Порівняльна оцінка якості відновлення дефектів коронок бічних зубів прямими і непрямими композитними реставраціями

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК: 616.314.1 - 089.28 - 039.78

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Порівняльна оцінка якості відновлення дефектів коронок бічних зубів прямими і непрямими композитними реставраціями

14.01.22 - стоматологія

Микиєвич Наталія Ігорівна

Львів - 2013

Дисертація є на правах рукопису.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри ортопедичної стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ожоган Зіновій Романович - завідувач кафедри ортопедичної стоматології ДВНЗ „Івано-Франківський національний медичний університет”;

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович - завідувач кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Захист відбудеться 22 лютого 2013 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 21 січня 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Переяслов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема відновлення анатомічної форми та жувальної функції бічних зубів і на сьогодні залишається актуальною, оскільки карієс та некаріозні ураження зубів займають провідне місце серед стоматологічних захворювань населення України (Павленко О.В., 2003; Білоклицька Г.Ф., 2007, 2008; Ожоган І.А., 2008), незважаючи на розпрацювання і впровадження нових підходів щодо їх лікування (Неспрядько В.П., 2001; Король М.Д., 2004; Борисенко А.В., 2005; Ожоган З.Р., 2008; Павленко О.В., 2005; Рожко М.М., 2008; Біда В.І., 2008; Косенко К.М., 2009; Manhart J., 2007).

Високих естетичних і функціональних результатів у лікуванні дефектів твердих тканин бічних зубів вдалося досягнути завдяки фотополімерним композитним матеріалам. Проте, численні експериментальні та клінічні дослідження вказують на необхідність чіткого дотримання певних умов при використанні цих матеріалів. Найменші порушення методики пломбування впливають на фізико-механічні властивості матеріалу, що проявляється різного роду ускладненнями як у найближчі, так і у віддалені терміни (Борисенко А.В., 2001; Криспин Б.Д., 2003; Рожко М.М., Неспрядько В.П., 2005; Удод О.А. і співав., 2006; Капирулина О.В., 2008; Чиликин В.Н., 2008; Hajto J., 2006): порушення форми оклюзійної поверхні, погіршення крайового прилягання, порушення контактних пунктів, запалення у ділянці ясен, сколювання стінки зуба тощо (Шмидседер Д., 2004; Уве Б., 2005; Гюрель Г., 2007).

Використання непрямих реставрацій для відновлення дефектів коронок зубів дозволяє уникнути ускладнень внаслідок помилок, допущених під час відновлення каріозних порожнин композитом в агресивному середовищі ротової порожнини, за рахунок перенесення низки технологічних етапів на модель зуба (Власенко А.З., 2005; Мангани Ф., 2005; Козицына С.И., Грицай И.Г., 2007; Ахмад И., 2009; Гарбер Д.А., 2009; Reiss B., 2006). Завдяки цьому досягається оптимальне відновлення оклюзійних і апроксимальних міжзубних контактів, анатомічної форми зубів, повна полімеризація композитного матеріалу та стабільне його з'єднання з тканинами зуба через відсутність полімеризаційного скорочення реставрації безпосередньо в каріозній порожнині (Борисенко А.В., 2005; Жаров М., Крупінський Є., 2005). Однак, через відсутність у фаховій літературі чіткого диференціювання показань до прямих і непрямих реставрацій вибір методу відновлення дефектів твердих тканин бічних зубів є достатньо складним завданням і здійснюється переважно на основі досвіду лікаря-стоматолога.

У зв'язку зі зазначеним проблема вибору методу реставрації для забезпечення ефективного відновлення і довготривалого збереження анатомічної форми та функції реставрованих бічних зубів залишається актуальною і потребує подальшого вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Розробка та удосконалення клінічних та технологічних заходів комплексного лікування хворих з дефектами і деформаціями зубощелепної системи” (державна реєстрація № 0109U000017). Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень запланованої теми.

Мета і завдання дослідження. Підвищення ефективності лікування пацієнтів із дефектами твердих тканин бічних зубів шляхом порівняльної оцінки якості прямих і непрямих реставрацій на підставі визначення їх фізико-механічних та клінічних властивостей.

Для досягнення поставленої мети сформульовано наступні завдання:

1. Оцінити крайове прилягання різних видів прямих і непрямих реставрацій дефектів бічних зубів до твердих тканин зуба in vitro.

2. Дослідити щільність прилягання деяких тимчасових пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба in vitro.

3. Визначити мікротвердість, поверхневу шорсткість і мікроструктуру прямих та непрямих реставрацій, виготовлених з фотополімерних композитних матеріалів.

4. Провести порівняльний аналіз фізико-механічних властивостей прямих і непрямих реставрацій з різних фотополімерних композитних матеріалів.

5. Встановити клінічну ефективність заміщення дефектів твердих тканин бічних зубів прямими та непрямими композитними реставраціями.

6. Обгрунтувати клінічні показання до раціонального вибору методу реставрації дефектів твердих тканин бічних зубів на підставі фізико-механічних властивостей фотополімерних композитних матеріалів.

Об'єкт дослідження: біомеханічні та клінічні властивості відновлень твердих тканин зубів прямими і непрямими реставраціями.

Предмет дослідження: прямі та непрямі реставрації, які застосовуються для відновлення дефектів твердих тканин бічних зубів в експерименті та у процесі їх клінічної експлуатації.

Методи дослідження: аналітичні - для визначення завдань, напрямків, розпрацювання програми дослідження; експериментальні - для визначення щільності прилягання прямих і непрямих реставрацій до твердих тканин зуба; фізико-механічні - для визначення мікротвердості, поверхневої шорсткості та мікроструктури прямих і непрямих реставрацій виготовлених із фотополімерних композитних матеріалів; клінічно-діагностичні: загальне стоматологічне обстеження, рентгенологічне, клінічна оцінка реставрацій із метою оцінки якості лікування у найближчі та віддалені терміни; статистичні - для визначення середніх величин і середньої похибки досліджуваних показників, вірогідності відмінностей отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено порівняльне вивчення крайового прилягання різних видів прямих і непрямих реставрацій до твердих тканин зуба методом проникнення барвника та визначення величини крайової щілини за допомогою мікрометра. Виявлено, що найбільшу щільність прилягання до твердих тканин зуба мають непрямі реставрації з фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250 і Charisma та тимчасові пломби з матеріалів Clip i Coltosol F. Проведена порівняльна оцінка мікротвердості прямих і непрямих реставрацій, виготовлених із фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250, Charisma і Dipol методом NHT (Nano-Hardness Tester). Методами скануючої електронної мікроскопії та атомно-силової мікроскопії вивчено поверхневу мікроструктуру прямих і непрямих відновлень із фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250, Charisma і Dipol.

