Експериментальне обґрунтування використання препаратів кверцетину в різних лікарських формах при черепно-мозковій травмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Експериментальне обґрунтування використання препаратів кверцетину в різних лікарських формах при черепно-мозковій травмі

14.03.05 - фармакологія

Жиляєв Станіслав

Харків - 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ШТРИГОЛЬ Сергій Юрійович,

Національний фармацевтичний університет

МОЗ України (м. Харків),

завідувач кафедри фармакології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

МАСЛОВА Наталія Федорівна,

Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції»

(м. Харків), вчений секретар

доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ЛУК'ЯНЧУК Віктор Дмитрович,

Державний заклад «Луганський державний медичний університет» МОЗ України (м. Луганськ), завідувач кафедри фармакології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нейротравматизм залишається актуальною медичною та соціальною проблемою (Л. Я. Дзяк и соавт., 2005). За даними ВООЗ кількість хворих із черепно-мозковою травмою (ЧМТ) збільшується на 2% щороку. В Україні за останні 10 років частота ЧМТ зросла більше ніж удвічі, щорічна кількість постраждалих становить 200 тис. осіб (С. А. Живолупов и соавт., 2009). У віковій категорії 20-40 років смертність від ЧМТ перевищує летальні випадки внаслідок серцево-судинних захворювань у 10 разів, а від злоякісних новоутворень - у 20 разів (Е. Г. Эйдлин, 2006). Спостерігається тенденція до збільшення тяжкості ЧМТ, тривалого непритомного стану та різноманітних психічних порушень у реабілітаційному періоді (Б. Б. Задорожна, 2012, J. R. Fann, 2004). Тяжкі форми ізольованої ЧМТ зустрічаються у 40% випадків, смертність сягає від 30% до 50%, а при комбінованій ЧМТ - 68% (С. В. Царенко, 2007). До 40% усіх травм головного мозку потерпілі отримують на тлі алкогольної інтоксикації (R. M. Cunningham, 2002). Наслідки ЧМТ призводять до зниження працездатності та інвалідизації у 50% - 100% хворих залежно від тяжкості травми та супутніх ушкоджень. Тільки 7% постраждалих, що вижили, одужують (В. И. Черний и соавт., 2007). Упродовж 2-10 років після травми у 90% пацієнтів, що перенесли ЧМТ, виявляються неврологічний дефіцит та психічні розлади (А. А. Скоромец и соавт., 2011). Отже, існуюче лікування недостатньо ефективне. Актуальним питанням залишається розробка та пошук нових лікарських засобів для комплексної фармакотерапії ЧМТ (Д. М. Сабиров и соавт., 2009).

Засобами, які завдяки політропному механізму дії можуть застосовуватися в терапії станів, пов'язаних з гіпоксичним ураженням органів, є вітчизняні препарати, що містять кверцетин: ліпосомальна форма - „Ліпофлавон” та водорозчинна форма - „Корвітин” (О. В. Билык и соавт., 2007, О. М. Горошко та співавт., 2008, І. А. Зупанець та співавт., 2008). Експериментально обґрунтовано застосування обох препаратів при ішемічному інсульті (В. Ю. Слесарчук та співавт., 2011, В. Д. Лук'янчук и соавт., 2013), „Корвітину” при ЧМТ середнього ступеня (О. В. Садовник та співавт., 2011). Залишається невивченим порівняльний вплив „Ліпофлавону” та „Корвітину” на перебіг ЧМТ різного ступеня тяжкості, у тому числі на тлі алкогольної інтоксикації, оскільки саме остання підвищує ризик травмування і змінює перебіг травматичної хвороби головного мозку (G. Borges at al., 2004).

У зв'язку з вищезазначеним, доцільно дослідити церебропротекторні властивості „Ліпофлавону” порівняно з „Корвітином” при експериментальній ЧМТ різного ступеня тяжкості, у тому числі на тлі алкогольній інтоксикації.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету у рамках програми «Фармакологічне дослідження біологічно активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природного походження, їх використання в медичній практиці» (номер держреєстрації 0103U000478).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - експериментально обґрунтувати доцільність диференційованого використання ліпосомального та водорозчинного препаратів кверцетину при черепно-мозковій травмі різної тяжкості, у тому числі на тлі алкогольної інтоксикації.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Вивчити ефективність впливу „Ліпофлавону” та „Корвітину” як препарату порівняння на ЦНС тварин з експериментальною ЧМТ різної тяжкості в залежності від дози за показниками: виживаність, неврологічний статус при профілактично-лікувальному застосуванні.

2. З'ясувати можливу роль компонентів досліджувальних препаратів - фосфатидилхоліну у складі „Ліпофлавону” та полівінілпіролідону у складі „Корвітину” - в реалізації церебропротекторного ефекту.

3. Верифікувати відмінності в церебропротекторній активності „Ліпофлавону” та „Корвітину” при ЧМТ за критерієм впливу на гістоструктуру головного мозку.

4. Дослідити порівняльні особливості впливу „Ліпофлавону” та „Корвітину” як препарату з доведеною церебропротекторною дією на перебіг ізольованої експериментальної гострої алкогольної інтоксикації та її комбінації з ЧМТ.

5. Визначити порівняльні психотропні властивості препаратів кверцетину („Ліпофлавону” та „Корвітину”) за виразністю впливу на тривожність, афективні та когнітивні порушення у піддослідних тварин у гострому та віддаленому періоді ЧМТ.

6. Вивчити порівняльні особливості механізмів церебропротекторного ефекту „Ліпофлавону” та „Корвітину” при ЧМТ за впливом на споживання глюкози головним мозком, церебральний енергетичний метаболізм, прооксидантно-антиоксидантний баланс, ендотоксикоз.

7. Визначити особливості ефектів „Ліпофлавону” та „Корвітину” як препарату порівняння при експериментальній ЧМТ, у тому числі на тлі алкогольної інтоксикації.

Об'єкт дослідження: лікування ізольованого травматичного ушкодження головного мозку та на тлі алкогольної інтоксикації.

Предмет дослідження: порівняльні церебропротекторні властивості препаратів кверцетину „Ліпофлавону” (ліпосомальної форми) та „Корвітину” (водорозчинної форми) при експериментальній черепно-мозковій травмі.

Методи дослідження: фармакологічні (3 експериментальні моделі, 6 фармакологічних методів), біохімічні (9 методів), гістологічні, статистичні (параметричні та непараметричні).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експерименті встановлено залежні від біофармацевтичних чинників порівняльні особливості впливу двох препаратів кверцетину (ліпосомального - „Ліпофлавону” та водорозчинного - „Корвітину”) на перебіг ЧМТ різного ступеня тяжкості, зокрема на тлі алкогольної інтоксикації. Визначено умовно-терапевтичні дози кожного препарату та участь їх окремих допоміжних речовин у церебропротекторному ефекті.

„Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг (10 мг/кг за кверцетином) при ЧМТ середнього ступеня сприяє збільшенню фізичної витривалості та попереджує розвиток посттравматичного неврологічного дефіциту. Встановлено, що „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг (15 мг/кг за кверцетином) порівняно з дозою 370 мг/кг (10 мг/кг за кверцетином) короткочасно поліпшує показники неврологічного статусу травмованих тварин лише в найгострішому періоді. Максимальне збереження дослідницької та рухової активності, фізичної витривалості та координації рухів протягом 2-х тижнів забезпечує „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг.

Препарат порівняння „Корвітин” у дозі 100 мг/кг (10 мг/кг за кверцетином) при ізольованій ЧМТ середнього ступеня та в дозі 150 мг/кг (15 мг/кг за кверцетином) при ізольованій ЧМТ тяжкого ступеня максимально прискорює відновлення активності головного мозку. „Корвітин” у дозі 100 мг/кг забезпечує збереження рухової та дослідницької активностей при ЧМТ середнього ступеня.

Вперше доведено, що фосфатидилхолін (компонент „Ліпофлавону”) бере участь у нейропротекторному ефекті ліпосомальної форми кверцетину. При ізольованій ЧМТ він покращує координацію рухів та нівелює неврологічний дефіцит. Полівінілпіролідон (компонент „Корвітину”) не впливає на ці показники. Обидва компоненти не впливають на рухову, дослідницьку активності та емоційні реакції у найгострішому періоді ЧМТ середнього ступеня.

Встановлено, що „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг забезпечує максимально повне збереження гістоструктури головного мозку при ЧМТ тяжкого ступеня.

Вперше з'ясовано особливості взаємодії „Ліпофлавону” та „Корвітину” з алкоголем. При ізольованій алкогольній інтоксикації за алкопротекторною дією „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг перевищує „Корвітин” в еквівалентній та вищій за кверцетином дозі. Найефективнішим при комбінації алкогольної інтоксикації та ЧМТ є „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг завдяки швидшому відновленню розсудливої діяльності, мінімальному регресу рухової активності, фізичної витривалості, координації рухів та впливу на посттравматичний неврологічний дефіцит.

Вперше з'ясовано, що „Корвітин” у дозі 150 мг/кг ефективніше за „Ліпофлавон” збільшує вміст АТФ у головному мозку та зберігає співвідношення піруват/лактат. Максимальну активність СОД забезпечує „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг. Встановлено особливості впливу „Ліпофлавону” та „Корвітину” на процес пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Мінімальний вміст первинних (дієнові кон'югати) та кінцевих (ТБК-реактанти) продуктів ПОЛ у мозку спостерігається на тлі „Корвітину” у дозі 150 мг/кг. Вперше показано, що „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг найбільш ефективно зменшує ендотоксикоз за критерієм вмісту молекул середньої маси (МСМ) різних фракцій.

Практичне значення одержаних результатів. Результати обґрунтовують доцільність диференційованого використання препаратів кверцетину - ліпосомального „Ліпофлавону” та водорозчинного „Корвітину” - за новими показаннями, а саме при ЧМТ тяжкого ступеня та на тлі алкогольної інтоксикації. Робота містить експериментальне обґрунтування клінічного застосування препаратів кверцетину з урахуванням впливу на основні ланки патогенезу травматичної хвороби мозку та особливості розвитку супутніх нервово-психічних ускладнень. За результатами дисертації видано інформаційний лист № 17-2012 «Перспективи використання препаратів кверцетину - корвітину та ліпофлавону як церебропротекторів при нейротравмі», фрагменти роботи впроваджено в науково-педагогічний процес кафедри фармакології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедри фармакології Буковинського державного медичного університету, кафедри експериментальної та клінічної фармакології Української медичної стоматологічної академії та кафедри фармакології НФаУ, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Запропоновано новий спосіб лікування черепно-мозкової травми із застосуванням „Ліпофлавону” (ліпосомальна форма кверцетину) (патент України на винахід «Застосування ліпофлавону як засобу для лікування гострої черепно-мозкової травми» № 94869 від 10.06.2011 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто провів інформаційно-патентний пошук, аналіз джерел літератури за вивченою проблемою, разом з керівником визначив мету та завдання, обрав методи дослідження. Автор під контролем наукового керівника виконав експерименти, математично-статистичну обробку та систематизацію результатів, підготував публікації та текст дисертації до друку. Біохімічні дослідження виконано на базі ЦНДЛ ДонНМУ ім. М. Горького у лабораторії медичної хімії за допомоги завідувача, к.біол.н. О. Д. Якубенко, морфологічні дослідження проведено на базі закладу охорони здоров'я «Донецька обласна дитяча лікарня» за допомоги завідувача патологоанатомічного відділення, к.мед.н. Р. Ф. Абдуліна.

Апробація результатів дисертації відбулася на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми створення нових лікарських засобів» (Харків, 2012); на 74-му Міжнародному конгресі молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2012); на 75-му Міжнародному конгресі молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2013).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей, серед яких 7 у фахових наукових журналах, рекомендованих МОН України, 1 у фаховому закордонному виданні (Росія), одержано 1 патент України на винахід, видано 1 інформаційний лист, 6 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків та списку використаних джерел (214 джерел, з яких 163 - із кириличною графікою, 51 - із латинською). Роботу викладено на 182 сторінках друкованого тексту, проілюстровано 23 рисунками та 37 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В експерименті використано 307 статевозрілих білих самців щурів масою 180-220 г та 80 білих самців мишей масою 18-25 г. Тварин утримували в стандартних умовах віварію ДонНМУ ім. М. Горького та віварію ЦНДЛ НФаУ. Дослідження проводилися відповідно до Національних «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах» (Україна, 2001), що відповідають положенням «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985). Дотримання біоетичних норм засвідчено висновком комісії з біоетики НФаУ (№1247/1 від 22.04.2013).

Використано препарати кверцетину: „Ліпофлавон” (ЗАТ «Біолік», Україна, серії 50709-1, 40609-1, 113014, 113015, 113010, 113016; „Корвітин” (ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна, серії 3250809, 2481210, 910309). Обидва препарати вводили внутрішньоочеревинно (в/о) у дозах 5 мг/кг, 10 мг/кг та 15 мг/кг у перерахунку на кверцетин, що для „Корвітину” становило відповідно 50 мг/кг, 100 мг/кг та 150 мг/кг, а для „Ліпофлавону” - 185 мг/кг, 370 мг/кг та 555 мг/кг. Фосфатидилхолін піддослідним тваринам уводили у вигляді препарату „Ліпін” (ЗАТ «Біолік», Україна, серія 541209-1) у дозі 360 мг/кг (відповідає вмісту в 370 мг/кг „Ліпофлавону”), полівінілпіролідон (ООО «АК Синтвита», Россия) вводили у дозі 90 мг/кг (відповідає вмісту в 100 мг/кг „Корвітину”). Як препарат порівняння, використовували рекомендований чинним протоколом лікування ЧМТ (2005р.) пірацетам (20% розчин для ін'єкцій в ампулах, виробник ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Україна, серії 101209, 200410, 201011, 020312) у дозі 200 мг/кг в/о при дослідженні церебропротекторної, ноотропної, антиалкогольної активності; при вимірюванні рівня молекул середньої маси (МСМ) у системному кровообігу, продуктів ПОЛ, ферментів антиокиснювальної системи, субстратів енергетичного обміну в гомогенаті головного мозку.

