Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНий ФАРМАЦЕВТИЧНий Університет

УДК 615.213:615.454.2

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Розробка складу та технології мазі з густим екстрактом кори ясеня

Сердюк Євген Віталійович

Харків - 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі промислової фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.

Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент ЛЯПУНОВА ОКСАНА ОЛЕКСІЇВНА,

Національний фармацевтичний університет, доцент кафедри промислової фармації.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор СТРЕЛЬНИКОВ ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри біотехнології; доктор фармацевтичних наук, професор ДАВТЯН ЛЕНА ЛЕВОНІВНА,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри фармацевтичної технології та біофармації

Захист дисертації відбудеться «__» ________ 2013 року о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “____ ” 2012 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д-р. фармац. наук, проф. Д.І. Дмитрієвський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Раціональне лікування ран - одна з найбільш гострих і складних проблем сучасності, ефективне вирішення якої буде хвилювати ще не одне покоління лікарів та фармацевтів. Проблема лікування ран, не дивлячись на велику різноманітність запропонованих методів і препаратів, залишається актуальною, особливо для педіатричної та геріатричної практики.

Незважаючи на постійне удосконалення методик оперативних втручань, частота інфекційних ускладнень ран на І фазі ранового процесу становить у середньому 3-15%, а за даними окремих авторів сягає 30%. На сьогодні 35-40% хворих хірургічного профілю становлять пацієнти з гнійно-запальними захворюваннями. Інфекційні ускладнення збільшують показники післяопераційної летальності, обсяги витрат на лікування, кількість додаткових діб, провезених у стаціонарі. Це свідчить про значну медичну й соціально-економічну значимість проблеми профілактики та необхідності підвищення ефективності лікування.

У сучасній медицині для лікування багатьох захворювань широко застосовуються фітопрепарати. В даний час на світовому ринку фармацевтичних препаратів доля засобів рослинного походження складає більше 40%, причому останніми роками з'явилася тенденція до її збільшення. За прогнозами ВООЗ, протягом найближчих десяти років доля фітопрепаратів в загальному об'ємі лікарських засобів складе більше 60%. Лікарські препарати, виготовлені на основі природної сировини, значно відрізняються від своїх «синтетичних колег». Перевагами рослинних лікарських препаратів є: унікальний склад нативних (незмінених) біологічно активних речовин, висока біологічна доступність препаратів, низька алергенність і екологічна чистота.

Україна має в своєму розпорядженні унікальні запаси лікарської рослинної сировини. В зв'язку з цим, в сучасних умовах найбільш перспективним напрямом становлення вітчизняної фармацевтичної промисловості є розвиток фітохімічних виробництв. Тому розробка науково обґрунтованого складу та технології мазі на основі вітчизняної рослинної сировини для лікування ран на І фазі ранового процесу - питання важливе та актуальне.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (“Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення зв'язку “структура-дія”, створення нових лікарських препаратів”, номер державної реєстрації 0198U007011) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обґрунтованого складу, раціональної технології та методик контролю якості мазі для лікування ран на І фазі ранового процесу з густим екстрактом кори ясеня (ГЕКЯ).

Для досягнення мети дослідження необхідно було вирішити такі завдання:

проаналізувати та узагальнити дані літератури щодо сучасної фармакотерапії захворювань ран на І фазі ранового процесу з урахуванням етіології та патогенезу;

провести комплексні мікробіологічні, технологічні, фізико-хімічні та біологічні дослідження з метою вибору та обґрунтування оптимального складу мазі з ГЕКЯ;

розробити раціональну технологію мазі, що забезпечує оптимальні технологічні та споживчі характеристики;

провести дослідження щодо вибору основних показників якості розробленого препарату та методів їх контролю з метою розробки Методик контролю якості (МКЯ);

визначити оптимальні терміни та умови зберігання розробленого лікарського препарату;

провести фармакологічні дослідження мазі;

розробити технологічний регламент на запропонований лікарський засіб.

Об`єкт дослідження - Об'єктами дослідження є: ГЕКЯ, бензокаїн, макрогол типу 400, макрогол типу 1500, етанол, гліцерин, димексид, твін-80, мазеві основи, модельні зразки мазей, мазь з ГЕКЯ та бензокаїном для лікування ран у І фазі ранового процесу.

Предмет дослідження - Предметом дослідження є розробка складу та раціональної технології лікарського засобу у вигляді мазі з ГЕКЯ та бензокаїном для лікування ран у І фазі ранового процесу. Визначення ефективної концентрації діючих та допоміжних речовин, розробка проекту технологічного регламенту виробництва. Дослідження фізико-хімічних властивостей розробленого препарату, вибір та обґрунтування критеріїв якості лікарського засобу, методик їх визначення; розробка методик контролю якості.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач були використані фармако-технологічні, структурно-механічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні, мікробіологічні, біологічні та статистичні методи, які дозволяють проводити об'єктивну оцінку якісних характеристик розробленої мазі на підставі експериментально одержаних статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів фармако-технологічних, структурно-механічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, мікробіологічних, біологічні та статистичних методів досліджень теоретично та експериментально обґрунтовано склад та раціональну технологію мазі на макрогольній основі з ГЕКЯ та бензокаїном для лікування ран на І фазі ранового процесу.

Вперше досліджено технологічні, фізико - хімічні, біофармацевтичні та мікробіологічні властивості розробленої мазі.

Вивчено вплив допоміжних речовин на технологічні та біофармацевтичні властивості мазі з ГЕКЯ та бензокаїном. Науково розроблено методики кількісного визначення та ідентифікації діючих речовин препарату, визначено термін придатності та умови зберігання мазі. Розроблено методику визначення кінетики вивільнення активних компонентів ГЕКЯ зі складу мазі.

