Гемостазіологічні зміни у жінок із варикозною хворобою під час вагітності

Презентація даних тромбоцитарної, антикоагулянтної та прокоагулянтної ланок системи гемостазу та активності фібринолітичної системи у вагітних з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у третьому триместрі вагітності до та після лікувальної терапії.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2018
Размер файла 27,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гемостазіологічні зміни у жінок із варикозною хворобою під час вагітності

В.В. Курочка, В.О. Бенюк, Л.В. Манжула

Резюме

УДК 618.36-008.6-06:616.14-007.63

ГЕМОСТАЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У ЖІНОК ІЗ ВАРИКОЗНОЮ ХВОРОБОЮ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

В.В. Курочка Курочка Валентина Валеріївна - канд. мед. наук, асист. кафедри акушерства і гінекології № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 13, e-mail: kurochkavv78@gmail.com, контактний телефон +380 (67) 932-77-11 (для кореспонденції)., В.О. Бенюк, Л.В. Манжула,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра акушерства і гінекології № 3, м. Київ.

У статті представлено дані тромбоцитарної, антикоагулянтної та прокоагулянтної ланок системи гемостазу та активності фібринолітичної системи у 80 вагітних з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у ІІІ триместрі вагітності до та після лікування.

Ключові слова: вагітні, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, гемостаз.

Резюме

ГЕМОСТАЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У ЖЕНЩИН С ВАРИКОЗНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ

В. Курочка, В. Бенюк, Л. Манжула

В статье представлены данные тромбоцитарного, антикоагулянтного и прокоагулянтного звеньев системы гемостаза и активности фибринолитической системы в 80 беременных с варикозной болезнью вен нижних конечностей до и после лечения.

Цель исследования - оценить влияние комплексной терапии на показатели гемостаза у беременных с варикозной болезнью вен нижних конечностей.

Материалы и методы. Определяли показатели гемостаза 42 беременных с варикозной болезнью вен нижних конечностей (основная группа), которые получали комплексную терапию (венотоник, антикоагулянт, эластичная компрессия, флавоноид); 38 женщинам с варикозной болезнью (группа сравнения), применяли гепариносодержащий мазевой препарат; 50 беременных с интактными венами - контрольная группа.

Результаты исследования. Показатели гемостаза в исследуемых группах беременных с варикозной болезнью вен нижних конечностей имели тенденцию к гиперкоагуляции. Наблюдалось снижение высоты агрегации тромбоцитов в 1,4 и 1,3 раза; времени агрегации тромбоцитов - в 1,3 и 1,2 раза в основной и группе сравнения относительно группы контроля. Выявлено уменьшение времени рекальцификации плазмы в основной и группе сравнения на 16 и 15 %, протромбинового времени - на 27,3 и 25,6 %, увеличение концентрации фибриногена - на 8,7 и 10,9 % по сравнению с группой контроля. Антитромбин-ІІІ был меньше на 17,7 и 14,3 % в основной и группе сравнения; время фибринолиза эуглобулинов - на 17,8 и 16,5 % соответственно. После лечения выявлено увеличение количества тромбоцитов на 8 % в основной и на 2 % в группе сравнения; рост высоты агрегации тромбоцитов - на 25 и 6,8 %; времени агрегации тромбоцитов - на 21,7 и 5,2 %; времени латентной агрегации - на 13,4 и 5,6 % соответственно. Выявлено увеличение времени рекальцификации плазмы в основной группе и группе сравнения на 12 и 6,5 %, протромбинового времени - на 31,3 и 17,5 %, снизилась концентрация фибриногена на 10 и 4 % соответственно. Антитромбин-Ш вырос на 17,8 % в основной группе и на 7,4 % в группе сравнения; время фибринолиза эуглобулинов - на 17 и 10 % соответственно.

Выводы. Предложенная комплексная терапия варикозной болезни, в отличии от традиционного лечения, улучшает показатели всех звеньев системы гемостаза и предотвращает развитие коагулопатических осложнений.

Ключевые слова: беременность, варикозная болезнь вен нижних конечностей, гемостаз.