У результаті порівняльних клінічних спостережень у віддалені терміни за допомогою візуально-інструментального методу вивчено якість лікування пацієнтів із дефектами твердих тканин бічних зубів прямими і непрямими реставраціями із фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250 і Charisma. композитний реставрований дефект зуб

На основі експериментально-клінічних досліджень доведено переваги та ефективність лікування пацієнтів із дефектами твердих тканин бічних зубів за допомогою непрямих реставрацій із фотополімерних композитних матеріалів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі експериментальних досліджень обґрунтована доцільність відновлення дефектів твердих тканин зубів непрямими реставраціями з фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250 і Charisma, які володіють кращими фізико-механічними властивостями та крайовим приляганням.

Доведена ефективність застосування матеріалів Clip i Coltosol F для тимчасового закриття сформованих порожнин, особливо у вітальних зубах, при виготовленні непрямих реставрацій.

Доведені переваги клінічного використання непрямих композитних реставрацій з Filtek Z 250 і Charisma порівняно з внутрішньоротовими відновленнями дефектів твердих тканин зубів цими ж фотокомпозитами.

Використання композитних вкладок за рахунок зменшення кількості ускладнень, забезпечує високу функціональну ефективність реставрацій дефектів твердих тканин зубів, що дає можливість підвищити якість їх експлуатаційних властивостей.

Результати дисертаційних досліджень упроваджено в практичну діяльність і навчальний процес кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, у клінічну діяльність Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри ортопедичної стоматології Вінницького національного медичного університету імені І.П. Пирогова, кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри ортопедичної стоматології Національної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, кафедри ортопедичної стоматології ВДНЗ „Українська медична стоматологічна академія”, відділу ортопедичної стоматології Інституту стоматології НАМН України, а також у практичну роботу інших стоматологічних закладів України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим, завершеним науковим дослідженням. Автор самостійно провела інформаційно-патентний пошук за темою дисертації та здійснила аналітичне опрацювання джерел науково-медичної інформації з даної проблематики. Спільно з науковим керівником сформулювала мету та завдання дисертаційного дослідження, висновки і практичні рекомендації. Клінічні та експериментальні дослідження, статистичні обчислення отриманих результатів, аналіз і узагальнення результатів, обґрунтування та формулювання наукових висновків роботи, розпрацювання практичних рекомендацій дисертант виконала самостійно.

Експериментальне визначення мікротвердості, поверхневої шорсткості та мікроструктури прямих і непрямих реставрацій, виготовлених з фотополімерних композитних матеріалів, виконане у співпраці з науковцями кафедри електронних приладів Національного університету „Львівська політехніка” (завідувач кафедри - д.т.н., проф. З.Ю. Готра). Дослідження здійснено за відповідної угоди щодо співпраці.

Конкретний особистий внесок здобувача в опублікованих працях разом із співавторами складає рівномірну частку науково-практичної участі кожного співавтора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукових досліджень викладено та обговорено на засіданні кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. За матеріалами дисертаційної роботи виголошено доповіді на ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної стоматології», присвяченій 50-річчю стоматологічного факультету ЛНМУ імені Данила Галицького (Львів, 2008), науково-практичній конференції «Нові технології в стоматології» (Тернопіль, 2008), 1-ій загально університетській науково-практичній конференції молодих вчених «Контроверсійні питання сучасної клінічної медицини» (Львів, 2011), міжнародній науково-практичній конференції стоматологів «Застосування сучасних методів діагностики, лікування та профілактики в стоматології» (Ужгород, 2011), the XI^th International Conference TCSET'2012 «Modern Problems of Radio Engineering, Telecommunications and Computer Science» (Slavske, 2012), науково-практичній конференції «Клінічні і теоретичні аспекти артикуляції і оклюзії в ортопедичній стоматології» (Полтава, 2012).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях, 13 - у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 157 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали і методи дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і списку використаних джерел, який містить 219 найменувань, з них 159 кирилицею і 60 латиною. Дисертація ілюстрована 67 рисунками та 14 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань обстежено 96 осіб віком від 19 до 54 років (57 жінок і 39 чоловіків) з дефектами коронкової частини бічних зубів, що звернулися за консультативною та лікувальною допомогою на кафедру ортопедичної стоматології та в ортопедичне відділення стоматологічного медичного центру ЛНМУ імені Данила Галицького. Спостереження проводили протягом 2005-2010 років.

Для порівняння ефективності методів лікування пацієнтів з дефектами коронкової частини бічних зубів розподілили на дві групи, у залежності від методу реставрації. У першу групу ввійшло 42 особи, яким відновлення дефектів здійснено непрямими фотокомпозитними реставраціями (вкладками) із застосуванням матеріалів Filtek Z 250 та Сharisma, у другу групу - 54 пацієнти з прямими фотокомпозитними реставраціями (пломбами) з матеріалів Filtek Z 250 та Сharisma. Всього виготовлено 76 непрямих і 113 прямих реставрацій бічних зубів. У 53% випадків каріозні порожнини локалізувалися на оклюзійній поверхні (О), у 18% - на оклюзійній та медіальній контактній поверхнях (МО), у 23% - на оклюзійній та дистальній контактній поверхнях (ДО), у 6% - на оклюзійній та обох апроксимальних поверхнях (МОД).

Функціональну повноцінність як прямих, так і непрямих реставрацій оцінювали безпосередньо після лікування й у віддалені терміни (через 3 місяці, 6 місяців, 1 і 2 роки) візуально-інструментальним методом з оцінкою якості реставрацій за критеріями Ruge (1998), що включають наступні показники: анатомічну форму, крайове прилягання та крайове забарвлення, вторинний карієс, стан контактного пункту.

З метою діагностики запального процесу в тканинах пародонту біля зубів із прямими та непрямими реставраціями проводили пробу Шилллера-Пісарєва.

