Контрольна група

(n=20

Хлопчики

n=36

Дівчатка

n=27

Хлопчики

n=31

Дівчатка

n=18

Хлопчики

n=12

Дівчатка

n=8

10-89

66,67±7,97%

77,78±8,96%

45,16±9,09%

61,11±11,8

91,67±8,3

100 %

90-95

37,04±9,47%

18,52±7,62%

22,58±7,63%

22,22±10,08

8,33±8,33

-

95+

5,56± 3,87%

3,70±3,7%

32,26±8,53%

16,67±9,04%

-

-

Виявилося, що у хлопчиків частіше виникало підвищення артеріального тиску, як у І так і ІІ групах,але різниця не є достовірною (р>0,05) .

Таким чином, у дітей з ожирінням частіше, ніж у дітей з надмірною вагою виникали скарги на слабкість, головний біль, пітливість, підвищення рівня АТ. Також у цієї групи досліджуваних при об'єктивному обстеженні частіше виявляли стрії на шкірі стегон та живота, а аускультативно - приглушення серцевих тонів та систолічний шум на верхівці серця.

У осіб дитячого віку з ожирінням виявляються значно вищі рівні ЧСС та артеріального тиску. У дітей з надмірною вагою ці показники були також достовірно вищими, ніж у групі порівняння. Це свідчить про несприятливий вплив надлишку жирової тканини на ці показники вже в дитячому віці.

РОЗДІЛ VІ. СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ З ОЖИРІННЯМ ТА НАДМІРНОЮ ВАГОЮ ЗА ДАНИМИ ЛАБОРАТОРНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

З метою виявлення змін з боку серцево-судинної системи, нами було обстежено 63 дитини (група І) з надмірною вагою, 49 - з ожирінням (група ІІ) та 20 практично здорових дітей (контрольна група) відповідного віку та статі.

Усім дітям було проведене комплексне лабораторне обстеження, яке включало клінічне дослідження крові, біохімічне дослідження крові з дослідженням активності кардіоспецифічних ферментів та ліпідного спектра крові: холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів, індексу атерогенності.

При дослідженні клінічних аналізів крові патологічних змін не було виявлено ні в І, ні в ІІ групах.

В біохімічних аналізах крові були виявлені наступні зміни ліпідного спектру крові (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1

Показники ліпідного обміну у обстежених дітей, М±m

Показники	І група (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)
Холестерин, ммоль/л	3,82±0,05 рІ-ІІ<0,01 рІ-ІІІ<0,001	4,36±0,17 рІІ-ІІІ<0,001	3,39±0,1
ЛПНЩ, ммоль/л	2,7±0,08 рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ<0,05	3,23±0,11 рІІ-ІІІ<0,001	2,37±0,13
ЛПВЩ, ммоль/л	1,24±0,04 рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ<0,05	1,11±0,05 рІІ-ІІІ<0,05	1,49±0,09
Тригліцериди, ммоль/л	1,11±0,03 рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ>0,05	1,31±0,05 рІІ-ІІІ<0,001	1,02±0,06
ІА	2,32±0,12 рІ-ІІ>0,05 рІ-ІІІ<0,001	3,22±0,22 рІІ-ІІІ<0,001	1,98±0,16

Нами було виявлено, що у дітей з ожирінням визначалися достовірно вищі показники загального холестерину, ніж у осіб з надмірною вагою. Дані представників І і ІІ груп були достовірно вищі за показники групи контролю (p<0,001).

Рівень ЛПНЩ також був достовірно вищим у ІІ групі та становив 3,23 ммоль/л, тоді як у І групі - 2,7 ммоль/л, а в групі порівняння лише 2,37 ммоль/л (р<0,001). Достовірно нищими рівні ЛПВЩ були у І і ІІ групах, ніж у групі порівняння (р<0,05) . При чому, у дітей з надмірною вагою рівень ЛПВЩ був достовірно вищим, ніж у групі дітей з ожирінням (1,24 і 1,11 ммоль/л відповідно) (р<0,001). При дослідженні тригліцеридів крові не було виявлено достовірної різниці між показниками І групи та контрольної групи, проте є достовірна різниця між показниками ІІ групи та групи контролю - 1,31 і 1,02 відповідно (р<0,001). Індекс атерогенності виявився достовірно вищим у ІІ групі та складав 3,22 (р<0,001).

При дослідженні ферментів крові патологічних змін не виявили у жодній із груп (таблиця 6.2).

Таблиця 6.2

Стан ферментативної активності крові у обстежуваних дітей, М±m

Ферменти крові	І група (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)
АлАт, ммоль(г*л)	0,36±0,02	0,31±0,18	0,38±0,03
АсАт, ммоль(г*л)	0,31±0,01	0,32±0,02	0,27±0,02
КФК, ммоль(г*л)	22,43±1,46	23,45±1,66	23,13±2,82
ЛДГ, ммоль(г*л)	2,5±0,09	2,49±0,1	2,42±0,18

Виявилося, що при ожирінні та надмірній вазі немає достовірних змін активності ферментів крові, зокрема, кардіоспецифічних(p>0,05) .

Отже, виявлено достовірні атерогенні зміни ліпідного спектру крові, які є більш вираженими у дітей з ожирінням: достовірно вищі показники холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів, ІА. Це свідчить про більш виражені зміни ліпідного складу крові у дітей з ожирінням, ніж у осіб дитячого віку з надмірною вагою, що вказує на можливість швидкого та тяжчого атеросклеротичного ураження серцево-судинної системи та розвитку у майбутньому поширеного атеросклерозу судин, ІХС, інфаркту міокарда та мозкового інсульту. Як показало дослідження, вже за наявності надмірної ваги є значно вищий ризик атеросклеротичного ураження судин, ніж у здорових дітей.

РОЗДІЛ VІІ. СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ З ОЖИРІННЯМ ТА НАДМІРНОЮ ВАГОЮ ЗА ДАНИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

З метою оцінки стану серцево-судинної системи нами обстежено 112 дітей віком 6-17 років. Діти були поділені на дві групи: група І - 63 дитини з надмірною вагою, група ІІ- 49 дітей з ожирінням та 20 практично здорових дітей контрольної групи відповідного віку і статі.

