Експериментальне вивчення фармакологічної дії комбінованого рослинного засобу "Фітовенол"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Експериментальне вивчення фармакологічної дії комбінованого рослинного засобу «Фітовенол»

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Хвороби вен залишаються однією з найбільш актуальних та невирішених проблем сучасної медицини. За даними епідеміологічних досліджень поширеність цієї патології сягає близько 50% серед осіб працездатного віку та у старших вікових групах збільшується до 90%. Висока розповсюдженість даної патології, хронічний перебіг, розвиток ускладнень, свідчать про високу значущість фармакотерапії захворювань вен нижніх кінцівок (Аверьянов М.Ю., 2002; Bergan J.J., 2007; Allison M.A., 2010). Медикаментозне лікування венозних патологій має бути комплексним та спрямованим на усунення запалення та ліквідацію процесу локального тромбоутворення. Для цього використовують широкий асортимент лікарських препаратів протизапальної, капілярозміцнюючої, антикоагулянтної дії, засоби, що прискорюють реканалізацію вен, поліпшують мікроциркуляцію та трофіку тканин, десенсибілізуючі, імунотропні, стимулятори епітелізації, антисептики та антибіотики (Belcaro G., 2001; Богачев В.Ю., 2006).

Патогенетично обґрунтованим у фармакотерапії венозних патологій є використання венотонічних лікарських засобів, які б виявляли антиоксидантну, веноконстрикторну, мембранопротекторну дію, коригували порушення метаболічних процесів та проявляли антитоксичні властивості. Враховуючи тенденцію венозних хвороб до хронізації, адекватну фармакологічну регуляцію можуть забезпечити препарати, які поряд з вираженим фармакологічним ефектом, не виявляли б побічного негативного впливу при тривалому вживанні. Цим вимогам відповідають фітопрепарати, важливими особливостями яких є широкий діапазон терапевтичних доз, здатність активно впливати на вражені мембранні структури і метаболічні процеси, висока біодоступність, фізіологічна корекція порушених функцій, низькі токсичність та алергенність і, у багатьох випадках - ціна. На сучасному фармацевтичному ринку України немає лікарського препарату вітчизняного виробництва, що вміщував би композицію декількох лікарських рослин, які одночасно діють на комплекс патогенетичних порушень, і використовувався б для системної терапії захворювань вен. Саме тому перспективним є створення нового венотонічного засобу для лікування та профілактики хронічної венозної недостатності, який би впливав на більшість механізмів її розвитку.

Вченими ТОВ «Лабораторії «Ірис» під керівництвом, д. біол. наук І. В. Трутаєва, у співпраці з науковцями ЦНДЛ НФаУ, розроблений склад нового венотонічного засобу з умовною назвою «Венотон», яку згодом було змінено за умови виробничої необхідності на «Фітовенол». До складу були введені подрібнені нативні частини рослин (на 1 капсулу): насіння гіркокаштану звичайного - 0,09 г., листя гамамелісу віргінського - 0,075 г., зерно вівса посівного - 0,03 г., плоди софори японської - 0,03 г., трава золотушника звичайного - 0,03 г., трава гадючника в'язолистого - 0,03 г., трава буркуну лікарського - 0,015 г., що містять у своєму складі есцин, ескулін, ескулетин, фраксин, комплекс біофлавоноїдів, дубильні речовини, саліцилати, вітаміни, жирні олії, амінокислоти та ін. (Гродзінський А.М., 1991, Ковальов В.М., 2000).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету: «Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці» (№Державної реєстрації 0103U000478).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - експериментальне обґрунтування доцільності створення та застосування венотонізуючого комбінованого засобу - капсул «Фітовенол».

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Провести аналітичне обґрунтування складу рослинного засобу «Фітовенол» за даними літератури про кількісний хімічний склад рослин та їх фармакологічну активність з використанням методу А.Я. Кобзар.

2. Провести порівняльний аналіз фармакологічної активності існуючих венотонічних препаратів рослинного походження з метою раціонального вибору референтного препарату.

3. Провести скринінгові дослідження з визначення умовно-терапевтичної дози засобу «Фітовенол» за мембраностабілізуючою, протизапальною та венотонізуючою діями.

4. Вивчити протизапальні властивості капсул «Фітовенол» на моделях запалення, що викликане різними флогогенними агентами.

5. Визначити вплив капсул «Фітовенол» на судинно-тканинну проникність.

6. Вивчити протизапальні, антитромботичні, венопротекторні та гіполіпідемічні властивості засобу на тлі експериментального тромбофлебіту.

7. Визначити ангіопротекторну, гіполіпідемічну та антиоксидантну дії капсул «Фітовенол» за умов експериментального гіпервітамінозу D.

8. Визначити токсичні параметри капсул «Фітовенол»: гостру токсичність, можливі алергізуючі властивості; провести дослідження можливого впливу засобу на рухову активність шлунково-кишкового тракту (ШКТ), секреторну функцію шлунка у порівнянні з референтним препаратом.

Об'єкт дослідження. Лікування венозної недостатності.

Предмет дослідження. Венотонічні, антиоксидантні, капілярозміцнюючі, протизапальні, ангіопротекторні та гіполіпідемічні властивості комбінованого рослинного засобу - капсул «Фітовенол».