Визначено щільність крайового прилягання прямих і непрямих реставрацій виготовлених з матеріалів, які досліджено на 90 інтактних премолярах і молярах, видалених за ортодонтичними та пародонтологічними показаннями.

У залежності від матеріалу, яким відновлювався штучно створений дефект коронкової частини зуба, усі зуби розподілені на 6 груп. У I групі відновлення дефекту твердих тканин зуба здійснено універсальним мікрогібридним фотополімерним композитним матеріалом Filtek Z 250 (3M ESPE, Німеччина); у ІІ групі - універсальним мікрогібридним фотополімерним матеріалом Charisma (Heraeus Kulzer, Німеччина); у ІІІ групі - універсальним мікрогібридним фотополімерним композитним матеріалом Dipol (Оксомат - Т, Україна); у ІV групі - амальгамою Galloy (Southern Dental Industries Ltd, Австралія) з використанням адгезиву; у V групі - амальгамою Galloy без використанням адгезиву; у VІ групі - золотовмісним сплавом 900 проби.

Групи І, ІІ, ІІІ були розділені на дві підгрупи по 10 зубів у кожній. У підгрупу А увійшли зуби, відновлені прямими реставраціями, у підгрупу Б - зуби з непрямими реставраціями. В ІV, V і VІ групах також досліджували по 10 зубів.

У всіх зубах формували стандартні порожнини І класу за Блеком глибиною 2,5-3,5 мм, шириною 2-3 мм і довжиною 2-3 мм, які відновлювали обраними матеріалами.

Відновлені зуби витримували упродовж 24 годин в умовах 100% вологості у герметичній посудині і покривали двома шарами ізоляційного лаку Stumpflack (ORBIS Dental, США), залишаючи вільною тільки жувальну поверхню.

Потім зуби занурювали у 2% водний розчин метиленової синьки на 24 години так, щоб розчин покривав коронку зуба лише на 2/3. Далі зуби промивали водою, висушували і фіксували в епоксидній смолі. Отримані блоки розрізали карборундовим диском уздовж серединної лінії пломби. Ступінь проникнення барвника у крайову щілину та тканини зуба визначали на мікрошліфах досліджуваних зубів шляхом їх фотографування фотокамерою Canon EOS 550D (Японія) у стереомікроскопі МБС-10 (ЛЗОС, Росія) за п'ятибальною шкалою:

1 бал - відсутність проникнення барвника;

2 бали - проникнення барвника вздовж краю на половину глибини порожнини;

3 бали - проникнення барвника до дна порожнини, навколо всієї пломби, включаючи дно;

4 бали - часткове проникнення барвника у дентин;

5 балів - значне проникнення барвника у дентин.

При нерівномірному проникненні барвника, за основу брали ділянки, де барвник проникав на найбільшу глибину.

Після цього на фотографії шліфів зубів, виконаних під стереомікроскопом МБС-10 (ЛЗОС, Росія), при збільшенні 1Ч14, наносили мікрошкалу з кроком поділки - 0,01 мм (10 мкм) при такому ж збільшенні та визначали величину крайової щілини.

Дослідження крайового прилягання тимчасових пломбувальних матеріалів було виконане на 30-ти інтактних премолярах, видалених за ортодонтичними та пародонтологічними показаннями за вище наведеною методикою.

У зубах були сформовані стандартні порожнини І класу за Блеком. У залежності від матеріалу, яким виповнюють порожнини до моменту виготовлення постійної реставрації, усі премоляри були розділені на 3 групи по 10 зубів у кожній.

В І групі відпрепаровані порожнини відновлювали тимчасовим пломбувальним матеріалом Coltosol F (Coltene, Швейцарія); у ІІ групі - Clip (VOCO, Німеччина); у ІІІ групі - Multidentin (Chema-Elektromet, Польша).

Дослідження шорсткості та мікроструктури поверхонь прямих і непрямих реставрацій проводили методами скануючої електронної мікроскопії та атомно-силової мікроскопії.

Вимірювання мікротвердості та модуля пружності (модуля Юнга) здійснювалось методом NHT (Nano-Hardness Tester) на нанотвердомірі виробництва компанії CSM Instruments (Швейцарський Центр Електроніки і Мікротехнологій) при різній глибині введення модифікованого алмазного індентора Берковича у взірець матеріалу.

Усі взірці фотополімерних композитних матеріалів виготовляли у формі пластин товщиною 4 мм шляхом пошарового нанесення композиту (по 2 мм). Полімеризацію прямих реставрацій здійснювали пошаровим подвійним двадцятисекундним УФ-опроміненням, а непрямих - УФ-опроміненням та під дією температурного чинника (термообробка в апараті Cure Lite Plus (Pentron, США) при температурі 120С протягом 10 хвилин).

Отримані результати експериментальних досліджень оцінювали з обчисленням середніх величин (М), їх похибок (m) та вірогідності, з застосуванням критерію (t) Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів експериментального дослідження щільності крайового прилягання прямих і непрямих композитних реставрацій засвідчив, що у підгрупі І А (пряма реставрація) в 40% випадків не виявлено ознак проникнення барвника на межі „пломба-тверді тканини зуба”. У 50% зубів з прямими реставраціями з Filtek Z 250 спостерігали проникнення барвника вздовж краю реставрації на половину глибини порожнини і в 10% зубів - навколо всієї пломби.

У підгрупі І Б (непряма реставрація) лише в 10% випадків виявлено проникнення барвника на межі „вкладка-тверді тканини зуба” до половини глибини порожнини.

Дещо гірші результати показали прямі реставрації, виконані з матеріалу Charisma (підгрупа ІІ А). Зокрема, відсутність проникнення барвника стверджено у 20% зубів, проникнення його на половину глибини порожнини - у 50% зубів, навколо всієї пломби - у 20% зубів. Крім того, у цій підгрупі виявлено і часткове проникнення барвника у дентин (10% випадків).

Ступінь проникнення барвника між непрямими реставраціями і твердими тканинами зуба у підгрупі ІІ Б за своїми показниками був аналогічним щодо проникнення барвника в зубах групи І Б (непрямі реставрації з Filtek Z 250).

У підгрупі ІІІ А спостерігалось не тільки проникнення барвника вздовж межі „пряма реставрація-тверді тканини зуба” (до половини порожнини - в 20% зубів, навколо всієї пломби - у 40% зубів), але й проникнення його в дентин (часткове - у 20% зубів і значне - у 10% зубів). Лише в 10% випадків ознаки проникнення барвника були відсутні.

