Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Експериментальне обґрунтування клінічного застосування нової мазі «Філетол» для лікування ран та опіків

14.03.05 - фармакологія

Харків-2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ЦНДЛ Національного фармацевтичного університету МОЗ України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна, Національний фармацевтичний університет, МОЗ України (м. Харків), завідувачка ЦНДЛ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Штриголь Сергій Юрійович, Національний фармацевтичний університет, МОЗ України (м. Харків),

завідувач кафедри фармакології доктор медичних наук, професор

Мамчур Віталій Йосипович, ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", завідувач кафедри фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки

Захист відбудеться « 19 » квітня 2012 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.03 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий « » березня 2012 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради Т.С.Сахарова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою сучасної клінічної хірургії є локальні гнійно-запальні захворювання та післяопераційні ускладнення, які зустрічаються у 30-60% хірургічних хворих (Алексеев В.С., 2003; Лещенко И.Г., 2003; Гостищев В.К., 2004; Хаджиева З.Д. и соавт., 2010). Кількісні показники цієї патології досить часто обумовлені резистентністю ранової інфекції до лікарських засобів як системного, так і місцевого застосування (Павлова Н.В., 2000; Плечев В.В. и соавт., 2003; Шевченко В.С., Шевченко С.В., 2003; Абаев Ю.К., 2006; Хворостов Е.Д. и соавт., 2008).

При лікуванні ран та їх інфекційних ускладнень поряд з хірургічною обробкою та системною терапією, важлива роль відводиться місцевому медикаментозному лікуванню під пов'язкою. Даний метод є технічно простим і доступним завдяки безпосередньому лікувальному впливу на місце ураження (Багирова В.Л. и соавт., 2002; Шеремета Л.М. та співавт., 2002; Глубокова И.Б., Влова Л.Т., 2005). На даний час в арсеналі хірургічної практики є чимало препаратів у вигляді м'яких лікарських форм (МЛФ), представлених здебільшого мазями, що є зручною та технологічно вигідною лікарською формою (Багирова В.Л. и соавт., 2002; Гаврилин М.В., Подлужная А.В., 2002; Перцев И.М. и соавт., 2003; Крутиков М.Г., 2006). Для відповідності основним медико-біологічним вимогам, ранозагоювальні мазі повинні виявляти багатоспрямовану дію на патогенетичні ланки ранового процесу (біль, запалення, інфекція, некротизовані тканини), забезпечувати місцевий і резорбтивний ефекти за рахунок правильного підбору мазевої основи (Блатун Л.А., 2002; Гладух Є.В., 2004; Бутко Я.А., Ткачова О.В., 2008; Буряк М.В., 2011).

При застосуванні ранозагоювальних препаратів у хірургічній практиці можна виділити ряд проблем: зростання резистентності збудників ранової інфекції до існуючих препаратів, особливо до стафілококів, що домінують серед асоціації мікроорганізмів (Perl T.M. et al., 2002; Лещенко И.Г., 2003; Плечев В.В. и соавт., 2003; Нажмутдинова Д.К., Таха Т.В, 2008); недостатню ефективність багатьох препаратів, пов'язану з недоліками основи або/та монокомпонентним складом (Желіба М.Д., 2002; Абаев Ю.К., 2006; Pope E.R., 2006); відсутність препаратів, що мають помірну осмотичну активність та можуть застосовуватись як у І, так і в ІІ фазах ранового процесу (Багирова В.Л. и соавт., 2002; Ковальов В.В., 2009).

Багаторічний досвід мікробіологів переконливо свідчить, що впровадження нових поколінь антимікробних препаратів лише на початкових етапах застосування забезпечує виражену хіміотерапевтичну ефективність. Одночасно з подовженням термінів клінічного використання простежується спочатку уповільнене, а надалі прогресивне формування резистентних збудників (Кучма И.В., 2004; Zhanel G.G. et al., 2006; Pinoit Y. et al., 2006). Для вирішення проблеми антибіотикорезистентності перспективним є застосування препаратів, які містять діючі компоненти з різноспрямованими механізмами протимікробної дії, що проявляють взаємопотенціювальну дію. Мікробіологічними дослідженнями, проведеними у НФаУ, встановлено, що для попередження резистентності стафілококів до антибіотиків у хірургії доцільно сумісно використовувати два антисептики: етакридина лактатат і густий екстракт хлорофіліпту (Філімонова Н.І. та співавт., 2005).

Беручи до уваги розповсюдженість гнійних патологій і недостатню кількість комбінованих мазей, що мають багатопрофільний вплив на запалення, інфекцію та пошкодження тканин, вченими НФаУ було розроблено нову комбіновану мазь, до складу якої увійшли: етакридина лактат - 0,3%, густий екстракт хлорофіліпту - 1%, декспантенол - 2,5%, ПЕГ-основа ІІ покоління з помірною дегідратуючою активністю (180%). Завдяки діючим компонентам та основі, спектр фармакологічної дії мазі «Філетол» відповідає вимогам місцевої терапії у ІІ фазі ранового процесу (протимікробна, протизапальна, репаративна та помірна дегідратуюча дії). Також мазь може застосовуватись у І фазі ранового процесу, якщо рана містить незначну кількість гнійного ексудату або його взагалі не містить.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету “Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці (№ Державної реєстрації 0103U000478).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - фармакологічне обґрунтування доцільності застосування нової комбінованої мазі «Філетол» для місцевого лікування ран у І і ІІ фазах ранового процесу та поверхневих опіків. мазь фіоетол ранозагоювальний токсичність

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Теоретично та експериментально обґрунтувати склад діючих компонентів мазі «Філетол»: етакридина лактату, густого екстракту хлорофіліпту (ГЕХ) і декспантенолу.

2. Вивчити вплив мазі «Філетол» на загоєння ран з можливим механізмом ранозагоювальної дії на моделях лінійної різаної, трафаретної та хімічної ран.

3. Оцінити лікувальну дію мазі «Філетол» на моделі гнійної рани стафілококової етіології.

4. Дослідити ранозагоювальну дію мазі «Філетол» на моделі опікової рани ІІ ступеня.

5. Дослідити протизапальну дію мазі «Філетол» на різних експериментальних моделях: карагенінового і термічного запалення та на моделі неалергічного контактного дерматиту.

6. Дослідити гостру токсичність мазі «Філетол», її сенсибілізувальну та місцевоподразнювальну дію.

