Досвід дослідження функціональних асиметрій людини в нормі та при патології
Поняття, історія дослідження функціональних асиметрій людини. Види функціональних асиметрій людини. Клінічна характеристика хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку. Когнітивні та афективні порушення в гострому періоді мозкового інсульту.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.10.2018 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Проте надійність таких результатів викликає сумніви: при повторному тестуванні одного й того ж випробовуваного вони не завжди виходять однаковими. Наприклад, у людей зі встановленою раніше перевагою правого вуха при сприйнятті бінауральної мови, що пред'являється, через тиждень може виявитися перевага лівого вуха у таких же тестах.
Як можна пояснити подібну мінливість? Джері Леві, відомий фахівець в області півкульних функцій, вважає, що "активація тієї чи іншої півкулі залежить не від її реальних здібностей або навіть не від використаної нею у даному випадку стратегії переробки інформації, а швидше від того, що, на його думку, вона може зробити" (Levy, 1976) [17]. Інакше кажучи, людина з неушкодженими зв'язками між двома півкулями при необхідності вирішити якесь завдання вибирає певну стратегію[35,39]. Він може, наприклад, сконцентрувати свою увагу на звуках, що поступають у те або інше вухо, або обрати стратегію, що має за основу зорові образи, а не просто на переробку вербальної інформації. Наприклад, щоб запам'ятати пару слів "кабан-валіза", можна кілька разів повторити їх в думці (активація лівої півкулі), а можна подумки уявити собі свиню, що несе валізу (активація правої півкулі) [24,32].
Дві мозкові півкулі дійсно мають спеціалізовані функції, але в інтактному мозку вони працюють разом, обумовлюючи вражаючу пристосованість людини і його незвичайні здібності до рішення завдань [32,81,83]. У зв'язку з особливим інтересом до функцій різних півкуль у деяких нейробіологів виникло питання, чи немає якихось анатомічних або фізіологічних відмінностей між півкулями, які дозволяли б пояснити їх спеціалізацію [102,106,116]. До недавнього часу вважалося, що дві півкулі анатомічно ідентичні. Проте дослідження, проведені в останні два десятиліття, показали, що це не зовсім так.
1.7Структурна асиметрія мозку у музикантів
За нейрофізіологічними даними, центри, що відповідають за мовні функції, розташовані в корі лівої півкулі головного мозку [37,74,94]. Структури ж мозку, що відповідають за сприйняття музики, досі були невідомі, оскільки амузія (порушення музичних здібностей після травми мозку) не дозволяла їх виявити подібно до того, як сталося із структурно-функціональним зв'язком, який був знайдений при дослідженні порушень мови [30,32,38]. Впровадження нових методів реєстрації активності мозку людини при виконанні ним будь-яких тестів дозволяє розв'язати цю проблему [12]. Одним з таких методів є позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), що дозволяє вимірювати локальний кровообіг та клітинний метаболізм, інтенсивність яких відбиває ступінь функціональної активності досліджуваної тканини[46].
Виявилось, що підвищена активність кровотоку в лівій півкулі визначалась при виконанні різного роду лінгвістичних завдань. Навпаки, при сприйнятті звукових тонів та мелодій при дослідженні мозку людей, що не мали музичних навичок, вища інтенсивність кровотоку спостерігалась у правій півкулі. Звичайно, особливості сприйняття музичної інформації у людей з музичним досвідом можуть істотно відрізнятися [46,114]. Так, при патолого-анатомічному вивченні мозку багатьох видатних музикантів було виявлено, що у більшості обстежених розмір лівої верхньо-задньої скроневої звивини (planum temporale) значно перевищував розмір правої. Структурну асиметрію цього відділу мозку раніше зв'язували з домінуючою роллю лівої півкулі в обробці звукової інформації мови [46]. Виявлено, що planum temporale співпадає з центром Верніке, який, за клінічними даними, є центром мови. Нарешті, структурна асиметрія цього відділу мозку корелює з перевагою у використанні певної руки : у лівшів асиметрія виражена менш яскраво [43,58,59].
Результати досліджень із застосуванням ПЕТ показали, що при обробці музичної інформації кровопостачання та метаболічна активність лівої planum temporale у досвідчених музикантів помітно зростає [1]. Більше того, серед музикантів найбільший розмір planum temporale відзначається у тих, хто має абсолютний музичний слух. Таким чином, отримані прямі докази переважання активності лівої півкулі в регуляції сприйняття музичної інформації у людей, що мають професійну музичну підготовку [64].
Залишаються все ж незрозумілими причини виникнення такого роду структурної асиметрії мозку, адже відомо, що скронева доля мозку формується впродовж 29-31-го тижня внутрішньоутробного життя, та очевидно, що пренатальні чинники відіграють важливу роль у її розвитку. В той же час, зважаючи на той факт, що остаточне дозрівання кори мозку людини відбувається вже після народження, можна вважати, що музичне виховання в ранньому дитинстві, в так званому чутливому періоді, робитиме істотний вплив на формування функціональних властивостей кори мозку [16].
2. Фізичні асиметрії
2.1 Фізичні асиметрії обличчя
Серед морфологічних асиметрій обличчя відхилення носа вправо виражене у правшів та вліво - у левшів [Bardeleben K., 1909]; права половина обличчя у більшості людей більша за ліву [Koff E. et al., 1981]. У криміналістиці є поняття "біологічної диссиметрії обличчя (голови) ": правий тип має вищу й вущу праву частину й ширшу, нищу - ліву, а лівий тип характеризується зворотніми співвідношеннями. У "кривій" (однією половиною обличчя) посмішці бере участь переважно "широка" половина. Звичне підняття брови частіше здійснюється на вузькій половині. Розжовування їжі, якщо усі зуби здорові, краще здійснюється функціонально домінуючою стороною [Лобзин О. В., 1968] [23]. У мовному акті права половина рота активніша у 86 % правшів та у 67 % левшів [Graves R. et al., 1982], це характерно й для хворих з афазією; при співі та серійному відтворенні (рахунку, перерахуванні днів тижня) ширше відкривається ліва половина рота [Graves R. et al., 1985] [23,50].
2.2 Фізичні асиметрії ніг
За розмірами, довжиною ноги не зовсім однакові. Взуття, шите "на дві чітко симетричні колодки, сидить щільніше на одній, чим на іншій, нозі". Ліва нога "відносно частіше більша, ніж права", алекількість людей з переважанням лівої ноги над правою меньша, ніж з переважанням правої руки над лівою - 50-60 %. [Лають А. Ф., 1927].
Вивчення кістяків поховань I - II тисячоліть н. е. показало, що комбінація більшої правої руки з більшою лівою ногою є найбільш частою (70 %) та характерна для "типових правшів"; дуже рідкісне поєднання більшої лівої руки з більшою правою ногою (7 %). характерне для "типових левшів"; більші розміри правої руки й ноги відмічено в 19 % спостережень, а в 5 % - мали перевагу ліва рука та нога [Гінзбург В. В., 1947]. Враховуючи це й стали говорити про перехресну асиметрію - поєднання праворукості з лівою ведучою ногою як про характерний для більшості людей [Жеденєв В. П., 1962], хоча й висловлена думка про частіше домінування руки та ноги однієї сторони [Annel M., 1972] [23].