В експерименті на лабораторних тваринах доведено біологічну нешкідливість і специфічну активність розробленого препарату.

Новизна досліджень захищена патентом України на корисну модель (№56588 “Лікарський засіб «Фраксид» у формі мазі для застосування на І фазі ранового процесу”, Бюл. № 2 від 25.01.2011 р.).

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень розроблено склад та технологію мазі з ГЕКЯ та бензокаїном під умовною назвою «Фраксид» для лікування ран на І фазі ранового процесу; технологічний регламент промислового виробництва мазі та проект МКЯ, що містить опис методик контролю якості мазі; запропоновано умови зберігання, визначено термін придатності. Технологію виробництва мазі апробовано в умовах промислового виробництва ПАТ “ХФЗ “Червона Зірка”, м. Харків (акт впровадження від 22.09.2011 р.).

Окремі фрагменти наукових досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 17.05.2011 р.); кафедри фармацевтичної технології і біофармації Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (акт впровадження від 24.05.2011р.); кафедри військової фармації Української військово-медичної академії (акт впровадження від 07.09.2011 р.); кафедри технології ліків Запорізького медичного університету (акт впровадження від 23.09.2011 р.); кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт впровадження від 07.10.2011 р.); кафедри фармації Вінницького національного медичного університету (акт впровадження від 10.11.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Разом з науковим керівником здобувач визначив мету і задачі дослідження, розробив методичні підходи, на основі яких були обрані методи виконання експериментальної частини дисертації. Особисто здійснив патентно-інформаційний пошук, маркетингове дослідження, провів технологічні, біофармацевтичні, фізико-хімічні та структурно-механічні експериментальні дослідження модельних зразків, статистичну обробку, аналіз та систематизацію одержаних результатів, сформулював висновки. Автором розроблено проекти технологічного регламенту та методик контролю якості.

Наукові праці опубліковані у співавторстві з доц. Ляпуновою О.О., проф. Чуєшовим В.І., проф. Гладухом Є.В., проф. Яковлєвою Л.В., проф. Шматенко О.П., доц. Кухтенко О.С., доц. Кічімасовою Я.С. Особистий внесок автора наведений за текстом дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на: науково-практичній конференції «Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє» (Харків, 2005 р.), міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2007 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2007 р.), III Международной Пироговской студенческой научно-медицинской конференции (Москва 2008 р.), VIII з'їзді фармацевтичних робітників республіки Беларусь (Вітебськ, 2010 р.), VІІ Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2010 р.), VI Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення» (Луганськ, 2010), ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 2011 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, у тому числі 3 статті у фахових журналах, 8 тез доповідей, одержано 1 патент України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках машинопису, складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Список використаної літератури містить 169 джерел, у тому числі 56 іноземних авторів. Робота ілюстрована 26 таблицями та 21 рисунком. Обсяг основного тексту 111 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладена актуальність теми, формулюється мета та основні задачі досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Препарати на основі рослинної сировини для лікування ранових процесів» на основі вивчення та аналізу літературних джерел визначено, що лікування ран на І фазі ранового процесу одна з найбільш гострих і складних проблем сучасної медицини, що робить доцільним розробку нових лікарських засобів комбінованої дії. Аналіз літературних джерел показав, що при лікуванні ран на І фазі ранового процесу широко використовуються препарати з вмістом антибіотиків, значна кількість яких володіє значною побічною дією та до яких більшість штамів мікроорганізмів резистентні. Визначено, що патогенез запальних процесів ранової поверхні потребує застосування препаратів комбінованої дії рослинного походження з яскраво вираженою антимікробною, протизапальною та знеболюючою активністю і використання в якості діючого компоненту густого екстракту кори ясеня дозволить отримати ефективний препарат для лікування ран на І фазі ранового процесу.

У другому розділі «Обґрунтування загальної концепції і методів досліджень. Об'єкти та методи досліджень» визначено загальну методологію досліджень стосовно розробки та стандартизації лікарського засобу у формі мазі для лікування ран на І фазі ранового процесу, наведено характеристики діючих та допоміжних речовин, які визначають технологію виробництва препарату. Представлені методики, що використані для проведення фізико-хімічних, фармако-технологічних, мікробіологічних, біологічних, мікробіологічних досліджень та розроблені методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовини в лікарській формі.

У третьому розділі «Експериментальне обґрунтування складу і технології мазі для застосування на І фазі ранового процесу» наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень стосовно обґрунтування вибору та концентрації діючих та допоміжних речовин у складі фармацевтичної композиції, технології виготовлення лікарської форми (мазі). Роль мазевої основи при розробці м'яких лікарських форм для лікування ран дуже значна. Крім суто технологічного значення, основа є носієм та регулятором біологічної активності препарату. Експериментально обґрунтований вид та склад мазевої основи дозволить значно підсилити терапевтичну ефективність та підвищить термін придатності лікарського засобу.

Таблиця 1 Склад модельних мазевих основ

№ основи	Тип мазевої основи	Допоміжні речовини	Вміст речовин
1	Емульсійна типу В/М Кутумової (гідрофобна)	Вазелін Емульгатор Т-2 Вода очищена	60,0 10,0 30,0
2	Гідрофобна	Вазелін Ланолін	60,0 40,0
3	Емульсійна типу М/В (ХНІХФІ) (гідрофобна)	Вазелінове масло Твін-80 Спирт цетостеариловий Макрогол 400 Вода очищена	25,0 5,0 25,0 12,0 до 100,0
4	Гідрофільна	Аеросил Макрогол 400	8,0 92,0
5	Гідрофільна	Аеросил Вода очищена Пропіленгліколь	10,0 45,0 45,0
6	Гідрофільна	Макрогол 400 Макрогол 1500	80,0 20,0
7	Гідрофільна	Макрогол 400 Макрогол 1500 Пропіленгліколь	41,5 41,5 17,0
8	Гідрофільна	Вода очищена Гліцерин NaКМЦ	85,0 10,0 5,0

Ґрунтуючись на вищенаведених тезах, першочерговим завданням стало дослідження антимікробної активності модельних зразків мазі з вмістом 1,0% ГЕКЯ виготовлених на різних за природою мазевих основах (табл. 1). ГЕКЯ вводили у вигляді розчину, попередньо розчинивши при нагріванні в п'ятикратному об'ємі гарячої води. В гідрофобні основи розчин ГЕКЯ у воді вводили по типу емульсії, додаючи до складу мазі 3,0% комплексного емульгатору №1 (зразок №2).