Об'єктом дослідження є місцеве лікування ран та поверхневих опіків.

Предмет дослідження. Фармакологічні властивості комбінованої мазі «Філетол» на гідрофільній основі, що містить етакридина лактат, ГЕХ і декспантенол, та призначена для місцевого лікування ран у І і ІІ фазах ранового процесу та поверхневих опіків.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовували фармакологічні, біохімічні, фізичні, токсикологічні, мікробіологічні, гематологічні, гістологічні методи дослідження та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим фармакологічним дослідженням нової комбінованої мазі «Філетол», технологію якої розроблено на кафедрі промислової фармації НФаУ доц. В.В. Ковальовим під керівництвом д.фарм.н., проф. В.І. Чуєшова. Установлено виразні репаративні, протизапальні, протимікробні властивості мазі, що обумовили терапевтичну ефективність препарату при експериментальній патології ранового процесу. Доведено, що мазь «Філетол» є практично нетоксичним препаратом, не виявляє сенсибілізувальної та місцевоподразнювальної дії на шкіру.

Експериментально обґрунтовано доцільність використання мазі «Філетол» для місцевого лікування ран у І і ІІ фазах ранового процесу, поверхневих опіків І та ІІ ступеня, а також в комплексній терапії неалергічних контактних дерматитів. Визначено переваги нової комбінованої мазі «Філетол» перед ранозагоювальними мазями, що представлені на фармацевтичному ринку України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи є фрагментом доклінічного вивчення мазі «Філетол». Дані про фармакологічну дію нової комбінованої мазі впроваджені у навчальний процес на кафедрі фармакології НФаУ, кафедрі клінічної фармакології інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, кафедрі експериментальної та клінічної фармакології Української медичної стоматологічної академії, кафедрі клінічної фармації Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, кафедрі загальної та клінічної фармації ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України".

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи до фармакологічного вивчення мазі «Філетол». Особисто проведені аналіз даних літератури з досліджуваної проблеми, експериментальні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих результатів, сформульовані висновки дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладені та обговорені на: VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010 р.), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології «Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина» (Вінниця, 2010 р.), XXVII науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - Україні. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2010 р.), ІV Національному конгресі «Людина та ліки Україна» (Київ, 2011 р.), ІV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011 р.), IV Національному з'їзді фармакологів України (Київ, 2011 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць: 4 статті у фахових виданнях і 6 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатку. Робота містить 28 таблиць та 34 рисунки. Бібліографія включає 274 джерела, з них 165 - кирилицею і 109 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на 416 тваринах, у тому числі використано 48 мишей, 344 щури, 12 кролів, 12 мурчаків. Дослідні тварини вирощені у віварії ЦНДЛ, перед початком експерименту проходили акліматизацію в умовах кімнати для проведення випробувань протягом 7 днів. З тваринами поводились згідно з правилами «Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей» (Страсбург, 1986 р.).

Основним патогенетичним механізмом ранового процесу є ушкодження тканин, що передбачає застосування засобів з репаративною дією. Це обумовило доцільність введення до складу мазі відомого засобу з репаративними властивостями - декспантенолу. Завданням етапу скринінгових досліджень було визначення оптимальної концентрації декспантенолу за репаративною активністю. Дослідження проведено на моделі лінійної різаної рани на щурах (Коньков Д.Г., 2004).

В умовах фармакологічного скринінгу (табл. 1) були досліджені три композиції мазі, що містили у 100 г лікарської форми: антисептики етакридина лактат 0,3 г і густий екстракт хлорофіліпту 1,0 г (дози яких були встановлені за даними В.В.Ковальова зі співавт., 2009), репаративний засіб декспантенол у дозах 1,0 г, 2,5 г і 5,0 г та гідрофільну основу (ПЕО-400,1500, ПГ, твін-80, вода).

Таблиця 1 Склад мазей (на 100 г), запропонованих для скринінгових досліджень

Діючі компоненти мазі	Склад, г
	Мазь №1	Мазь №2	Мазь №3
Етакридина лактат	0,3	0,3	0,3
Густий екстракт хлорофіліпту (ГЕХ)	1,0	1,0	1,0
Декспантенол	1,0	2,5	5,0
Мазева основа	До 100,0	До 100,0	До 100,0

Більш виразну репаративну активність (49,3%) виявила композиція №2, в яку введено 2,5% декспантенолу, що отримала назву «Філетол» і стала предметом подальшого фарма-кологічного дослід-жен-ня.

В дисертаційній роботі використано 8 експериментальних моделей. Вибір моделей проводили на базі даних літератури та досвіду експериментальної роботи в ЦНДЛ за такими критеріями: доступність, відтворюваність, простота, адекватність перебігу експериментальної патології рановому процесу у людини. Ранозагоювальну дію мазі «Філетол» вивчали на моделях: лінійної різаної рани (Коньков Д.Г., 2004), хімічної рани з виразними альтеративними процесами шкіри та підшкірної клітковини (Стефанов О.В., 2001), трафаретної (Турищев С.Н., 1996, Зориков П.С., 2006) та опікової ран (Сыров В.Н. и соавт., 1996), відтворених на щурах в асептичних умовах.

Основними показниками ранозагоювальної дії препарату служили: зменшення площі виразок (S), зростання коефіцієнту швидкості загоєння (V) і відсотку щурів із загоєними ранами порівняно з групою позитивного контролю. Площу ран вимірювали у см² за методом Л.Н.Попової (1942), прикладаючи до рани прозорий трафарет і обмальовуючи її краї. На біохімічному рівні в динаміці на моделях хімічної і трафаретної ран проводили визначення показників білкового обміну: сечовини за реакцією з діацетилмонооксимом та загального білка у сироватці крові за бiуретовим методом, використовуючи набори реактивів фірми "Lachema". Мембранодеструктивні процеси оцінювали за активністю цитолітичних ферментів АлАТ і АсАТ за методом Райтмана-Френкеля (тест-набір “Lachema”, виробництва Чехія). Активність процесів ПОЛ оцінювали за показником ТБК-реактантів (Арутюнян А.В. и соавт., 2004), а про стан антиоксидантної системи (АОС) судили за рівнем відновленого глутатіону (ВГ), використовуючи метод Beutler E.D. et al. (1963). Усі біохімічні показники визначали у cироватці крові.