Усім дітям було проведене комплексне клініко-інструментальне обстеження, яке включало в себе електрокардіографію (ЕКГ), кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою для оцінки вегетативного гомеостазу, ехокардіографію для аналізу морфологічних особливостей серця та серцевої діяльності та реоенцефалографію.

На ЕКГ (таблиця 7.1) виявлено синусову аритмію у 39,68 % дітей І групи і 51,02 % - у ІІ групі, тоді як у групі порівняння ця цифра становила лише 10%. Локальні порушення внутрішньошлуночкової провідності без його уповільнення були виявлені у 22,22 % , 32,65 %, і 5 % відповідно. Синдром ранньої реполяризації шлуночків зустрічався у 25,40 % дітей І групи , 30,61 % дітей ІІ групи і 20 % обстежуваних ІІІ групи. Порушення процесів реполяризації - 15,87 %, 22,45 % і 5 % відповідно у І, ІІ та ІІІ групах. Міграція суправентрикулярного водія ритму спостерігалася у 3,17 % дітей з надмірною вагою, і 10,2 % дітей з ожирінням, тоді як у групі порівняння таких змін не виявлено у жодної дитини. Екстрасистолії виявлені лише у 1,59 % обстежуваних І групи, тоді як у ІІ групі їх було 6,12 %, а у групі порівняння взагалі не було. НБПНПГ виявлена у 7,94 % дітей з надмірною вагою і у 22,45 % дітей з ожирінням, тоді як у групі порівняння не виявлялася. АV-блокада виявлялася лише у ІІ групі з частотою 4,8 %. Синусова тахікардія спостерігалася у 22,22 % дітей І групи і 24,49% ІІ групи, а у групі порівняння - лише у 5 %. Синусова брадікардія виявлена у 14,29 % досліджуваних з надмірною вагою, 16,33 % дітей з ожирінням і 5 % у групі порівняння. Горизонтальна вісь серця зустрічалася з частотою 11,11 % у І групі і у 20,41 % ІІ групи, тоді як у ІІІ групі лише у 5 %. У 20,41 % І групи виявлено горизонтальну електричну вісь серця ( ЕВС), тоді як у ІІ групі - у 11,11%, а у ІІІ -лише 5 %. Зміщення сегмента ST вище ізолінії більше ніж на 1 мм виявлено у 28,57 % дітей з І групи, і 12,7 % обстежуваних ІІ групи, тоді як у ІІІ групі - 0 %.

Таблиця 7.1

Показники серцевої діяльності дітей за даними ЕКГ, М±m

Зміни на ЕКГ	І група (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)
Синусова аритмія	*39,68±6,21 %	51,02±7,22 %	10,00±6,88 %
Порушення внутрішньошлуночкового проведення	#22,22±5,28 %	32,65±6,77 %	5,00±5,00 %
Синдром ранньої реполяризації шлуночків	25,40±5,53 %	30,61±5,20 %	20,00±9,18 %
Порушення процесів реполяризації	@15,87±4,64 %	22,45±6,02 %	5,00±5,00 %
Міграція суправентрикулярного водія ритму	3,17±2,33 %	10,20±4,43 %	-
Екстрасистолії	1,59±1,59 %	6,12±3,46 %	-
Блокади( НБПНПГ)	^7,94±3,43 %	22,45±6,02 %	-
АV-блокада	-	4,8±2,86 %	-
Синусова тахікардія	&22,22±5,28 %	24,49±6,21%	5,00±5,00 %
Синусова брадікардія	14,29±4,4 %	16,33±5,33 %	5,00±5,00 %
ЕВС горизонтальна	$11,11±5,33 %	20,41±5,82 %	5,00±5,00 %
Зміщення ST вище ізолінії більше ніж на 1 мм	?12,7±4,3 %	28,57±6,52 %	-
Примітка: *р достовірне (<0,01) - при зіставленні І та ІІ групи з групою порівняння, #р достовірне (<0,05) - при зіставленні І і ІІ груп з групою порівняння; @ р достовірне (<0,05) - при зіставленні ІІ групи і групи порівняння; ^ p достовірне (<0,05) - при зіставленні І і ІІ груп, &p достовірне (<0,05) - при зіставленні І групи і ІІ групи з групою порівняння; $р достовірне (<0,05) - при зіставленні ІІ групи і групи порівняння; ?p достовірне (<0,05) - при зіставленні І і ІІ груп.

Синусова аритмія, порушення внутрішньошлуночкового проведення, синусова тахікардія зустрічалася частіше у дітей з ожирінням (51,02 %, 32,65 % та24,49 % відповідно), ніж у дітей з надмірною вагою, але ця різниця не була достовірною. Проте ці показники у обох групах достовірно вищі, ніж у групі порівняння. Порушення процесів реполяризації, блокади , синусова тахікардія достовірно частіше виникали у ІІ групі (р<0,05). Горизонтальне положення електричної вісі серця (ЕВС) достовірно частіше зустрічається у дітей з ожирінням, що може свідчити про збільшене навантаження на ліві відділи серця. Зміщення сегмента ST вище ізолінії більше ніж на 1мм (котре може свідчити про наявність дегенеративних змін у міокарді [46]) достовірно частіше зустрічалося у дітей з ожирінням ніж у тих, що мали надмірну вагу. Синдром ранньої реполяризації шлуночків, міграція суправентрикулярного водія ритму, екстрасистолії, синусова брадікардія не були достовірними р>0,05.

Таким чином, електрокардіографічні зміни більш виражені у групі з ожирінням, ніж у І та ІІІ групах.