ЧМТ моделювали під легким ефірним наркозом шляхом падіння вантажу з висоти 65 см. Для моделювання ЧМТ середнього ступеня використовували вантаж масою 0,0495 г. Енергія удару в цьому випадку становила 0,095 Дж. Для відтворення ЧМТ тяжкого ступеня використовували вантаж масою 0,0667 кг (енергія удару 0,110 Дж) (В. Н. Ельский и соавт., 2006). Вплив препаратів кверцетину на тривалість наркотичної дії етанолу вивчали на мишах. Етиловий спирт у вигляді 12,5% розчину в/о вводили мишам у дозі 5,5 г/кг (Р.У. Хабриев и соавт., 2005). Вплив препаратів кверцетину на комбіновану патологію - ЧМТ тяжкого ступеня на тлі алкогольної інтоксикації - вивчали на щурах. Алкогольний наркоз у них відтворювали шляхом в/о введення 12,5% розчину етилового спирту в дозі 4,5 г/кг у розрахунку на етанол ( Р. У. Хабриев и соавт., 2005).

Рухову, дослідницьку активності та вегетативний супровід емоційних реакцій вивчали за тестом відкритого поля (Я. Буреш и соавт., 1991). Координацію рухів та тонус скелетних м'язів оцінювали у щурів за тестом стрижня, що обертається зі швидкістю 10 об/хв (В. В. Гацура, 1974). Фізичну витривалість оцінювали у щурів у тесті плавання з навантаженням 10% маси тіла (Я. Буреш и соавт., 1991). Тривожність вивчали за тестом хрестоподібного піднесеного лабіринту (A. W. Alicia at al., 2007). Депресивну поведінку щурів досліджували за плавальним тестом Порсолта (R. D. Porsolt at al., 1977). Когнітивні порушення вивчали за тестом екстраполяційного визволення (Н. А. Бондаренко, 1990). Стан реакційної спроможності ЦНС (неврологічний дефіцит) після травмування головного мозку визначали за 100-бальною шкалою (В. Н. Ельский и соавт., 2006). Гістоструктуру головного мозку тварин з експериментальною ЧМТ вивчали методами світлової мікроскопії. Під тіопенталовим наркозом (80 мг/кг) у тварин брали артеріальну кров із каротидного синуса та венозну кров із сагітального синуса для визначення вмісту глюкози глюкозооксидазним методом за допомогою набора «Реагент» (Україна) (Ф. И. Комаров и соавт., 1999.). Розраховували артеріально-венозну різницю вмісту глюкози у церебральному басейні, яка вказує на інтенсивність споживання цієї речовини головним мозком. У венозній крові визначали вміст МСМ різного походження при довжинах хвиль 238 нм, 254 нм, 260 нм, 280 нм (А. Н. Ковалевский и соавт., 1989). У головному мозку вимірювали вміст ДК та ТБК-реактантів (В. Н. Орехович и соавт., 1977), визначали активність СОД (О. П. Макаревич и соавт., 1983) та каталази (М. А. Королюк и соавт., 1988), вміст лактату (W. Bablok, 1988), пірувату (А. М. Горячковский, 1998) та АТФ (И. Л. Виноградова и соавт., 1980).

Експериментальні дані обробляли за допомогою ліцензійного програмного забезпечення - пакетом для статистичного аналізу медико- біологічних даних MedStat (ліцензія № MS 0000121): за критерієм t Стьюдента у випадках нормального розподілу, за критерієм W Уайта - за його відсутності; за парним критерієм TЮ Вілкоксона, при обліку альтернативних ознак - за кутовим перетворенням Фішера (в необхідних випадках із поправкою Єйтса).

Результати та їх обговорення. На першому етапі дослідження вивчено дозозалежний церебропротекторний ефект препаратів кверцетину на перебіг ЧМТ середнього ступеня тяжкості. Встановлено, що обом препаратам кверцетину „Ліпофлавону” (ліпосомальної форми) та „Корвітину” (водорозчинної форми) притаманний церебропротекторний ефект. З'ясовано, що „Корвітин” у дозі 150 мг/кг (15 мг/кг за кверцетином) сприяє швидшому відновленню рухової активності після нанесення середньої ЧМТ і за цим показником перевищує „Ліпофлавон” в еквівалентній за кверцетином дозі. Пірацетам провокує судоми під час травмування у 40% випадків. „Корвітин” та „Ліпофлавон” у дозах, еквівалентних 10 мг/кг та 15 мг/кг за кверцетином, сприяють збереженню поведінкових реакцій у тесті відкритого поля (рис.1).

Рис. 1 Порівняльний вплив „Ліпофлавону”, „Корвітину” та допоміжних речовин їх лікарських форм на показники тесту відкритого поля за сумою всіх активностей при ЧМТ середнього ступеня тяжкості у щурів на 1 добу.

Примітка. ^ - статистично значущі відмінності з показником вихідного стану (р<0,05), прийнятого за 0.

Обидва препарати („Корвітин” у дозах 100 мг/кг та 150 мг/кг, „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг) зберігають фізичну витривалість, а „Ліпофлавон” (370 мг/кг) навіть збільшує її. „Корвітин” у дозі 100 мг/кг сприяє максимальному збереженню координації рухів, дещо перевищуючи „Ліпофлавон” в еквівалентній та вищій дозі за кверцетином. Обидва препарати однаково зменшують неврологічний дефіцит. Доведено, що „Корвітин” та „Ліпофлавон” у дозі, еквівалентній 5 мг/кг за кверцетином, не чинять церебропротекторного ефекту на моделі ЧМТ середнього ступеня тяжкості.

Компоненти „Ліпофлавону” (фосфатидилхолін) та „Корвітину” (полівінілпіролідон) не сприяють відновленню рухової активності після ЧМТ. Ці речовини не сприяють збереженню поведінкових реакцій за тестом відкритого поля (рис.1) та його субтестами. Фосфатидилхолін зберігає фізичну витривалість, координацію рухів та протидіє зростанню неврологічного дефіциту у посттравматичному періоді. У полівінілпіролідону таких властивостей за результатами експерименту не виявлено. Таким чином, головну роль у церебропротекторній дії відіграє кверцетин.

