Кацара І.А., Толочко В.М. Тематичне удосконалення фахівців фармації з питань оптово-постачальної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку // Актуальні питання післядипломної освіти в Україні: Матеріали учбово-метод. конф. - Харків, 2003. - С.129-130.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню діяльності оптово-постачальної мережі, її підприємств (фірм) вітчизняної фармацевтичної галузі в історичному аспекті та за сучасних умов, встановленню особливостей та існуючих проблем, пов'язаних зі зберіганням та просуванням лікарських засобів і товарів медичного призначення.

На підставі отриманих результатів обґрунтована класифікація аптечних баз (складів) системи оптово-постачальної мережі, яка дозволила сформувати їх в однорідні групи за організаційно-економічними ознаками і тим самим створити умови для наукових і практичних напрямків подальшого удосконалення їх діяльності. Запропонована методика використання створеної класифікації на сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі.

Обґрунтовано методику визначення площ виробничих приміщень аптечних баз (складів) у межах кожної із п'яти класифікаційних груп з урахуванням обсягу товарообігу, специфіки та структури товару. Вона полягає у використанні нормативних значень середньомісячного товарообігу (у. о.) у розрахунку на 1 кв. м виробничих площ для кожної класифікаційної групи аптечних баз (складів) та групи їх товарів: предметів санітарії та гігієни, окремо лікарських засобів вітчизняного і закордонного виробництва. Обґрунтований алгоритм розрахунків мінімальних площ виробничих приміщень аптечних баз (складів).

Створені механізми керованого впливу на організаційно-економічну діяльність структурних підрозділів, у тому числі їх відділів запасів, оптово-постачальної мережі шляхом послідовних розрахунків системи показників, які відображають оціночні результати товаропросування продукції, рівень та якість обслуговування покупців.

Ключові слова: оптово-постачальна мережа, аптечні бази (склади), організаційно-економічна діяльність, класифікація, площа, виробничі приміщення, товарообіг.

Диссертация на получение научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарства и организация фармацевтического дела. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена изучению деятельности оптово-снабженческой сети, ее предприятий (фирм) отечественной фармацевтической отрасли в историческом аспекте и на современном этапе, определению особенностей и существующих проблем, которые связаны с хранением и продвижением лекарственных средств и товаров медицинского назначения.

На основании полученных результатов проведены исследования вариантов типологических группировок аптечных баз (складов), что позволило обосновать их классификацию с учетом фактического объема работы по ее показателю - товарообороту. Наличие классификации позволило распределять аптечные базы (склады) в однородные группы по организационно-экономическим факторам и тем самым создавать условия для научных и практических направлений дальнейшего усовершенствования их деятельности. Предложена методика использования классификации на современном этапе развития фармацевтической отрасли.

В основе методики проведения последовательных расчетов от определения объема среднемесячного товарооборота за определенный отчетный период деятельности, до отнесения аптечной базы (склада) к той или иной классификационной группе. Благодаря методике расчеты можно проводить в течение любого времени текущего периода, что позволяет контролировать классификационную группу аптечных баз (складов) и при значительных отклонениях ее корректировать.

Создана методика определения площадей производственных помещений аптечных баз (составов) в пределах каждой из пяти классификационных групп, с учетом объема товарооборота, специфики и структуры товара. Суть ее состоит в использовании нормативных значений среднемесячного товарооборота в расчете на 1 кв. м производственных площадей для каждой классификационной группы аптечных баз (складов) и группы их товаров: предметов санитарии и гигиены, отдельно лекарственных средств отечественного и зарубежного производства. С их помощью определяются минимальные площади производственных помещений аптечных баз (складов). Обоснован алгоритм таких расчетов для каждого конкретного случая их использования.

Обоснованы механизмы управленческого воздействия на организационно-экономическую деятельность структурных подразделений, в том числе отделов запасов, оптово-снабженческой системы путем последовательных расчетов показателей, которые отражают оценочные результаты товаропродвижения продукции, уровень и качество обслуживания покупателей. Такие показатели позволяют определить фактический фонд оплаты труда персонала региональных представительств, отделений, филиалов, главных предприятий (фирм) оптово-снабженческой системы. Отдельно обоснована методика оценки деятельности отделов товарных запасов и сроки выполнения заказов покупателей. В основу положены показатели оборачиваемости товарных запасов и сроки выполнения заказов покупателей. Конечные расчеты связаны с определением фактического фонда оплаты труда работников отдела.

Ключевые слова: оптово-снабженческая сеть, аптечные базы (склады), организационно-экономическая деятельность, классификация, площадь, производственные помещения, товарооборот.

Thesis on scientific degree competition of pharmaceutical sciences candidate on 15.00.01. - Drugs Technology and Pharmaceutical Business Organization. - National University of Pharmacy.

Thesis is dedicated to the study of wholesale-supply net activity, its enterprises of home pharmaceutical branch in the historical aspect and nowadays, peculiarities determination and existence problems connected with drugs and medical equipment keeping and spreading.

On the basis of obtained results we have established classification for wholesale-supply net system pharmacy's store house which let us form they into homogeneous groups according their organization-and-economic peculiarities and due to this fact form further conditions for scientific and practical directions improvement. The original methodic for classification usage on pharmaceutical branch development nowadays stage has been suggested.

We have grounded the methodic for areas determination of pharmacy's storehouse industrial premises in every from five classification groups taking into account commodity circulation value and commodity structure. It consists in standard data using of average month commodity circulation in calculation on 1 m2 of industrial premises for every pharmacy's store house classification group and their commodity group: sanitary and hygiene items, separately drugs of home and foreign production. Algorithm for calculation of minimal areas of pharmacy's storehouse industrial premises has been suggested.

We have created the guided influence mechanism on organization-and-economic activity of structural subdivisions and their stock divisions, wholesale-supply net by way of parameters systems successive calculation which reflect evaluative results of commodity spreading, level and quality of custom service.

Key words: wholesale-supply net, pharmacy's storehouse, and organization-and-economic activity, classification, industrial premises, commodity circulation.

...