Про інтенсивність запалення в динаміці на моделях ранового процесу судили за показниками периферичної крові у щурів: час згортання крові, рівень швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула (Кишкун А.А., 2007).

Для підтвердження лікувальної дії препаратів в динаміці на моделях хімічної і трафаретної ран проводили гістологічне дослідження біоптатів ран. Для дослідження використовували біоптати як з ділянок ушкодженої шкіри, так і з ділянок здорової шкіри, що прилягають до ран у щурів усіх експериментальних груп. Біоптати для гістологічного дослідження готували за загальноприйнятими у морфології методами. Зрізи фарбували гематоксиліном і еозином (Ноздрин В.И. и соавт., 2006).

На моделі трафаретної рани на мікропрепаратах визначали умовний ступінь виразності морфологічних ознак загоєння за бальною шкалою, в основу якої покладено метод Соколовського В.В. (1971). Ступінь зрілості грануляцій у рановому дефекті оцінювали за насиченістю клітинним матеріалом, зменшенням клітин гематогенного походження, перевагою фібробластів, виразністю васкуляризації та редукції судин, ознаками волокноутворення, які характерні для більш зрілої тканини. Потужність епітелізації оцінювали за виразністю крайового регенерату, наявністю диференціювання шарів в ньому, повнотою епітелізації поверхні.

Для вивчення протимікробних властивостей мазі «Філетол» використовували модель гнійної рани у мишей, інфікованої стафілококом (штам АТСС 25923). Ефективність лікування оцінювали на підставі бактеріологічних показників (кількісного навантаження мікроорганізмів у рані), загибе-лі тварин у випад-ку генералізації процесу (Даценко Б.М. та співавт., 1989) і тривалості загоєння ран.

Розвиток ранового процесу завжди супроводжується запаленням, що призводить до порушення мікроциркуляції та сприяє прогресуванню набряку. Тому при місцевому лікуванні важливою є корекція запалення. Для дослідження протизапальної дії мазі «Філетол» використовували різні за етіологією експериментальні моделі запалення: гостре термічне запалення лапи у мишей (Мохорт М.А. та спіавт., 1992) і гострий карагеніновий набряк стопи у щурів (Стефанов О.В., 2001). Протизапальну активність на моделях гострого запалення визначали за ступенем зменшення наб-ряку лап у дослідних тварин.

Одним з факторів виникнення ранового процесу є хімічні подразники, внаслідок чого може розвинутись неалергічний контактний дерматит (НКД), характерними ознаками якого є: підвищення чутливості шкіри до різних подразників, порушення проникності судинної стінки, схильність до рецидивів, перехід у хронічну форму, приєднання інфекції (Crippa M., 2011; Нурмухаметова Е., 2000, Diepgen T.L., 1999). Враховуючи наявність у складі мазі «Філетол» 2-х компонентів з протизапальною дією - ГЕХ та декспантенолу, а також поширеність серед населення контактних дерматитів, для розширення показань до застосування мазі «Філетол», доцільним було вивчити лікувальну дію мазі на моделі НКД (Яковлєва Л.В. та співавт., 2003). Оцінку розвитку патології та лікувальної дії мазі проводили за такими показниками: стан шкірних покривів у балах за ступенем виявлення дерматиту, товщина шкірної складки (для оцінки вираженості набряку шкіри у тварин). Про наявність розвитку запального процесу судили також за зміною гематологічних показників (ШОЕ та лейкоцити). Для підтвердження лікувальної дії препарату після 5 днів лікування прово-дили гістологічне дослідження біоптатів ураженої шкіри.

Поряд з дослідженням фармаколо-гічних властивостей мазі «Філетол» необхідним етапом роботи було вивчення деяких показників нешкідливості, а саме гострої токсичності (Коваленко В.М., Стефанов О.В. та співавт., 2001), сенсибілізувальної дії (Методичні рекомендації по доклінічному вивченню сенсибілізувальної дії лікарських засобів, 2002) і місцевоподразнювальної дії (Методичні рекомендації по доклінічному вивченню місцевоподразнювальної дії лікарських засобів, 2007).

Таким чином, враховуючи етіопатогенез ранового процесу, вимоги, які ставляться до препаратів для його місцевого лікування у І і ІІ фазах та склад мазі «Філетол», дослідження специфічної фармакологічної дії були проведені за наступними напрямками. Проведено поглиблене вивчення ранозагоювальної дії мазі «Філетол» в асептичних умовах (лінійна різана, трафаретна, хімічна, опікова рани) та в умовах, інфікованої стафілококом гнійної рани; протизапальної дії - на моделях гострого ексудативного запалення (гострий карагеніновий набряк стопи, гостре термічне запалення лапи) та субхронічного запалення (неалергічний контактний дерматит (НКД), викликаний скипидаром).

Препаратами порівняння при вивченні ранозагоювальної дії та на моделі НКД служили лікарські засоби, які є аналогами за фармакологічною дією та показаннями до застосування: гель «Пантестин-Дарниця» (ЗАТ Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна) і мазь «Вундехіл» (ТОВ Науково-виробнича фармацевтична компанія "Ейм", Україна). На моделі гнійної рани, інфікованої стафілококом як препарат порівняння використовували мазь «Левомеколь» (ВАТ Хімфармзавод „Червона зірка”, Україна). При дослідженні протизапальної дії мазі «Філетол» як препарати порівняння були використані гель «Пантестин-Дарниця» та «Диклак гель». ("Salutas Pharma GmbH", Німеччина), що мають виразну протизапальну дію.

Вибір дози при нашкірному нанесенні препаратів проводили за методикою, запропонованою співробітниками ЦНДЛ НФаУ (Яковлєва Л.В.та співавт., 2008). Всі препарати наносили стерильним шпателем на ушкоджену поверхню шкіри тварин двічі на день в умовнотерапевтичній дозі 20 мг/см², яка достатньо її зволожує та повністю всмоктується.