Summary

HEMOSTASIOLOGICAL CHANGES IN WOMEN WITH VARICOSE DISEASE DURING PREGNANCY

V. Kurochka, V. Benyuk, L. Manzhula

The article presents the thrombocyte, anticoagulant and procoagulant links of the hemostatic system and the activity of the fibrinolytic system in 80 pregnant women with varicose veins of the lower extremities before and after treatment.

The main objectives of the study - to evaluate the effect of complex therapy on hemostasis parameters in pregnant women with varicose veins of the lower extremities.

Materials and methods. The hemostatic parameters of 42 pregnant women with varicose veins of the lower extremities (the main group) who received complex therapy (venotonic, anticoagulant, elastic compression, flavonoid) were determined; 38 women with varicose veins (comparison group) used heparincontaining ointment preparation; 50 pregnant women with intact veins (control group).

Results. Hemostasis in the study groups of pregnant women with varicose veins of legs tended to hypercoagulable. A decrease in the platelet aggregation height was observed in 1,4 and 1,3 times; Platelet aggregation time of 1,3 and 1,2 times in the main and comparison groups relative to the control group. Reduction of the plasma recalcification time in the main and comparison groups by 16 and 15 %, prothrombin time by 27,3 and 25,6 %, increase in the fibrinogen concentration by 8,7 and 10,9 % compared to the control group was revealed. Antithrombin-III was less by 17,7 and 14,3 % in the main and comparison groups; the time of fibrinolysis of euglobulinum was 17,8 and 16,5 %. After treatment, an increase in the number of platelets by 8 % in the main and 2 % in the comparison group was detected; an increase in the platelet aggregation height by 25 and 6,8 %; the time of aggregation of platelets - by 21,7 and 5,2 %; latent aggregation time - by 13,4 and 5,6 % respectively. The increase in the plasma recalcification time in the main group and in the comparison group by 12 and 6,5 %, prothrombin time by 31,3 and 17,5 %, decreased fibrinogen concentration by 10 and 4 %, respectively. Antithrombin-III increased by 17,8 % in the main group and by 7,4 % in the comparison group; the time of fibrinolysis of euglobulinum was 17 and 10 % respectively.

Conclusions. Complex therapy of varicose veins, in contrast to traditional treatment, improves the performance of all links of the hemostasis system and prevents the development of coagulopathy complications.

Keywords: pregnancy, varicose veins of legs, hemostasis.

Вступ

Актуальність. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок зустрічається у 20-40 % вагітних і може бути однією з причин перинатальної та акушерської патології, обумовленої венозними ускладненнями, частота яких становить 3850 %. У цієї категорії вагітних спостерігаються надмірне підвищення згортання крові у ІІІ триместрі, гіпокоагуляція під час пологів та гіперкоагуляція на 3-7-му добу після пологів, що обумовлює підвищення ризику плацентарної дисфункції, затримки росту плода, тромбофлебіту, кровотеч під час пологів та у післяпологовому періоді [3, 5].

Мета дослідження - оцінити вплив комплексної терапії на показники гемостазу у вагітних з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок (ВХВНК).

Теоретичне підґрунтя. Одним з найпоширеніших захворювань судинної системи людини є варикозне розширення вен, яке у жінок зустрічається в 4 рази частіше, ніж у чоловіків. Варикозна хвороба часто прогресує в другій половині вагітності [6]. У виникненні захворювання істотна роль належить гормональним змінам у жіночому організмі під час вагітності, підвищеному тиску в судинах нижніх кінцівок, уповільненню швидкості кровотоку та ушкодженням судинної стінки. Ці зміни призводять до локальних розладів метаболізму й активації системи згортання крові. Захворювання вен у жінок часто ускладнює перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду [2, 4].

Істотну роль у розвитку хронічної венозної недостатності відіграють дисфункція ендотелію і зміни гемостазу, зокрема гіперкоагуляції. Дисфункція ендотелію призводить до змін судинної реактивності, активації каскаду внутрішньосудинного згортання, порушення ці© В.В. Курочка, В.О. Бенюк, Л.В. Манжула, 2018 лісності судини та спостерігається у вагітних з ВХВНК. Лікування цієї категорії хворих представляє значні труднощі, тому що може призвести до найбільш важких ускладнень в акушерстві, тромбозів та тромбоемболій легеневої артерії [1, 7].