При тяжкій ЧМТ у щурів „Корвітин” (100 мг/кг і 150 мг/кг) та „Ліпофлавон” (555 мг/кг) достовірно збільшують виживаність з 50% до 100% (p<0,05), перевершуючи пірацетам у дозі 200 мг/кг, де летальність становила 41,6%. Особливості відновлення рухової активності були подібними до попереднього дослідження. На 2 тиждень після травмування відновлення показників рухової активності (кількість перетнутих квадратів), дослідницької активності (кількість обстежених отворів) та суми всіх активностей було максимальним у групі тварин, яким уводили „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг. Ці показники статистично не відрізнялись від вихідних даних. Подібних позитивних змін на тлі еквівалентних доз „Корвітину” не було. Пірацетам не сприяв покращанню жодного субтесту відкритого поля як на 1 добу після травми, так і на 14 добу спостереження (рис. 2).



Рис. 2 Вплив „Ліпофлавону” та „Корвітину” на показники тесту відкритого поля за сумою всіх активностей при ЧМТ тяжкого ступеня у щурів у динаміці.

Примітка. Статистично значущі відмінності: ^ - з показником вихідного стану (р<0,05), прийнятого за 0, * - з групою пірацетаму (р<0,05).

„Ліпофлавон” (370-555 мг/кг) сприяє збереженню фізичної витривалості та координації рухів на 1-шу та 14-ту добу. „Корвітин” та „Ліпофлавон” у дозах, еквівалентних 5 мг/кг за кверцетином, не чинять церебропротекторного ефекту на моделі тяжкої ЧМТ, що обумовило виключення цих доз із подальших досліджень.

На наступномі етапі досліджень з'ясовано порівняльний вплив „Корвітину” та „Ліпофлавону” на гістоструктуру головного мозку при експериментальній ЧМТ тяжкого ступеня. У щурів групи інтактного контролю гістоструктура і цитоархітектоніка мозку збережена (рис.3А).



А Б В

Рис. 3. Препарати головного мозку: А - інтактного щура, нормальна гістоструктура, Б - модельної патології (ЧМТ, 1-ша доба), набряк тканини головного мозку з елементами дистрофії, В - група пірацетаму (ЧМТ, 1-ша доба), набряк, дистрофічні зміни нейронів; забарвлення гематоксиліном та еозином, зб.Ч400.

У травмованій ділянці головного мозку щурів групи МП спостерігається набряк і розволокнення нейропіля молекулярного шару кори (рис. 3.Б). У багатьох шарах сірої речовини нейрони мають ознаки різких нейродистрофічних та нейродегенеративних змін. Нейроцити набувають округлої чи овоїдної форми з нечіткими контурами, їх цитоплазма слабко базофільна з наявністю світлих вакуолей. На тлі пірацетаму спостерігаються менш виразні зміни, але подібні до таких у групі МП (рис. 3В).



А Б В Г

Рис. 4. Препарати головного мозку щурів із моделлю ЧМТ (1-ша доба), що отримували: А - „Корвітин” 100 мг/кг, Б - „Корвітин” 150 мг/кг, В - „Ліпофлавон” 370 мг/кг, Г - „Ліпофлавон” 555 мг/кг; забарвлення гематоксиліном та еозином, зб.Ч400.

Морфологічні зміни у головному мозку щурів групи „Корвітину” (100 мг/кг) дещо інші порівняно з групами МП та пірацетаму (рис. 4 А). Більшість нейронів не має морфологічних змін, але в корі зустрічаються поодинокі нейрони округлої форми з відсутністю відростків, світлою вакуолізованою цитоплазмою. Ядра цих клітин перебувають лише у стані каріолізису. У тканині головного мозку щурів групи „Корвітину” (150 мг/кг), на відміну від груп МП, пірацетаму та „Корвітину” (100 мг/кг), гістоструктура і цитоархітектоніка майже збережені (рис. 4 Б). У щурів групи „Ліпофлавону” (370 мг/кг) гістоструктура і цитоархітектоніка максимально збережені (рис. 4 В). Дистрофічні та дегенеративні зміни, на відміну від груп МП та пірацетаму, мінімальні: відзначаються зміни лише поодиноких нейронів у зернистому та пірамідному шарах кори, але без ознак деструкції мембрани клітини чи ядра. У тканині головного мозку групи „Ліпофлавону” (555 мг/кг), як і в групі „Корвітину” (150 мг/кг), гістоструктура і цитоархітектоніка збережені (рис. 4 Г). Дистрофічні та дегенеративні зміни зустрічаються рідко: відзначаються зміни лише поодиноких нейронів у зернистому та пірамідному шарах кори, але без ознак деструкції мембрани клітини чи ядра, наявних у групах МП та пірацетаму.

Наступним етапом була верифікація антиалкогольної дії у препаратів кверцетину. „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг та „Корвітин” у дозі 100 мг/кг виявляють максимальну антиалкогольну активність на моделі гострої етанолової інтоксикації за критеріями подовження часу настання непритомного стану тварин, швидшого відновлення функцій ЦНС та зменшення кількості тварин, у яких розвинулась алкогольна кома. „Ліпофлавон” і „Корвітин” виявляють максимальну церебропротекторну активність у дозах, еквівалентних 15 мг/кг за кверцетином (відповідно 555 мг/кг і 150 мг/кг) на моделі тяжкої ЧМТ, ускладненої алкогольною інтоксикацію. „Ліпофлавон” при ЧМТ на тлі гострого отруєння етанолом на 14-ту добу найефективніше відновлює вертикальну рухову та дослідницьку активності та емоційний стан, сприяє відновленню координації рухів (рис. 5). „Корвітин” у найгострішому періоді ЧМТ, що виникла на фоні гострої алкогольної інтоксикації, найефективніше відновлює горизонтальну рухову активність та координацію рухів; на 14-ту добу - вертикальну рухову активність, емоційний стан, фізичну витривалість та координацію рухів. Отже, обидва препарати кверцетину мають антиалкогольні властивості та виявляють терапевтичний ефект при комбінованому ураженні ЦНС - ЧМТ на тлі алкогольної інтоксикації.

Рис. 5 Вплив „Ліпофлавону” та „Корвітину” на показники тесту відкритого поля за сумою всіх активностей при ЧМТ тяжкого ступеня у щурів, що ускладнена алкогольною інтоксикацією.

На наступному етапі вивчено дозозалежний вплив „Корвітину” та „Ліпофлавону” на розвиток психічних порушень у щурів із моделлю ЧМТ тяжкого ступеня за критеріями виразності когнітивних порушень, депресивної поведінки, тривожності. На рис. 6 наведена динаміка показників тесту екстраполяційного визволення при травматичному пошкодженні головного мозку.