При Ехо-кардіографічному дослідженні були виявлені такі зміни (таблиця 7.2):

Таблиця 7.2

Ехо-КГ особливості у обстежуваних дітей, М±m

	І група (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)	р
Діаметр лівого шлуночка в діастолу, мм	45,32±0,62	51,35±0,57	41,65±0,93	<0,01
Діаметр лівого шлуночка в систолу, мм	26,07±0,41	29,16±0,52	24,8±0,65	рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ>0,05 ІІ-ІІІ<0,001
Правий шлуночок, мм	14,9±0,31	15,79±0,32	14,03±0,12	<0,05
Товщина задньої стінки лівого шлуночка в систолу,мм	13,05±0,28	14,42±0,35	12,87±0,18	рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ>0,05 ІІ-ІІІ<0,01
Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу, мм	10,44±0,18	10,87±0,18	9,04±0,15	<0,001
Діаметр лівого передсердя,мм	30,29±0,34	32,35±0,42	27,34±0,36	<0,001
Маса лівого шлуночка, г	189,45±5,7	211,43±4,96	140,8±3,75	<0,01
УО, мл	71,1±1,41	80,4±0,89	62,56±1,66	<0,001
КДО, мл	104,14±2,46	109,26±2,68	91,1±2,68	<0,01
КСО, мл	27,11±0,37	29,63±0,40	26,75±0,39	рІ-ІІ<0,001 рІ-ІІІ>0,05 ІІ-ІІІ<0,001

На Ехо-КГ було виявлено, що у дітей з ожирінням достовірно більші всі розміри порожнин камер серця, ніж у контрольній групі та у групі дітей з надмірною вагою. У представників І групи достовірно вищими, ніж у групі порівняння були всі досліджувані діаметри серця, крім систолічного діаметру лівого шлуночка. У дітей ІІ групи товщина задньої стінки лівого шлуночка як у систолу, так і в діастолу була достовірно вищою (14,42±0,35 мм, 10,87±0,18 мм), ніж у І та ІІІ групах. У І групі достовірно вищою, ніж у групі порівняння була лише товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу (10,44±0,18 мм) (р<0,05) .

Середній показник маси лівого шлуночка у дітей І групи складав 189,45±5,7, що достовірно менше, ніж у ІІ групі - 211,43±4,96. Обидва показники виявилися достовірно вищими, ніж у групі порівняння (140,8±3,75). Ударний об'єм був достовірно більшим у І та ІІ групах (71,1±1,41 мл та 80,4±0,89 мл), ніж у ІІІ групі 62,56±1,66 мл. Кінцеводіастолічний об'єм достовірно вищий у дітей з ожирінням (109,26 ±2,68), та надмірною вагою (104,14±2,46), ніж у дітей з групи порівняння (91,1±2,68). КСО виявився достовірно вищим у ІІ групі (29,63±0,4), тоді як у І групі він був не достовірним ( 27,11±0,37).

Таким чином, у досліджуваних І та ІІ групи є ознаки початку ремоделювання серцевого м'яза шляхом дилатації камер серця (переважно лівих) та гіпертрофії лівого шлуночка. Також виявлено збільшення насосної функції серця, що може бути наслідком гіпертрофії, впливів симпатикоадреналової системи, зростанням маси тіла та ОЦК.

Таблиця 7.3

Показники вегетативного гомеостазу у дітей досліджуваних груп, М±m

Показник	І група (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)	р
Mп, с	0,71±0,006	0,7±0,007	0,715±0,01	>0,05
ДX, с	0,26±0,007	0,22±0,006	0,29±0,01	<0,05
AMп, %	24,01±0,77	27,86±0,81	19,23±0,83	<0,001
ІН1, у.о.	82,13±2,54	93,38±2,87	64,76±1,62	<0,01
ІН2, у.о.	116,9±3,7	161,09±5,4	94,68±2,82	<0,001
ВР(ІН2/ІН1)	2,07±0,03	2,59±0,05	1,14±0,03	<0,001

Відсутність достовірних змін Мо у дітей І (0,71±0,006) та ІІ (0,7±0,007) груп відносно групи порівняння (0,715±0,01) свідчить про збереження активності синусового вузла. Достовірно нижчі величини ДX у групі дітей з ожирінням (0,22±0,006), ніж у І (0,26±0,007) та особливо у ІІІ (0,29±0,01) групах та водночас вищі показники AMп у групі ІІ (27,86±0,81), ніж у І (24,01±0,77) та ІІІ (19,23±0,83) групах вказує на переважання впливів симпатичної нервової системи та ослаблення парасимпатичних впливів. Достовірне підвищення ІН1(у горизонтальному положенні) до 93,38±2,87 ум. од. та ІН2 (стоячи) до 161,09±5,4 ум. од. у дітей ІІ групи, ніж у І групі дітей (81,13±2,54 ум. од. та 116,9±3,7 ум.од. відповідно) та у групі порівняння (64,76±1,62 ум. од. та 94,6±2,82 ум. од.) є свідченням більш вираженого напруження регуляторних механізмів організму у спокої і під час навантаження у дітей з ожирінням, ніж у дітей з надмірною вагою. Вегетативна реактивність у дітей І та ІІ груп була гіперсимпатикотонічною (2,07 і 2,59 відповідно).

Отже, ми виявили, що у дітей з ожирінням та надмірною вагою підвищуються впливи симпатоадреналової системи та знижуються парасимпатичні впливи, а вегетативна реактивність була гіперсимпатикотонічною. При чому, у дітей з ожирінням ці зміни виявляються достовірно вираженішими.

Таблиця 7.4

Показники мозкового кровообігу у досліджуваних дітей (РЕГ), М±m

Виявлені зміни	Ігрупа (надмірна вага) (n=63)	ІІ група (ожиріння) (n=49)	Група порівняння (n=20)	р
Знижене пульсове кровонаповнення	11,11±3,99 %	10,20±4,37 %	10,00±6,88 %	>0,05
Підвищене пульсове кровонаповнення	-	6,12±3,46 %	-	-
Асиметрія пульсового кровонаповнення	20,63±5,14 %	26,53±6,37 %	20,00±9,18 %	>0,05
Гіпертонус судин головного мозку	25,40±5,53 %	48,98±7,22 %	10,00±6,88 %	р 1-2>0,05 р 1-3>0,05 р 2-3<0,05
Гіпотонус судин головного мозку	14,29±4,44 %	12,24±4,73 %	15,00±8,19 %	>0,05
Утруднений венозний крововідтік	26,98±5,64 %	46,94±7,20 %	20,00±9,18 %	р 1-2>0,05 р 1-3>0,05 р 2-3<0,05

За результатами РЕГ не було виявлено достовірних змін пульсового кровонаповнення головного мозку, р>0,05. У групах дітей з ожирінням достовірно частіше виявлявся гіпертонус судин головного мозку (48,98±7,22%), ніж у І групі та групі порівняння (25,40±5,53 % та 10,00±6,88 %). Гіпотонус судин частіше виявлявся у контрольній групі (15±8,19 %), ніж у І та ІІ групах (14,29±4,44 % та 12,24±4,73 %), але цей показник був не достовірним, р>0,05. Утруднений венозний відтік достовірно частіше зустрічався лише у дітей з ожирінням - у 46,94±7,20 %, тоді як у дітей з надмірною вагою цей показник був не достовірним р>0,05. Таким чином, у дітей з ожирінням виявлені зміни мозкового кровотоку у вигляді гіпертонусу судин та утруднення венозного крововідтоку .