У порівнянні з прямими реставраціями, відновлення зубів вкладками з Dipol (підгрупа ІІІ Б) забезпечувало кращий результат: у 80% зубів проникнення барвника не виявлено і в 20% зубів - барвник проникав до половини глибини порожнини.

З наведених результатів дослідження випливає, що середньостатистичні відмінності між підгрупами І А та І Б мають достовірну значимість (р<0,05). Така ж сама закономірність виявлена при порівнянні ІІ А і ІІ Б підгруп (р<0,01) та ІІІ А і ІІІ Б підгруп (р<0,001).

У групі ІV (амальгама з використанням адгезиву) проникнення барвника на межі „пломба-тверді тканини зуба” до половини глибини порожнини визначено в 30% випадків. У 70% зубів ознак проникнення барвника не виявляли.

Дещо гірші результати показали прямі реставрації, виконані з амальгами без адгезиву (група V). Зокрема, відсутність проникнення барвника виявлено у 60% зубів, проникнення його на половину глибини порожнини - у 20% зубів, навколо всієї пломби - у 20% зубів.

Непрямі реставрації з золотовмісного сплаву 900 проби (група VІ) показали наступі результати: у 80% зубів проникнення барвника не виявлено і в 20% зубів - барвник проникав до половини глибини порожнини.

Аналіз отриманих результатів переконливо доводить, що якість прилягання непрямих реставрацій до твердих тканин зуба є значно кращою, ніж у прямих реставраціях. При цьому ступінь проникності барвника вздовж краю вкладок з Filtek Z 250 і Charisma був однаковим, але нижчим, ніж у вкладок з Dipol. Найкращу щільність крайового прилягання серед прямих композитних реставрацій показали пломби з Filtek Z 250, а найгіршу - з Dipol.

Якість крайового прилягання пломб із амальгами у значній мірі залежить від застосування адгезивного прошарку між реставрацією та твердими тканинами зуба і є кращою від прямих фотополімерних відновлень.

Вкладки виготовлені з золотовмісного сплаву показують достатньо високу стабільність щодо крайового проникнення барвника і за своєю якістю практично не відрізняються від непрямих реставрацій виготовлених із фотополімерних композитних матеріалів і прямих відновлень із амальгами з застосуванням адгезиву.

Таким чином, на основі експериментального дослідження встановлено, що при відновленні дефектів твердих тканин зубів слід віддавати перевагу непрямим реставраціям.

Внаслідок полімеризаційної усадки композитів може не тільки порушуватися щільний контакт реставрації з твердими тканинами зуба у певних ділянках, але й утворюватися крайовий дефект матеріалу (крайова щілина), який на початках важко візуально діагностувати.

При дослідженні прямих реставрацій з матеріалу Filtek Z 250 крайову щілину виявлено у 60% випадків, у середньому вона становила 9 ± 0,7 мкм. Наявність щілини, як і проникність барвника при використанні для прямих реставрацій композитних матеріалів Charisma і Dipol діагностували у більшій кількості зубів - у 80% і 90% випадків відповідно (середня величина - 14 ± 0,7 мкм та 18 ± 0,6 мкм).

У той же час кількість крайових дефектів у непрямих реставраціях була достовірно нижчою (р < 0,001). Зокрема, крайову щілину виявлено лише в 10% зубів з вкладками з композитного матеріалу Filtek Z 250 і Charisma (для двох матеріалів середнє значення становило 1 ± 0,3 мкм) та в 20% зубів з Dipol (середня величина - 2 ± 0,4 мкм).

Крім цього крайові дефекти у зубах з непрямими реставраціями спостерігалися у середньому в 6,1 рази рідше, порівняно з прямими реставраціями.

З вище наведеного можна зробити висновок, що не завжди вдається досягнути щільного контакту між реставрацією і твердими тканинами зуба, що особливо характерно для прямих реставрацій. Це можна пояснити якістю пломбувального матеріалу, значною усадкою прямих реставрацій під час їх полімеризації, підтіканням ясенної рідини у порожнинах ІІ класу за Блеком.

З часом відсутність щільного контакту буде призводити до забарвлення межі між реставрацією і твердими тканинами зуба, розвитку вторинного карієсу та повної втрати контакту реставрації з твердими тканинами зуба.

У процесі виготовлення непрямих реставрацій виникає потреба в застосуванні тимчасових пломбувальних матеріалів. Для визначення матеріалу, який забезпечуватиме надійну герметизацію порожнини, буде більш стійким до механічних впливів і, відповідно, краще витримуватиме необхідні тимчасові терміни, нами було вивчено ступінь крайового прилягання деяких тимчасових пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба.

Результати експериментального дослідження показали, що у групі пломб з матеріалу Coltosol F відсутність крайового проникнення барвника виявлено у 40% випадків, а з Clip - у два рази рідше. У той же час у 100% випадків метиленовий синій проникав між тимчасовими пломбами з матеріалу Multidentin і тканинами зуба. У цій групі спостерігалось не тільки проникнення барвника вздовж межі „тимчасова пломба-тверді тканини зуба”, але й його часткове (20% зубів) і значне (10% зубів) проникнення в дентин.

Таким чином, серед матеріалів для тимчасового закриття порожнин на етапах виготовлення вкладок найкращими виявилися матеріали Coltosol F (середнє значення становить 1,7 ± 0,67), і Clip (середній показник - 2,1 ± 0,74). При цьому Coltosol F мав дещо краще крайове прилягання до твердих тканин зуба, однак відмінність з матеріалом Clip була недостовірною (р>0,05). Мультидентин (середній бал - 3,3 ± 0,83) не забезпечував герметичного закриття відпрепарованої порожнини, що особливо небезпечно для вітальних зубів, оскільки це може сприяти розвитку запального процесу в пульпі.

Результати аналізу шорсткості та мікроструктури поверхонь прямих і непрямих реставрацій засвідчили, що непрямі реставрації з мікрогібридного фотополімерного матеріалу Filtek Z 250 мали більш гомогенну структуру, ніж прямі реставрації з цього матеріалу, на яких виявлено множинні включення різних розмірів, що свідчило про неоднорідність поверхні досліджуваних взірців.