Отримані експериментальні дані обробляли методами математичної статистики. Для отримання статистичних висновків при порівнянні статистичних виборок відносних перемінних, після того, як однофакторний дисперсійний аналіз (або критерій Крускала-Уоліса для даних, які не підлягають нормальному закону розподілення) виявив відмінності між експериментальними групами, використовували критерій Даннета, критерій Ньюмана-Кейлса або критерій Манна-Уітні (Реброва О.Ю., 2006). Для проведення математичних розрахунків застосовували стандартний пакет статистичних програм «Statistica 4.3». Статистичні порівняння проводили на рівні значущості р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження ранозагоювальної дії на моделі лінійної різаної рани, мазь «Філетол» виявила виразну репаративну активність (60,3%), що перевершила дію препаратів порівняння - мазі «Вундехіл» (45,9%) в 1,3 разу та гелю «Пантестин-Дарниця» (40,7%) в 1,5 разу. Перевагу репаративної активності мазі «Філетол» можна пояснити за рахунок синергізму протизапальної і репаративної дії компонентів мазі - густого екстракту хлорофіліпту (ГЕХ) і декспантенолу (Ebner F. et al., 2002; Шеремета Л.М. та співавт., 2002; Ковальов В.В., 2009).

Рис. 1. Репаративна активність (РА) мазі «Філетол» на моделі лінійної різаної рани

На моделі хімічної рани з виразними альтеративними процесами шкіри та підшкірної клітковини у щурів групи позитивного контролю (ПК) на 2-й день після відкриття виразок (9-й день досліду) були виявлені достовірні зміни гематологічних показників. Встановлено вірогідне, щодо показників інтактного контролю (ІК), підвищення кількості лейкоцитів і рівня ШОЕ та зниження часу згортання крові, що свідчить про участь системи гемостазу у розвитку запалення та вказує на погіршення реологічних властивостей крові. В лейкоцитарній формулі відбулось зниження рівня лімфоцитів та вірогідне підвищення сегментоядерних нейтрофілів і моноцитів, що вказує на перебіг гострого запального процесу у тварин групи ПК.

Мазь «Філетол» раніше за препарати порівняння - на 10-й день лікування (17-й день експерименту), сприяла відновленню гематологічних показників: лейкоцитарної формули, часу згортання крові, ШОЕ і лейкоцитів, що свідчило про припинення гострого запалення і підтверджувало перехід гнійно-некротичної фази ранового процесу у фазу грануляції.

За біохімічними показниками розвиток ранового процесу на моделі хімічної рани в групі ПК на 2-й день після відкриття виразок супроводжувався порушенням клітинних мембран, що підтверджувалось вірогідним збільшенням рівня АлАТ і АсАТ. Внаслідок масивного розпаду тканин спостерігали вірогідне зниження рівня загального білка та підвищення рівня сечовини у крові, вмісту ТБК-реактантів поряд зі зниженням продукту антиоксидантної системи - ВГ, що свідчить про порушення рівноваги в системі ПОЛ/АОС у бік підвищення процесів ПОЛ та в цілому в ураженій тканині про перевагу катаболічних процесів над анаболічними.

Лікування шкірних виразок досліджуваними препаратами на 14-й день позитивно вплинуло на виучувані метаболічні показники. Найбільш активне відновлення показників спостерігали під впливом мазі «Філетол». Застосування препарату сприяло вірогідному, щодо групи ПК на 2-й та 10-й дні після відкриття виразок, зниженню рівня АсАТ і сечовини, підвищенню рівня загального білка, вірогідному щодо ПК на 2-й день зменшенню рівня АлАТ і ТБК-реактантів.

Порівняння показників, отриманих при лікуванні маззю «Філетол» та референс-препаратами показало, що достовірних відмінностей стосовно гелю «Пантестин-Дарниця» не виявлено, а щодо мазі «Вундехіл» встановлено вірогідне збільшення кількості загального білка та недостовірний, але помітний вплив на зниження рівня сечовини і АсАТ. Вказана динаміка показників свідчить про перевагу досліджуваного препарату над маззю «Вундехіл» за здатністю підвищувати білоксинтетичні і пригнічувати цитолітичні процеси, що впливає як на скорочення термінів очищення рани від некротичних тканин, так і на прискорення загоєння ран.

Згідно з результатами планіметричного дослідження, мазь «Філетол» поряд з гелем «Пантестин-Дарниця» сприяли загоєнню шкірних виразок на 6 днів раніше - на 23-й день лікування (30-й день досліду), ніж в групі позитивного контролю та на 3 дні раніше за мазь «Вундехіл», загоєння виразок в якій відбулось на 26-й день лікування (33-й день досліду).

Рис. 2. Ранозагоювальна дія мазі «Філетол» на моделі хімічної рани.

Примітки: 1. * - відмінності вірогідні по відношенню до позитивного контролю (ПК), р0,05; 2. **Т - тенденція відмінностей до вірогідності по відношенню до мазі «Вундехіл», р0,05.

Виразна репаративна активність мазі «Філетол» була підтверджена на морфологічному рівні. Препарат очищував рану від гнійно-некротичних мас, прискорював визрівання грануляційної тканини і формування м'якого рубця. Рівень зрілості новоутвореної тканини, що заповнювала дефект, був більшим ніж в групі ПК. Активніше відбувалися і процеси регенерації епітелію. Як наслідок, стимулюючий вплив на процеси загоєння обумовив повне загоєння дефектів у більшої частини щурів на 10-й і 14-й дні лікування (17-й і 21-й дні досліду). Мазь «Вундехіл» та гель «Пантестин-Дарниця» виявили менш виражену лікувальну дію, яка сумарно за станом виразкових дефектів (виразністю процесів росту, дозрівання та перетворення грануляційної тканини у фіброзну, темпів регенерації епітелію) на різних термінах поступалася мазі «Філетол».

Відомо, що всі гострі патологічні стани, пов'язані з деструкцією сполучної тканини, утворенням некротичних тканин, а також всмоктуванням продуктів розпаду білків в кров в організмі людини і тварин супроводжуються підвищенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та лейкоцитозом (Чадаев А.П., Климиашвили А.Д., 2002). На моделі трафаретної рани також встановлено, що у тварин групи ПК на 2-й день після відтворення ран відбулося вірогідне, щодо інтактного контролю (ІК), підвищення кількості лейкоцитів і рівня ШОЕ. Розвиток системного запалення у тварин супроводжувався вірогідним зниженням часу згортання крові.

Мазь «Філетол» на моделі трафаретної рани, починаючи з 7-го дня лікування, сприяла достовірному зменшенню площі ран у порівнянні з ПК та виявила тенденцію до вірогідних відмінностей щодо мазі «Вундехіл» (рис. 3). Завдяки виразній репаративній активності мазі «Філетол», загоєння трафаретних ран у тварин відбулось на 17-й день досліду.