Спектр антимікробної активності модельних зразків мазі з ГЕКЯ вивчали на шести тест-штамах мікроорганізмів. Наведені штами мікроорганізмів найбільш частіше спостерігаються у хворих при інфекційних ранових ускладненнях. Визначення антимікробної активності проводили методом дифузії в агаровий гель.

Результати досліджень наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Результати визначення антимікробної активності зразків мазі з ГЕКЯ

Зра- зок	Діаметр зони затримки росту мікроорганізмів, (мм)
	S. aureus	E. coli	Ps. aeruginoza	B. subtilis	C. albicans	S. epidermidis
1	12,54?0,09	-	-	22,63?0,34	-	-
2	15,32?0,21	14,47?0,13	-	-	-	-
3	15,85?0,19	15,49?0,14	-	22,35?0,42	-	-
4	20,33?0,15	20,48?0,21	-	27,45?0,50	-	18,11?0,18
5	16,51?0,16	15,38?0,13	-	25,54?0,29	-	15,17?0,20
6	23,81?0,17	22,83?0,11	15,51?0,08	32,25?0,88	15,32?0,38	21,11?0,31
7	22,98?0,21	21,85?0,14	14,85?0,08	30,38?0,90	14,41?0,37	18,01?0,22
8	19,20?0,16	18,55?0,22	-	27,25?0,56	-	16,14?0,36

Примітки: 1. n =5, р?0,05 - відхилення показника достовірне в порівнянні з контролем.

2. *- - зона затримки росту менша 10,00 мм

Найвищу антимікробну активність по відношенню до усіх наведених штамів мікроорганізмів проявили зразки на гідрофільній основі з вмістом макроголів (зразки № 4, 6, 7). Слід відзначити, що модельні зразки № 7 та №6 проявили незначну антимікробну дію на штам мікроорганізму P. aeruginosa та мали більш високу активність по відношенню до S. aureus, E. coli, B. subtilis, C. albicans, S. еpidermidis, на відміну від проведених аналізів щодо антимікробної активності чистого розчину ГЕКЯ. Це факт може бути обумовлений дією суміші макроголів 1500 та 400, що мають завдяки своїм осмотичним та пенетруючим властивостям виражену антисептичну та бактерицидну дію на широкий спектр мікроорганізмів.

Тим самим, з точки зору антимікробної дії препарату, ми можемо стверджувати про доцільність використання гідрофільної мазевої основи, що має в своєму складі суміш макроголу 1500 та макроголу 400.

Від швидкості вивільнення активних компонентів зі складу мазі залежить швидкість прояву терапевтичного ефекту лікарського засобу. Використовуючи методику кінетики вивільнення діючих речовин зі складу препарату ми дослідили кінетіку вивільнення гідроксикоричних кислот.

Для встановлення кінетики вивільнення гідроксикоричних кислот нами було застосовано методики, що базувалися на спектрофотометричному методі при аналітичної довжині хвилі 327 нм. Для проведення досліджень були виготовлені дослідні зразки мазі з вмістом 1% ГЕКЯ на мазевих основах № 4,6,7,8 (таблиця 1).

Для кожного зразка мазі проводили не менше 6 визначень, які піддавали статистичній обробці. Динаміку вивільнення речовин з дослідних зразків наведено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка вивільнення гідроксикоричних кислот з дослідних зразків

Згідно отриманих даних (рисунок 1) найкращу динаміку вивільнення має зразок виготовлений на макрогольній основі №6. За 8 годин дослідження в буферний розчин переходить майже 60% діючої речовини. Вивільнення гідроксикоричних кислот при використанні зразка №6 відбувається пролонговано, протягом всього часу досліду. Таким чином при використанні препарату на цій основі (зразок №6) дія активних компонентів буде однакова тривалий час, що дозволить зменшити кількість перев'язок.

Таким чином можна стверджувати про більшу ефективність макрогольної основи при розробці препарату для лікування ранових поверхонь.

Однією з основних вимог, що висуваються до м'якої лікарської форми для лікування ран у І фазі ранового процесу є швидке та тривале знеболення місця ураження. З метою визначення оптимальної мазевої основи, яка б у повній мірі вивільняла введений до складу препарату бензокаїн та забезпечувала швидку та тривалу анестезію, нами була досліджена кінетика вивільнення бензокаїну зі складу модельних зразків мазі.

В якості модельних зразків використовували модельні зразки на основі гідрофільних мазевих основ (табл. 1, зразок №6, 7), що задовольняли вже проведеним дослідженням з визначення максимально можливої антимікробної дії.

До кожного з модельних зразків мазі вводили 5% бензокаїну.

Дослідження проводили методом дифузії у рідке середовище крізь напівпроникну мембрану. З метою визначення бензокаїну в діалізаті був застосований спектрофотометричний метод дослідження в ультрафіолетовій ділянці спектру, середовищем для діалізу використовували буферний розчин з рН 6,6.

Динаміку вивільнення бензокаїну зі зразків мазі наведено на рис. 2.