Методи дослідження. Проведено визначення показників гемостазу у 80 вагітних з ВХВНК у ІІІ триместрі вагітності до та після лікування. Вивчали тромбоцитарну, антикоагулянтну та прокоагулянтну ланки системи гемостазу й активність фібринолітичної системи. Коагуляційний гемостаз оцінювали за часом рекальцифікацїї плазми, протромбіновим часом, тромбіновим часом, активністю антитромбіну-ІІІ, концентрацією фібриногену в сироватці крові, часом фібринолізу еуглобулінів. Основна група - 42 вагітні з ВХВНК - отримували комплексну терапію протягом 30-36 тижнів (венотонік, антикоагулянт, еластична компресія, флавоноїд). Група порівняння - 38 жінок з ВХВНК - отримували традиційну терапію (місцево гепариновмісний мазьовий препарат).

Результати дослідження та їх обговорення

Показники усіх ланок гемостазу в обстежених жінок з ВХВНК у ІІІ триместрі вагітності мали тенденцію до гіперкоагуляції порівняно з показниками жінок контрольної групи з інтактними венами (табл. 1).

На фоні достовірного зниження кількості тромбоцитів (р 1,001) у групах жінок з ВХВНК спостерігалося зниження показників висоти агрегації тромбоцитів: 2,8 ± 0,13 см в основній групі та 2,9 ± 0,12 см у групі порівняння, а у контрольній групі - 3,8 ± 0,12 см (р 12 < 0,05 рэ > 0,05); час агрегації тромбоцитів: 10,6 ± 0,42 та 11,4 ± 0,58 хв в основній групі і групі порівняння (р 3 > 0,25), у контрольній групі - 13,4 ± 0,64 хв 1,05); час латентної агрегації тромбоцитів: 29,8 ± 0,55 сек. в основній та 30,2 ± 0,48 сек. у групі порівняння, у жінок групи контролю - 34,4 ± 0,52 сек. (Рі,2 < 0,001; р 3 > 0,5).

Таблиця 1. Показники гемостазу обстежених жінок у ІІІ триместрі вагітності

Показники гемостазу

Групи жінок

основна, n = 42

порівняльна, n = 38

контроль, n = 50

Кількість тромбоцитів (*109/л)

247,4 ± 6,9

250,2 ± 7,4

272,2 ± 6,7

Висота агрегації тромбоцитів (см)

2,8 ± 0,13

2,9 ± 0,12

3,8 ± 0,12

Час агрегації тромбоцитів (хв)

10,6 ± 0,42

11,4 ± 0,58

13,4 ± 0,64

Різниця зміни оптичної щільності

29,8 ± 0,39

29,6 ± 0,41

27,2 ± 0,4

Кут агрегації (град.)

65,6 ± 1,14

63,9 ± 1,17

44,1 ± 1,02

Час латентної агрегації (сек.)

29,8 ± 0,55

30,2 ± 0,48

34,4 ± 0,52

Сумарний індекс агрегації тромбоцитів (%)

64,7 ± 1,96

63,8 ± 2,01

51,3 ± 1,66

Час рекальцифікації плазми (сек.)

72,9 ± 3,25

73,6 ± 3,28

86,9 ± 3,29

Протромбіновий час (сек.)

12,8 ± 1,07

13,1 ± 1,09

17,6 ± 1,05

Тромбіновий час (сек.)

23,1 ± 0,36

22,8 ± 0,33

23,8 ± 0,56

Концентрація фібриногену (г/л)

5 ± 0,22

5,1 ± 0,2

4,6 ± 0,18

Активність антитромбіну-ІІІ (сек.)