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовували фармакологічні, біохімічні, фізико-хімічні, фізичні, токсикологічні, гематологічні, гістологічні методи дослідження та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено склад нового венотропного препарату на основі подрібненої суміші: насіння каштану звичайного; листя гамамелісу віргінського; зерна вівса посівного; плодів софори японської; трави золотушнику звичайного; трави гадючнику в'язолистого; трави буркуну лікарського. Оригінальність підходу полягає у використанні нативного порошку рослинної сировини замість екстрактів. Вперше в результаті теоретичного обґрунтування та порівняльного аналізу фармакологічної активності існуючих венотонічних препаратів рослинного походження показана оптимальність обраного складу рослинного засобу «Фітовенол» для лікування захворювань вен. Всі подальші експериментальні дослідження ефективності та безпеки фармакологічного засобу «Фітовенол» проведені вперше. В скрінінгових дослідженнях за мембраностабілізуючою, протизапальною та венотонічною діями встановлено умовнотерапевтичну дозу засобу «Фітовенол». Визначені протизапальні та капілярозміцнюючі властивості засобу «Фітовенол» на різних моделях запалення. Доведено, що досліджувальний засіб проявляє тромболітичну, протизапальну, венопротекторну, антиоксидантну та гіполіпідемічну активності та відновлює показники згортання крові за умов експериментального тромбофлебіту. Встановлено антиоксидантну, гіполіпідемічну та ангіопротекторну дії капсул «Фітовенол» за умов експериментального гіпервітамінозу D. Встановлено, що капсули «Фітовенол» є безпечним засобом. Новизна роботи підтверджена патентом України на корисну модель №75621 від 10.12.2012 р.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи є фрагментом доклінічного вивчення нового комбінованого засобу рослинного походження - капсул «Фітовенол». Проведені дослідження дозволяють рекомендувати його для проведення клінічних досліджень з метою подальшого впровадження у медичну практику та розширення асортименту вітчизняних венопротекторів. Подальшим впровадженням засобу «Фітовенол» в промислове виробництво займається ВАТ «ХФЗ «Червона Зірка», м. Харків. Отримані дані впроваджені у науково-педагогічний процес кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, кафедри фармації Буковинського державного медичного університету, кафедр фармації та фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри фармакології та медичної рецептури Запорізького державного медичного університету, кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана на базі ЦНДЛ НФаУ. Разом з науковим керівником визначені мета і задачі дослідження, розроблені методичні підходи до фармакологічного вивчення засобу. Особисто проведені патентно-інформаційний пошук, огляд даних літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовані основні положення та висновки дисертації. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, проаналізовано та узагальнено отримані дані.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладені та обговорені на: VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Клінічна фармація в Україні», 2008 р., м. Харків; Ювілейній конференції з міжнародною участю, присвяченій пам'яті М. І. Борисова, 2009 р., м. Харків; Науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів», 2009 р., м. Тернопіль; VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє», 2010 р., м. Харків; ІV Національному конгресі «Людина та ліки України», 2011 р., м. Київ; Науково-практичній конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів», 2011 р., м. Тернопіль; Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні аспекти розвитку сучасної медицини», 2012 р., м. Львів; Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров'я людини та медицина: можливе та реальне», 2012 р., м. Львів.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, що включають 6 статей, з них 5 у фахових виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України, одна стаття у профільному іноземному журналі, 8 тез доповідей, 1 патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 190 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел. Робота містить 32 таблиці та 33 рисунки. Бібліографія включає 211 джерел, з них 118 кирилицею, 93 - латиницею.

Основний зміст роботи

фітовенол терапевтичний венотонічний рослинний

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на 348 експериментальних тваринах, у тому числі в дослідах використано 42 білих миші, 274 білих щури, 12 мурчаків та 20 кролів, що знаходились у віварії ЦНДЛ НФаУ (м. Харків). З тваринами поводились згідно з вимогами комісії з біоетики НФаУ та загальними етичними принципами експериментів на тваринах, що узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей» (Страсбург, 1986 р. зі змінами, 1998 р.).

Основними принципами при виборі моделей та методів експериментального фармакологічного дослідження капсул «Фітовенол» були їх відповідність поставленим завданням, моделювання експериментальних венозних патологій максимально наближених до відповідного захворювання людини, відтворюваність, достатня інформативність та невисока вартість проведення.

Для підтвердження оптимальності обраного складу капсул «Фітовенол», була проведена експертна оцінка фармакологічної активності та фітохімічного складу компонентів досліджуваного засобу. Одержані дані аналізували з застосуванням статистичного методу лінійної кореляції за методом А.Я. Кобзар (1991), який дозволяє виявити закономірність залежності фармакологічної активності від спектру БАР лікарських рослин. Кількісний вміст та фармакологічну активність оцінювали від 0 до 10 балів, відповідно до проведеного аналізу літератури. Для виявлення залежності фармакологічної активності препарату від спектру хімічних речовин розраховували коефіцієнти кореляції між цими показниками. Хімічний склад лікарських рослин капсул «Фітовенол», а також дані літератури про дію його біологічно активних речовин, дозволили припустити наявність широкого спектру фармакологічних властивостей фітокомпозиції засобу: вено-, капіляро - та мембранопротекторної, протизапальної, антиоксидантної та інших активностей.

З метою раціонального вибору референтного препарату проводили порівняльний аналіз фармакологічної активності венотонічних препаратів рослинного походження, які широко застосовуються у клінічній практиці. В дослідженні використовували: 1) таблетки «Ескувіт» виробництва «Київмедпрепарат», Україна; 2) таблетки «Аесцин» виробництва «Польфа», Польща; 3) Таблетки «Детралекс» виробництва «Servier», Франція; 4) Капсули «Троксевазин» виробництва «Actavis Group», Швейцарія. При виборі експериментальної моделі керувалися даними літератури про фармакологічні властивості обраних препаратів. Препарати мають венотонічну та ангіопротекторну дію, підвищують венозний тонус, зменшують розтяженість вен, поліпшують мікроциркуляцію, зменшують проникність капілярів і підвищують їх резистентність (Богачев В.Ю., 2005, Бурбело А.Т., 2007). На підставі цієї інформації досліджували вплив венотонізуючих препаратів на судинно-тканинну проникність шкіри у щурів за методом П.П. Голікова (1964). Вплив препаратів на судинну проникність оцінювали за часом профарбовування папул у місці ін'єкцій в секундах.

Дози препаратів при проведенні досліджень розраховували по готовій лікарській формі за допомогою коефіцієнту видової стійкості Ю.Р. Риболовлєва (1979), виходячи з добової дози для людини. Препарати вводили внутрішньошлунково у вигляді водної суспензії.

Порівняльне вивчення впливу обраних препаратів на судинно-тканинну проникність шкіри у щурів на тлі формування і перебігу запального процесу різного походження показало, що таблетки «Ескувіт» у дозі 50 мг/кг при терміні введення 30 діб вірогідно перевершують за фармакологічною активністю таблетки «Детралекс», «Аесцин» та капсули «Троксевазин». Таблетки «Ескувіт» (склад на 1 таблетку: екстракт сухий насіння гіркокаштану звичайного 0,04 г. (в перерахунку на вміст есцину 50% - 0,02 г.), як найбільш ефективні на даній моделі, обрані референтним препаратом для подальших досліджень.