Рис. 3.2. Динаміка вивільнення бензокаїну з дослідних зразків.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що через 8 годин досліджень вивільнення діючої речовини відбувається майже з однаковою концентрацією з обох представлених модельних зразків. Але, в перші години дослідження, кількість бензокаїну, що переходить в діалізат зі зразка № 6 перевищує кількість бензокаїну, що переходить в діалізат зі зразку №7 (на 23%).

Враховуючи необхідність максимально швидкого вивільнення діючої речовини зі складу препарату, а також важливість швидкої анестезії зони запального процесу на рановій поверхні, більш ефективною мазевою основою є гідрофільна основа, що складається з суміші макроголів 1500 та 400 (модельний зразок №6).

Беручи до уваги досліди з визначення антимікробної активності мазі, що розробляється, а також визначив динаміку вивільнення діючих речовин препарату, для подальшої роботи у визначення оптимального складу м'якої лікарської форми для лікування ран нами обрана гідрофільна основа, що складається зі суміші макроголу 1500 та макроголу 400 у співвідношенні 1:4.

Застосування макрогольної основи в складі препарату розширить спектр дії лікарського засобу. Одним з основних переваг цієї основи є наявність вираженої дегідратуючої дії, що надає основі можливість підсушувати ранову поверхню, активно абсорбувати рановий ексудат, а разом з ним і мікробні токсини, продукти розпаду тканей, а також різноманітні чинники запального процесу, тим самим зменшуючи запальний процес. Також, завдяки дегідратуючої та пенетруючої дії цієї основи значно підвищується антимікробна дія препарату, та проводимість діючих речовин крізь шкіряний покрив людини.

Слід відзначити, що процес введення ГЕКЯ в мазеву основу ускладнений не технологічністю самого екстракту - в'язка, густа маса, що при введенні в мазеву основу дуже погано розчинна в макроголах. Тому, виникла необхідність пошуку ефективного розчинника, який дозволить розробити ефективну технологію виготовлення мазі. Для вибору розчинника досліджувалися зразки мазевих основ з додаванням таких речовин, як етанол концентрації 96, 70, 40%, гліцерин, диметилсульфоксид, вода очищена, макрогол-400, макрогол-1500.

Результати експерименту приведені в таблиці 3.

Таблиця 3 Вплив допоміжних речовин на розчинність ГЕКЯ

Розчинник	Кількість розчинника
	Об'єм розчинника дорівнює об'єму ГЕКЯ	Об'єм розчинника в п'ятикратному розмірі перевищує об'єм ГЕКЯ
Макрогол-400	Розчин не розчинний	Розчин не розчинний
Макрогол-1500	Розчин не розчинний	Розчин не розчинний
Етанол 40%	Розчин мало розчинний	Розчин розчинний
Етанол 70%	Розчин мало розчинний	Розчин розчинний
Етанол 96%	Розчин не розчинний	Розчин не розчинний
Гліцерин	Розчин мало розчинний	Розчин розчинний
Диметилсульфоксид	Розчин не розчинний	Розчин не розчинний
Вода очищена	Розчин не розчинний	Розчин не розчинний
Вода очищена (при t до 80оС)	Розчин мало розчинний	Розчин розчинний

Проведені дослідження показали, що кращими з точки зору технологічності в якості розчинника є етанол концентрації 40% та 70%, вода очищена (при нагріванні) та гліцерин при використанні п'ятикратно перевищуючого по об'єму розчинника. Розчини ГЕКЯ з цими розчинниками є стабільними та однорідними. Діметилсульфоксид та макроголи в зв'язку із неможливістю якісно розчинити ГЕКЯ, не можуть застосуватися в складі нашого препарату в якості розчинників.

Допоміжні речовини здатні підсилювати або знижувати біодоступність більшості діючих речовин. Наступним етапом досліджень стало вивчення впливу розчинників ГЕКЯ на антибактеріальну активність лікарського препарату.

Для цього нами були виготовлені дослідні зразки препарату на макрогольної основі з додаванням 1,0% ГЕКЯ, до складу яких були введені розчинники, що задовольнили умовам визначення їх впливу на розчинність ГЕКЯ. Склад дослідних зразків наведений в таблиці 4.

Таблиця 4 Склад дослідних зразків, г

Компоненти	Зразок №1	Зразок №2	Зразок №3	Зразок №4
ГЕКЯ	1,00	1,00	1,00	1,00
Макрогол 1500	18,80	18,80	18,80	18,80
Макрогол 400	75,20	75,20	75,20	75,20
Етанол 40%	5,00	-	-	-
Етанол 70%	-	5,00	-	-
Гліцерин	-	-	5,00	-
Вода очищена (t = 80 oC)	-	-	-	5,00

Визначення антимікробної активності зразків проводили методом дифузії в агаровий гель. Результати досліджень наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 Антибактеріальна активність дослідних зразків

№ п/п	Діаметри зон затримки росту, мм *
	S. aureus	E. coli	Ps. aeruginoza	B. subtilis	C. albicans	S. epidermidis
Зразок №1	24,14?0,18	23,81?0,12	16,53?0,09	33,27?0,86	16,00?0,40	22,14?0,32
Зразок №2	25,71?0,27	24,35?0,19	18,38?0,11	34,14?0,90	17,41?0,42	23,22?0,39
Зразок №3	23,39?0,10	21,74?0,15	-	31,45?0,81	-	20,14?0,12
Зразок №4	23,75?0,15	22,74?0,15	15,41?0,10	32,00?0,91	15,54?0,28	21,01?0,42

Примітки: 1. n =5, р?0,05 - відхилення показника достовірне в порівнянні з контролем.

2. *- - зона затримки росту менша 10,00 мм.