Рис. 6. Вплив препаратів кверцетину на когнітивні порушення за тестом екстраполяційного визволення при тяжкій ЧМТ у щурів.

Примітка. Статистично значущі відмінності: ^ - з показником вихідного стану (р<0,05), прийнятого за 0, @ - з показником групи інтактного контролю (р<0,05), * - з показником модельної патології(р<0,05), # - з показником групи пірацетаму (р<0,05).

На 1-шу добу найбільше зростання часу визволення спостерігалось у групах МП та пірацетаму. У групах „Корвітину” (100 мг/кг та 150 мг/кг ) та „Ліпофлавону” (370 мг/кг та 555 мг/кг) час визволення збільшився у межах 13,3% - 16,3% відносно вихідного стану. На 14-ту добу у групах МП та пірацетаму спостерігалась негативна динаміка. Кращі результати демонстрували щури груп „Корвітину” (100 мг/кг та 150 мг/кг), де час виконання тесту зростав на 16% та 38,4% відповідно. У групах „Ліпофлавону” (370 мг/кг) зміни показника відносно вихідного стану становили +22%, а на тлі дози 555 мг/кг він майже нормалізувався (+7,63%), що свідчить про найкращий стан розумової діяльності після ЧМТ.

Результати вивчення впливу препаратів кверцетину на депресивну поведінку тварин за плавальним тестом Порсолта після ЧМТ наведено на рис. 7. Найбільше зростання часу іммобілізації на 1-шу добу зареєстровано у групах МП та пірацетаму. Дещо кращі результати отримано на тлі „Корвітину” (100 мг/кг та 150 мг/кг) зростання часу становило 7,5% та 3,6% відповідно. Ще кращий ефект чинив „Ліпофлавон” (370 мг/кг та 555 мг/кг): час нерухомості майже не змінився (+1,8% та +0,5% відповідно). На 14-ту добу найгірший результат зареєстровано у групі МП. Пірацетам не забезпечив позитивної динаміки. На тлі обох доз „Корвітину” час нерухомості зростав відносно вихідного лише на 0,34% та 3,13% відповідно (р<0,05 відносно МП). Під впливом ліпофлавону в обох дозах показник практично залишився на вихідному рівні (+5,1% та +1,87% відповідно, р<0,05 відносно МП).

Тривожність вивчали у тесті піднесеного хрестоподібного лабіринту.

Рис. 7. Вплив препаратів кверцетину на депресивну поведінку за тестом Порсолта при тяжкій ЧМТ у щурів.

Примітка. Статистично значущі відмінності: ^ - з показником вихідного стану (р<0,05), прийнятого за 0, @ - з показником групи інтактного контролю (р<0,05), * - з показником модельної патології (р<0,05), # - з показником групи пірацетаму (р<0,05).

Найбільше зростання латентного періоду входу до темних рукавів на 1-шу добу мало місце у групах МП, пірацетаму та обох доз „Корвітину”, що може бути зумовлено руховою загальмованістю, типовою після ЧМТ. „Ліпофлавон” забезпечує помірне зростання латентного періоду. На 14-ту добу в групі МП відсутня позитивна динаміка. На тлі пірацетаму зареєстровано помірні сприятливі зміни. У групах „Ліпофлавону” (370 мг/кг) та „Корвітину” (100 мг/кг та 150 мг/кг) зміни часу становило -9,1%, +8,6% та -9,1% до вихідного стану, відповідно. Зміни часу перебування у освітлених рукавах майже аналогічні до результатів попереднього субтесту. У групі МП не було позитивної динаміки, пірацетам забезпечив покращання цього показника до +69,6% на 14-ту добу. Найкращі результати на 1-шу добу мали місце у групах „Ліпофлавону” (370 мг/кг та 555 мг/кг), де збільшення часу становило +21,3% та +10,2% відповідно. На 14-ту добу найкращі показники зареєстровано у групах „Ліпофлавону” (555 мг/кг) та „Корвітину” 150 мг/кг). Значних коливань часу перебування у темних рукавах упродовж експерименту не було. Більш інформативним проявом тривожності у цьому тесті є супровід емоційних реакцій (уринації, болюси, грумінг). У групі МП цей показник прогресивно зростав і на 14-ту добу сягав 200% (р<0,05 відносно вхідного рівня). Ці дані можна трактувати як поступове зростання тривожності у посттравматичному періоді. На тлі обох препаратів кверцетину всі показники тесту піднесеного хрестоподібного лабіринту наближалися до таких в інтактних тварин. ліпофлавон корвітин черепний травма

Наступний етап присвячено вивченню особливостей впливу обох препаратів кверцетину на церебральний метаболізм в умовах тяжкої ЧМТ. У групі МП на 1-шу добу після травми виникає гіперглікемія; споживання глюкози мозком (за артеріо-венозною різницею) компенсаторно зростає (табл. 1), але ефективність енергетичного обміну в мозку знижується, про що свідчить вірогідне зменшення вмісту пірувату та АТФ (табл. 2). Пірацетам не усуває гіперглікемію та не впливає на збільшене споживання глюкози мозком, проте нормалізує вміст інтермедіатів енергетичного обміну (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Вплив препаратів кверцетину на концентрацію глюкози крові церебрального басейну у щурів із моделлю тяжкої черепно-мозкової травми

Кров	Ін-тактні щури	Тяжка черепно-мозкова травма
		Мо-дельна пато-логія	Піраце-там, 200 мг/кг	„Ліпофлавон”	„Корвітин”
				370 мг/кг	555 мг/кг	100 мг/кг	150 мг/кг
Вміст глюкози, ммоль/л	Артері-альна	6,7± 0,1	7,9± 0,1 @	7,9± 0,3 @	7,0± 0,2 *#	7,4± 0,3 @	6,2± 0,3 *#	6,9± 0,1 *#
	Венозна	6,2± 0,1	7,0± 0,1 @	6,9± 0,2 @	6,4± 0,2 *	6,8± 0,2 @	6,0± 0,3 *#	6,3± 0,1 *#
	Різниця	0,5± 0,1	0,9± 0,1 @	0,8± 0,1 @	0,5± 0,1 *#	0,6± 0,1 *	0,4± 0,04 *#	0,6± 0,1 *#

Примітка. Достовірні відмінності: @ - з показником групи інтактних щурів (р<0,05); * - з модельною патологією (р<0,05); # - з групою пірацетаму (р<0,05).