РОЗДІЛ VІІІ. АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

У зв'язку зі значною поширеністю та неухильним ростом серед населення світу, та в тому числі, серед дитячого населення, проблема ожиріння та надмірної ваги набуває все більшої актуальності. Медико-соціальне значення даної проблеми також полягає у тяжких наслідках ожиріння, патогенетичним зв'язком із серцево-судинними захворюваннями: ІХС, інфарктом міокарда, інсультом, атеросклерозом, артеріальною гіпертензію. Згідно з сучасними уявленнями, одним з факторів, що викликають розвиток кардіоваскулярних змін при ожирінні, є феномен інсулінорезистентності (ІР) та атерогенні зміни в ліпідограмі крові[74].

За даними ВООЗ, хвороби серцево-судинної системи досі займають перші місця у структурі причин смерті (малюнки 8.1) [59].

Мал. 8.1. 10 основних причин смертіу світі ( %, 2012р)

Патологічні зміни з боку серцево-судинної системи починають з'являтися вже у дитячому віці і корелюють з надмірним вантажем жирової тканини [4]. Враховуючи те, що у 50% випадків ожиріння у дітей переходить в доросле ожиріння, стає очевидною потреба його ранньої діагностики та лікування у дітей.

Метою нашої роботи було вивчити клініко-функціональні та епідеміологічні особливості дитячого ожиріння в Сумській області, виявити зміни з боку серцево-судинної системи у дітей, що страждають на дану патологію.

Робота виконана у Медичному інституті СумДУ на кафедрі педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії та дитячих інфекцій (завідувач кафедри, професор, д.м.н. Сміян О.І.). Для оцінки стану поширеності та захворюваності на ожиріння серед дітей Сумської області та виявлення тенденцій даної проблеми, ми використовували дані інформаційно-аналітичного відділу Сумської міської дитячої клінічної лікарні ім. св. Зінаїди про розповсюдженість та захворюваність дітей на ожиріння в Сумській області.

Нами виявлене зростання поширеності ожиріння серед дітей (на 5,79 % абсолютного числа хворих на ожиріння та на 16,9 % показника поширеності на 1000 дітей порівняно з 2008 роком), збільшення абсолютного числа дітей, що перебувають на «Д-обліку» на 15,61 % та на 27,72 % показника на 1000 дітей.

Лідерами стали переважно великі райони: Сумський, Липоводолинський, Шосткінський, Роменський. Найменш розповсюджене дитяче ожиріння у Путивльському, Недригайлівському, Глухівському та Білопільському районах.

Такий розподіл між районами на нашу думку виявився через те, що у великих містах та районах рівень життя населення вищий, більш доступні продукти харчування, особливо популярні серед дітей висококалорійні солодощі, напої та ін. Також у таких районах часто населення веде малорухливий спосіб життя. Ще однією причиною більшої поширеності ожиріння у дітей великих міст та районів може бути вища якість діагностики, більші можливості медичних установ. Відмічається тенденція до зростання ожиріння у дітей Сумської області, що відповідає загальноукраїнській та світовій тенденції.

З метою оцінки стану серцево-судинної системи, ми обстежили 112 дітей з ожирінням та надмірною вагою віком від 6 до 17 років, що були під наглядом в педіатричному відділенні Сумської міської дитячої клінічної лікарні в період з 2008 по 2013 рік .

Групу І складали діти, що мали надмірну вагу (63 чоловік - 66,25 %).

Групу ІІ - особи дитячого віку з ожирінням (49 чоловік - 43,75 % ).

Групу порівняння склали 20 практично здорових дітей.

Хоч більшість авторів вважає, що до ожиріння та надмірної ваги більш схильні дівчатка, у нашому дослідженні частіше патологію жирової тканини мали хлопчики (59,82±4,65 %), ніж дівчатка (40,18±4,65 %).

Серед дівчаток 18(60 %) мали ожиріння і 27(40 %) - надмірну вагу. Серед хлопчиків- 31(53,73 %) і 36 (46,27 %) відповідно. Відсоткове співвідношення за статтю було не достовірним.

Середній вік обстежуваних дітей становив 13,1± 0,24 роки.

Частота ожиріння та надмірної ваги залежала від віку.

Серед дітей з надмірною вагою 30,16±5,83 % були віком 6-11 років, і 69,84±5,83 %- 12-17 років. У дітей з ожирінням - 14,29±5,05% та 85,71±5,05% відповідно. Пік розвитку надмірної ваги припадає на 12-14років. Пік частоти ожиріння припадає на 13-14 років, потім поступово знижується до 15-17 років.



Мал. 8.2. Віковий розподіл дітей з надмірною вагою

Мал. 8.3. Віковий розподіл дітей з ожирінням

Отже, значна частота надмірної ваги та ожиріння припадає на пубертатний вік, що може свідчити про вплив нейроендокринних змін під час статевого дозрівання та особливу вразливість жирового обміну у період інтенсивного росту організму.

Встановлено, що розвитку ожиріння та надмірної ваги у дітей сприяють:

- спадковість: наявність ознак ожиріння чи надмірної ваги у одного чи двох батьків, при чому, у дітей, у яких одночасно двоє батьків мали патологію ваги, достовірно частіше зустрічаються ожиріння та надмірна вага;

- малорухомий спосіб життя, зокрема, низька фізична активність та тривале сидіння за персональним комп'ютером, чи телевізором;

- часте відвідування закладів мережі швидкого харчування( більше 1 разу на тиждень);

- раннє штучне вигодовування (до 6 місяців);

- маса тіла при народженні вище 3500 г.

Мал. 8.4. Предиктори дитячого ожиріння

Скарги з якими зверталися діти були різноманітними. Цікаво, що відсоток пацієнтів, які не мали скарг був вищим серед дітей з надмірною вагою (76,19 %), ніж у тих, що мали ожиріння (51,2 %). Осіб дитячого віку з ожирінням частіше, турбували слабкість (42,86 %), головний біль (36,73%), болі у серці (14,29 %), підвищення артеріального тиску (18,37 %). У групі з надмірною вагою такі скарги зустрічалися рідше ( малюнок 8.5, 8.6).