Найбільший діаметр зон затримки росту мікроорганізмів спостерігався в дослідах з маззю, до складу яких входить етанол 70%. Зразок №2 виявився високоактивним по відношенню до тест-штамів бактерій S. aureus, E. сoli, Ps. aeruginoza, B. subtilis, C. albicans та S. еpidermidis. Підвищення концентрації спирту вище за 70% не можливе у зв'язку з нерозчинністю ГЕКЯ спиртами вищої концентрації. Таким чином, на підставі проведених досліджень встановлено, що найбільшу антимікробну дію будуть мати зразки мазі при додаванні до їх складу спирту етилового 70%.

З метою визначення впливу розчинника на осмотичні властивості препарату, нами було проведено експеримент, згідно якого дослідні зразки мазі аналізували на кількість абсорбції буферного розчину (рН 6,6) крізь напівпроникну мембрану, з наступним визначення маси поглинутої речовини гравіметричним методом. Було визначено, що введення в якості розчинника 70% спирту етилового дещо знизить дегідратуючі властивості мазі з ГЕКЯ, але всього на 5-10 %, що не зашкодить осмотичним показникам готового лікарського засобу.

Значний вплив на структурні-механічні властивості має рецептура лікарського засобу, тому нами було досліджено вплив розчинників на тиксотропність мазевих складів. Метою досліду стало визначення ступеня структуроутворюючих процесів в системі. В якості модельних зразків використовували зразки, які наведені в таблиці 4. Результати досліджень наведені на рисунку 3. фармакотерапія захворювання рана мазь

Згідно наведених даних на рисунку 3, в межі модельованого реологічного оптимуму консистенції вклалися зразки мазі, до яких в якості розчинника було введено спирт етиловий різної концентрації (зразки №1,2). З цих зразків найширшу петлю гістерезису мав зразок №2, що включав в себе спирт етиловий 70%. Це свідчить про технологічність та значні споживчі властивості препарату. Таким чином, на підставі проведених мікробіологічних, біофармацевтичних та технологічних досліджень нами запропоновано ввести до складу препарату в якості розчинника спирт етиловий 70%.

Рис. 3. Реограми плину дослідних зразків

Введення даної речовини до складу препарату дозволить спростити технологію виробництва, підвищить антимікробну дію препарату та споживчі характеристики лікарського засобу.

Дослідження фармакологічної активності засобів, що володіють вираженою протизапальною активністю передбачає вивчення здатності препарату протидіяти запальним процесам. Дослідження протизапальної активності мазей проводили на моделі термічного запалення стопи у мишей. До складу модельних зразків мазі на макрогольній основі (таблиця 6) крім диференційної кількості ГЕКЯ та п'ятикратної кількості розчинника - етанолу 70%, було додано 5% бензокаїну.

Для проведення експерименту тварини були сформовані у групи по 6 тварин у кожній: перша - контрольна патологія, друга - дослідна група, якій на обпечену лапу наносили «Зразок №1», третя - дослідна група, якій на лапу наносили «Зразок №2», четвертій групі на лапу наносили «Зразок №3» та п'ятій - «Зразок №4».

Таблиця 6 Склад дослідних зразків, г

Інгредієнти*	Зразок №1	Зразок №2	Зразок №3	Зразок №4
ГЕКЯ	0,50	0,75	1,00	2,00
Етанол 70%	2,50	3,75	5,00	10,00
Бензокаїн	5,00	5,00	5,00	5,00
Макрогол-400	73,60	72,40	71,20	66,40
Макрогол-1500	18,40	18,10	17,80	16,60

* Склад наведений на 100,00 г препарату

Результати експерименту наведені в табл. 7.

Згідно отриманих даних (табл. 7) можна зробити висновок, що максимальну протизапальну дію матиме мазь, до складу якої включено 1% ГЕКЯ.

Таблиця 7 Вплив концентрації ГЕКЯ на протизапальну активність

Групи тварин	n	Різниця між стопами в масі, мг	Протизапальна активність, %
Контрольна патологія	6	57,33±5,31	-
Зразок № 1	6	50,67±5,26	11,62
Зразок №2	6	48,17±6,52	15,98
Зразок № 3	6	24,50±4,31*	57,26
Зразок № 4	6	34,40±6,42*	39,40

Примітка. n =5, р?0,05 - відхилення показника достовірне в порівнянні з контролем.

Ефективну концентрацію анестезуючої речовини визначали за методикою на моделі анестезії ока кроля. За даними досліджень при підвищенні концентрації бензокаїну від 1 до 5 % швидкість появи анестезії та термін її існування значно підвищується. Але, слід відзначити, що підвищення концентрації анестетика вище за 5% не призводить до значного покращення анестезуючої дії препарату, але може призвести до негативного впливу на організм людини завдяки високої концентрації в препараті. Тому, ефективною концентрацією бензокаїну в складі розроблюваного препарату слід вважати 5%.

Таким чином, на підставі проведених досліджень пропонується склад мазі під умовною назвою «Фраксид»:

Густий екстракт кори ясеня 1,00 г

Бензокаїн 5,00 г

Спирт 70% 5,00 г

Макрогол 400 71,20 г

Макрогол 1500 17,80 г 100,00 г

Одним з головних питань в розробці нових лікарських засобів є підбір оптимальних режимів промислового виробництва препарату з урахуванням температури та часу ведення процесу, параметрів роботи обладнання, черговістю введення речовин, що входять до складу препарату та ін. Першочерговим питанням стало дослідження з визначення граничної температури ведення процесу виробництва препарату. Дослідження проводили за допомогою термогравіметричного аналізу речовин: ГЕКЯ, бензокаїну, основи. Також проводилося термогравіметричне дослідження суміші всіх діючих речовин з основою в рівних частинах, задля визначення відповідності теплових ефектів окремих речовин тепловому ефекту суміші.