Результати оцінки гістограм показали, що пряма реставрація з матеріалу Dipol характеризувалася максимальною кількістю мікровиступів, що припадали на висоти 445 нм та 520 нм, розкид частинок за висотою становив 120-750 нм.

Максимальна кількість мікровиступів прямої реставрації з матеріалу Filtek Z 250 припадала на висоту 380 нм, розкид за висотою 140-510 нм. Найбільша кількість мікровиступів прямої реставрації з матеріалу Charisma припадала на висоту 180 нм, середній розподіл частинок за їх висотою становив 20-340 нм.

Аналіз гістограм розмірного розподілу мікровиступів на поверхні непрямої реставрації з фотокомпозиту Dipol виявив, що їх розміри припадали на висоти 390 та 450 нм, а розподіл їх за висотою на 130-660 нм. Максимальна кількість мікровиступів непрямої реставрації з Filtek Z 250 припадала на висоту 240 нм, розкид за висотою 40-370 нм. Максимальна кількість мікровиступів непрямої реставрації з Charisma припадала на висоту 150 нм, середній розкид за висотою складав 20-270 нм.

Порівняльна оцінка гістограм розмірного розподілу частинок на поверхні матеріалів засвідчила, що кількість мікровиступів була суттєво нижчою на поверхнях непрямих реставрацій порівняно з прямими реставраціями. Окрім цього середній розподіл частинок за висотою також був нижчим у непрямих реставрацій.

При порівнянні отриманих результатів визначення шорсткості поверхонь фотополімерних композитних матеріалів прослідковується така ж сама закономірність, а саме, поверхня непрямих реставрацій є менш шорсткою у порівнянні з прямими відновленнями. Зокрема поверхня непрямої реставрації з Charisma була гладшою від пломби на 13%, з Filtek Z 250 - на 4% і Dipol - на 8%.

Отже, аналіз результатів експериментального дослідження мікроструктури та шорсткості поверхонь різних композитів засвідчив, що поверхня матеріалу Charisma характеризується найменшою шорсткістю та найменшим розкидом частинок за висотою, причому непряма реставрація має кращі морфометричні показники. Також більш однорідною є його поверхнева мікроструктура, причому температурна дополімеризація (непрямі реставрації) покращує гладкість поверхні, що сприятиме зниженню колонізації зубної бляшки.

Гірші результати показав матеріал Filtek Z 250. Різниця між отриманими даними для вкладок і пломб з цього матеріалу також засвідчила, що поверхня непрямих реставрацій є гладшою у порівнянні з прямими реставраціями.

Найбільшу шорсткість та найбільший розкид частинок за висотою виявлено на поверхні матеріалу Dipol, але й тут спостерігаємо, що температурна дополімеризація дещо покращила гладкість поверхні.

З вище наведеного можна зробити висновок, що непрямі реставрації краще поліруються і довше зберігають гладку поверхню, що утруднює відкладання зубного нальоту та колонізацію мікроорганізмів.

Результати порівняльного аналізу мікротвердості та модуля пружності прямих і непрямих реставрацій показали, що для всіх фотополімерних композитних матеріалів характерним було збільшення їх мікротвердості в непрямих реставраціях.

Найбільшою твердістю характеризується непряма реставрація з матеріалу Filtek Z 250, для якої середнє значення мікротвердості становило 119,83 кгс/мм², у той час модуль Юнга складає 16,4 ГПа; найменшою твердістю володів взірець прямої реставрації з Dipol - 41,7 кгс/мм², модуль пружності якого становив 6,53 ГПа.

При порівнянні отриманих результатів вимірювання мікротвердості прямих і непрямих реставрацій достовірну відмінність виявлено лише для пломб і вкладок з матеріалу Dipol (р<0,05). Різниця між прямими і непрямими реставраціями з матеріалів Filtek Z 250 та Charisma була недостовірною (р>0,05).

Така ж сама закономірність прослідковується і при визначенні модуля Юнга. Лише вкладки, виготовлені з фотополімерного композитного матеріалу Dipol, показали достовірне збільшення пружності (р<0,01), порівняно з пломбами. У той же час при порівнянні модуля Юнга прямих і непрямих реставрацій з матеріалів Filtek Z 250 та Charisma достовірної різниці не спостерігали (р>0,05).

Таким чином, результати проведених експериментальних досліджень засвідчили, що порівняно з прямими відновленнями, непрямі композитні реставрації володіли вищим крайовим приляганням до твердих тканин зубів, що характеризувалося низьким ступенем проникнення барвника, та кращими фізико-механічними властивостями: одноріднішою мікроструктурою і, як наслідок, нижчою поверхневою шорсткістю, вищими мікротвердістю та модулем пружності.

При цьому суттєвої різниці (р>0,05) між якістю реставрацій з Filtek Z 250 і Charisma не спостерігали, у той час як відновлення з матеріалу Dipol показали нижчі результати, що стало підставою до обрання матеріалів Filtek Z 250 і Charisma для наших подальших клінічних досліджень.

Результати клінічного обстеження пацієнтів засвідчили, що відразу після проведеного лікування якісні характеристики прямих і непрямих реставрацій дещо відрізнялися.

Зокрема, у непрямих реставраціях (І А і І Б підгрупи) не діагностовано жодних порушень за критеріями USPHS, у той час як в прямих відновленнях порожнин ІІ класу за Блеком мали місце дефекти анатомічної форми у вигляді незначного нависаючого краю (3 (5,3%) реставрації у підгрупі ІІ А та 2 (3,6%) - у підгрупі ІІ Б).

Також у цій групі не вдалося досягнути щільного контакту реставрації з сусіднім зубом у 3 (5,3%) відновлень з пломбувального матеріалу Filtek Z 250 і 5 (8,9%) - з Сharisma. При цьому в 2 (3,6%) випадків щільний контактний пункт було зруйновано під час спроби усунути нависаючий край пломби металевим штрипсом. Порівняння обох груп фотополімерних реставрацій показало, що кількість недосконалих відновлень була достовірно більшою (р<0,05) у ІІ групі прямих реставрацій.

Через три місяці після лікування оцінку „0” отримали усі непрямі реставрації як з матеріалу Filtek Z 250, так і з Сharisma.