Об'єктивно у 51,02 % дітей з ожирінням та у 26,98 % з надмірною вагою визначався гіпергідроз долонь, стрії (у 30,61 % та у 17,46 % відповідно), аускультативне приглушення серцевих тонів(63,27 % та 39,68 %), систолічний шум на верхівці (38,78 % та 23,81 %), тахікардія ( 20,41 % та 12,7 %).



Мал.8.5. Частота скарг у дітей

Мал. 8.6. Частота скарг у дітей з надмірною вагою з ожирінням

Нами було встановлено, що діти з ожирінням схильні до підвищення артеріального тиску, при чому, його рівні були значно вищими, ніж у дітей з надмірною вагою. АТ, що відповідає предгіпертензії був у 22,45% дітей з ожирінням та 23,81 % з надмірною вагою , що достовірно більше, ніж у групі порівняння, 5 %(р<0,05) . Відсоток дітей із АТ, вищим 95 перцентилі (26,53 %) достовірно був вищим у дітей з ожирінням, ніж у дітей з надмірною вагою (4,76 %) (р<0,01). У контрольній групі таких дітей не було.

При дослідженні ліпідного обміну, було виявлено достовірно вищі атерогенні зміни крові дітей з ожирінням порівняно з І групою та групою порівняння: холестерин 4,36±0,17ммоль/л, ЛПНЩ - 2,32±0,11ммоль/л, ТГ-1,31±0,05 ммоль/л, ІА - 3,22±0,22. У дітей І групи достовірно вищими, ніж у групі порівняння (хоча значно нижчими, ніж у ІІ групі) були рівні холестерину - 3,82±0,05ммоль/л, ЛПНЩ - 2,7±0,08 ммоль/л. Рівні ІА і ТГ у пацієнтів цієї групи були не достовірними. Показники ЛПВЩ у І та ІІ групах були достовірно нищими, ніж у групі порівняння.

Мал. 8.7. Показники ліпідного спектру крові у обстежуваних дітей

У результаті аналізу даних ЕКГ було встановлено, що у ІІ групі обстежуваних достовірно частіше зустрічається синусова аритмія, порушення процесів реполяризації, блокади провідності, синусова тахікардія ( при чому, значно частіше (р<0,05). Горизонтальне положення ЕВС, котре свідчить про збільшене навантаження на лівий шлуночок (ЛШ), достовірно частіше зустрічається у дітей з ожирінням, а у І групі отримана різниця не була достовірною. Зміщення сегмента ST вище ізолінії більше ніжна 1мм (свідчить про дегенеративні зміни у міокарді) достовірно частіше зустрічалося у дітей з ожирінням ніж у тих, що мали надмірну вагу, а у контрольній групі взагалі не виявлялося. Синдром ранньої реполяризації шлуночків, міграція суправентрикулярного водія ритму, екстрасистолії, синусова брадікардія не виявилися достовірними.

При аналізі КІГ, ми виявили, що у дітей з ожирінням підвищуються впливи симпатоадреналової системи та знижуються парасимпатичні впливи, а вегетативна реактивність була гіперсимпатикотонічною. Треба зазначити, що у осіб з надмірною вагою також спостерігалися такі зміни, хоча вони були менш вираженими. Отримані результати свідчать про зниження адаптаційно-компенсаторних механізмів регуляції роботи серця і вегетативні порушення у обстежуваних.

Аналіз даних Ехо-КГ допоміг виявити у нашому дослідженні ознаки початку ремоделювання міокарда у дітей з ожирінням, про що свідчить збільшення таких розмірів, як діаметр лівого шлуночка в систолу та діастолу, товщина задньої стінки лівого шлуночка в систолу та діастолу, діаметр лівого передсердя та правого шлуночка, маса лівого шлуночка порівняно з такими даними у групі порівняння та групі дітей з надмірною вагою. Збільшення показників діаметрів камер серця свідчить про дилатаційні зміни, а зростання маси лівого шлуночка та товщини задньої стінки лівого шлуночка - про гіпертрофічні зміни (малюнки 8.9, 8.10). Виявлено також підвищення насосної функції серця, зростання ударного об'єму ( малюнок 8.9, 8.10).

Мал. 8.8. Розміри серця у дітей досліджуваних груп за даними Ехо-КГ



Мал. 8.9. Маса міокарда лівого шлуночка у обстежуваних за даними Ехо-КГ

Мал. 8.10. Дані об'ємів серця у дітей за даними Ехо-КГ

За результатами РЕГ у дітей з ожирінням достовірно частіше виявлявся гіпертонус судин головного мозку (48,98±7,22 %), ніж у групі порівняння та групі дітей з надмірною вагою (10,00±5,53 % та 25,40±5,53 %). У осіб з ожирінням також достовірно частіше, ніж у групі порівняння виявляється утруднений венозний відтік (46,94±7,20 %). Тобто, у дітей з ожирінням виявляються ознаки дисфункції мозкового кровообігу. У дітей І групи достовірних відмінностей від даних контрольної групи не виявлено.

ВИСНОВКИ

1. У Сумській області спостерігається тенденція до зростання захворюваності на дитяче ожиріння та збільшення поширеності даної патології на 16,9 % порівняно з 2008 роком. Найбільший рівень захворюваності спостерігається у дітей Сумського (6,3 ‰), Липоводолинського (6 ‰), Шосткінського (5,4 ‰), Роменського районів (5,1 ‰).

2. Основними предикторами дитячого ожиріння є спадковість, маса тіла при народженні вище 3500г, малорухомий спосіб життя, раннє штучне вигодовування, препубертатний та пубертатний вік, часте відвідування закладів мережі швидкого харчування.

3. Серед суб'єктивних симптомів у клінічній картині дитячого ожиріння переважали слабкість (42,9 %), головний біль (36,7 %), болі у серці (14,3 %), серцебиття (10,2 %). Об'єктивно часто спостерігали приглушеність серцевих тонів (63,3 %), систолічний шум на верхівці серця (38,8 %), наявність стрій на шкірі стегон та живота (30,6 %), тахікардію (20,4 %), пітливість (20,4 %), підвищення артеріального тиску (18,4 %). 51,2 % дітей з ожирінням та більше 74 % з надмірною вагою взагалі не мали скарг.