Згідно отриманим даним критичною температурою для компонентів є 90 оС. При цій температурі відбувається втрата маси ГЕКЯ. Таким чином, на підставі проведених термогравіметричних досліджень можна стверджувати про можливість проведення процесів приготування мазі при стандартних температурах виробництва (до 70оС).

До складу мазі «Фраксид» входить дві діючи речовини - ГЕКЯ та бензокаїн. Першочерговість введення кожної з них повинно бути обґрунтовано та нести під собою мету отримання препарату з оптимальними споживчими властивостями.

В зв'язку з цим, нами було виготовлено зразки мазі за трьома технологіями, та визначено реологічні якості цих дослідних зразків за допомогою моделюємого реологічного оптимуму намазуваємості та реологічного оптимуму консистенції.

За першою технологією бензокаїн розчиняли в рівній кількості спирту етилового 70%. Після повного розчинення бензокаїну отриману суміш вводили до відваженої наважки ГЕКЯ Після повного розчинення ГЕКЯ в суміші бензокаїну та спирту етилового, концентрат діючих речовин вводили при температурі 50 оС в попередньо виготовлену макрогольну основу та гомогенізували.

За другою технологією ГЕКЯ розчиняли в спирті етиловому 70%. Після повного розчинення ГЕКЯ в отриману суміш вводили бензокаїн. Після повного розчинення бензокаїну в суміші ГЕКЯ та спирту етилового, концентрат діючих речовин вводили при температурі 50 оС в попередньо виготовлену макрогольну основу та гомогенізували.

Отримані препарати за різними технологіями виробництва закладали на зберігання при температурі 15-25 оС на 10 днів, після чого визначали їх структурно-механічні властивості. Дані досліджень наведені на рисунках 4 та 5. Обмежена реограма плину зразку №1, на відміну від прямих зразків №2 та №3 займає майже центральне місце на площі АБВГДКЛМ (рисунок 4).



Рис. 4 Обмежені реограми плину для зразків № 1-3

За третьою технологією ГЕКЯ та бензокаїн розчиняли в спирті етиловому 70%. Надалі концентрат діючих речовин вводили при температурі 50 оС в попередньо виготовлену макрогольну основу та гомогенізували.

Згідно даних рисунку 5, найбільшу петлю гістерезису та максимальне влучання в модельований оптимум консистенції має також зразок №1. Проаналізувавши дані рисунків 4 та 5 можна зробити висновок, що кращі структурно-механічні властивості має зразок, виготовлений за першою технологією.

Рис. 5. Реограми плину для зразків № 1-3

На підставі проведених досліджень нами було розроблено технологію виробництва мазі «Фраксид» за наступною схемою (рисунок 6).

У четвертому розділі «Розробка методик аналізу та фізико-хімічні дослідження мазі «Фраксид»» наведені результати ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у препараті, досліджено його стабільність та фармако-технологічні властивості. Дослідження виконані на кафедрі фармацевтичної хімії НФаУ під керівництвом доцента Бевз Н.Ю.

Важливим аспектом впровадження нових лікарських засобів є розробка методик якісного та кількісного визначення складових препарату. У відповідності до ДФУ мазі на макрогольній основі повинні контролюватися за такими показниками: опис, ідентифікація, однорідність, маса вмісту контейнера, мікробіологічна чистота та кількісне визначення.

Одним з головних показників якості препарату є стабільність його фізико-хімічних, фармакологічних та споживчих властивостей. Нами було проведено дослідження препарату розфасованого в туби алюмінієві та банки з жовтогарячого скла протягом 2 років при різних температурних режимах (15,0-25,0 оС та 8,0-15,0 оС). Кожні шість місяців препарат аналізували за такими показниками як ідентифікація, кількісне визначення бензокаїну, суми гідроксикоричних кислот (метод спектрофотометрії), рН водного розчину, визначали органолептичні показники мазі та мікробіологічну чистоту. Експериментально доведена стабільність препарату протягом 24 місяців зберігання. Отримані дані досліджень представлено в таблиці 8. Всі показники, що зазначені в таблиці були використані при розробці МКЯ на препарат.

На підставі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо вибору температури зберігання та матеріалу первинного пакування - туби алюмінієві. За ступенем мікробної контамінації, визначення якого проводили на кафедрі біотехнології НФаУ під керівництвом доцента Стрілець О.П., препарат відповідає вимогам ДФУ для препаратів місцевого призначення. В препараті не виявлені бактерії родин Enterobacteriaceae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa. Загальна кількість бактерій в 1 г препарату не перевищила 10, грибів - 25.



Рис. 6. Технологічна схема виробництва мазі «Фраксид»

У п'ятому розділі «Вивчення фармакологічних властивостей мазі „Фраксид”» наведено результати фармакологічних досліджень, які виконані на базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом професора Яковлевої Л.В. Проведені доклінічні дослідження дозволили встановити, що мазь проявляє виражену протизапальну, місцевоанестезуючу та антимікробну активність. Препарат належить до відносно нешкідливих, а при вивчення хронічної токсичності субхронічному досліді в умовнотерапевтичній дозі було доведено про відсутність будь-якого токсичного впливу мазі "Фраксид" на життєво важливі органи і системи піддослідних тварин.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Розроблено науково обґрунтований склад, раціональну технологію та методи контролю якості мазі для лікування ран на І фазі ранового процесу з густим екстрактом кори ясеня (ГЕКЯ).

2. На підставі проведеного аналізу сучасної наукової літератури досліджено основні тенденції лікування ран на І фазі ранового процесу. Визначена доцільність розробки мазі з вмістом природного компонента - ГЕКЯ та бензокаїну.