2.3 Фізичні асиметрії тулуба
Відмічені морфологічні і функціональні асиметрії правої та лівої половин тіла людини [23]. Об`єм правої половини грудей у 70 % людей більший за ліву; грудина трохи зміщена вліво; соски розташовуються на різних рівнях [Масюк А. І., 1939]. Положення правої половини тіла у просторі, її співвідношення з рукою, ногою та її рухи усвідомлюються краще, ніж ті ж ознаки лівої половини. Це характерно, мабуть, для більшості людей. Про це говорить передусім клінічний досвід [23,50].
3. Види функціональних асиметрій людини: моторна, сенсорна, психічна
Розвиток нервової системи - складний процес, визначений генетичною програмою розвитку і різноманітністю впливів оточуючого середовища. Він зумовлений просторовим, поетапним включенням еволюційно більш молодих відділів головного мозку і об'єднанням різноманітних регулюючих центрів та провідних шляхів у функціональні системи, що призначені для забезпечення життєво важливих функцій. Відбувається ускладнення функцій нервової системи, морфофункціональної диференціації. За принципом взаємозв'язку функціональних систем здійснюється гармонійна співпраця всієї нервової системи [16,23].
Мінімальне забезпечення функцій на момент народження ускладнюється в процесі взаємодії з навколишнім середовищем. Генетичною програмою розвитку передбачено становлення життєво важливих функцій: дихання, серцево-судинної діяльності, травлення. Поетапний розвиток функціональних систем має назву системогенез.
Формування функціональних систем, що пов'язані з вищою нервовою діяльністю, значною мірою обумовлене дією як середовища, так і виховання. Може бути видозміна реактивних систем організму, поведінкових норм [79].
Однак недостатньо з'ясованим є питання про методи і можливі межі стимуляції розвитку окремих функціональних систем. Необхідною умовою є своєчасне дозрівання і включення її окремих компонентів [83].
Отже, елементарною функціональною одиницею нервової системи є нейрон, який здійснює сприйняття, первинну переробку і передачу інформації у нервовій системі, а також зв'язок між периферією і мозком, мозком і виконавчими органами. Опорну, трофічну, метаболічну, захисну функції виконує глія, що забезпечує значною мірою проведення нервових імпульсів [90,104,105].
3.1 Моторні асиметрії
Моторні функціональні асиметріїверхніх кінцівоквельми різноманітні. У більшості людей права рука превалює над лівою, тобто вони правши. Саме права рукаперевищує за силою, точністю, швидкістю рухів ліву, особливо вказівний палець.Рухи правоїрукиповніше відображають емоційні та психологічні особливості людини. Активність правоїруки підсилюєтьсяустанітривоги,напруження,привиконанні тонких, цілеспрямованихрухів. Встановлено,щочим довше навантаженау роботі права рука, тимвище коефіцієнтправорукості.Лівші складаютьне більше, ніж 9% [79,83].
Також різноманітні функціональні асиметрії нижніх кінцівок. За розміром, довжиною ноги не зовсім рівні. Давно встановлено, що ліва нога більша за праву, але кількість осіб з переважанням лівої ноги менша, ніж з переважанням правої руки. У ранньому віці мова йде про переважання правої ноги, однак у процесі життєдіяльності переважання тієї чи іншої ноги залежить від їх функціонування. Окрім сили виявляється асиметрія ніг у цілеспрямованій діяльності, навіть у довжині кроку [83].
Відмічені морфологічні та функціональні асиметрії правої та лівої половини тіла людини. Частіше спостерігається переважання правої половини тулуба, окрім того положення правої половини тіла та її співпраця з рукою і ногою при рухах усвідомлюються краще, аніж лівої [83].
У літературі обговорюється питання асиметрії обличчя, особливо міміки, рухів очей. Але дані вельми суперечні.
3.2 Сенсорні асиметрії
Сенсорна асиметрія включає функціональну нерівність правої та лівої частин органів почуття: зору, слуху, нюху, смаку, дотику.Так більшість дослідників схиляються до переважання правого ока: різна гострота зору, полязору, відчуття кольору. Аледанітакожсуперечні. Відомоодне: асиметрії визначаються у тісному зв'язку з нервово-психічною діяльністю [23,27].
Встановлено, що слух забезпечується мовою. Гострота слуху краща зліва, особливо чутливість до чистих тонів, і краще виражена у чоловіків. Однак урозрізненні мовних звуків переважання заправимвухом- „ефект правого вуха ". У лівого вуха переважання у сприйнятті немовних звуків [83].
Численні та суперечливі дані щодо асиметрії шкірної чутливості (больової, температурної) та глибокої. Неоднозначні дані щодо дослідження нюху.
У здорових осіб смакові відчуття кислого, солодкого, солоного, гіркого різні у залежності від статі, віку, психофізіологічного стану. Анатомічно виявлене переважання смакових сосочків на лівій половині язика здорової людини, що пояснює більш гостре сприйняття смаку[22].
Психічні асиметрії тісно пов'язані з моторними і сенсорними асиметріями. Психічні процеси, що залежні від правої півкулі, включають у себе сенсорні асиметрії (психосенсорні процеси), а від лівої півкулі включають психомоторні процеси. Найбільш високоорганізованим видом психомоторної діяльності є процес формування мови, що властиво лише людині. Розвиток мови підкоряється загальним закономірностям системогенезу, починається у системі мовнослухового і мовнорухового аналізаторів. Існує тісний взаємозв'язок між розвитком мови та мислення. Аферентний корковий синтез здійснюється у тім'яно-скронево-потиличних відділах домінуючої півкулі, для механізмів мови - функцію ухвалення рішень та програмування дій здійснюють премоторно - лобові відділи мозку [4,30,31,85].
Кожному суб'єкту притаманний індивідуальний профіль асиметрій, тобто поєднання моторних, сенсорних, психічних асиметрій [48,96]. Виділяють З профілю: правий, змішаний, лівий. Для більшості людей характерні праві асиметрії рук, ніг, зору, слуху і переважання лівих частин органів дотику, нюху, смаку, домінування лівої півкулі мозку в функціях забезпечення мови, психічних процесів, тобто поширений змішаний профіль асиметрій [96]. У популяції розрізняють ліворуких, праворуких і амбідекстрів, амбісіністрів [97].
3.3Психічні асиметрії людини
Визначення цієї асиметрії важче, ніж вже викладених моторних і сенсорних асиметрій. Психічна асиметрія мається на увазі у двох поняттях. У першому вона виражає собою нерівність функцій півкуль мозку у формуванні цілісної нервово-психічної діяльності. Відомо, що існує істотний зв'язок моторних та сенсорних асиметрій з психічними асиметріями [39,62].
У монографії "Зір та мислення" В. Д. Глезер підкреслює, що "будь-який навітьелементарний акт зору, наприклад, бачення спалаху світла, слід розглядати як акт мислення" і що "наше мислення засноване у першу чергу на зоровому сприйнятті" (1985) [77].
Моторні і сенсорні процеси людини, ймовірно, різко диференціюються, коли вони проявляються у поєднанні з психічними процесами[82].