Рис. 3. Ранозагоювальна дія мазі «Філетол» на моделі трафаретної рани.

Примітки: 1. * - відмінності вірогідні по відношенню до ПК, р0,05;

2. **Т - тенденція відмінностей до вірогідності по відношенню до мазі «Вундехіл», р0,05.

В порівнянні з іншими групами, мазь «Філетол» сприяла скороченню термінів загоєння трафаретних ран на 2 дні порівняно з гелем «Пантестин-Дарниця», на 4 дні порівняно з маззю «Вундехіл» та на 5 днів порівняно з термінами загоєння ран в групі ПК.

За даними гематологічних показників мазь «Філетол» та гель «Пантестин-Дарниця» проявили більшу протизапальну дію, ніж мазь «Вундехіл», про що свідчило вірогідне, щодо груп ПК на 2-й та 13-й дні, під впливом препаратів зниження рівня лейкоцитів, підвищення ШОЕ, відновлення показників лейкоцитарної формули. Під дією мазі «Філетол» рівень лейкоцитів був вірогідно нижчим за показники обох препаратів порівняння, що вказує на більш виразні протизапальні властивості досліджуваного препарату, пов'язані з дією декспантенолу і ГЕХ та, ймовірно, гідрофільної мазевої основи, вплив якої можна розглядати як додатковий в реалізації протизапальної дії мазі.

Застосування мазі «Філетол» та препаратів порівняння позитивно вплинуло на відновлення часу згортання крові. Під впливом мазі «Філетол» час згортання крові був найбільш виразним і вірогідно перевищив показники групи ПК на 2-й і 13-й дні, що може свідчити про позитивний вплив діючих компонентів препарату на згортаючу систему крові за рахунок антиоксидантних властивостей декспантенолу (Seven B. et al., 2009) і густого екстракту хлорофіліпту (Надтока В.Л. та співавт., 1997).

Аналіз біохімічних показників тварин, на моделі трафаретної рани підтвердив більш виразні репаративні властивості мазі «Філетол» та гелю «Пантестин-Дарниця» порівняно з маззю «Вундехіл». Обидва препарати зменшували цитолітичні процеси, що свідчить про стабілізацію клітинних мембран. Під впливом препаратів спостерігали достовірне збільшення рівня ВГ по відношенню до ПК на 2-й, а під дією мазі «Філетол» й на 7-й день, що свідчить про стимуляцію антиоксидантної системи. Мазь «Філетол» на відміну від препаратів порівняння активніше вплинула на відновлення рівня загального білка на 7-й день дослідження порівняно з 2-м днем у групі позитивного контролю.

За результатами морфологічних досліджень мазь «Філетол» випереджала майже за всіма ознаками препарат порівняння мазь «Вундехіл» та мала перевагу над гелем «Пантестин-Дарниця» за такими показниками, як звільнення тканини від клітин гематогенного походження, за проліферацією фібробластів та редукцією судин як на 7-й, так і на 13-й дні досліду, а за впливом на швидкість зростання епітелію та волокноутворення - на 13-й день досліду (рис. 4).

Рис. 4. Морфоструктура трафаретних ран на 13-й день досліду.

1- рановий дефект шкіри щура групи ПК: а - залишки некротичної маси на поверхні, б - новоутворена грануляційна тканина має помірно незрілий характер у зовнішніх зонах, волокнистий у зоні дна (в); 2 - повністю епітелізований колишній рановий дефект шкіри щура після лікування маззю «Філетол»; 3 - дуже помірна крайова епітелізація поверхні (стрілка) після лікування маззю «Вундехіл»; 4 - стан новоутвореної тканини у дефекті після лікування гелем «Пантестин-Дарниця»: а - сукровично-фібриноїдно-некротичний шар, б - помірно зріла грануляція, в - волокниста тканина.

Активне відновлення біохімічних і гематологічних показників під дією мазі «Філетол» в цілому вказує на її здатність позитивно впливати на посилення метаболічних процесів та на гемодинаміку, що в свою чергу сприяє поліпшенню постачання поживних речовин в рану та прискоренню її регенерації.

За сучасними бактеріологічними даними, основним збудником ранової інфекції є стафілокок з частотою до 83,7% (Лещенко И.Г., 2003; Волков А.О., Большакова Г.М., 2009). Враховуючи те, що по відношенню до S. aureus два компоненти мазі «Філетол»: етакридина лактат і густий екстракт хлорофіліпту при сумісному використанні в умовах in vitro виявили виразну протимікробну актив-ність (діаметр затримки росту складає 24,8 мм) (Ковальов В.В., Філімонова Н.І., 2009), доцільно було обрати цей збудник для моделювання гнійної рани.

На моделі гнійної рани, інфікованої стафілококом встановлено, що застосування мазі «Філетол» приводило до швидкого очищення ран від гнійно-некротичних мас та зменшення мікробного навантаження у рані. Після 3-ої доби лікування маззю «Філетол» вміст S. aureus в рані знизився на 2 порядки та складав відповідно 2·10³-3·10⁴. Відсутність висіву стафілококу та повне загоєння ран під впливом препарату відбулось на 6-й день лікування. Під дією препарату порівняння - мазі «Левомеколь» очищення ран від гнійного ексудату та повне загоєння відбулось пізніше - на 9-й день лікування.

Використання мазі «Філетол» сприяло запобіганню генералізації інфекційного процесу у мишей, що вплинуло на зростання показників виживання тварин на 25% порівняно з позитивним контролем і на 12,5% порівняно з маззю «Левомеколь». Очевидно, зменшення загибелі мишей під впливом дослідної мазі обумовлено як виразною протимікробною дією за рахунок етакридина лактату та ГЕХ, так і за рахунок імуномодулювального впливу ГЕХ та декспантенолу. Імуномодулювальна дія густого екстракту хлорофіліпту полягає у стимуляції функціональної активності Т- і В-лімфоцитів (Попов Н.Н. и соавт., 2008), а декспантенолу - у підвищенні функціональної активності нейтрофільних гранулятів (Proksch E., Nissen H.P., 2002), що перешкоджає генералізації інфекції за рахунок підвищення імунологічного захисту організму тварин. Менша ефективність препарату порівняння може бути пов'язана з високою резистентністю стафілококів до хлорамфеніколу - основного діючого компоненту мазі «Левомеколь», а також відсутністю у її складі засобів з імуномодулюючою дією.