Таблиця 2

Вплив препаратів кверцетину на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиокисного балансу в головному мозку щурів із моделлю тяжкої черепно-мозкової травми

Показник	Ін-тактні щури	Тяжка черепно-мозкова травма
		Мо-дельна пато-логія	Піра- цетам, 200 мг/кг	„Ліпофлавон”	„Корвітин”
				370 мг/кг	555 мг/кг	100 мг/кг	150 мг/кг
Лактат, мкмоль/г	7,9± 1,0	9,4± 0,6	6,2± 1,2*	10,2± 1,1#	10,2± 0,4 #	7,2± 0,5*	6,8± 0,5*
Піруват, мкмоль/г	0,9± 0,1	0,7± 0,02@	0,6± 0,1	1,1± 0,1*#	1,0± 0,04 *#	0,8± 0,1 *	0,69± 0,04
АТФ, мкмоль/г	2,7± 0,2	2,2± 0,3@	2,7± 0,2	3,2± 0,1*	3,7± 0,2@*#	4,1± 0,5@*#	4,4± 0,3@*#
ДК, нмоль/г тканини	40,6 ± 3,1	116,2 ± 6,5@	68,6 ± 5,4@#	37,1 ± 3,8#*	37,2 ± 1,9#*	43,9 ± 3,9#*	31,9 ± 2,1@#*
ТБК-реактанти, нмоль/г тканини	9,9 ± 1,1	15,7 ± 1,9 @	20,8 ± 2,1@	38,6 ± 3,0@#*	21,7 ± 1,5@#	32,1 ± 1,2@#*	19,2 ± 1,5@
СОД, Од / г тканини	638,0 ± 67,1	549,0 ± 40,1	708,0 ± 81,0	1064,0± 49,0@#*	866,0± 46,0@*	781,0± 87,0*	953,4± 54,0@#*
Каталаза, мккат/г тканини	96,8 ± 10,1	140,0 ± 5,1@	134,0 ± 11,5@	72,7± 3,9@#*	63,8 ± 1,4@#*	49,4 ± 3,9@#*	95,1 ± 6,6#*

Примітка. Достовірні відмінності: @ - з показником групи інтактних щурів (р<0,05); * - з модельною патологією - (р<0,05); # - з групою пірацетаму (р<0,05).

„Корвітин” (100-150 мг/кг) усуває гіперглікемію, нормалізує споживання глюкози мозком, вміст пірувату та лактату, значно збільшує рівень АТФ у головному мозку (табл. 1, 2). „Ліпофлавон” (370 мг/кг) також нормалізує показники обміну глюкози, підвищує вміст пірувату, лактату та АТФ, дещо поступаючись „Корвітину” за впливом на останній показник. У дозі 555 мг/кг антигіперглікемічний ефект „Ліпофлавону” слабший. Механізм гіпоглікемічної дії препаратів кверцетину може бути пов'язаний із впливом на реактивність клітинних рецепторів до інсуліну, але не на секрецію інсуліну (В. Е. Утяганова, 2009, О. В. Садовник, 2011). Крім того, зниження рівня глюкози у венозній крові головного мозку травмованих тварин свідчить про можливий вплив препаратів кверцетину („Корвітину” та „Ліпофлавону”) на специфічні рецептори глюкози у нервовій тканині (ГЛЮТ-1,2,5) (С.Я. Коровка та співавт., 2012). Це узгоджується з тим, що „Корвітин” в при ЧМТ збільшує рівень глюкози у мозку тварин із моделлю ЧМТ (О. В. Садовник, 2011).

У групі МП зростає інтенсивність ПОЛ у головному мозку, компенсаторно збільшується активність каталази (табл. 2). „Ліпофлавон” (370 мг/кг) та „Корвітин” (150 мг/кг) максимально збільшують активність СОД. „Корвітин” у дозі 150 мг/кг і „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг запобігають утворенню первинних продуктів ПОЛ - ДК, можливо, завдяки неферментативному знешкодженню вільних радикалів та активації пероксидазного шляху, що може сприяти зниженню активності каталази (Т. Т. Накусов, 2010, H. Nagata at al., 1999). На тлі обох препаратів кверцетину рівень ТБК-реактантів зростає (на відміну від груп МП та пірацетаму, де відбувається його зменшення), проте це не заважає обговореній вище церебропротекторній дії „Ліпофлавону” та „Корвітину”, яка виявляється зниженням летальності, зменшенням порушень гістоструктури головного мозку, покращанням неврологічного статусу та вищих функцій ЦНС тварин.

ЧМТ характеризується розвитком ендотоксикозу. Проведене дослідження дозволило не тільки верифікувати ендотоксикоз при травматичному ушкодженні головного мозку, а й дало можливість з'ясувати, завдяки яким речовинам чи процесам він розвивається. У групі МП відмічено зростання кількості речовин, максимум екстинкції яких має місце при 236 нм (сечовині, сечової кислоти, креатиніну, близькі до цьому спектру продукти деградації альбуміну, фібриногену), 254 нм (нуклеотидів, які містять аденін та гуанін) та 260 нм (1-гуанозин, 6-тіогуанін). Слід відзначити, що для ЧМТ не характерне зростання кількості речовин, максимум екстинкції яких припадає на 280 нм (цитозин, урацил). Таким чином, можна припустити, що ендотоксикоз при експериментальній ЧМТ розвивається переважно завдяки нейродеструктивним процесам. Це відповідає результатам морфологічних досліджень, де „Корвітин” та особливо „Ліпофлавон” забезпечили цілісність структур головного мозку. Можливо, саме тому максимальний терапевтичний вплив на ендотоксикоз зареєстровано при використанні „Ліпофлавону” у дозі 555 мг/кг, йому дещо поступався „Корвітин” в еквівалентній та нижчій дозі.

Отже, результати експериментально обґрунтовують доцільність використання „Ліпофлавону” та „Корвітину” як церебропротекторів при ЧМТ. Експериментальні дані свідчать, що „Корвітин” переважно сприяє активації церебрального метаболізму та прискоренню виходу з непритомного стану при ізольованій ЧМТ, а „Ліпофлавон” - прискоренню виходу з непритомного стану при ЧМТ на тлі алкогольної інтоксикації. „Ліпофлавон” може бути рекомендований для лікування ізольованої тяжкої ЧМТ та корекції посттравматичного ендотоксикозу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове рішення актуальної науково-практичної задачі, що полягає в експериментальному обґрунтуванні диференційованого використання лікарських препаратів, що містять кверцетин („Ліпофлавон” та „Корвітин”), у лікуванні ізольованої черепно-мозкової травми різних ступенів тяжкості та ускладненої алкогольною інтоксикацією. Розширено знання про фармакологічні ефекти кожного з препаратів кверцетину, роль допоміжних речовин у механізмі їхньої дії. Встановлено умовно терапевтичні дози для лікування ізольованої черепно-мозкової травми та в комбінації з алкогольною інтоксикацією.