Психічні процеси, залежні від правої півкулі мозку, по суті включають сенсорні асиметрії. В цілому вони можуть позначатися як психосенсорні процеси. Вони складають основу для одного з двох головних видів пізнання людини - знання за допомогою органів чуття з формуванням чуттєвих образів зовнішнього світу й самого себе [89]. Таке пізнання можливо лише при безпосередньому контакті об'єкту пізнання з органами чуття. Такому пізнанню доступне тільки те, що є зараз (у теперішньому часі) і тут (у реальному зараз просторі). Образи, що постійно формуються, усвідомлюються, порівнюються з образами минулих сприйнять, і таким чином ідентифікуються об'єкти зовнішнього світу і власного "Я" суб'єкта.
Психічні процеси, що залежать від лівої півкулі, тісно співвідносяться з руховими асиметріями. Тут вже диференціюються психомоторні процеси [97].
Відомо, що "інтенсивне мислення про рух сприяє тенденції його виконання... під час інтенсивної уяви виконання дій" в м'язах з'являються біоструми; нині широко застосовуються різні види ідеомоторного тренування - процесу інтенсивного уявлення руху, що сприймається як власний рух", що повторюється [Pickenhain L., 1980]. Ідеомоторне тренування розглядається як те що знаходиться "між дійсним виконанням навички та його словесним проектом". Визнається важливим вивчення ідеомоторного тренування для розуміння складних психофізіологічних процесів керування та регулювання, які "лежать в основі реалізації актів поведінки людини"[48,96].
Про тісний взаємозв'язок психічних та моторних процесів, про єдність та цілісність психомоторної сфери людини свідчать і кореляції, встановлені між окоруховою та загальною руховою активністю, з одного боку, й ефективністю психічної діяльності - з іншого [Хомська Є. Д., Єфімова І. В., 1985] [103].
Найбільш високоорганізованим видом психомоторної діяльності є процес формування мови, власної активної мови суб'єкта. Тільки на основі мови стало можливим формування принципово нового - абстрактного пізнання. Це означає, що людина стає здатною пізнати те, чого немає зараз і тут, чого вона ніколи у минулому не бачила, не чула, не відчувала; вона набуваєздатності залучитися до загальнолюдського досвіду, накопиченого усіма попередніми поколіннями людства знаннями[126].
Психосенсорна сфера або чуттєве пізнання максимально індивідуалізовані: одну й ту ж ситуацію дві людини сприймають з помітно різними відтінками, що визначаються й миттєвим станом, і минулим досвідом сприйняття кожного з них. Психомоторна сфера та абстрактне пізнання, навпаки, мають бути швидше уніфіковані: завдяки цій другій стороні психіки одна людина спілкується з іншою, розуміє її. Така відмінність між чуттєвими та абстрактними знаннями має чітку межу, як можна думати на підставі клінічних спостережень, у більшості людей. У клініці вогнищевих уражень мозку виявилися подробиці, які можуть бути інтерпретовані як психіки деяких левшів та правшів, що свідчать про несхожість [60,61,62].
Термін "психічна асиметрія" в спеціальній літературі, присвяченій проблемі функціональної асиметрії мозку людини, вживається мало. Але перший план її розгляду представлений по суті у багатьох публікаціях. Зокрема, в такому висловлюванні: "Повна латералізація психічних функцій можлива тоді, коли ліва півкуля домінує у мовних функціях, права - у просторових та перцептивних функціях" [Бережковська Є. Л. та ін., 1980] [18,96].
Другий план визначення психічної асиметрії й особливо аналізу її суті, на погляд авторів, адекватніший, ніж перший, і, мабуть, перспективніший. Під психічною асиметрією тут розуміється порушення симетрії власне психічних процесів - психосенсорних і психомоторних або чуттєвого та абстрактного знань[34,39]. Якщо у вже представленому першому плані вони виглядають різними за тим, що перші залежні від функціонування правої, а другі - від лівої півкулі мозку, то у другому плані вони з'являються різними (аж до протилежності один одному) за часом їх формування. Психосенсорні процеси формуються в теперішньому часі при постійному зіставленні отримуваних зараз чуттєвих образів з образами минулих сприйнять суб'єкта [60,66]. Розвиток психомоторних процесів представляється таким, що відбувається в теперішньому часі так, що їх завершення вірогідні тільки у майбутньому часі.
Можна допустити, що психосенсорні і психомоторні процеси дзеркально-симметричні або енантіоморфні. Але дзеркально симетричні вони за часом їх становлення: обидва ряди психічних процесів реалізуються в теперішньому часі (перші здійснюються як би повністю, а другі лише починаються), але з напрямком в протилежні часи - минуле та майбутнє (вже здійснені образи сприйняття опиняються в минулому часі, ще не здійснені частини психомоторної діяльності можуть завершитися в майбутньому часі).
Клінічний досвід авторів можна використати для обгрунтування принаймні двох припущень.
По-перше, принцип симетрії може бути застосований й у вивченні психіки - свідомість людини як наслідок функцій парно працюючих півкуль цілого мозку[60,77,82].
По-друге, використання принципу симетрії в порівняльному аналізі психічних процесів, залежних від функціонування просторово протилежних півкуль мозку, розкриває несподівані ракурси розуміння психіки людини, її меж, а також самого принципу симетрії [84,96,138]. Він тут - на рівні людини, - проявляється подробицями, ймовірно, відсутніми в природі до людини.
3.4 Індивідуальний профіль асиметрії
Під індивідуальним профілем асиметрії мається на увазі властиве тільки кожному цьому суб'єктові поєднання моторних, сенсорних, психічних асиметрій - симетрії[96]. Логічно виправдано очікування трьох профілів : правого, змішаного, лівого. Перший - поєднання тільки правих, другий - лівих, правих асиметрій і симетрії, третій - тільки лівих асиметрій органів рухів і почуттів. Але реальна дійсність складніша. Для більшості людей характерні праві асиметрії рук, ніг, зору (прицільна здатність), слуху та переважання лівих частин органів дотику, нюху, смаку, ліве вухо переважає в сприйнятті музичних звуків; ліва півкуля мозку домінує у функціях забезпечення мови та заснованих на ній психічних процесів[60,82]. Тому цей найбільш поширений в людській популяції профіль асиметрії слід було б позначити як змішаний. Але він доки продовжує визначатися як правий на підставі того, що для таких осіб характерні праві асиметрії органів руху, слуху і зору. Як змішаний позначається профіль асиметрії тієї людини, у якої праві асиметрії одних з тільки що згаданих органів поєднуються з лівою асиметрією або симетрією інших[96]. Скажімо, праворукість поєднується з лівою асиметрією слуху в сприйнятті мовних стимулів. Лівий профіль має бути протилежним до правого в усьому, але він навряд чи існує в людській популяції серед здорових осіб[48].
Як видно, в нашому розумінні слова "правша", "лівша" мають значно ширший сенс, ніж лише позначення право- чи ліворукості: в нього входять асиметрії - симетрія парних органів чуття, визначувані асиметрією мозку особливості психіки[96].
РОЗДІЛ ІІ. Матеріали та методи дослідження
Для вивчення функціональних асиметрій людини нами проаналізовані літературні дані відносно даноїтеми, основні підходи до діагностики функціональних асиметрій за різних умов.