В межах скринінгових досліджень з метою визначення найбільш ефективної дози капсул «Фітовенол» проводили вивчення мембраностабілізуючої дії на моделі спонтанного гемолізу еритроцитів (Jager F.C., 1970), що заснований на визначенні ступеня спонтанного гемолізу мембран еритроцитів; протизапальної дії на моделі гострого ексудативного запалення стопи у щурів, що викликане зимозаном (Gado K., 1991); венотонізуючої дії на моделі венозного застою у хвості щурів (Лакіза Т. Ю, 2000) з підтвердженням розвитку патології та отриманих результатів гістологічного дослідження тканин шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Венозний застій у щурів викликали за допомогою накладання лігатури на основу хвоста на 3 години, в результаті розвивається веностаз та транссудативний набряк. Антинабрякову активність розраховували за ступенем зменшення набряку, який вимірювали в динаміці протягом 3 годин після накладання лігатури та через 1, 2 та 24 години після зняття лігатури, і виражали у%. Дослідження проводили в діапазоні доз - 75, 150 та 225 мг/кг. Досліджувані зразки вводили тваринам внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду у вигляді водної суспензії вмісту капсул (10 мл/кг) в профілактичному режимі протягом 30 діб. Зазначені дози капсул «Фітовенол» при перерахунку на добову дозу для людини відповідали 3-м, 6-ти та 9-ти капсулам на 3 прийоми.

За результатами досліджень мембраностабілізуючої, протизапальної та венотонізуючої дії на щурах капсул «Фітовенол» доза 150 мг/кг обрана як умовно-терапевтична для подальших досліджень. Для кролів доза складала 100 мг/кг, для мишей - 210 мг/кг за вмістом капсули. Таблетки «Ескувіт» застосовували в дослідженнях на щурах у дозі 50 мг/кг, на кролях - 35 мг/кг, на мишах - 70 мг/кг за таблетковою масою. Дози для кролів та мишей розраховували за допомогою коефіцієнту видової стійкості Ю.Р. Риболовлєва, виходячи з умовнотерапевтичної дози для щурів (1979).

Враховуючи механізми розвитку та симптоми захворювань вен були проведені поглиблені дослідження протизапальної дії капсул «Фітовенол» на моделі гострого ексудативного запалення, викликаного карагеніном, та на моделі гострого ексудативного запалення, викликаного гістаміном (Стефанов О.В., 2001). При дослідженні впливу засобу на проникність та резистентність капілярів застосовували метод Голікова П.П. (1964). Досліджувані засоби вводили внутрішньошлунково в профілактичному режимі протягом 30 діб.

Враховуючи склад та фармакологічні властивості капсул «Фітовенол», було доцільним в комплекс досліджень включити вивчення фармакотерапевтичної ефективності препарату на моделі експериментального тромбофлебіту вени вуха у кролів. Використовували модель тромбофлебіту периферичних судин (Малоштан Л.М. і спіавт., 2002). Зазначена модель включає накладання лігатури, що призводить до стазу крові, а також пошкодження інтими судин розчином Люголя. Досліджувані засоби вводили внутрішньошлунково в профілактично-лікувальному режимі протягом 30 діб (20 діб до відтворення тромбофлебіту та 10 діб на тлі тромбофлебіту).

Оцінку розвитку патології та фармакотерапевтичної ефективності засобів проводили на основі таких показників: довжина тромбу в мм та площа запалення у мм² (вимірювання проводили на 2, 5, 8 та 10 день після відтворення патології).

Кількість лейкоцитів, показники згортання крові (час згортання, протромбіновий час, вміст фібриногену), а також біохімічні показники (ТБК-активні речовини, відновлений глутатіон, загальний холестерин, б - та в-ліпопротеїди) досліджували за загальноприйнятими методиками. Для підтвердження розвитку патології та отриманих результатів дії препаратів були проведені гістологічні дослідження структури сегментів шкіри навколо зовнішньої вени та тканин вени вуха кролів (Матвієнко А.В., Степанова Л.В., 2001).

Для більш повного з'ясування фармакотерапевтичної ефективності капсул «Фітовенол» наступним етапом роботи стало дослідження на експериментальній моделі гіпервітамінозу D (Саркисов Д.С. и соавт., 1960). Біохімічні, морфологічні й клінічні прояви атеросклерозу та гіпервітамінозу D ідентичні, що свідчить про єдність патогенезу обох процесів (Гапон Л.П., 1992, Зайчик А.Ш., 2000). Гіпервітаміноз D у тварин широко застосовується в експериментальній фармакології при вивченні ангіопротекторної, гіполіпідемічної та антиоксидантної дії препаратів. Досліджувані засоби вводили внутрішньошлунково в профілактично-лікувальному режимі 30 діб (5 діб на тлі відтворення патології та 25 діб на тлі розвиненого гіпервітамінозу D).

Параметри для оцінки загального стану тварин і впливу досліджуваних препаратів на перебіг патології були обрані з врахуванням патогенезу і клінічних проявів розвитку гіпервітамінозу D у людини. За загальноприйнятими методиками досліджували біохімічні показники (ТБК-активні речовини, дієнові кон'югати, відновлений глутатіон, загальний холестерин, загальні ліпіди, б - та в-ліпопротеїди), загального стану тварин (маса тіла), наявність деструктивних змін органів (коефіцієнти маси печінки, серця, нирок, наднирників, селезінки, тимусу). Для підтвердження розвитку патології та вивчення лікувальної дії препаратів були проведені гістологічні дослідження стінки артерії еластичного типу - аорти та артерій м'язевого типу - коронарних артерій серця, оболонок серця, інтрамуральних артерій серця та нирок дослідних щурів.

Одною з найважливіших властивостей нових лікарських засобів є їх нешкідливість. В даному дослідженні вивчали гостру токсичність капсул «Фітовенол» вивчали на інтактних щурах та мишах, засіб застосовували у дозах, які відповідають вищим дозам токсичності V (для мишей) та VІ класу (для щурів) відповідно до класифікації речовин за токсичністю, що рекомендована ДЕЦ МОЗ України (2001).