3. На підставі проведеного комплексу технологічних, фізико-хімічних, біологічних та мікробіологічних досліджень розроблено мазь на макрогольній основі з вмістом природного компоненту - ГЕКЯ, бензокаїну та спирту етилового 70%. Встановлено вплив технологічних параметрів на фізико-хімічні показники мазі.

4. Вперше запропонована раціональна технологія отримання мазі з ГЕКЯ та бензокаїном в якості діючих речовин. Обґрунтовано оптимальний спосіб введення діючих речовин до складу препарату.

5. Розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення компонентів препарату. За результатами досліджень розроблено проект Методик контролю якості.

6. Експериментально доведена стабільність розробленого лікарського засобу при зберіганні, що дозволило встановити термін придатності: 2 роки при температурі 8,0-15,0 оС в умовах фасування в тубі алюмінієві з лаковим покриттям.

7. Біологічними дослідженнями виявлено протизапальну, місцевоанестезуючу та антимікробну активність мазі. При дослідженні гострої та хронічної токсичності доведено, що препарат є практично нешкідливим. При випробуваннях опрацьованого лікарського препарату за показником „мікробіологічна чистота” встановлена відповідність нормам ДФУ: в 1 г мазі загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів менше 102 бактерій і грибів сумарно. Pseudomonas aeruginosa та Staphylococcus aureus і представники родини Escherichia coli відсутні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 8 Результати вивчення стабільності мазі “Фраксид” у процесі зберігання

Найменування показників за МКЯ

Термін зберігання, міс

Температура зберігання 15,0-25,0 оС

Температура зберігання 8,0-15,0 оС

Поч.

6

12

18

24

30

Поч.

6

12

18

24

30

туби алюмінієві з лаковим покриттям

Зовнішній вигляд

Мазь темно-коричневого кольору, однорідної консистенції з характерним пряним запахом

Мазь темно-коричневого кольору, однорідної консистенції з характерним пряним запахом

Реакції ідентифікації

Бензокаїн

Відповідає

Відповідає

Фенольні сполуки

Відповідає

Відповідає

рН водного розчину, 6,3 - 6,7

6,51?0,05

6,48?0,03

6,42?0,05

6,40?0,08

6,38?0,08

6,28?0,05

6,51?0,05

6,50?0,08

6,49?0,11

6,45?0,05

6,44?0,05

6,42?0,05

Однорідність

Однорідна

Однорідна

Кількісний вміст бензокаїну, г (4,75 - 5,25 г на 100 г мазі)

5,05 ± 0,08

5,04 ± 0,10

5,01 ± 0,08

4,98 ± 0,10

4,93 ± 0,11

4,85 ± 0,15

5,05 ± 0,08

5,05 ± 0,10

5,02 ± 0,06

5,00 ± 0,10

4,98 ± 0,11

4,95 ± 0,12

Кількісний вміст гідроксикоричних кислот, г (0,02975-0,04025 г на 100 г мазі)

0,036± 0,003

0,036± 0,003

0,035± 0,004

0,034± 0,004

0,033± 0,003

0,033± 0,003

0,036± 0,003

0,036± 0,003

0,035± 0,004

0,035± 0,004

0,034± 0,003

0,034± 0,003

Мікробіологічна чистота

відповідає

відповідає

8. Розроблено проект технологічного регламенту на виробництво та методику контролю якості на препарат під умовною назвою «Фраксид» технологію якого апробована на ПАТ “ХФЗ Червона Зірка” (м. Харків).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Сердюк Є. В. Обґрунтування технології виробництва мазі з густим екстрактом кори ясеня/ Є. В.Сердюк, О. О. Ляпунова, В. І. Чуєшов // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки і практики. - 2010. - Вип. ХХІІІ. - № 4 - С. 47 - 49. (особистий внесок - виконання експериментальних досліджень. Узагальнення результатів досліджень. Участь у написанні статті).

Яковлєва Л. В. Дослідження протизапальної активності нових мазей, до складу яких входить екстракт з кори ясеня / Л. В. Яковлєва, Є. В. Сердюк, К. П. Бездітко // Фармац. журн. - 2010. - №5. - С. 38-44. (особистий внесок - виконання досліджень. Узагальнення результатів досліджень. Написання статті).

Визначення умов зберігання мазі з рослинним компонентом для лікування ран/ Є. В.Сердюк, О. О. Ляпунова, Є. В. Гладух, О. П. Шматенко // Проблеми військової охорони здоров'я : зб. наук. пр.- 2012. - Вип. 31.- С. 298 - 302. (особистий внесок - виконання експериментальних досліджень. Узагальнення результатів досліджень. Участь у написанні статті).

Сердюк Е.В. Изучение осмотической активности мягких лекарственных форм противовоспалительного действия / Е. В. Сердюк, О. А. Ляпунова, А. С. Кухтенко // материалы III Междунар. Пироговской студенч. науч. мед. конф., Москва, 20 марта 2008 г. - М., Вестник РГМУ, 2008. - С.332-333.

Сердюк Е. В. Разработка технологии производства мази с густым экстрактом кори ясеня на основании термогравиметрического анализа компонентов препарата / Е. В. Сердюк, О. А. Ляпунова, А. С. Кухтенко // Материалы VIII съезда фармацевтических работников республики Беларусь, Витебск, 8-9 апр. 2010 г.- Витебск, 2010. - С.111-114.

Сердюк Є. В. Визначення впливу розчинника на структурно-механічні властивості мазі з густим екстрактом кори ясеня / Є. В. Сердюк, О. С. Кухтенко, О. О. Ляпунова // Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення : тез. допов. VI Регіональної наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 29 квіт. 2010 р. - Луганськ, 2010. - С. 65-66.