У ІІ групі (прямі реставрації) крім п'яти відновлень з незначним нависаючим краєм (оцінка „1”) і восьми - з нещільним контактним пунктом (оцінка „1”), виявлено незначну пігментацію вздовж межі реставрації, яку усунули поліруванням („крайове забарвлення” отримало оцінку „1”), у трьох прямих реставраціях з матеріалу Сharisma (ІІ Б підгрупа). Крім цього у чотирьох випадках (1 - в підгрупі ІІ А і 3 - у підгрупі ІІ Б) при відсутності візуально видимого запалення ясеневого сосочка біля реставрацій, виконаних за прямою методикою, проба Шиллера-Пісарєва була позитивною („стан тканин пародонту” отримав оцінку „1”).

З вище наведеного випливає, що у підгрупі ІІ Б (прямі реставрації з Сharisma) спостерігалась більша кількість недосконалих за різними критеріями відновлень порівняно з підгрупою ІІ А (прямі реставрації з Filtek Z 250).

Через шість місяців після проведеного лікування стан усіх непрямих реставрацій (І А і І Б підгрупи), як і на попередніх етапах спостереження, був відмінним. Проте, в чотирьох прямих відновленнях з фотополімерного матеріалу Filtek Z 250 і у дев'яти - з Сharisma з'явились ознаки крайового забарвлення (оцінку „1” отримали три реставрації в підгрупі ІІ А і шість - в підгрупі ІІ Б, оцінку „2” - одна і три реставрації відповідно). При цьому кількість відмінних реставрацій за даним критерієм була достовірно більшою у ІІ А підгрупі (93%).

У ІІ групі (прямі реставрації) пацієнтів виявлено й ознаки порушення крайового прилягання у вигляді заглиблень вздовж краю реставрації (оцінка „1”) внаслідок сколів пломбувального матеріалу в трьох відновленнях з Filtek Z 250 і п'яти - з Сharisma.

Стан тканин пародонту біля прямих реставрацій також погіршився: оцінку „1” отримали чотири відновлення з Filtek Z 250 і шість - з Сharisma.

Аналіз отриманих результатів клінічної оцінки прямих реставрацій через 6 місяців показує, що пломбам з фотополімерного композитного матеріалу Filtek Z 250 властиві більш прийнятні клінічні результати у порівнянні з групою прямих відновлень з матеріалу Сharisma. У свою чергу якість реставрацій виконаних за непрямою методикою достовірно краща у порівнянні з прямими відновленнями (р<0,05).

При обстеженні через один рік зберігалася така ж тенденція. Непрямі реставрації з Filtek Z 250 демонстрували відмінні результати за всіма клінічними критеріями, а у 5,2% непрямих реставрацій з Сharisma виявлені незначні дефекти, у вигляді поверхневих сколів, з пігментацією утворених заглиблень, яка не усувалася додатковим поліруванням.

Відмінні результати крайового прилягання зафіксовано в 91,2% пломб з матеріалу Filtek Z 250. Дещо гірша ситуація спостерігалася у прямих реставраціях з матеріалу Сharisma - 87,5% відмінних відновлень. Оцінку „допустимо” отримали 8,7% прямих реставрацій з Filtek Z 250 та 12,5% - з Сharisma. У підгрупі ІІ А спостерігали щілину не лише з оголенням емалі (7% випадків), але й з оголенням дентину (1,8% відновлень). У той же час у ІІ Б підгрупі діагностували 10,7% реставрацій з помітною щілиною та 1,8% пломб із глибокою щілиною вздовж межі реставрації.

Після 12 місяців користування в 91,2% випадків у ІІ А підгрупі та в 80,4% випадків у ІІ Б підгрупі не було виявлено пігментації на межі „реставрація-зуб”. При порівнянні ІІ А та ІІ Б підгруп за критерієм крайове забарвлення діагностовано достовірно меншу (р<0,05) кількість „допустимих” відновлень з матеріалу Filtek Z 250 (8,8%) порівняно з Сharisma (19,6%).

Випадки вторинного карієсу діагностовано лише в 1,75% прямих реставрацій з фотополімерного матеріалу Filtek Z 250 (група ІІ А).

Результати клінічної оцінки стану тканин пародонту пацієнтів з прямими реставраціями показали, що позитивна проба Шиллера-Пісарєва на тлі відсутності видимого запалення ясеневого сосочка спостерігалася біля 18 відновлень з пломбувального матеріалу Filtek Z 250 і 22 - з Charisma, а наявність візуально видимого запального процесу - відповідно біля 1 і 4 реставрацій.

Порівняння результатів оцінювання фотополімерних реставрацій через 12 місяців клінічної експлуатації засвідчує, що у групі відновлень, виконаних за непрямою методикою, спостерігалася достовірно менша кількість реставрацій, що потребували заміни. У свою чергу при порівнянні прямих відновлень сумарний об'єм реставрацій, що підлягали заміні був вищим у пломб із матеріалу Charisma (5,3%).

Після двох років користування 94,7% непрямих реставрацій як з матеріалу Filtek Z 250, так і з Charisma, знаходились у відмінному стані. В обох підгрупах через поверхневі крайові сколи та пігментацію потребували незначного відновлення по дві реставрації, які заміщували дефект коронки зуба типу МОД. Біля непрямих відновлень (3 - в І А підгрупі і 2 - в І Б підгрупі) проба Шиллера-Пісарєва була позитивною за відсутності видимого запалення ясеневого сосочка.

Через два роки клінічної експлуатації оцінювали 56 прямих реставрацій з матеріалу Filtek Z 250 і 53 прямі реставрації з матеріалу Charisma, оскільки при попередньому клінічному огляді у ІІ А підгрупі виявлено одну реставрацію, а у підгрупі ІІ Б - три реставрації, які підлягали заміні за критерієм „крайове забарвлення”.

При аналізі прямих реставрацій спостерігались зміни за усіма критеріями. За критерієм анатомічна форма відсоток відмінних реставрацій у підгрупі ІІ А 51 (91%) практично не відрізнявся від підгрупи ІІ Б 48 (90,6%). В обидвох підгрупах було виявлено і відновлення, що потребували заміни. Їх відсоток також відрізнявся несуттєво: 3,6% пломб виготовлених з матеріалу Filtek Z 250 та 3,8% - з матеріалу Charisma.

При зіставленні результатів клінічної оцінки прямих реставрацій за критерієм крайове прилягання оцінку відмінно отримали 47 (84,9%) реставрацій ІІ А підгрупи та 42 (79,2%) - ІІ Б підгрупи, що свідчить про достовірне зменшення відмінних результатів за цим критерієм у пломб з матеріалу Charisma. Через значні дефекти крайового прилягання потребували заміни 2 прямі реставрації з матеріалу Filtek Z 250 та 1 - з Charisma.