4. У пацієнтів дитячого віку з ожирінням виявлено збільшення рівнів загального холестерину (на 22,25 %), ЛПНЩ (на 26,63 %), ТГ (на 22,14 %), ІА (на 38,51 %) та зниження ЛПВЩ (25,5 %) порівняно з групою контролю (p<0,05). У дітей з надмірною вагою спостерігали достовірне збільшення загального холестеріну, ЛПНЩ та зменшення ЛПВЩ (p<0,05).

5. У пацієнтів з ожирінням порівняно з групою контролю частіще спостерігали синусову аритмію, тахікарадію, порушення внутрішньошлуночкового проведення, процесів реполяризації, горизонтальну ЕВС (p<0,05); порівняно з групою осіб з надмірною вагою - збільшення частоти порушень провідності та зміщення сегменту ST вище ізолінії більш ніж на 1 мм (p<0,05). У дітей з ожирінням виявлена гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність (ВР =2,59±0,05).

На противагу групі порівняння розміри серця, а саме діаметри ЛШ, ПШ, ЛП, товщина задньої стінки ЛШ в систолу та діастолу, маса міокарда ЛШ, УО, КДО, КСО хворих на ожиріння збільшені (p<0,05). У осіб з надмірною вагою тіла зафіксовано зміни діаметру та товщини задньої стінки ЛШ лише в діастолу, діаметри ЛП, ПШ, маси міокарда, УО, КДО (p<0,05).

У пацієнтів з ожирінням діагностовано гіпертонус судин головного мозку та затруднений венозний крововідтік (p<0,05). У дітей з надмірною вагою достовірних змін мозкового кровообігу не виявлено.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою профилактики ожиріння необхідно рекомендувати фізичні вправи, дієтичне харчування дітям, батьки яких мають надмірну вагу чи ожиріння, а також народженим з масою тіла більше 3500 г та дітям, які були переведені на штучне вигодовування до 6 міс.

2. З метою ранньої діагностики ожиріння та надмірної ваги у дітей, необхідно обов'язково усім дітям проводити антропометричне обстеження та вираховувати ІМТ з наступним порівнянням отриманих даних з центильними таблицями. Особливо ретельно проводити дані обстеження у вище зазначеного контингенту.

3. Пропонується посилити санітарно-просвітницьку роботу з батьками та Педагогами у дитячих навчальних закладах Сумського, Липоводолинського, Шосткінського, Роменського районів щодо усунення можливих предикторів ожиріння.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Литюга, Я. В. Вивчення динаміки поширеності та захворюваності на ожиріння серед дітей Сумської області / Я. В. Литюга, І. В. Спільна ; Наук. кер. О. І. Сміян // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 16-18 квітня 2014 р. / М.В. Погорєлов. -- Суми : СумДУ, 2014. -- С. 185.

2. Литюга, Я. В. Зв'язок між тривалістю грудного вигодовування, масою при народженні та виникненні ожиріння у дітей / Я. В. Литюга, І. В. Спільна ; Наук. кер. О. І. Сміян // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 16-18 квітня 2014 р. / М.В. Погорєлов. -- Суми : СумДУ, 2014. -- С. 186.

3. Литюга, Я. В. Стан серцево-судинної системи у дітей, що часто хворіють на гострі респіраторні захворювання / Я. В. Литюга, І. В. Спільна; Наук. кер. О. І. Сміян // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 16-18 квітня 2014 р. / М.В. Погорєлов. -- Суми : СумДУ, 2014. -- С. 202.

4. Овечкіна, Я.В. Показники ліпідного обміну у дітей з надмірною масою та ожирінням / Я. В. Овечкіна, В. О. Бугаєнко, О. А. Лазебник // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 23-24 квітня 2015 р. / М.В. Погорєлов. -- Суми : СумДУ, 2015. -- С. 256.

5. Овечкіна, Я.В. Показники артеріального тиску у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням / О. Г. Васильєва, Я. В. Овечкіна, О. І. Сміян // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 23-24 квітня 2015 р. / М.В. Погорєлов. -- Суми : СумДУ, 2015. -- С. 238.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова К.М. Клінічна кардіологія: У 2т / К. М. Амосова. - Т.2 - К.: Здоров'я, 2002. - 992с.

2. Тяжка О.В. Педіатрія : підручник / О. В. Тяжка, А. О. Андрущук, Н. Г. Горовенко та ін. ; За ред. О.В. Тяжкої. -- 3-тє вид. -- Вінниця : Нова книга, 2009. -- 1136 с.

3. Педиатрия: национальное руководство: в 2-х т. / Баранов А.А., Блохин Б.М., Буслаева Г.Н. Под ред. А.А. Баранова. - Т.1 - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009.-1024 с.

4. Педиатрия: национальное руководство: в 2-х т. / Баранов А.А., Блохин Б.М., Буслаева Г.Н. Под ред. А.А. Баранова. - Т.2 - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009.-1024 с.

5. Педіатрія : нац. підручник: у 2-х т. / Н. В. Алексеєнко, В. В. Бережний, Г. В. Бекетова та ін. ; За ред. В.В. Бережного. -- Т.2. -- К. : Асоціація педіатрів України, 2013. -- 1024 с.

6. Педіатрія: нац. підручник: у 2-х т. / Н. В. Алексеєнко, В. В. Бережний, Г. В. Бекетова та ін. ; За ред. В.В. Бережного. -- Т.1. -- К. : Асоціація педіатрів України, 2013. -- 1024 с.

7. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. Учеб. Заведений ІІІ-ІV уровней аккредитации.-3-е изд. - Харьков: Фолио, 2006. - 1125 с.

8. Майданник В. Г. , Сміян О.І., Бинда Т.П., Савельєва-Кулик Н.О. Вегетативні дисфункції у дітей -- Суми : СумДУ, 2014. -- 186 с.

9. Майданник В. Г. , Сміян О.І., Бинда Т.П., Савельєва-Кулик Н.О. Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей : навч. посіб. -- Суми : СумДУ, 2013. -- 173 с.

10. Мощич П.С., Марушко Ю.В. Кардіологія дитячого і підліткового віку. - К.: Вища шк., 2006. - 422 с.

11. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. -М.: ГЭОТАР-МЕД., 2003. - 143С.

12. Детская кардиология и ревматология: Практическое руководство; под ред. Л.М. Беляевой.- М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2011.- 584 с.