Можливі сенсибілізуючі властивості досліджуваного засобу оцінювали за здатністю викликати реакції гіперчутливості негайного та повільного типів у тестах непрямої дегрануляції мастоцитів та кон'юнктивальної проби (Бутенко Г.М., 2002).

Досліджували можливий вплив засобу «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на рухову активність ШКТ (J.S. Sticknay et al., 1951) і секреторну функцію шлунка (Андреева А.И., 1978).

Отримані експериментальні дані обробляли методами варіаційної статистики, вираховували середнє арифметичне та його стандартну похибку. Для отримання статистичних висновків при порівнянні статистичних виборок відносних перемінних, після того, як однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA (або критерій Крускала-Уоліса для даних, які не підлягають нормальному закону розподілення) виявив відмінності між експериментальними групами, використовували параметричні критерії Ньюмана-Кейлса, критерій Ст'юдента для множинних порівнянь або непараметричний критерій Мана-Уїтні. Відмінності між експериментальними групами вважали статистично значущими при p ? 0,05. Для проведення математичних розрахунків застосовували стандартний пакет статистичних програм «Statistica 6,0».

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті застосування статистичного методу лінійної кореляції, запропонованого А.Я. Кобзар була виявлена кореляційна залежність між індивідуальними сполуками, що містять рослини засобу «Фітовенол», та їх сумарною фармакологічною дією. Отримані результати дали змогу рекомендувати капсули «Фітовенол» для подальших доклінічних досліджень як венотропний засіб.

Порівняльне вивчення впливу обраних препаратів на судинно-тканинну проникність шкіри у щурів на тлі формування і плину запального процесу різного походження показало, що таблетки «Ескувіт» вірогідно перевершують за фармакологічною активністю таблетки «Детралекс», «Аесцин» та капсули «Троксевазин» при терміні введення 30 діб. Перевага препарату «Ескувіт» зумовлена сумарною дією біологічно активних речовин, серед яких найбільшу активність виявляє есцин. Звісно, що інші біологічно активні речовини, що містяться в сумарних екстрактах каштана, потенціюють специфічну дію есцину (Гродзінський А.М., 1991, Ковальов В.М., 2000). При застосуванні окремо активних речовин: очищеного есцина в препараті «Аесцин» і флавоноїдів у таблетках «Детралекс» і капсулах «Троксевазин», виявилась менш виражена фармакологічна активність. Враховуючи вищевикладене, як референтний препарат для подальших досліджень обрані таблетки «Ескувіт».

У межах скринінгових досліджень було показано, що капсули «Фітовенол» в дозах 75, 150 та 225 мг/кг при введенні протягом 30 діб при профілактичному застосуванні, на різних експериментальних моделях патології проявляють такі види активності: мембраностабілізуючу, протизапальну, венотонізуючу.

На моделі спонтанного гемолізу еритроцитів у капсул «Фітовенол» у дозі 150 та 225 мг/кг виявлено виразну мембранопротекторну активність - 67 та 63% відповідно. Активність таблеток «Ескувіт» була вірогідно меншою (51%) відносно показників тварин, що отримували капсули «Фітовенол.

Враховуючи, що лейкотрієни приймають участь в розвитку захворювань вен (Савельєв В.Ф., 2001), а також, що зимозан специфічно сприяє утворенню та виділенню лейкотрієнів (Gado K., 1991), модель зимозанового набряку була використана для скринінгу ефективних доз капсул «Фітовенол». Результати, одержані на даній моделі, показали, що протягом усього дослідження дія капсул «Фітовенол» у дозі 150 та 225 мг/кг вірогідно перевершувала дію таблеток «Ескувіт» за протизапальною активністю. Максимум протизапальної активності реєстрували як під дією капсул «Фітовенол», так і таблеток «Ескувіт» на першій годині дослідження. Середня протизапальна активність капсул «Фітовенол» протягом експерименту становила 44,5% та перевищувала середню активність таблеток «Ескувіт», яка склала 32,2%.

Основною патогенетичною ланкою розвитку тромбофлебіту є запалення венозної стінки та м'яких тканин, які оточують вену (Савельєв В.С., 2001). У тварин наведена патологія відтворювалась на моделі венозного застою хвоста у щурів. У результаті накладання лігатури на хвіст розвивається веностаз, що супроводжується транссудативним набряком (Лакіза Т.Ю. та спіавт., 2000). Проведені дослідження показали, що лігатура, накладена на 3 години на основу хвоста, викликає складні реактивні процеси, що супроводжуються розвитком запалення та набряку. Набряк протягом доби після зняття лігатури не піддається інволюції, що свідчить про зниження резистентності капілярів. Мікроскопічна картина такого патологічного стану відображає: реакцію судинно-еміграційного характеру, порушення венозного відтоку та порушення стану лімфатичної мережі. Найбільш виражену ефективність капсули «Фітовенол» виявили в дозах 150 та 225 мг/кг - через 24 години після зняття лігатури антинабрякова активність відповідала - 77% та 73,41%. У підшкірножировій клітковині значно знижено кількість еозинофілів та плазматичних клітин, повністю відновлювались порушення капілярної системи та лімфатичної мережі. Тобто, капсули «Фітовенол» виявляли протективну дію на стан судин, запобігали виразності запалення, венозного застою, порушенню дренажної функції у шкірі хвоста та зменшували набряк. Таблетки «Ескувіт» в добовій дозі 50 мг/кг виявили менш виразну ефективність. Антиексудативна активність таблеток «Ескувіт» на 24 годину експерименту дорівнювала 64,2%. Морфологічні дослідження виявили ділянки хвоста щурів цієї експериментальної групи з клітинною насиченістю та розширенням кровоносних капілярів. Мікроскопічна картина підтверджує результати клінічних спостережень та вказує на те, що за виразністю ефекту капсули «Фітовенол» мають переваги над таблетками «Ескувіт». Одержані результати клінічних спостережень та морфологічних досліджень впливу капсул «Фітовенол» у дозі 150 та 225 мг/кг на перебіг транссудативного набряку, викликаного венозним застоєм у хвості щурів, свідчать про те, що досліджуваний засіб на даній модельній патології виявляє капіляропротекторну, протинабрякову, протизапальну та венотонізуючу активності та має переваги над таблетками «Ескувіт».