Для вирішення поставлених задач у роботі були використані клініко-неврологічний, нейровізуалізаційний ( КТ головного мозку), ультразвуковий (дуплексне сканування екстра- та інтракраніальних від-ділів магістральних артерій голови та шиї), лабораторний, статистичний методи.
Діагноз мозкового інсульту базувався на стандартних критеріях, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров`я [40].До МІ відносили епізоди вогнищевого або дифузного порушення функцій головного мозку цереброваскулярного походження, які спостерігалися не менше 24 годин. Діагноз МІ був встановлений на підставі детального вивчення анамнезу, даних дослідження соматичного та неврологічного статусів, результатів параклінічних методів протягом 28 діб від початку захворювання. Нами були використані лише випадки інфаркту мозку, не враховувався геморагічний та неуточнений інсульт.
Діагноз інфаркту головного мозку був встановлений за даними клініко-неврологічного, лабораторного, нейровізуалізаційного (КТ) дослідження, логопедичного аналізу.
Проведено дослідження групи здорових молодих людей та хворих з ураженням центральної нервової системи. Група здорових людей складалася з 60 осіб віком 18-24 роки (студенти медичного інституту): 42 особи жіночої та 18 осіб чоловічої статі.
Асиметрії досліджували у хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні для хворих з судинною патологією у 2010-2011рр. Групу хворих склали 140 осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу: 88 (63%) чоловіків та 52 (37%) жінки віком 46-65 років. З них 82 особи були з лівосторонньою локалізацією вогнища інфаркту в басейні середньої мозкової артерії та 58 осіб - з правосторонньою локалізацією вогнища інфаркту в басейні середньої мозкової артерії. Хворим цієї групи було проведено максимально можливе комплексне клініко-неврологічне обстеження з подальшим детальним аналізом медичної документації (історій хвороби, амбулаторних карт, протоколів комп'ютерної томографії головного мозку ).
Таблиця 3. Розподіл здорових осіб за статтю та віком.
|
Стать |
Вікові групи обстежених |
|||||
|
18-21 рік |
22-24 роки |
|||||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Усього |
||
|
Чоловіча |
10 |
55,6±1,17 |
8 |
44,4±1,17 |
18 |
|
|
Жіноча |
22 |
52,4±0,77 |
20 |
47,6±0,77 |
42 |
Таблиця 4. Розподіл хворих на інфаркт головного мозку за статтю та локалізацією вогнища.
|
Стать |
Лівопівкульна |
Правопівкульна |
||||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Усього |
||
|
Чоловіча |
32 |
41,0±0,50 |
46 |
59,0±0,50 |
78 |
|
|
Жіноча |
38 |
61,3±0,62 |
24 |
38,7±0,62 |
62 |
Комплексне клініко-неврологічне обстеження проводили з використанням традиційних методик та тестів, використовували Скандинавську шкалу інсультів (Scandinavian Stroke Study Group) -її скорочений варіант (Saunders et al., 1995)?-максимальна кількість балів за цією шкалою -- 22. Сума балів 2--6 свідчить про тяжкий неврологічний дефіцит, 7--14 -- про дефіцит середнього ступеня тяжкості, 15--21 -- про легкий ступінь вираженості неврологічних порушень. Також нами були використані шкала NIHSS (National Institutes of Healht Stroke Scale, згідно з якою бал 0 характеризує нормальний стан, 34 бали -- коматозний. Сумарний бал клінічних проявів від 3 до 8 свідчить про неврологічні порушення легкого ступеня тяжкості, 9--12 бали -- тяжкі порушення, більше 15 -- про надто тяжкий стан хворого), шкала коми Глазго (Шкала складається з трьох тестів, що оцінюють реакцію відкривання очей (E), а також мовні (V) і рухові (M) реакції. За кожен тест нараховується певна кількість балів. У тесті розплющення очей від 1 до 4, в тесті мовних реакцій від 1 до 5, а в тесті на рухові реакції від 1 до 6 балів. Таким чином, мінімальна кількість балів - 3 (глибока кома), максимальне - 15 (ясна свідомість)).
Стан вітальних функцій контролювався шляхом їх моніторування з обов'язковою консультацією терапевта, при наявності показань - кардіолога, судинного хірурга, логопеда, психотерапевта. Також усім хворим проводилось дослідження очного дна. Загальноклінічні та біохімічні лабораторні дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками.
Структурні зміни головного мозку вивчали за допомогою мультислайдового комп'ютерного томографа SOMATOMEmotion 6 фірмиSiemens і Synerview 600 S фірми Picker International. Оцінювали густину речовини головного мозку, розміри, локалізацію патологічного вогнища. Визначали зміни характерні для атрофічного процессу речовини головного мозку, ступінь розвитку та характер зовнішньої та внутрішньої гідроцефалії, зміни у шлуночках мозку. Для визначення обсягу вогнищевих змін використовували геометричну формулу еліпсоїда:
ѕ р * A * B * C, де А,В,С- Ѕдіаметрів еліпсоїда.
Характеристика використаних психологічних методик викладена у відповідному розділі.
Розмір та структуру атеросклеротичних бляшок вивчали за допомогою ультразвукового дуплексного сканування екстра- та інтракраніальних від-ділів магістральних артерій голови та шиї на приладіPhilips EnVisor ( фірми Philips).
Результати оброблені за допомогою методів математичної статистики з використанням пакета «Microsoft Excel'07» , що дозволив обчислити відсотки помилок. Вірогідність розходження визначали за допомогою критеріяСт'юдента.
Протокол дослідження функціональних асиметрій включав:
паспортні дані;
анамнестичні дані;
самооцінка людини (правша чи лівша);
морфологічні асиметрії рук, ніг, тіла, обличчя, очей;
тести, при виконанні яких домінує та чи інша рука, нога;
вимірювання сили кисті за шестибальною шкалою;
гострота слуху;
дослідження чутливості (больової, температурної, стереогнозу);
дослідження мовних функцій, висновок логопеда;
дослідження смаку;
дослідження критичної частоти злиття світлових мерехтінь;
психодіагностичні тести ( Коротка шкала оцінки психічного статусу-MMSE, опитувальник Бека);
дані КТ;
дані ультразвукового дуплексного сканування екстра- та інтракраніальних від-ділів магістральних артерій голови та шиї на приладіPhilips EnVisor ( фірми Philips).
Нами використані загальнодоступні методики дослідження. Хворі з порушенням мовних функцій консультовані логопедом.
Для дослідження функціональних асиметрій у групі здорових людей використані методики визначення смакових відчуттів та порогу критичної частоти злиття світлових мерехтінь
З метою дослідження порогу смакових відчуттів ми використовували апарат електрогустометрії, який зручний у використанні, дає можливість дозувати подразнення, визначати порогову величину, прослідкувати динаміку смакових відчуттів. Апарат працює у трьох режимах (два автоматичних і один ручний). Під контролем вимірювального приладу можливе поступове підвищення напруги від 0 до 15 В. Подразнення подається на язик за допомогою біполярних позолочених електродів діаметром 0,8-1 мм з міжелектродною відстанню 3 мм, які прикріплені до ручки. Фізіологічні параметри струму відповідають вимогам дослідження, дають ефект сприйняття кислого [22].
Дослідження проведене у 60 здорових людей.