21,9 ± 1,05

22,8 ± 1,08

26,6 ± 1,07

Час фібринолізу еуглобулінів (хв)

169,6 ± 2,8

172,3 ± 3,6

206,3 ± 3,2

Достовірні зміни простежувалися при визначенні показників різниці змін оптичної щільності плазми: 29,8 ± 0,39 в основній групі та 29,6 ± 0,41 у групі порівняння, у контрольній групі - 27,2 ± 0,4 (р 12 < 0,001; р 3 > 0,5); кут агрегації тромбоцитів - 65,6 ± 1,14° в основній групі та 63,9 ± 1,17° у групі порівняння, у групі контролю - 44,1 ± 1,02° (р 12 < 0,001; р 3 > 0,25); сумарний індекс агрегації тромбоцитів - 64,7 ± 1,96 % в основній та 63,8 ± 2,01 % у групі порівняння, у контрольній групі - 51,3 ± 1,66 % (р 12 < 0,001; р 3 > 0,5). ВХВНК сприяє активації судинно-тромбоцитарної ланки системи гемостазу у жінок у ІІІ триместрі вагітності.

Дослідження прокоагулянтної ланки системи гемостазу в обстежених жінок виявило зменшення часу рекальцифікації плазми в основній групі та групі порівняння на 16 та 15 % відповідно, протромбінового часу - на 27,3 та 25,6 %, збільшення концентрації фібриногену - на 8,7 та 10,9 % в порівнянні з групою контролю (р 1,05). Тромбіновий час становив в основній, контрольній та групі порівняння 23,1 ± 0,36 сек., 23,8 ± 0,56 сек. Та 22,8 ± 0,33 сек. відповідно, усі групи достовірно однорідні (р 1,05). Вищезазначені показники свідчать про посилене функціонування прокоагулянтної ланки системи гемостазу у жінок із ВХВНК.

При дослідженні активності антитромбіну-ІІІ в основній групі та групі порівняння цей показник становив 21,9 ± 1,05 сек. та 22,8 ± 1,08 сек. (р3>0,05) і був достовірно меншим на 17,7 та 14,3 %, ніж у контрольній групі 12<0,05). Це свідчить про зниження адаптаційних можливостей антикоагулянтної ланки системи гемостазу у вагітних із ВХВНК та потенційну схильність до тромбоутворення. Середній час фібринолізу еуглобулінів, який характеризує фібринолітичну ланку, у жінок групи контролю становив 206,3 ± 3,2 хв, тоді як в основній та групі порівняння визначалося зменшення показника на 17,8 та 16,5 % відповідно, що вказує на надмірну активацію фібринолізу у жінок із ВХВНК.

Проведено дослідження показників системи гемостазу після лікування жінок із ВХВНК в основній та групі порівняння (табл. 2).

За результатами вищезазначених показників, нам вдалося виявити позитивну динаміку зростання кількості тромбоцитів у жінок із ВХВНК після проведеної терапії на 8 % в основній групі та 2 % у групі порівняння.

Таблиця 2. Показники гемостазу жінок із ВХВНК після проведеної терапії

Показники гемостазу

Основна, n = 42

Порівняльна, n = 38

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Кількість тромбоцитів (*109/л)

247,4 ± 6,9

266,7 ± 6,1

250,2 ± 7,4

254,8 ± 6,2

Висота агрегації тромбоцитів (см)

2,8 ± 0,13

3,5 ± 0,12

2,9 ± 0,12

3,1 ± 0,1

Час агрегації тромбоцитів (хв)

10,6 ± 0,42

12,9 ± 0,42

11,4 ± 0,58

12 ± 0,58

Різниця зміни оптичної щільності

29,8 ± 0,39

27,7 ± 0,41

29,6 ± 0,41

28,5 ± 0,39

Кут агрегації (град.)

65,6 ± 1,14

47,8 ± 1,13

63,9 ± 1,17

56,7 ± 1,15

Час латентної агрегації (сек.)

29,8 ± 0,55

33,8 ± 0,51

30,2 ± 0,48

31,9 ± 0,43

Сумарний індекс агрегації тромбоцитів (%)

64,7 ± 1,96

54,9 ± 1,82

63,8 ± 2,01

59,7 ± 1,94

Час рекальцифікації плазми (сек.)

72,9 ± 3,25

81,5 ± 3,2

73,6 ± 3,28

78,4 ± 3,23

Протромбіновий час (сек.)

12,8 ± 1,07

16,8 ± 1,05

13,1 ± 1,09

15,4 ± 1,07

Тромбіновий час (сек.)