Отже, в межах скринінгових досліджень капсули «Фітовенол» в дозах 150 та 225 мг/кг при профілактичному введенні протягом 30 діб, на різних експериментальних моделях патології виявили рівнозначно виражену мембраностабілізуючу, протинабрякову, протизапальну та венотонізуючу активність. Доза 150 мг/кг була визначена, як добова умовнотерапевтична та була використана для подальшого вивчення фармакодинаміки капсул «Фітовенол».

У попередніх скринінгових дослідженнях була встановлена виразна протизапальна дія капсул «Фітовенол». Відповідно до даних джерел літератури, есцин, що входить до складу гіркокаштану звичайного, виявляє протизапальні властивості на різних моделях запалення (Куцик Р.В., 2002). Також до складу фітокомпозиції входить комплекс біофлавоноїдів та дубильних речовин, який дозволяє прогнозувати наявність у засобу достатньо виразних протизапальних властивостей (Гродзінський А.М., 1991, Ковальов В.М., 2000). Тому доцільно було провести поглиблені дослідження щодо встановлення протизапальної активності капсул «Фітовенол» на моделях гострого ексудативного запалення стопи у щурів, викликаного карагеніном та гістаміном (рис. 1).

А

Б

Рис. 1. Протизапальна активність капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на моделі запалення, що викликане карагеніном (А) та гістаміном (Б),

Примітка. * - відмінності статистично значущі щодо показників групи тварин, які отримували капсули «Ескувіт» у дозі 50 мг/кг, р ? 0,05

Вже на 2 годині від початку карагенінового запалення капсули «Фітовенол» за протизапальною активністю статистично значуще перевершували таблетки «Ескувіт» у 1,4 разу. На 3 годині спостереження активність капсул «Фітовенол складала 48,3% та вірогідно перевершувала протизапальну дію таблеток «Ескувіт» (35,4%) у 1,4 разу. Протягом 5 та 6 годин активність капсул «Фітовенол» все ще вірогідно перевершувала активність препарату порівняння в 1,5 разу. Середня активність капсул «Фітовенол» протягом всього періоду дослідження склала 43,4% та вірогідно перевершила активність препарату порівняння в 1,4 разу, середня протизапальна активність якого за 6 годин, остання склала 31,9%.

З огляду на те, що гістамін є одним з медіаторів запалення і сприяє посиленню судинної проникності та розвитку набряку, доцільно було вивчити протизапальну активність препарату на моделі гострого ексудативного запалення стопи у щурів, викликаного гістаміном. Протизапальну активність капсул «Фітовенол» на моделі гістамінового набряку спостерігали вже через 0,5 години і до 3 години експерименту. Таблетки «Ескувіт» поступалися капсулам «Фітовенол». Середня протизапальна активність капсул «Фітовенол» за 3 години спостереження складала 56,2% та вірогідно перевершувала активність таблеток «Ескувіт» у 1,3 разу та склала 42,3%.

Проведені дослідження на моделях запалення, викликаного різними флоготропними агентами, показали, що механізм дії фітокомпозиції «Фітовенол» вірогідно пов'язаний з пригніченням таких медіаторів запалення, як гістамін, серотонін, кініни, простагландини та лейкотрієни (Шварц Г.Я., 2005).

На моделі вивчення судинно-тканинної проникності шкіри щурів за методом П.П. Голікова встановлено зменшення проникності судин під дією засобу «Фітовенол», яке складало при формаліновому ураженні 76,18%, при білковому - 65,1%; при гістаміновому - 57,23%, при ксилоловому - 52,0%.За виразністю дії капсули «Фітовенол» вірогідно (р ?0,05) перевершували таблетки «Ескувіт» (рис. 2).

Рис. 2. Вплив капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на судинно-тканинну проникність (ЗПС) шкіри щурів досліджену за методом П.П. Голікова

Примітка: * - відхилення статистично значуще щодо групи тварин, які отримували таблетки «Ескувіт» у дозі 50 мг/кг, р?0,05

Таким чином, на тлі формування і плину запального процесу капсули «Фітовенол» мають захисний вплив на ендотелій капілярів, зменшують їх проникність, виявляючи капілярозміцнюючу дію.

Зміни судинної стінки і уповільнення кровотоку при тромбофлебітах є найважливішими чинниками тромбоутворення. При відповідних змінах адгезивно-агрегаційних властивостей форменних елементів крові і плазмової ланки гемостазу (чому сприяє венозний застій і турбулентний характер кровотоку) у варикозних венах виникають тромби (Мишалов В.Г., 2002, Шулутко А.М., 2003, Bergan J.J., 2007). Важливою ланкою у низці досліджень стало вивчення фармакологічної активності капсул «Фітовенол» на моделі тромбофлебіту у кролів. Про розвиток патології, характерної для гострого тромбофлебіту, свідчили: тромбоутворення, запалення, набряк та крововиливи у групі тварин контрольної патології. Запальний процес характеризувався достовірним підвищенням кількості лейкоцитів у крові експериментальних тварин. Дослідженням показників згортання крові встановлено зменшення часу згортання крові, протромбінового часу та збільшення вмісту фібриногену. Встановлена дезорганізація системи ПОЛ-АОС та порушення ліпідного обміну. Вищеописану картину доповнювали дані гістологічних досліджень: видно різні етапи організації тромбу: від поступового проростання щільної волокнистої тканини на місці тромбу, до повної облітерації судини та виключення її з кровотоку.

На моделі експериментального тромбофлебіту капсули «Фітовенол» виявили виражені антитромботичні, протизапальні, венопротективні, мембраностабілізуючі та антиоксидантні властивості. Капсули «Фітовенол» у коротші строки, ніж препарат порівняння, достовірно (р ?0,05) зменшували розміри тромбу та площу запалення. Протизапальна та антитромботична активності капсул «Фітовенол» на 10 день відтворення патології (30 день введення капсул) складали 100%. (рис. 3).