При порушенні зору та з метою визначення асиметрії досліджували поріг критичної частоти злиття світлових мерехтінь (КЧЗСМ). Порогова частота фотостимулів сприймається органами зору як окремі стимули, при її збільшенні стимули сприймаються як постійне сяйво. Даний метод використовувався як самостійний [104]. Дослідження проведене у 60 здорових осіб.
РОЗДІЛ ІІІ. Структурна характеристика мозкового інсульту
Одним з найважливіших етапів верифікації діагнозу мозкового інсульту є візуалізація патологічного вогнища. Всім обстеженим хворим проведена комп'ютерна томографія головного мозку. Зміни в зоні ішемічного осередку у більшості пацієнтів формуються через 36-48 годин, виняток складають великі інфаркти, що швидко формуються, які можна побачити на КТ, починаючи з 12-18 годин після розвитку мозкової катастрофи [127].
За результатами КТ-сканування у групі хворих, що вижили після гострої фази інсультутомограма мала наступний вигляд: у 63 (45%) були виявлені невеликі гіподенсивні вогнища супратенторіальної локалізації на тлі структурних змін, що відповідають судинній енцефалопатії
( невеликі поодинокі або множинні гіподенсивні вогнища, що розташованів ділянці базальних ядер, внутрішньої капсули або перивентрикулярно, а також наявність розширення шлуночкової системи та борозен півкуль мозку) (мал10, мал.11)у 56 (40%)пацієнтів об'єм вогнищевих змін
( разом з зоною перифокального набряку) не перевищував 10 см3, у 13 (9,3%) пацієнтів був у межах 10-20 см3 (мал.12) , у 4 (2,85%)- 20-40 см3 ( мал.13). Однак у 4 (2,85%) осіб цієї групи розмір вогнища перевищував 40 см3. Тобто, у більшості хворих, візуалізовано ішемічні осередки різного розміру без ознак латерального зсуву, що свідчитьпро незначно виражений набряк тканин мозку.
Мал.10 КТ головного мозку пацієнта з ДЕ.
Видно множинні мікроосередкові зміни, в основному в перивентрикулярних відділах, що супроводжуються атрофією кори та розширенням шлуночків головного мозку. Виявляється лейкоареоз, який проявляється гіподенсивнми зонами, вираженість цих змін, так само як і вираженість розширення шлуночкової системи, корелює з тяжкістю клінічних розладів.
Для порівняння на мал. 11 показана КТ головного мозку пацієнта з хворобою Альцгеймера.
Мал. 11 КТ головного мозку пацієнта з хворобою Альцгеймера.
Видно значне розширення щілин та борозен, особливо у лобних долях. Погано візуалізуються межі між сірою та білою речовиною. Шлуночки розширені. Подібна КТ-картина не патогномонічна для хвороби Альцгеймера та може спостерігатися при інших деменціях (хвороба Піка та хвороба Гентінгтона).
Мал. 12 Комп'ютернатомограма головного мозку хворої Н. Ішемічний інсульт у басейні правої СМА. Зона зниженої щільностіу правій тім'яній ділянці ( V=10,3 см3):
а) аксіальний зріз на рівні медіобазальних структур; б) аксіальний зріз на рівні коркових відділів тім'яних часток.
Мал.13 Компютерна томограма головного мозку хворого В. Ішемічний інсульт в басейні лівої СМА. Зона зниженої щільності у лівій лобно-скроневій ділянці ( V=20,6 см3).
У хворих дані КТ відповідали клінічним проявам. Більший об`єм осередку ураження головного мозкусупроводжувався більш вираженим набряком, що обумовлювало тяжкий загальний стан пацієнтів.
РОЗДІЛ ІV. Півкульні особливості Мозкового кровообігуу пацієнтів, що перенесли мозковий інсульт
Ішемічний інсульт є складним поліетіологічним судинним захворюванням головного мозку та є результатом багатьох різних за характером патологічних станів системи кровообігу [111,118]. Концепція гетерогенності ішемічного інсульту має на увазі не лише необхідність діагностики по-рушення мозкового кровообігу, але й пошук причин, що призвели до церебральної катастрофи [110].
Останніми роками, зависловом N. Futrell (1998), " маятник качнулся в сторону эмболии как главной причины ишемического инсульта " [99]. Серед головних причин емболічних інсультів значне місце від-водиться, безумовно, кардіогенній емболії.
За даними широковідомих реєстрів інсульту, таких як Harvard Stroke Registry (HSR), Michael Reese Stroke Registry (MRSR), Stroke Data Bank (SDB), та сучасних світових досліджень [136, 143,144], кардіогенна емболія стає причиною розвитку 29-39 % ішемічних інсультів [108]. У свою чергу, неклапанна фібриляція передсердь (ФП), інфаркт міокарду та аневризми шлуночків викликають відповідно 45,15 та 10% кардіоемболічних інсультів[119,120].
Одну з важливих ролей серед інструментальних мето-дик, що використовуються при діагностиці гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) будь-якого генезу, відіграють ультразвукові методи обстеження [78,113,125]. Стан церебрального судинного резерву, який визначається здатністю системи мозкового кровообігу компенсувати гемодинамічні порушення, є основним чинником у розвитку ішемічного порушення мозкового кровообігу, зокрема кардіоемболічного інсульту (КЕІ) [3]. Для хворих з КЕІ, у яких відмічаєтьсяпоєднане ураженнямозкових судинта кардіальні порушення, важливим є проведеннякомплексного аналізу показників мозкового кровообігу та функціонального стану серця[111,112,117]. Такий комплексний системний підхід інформативний, оскільки дає можливість розширити уявлення про патогенетичі механізми формування різних типів КЕІ та працювати шляхом поєднаної корекції гемодинамічних порушень церебральної та системної гемодинаміки у цієї категорії хворих. Проте, до сьогоднішнього часу такий методичний підхід до проблеми КЕІ недостатньо використовується. Усе вищесказане визначило доцільність вивчення стану мозкового кровотоку у хворих з ФП, що перенесли КЕІ. А оскільки функціональна міжпівкульна асиметрія є єдиною унікальною особливістю діяльності мозку людини [99,108,112], то оцінювати стан мозкового кровотоку доцільно з урахуванням півкульної локалізації ішемічного вогнища.Критерієм оцінки рівня та ступеню порушення мозковогокровообігу у хворих з КЕІ були показникирозмірів комплексу інтима-медіа (КІМ), частота та ступінь вираженості стенозу, структура атеросклеротичних бляшок[3].
У дослідженні взяли участь 86 пацієнтівлітнього та старечого віку, що перенесли КЕІ в каротидному басейні на тлі постійної форми ФП, які були розділені на 2 групи: 44 пацієнти з локалізацією ішемічного вогнища у лівій півкулі та42 - у правій півкулі головного мозку. Групи були порівняні за основними параметрами - віком, статтю, індексу маси тіла, давності ФП,давності АГ та КЕІ.
Критеріями відбору хворих була верифікація кардіоемболічного МІ у каротидному басейні (за даними анамнезу, клінічного обстеження та результатами комп'ютерноїтомографії). Середній вік обстежених пацієнтів 72,7 ± 5,8 року.