13. Леонтьева И.В. Лекции по детской кардиологии. М.: Медпрактика, 2005. - 536 с.

14. Москаленко В.Ф., Гульчій О.П, Голубчиков М.П., Пєдощук В.О., Лєкан В.М.та ін. Біостатистика К.: Книга плюс, 2009. - 184 с.

15. Пєший, М. М., Сміян О.І. Кардіологія дитячого віку : навч. пос. Ч.1. -- Полтава - Суми : ТОВ "Укрпомторгосервіс", 2003. -- 256 с.

16. Казак С.С. Сучасні аспекти дитячої та підліткової кардіології / С.С. Казак // Український медичний часопис. - 2003. - №5 (37).- С. 41-44.

17. Нагорная Н. В. Ожирение у детей: актуальные вопросы терапии / Н. В. Нагорная // Здоров'я України. - 2013. -№20.- С33.

18. Щербакова М. Ю. Ожирение у детей / М. Ю. Щербакова, Г. И. Порядина, Е. А. Ковалева // Лечащий врач. - 2010. - № 9. - С 1-6.

19. Москаленко Ю. А. Вигодовування дітей 1 року життя / Ю. А. Москаленко, В. В. Шевченко, О. І. Сміян // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини : VII підсумкова науково-практична конференція медичного факультету / Відп. ред. В. Е. Маркевич. -- Суми : СумДУ, 1999. -- С. 183.

20. Гинзбург М. М., Крюков Н. Н. Ожирение. Влияние на развитие метаболического синдрома. Профилактика и?лечение. - М.: Медпрофилактика-М, 2002. - 127 с.

21. Родионова Т. И. Ожирение - глобальная проблема современного общества / Т. И. Родионова, А. И. Тапеева// Фундаментальные исследования. - 2012. - № 12-13. - С. 132-136.

22. Эндокринология / П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И. Комисаренко, А.М. Приступюк; под ред. П.Н. Боднара. - Винница: Нова книга, 2007. - 344 с.

23. Боднар П.М. , Михальчишин Г.П., Пешко А.О. Ожиріння (лекція) / П.М. Боднар, Г.П. Михальчишин, А.О. Пешко // Сімейна медицина. - 2008. - №1. - С. 82-85.

24. Фадеенко Г. Д. Ожирение как проблема клинической медицины / Г. Д. Фадеенко, Л. В. Масляева // Ліки України . - 2009. - № 6 (132).-С. 31-37.

25. Европейская министерская конференция ВОЗ по борьбе с ожирением: отчет о работе конференции / Всемирная организация здравоохранения. - Стамбул, 15-17 ноября 2006 г . - 21 с. [електронні ресурси] / Режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/96461/E90143R.pdf

26. Мировая статистика здравоохранения 2014 г.: значительный рост продолжительности жизни: выпуск новостей / Всемирная организация здравоохранения. - Женева, 15 мая 2014 г. [електронні ресурси] / Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/world-health-statistics-2014/ru/

27. Шадрин С. А. Ожирение у детей / С. А. Шадрин, А. В. Статова, Т. Е. Привалова // Педиатрия. - 2013. - № 4.

28. Дианов О. А. Нарушения функционального состояния сердечно-сосудистой системы и метаболизма у детей с ожирением / О.А. Дианов, С. Ф. Гнусаев, Д. А. Иванов, Б. Н. Яковлев, Б. А. Горшкова, Ю. С. Филлипова // Педиатрия.- 2007.- Том 86, №3. - С.32-34.

29. Павлишин Г. А. Сучасні підходи до діагностики дитячого ожиріння /

Г. А. Павлишин, В. Б. Фурдела, О. Я. Самсон // Фундаментальні дослідження. - 2012. - № 2-3 (26-27). - С. 47-51.

30. Фадеенко Г. Д. Ожирение и риск сердечно-сосудистых заболеваний /

Г. Д. Фадеенко, А. Е. Гриднев // Ліки України. - 2009. - № 7 (133) . - С. 55-64.

31. Беловол А. Н. К вопросу о коррекции факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний у детей и подростков / А. Н. Беловол,

И. И. Князькова, Т. М. Фролова // Педіатрія. - 2012.- № 3. - С 17-19.

32. Наказ Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ) № 254 від 27.04.2006. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія".

33. Большова О. В. Ожиріння в дитячому та підлітковому віці /

О. В. Большова // Здоров'я України. - 2008. - № 1(18). - С. 50-53.

34. Величко В. І. Нові методичні підходи в діагностиці ожиріння в дітей /

В. І. Величко // Здоровье ребенка . - 2012. - № 2(37).

35. Hainer Voejtech. Ожиріння - епідемія ХХІ століття : сучасний погляд на проблему / Voejtech Hainer // Внутренняя медицина . - 2009. - № 4(16).

36. Public Health England. Measuring and interpreting BMI in Children

[електронні ресурси] / Режим доступу: http://www.noo.org.uk/NOO_about_obesity/measurement/children .

37. Коваленко В. Н. Керівництво по кардіології : в 3 т. / В. Н. Коваленко - Т.3 - К.: МОРИОН, 2008. - 1424с.

38. Лупаніо В. П. Ожиріння як фактор ризику розвитку серцево-судинних катастроф / В. П. Лупаніо // Кардіологія.- 2011. - № 5 (24). - С 35- 38.

39. Животова В. А. Реоэнцефалографическое исследование асимметрии мозкового кровотока у детей 8-11 лет в покое и при выполнении информационной нагрузки / В. А. Животова, Н. В. Воронова // Педагогический институт Южного федерального университета. - 2012.- № 4.- С. 22-29.

40. Мутовкина Т.Г. Состояние мозкового и внемозгового кровообращения у детей и подростков с церебральным параличом в динамике релаксационного оздоровления / Т. Г. Мутовкина, Г. А. Шорин // Вестник Южно-Уральского государственного университета. - 2008. - № 19(199). - С. 21-25.

41. Леженко Г. А. Факторы формирования артериальной гипертензии у детей с ожирением/ Г. А. Леженко, К. Д. Гладун, Е. Е. Пашкова // Дитячий лікар. - 2011.- №3. - С. 23-34.

42. Павлишин Г. А. Вплив метаболічних зрушень на розвиток артеріальної гіпертензії у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням / Г. А. Павлишин, К. В. Козак // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. -- 2013. -- Т. 1, № 2. -- С. 243-247.