А

Б

Рис. 3. Вплив капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на довжину тромбу (А) та площу запалення (Б) на моделі експериментального тромбофлебіту

Примітки:

1. * - відхилення статистично значуще щодо групи тварин позитивного контролю, р?0,05;

2. ** - відхилення статистично значуще щодо групи тварин, які отримували таблетки «Ескувіт» у дозі 50 мг/кг, р?0,05

Гістологічні дослідження показали, що капсули «Фітовенол» виявляють виражену лікувальну дію - ознак некрозу тканин вуха у місці накладання лігатури не знайдено. Просвіт крайової вени вуха помірно розширений, тромбів не видно, стінка вени не зруйнована. У тварин, яким вводили таблетки «Ескувіт», виявлено некроз, крововиливи; тромби, фіброз перивазально (рис. 4).

Рис. 4. Ділянка вуха кроля з експериментальним тромбофлебітом: 1 - продуктивна запальна реакція, крововиливи; 2 - повне зарощення просвіту судини. Ділянка вуха кролів з експериментальним тромбофлебітом, якому вводили капсули «Фітовенол» (3) та таблетки «Ескувіт» (4): 3 - стінка вени не ушкоджена, судина прохідна для току крові; 4 - некроз, крововиливи. Гематоксилін-еозин. х100

Під дією капсул «Фітовенол» на тлі лізису тромбу та усунення запалення відновлювались показники кількості лейкоцитів, згортання крові. Нормалізувались порушення в системі ПОЛ-АОС, нормалізувався ліпідний обмін.

За умов експериментального тромбофлебіту доведена виражена лікувально-профілактична дія засобу «Фітовенол» на окремі ланки розвитку тромбофлебіту. Досліджуваний засіб проявляв тромболітичну, протизапальну, венопротективну, антиоксидантну та гіполіпідемічну активності та відновлював показники згортання крові та мав переваги над таблетками «Ескувіт».

Для більш повного з'ясування впливу препарату на судини було проведено дослідження фармакологічної дії капсул «Фітовенол» на експериментальній моделі гіпервітамінозу D. За умов гіпервітамінозу D у тварин спостерігали виражені зміни клінічних, біохімічних та морфологічних показників. Маса тіла тварин вірогідно знижувалась. Передозування вітаміну D викликало вірогідне збільшення коефіцієнтів маси органів, що вказує на токсичну дію високих доз вітаміну D та на розвиток гіперкальціємії. На тлі гіперкальціємії спостерігали виражену гіперліпідемію та активацію процесів перекисного окиснення ліпідів та зниження антиоксидантного захисту (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив засобу «Фітовенол» на біохімічні показники у сироватці крові за умов гіпервітамінозу D, S, n=6

Примітки:

1. * - відхилення статистично значуще щодо групи негативного контролю, р?0,05;

2. ** - відхилення статистично значуще щодо групи позитивного контролю, р?0,05;

3. *** - відхилення статистично значуще щодо групи «Ескувіт», р?0,05;

4. n - кількість тварин у кожній групі

Проведений порівняльний аналіз фармакотерапевтичної ефективності капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» за найбільш інформативними показниками за умов гіпервітамінозу D, а також оцінка особливостей їх впливу на обмін кальцію, ліпідний обмін та систему ПОЛ-АОС у лабораторних тварин, дозволив виявити більш виражену ангіопротекторну дію капсул «Фітовенол». Відзначена виражена гіполіпідемічна дія капсул «Фітовенол». Вірогідно зменшувався вміст загальних ліпідів, загального холестерину та атерогенних -ЛП. Вміст б-ЛП вірогідно зменшувався відносно показників позитивного контролю та залишався збільшеним відносно негативного контролю. Спостерігався вплив капсул «Фітовенол» на співвідношення вмісту б-ЛП та -ЛП, який демонстрував захисну дію щодо атероматозного процесу. Як відомо, б-ЛП перешкоджають атеросклеротичному враженню судин за рахунок вилучення холестерину із стінок артерій, на відміну від в-ЛП, які вражають стінку артерій (Горчакова Н.О. та спіавт., 2001).

Морфологічні дослідження показали, що введення щурам високих доз вітаміну D призводить до кальцинозу середньої оболонки аорти, появи дегенеративних змін у інтимі коронарних судин та відкладення солей кальцію у медіа (рис. 5).

Рис. 5. Аорта (1) та коронарна артерія (2-4) щура (гіпервітаміноз D - позитивний контроль): 1 - кальциноз середньої зони медіа; 2 - проліферація ендотелію, відсутність межі з медіа; 3 - адгезія клітинних елементів крові до інтими, відшаровування інтими від медіа; 4 - відкладення солей кальцію у медіа. Гематоксилін-еозин. х200

Капсули «Фітовенол» усувають морфологічні прояви кальцинозу у більшості щурів та за ефективністю мають значні переваги над таблетками «Ескувіт» (рис. 6).

Рис. 6. Аорта (1) та коронарна артерія (2) щура, якому вводили капсули «Фітовенол»: 1 - нормальний стан; 2 - незначне розпушення інтими, практично нормальний стан медіа. Аорта (3) та коронарна артерія (4) щура, якому вводили таблетки «Ескувіт»: 3 - відкладення солей кальцію у медіа; 4 - солі кальцію у інтимі та верхніх шарах медіа. Гематоксилін-еозин х200

Згідно з одержаними результатами, досліджуваний засіб захищає стінку судин, тобто є ангіопротектором (Горчакова Н.О. та спіавт., 2001).