Аналізуючи отримані результати, слід зазначити, що за результатами проведених мікробіологічних досліджень вченими НФаУ компоненти мазі «Філетол»: етакридина лактат та густий екстракт хлорофіліпту виявляють виразну протимікробну дію, не тільки до S. аureus, а й до B. subtilis та E. coli, діаметри зон затримки росту яких відповідно складають 27,4 та 21,6 мм (Ковальов В.В., Філімонова Н.І., 2009), які також є збудниками ранової інфекції.

На сьогодні поряд з ранами одним з поширених видів травм є термічні ураження. Динамічні процеси, які виникають у відповідь на термічне ушкодження, поєднують у собі стресову реакцію системи крові з активацією симпато-адреналової системи, розвиток неспецифічної запальної реакції з переходом у структурно-метаболічні порушення органів, тканин і систем (Слесаренко С.В. и соавт., 2004).

Вивчення лікувального ефекту мазі «Філетол» на моделі опікової рани ІІ ступеня показало, що у щурів групи ПК на 2-й день після відтворення патології відбулося достовірне, щодо групи ІК зниження часу згортання крові, підвищення кількості лейкоцитів та ШОЕ. На 13-й день досліду рівень показників у тварин групи ПК не змінився (окрім підвищення часу згортання крові), що вказує на продовження запального процесу. Лікування тварин препаратами «Філетол» та «Пантестин-Дарниця» протягом 13-ти днів позитивно вплинуло на гематологічні показники, про що свідчило вірогідне щодо групи ПК на 2-й день зниження рівня лейкоцитів, ШОЕ та підвищення часу згортання крові. Рівень останнього показника також вірогідно перевищив рівень ПК на 13-й день досліду. За впливом на гематологічні показники мазь «Філетол» не поступалася гелю «Пантестин-Дарниця» (що вказує на схожість їх механізму дії) та перевершила протизапальну дію мазі «Вундехіл», про що свідчив вірогідний, щодо групи інтактного контролю, лейкоцитоз у тварин на 13-й день.

За результатами планіметричних показників, найшвидше площа ран скорочувалась в групах тварин, яких лікували маззю «Філетол» та гелем «Пантестин-Дарниця». З 11-го по 15-й дні дослідження площа ран під впливом досліджуваного препарату була достовірно меншою порівняно з площею у тварин груп ПК і мазі «Вундехіл». Повне загоєння опікових ран у тварин під впливом мазі «Філетол» відбулось на 18-й день, при лікуванні гелем «Пантестин-Дарниця» - на 20-й день експерименту, маззю «Вундехіл» - на 21 день, а в групі ПК - на 23-й день досліду.

Отже, мазь «Філетол» сприяла скороченню термінів загоєння опікових ран на 5 днів у порівнянні з групою ПК, на 2 дні - у порівнянні з гелем «Пантестин-Дарниця» та на 3 дні - у порівнянні з маззю «Вундехіл» (рис. 5). Встановлена виразна дія мазі «Філетол» на даній моделі характеризує препарат як ефективний при лікуванні поверхневих опіків І та ІІ ступенів.

Рис. 5. Ранозагоювальна дія мазі «Філетол» на моделі опікової рани.

Примітки: 1. * - відмінності вірогідні по відношенню до ПК, р0,05;

2. ** - відмінності вірогідні по відношенню до мазі «Вундехіл», р0,05.

Виразну репаративну активність мазі «Філетол» на моделях ранового процесу у щурів можна пояснити за рахунок сумації ефектів діючих речовин мазі: ГЕХ та декспантенолу, які не тільки пригнічують запальний процес, а й підсилюють метаболічні й репаративні процеси в організмі тварин. Особливий вплив чинить декспантенол, що перетворюється в організмі на пантотенову кислоту, яка за рахунок посилення проліферативної активності та стимуляції міграції епітеліальних клітин підсилює мітоз, прискорює епітелізацію і грануляцію ранового дефекту. Крім того, пантотенова кислота стимулює синтез і як незамінний компонент входить до складу коензиму ацетил-КоА. Пантотенова кислота також є одним з донаторів метилу - функціональної групи CH₃, що є структурним компонентом для найважливіших білкових молекул і РНК, необхідних при загоєнні ран (Вороніна Л.М. та співавт., 2000).

Розвиток ранового процесу з позиції загальної патології завжди супроводжується запаленням, що призводить до порушення мікроциркуляції та сприяє прогресуванню набряку. Оцінюючи значну роль запального процесу у розвитку загоєння ран, доцільно було провести поглиблене дослідження з вивчення проти-запальної дії мазі «Філетол», що і стало наступним етапом нашої роботи.

Протизапальну активність мазі «Філетол» вивчали на моделях гострого ексудативного (модель термічного запалення і карагенінового набряку лапи) і субхронічного (модель неалергічного контактного дерматиту) запалення.

У механізмі розвитку термічного запалення лапи у мишей та карагенінового набряку стопи у щурів головним є ексудативний компонент, у розвитку якого бе-руть участь різні флогогени: біогенні аміни, кінінова система, простагландини та ін. (Стефанов О.В., 2001). Ефективність препарату оцінювали за здатністю пригні-чувати активність флогогенних агентів при гострому ексудативному запаленні.

Дослідження протизапальної активності (ПЗА) на моделі гострого термічного запалення лапи у мишей показало, що ПЗА мазі «Філетол» (30%) не поступалася активності препаратів порівняння (рис. 6): мазі «Вундехіл» (36%) та гелю «Пантестин-Дарниця» (34%).

Рис.6. Протизапальна активність (ПЗА) мазей «Філетол» і «Вундехіл» та гелю «Пантестин-Дарниця» на моделі гострого термічного запалення лапи у мишей.

Модель карагенінового набряку дозволяє дослідити вплив препарату на різні медіатори запалення: гістамін та серотонін, що виділяються у перші 30-90 хвилин; кініни - в інтервалі між 1,5-2,5 годинами; простагландини (ПГ) - в інтервалі між 2,5-5,5 годинами (Стефанов О.В., 2001).