1. При черепно-мозковій травмі середнього ступеня тяжкості у щурів, яка не супроводжується летальністю, „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг (15 мг/кг за кверцетином) максимально зменшує неврологічний дефіцит. Препарат порівняння „Корвітин” у дозі 150 мг/кг (15 мг/кг за кверцетином) максимально прискорює відновлення рухової активності (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму). Обидва препарати мінімізують посттравматичні зміни поведінкових реакцій, координації рухів та фізичної витривалості.

2. При черепно-мозковій травмі тяжкого ступеня у щурів „Ліпофлавон” (555 мг/кг) та „Корвітин” (100 мг/кг і 150 мг/кг) достовірно збільшують виживаність з 50% до 100% (p<0,05), перевершуючи пірацетам у дозі 200 мг/кг. Поведінкові реакції, координацію рухів та фізичну витривалість максимально відновлює „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг (10 мг/кг за кверцетином). „Корвітин” в еквівалентній та вищій за кверцетином дозі поступається йому у віддаленому періоді тяжкої черепно-мозкової травми. „Ліпофлавон” та „Корвітин” у зазначених дозах зменшують неврологічний дефіцит (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму).

3. Компонент „Ліпофлавону” фосфатидилхолін бере участь у реалізації нейропротекторних властивостей препарату. При середньо-тяжкій черепно-мозкової травмі фосфатидилхолін у дозі 360 мг/кг (відповідає вмісту в 370 мг/кг „Ліпофлавону”) покращує координацію рухів та нівелює прояви неврологічного дефіциту (р<0,05 проти модельної патології). Полівінпіролідон у дозі 90 мг/кг (еквівалентно вмісту у 100 мг/кг „Корвітину”) не впливає на ці показники. Обидві допоміжні речовини не сприяють відновленню рухової, дослідницької активності та вегетативного супроводу емоційних реакцій у посттравматичному періоді.

4. Церебропротекторну активність „Ліпофлавону” та препарату порівняння „Корвітину” при тяжкій черепно-мозковій травмі підтверджено за збереженням гістоструктури головного мозку. „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг забезпечує структурну цілісність судин головного мозку, мінімізує деструкцію гліальних клітин та нейроцитів. За ефективністю „Ліпофлавон” (555 мг/кг) перевищує „Корвітин” в еквівалентній за кверцетином дозі 150 мг/кг.

5. При гострій алкогольній інтоксикації у мишей найбільшу алкопротекторну дію чинить „Ліпофлавон” у дозі 370 мг/кг. Він достовірно пролонгує настання бічного положення, зменшує кількість тварин, у яких настав наркоз, та його тривалість (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму).

6. При черепно-мозковій травмі тяжкого ступеня на тлі гострої алкогольної інтоксикації найбільший церебропротекторний ефект виявляє „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг, зменшуючи кількість тварин без бічного положення та час знаходження у ньому (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму). Поведінкові реакції у щурів у віддаленому періоді у тесті відкритого поля максимально повно відновлює „Ліпофлавон” у дозах 370 мг/кг та 555 мг/кг. Фізичну витривалість та координацію рухів, навпаки, краще зберігає „Корвітин” у дозах 100 мг/кг та 150 мг/кг. Неврологічний дефіцит обидва препарати відновлюють практично однаково.

7. Модельна тяжка черепно-мозкова травма супроводжується розвитком у тварин депресивних, тривожних і когнітивних порушень. „Ліпофлавон” (370-555 мг/кг) та „Корвітин” (100-150 мг/кг) зменшують посттравматичні психоемоційні розлади. Найвиразніший антидепресивний ефект за плавальним тестом Порсолта на 14 добу виявляють „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг та „Корвітин” у дозі 100 мг/кг, які вірогідно зменшують тривалість нерухомого стану відносно модельної патології. Тривожність у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту за критерієм емоційних реакцій мінімальна у групах „Ліпофлавону” (370 мг/кг) та „Корвітину” (150 мг/кг), де зміни відносно вихідного стану становлять -14,2% та 0% відповідно (р<0,05 проти ефекту пірацетаму). У тесті екстраполяційного визволення стимуляція когнітивних функцій найкраща у групі „Ліпофлавону” (555 мг/кг), де час визволення зростає лише на 7,6% відносно вихідного рівня, що вірогідно перевершує показники модельної патології та пірацетаму (99,2% та 55,9% відповідно, р<0,05).

8. У біохімічному механізмі церебропротекторної дії „Ліпофлавону” та препарату порівняння „Корвітину” при ізольованій тяжкій черепно-мозковій травмі бере учать нормалізація споживання глюкози головним мозком та енергетичного обміну. „Ліпофлавон” (370 мг/кг) та „Корвітин” (100 мг/кг) усувають посттравматичну гіперглікемію та нормалізують споживання глюкози головним мозком за артеріо-венозною різницею (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму). „Ліпофлавон” у дозі 555 мг/кг та „Корвітин” у дозі 150 мг/кг збільшують вміст АТФ у головному мозку відповідно на 100,0% та 68,2% (р<0,05 проти модельної патології та ефекту пірацетаму) відповідно.

9. „Ліпофлавон” та „Корвітин” при тяжкій черепно-мозковій травмі зменшують накопичення у головному мозку дієнових кон'югатів. На тлі „Корвітину” (150 мг/кг) їх вміст на 72,5 % менше, ніж у групі модельної патології (р<0,05), та на 46,5% менше, ніж під впливом пірацетаму (р<0,05). Менший ефект забезпечують „Ліпофлавон” у дозах 370 мг/кг і 555 мг/кг та „Корвітин” у дозі 100 мг/кг. Вміст ТБК-реактантів зростає на тлі „Корвітину” в дозах 100 мг/кг та 150 мг/кг на 104,4% та 22,3% відповідно (р<0,05 відносно модельної патології). Для „Ліпофлавону” у дозі 370 мг/кг збільшення становить 145,9% (р<0,05), а в дози 555 мг/кг - 38,2% порівняно з модельною патологією. „Ліпофлавон” (370 мг/кг) максимально збільшує активність супероксиддисмутази на 93,8% (р<0,05 проти модельної патології), ефект „Корвітину” (150 мг/кг) менш виразний 73,7% (р<0,05 відносно модельної патології). Проте активність каталази на тлі обох препаратів зменшується - на 64,7% на тлі „Корвітину” (100 мг/кг) на 54,4% у групі „Ліпофлавону” (555 мг/кг) порівняно з модельною патологією (р<0,05). Ліпофлавон (555 мг/кг) також зменшує ендотоксикоз за критерієм вмісту молекул середньої маси трьох фракцій (р<0,05 відносно модельної патології).