43. Токарчук Н. І. Раціональне харчування дітей раннього віку крок до профілактики надмірної маси тіла та ожиріння / Н. І. Токарчук, Є. В. Тимчук // Перинатология и педиатрия. -- 2010. -- № 3. -- С. 61-63.

44. Клініко-параклінічна характеристика метаболічних порушень у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням : автореферат... канд. мед. наук, спец.: 14.01.10 - педіатрія / К. В. Козак. -- Тернопіль : Тернопільський держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського, 2014. -- 21 с

45. Наказ Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ) № 802 від 13.09. 2013 р. «Критерії оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку».

46. Нетяженко В. З. Структурні зміни міокарда при хронічній серцевій недостатності ІІ функціонального класу на тлі надлишкової маси тіла та абдомінального ожиріння / В. З. Нетяженко, П. П. Бідзілля // Запорізький медичний журнал .- 2014. - № 2(83) . - С. 22-25.

47. Сміян О. І., Ємець О. М., Сай В. П. Проблеми природного вигодовування дітей до року в м. Суми // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, 19-21 квітня 2006 р. -- Суми : СумДУ, 2006. -- С. 76.

48. Задоиченко В.С. Основные особенности нормальной ЭКГ у детей / В. С. Задоиченко, Г. Г. Шехян, А. М. Щикота , А. А. Ялымов // Здоровый ребенок. - 2013. - № 3. - С 19-27.

49. Lang T. A., Secic M. How to report statistics in medicine. - Philadelphia: American college of physicians . 2006. - 408 р.

50. Livingstone B. Epidemiology of childhood obesity in Europe // Eur J Pediatr -
2010. - № 159 . - 14-34 р.

51. World Health Organization - Noncommunicable Diseases (NCD) Country Profiles, 2014.

52. Park M. K. The Pediatric Cardiology Handbook. - 4th ed. - Mosby, 2009. - 452 p.

53. Kadzmarzyk P. T. Epidemiology of obesity // CMAJ. - 2007. - № 176 . - P. 18-20.

54. Kadzmarzyk P. T., Janssen I., Morisson K.M., Tremblay M.S.Classification of overweight and obesity in children and adolescents // CMAJ. - 2007. - № 176 . - P. 27-32.

55. Kadzmarzyk P. T. Chanoine J-P. Clinical evaluation of obese children and adolescents // CMAJ. - 2007. - № 176 . - P. 45-49.

56. Dent R., Vallis M., Hramiak I., Francis J.A. Role of the health care team in the evaluation and management of obesity // CMAJ. - 2007. - № 176 . - P. 49-53.

57. McTeer H. Fat, Young, and Poor: Why Breastfeeding Is a Critical Weapon in the Fight Against Childhood Obesity // Breastfeeding Medicine. -- 2012. -- Vol. 7, № 5. -- P. 235-236.

58. Taheri S; The link between short sleep duration and obesity: we should recommend more sleep to prevent obesity // Archives of Disease in Childhood. - 2006. - № 91. - Р. 881-884.

59. Orsi CM, Hale DE, Lyncj JL. Pediatric obesity epidemiology. Curr. Opinion in Endocr // Diabetes&Obesity. 2011; 18: 14-20.

60. World Health Organization. Childhood overweight and obesity; World Health Organization.

61. American Academy of Child and Adolescent Psychiatry/ Obesity in children and teens // Facts for families. - 2011. -№ 79(3-11). - Р. 11-13.

62. Зелінська Н. Б. Стан надання спеціалізованої допомоги дітям з ендокринною патологією в Україні у 2008 році / Н. Б. Зелінська, С. І. Осташко, С. Г. Руденко // Международный эндокринологический журнал . - 2009. - № 5(23).

63. Зелінська Н. Б. Стан надання спеціалізованої допомоги дітям з ендокринною патологією в Україні у 2010 році / Н. Б. Зелінська, С. І. Осташко, С. Г. Руденко // Международный эндокринологический журнал . - 2011. - № 3(35).

64. Abel ED, Litwin SE, Sweeney G. Cardiac remodeling in obesity // Physiol Rev . - 2010.- VOL 3, N 3 - Р.389-419.

65. Sturm R. Childhood obesity - what we can learn from existing data on societal trends? // Preventing chronic diseases. - 2005. - Vol. 2 (1). - P. 12.

66. Peeters A., Barendregt J. J., Willenkens F. et al. Obesity in adulthood and its consequences for life expectancy: a lifetable analysis // Ann. Intern. Med. -- 2003. -- Vol. 138. -- P. 24-32.

67. Grundy S. M. A changing paradigm for prevention of cardiovascular disease: emergence of the metabolic syndrome as a multiplex risk factor / S.M. Grundy // Eur. Heart J. -- 2008, Suppl. 10 (Suppl. B). -- B16-B23.

68. Vos M. B., Welsh J. Childhood obesity: update on predisposing factors and prevention strategies / Vos M.B., Welsh J. // Curr. Gastroenterol. Rep. -- 2010. -- № 12(4). -- P. 280-287.

69. Zimmet P., Alberti G. The metabolic syndrome in children and adolescents / Zimmet P., Alberti G. // Lancet. -- 2007. -- 369. -- 2059-2961.

70. Bagry H. S. Metabolic syndrome and insulin resistance / H.S. Bagry, S. Raghavendram, F. Carli // An esthesiology. -- 2008. -- Vol. 108 (3). -- P. 506-523.

71. Barlow S. E. and the Expert Committee. Expert committee recommendations regarding the prevention, assessment, and treatment of child and adolescent overweight and obesity: summary report // Pediatrics. -- 2007. -- 120, Suppl. Dec. -- S164-S192.

72. Growth velocity based on weight, length and head circumference. Geneva // Bulletin of the World Health Organization. -- 2007. -- 85. -- 660-7.

73. Wethington H. R. Physician practices related to use of BMI-for-age and counseling for childhood obesity prevention: A cross-sectional study / Wethington H. R., Sherry B., Polhamus B // BMC Fam. Pract. -- 2011. -- 12. -- Р. 80.

74. Vos M. B., Welsh J. Childhood obesity: update on predisposing factors and prevention strategies // Curr. Gastroenterol. Rep. -- 2010. -- № 12(4). -- P. 280-287.

Размещено на Allbest.ru

...