За результатами вивчення гострої токсичності було встановлено: введення вмісту капсул «Фітовенол» у дозі 15000 мг/кг щурам внутрішньошлунково не призводить до загибелі тварин, не впливає на коефіцієнти маси внутрішніх органів, що вказує на відсутність значимої токсичної дії капсул у даній дозі та характеризує його як відносно нешкідливий (VІ клас токсичності, LD₅₀>15000 мг/кг) відповідно до загальноприйнятої токсикологічної класифікації речовин (Доклінічні дослідження ЛЗ, 2001); введення вмісту капсул «Фітовенол» у дозі 5000 мг/кг мишам внутрішньошлунково не призводить до загибелі тварин, не впливає на коефіцієнти маси внутрішніх органів, що вказує на відсутність значимої токсичної дії капсул «Фітовенол» у даній дозі та характеризує його як практично нетоксичний (V клас токсичності, LD₅₀>5000 мг/кг), відповідно до загальноприйнятої токсикологічної класифікації речовин (Доклінічні дослідження ЛЗ, 2001). Дослідження специфічної токсичності капсул «Фітовенол» показало відсутність їх алергізуючої дії. Аналіз результатів дослідження впливу капсул «Фітовенол» на рухову активність ШКТ показав, що одноразове введення капсул «Фітовенол» не впливає на рухову активність ШКТ, тобто не підсилює перистальтику кишечника. Дослідження впливу капсул «Фітовенол» та таблеток «Ескувіт» на секреторну функцію шлунка свідчило про те, що під дією зразків не відбувається зниження секреції шлункового соку. В той же час спостерігалося невірогідне зменшення всіх видів кислотності щодо контрольної групи тварин, що одержували капсули «Фітовенол». У тварин, що одержували таблетки «Ескувіт» виявлено вірогідне зменшення цих показників. Таблетки «Ескувіт» виявили більш виражений антисекреторний ефект. Результати, які отримані в даному експерименті, підтверджуються закордонними дослідниками H. Matsuda., T. Yosikawa (1996), які встановили здатність есцину пригнічувати секрецію соляної кислоти.

Отже, проведений комплекс досліджень активності капсул «Фітовенол» дозволив виявити: мембраностабілізувальні, протизапальні, венотропні, протинабрякові, капілярозміцнюючі, антитромботичні, антиоксидантні, гіполіпідемічні та ангіопротекторні властивості засобу, які необхідні для лікування захворювань вен. За дослідженнями фармакологічної дії капсули «Фітовенол» перевершують препарат порівняння - таблетки «Ескувіт». Цілком вірогідно, полівалентна активність капсул «Фітовенол» пов'язана з сумарною дією БАР лікарських рослин, що підсилюють фармакологічну активність насіння гіркокаштану звичайного. Найбільш важливими фармакологічними ефектами гіркокаштану звичайного при ХВН, є його антитромботична, протизапальна та венотонізуюча дія.

Проведені експериментальні дослідження підтверджують, виявлену за допомогою статистичних методів, закономірність залежності фармакологічної активності препарату від спектру хімічних речовин обраних рослин. У складі капсул «Фітовенол» містяться, крім насіння гіркокаштану звичайного: листя гамамелісу віргінського, зерно вівса посівного, плоди софори японської, трава золотушника звичайного, трава гадючника в'язолистого, трава буркуну лікарського, - завдяки біологічно активним речовинам яких посилюється фармакологічна активність есцину. Висока ефективність капсул «Фітовенол» обумовлена широким спектром фармакологічної дії хімічних компонентів: сапонінів, кумаринів, флавоноїдів, дубильних речовин, саліцилатів, жирних, олій, вітамінів тощо.

Отримані дані обґрунтовують доцільність впровадження в медичну практику нового венотонізуючого комбінованого рослинного засобу - капсул «Фітовенол».

Висновки

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування нового вирішення наукової задачі, що виявляється в доведенні фармакологічної ефективності та безпечності капсул «Фітовенол» як засобу для лікування захворювань вен.

1. Метод експертної оцінки фармакологічної активності та хімічного складу рослинної сировини підтвердив оптимальність та доцільність розробки засобу «Фітовенол». Була показана статистично значуща (р ?0,05) кореляційна залежність між вмістом хімічних речовин (кумаринів, білків, флавоноїдів, вітамінів та жирних олій) та показниками фармакологічної дії (R?0,8).

2. Порівняльне вивчення впливу венотонічних препаратів рослинного походження, які широко застосовуються в клінічний практиці, на судинно-тканинну проникність шкіри у щурів на тлі формування і плину запального процесу різного походження показало, що таблетки «Ескувіт» вірогідно перевершують (р ?0,05) за фармакологічною активністю таблетки «Детралекс», «Аесцин» та капсули «Троксевазин». Зменшення проникності судин під дією ескувіту складало при формаліновому ураженні - 62,3%, при білковому - 50,70%; при гістаміновому - 57,50%. Таблетки «Ескувіт» як найбільш ефективні, обрані референтним препаратом для подальших досліджень.

3. В скринінгових дослідженнях за мембраностабілізуючою, протизапальною, венотонічною діями встановлено умовнотерапевтичну дозу засобу «Фітовенол» для щурів - 150 мг/кг.

4. Встановлено статистично значущу (р ?0,05) протизапальну дію засобу «Фітовенол». На моделі гістамінового запалення - 56,2%; на моделі карагенінового запалення - 43,3%; на моделі зимозанового набряку - 44,5%. За виразністю дії капсули «Фітовенол» статистично значуще (р ?0,05) перевершували таблетки «Ескувіт». Механізм дії фітокомпозиції вірогідно пов'язаний з пригніченням таких медіаторів запалення як гістамін, серотонін, кініни, простагландини та лейкотрієни.

5. Вивчення впливу капсул «Фітовенол» на судинно-тканинну проникність шкіри щурів за методом П.П. Голікова показало, що засіб має захисний вплив на стінку капілярів, зменшує її проникність, виявляючи капілярозміцнюючу дію. Зменшення проникності судин під дією засобу «Фітовенол» складало при формаліновому ураженні - 76,18%, при білковому - 65,1%; при гістаміновому - 57,23%, при ксилоловому - 52,0%. За виразністю дії капсули «Фітовенол» вірогідно (р ?0,05) перевершували таблетки «Ескувіт».

6. За умов експериментального тромбофлебіту доведена виражена лікувально-профілактична дія капсул «Фітовенол» на окремі ланки розвитку тромбофлебіту. Досліджуваний засіб проявляє тромболітичну, протизапальну, венопротекторну, антиоксидантну та гіполіпідемічну активності та відновлює показники згортання крові. Капсули «Фітовенол» у коротші строки, ніж препарат порівняння достовірно (р ?0,05) зменшував розміри тромбу та площу запалення. Протизапальна та антитромботична активності капсул «Фітовенол» на 10 день відтворення патології складали 100%. За результатами морфологічних досліджень засіб «Фітовенол» сприяв лізису тромбу в ураженій вені, відновленню кровообігу в усіх відділах мікроциркуляторного русла ділянки вуха і мав вірогідні переваги над таблетками «Ескувіт».