У дослідженні не брали участь пацієнти, що перенесли геморагічний інсульт, з штучним водієм ритму, серцевою недостатністю III - IV ФК за NYHA, гострим інфарктом міокарду та тих, що перенесли інфаркт міо-карду, з набутими вадами серця, онкологічними, ендокринними, інфекційними захворюваннями, хронічним захворюванням нирок 4-5-ої стадії, печінковою недостатністю, психічними розладами.
Усі хворі, що перенесли КЕІ, проходили комплексне клініко-інструментальне обстеження, яке включало загальноклінічне, клініко-неврологічне обстеження та дослідження мозкового кровообігу методом ультразвукового дуплексного сканування екстра- та інтракраніальних від-ділів магістральних артерій голови та шиї на приладіPhilips EnVisor ( фірми Philips) при одночасному проведенні базисної медикаментозної терапії відповідно до рекомендацій Європейської асоціації кардіологів щодо ведення пацієнтів з АГ, ФП (інгібітори АПФ, блокатори бета-адренорецепторів, антикоагулянти (варфарин) за відсутності протипоказань)[128,129,135].
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.O. Розраховували середнє значення, помилку середнього та статистичну зна-чимість за допомогою параметричного методу
(t -критерій Ст'юдента) для незалежних груп з урахуванням того, що розподіл ознак відповідав закону нормального розподілу та дисперсії розподілу ознак у двох порівнюваних групах були рівні.
Основним ультразвуковим показником, що дозволяє відносно оцінити наявність структурної перебудови судинної стінки, являється стан комплексу інти-ма-медіа (товщина, ехогенність, ступіньдиференціювання на шари).
У 80,6 % обстежених нами пацієнтів з локалізацією ІВ у правій півкулі та у 73,3 % з локалізацією у лівій відзначається відносно рівномірне підвищення ехогенності КІМ ЗСА з двох сторін з частковою втратою диференціювання його на шари (1,13 ± 0,03 та 1,12 ± 0,03 відповідно).
Зважаючи на значну роль стенозу у розвитку ішемічного інсульту та кореля-цію ступеню стенозу та ризику розвитку ішемії мозку [107], нами була проаналізована частота різних ступенів стенозу судин каротидного басейну у хворих, що перенесли ішемічний інсульт.
Згідно з отриманими даними, частота стенозів екс-тракраніальних судин каротидного басейну до 50 % у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій та лівій півкулі як у гомолатеральних так і в гетеролатеральних судинах не розрізнялася (38, 50, 57, 60 % відповідно). У той же час частота стенозів 50-75 % як у гомо-, так й у гетеролатеральних вогнищу экстракраніальних судинах каротидного басейну значно вище у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій півкулі - більш ніж в 2 рази (33 і 14 % відповідно).
У механізмах формування мозкової ішемії значну роль відіграє не лише ступінь стенозу судини, але й морфологія атеросклеротичної бляшки, характеристикаїї поверхні. Ультразвукове дуплексне сканування дозволяє охарактеризувати бляшки сонної артерії за ехоген-ністю, що дає можливість ймовірно встановити їх морфологічний склад. Згідно з критеріями Европей-ской групи дослідників з ехощільності, розрізняють наступні бляшки сонних артерій: гіперехогенні, про-проміжні та гіпоехогенні. Морфологічним субстратом гіпоехогенних бляшок є молоді сполучнотканинні елементи, ліпіди та клітини крові. Такий тип атеро-склеротичної бляшки здатний швидко рости, що призводить до значного звуження судини або її повної оклюзії та свідчить про агресивну форму атеросклерозу [109].
Враховуючи високу агресивність гіпоехогенних бля-шек, слід звернути увагу на вищий відсоток виявлення при УЗДС гіпоехогенних бляшок у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій півкулі (46% у порівнянні з 29% у пацієнтів з лівопівкульним інсультом). Частота гіперехогенних бляшок, які є меньш агресивними, проте в їх структурі є гіпоехогенний компонент, у судинах каротидного басейну у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій та лівійпівкулі статистично значимо не розрізняється (46 та 32 % відповідно).
На підставі представлених даних необхідновідмітити, що аналіз частоти та структури атеросклеротичних бляшок виявив виражені міжпівкульнівідмінності: частіше агресивні атеросклеротичні бляшки зустріча-ються у пацієнтів з локалізацією ІВ у правій півкулі.
Висновки
1. Згідно з отриманими даними частота стенозів 50-75% як у гомолатеральних, так й у гетеролатеральних вогнищу екстракраніальних судинах каротидного басейну статистично значимо вище, більш ніж у 2 рази,у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій півкулі головного мозку .
Тоді як частота стенозів до 50% істотно не відрізнялась в залежності від того, яка півкуля була уражена ішемічним інсультом.
2. Згідно з представленими до вашої уваги даними у хворих з локалізацією ішемічного вогнища у правій та лівій півкулі в ураженихЗСАвеличина комплексуінтима-медіа статистичнозначимоневідрізняється.
Утой жечас у пацієнтівусіхгрупцейпоказникперевищуєнорму
(нормальне значення - 1,0 мм).
3. Проведене дослідження показує, що гіпоехогенні бляшки, які мають здатність до швидкого росту, частіше виявляються у хворих з локалізацією патологічного вогнища у правій півкулі, що у свою чергупризводить до значного звуження судини або, навіть, повної її оклюзії з вираженими геодинамічними розладами, які часто стають для хворого фатальними.
РОЗДІЛ V. Клінічна характеристика хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку
Мозковий інсульт- клінічний синдром гострого судинного ураження головного мозку. Він є результатом різних за характером патологічних процесів з боку серцево-судинної системи, системи крові та супроводжується морфологічними та структурними змінами тканини мозку з порушенням його функцій, стійкими органічними та неврологічними симптомами [41].
Проведене комплекснеобстеження 140 хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку, вивчені клінічні особливості перебігу госторого періоду ішемічного інсульту. Групи хворих були порівняні за такими основними параметрами, як вік, стать, локалізація інсульту та відмінності у неврологічному статусі в залежності від того, яка півкуля головного мозку булауражена.
У групи ввійшли 140 пацієнтів, з них 82 (58,6%) особи були з лівосторонньою локалізацією вогнища та 58 (41,4%) осіб - з правосторонньою локалізацією вогнища інфаркту в басейні середньої мозкової артерії. Обов'язковою була верифікація за допомогою комп'ютерної томографії. Розподіл хворих за локалізацією вогнища, статтю, віком наведений у таблиці 5.
Таблиця 5. Розподіл хворих з інфарктом головного мозку за локалізацією патологічного вогнища, статтю,віком.
|
Вік роки |
ЛСМА |
ПСМА |
|||||||||
|
ч |
ж |
Всього |
ч |
ж |
Всього |
||||||
|
n |
% |
n |
% |
n |
% |
n |
% |
||||
|
Всього |
46 |
56,1±0,55 |
36 |
43,9±0,55 |
82 |
42 |
72,4±0,59 |
16 |
27,6±0,59 |
58 |
|
|
46-50 |
3 |
6,5±0,36 |
1 |
2,8±0,27 |
4 |
1 |
2,4±0,24 |
0 |
0±0,63 |
1 |
|
|
51-55 |
8 |
17,4±0,56 |
3 |
8,3±0,46 |
11 |
5 |
11,9±0,5 |
3 |
18,8±0,98 |
8 |
|
|
56-60 |
16 |
34,8±0,7 |
10 |
27,8±0,75 |
26 |
8 |
19,0±0,61 |
4 |
25,0±1,1 |
12 |
|
|
61-65 |
19 |
41,3±0,73 |
22 |
61,1±0,81 |
41 |
28 |
66,7±0,73 |
9 |
56,2±1,2 |
37 |
Під час ретельного збору анамнезу було виявлено, що у 83,6% хворих інсульт розвивався під час сну чи відразу після пробудження, а у 16,4 % виникав у будь-який час доби.