Підгрупа ІІ А за критерієм крайове забарвлення показала більш прийнятні клінічні результати у порівнянні з ІІ Б підгрупою. Оцінку „0” отримало 85,7% прямих відновлень з матеріалу Filtek Z 250 проти 75,5% - із матеріалу Charisma. 1 реставрація (1,9%) у ІІ Б підгрупі підлягала заміні.

При порівнянні ІІ А та ІІ Б підгруп за критерієм контактний пункт виявлено достовірне збільшення (р<0,05) кількості невдалих реставрацій у ІІ Б підгрупі. У цій же підгрупі в 90,6% випадків міжапроксимальний контакт був щільний, а 1,9% реставрацій потребували заміни. У ІІ А підгрупі ситуація виглядала краще - 53 (94,6%) відмінних реставрацій.

Кількість реставрацій, що підлягали переробці через виявлений вторинний карієс у підгрупі пломб з матеріалу Filtek Z 250 становила 1,8%, а у підгрупі пломб з матеріалу Charisma була у 2 рази більшою - 3,8%.

Стан тканин пародонту в пацієнтів з відновленнями, виконаними за прямою методикою, був достовірно гіршим порівняно з особами, які мали непрямі реставрації. Зокрема, у підгрупі ІІ А 26 реставрацій отримали оцінку „1” і 3 - оцінку „2”, у підгрупі ІІ Б - 31 і 7 відновлень відповідно.

Порівняння отриманих результатів оцінки фотополімерних реставрацій через два роки клінічної експлуатації показало, що кількість відмінних відновлень виконаних за непрямою методикою була достовірно вищою порівняно з прямою методикою (р<0,05). У свою чергу достовірно більша (р<0,05) кількість відмінних реставрацій спостерігалась у підгрупі пломб з матеріалу Filtek Z 250. Відповідно найвищий відсоток реставрацій, що потребували заміни за усіма критеріями діагностовано в підгрупі прямих відновлень з матеріалу Charisma.

Основними причинами незадовільного стану прямих реставрацій були: часткове руйнування реставрації, відсутність міжапроксимального контакту, крайове забарвлення та вторинний карієс.

Таким чином, порівняльний аналіз клінічної ефективності реставрацій з визначених фотополімерних матеріалів, виготовлених за прямою і непрямою методиками, дозволив встановити достовірно вищу якість непрямих композитних реставрацій, які навіть у віддалені терміни спостереження показали відмінні клінічні результати. Часткове відновлення з метою попередження подальших пошкоджень проведено лише у 5,3% непрямих реставрацій як з матеріалу Filtek Z 250, так і Charisma. Водночас, у пацієнтів з відновленнями виконаними за прямою методикою, часткової заміни потребували 7% реставрацій з Filtek Z 250 і 8,9% - з Сharisma, повної заміни - 10,5% і 17,8% пломб відповідно.

Отримані результати дають підставу стверджувати, що при використанні непрямих композитних відновлень для заміщення дефектів коронкової частини зубів у бічних ділянках, особливо в порожнинах ІІ класу за Блеком, виникає менша кількість ускладнень порівняно з пломбами. Отже, подовжується термін якісного функціонування реставрацій у порожнині рота та на довший час зберігаються зубні тканини, неминуча втрата яких спостерігається при кожному додатковому втручанні.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати експериментальних і клінічних досліджень та запропоновано нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування пацієнтів з дефектами твердих тканин бічних зубів шляхом експериментально-клінічного обґрунтування вибору методу реставрації фотополімерними композитними матеріалами з урахуванням їх фізико-механічних властивостей.

1. Виявлено, що якість крайового прилягання непрямих реставрацій до твердих тканин зуба є значно кращою, ніж у прямих реставраціях. При цьому ступінь проникності барвника вздовж краю вкладок з Filtek Z 250 і Charisma є однаковим (1,1 ± 0,32), але нижчим, ніж у вкладок з Dipol (1,2 ± 0,42). Найвищу щільність крайового прилягання серед прямих композитних реставрацій показали пломби з Filtek Z 250 (1,7 ± 0,67), а найнижчу - з Dipol (3,0 ± 1,15).

2. На підставі дослідження щільності прилягання тимчасових пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба виявлено, що найкращим ступенем крайового прилягання володіє Coltosol F (1,7 ± 0,67), дещо гіршим - Clip (2,1 ± 0,74), найгіршим - Multidentin (3,3 ± 0,83). Відмінність якісної щільності прилягання між матеріалами Coltosol F і Multidentin та Clip і Multidentin була статистично достовірною (р<0,05).

3. Експериментальні дослідження взірців різних мікрогібридних композитних матеріалів свідчать про збільшення їх мікротвердості у непрямих реставраціях. Найвищою твердістю володіє непряма реставрація з матеріалу Filtek Z 250 (119,83 кгс/мм²), а найнижчою - пряма реставрація з Dipol (41,7 кгс/мм²). Мікроструктура поверхні непрямих реставрацій є більш гомогенною (висота мікровиступів для матеріалів Charisma - 150 нм, Filtek Z 250 - 240 нм, Dipol - 390-450 нм), ніж у прямих реставрацій (180 нм, 380 нм і 445-520 нм відповідно). Найгладшими серед непрямих і прямих реставрацій є поверхні композитних матеріалів Charisma (35,6 нм і 40,1 нм) і Filtek Z 250 (42,6 нм і 44,5 нм), а найбільш шорсткою - матеріалу Dipol (76,4 нм і 82,8 нм).

4. Встановлено залежність фізико-механічних властивостей фотополімерних композитних матеріалів Filtek Z 250, Charisma і Dipol від методу полімеризації композиту. Температурна дополімеризація реставрацій з цих матеріалів покращує їх мікротвердість, поверхневу шорсткість і мікроструктуру.

5. За результатами віддаленого клінічного спостереження непрямі композитні реставрації показали вищу ефективність при відновленні дефектів твердих тканин бічних зубів порівняно з прямими. Через два роки після лікування відмінну якість виявлено в 94,7% вкладок як з матеріалу Filtek Z 250, так і з Charisma, у той час як відсоток пломб, що потребували заміни із цих матеріалів перевищував аналогічний показник для вкладок у 2 і 3,4 рази відповідно (р<0,05). Основними причинами незадовільного стану прямих реставрацій були: часткове руйнування реставрації, відсутність міжапроксимального контакту, крайове забарвлення та вторинний карієс.