7. За умов експериментального гіпервітамінозу D встановлено антиоксидантну, гіполіпідемічну та ангіопротекторну дії капсул «Фітовенол». Спостерігали відновлення до рівня негативного контролю порушених метаболічних процесів за: показниками маси тіла та КМ внутрішніх органів; станом системи ПОЛ-АОС (ТБК-активних речовин, ДК та ВГ у гомогенаті печінки); концентрацією кальцію та активністю ЛФ у сироватці крові. Гіполіпідемічна дія капсул «Фітовенол» підтверджувалась вірогідним (р?0,05) зменшенням вмісту загальних ліпідів, загального холестерину та -ЛП в 1,4; 1,5 та 2,3 разу відповідно. Референтний препарат, таблетки «Ескувіт», виявляв менш виражений вплив на прояви гіпервітамінозу D, про що свідчило статистично значуще (р?0,05) підвищення загальних ліпідів в 1,6 разів відносно негативного контролю. Капсули «Фітовенол» практично усували морфологічні прояви кальцинозу судин та серця, виявляючи ангіопротекторну дію, та за потужністю значно перевищували препарат порівняння «Ескувіт».

8. Капсули «Фітовенол» при внутрішньошлунковому застосуванні є відносно нешкідливим засобом (LD₅₀>15000 мг/кг), не проявляють місцевоподразнюючої та алергізуючої дії. Одноразове введення засобів «Фітовенол» та «Ескувіт» не впливало на рухову активність ШКТ. Вивчення впливу досліджуваних засобів на секреторну функцію шлунка показало, що капсули «Фітовенол» не зменшували об'єм шлункового соку. На відміну від таблеток «Ескувіт», які виявляють вірогідну антисекреторну активність, капсули «Фітовенол» виявляли тільки тенденцію до антисекреторної дії.

9. Дослідженнями встановлено, що капсули «Фітовенол» є ефективним та безпечним засобом, що дозволяє рекомендувати його для проведення клінічних досліджень з метою подальшого впровадження в медичну практику та розширення асортименту вітчизняних венопротекторів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Виявлення закономірностей залежності фармакологічної активності препарату капсули «Венотон» від спектру хімічних речовин обраних рослин за допомогою статистичних методів / Л.В. Яковлєва, Ю.Б. Лар'яновська, Л.В. Гладкова, Ю.О. Томашевська, І. В. Трутаєв // Фітотерапія. Часопис. - 2009. - №3. - С. 30-35. (Особистий внесок: участь в аналізі літературних даних, у підготовці до друку).

2. Дослідження протиатерогенної та ангіопротекторної дії капсул «Венотон» на моделі гіпервітамінозу D / Ю.О. Томашевська, Л.В. Яковлєва, Л.В. Гладкова, І. В. Трутаєв // Клінічна фармація. - 2010. - Т.14, №4. - С. 42-46. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі отриманих даних, у підготовці статті до друку).

3. Яковлєва Л.В. Протизапальна активність капсул «Фітовенол» на моделях запалення, викликаних різними флоготропними агентами / Л.В. Яковлєва, Ю.О. Томашевська, Л.В. Гладкова // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2011. - №1. - С. 113-117. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі отриманих даних, у підготовці статті до друку).

4. Яковлєва Л.В. Дослідження ангіопротекторної дії капсул «Фітовенол» на моделі гіпервітамінозу D. Патоморфологічне дослідження / Л.В. Яковлєва, Ю.О. Томашевська, Ю.Б. Ларяновська // Клінічна фармація. - 2011. - Т.15, №4. - С. 69-82. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі результатів, у підготовці статті до друку).

5. Дослідження венотонізуючої дії капсул «Фітовенол» при венозному застої хвоста у щурів / Л.В. Яковлєва, Ю.О. Томашевська, Л.В. Гладкова, Ю.Б. Лар'яновська // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2011. - №3-4. - С. 60-65. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі результатів, у підготовці статті до друку).

6. Яковлева Л.В. Сравнительный анализ фармакологической активности нового венотонизирующего средства растительного происхождения капсул «Фитовенол» / Л.В. Яковлева, Ю.А. Томашевская, Л.В. Гладкова // Кубанский научный медицинский вестник. - 2012. - №4. - С. 184-188. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі результатів, у підготовці статті до друку).

7. Патент 75621 України на корисну модель, МПК А61К 36/00, А61К 9/48, А61Р 7/02. Застосування капсул «Фітовенол» як лікувально-профілактичного засобу з антитромботичною дією / Яковлєва Л.В., Труєв І. В., Томашевська Ю.О., Гладкова Л.В.; заявник та патентовласник Національний фармацевтичний університет. - заявл. 11.05.2012; опубл. 10.12.2012, Бюл. №23. 5 с. (Особистий внесок: участь в інформаційному пошуку, виконанні експерименту, підготовці заявки).

8. Вивчення капіляропротекторної дії венотонічного рослинного засобу / Л.В. Гладкова, І. В. Трутаєв, А.О. Сілаєв, Ю.О. Томашевська // Клінічна фармація в Україні: мат. VIII Всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнар. спеціалістів, 6 листоп. 2008 р., Харків. - Х.: Вид-во НФаУ, 2008. - С. 102.

9. Дослідження ангіопротекторної дії венотонічного рослинного засобу в умовах патології на експериментальній моделі гіпервітамінозу D / Л.В. Яковлєва, Ю.Б. Лар'яновська, Л.В. Гладкова, Ю.О. Томашевська, І. В. Трутаєв // Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи: мат. ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. пам'яті канд. фармац. наук, доц. Михайла Івановича Борисова (до 80-річчя з дня народж.), 26 берез. 2009 р., Харків. - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - С. 279-281.

10. Томашевська Ю.О. Дослідження впливу рослинного венотонічного засобу на рухову активність шлунково-кишкового тракту та на секреторну функцію шлунка рослинного венотонічного засобу / Ю.О. Томашевська // Фармація України. Погляд у майбутнє: мат. VII Національного з'їзду фармацевтів України, 15-17 верес. 2010 р., Харків. - Х.: Вид-во НФаУ, 2010. - С. 135.