Діаграма 1.Розподіл хворих в залежності від часу виникнення ішемічного інсульту.
Констатовані ще й такі особливості прояву патології: у 61,3% пацієнтів зареєстрований гострий початок захворювання, у 32,3% поступовий, «підгострий» розвиток мав місце у 6,4%, що вимагало більш ретельного диференціального діагнозу з неопластичними процесами.
У першу добу стан хворих за Скандинавською шкалою відповідав 56,8%- легкому інсульту, у 32,3%- середньої тяжкості, у 10,9%- тяжкому. Загальномозкові симптоми були варіабельні, а вогнищеві прогресували. Так у 8 ( 3 особи з правопівкульним та 5 осіб з лівопівкульним вогнищами) хворих спостерігався епілептичний синдром, у 5 пацієнтів діагностована пневмонія.
За оцінкою свідомості обох груп хворих за шкалою Глазго, у 56,8% пацієнтів з ішемічним інсультом порушення свідомості не виявлено (відповідає ясній свідомості за шкалою),у 38,7% констатовано заглушення ( від помірного до глибокого за шкалою), у 4,5%- сопор.Значних розладів у роботі життєво важливих органів та систем не було виявлено. У 17,3% спостерігалась температурна реакція.
Особливе значення мали прояви у неврологічному статусі в залежності від пошкодженої півкулі головного мозку ( тобто у басейні лівої чи правої СМА знаходилося вогнище ураження). У всіх хворих визначались геміпарези чи геміплегії ( в залежності від розміру вогнища та його локалізації), геміанестезія.
При лівобічному осередку відмічалось порушення мови (у вигляді сенсорної або моторної, чи ,навіть, тотальної афазії), функції письма ( аграфія ), можливості виконувати ціленаправлені рухи ( апраксія ), порушення різних видів ( зорового, тактильного, слухового) сприйняття навколишнього світу. Моторна афазія спостерігалась у 52,4% випадків, сенсорна афазія у 28,1%, на частку тотальної афазії припадає 6,9% хворих з локалізацією інфаркту в басейні лівої СМА, у 12,6% пацієнтів відмічалась кіркова дизартрія. Усі хворі з ішемічним інсультом лівопівкульної локалізації мали порушення людських функцій: моторну, сенсорну, амнестичну афазію, аграфію, алексію, акалькулію. Усі хворі оглянуті логопедом. У деяких хворих з масивним ішемічним вогнищем виявлена тотальна афазія. При наявностіменших вогнищ переважали ті чи інші порушення мови - переважно моторна чи сенсорна афазія.
Серед обстежених 72,4 % чоловіків були з правобічною локалізацією патологічного вогнища, що відповідає даним літератури [23,79].
При наявності правобічного осередку ураження спостерігались такі відхилення, як анозогнозія ( хворий не усвідомлює дефект, ігнорує параліч), аутотопогнозія ( розлад схеми тіла- коли пацієнт втратив орієнтування у відношенні до свого тіла або його частин ).
У 73,6% хворих з правопівкульною локалізацією патологічного вогнища (інфаркту мозку) були виявлені порушення психіки та поведінкових реакцій: вони були малоініціативні, неконтактні з родичами та персоналом при одночасному збереженні мовних функцій. У 35,2% хворих жіночої статі відмічався депресивний стан, що викликало необхідністьв консультації психотерапевтай призначення адекватного лікування.
Мова - вища людська функція. У хворих з лівопівкульною локалізацією патологічного вогнища (інфаркту мозку) чітко виявлені порушення мови, вираженість яких залежить від характеру ураження, його розміру та локалізації. Виявлені порушення інших вищих функцій, які зумовлені ураженням часток лівої півкулі головного мозку. При ураженні правої півкулі виявлені зміни психічної діяльності.
Недостатня кількість досліджень з даної проблеми викликає необхідність продовження подальшого вивчення функціональних асиметрій людини у нормі та при патології.
РОЗДІЛ VI. Когнітивні та афективні порушення у гострому періоді мозкового інсульту
Перенесений мозковий інсульт підвищує вірогідність розвитку когнітивного дефіциту в 4-12 разів. Виражена деменція розвивається у 25-30% пацієнтів, які перенесли інсульт, та призводить до значного зниження якості життя, а також підвищує смертність та розходи на догляд за хворими [86]. Когнітивні функції формуються в результаті інтегрованої діяльності різних відділів головного мозку. Згідно з концепцією А.Р.Лурія [84] кожний відділ головного мозку вносить свій специфічний вклад у формування когнітивних функцій. Гіпокамп, мамілярні тіла, медіальні ядра таламуса та пов'язані з ними структури (круг Пейпеца) відповідають за підтримку необхідного рівня уваги та запам'ятовування нової інформації. Задні відділи кори (тім'яні, скроневі та потиличні частки) забезпечують сприйняття, обробку, розпізнавання та збереження інформації. Роль лобної частки - вибір цілі діяльності, розробка програми для досягнення поставленої мети та контроль за виконанням програми (так звані “керівні функції”)[29,60] . До найбільш значущих чинників ризику розвитку післяінсультної деменції відносяться: літній та старечий вік; чоловіча стать (хоча зараз з'являються дані про більшу ураженість жіночої популяції); деякі расово-етнічні характеристики (наприклад, відомо, що люди жовтої раси найбільш вразливі до виникнення післяінсультної деменції); рівень освіти (чим він вище, тим менша вірогідність розвитку когнітивних порушень); наявність когнітивних порушень у хворих до інсульту[15,69,70,71].
Вірогідність розвитку післяінсультної деменції та її тяжкість напряму залежить від характеристики самого інсульту. Мають значення: кількість та об'єм вогнища ураження мозкової тканини, наявність церебральної атрофії, особливо в медіальних відділах скроневої частки; наявність дифузних змін білої речовини півкуль мозку (лейкоареоз) [29,63]. Всі вищеперераховані чинники призводять до порушення гемореологічних властивостей крові та церебральної гемодинаміки, які, у свою чергу, стають причинами ГПМК. Структурні зміни сірої та білої речовини нервової тканини є патоморфологічним субстратом феномена кірково-підкірково дисоціації та порушення нейротрансмісії в ЦНС[67]. Ішемічна загибель нейронів збільшується природними, асоційованими з віком, процесами нейродегенерації, які були до цереброваскулярної катастрофи, що й визначає рівень когнітивних розладів та тяжкість деменції після виникнення ГПМК[63,65]. Психоемоційні та порушення когнітивних функцій у хворих взагалі, а у хворих працездатного віку, особливо, є негативним фактором[101], що відбивається на якості реабілітаційних та лікувальних заходів[63]. Аналіз ступеня задоволення ходом лікування та оцінка функцій уваги, пам'яті та мислення дає можливість прийняти рішення про залучення до комплексу лікування відповідних спеціалістів (психологів, психотерапевтів, соціальних працівників) та якомога ранішого включення до медикаментозного комплексу препаратів, основним напрямком дії яких є ноотропна[87]. Тому запропонованого дослідження є вивчення особливостей КП у хворих у гострий період ІМ.