Сердюк Є. В. Визначення умов зберігання мазі «Фраксид» / Є. В. Сердюк, О. О. Ляпунова, О. С. Кухтенко // Сучасні досягнення фармацевтичної технології : тез. доп. ІІ наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 17-18 лист. 2011 р. - Х., 2011. - С. 184-185.

Сердюк Є. В. Перспективи розробки лікарського препарату з вмістом густого екстракту кори ясеня / Є. В. Сердюк, О. О. Ляпунова, О. С. Кухтенко // матер. VII Національного з'їзду фармацевтів України, Харків, 15-17 верес. 2010 р. - Х., 2010. - С. 325-326.

Сердюк Є. В. Створення м'якої лікарської форми з екстрактом кори ясеня звичайного / Є. В. Сердюк, О. О. Ляпунова, Є. О. Литвиненко // тез. доп. наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених, 17-18 трав. 2007 р. - Х. : Вид-во НФаУ, 2007. - С. 132.

Кічимасова Я. С. Розробка субстанцій з ясена звичайного з мембраностабілізуючою дією / Я. С. Кічимасова, Є. В. Сердюк // Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє : матеріали наук.-практ. конф. - Х.: Вид-во НФаУ, 2005. - С.40.

Кичимасова Я. С. Перспективы использования лекарственных форм на основе ясеня обыкновенного при локальных воспалительных процессах / Я. С. Кичимасова, Е. В.Сердюк // Клінічна фармація в Україні : матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Харків, 15-16 листоп. 2007 р. - Харків, 2007. - С. 56.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.01. - «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація». - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2013.

Розроблено науково-методичний підхід до створення мазі комплексної дії з вмістом рослинної сировини для лікування ран на І фазі ранового процесу. Теоретично та експериментально обґрунтовано склад мазі «Фраксид» з вмістом густого екстракту кори ясеня та бензокаїну. На підставі комплексних біофармацевтичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних, біологічних та мікробіологічних досліджень розроблено оптимальну технологію і методи стандартизації мазі для лікування ран на І фазі ранового процесу. Досліджено стабільність та умови зберігання мазі.

Проведені до клінічні дослідження розробленої мазі. Доведена специфічна активність та нешкідливість препарату.

Ключові слова: мазь, густий екстракт кори ясеня, бензокаїн, рана, запальний процес, мазева основа, технологія.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01. - «Технология лекарств, организация фармацевтического дела и судебная фармация». - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2013.

Разработан научно-методический подход к созданию мази комплексного действия с содержанием растительного сырья для лечения ран на I фазе раневого процесса. Теоретически и экспериментально обоснован состав комбинированного препарата в виде мази.

С целью определения оптимальной мазевой основы препарата были проведены микробиологические и биофармацевтические исследования, которые показали, что наиболее оптимальной основой является полиэтиленоксидная с соотношением ПЕО-400 к ПЕО-1500 как 1:4.

Для улучшения технологичности процесса введения густого экстракта коры ясеня в состав мази был подобран растворитель, способный в малом объеме без повышения температуры растворить экстракт. Было установлено, что использование 70% спирта этилового позволит не только растворить экстракт, но и повысит антимикробные свойства препарата. Также, было экспериментально доказано, что добавление спирта этилового 70%, в отличии от других растворителей, благоприятно повлияет на структурно-механические и осмотические свойства мази.

Проведенные фармакологические исследования позволили определить оптимальную концентрацию действующих веществ: густого экстракта кори ясеня 1,0 г, бензокаина 5,0 г на 100 г мази.

С целью разработки оптимальной технологии получения препарата нами был проведен термогравиметрический анализ всех действующих и вспомогательных веществ входящих в состав препарата. Анализ полученных данных показал, что все вещества разлагаются при температуре выше 90 оС. Таким образом, была подтверждена возможность проведения процесса получения мази при температуре до 70 оС. Дериватограма мази показала полную идентичность тепловых эффектов отдельных веществ, что свидетельствует об отсутствии взаимодействия между компонентами и доказывает, что мази являются механической смесью исходных ингредиентов лекарственного средства.

На основании проведенных структурно-механических исследований доказана зависимость технологии введения действующих и вспомогательных веществ. Проведено сравнение осмотической активности разработанной мази и мазей, используемых для лечении ран на І-ІІ фазе раневого процесса.

Разработанная схема производства мази легла в основу проекта технологического регламента.

Разработаны методики качественного и количественного анализа действующих веществ мази, которые вошли в проект Методик контроля качества.

Проведен контроль качества мази и доказана стабильность при хранении в течении 2 лет при температуре 8-15 оС при хранении в тубах с лакированным покрытием.

Экспериментальная оценка биологических свойств мази «Фраксид» показала её выраженную анестезирующую, антимикробную и противовоспалительную активность. Установлено отсутствие токсического действия в субхроническом эксперименте.

Ключевые слова: мазь, густой экстракт коры ясеня, бензокаин, рана, воспалительный процесс, мазевая основа, технология.

A thesis for the Candidate of Pharmacy Degree in specialty 15.00.01. - "Technology of Drugs, Organization of Pharmacy and Forensic pharmacy." - National University of Pharmacy, Kharkov, 2013.

The scientific and methodological approach to the creation of complex ointments containing herbal treatment for wounds on the first phase of wound healing. Theoretically and experimentally substantiated composition ointment "Fraksyd" containing dense ash bark extract and benzocaine. Based on the integrated biopharmaceutical, physico-chemical, pharmacological and technological, biological and microbiological researches optimal technology and methods of standardization ointment to treat wounds on the first phase of wound healing. Investigated the stability and storage conditions ointment.

Conducted clinical studies designed to ointments. Proven specific activity and safety of the drug.

Keywords: cream, thick bark extract ash, benzocaine, wound inflammation ointment base technology.

Размещено на Allbest.ru

...