6. Клінічне обстеження пацієнтів безпосередньо після лікування та у віддалені терміни підтверджує довготривалу експлуатаційну спроможність та доцільність використання непрямих композитних реставрацій для заміщення дефектів твердих тканин бічних зубів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Микиєвич Н. І. Переваги непрямих методик реставрації зубів / Н. І. Микиєвич // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 1. - С. 38-39.

2. Микиєвич Н. І. Результати вивчення міжщілинного проникнення при застосуванні тимчасових пломбувальних матеріалів / Н. І. Микиєвич // Современная стоматология. - 2008. - № 3. - С. 131-133.

3. Микиєвич Н. І. Вивчення щільності прилягання деяких фотополімерних пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба / Н. І. Микиєвич // Новини стоматології. - 2009. - № 1. - С. 83-85.

4. Порівняльна оцінка поверхневої шорсткості та мікроструктури різних мікрогібридних фотополімерних композитних матеріалів залежно від способу їх полімеризації / В. Ф. Макєєв, З. Ю. Готра, Н. І. Микиєвич, І. Г. Чучмай // Новини стоматології. - 2012. - № 2. - С. 84-89. (Здобувач провела виготовлення взірців, аналіз та узагальнення одержаних результатів, підготувала матеріали до друку).

5. Порівняльна оцінка мікротвердості різних мікрогібридних фотополімерних композитних матеріалів / В. Ф. Макєєв, З. Ю. Готра, Н. І. Микиєвич, К. Крупа // Український стоматологічний альманах. - 2012. - № 3. - С. 7-11. (Дисертант підготувала матеріали для дослідження, провела аналіз результатів та оформлення роботи).

6. Микиєвич Н. І. Порівняльне вивчення ступеня крайового прилягання різних видів пломб і вкладок / Н. І. Микиєвич // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних хворих». - Вінниця, 2003. - С. 49-50.

7. Микиєвич Н. І. Результати порівняльної оцінки ступеня крайового прилягання пломб і вкладок до твердих тканин зуба / Н. І. Микиєвич // Стоматологічні новини. - Львів, 2003. - Вип. 3. - С. 49-51.

8. Микиєвич Н. І. Експериментальне вивчення ступеня крайового проникнення барвника між реставрацією та тканинами зуба / Н. І. Микиєвич // Стоматологічні новини. - Львів, 2004-2005. - Вип. 4-5. - С. 95-96.

9. Микиєвич Н. І. Мікропротезування - альтернатива до прямого пломбування зубів / Н. І. Микиєвич // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології». - Івано-Франківськ, 2005. - С. 64-65.

10. Микиєвич Н. І. Результати вивчення ступеня крайового прилягання тимчасових пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба / Н. І. Микиєвич Н. І. // Стомат. новини. - Львів, 2006-2007. - Вип. 6-7. - С. 16-17.

11. Микиєвич Н. І. Експериментальне вивчення крайового прилягання деяких фотополімерних пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба / Н. І. Микиєвич // Стомат. новини. - Львів, 2008. - Вип. 8. - С. 248-251.

12. Микиєвич Н. І. Вивчення міжщілинного проникнення барвника при застосуванні тимчасових пломбувальних матеріалів / Н. І. Микиєвич // Тези науково-практичної конференції «Нові технології в стоматології». - Тернопіль, 2008. - С. 23-24.

13. Микиєвич Н. І. Результати вивчення ступеня проникності барвника під постійні та тимчасові пломби in vitro / Н. І. Микиєвич, О. Я. Микиєвич // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання стоматології сьогодення». - Тернопіль, 2010. - С. 36. (Здобувачем підготовлено та проведено дослідження, зроблено статистичну обробку одержаних результатів, підготовлено матеріали до друку).

14. Макєєв В. Ф. Експериментальне визначення щільності прилягання різних видів реставрацій до твердих тканин зуба / В. Ф. Макєєв, Н. І. Микиєвич // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції стоматологів «Застосування сучасних методів діагностики, лікування та профілактики в стоматології». - Ужгород, 2011. - С. 253-254. (Дисертант провела експериментальне дослідження, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зробила висновки, оформила тези).

15. Микиєвич Н. І. Клінічна оцінка якості відновлення дефектів коронок зубів пломбами та вкладками з композитних матеріалів / Н. І. Микиєвич, О. Я. Микиєвич // Матеріали 1-ї загально універ. науково-практ. конференції молодих вчених «Контроверсійні питання сучасної клінічної медицини». - Львів, 2011. - С. 90-91. (Здобувач провела клінічне обстеження пацієнтів, проаналізувала та узагальнила результати, підготувала тези до друку).

16. Hotra Z. Micro- and Nano- Techniques of Controlling Microhardness of Photopolymer Composite Materials for Use in Stomatology / Z. Hotra, V. Makeev, N. Mykyevych // Proceedings of the XI^th International Conference TCSET'2012 «Modern Problems of Radio Engineering, Telecommunications and Computer Science». - Lviv-Slavske, 2012. - S. 198-199. (Дисертантом проведено пошук та аналіз наукової літератури, узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки).

17. Investigation of Surface of Photopolymer Composite Materials for Dental Application Using Atomic Force Microscopy / Z. Hotra, V. Makeev, N. Mykyevych, L. Voznyak // Proceedings of the XI^th International Conference TCSET'2012 «Modern Problems of Radio Engineering, Telecommunications and Computer Science». - Lviv-Slavske, 2012. - S. 222-223. (Здобувач обґрунтувала актуальність проблеми, проаналізувала отримані дані та підготувала матеріал до друку).

18. Макєєв В. Ф. Клінічна оцінка віддалених результатів лікування дефектів коронкової частини бічних зубів різними видами композитних реставрацій / В. Ф. Макєєв, Н. І. Микиєвич // Матеріали науково-практичної конференції «Інноваційні технології в стоматології». - Тернопіль, 2012. - С. 30-31. (Дисертантом проведені клінічні дослідження, їх аналіз та зроблені висновки, підготовлено матеріал до друку).

...