Згідно з отриманими даними, мазь «Філетол» виявила виразну протизапальну активність на рівні препаратів порівняння (рис. 7). Середня протизапальна активність мазі «Філетол» протягом 5 годин спостережень становила 50%, гелю «Пантестин-Дарниця» - 54 %, «Диклак гелю» - 51%. Результати дослідження дозволяють припустити, що механізм протизапальної дії мазі «Філетол» полягає в інгібуванні синтезу кінінів та ПГ, оскільки найбільшу протизапальну активність препарату встановлено з 2-ї по 5-ту години експерименту (період виділення кінінів та ПГ).



Рис. 7. Протизапальна активність (ПЗА) мазі «Філетол», гелів «Диклак» і «Пантестин-Дарниця» на моделі карагенінового набряку.

На моделі неалергічного контактного дерматиту, мазь «Філетол» за досліджуваними показниками (рівнем лейкоцитів і ШОЕ, ступенем ураження шкіри) не поступалася гелю «Пантестин-Дарниця» та вірогідно перевищила показники мазі «Вундехіл» на 5-й день лікування. Протизапальна активність мазі «Філетол» (67%) в 1,7 разу перевищила активність мазі «Вундехіл» (40%) та в 1,3 разу - активність гелю «Пантестин-Дарниця» (53%). Наведені відмінності у показниках між препаратом порівняння «Вундехіл» і маззю «Філетол» свідчать про перевагу лікувальної дії останньої над препаратом порівняння, що було підтверджено гістологічними дослідженнями.

Встановлена виразна ПЗА мазі «Філетол», що забезпечується за рахунок діючих компонентів: ГЕХ та декспантенолу, дозволяє прогнозувати використання препарату для місцевої терапії неалергічних контактних дерматитів.

Таким чином, у результаті вивчення фармакологічної ефективності нової ком-бі-но-ва-ної мазі «Філетол» встановлені виразні про-ти-мік-робні, протизапальні, репаративні влас-ти-вості, що вигідно відрізняє її від існуючих комбінованих мазей, які ви-ко--ристовують для лікування у І та ІІ фазах ранового процесу.

На останньому етапі роботи вивчали токсичні властивості мазі, що є необхідною умовою при проведенні доклінічних досліджень нових лікарських препаратів. Результати вивчення гострої токсичності мазі «Філетол» дозволили класифікувати її при нашкірному нанесенні у щурів як "практично нетоксичну" (ЛД₅₀ 5000 мг/кг), що відповідає V класу токсичності згідно з загальноприйнятою класифікацією (Коваленко В.М., Стефанов О.В. та співавт., 2001). Встановлено, що у препарата відсутні сенсибілізувальні і місцевоподразнювальні властивості.

Таким чином, проведені фармакологічні дослідження дозволили встановити комплексну дію мазі «Філетол»: виразні репаративні, протизапальні і протимікробні властивості. Виражена фармакологічна активність мазі «Філетол», а також її нешкідливість експериментально обгрунтовують доцільність застосування препарату в медичній практиці для місцевого лікування ран різної етіології у І і ІІ фазах ранового процесу, поверхневих опіків І та ІІ ступеня та додатково в комплексній терапії неалергічних контактних дерматитів.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично та експериментально обгрунтований склад і доцільність застосування нової комбінованої мазі «Філетол» у комплексному лікуванні ранового процесу. У результаті вивчення фармакологічної ефективності нового комбінованого препарату на різних моделях ранового процесу встановлена виразна ранозагоювальна і протизапальна активність, протимікробна дія на моделі гнійної рани стафілококової етіології. Аналіз результатів досліджень дозволив зробити висновок, що ефективність мазі «Філетол» обумовлена спектром фармакологічної дії її компонентів.

1. У скринінгових дослідженнях за репаративною дією встановлено оптимальний кількісний склад нової комбінованої мазі «Філетол», що містить етакридина лактату - 0,3 %, густого екстракту хлорофіліпту - 1,0 %, декспантенолу - 2,5 % та поліетиленоксидну основу (ПЕО-400, ПЕО-1500, ПГ).

2. Мазь «Філетол» на моделі лінійної різаної рани виявляє виразну репаративну активність (60,3%), що перевищує активність мазі «Вундехіл» в 1,3 разу та гелю «Пантестин-Дарниця» в 1,5 разу. На моделі трафаретної рани мазь «Філетол» прискорює загоєння ран на 2 дні порівняно з гелем «Пантестин-Дарниця», на 4 дні порівняно з маззю «Вундехіл» та на 5 днів порівняно з позитивним контролем. На моделі хімічної рани мазь «Філетол» не поступається ранозагоювальній дії гелю «Пантестин-Дарниця» та прискорює загоєння виразок на 3 дні раніше за мазь «Вундехіл» і на 6 днів раніше за позитивний контроль. Механізм ранозагоювальної дії мазі «Філетол» полягає у здатності підвищувати активність синтетичних процесів, виявляти мембраностабілізувальну дію і підвищувати імунний захист.

3. На моделі гнійної рани стафілококової етіології застосування мазі «Філетол» знижує генералізацію інфекційного процесу (на 37,5% порівняно з позитивним контролем і на 12,5% порівняно з маззю «Левомеколь») та прискорює загоєння гнійних ран (на 7 днів раніше за позитивний контроль та на 3 дні раніше за мазь «Левомеколь»).

4. На моделі опікової рани мазь «Філетол» виявляє виразну ранозагоювальну дію, що за терміном загоєння випереджає мазь «Вундехіл» на 3 дні та гель «Пантестин-Дарниця» на 2 дні. Виразна ефективність мазі «Філетол» на даній моделі обумовлена репаративними, протизапальними й антиоксидантними властивостями препарату.

5. На моделях гострого термічного і карагенінового запалення антиексудативна активність мазі «Філетол» не поступається активності препаратів порівняння. На моделі неалергічного контактного дерматиту мазь «Філетол» за протизапальною активністю перевищує активність препаратів порівняння - мазі «Вундехіл» в 1,7 разу та гелю «Пантестин-Дарниця» в 1,3 разу. Виразна лікувальна дія мазі «Філетол» на моделі НКД підтверджується результатами гістологічних досліджень шкіри.

6. Мазь «Філетол» при нашкірному застосуванні є практично нетоксичним препаратом, не виявляє місцевоподразнювальної та сенсибілізувальної дії, що у комплексі з вираженою ефективністю вказує на її перспективність для клінічного застосування.