В роботі наведені дані, отримані нами шляхом проведеного комплексного обстеження 34 хворих (15 чоловіків та 19 жінок) віком 27-59 років (середній вік - 49,8±1,2 року), у яких ІМ розвинувся вперше. Всі хворі знаходились під час обстеження в стаціонарі та були у свідомості та без мовних порушень. У 21 пацієнта вогнище ураження локалізувалося в басейні правої, у 13 -- лівої внутрішньої сонної артерії. Більшість хворих - 19 (55,8%) мали середню освіту, 9 (26,4%) -- середню спеціальну, 6 (17,6%) -- вищу.
Контрольну групу становили 20 осіб із хронічними порушеннями мозкового кровообігу у вигляді дисциркуляторной енцефалопатії (І-ІІ стадії) судинного генезу без ГПМК в анамнезі, які мали вікові розлади когнітивної функції, віком 30-59 років (середній вік - 50,0±1,14). Серед них було 7 (35%) чоловіків та 13 (65%) жінок. Вищу освіту в цій групі мали 20% осіб, середню спеціальну -- 35%, середню - 45%. Основна клінічна група та група порівняння були однорідними за віком та статтю, рівнем освіти.
Не залучались до дослідження хворі в найгострішої фазі з порушенням свідомості, мовними розладами та ті, які не мали можливості виконувати тестові завдання. Додаткові дослідження проводитися згідно з протоколами надання медичної допомоги хворим з цереброваскулярною патологією (огляд невролога відділення інтенсивної терапії, консультації лікаря-терапевта, окуліста, за необхідністю - нейрохірурга та кардіолога, запис електрокардіограми, загальні аналізи крові та сечі, визначення ліпідного спектру та показників загортальної та протизгортальної систем, ниркові та печінкові проби, ультразвукове обстеження магістральних артерій голови, нейровізуалізаційне обстеження (комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія). Ступінь тяжкості хворих на ішемічний інсульт оцінювався з використання шкали NIHSS.
За даними неврологічного обстеження із вогнищевих симптомів найчастіше зустрічалися рухові - у 33 осіб (97,0%), чутливі- 25 хворих (73,5%) незначні мовні порушення у вигляді дизартрії - 2 хворих (5,8%).
Рухові порушення були представлені геміпарезом різного ступеня тяжкості: легкий геміпарез - у 16 осіб (48,4%), помірний - у 7 хворих (21,2%), тяжкий - у 5 хворих (15,1%). У 3 (9,0%) виявлені ознаки пірамідної недостатності.
Для об'єктивізації стану когнітивних функцій використовували шкалу Mini Mental State Examination (додаток А), яка дає змогу швидко й ефективно оцінити орієнтування в часі, місці, сприйняття, увагу, стан короткої та довготривалої пам'яті, мовну функцію, гнозис та праксис. Наявність та тяжкість депресії оцінювали за допомогою опитувальника Бека (додаток Б).
...Подобные документы
Цереброваскулярні захворювання і їх клінічні та нейрофізіологічні ознаки. Об'єктивні критерії рухово-тонічних і вегетативних розладів у відновному періоді півкульового ішемічного інсульту. Оцінка структурних змін головного мозку, оптимізація діагностики.
автореферат [64,9 K], добавлен 12.03.2009Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.
курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011Сучасна клініка потребує точних відомостей про вікову анатомічну мінливість органів та систем людини. Особливості будови і становлення топографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді онтогенезу. Закономірності вікової анатомії органів.
автореферат [43,4 K], добавлен 07.03.2009Травма головного мозку – медична та соціальна проблема через високий відсоток інвалідизації та летальності. Ефективний анестезіологічний захист і обґрунтована терапія в периопераційному періоді. Антистресорні варіанти анестезіологічного забезпечення.
автореферат [64,7 K], добавлен 24.03.2009Обґрунтування спектрального діапазону для виконання неінвазивного вимірювання глюкози в крові людини. Дослідження функціональних перетворень для ідентифікації абсорбційних спектрів глюкози. Розробка та структура вимірювального каналу для аналізатора.
автореферат [24,3 K], добавлен 12.07.2015Показники церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, магнітно-резонансної томографії головного мозку, вмісту 28 макро- та мікроелементів у волоссі в осіб з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
автореферат [45,0 K], добавлен 18.03.2009Етіологія та патогенез цукрового діабету; клінічна характеристика хворих. Дослідження ефективності застосування програми реабілітації хворих. Вплив лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії на функціональний стан нижніх кінцівок людини.
дипломная работа [103,9 K], добавлен 22.01.2014Клінічна ефективність метода реплантації відторгнутих тканин у зону дефекту носа. Ефективність застосування метода аутотрансплантації тканин. Застосування метода первинної пластики дефектів носа за допомогою різноманітних лоскутів на живлячій ніжці.
автореферат [53,5 K], добавлен 07.04.2009Поняття мозкового ішемічного інсульту, його особливості протікання, причини та засоби лікування. Розробка методики фізичної реабілітації осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового ішемічного інсульту, досвід використання фізичного виховання.
автореферат [30,7 K], добавлен 17.02.2009Трансфіковані клітини культури клітин яєчників китайського хом’яка. Дослідження експресії трансгена. Рекомбінантні плазміди, які містять ген АРОА1 людини під контролем енхансеру чи промотору середньораннього гена цитомегаловірусу людини з інтроном.
автореферат [52,1 K], добавлен 12.03.2009Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.
реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010Основні методи фізіологічних досліджень. Індивідуально набуті форми вищої нервової діяльності. Класифікація умовних рефлексів. Сигнальні системи людини. Функціональна асиметрія великого мозку. Нейрофізіологічні основи психічної діяльності людини.
курсовая работа [384,0 K], добавлен 20.01.2011Макроскопічна і морфометрична характеристика та будова кровоносного русла пупкового канатика і плаценти людини. Структурний аналіз ворсинкового відділу плаценти. Особливості кровообігу між плодом і плацентою. Структурна організація плацентарного бар’єра.
автореферат [49,5 K], добавлен 20.02.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.
презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.
реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009Аналіз даних якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Зменшення впливу запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи за рахунок попередження контакту полімерного імплантату.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Макроморфометрична оцінка лінійних і об’ємних показників головного мозку. Порівняльне вивчення особливостей біохімічних показників ліпідного обміну сиворотки крові. Особливості кровоносних судин, та нейроцитів головного мозку при змодельованій патології.
автореферат [132,8 K], добавлен 24.03.2009Механізми порушення і клінічне значення власне функціональних проб печінки. Діагностика вірусного гепатиту. Біотрансформація органічних аніонів. Знешкоджуюча функція печінки. Ендоскопічні методи та лабораторні методи дослідження вірусних гепатитів.
реферат [28,3 K], добавлен 21.09.2010