10. Результати експериментально обґрунтовують використання „Ліпофлавону” для прискорення виходу з непритомного стану при черепно-мозковій травмі на тлі алкогольної інтоксикації, для лікування ізольованої тяжкої черепно-мозкової травми та корекції посттравматичного ендотоксикозу, когнітивних порушень. „Корвітин” може бути рекомендований переважно для стимуляції церебрального енергетичного обміну та прискорення виходу з непритомного стану при ізольованій черепно-мозковій травмі, особливо у разі стрес-індукованої гіперглікемії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Жиляєв С. О. Препарати кверцетину як церебропротектори при експериментальній черепно-мозковій травмі / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, № 5. - С. 100-103. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

2.Жиляєв С. О. Препарати кверцетину як церебропротектори
при тяжкій черепно-мозковій травмі в експерименті / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 2 (22). - С. 125-130. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

3.Жиляєв С. О. Гістологічні зміни мозку та неврологічний дефіцит при експериментальній черепно-мозкової травми у щурів під впливом препаратів кверцетину / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь, Р. Ф. Абдулін // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 5-6 (22-23). - С. 52-57. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

4.Жиляєв С. О. Вплив препаратів кверцетину на наркотичний сон, спричинений алкоголем / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2012. - № 1(26). - С. 11-15. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

5. Жиляєв С. О. Психотропні ефекти корвітину та ліпофлавону у щурів із тяжкою черепно-мозковою травмою / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 1 (24). - С. 35-38. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

6. Жиляєв С. О. Порівняльний аналіз впливу корвітину та ліпофлавону на показники енергетичного обміну у головному мозку щурів з моделлю тяжкої черепно-мозкової травми / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - №2 (77). - С. 21-25. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

7. Жиляев С. О. Экспериментальное исследование влияния корвитина и липофлавона на показатели прооксидантно-антиоксидантного баланса и эндогенной интоксикации при черепно-мозговой травме / С. А. Жиляев, С. Ю. Штрыголь // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2013. - № 18(161). - С. 146-151. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

8. Жиляєв С.О. Церебропротективна активність корвітину та ліпофлавону при комбінації гострої алкогольної інтоксикації та черепно-мозкової травми в експерименті / С. О. Жиляев, С. Ю. Штриголь // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2013. - Т. 1, Вип. 17. - С. 93-103. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка до друку).

9. Патент України № 94869 на винахід МПК А61 К31/685А 61Р25/00. Застосування ліпофлавону як засобу для лікування гострої черепно-мозкової травми / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь - а 2010 08130; заявл. 29.06.2010; опубл. 10.06.11, Бюл. № 11, 2011. (Особистий внесок: виконання експерименту, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

10. Жиляєв С. О. Церебропротективна ефективність препаратів кверцетину - корвітину та ліпофлавону як церебропротекторів при нейротравмі: інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 17-2012 / Жиляєв С. О., Штриголь С. Ю. - Київ, 2012. - 4 с

11. Жиляев С. О. Церебропротективна дія корвітину при черепно-мозковій травмі в експерименті / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // IV Національний з'їзд фармакологів України: матеріали з'їзду, Київ, 10-12 жовт. 2011р // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2011. - № 5(24). - С.114-115.

12. Жиляев С. О. Препарати кверцетину та їх компоненти як церебропротектори при експериментальній черепно-мозковій травмі / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали 74-го міжнародного медичного конгресу молодих учених, Донецьк, 25-27 квіт. 2012р. - Донецьк: «Каштан», 2012. - С. 305- 306.

13. Жиляев С. О. Церебропротективна активність препаратів кверцетину (корвітину та ліпофлавону) при тяжкій черепно-мозковій травмі на тлі гострої алкогольної інтоксикації / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь, П. О. Шенгоф // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали. Всеукр. наук.-прак. конф. студ та мол. вчених, Харків, 19-20 квітня 2012р. - Х.: НФаУ, 2012. - С. 372.

14. Жиляев С. О. Церебропротекторна ефективність препаратів корвітину та ліпофлавону при експериментальній черепно-мозковій травмі та її поєднання з алкогольною інтоксикацією / С. О. Жиляєв, С. Ю. Штриголь // Клінічна фармація: 20 років в Україні: матеріали Національного конгресу, Харків, 21-22 бер. 2013р. - Х.: НФаУ, 2012. - С. 99 - 100.

15. Жиляев С. О. Вивчення механізмів церебропроекторної дії корвітину та ліпофлавону при експериментальній ізольованій черепно-мозковій травмі тяжкого ступеня у щурів / С. О. Жиляєв, Г. Ю. Савенко, П. О. Шенгоф, С. Ю. Штриголь // Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали 75-го міжнародного медичного конгресу молодих учених, Донецьк, 25-26 квіт. 2013р. - Донецьк: «Каштан», 2013. - С. 352- 353.

16. Кверцетин як перспективний церебропротектор при черепно-мозковій травмі / С. О. Жиляєв, Н. В. Донченко // Науково - технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: матеріали 5-ї науково-практичної конференції з між народ. участю, Тернопіль, 27-28 вер.2013р. - Тернопіль: «Укрмедкнига». - С. 359 - 360.

АНОТАЦІЯ

Дисертацію присвячено вивченню порівняльної ефективності та механізмів дії препаратів кверцетину «Ліпофлавону», «Корвітину» та їх компонентів за умов ізольованої експериментальної черепно-мозкової травми різного ступеня тяжкості, алкогольної інтоксикації та при комбінації цих станів.

«Корвітин» у дозі 150 мг/кг сприяє найскорішому відновленню рухової активності у посттравматичному періоді ізольованої ЧМТ середнього та тяжкого ступеня. Ефективнішим при середньотяжкій ЧМТ є «Корвітин» (150 мг/кг), який мінімізує посттравматичні зміни поведінки, фізичної витривалості, координації рухів та неврологічний дефіцит. При тяжкій ЧМТ ефективнішим є «Ліпофлавон» (370 мг/кг) за критерієм зниження летальності та сукупністю показників, що перелічені вище. Фосфатидилхолін (компонент «Ліпофлавону»), але не полівінілпіролідон (компонент «Корвітину») бере участь у реалізації церебропротекторного ефекту. Найбільш ефективним при ізольованій алкогольній інтоксикації є «Ліпофлавон» у дозі 370 мг/кг, а при комбінації з тяжкою ЧМТ у дозі 555 мг/кг. «Ліпофлавон» (555 мг/кг) сприяє максимальному збереженню гістоструктури головного мозку. Обидва препарати кверцетину запобігають розвитку депресії, тривожності, когнітивних порушень у посттравматичному періоді. Вони активують у головному мозку супероксиддисмутазу, інгібують утворення первинних продуктів ПОЛ, стимулюють енергетичний обмін і нормалізують утилізацію глюкози. «Ліпофлавон» до того ж ефективніше зменшує посттравматичний ендотоксикоз (за вмістом МСМ). Результати експериментально обґрунтовують доцільність диференційованого використання препаратів «Ліпофлавон» та «Корвітин» при ЧМТ.

...