7. На підставі проведених доклінічних досліджень доведена доцільність застосування мазі «Філетол» для місцевого лікування ран у гнійно-некротичній фазі, якщо рана містить незначну кількість гнійного ексудату або його не містить; для лікування ран у фазі грануляції, поверхневих опіків І та ІІ ступеня, неалергічних контактних дерматитів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Експериментальне дослідження репаративної і протизапальної активності мазі «Філетол» / Л.В. Яковлєва, Є.О. Ковальова, В.В. Ковальов, А. Солеіман // Вісник фармації. - 2010. - №1(61). - С.59-61. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі одержаних результатів, підготовці статті).

2. Солеіман А. Вплив мазі „Філетол” на морфоструктуру шкіри в умовах асептичної трафаретної рани у щурів / А. Солеіман, Ю.Б. Ларґяновська, О.В. Ткачова // Вісник фармації. - 2011. - №2. - С. 66-69. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі одержаних результатів,підготовці статті).

3. Яковлєва Л.В. Вивчення ефективності мазі «Філетол» на моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів / Л.В. Яковлєва, А. Солеіман // Фармацевтичний часопис. - 2011. - №2 (18). - С.83-86. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз одержаних результатів, підготовка статті).

4. Лікарські препарати для місцевого лікування ран: сучасний стан та перспективи розвитку / Л.В. Яковлєва, О.В. Ткачова, В.В. Ковальов, А. Солеіман // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2011. - №1. - С.18-27. (Особистий внесок: підбір теоретичного матеріалу, участь у підготовці статті).

5. Яковлєва Л.В. Визначення перспективи розробки нових ранозагоювальних мазей / Л.В. Яковлєва, О.В. Ткачова, А. Солеіман // Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина : матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 10-11 листоп. 2010 р. - Вінниця, 2010. - С. 426-428. (Особистий внесок: підбір теоретичного матеріалу, участь у підготовці тез).

6. Яковлєва Л.В. Огляд фармацевтичного ринку препаратів для місцевого лікування ран / Л.В. Яковлєва, О.В. Ткачова, А. Солеіман // Фармація України. Погляд у майбутнє : матеріали VII Нац. з'їзду фармац. України, 15-17 верес. 2010 р. - Х.: НФаУ, 2010. - Т.2. - С. 405. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень).

7. Яковлева Л.В. Изучение фармакологической активности новой комбинированной мази «Филетол» / Л.В. Яковлева, А. Солеиман // Ліки - Україні. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів : матеріали XXVII наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 4 лют. 2010 р. - Х. : НФаУ, 2010. - С. 164-165. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів).

8. Яковлева Л.В. Экспериментальное изучение новой комбинированной мази «Филетол» / Л.В. Яковлева, А. Солеиман // Людина та ліки - Україна : матеріали ІV Нац. конг., 23-25 бер. 2011 р. - К., 2011. - С. 135-136. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів).

9. Солеіман А. Вивчення протимікробної дії мазі «Філетол» на моделі гнійної рани у мишей / А. Солеіман, О.В. Ткачова, Л.В. Яковлєва // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : матеріали 4-ї наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 29-30 верес. 2011 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2011. - С. 227. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів).

10. Яковлева Л.В. Дослідження ефективності комбінованої мазі «Філетол» на моделі асептичної виразки шкіри у щурів / Л.В. Яковлєва, О.В. Ткачова, А. Солеіман // IV Нац. з'їзд фармакологів України : тез. доп., 10-13 жовт. 2011 р. - К., 2011. - С. 384-385. (Особистий внесок: участь у проведенні досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів).

Анотація

Ахмад Солеіман. Експериментальне обгрунтування клінічного застосування нової мазі «Філетол» для лікування ран та опіків. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2012.

Дисертація присвячена фармакологічному вивченню нової комбінованої мазі «Філетол», діючими компонентами якої є: етакридина лактат 0,3%, густий екстракт хлорофіліпту 1%, декспантенол 2,5%. Мазь створена на поліетиленоксидній основі. В експериментах установлено ранозагоювальну, протимікробну і протизапальну дію мазі «Філетол».

При вивченні ранозагоювальної дії мазі «Філетол» на моделях лінійної різаної, трафаретної, хімічної та опікової ран встановлено, що препарат за швидкістю та термінами загоєння ран випереджав дію препаратів порівняння - мазі «Вундехіл» та гелю «Пантестин-Дарниця». Отримані результати підтверджено гістологічними дослідженнями. На моделі гнійної рани стафілококової етіології лікувальна дія мазі «Філетол» перевищила дію препарату порівняння мазі «Левомеколь».

На моделях термічного запалення лапи у мишей і карагенінового набряку у щурів за виразністю протизапальної дії мазь «Філетол» не поступалася активності препаратів порівняння. На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів мазь «Філетол» перевищила протизапальну активність мазі «Вундехіл» та гелю «Пантестин-Дарниця», що підтверджено гістологічними дослідженнями.

Згідно з токсикологічними дослідженнями мазь «Філетол» при нашкірному нанесенні щурам відноситься до "практично нетоксичних" (ЛД₅₀5000 мг/кг), не виявляє місцевоподразнювальної та сенсибілізувальної дії.

За встановленим спектром фармакологічної дії мазь «Філетол» можна рекомендувати для місцевого лікування ран та поверхневих опіків шкіри у I і ІІ фазах ранового процесу, неалергічних контактних дерматитів.

Ключові слова: мазь «Філетол», ранозагоювальна дія, протизапальна дія, протимікробна дія.

АННОТАЦИЯ

Ахмад Солеиман. «Экспериментальное обоснование клинического применения новой мази «Филетол» для лечения ран и ожогов». - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05. - фармакология. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2012.

Проведено фармакологическое изучение мази «Филетол», имеющей следующий состав: этакридина лактат 0,3%, густой экстракт хлорофилипта 1%, декспантенол 2,5%, ПЭО-400, 1500, ПГ, твин-80, вода до 100 г. В эксперименте установлено, что мазь «Филетол» проявляет ранозаживляющую противовоспалительную и противомикробную активности.

В скрининговых исследованиях по репаративной активности на модели линейной резаной раны определен оптимальный состав декспантенола в мази «Филетол».

Исследование ранозаживляющего действия мази «Филетол» проведено на различных моделях раневого процесса как в асептических условиях, так и в условиях раны, инфицированной стафилококком.

...