23,1 ± 0,36

23,7 ± 0,34

22,8 ± 0,33

23,2 ± 0,41

Концентрація фібриногену (г/л)

5 ± 0,22

4,5 ± 0,21

5,1 ± 0,2

4,9 ± 0,24

Активність антитромбіну-ІІІ (сек.)

21,9 ± 1,05

25,8 ± 1,06

22,8 ± 1,08

24,5 ± 1,05

Час фібринолізу еуглобулінів (хв)

169,6 ± 2,8

198,4 ± 3,3

172,3 ± 3,6

189,6 ± 3,8

Спостерігалося зростання показників висоти агрегації тромбоцитів на 25 % в основній групі та лише на 6,8 % у групі порівняння, що становило 3,5 ± 0,12 см та 3,1 ± 0,1 см відповідно. Час агрегації тромбоцитів після проведеної терапії збільшився на 21,7 % в основній групі та на 5,2 % у групі порівняння, а час латентної агрегації тромбоцитів - на 13,4 та 5,6 % відповідно. гемостаз фібринолітична вагітність варикозна

При визначенні показників різниці змін оптичної щільності плазми після проведеної терапії виявлено тенденцію до зниження як в основній, так і порівняльній групах, що становило 27,7 ± 0,41 та 28,5 ± 0,39 відповідно; кут агрегації тромбоцитів зменшився в 1,4 разу (47,8 ± 1,13°) в основній групі та в 1,1 разу (56,7 ± 1,15°) у групі порівняння, а сумарний індекс агрегації тромбоцитів знизився на 9,8 % в основній та на 4,1 % у групі порівняння.

При вивченні прокоагулянтної ланки системи гемостазу після лікування у досліджуваних жінок із ВХВНК виявлено збільшення часу рекальцифікації плазми порівняно з вихідними даними в основній та групі порівняння на 12 та 6,5 % відповідно, протромбінового часу - на 31,3 та 17,5 %, знизилася концентрація фібриногену на 10 та 4 % відповідно.

При визначенні тромбінового часу у жінок із ВХВНК після лікування відзначалася недостовірна тенденція до зростання, цей показник становив в основній групі та групі порівняння 23,7 ± 0,34 сек. і 23,2 ± 0,41 сек. відповідно.

При дослідженні активності антитромбіну-ІІІ по завершенні лікування у жінок із ВХВНК спостерігалося зростання цього показника на 17,8 % в основній групі та на 7,4 % у групі порівняння порівняно з вихідними даними, що становило 25,8 ± 1,06 сек. та 24,5 ± 1,05 сек. відповідно.

Проведено оцінку фібринолітичної ланки гемостазу після лікування досліджуваним групам шляхом визначення часу фібринолізу еуглобулінів. Цей показник в обох досліджуваних групах мав тенденцію до зростання порівняно з вихідними даними і становив 198,4 ± 3,3 хв (збільшився на 17 %) в основній групі та 189,6 ± 3,8 хв (збільшився на 10 %) - у групі порівняння.

Висновки

У вагітних із ВХВНК у ІІІ триместрі вагітності спостерігалися зменшення кількості та підвищення агрегаційної активності тромбоцитів, надмірна активація прокоагулянтної ланки системи гемостазу, зниження активності антитромбіну-ІІІ, прискорення фібринолізу. Запропонована нами терапія ВХВНК, на відміну від традиційного лікування, значно покращує показники всіх ланок системи гемостазу, позитивно впливає на показники системи гемостазу (зростання кількості тромбоцитів на 8 %, висоти агрегації тромбоцитів - на 25 %, часу агрегації тромбоцитів - на 21,7 %, часу латентної агрегації - на 13,4 %; збільшення часу рекальцифікацїї плазми на 12 %, протромбінового часу - на 31,3 %; зниження концентрації фібриногену на 10 %; зростання антитромбіну-ІІІ на 17,8 %, часу фібринолізу еуглобулінів - на 17 %) та запобігає розвитку коагулопатичних ускладнень у післяпологовому періоді.

Список використаних джерел

1. Вдовиченко Ю.П. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок та дисплазія сполучної тканини у вагітних як фактор ризику виникнення перинатальних та акушерських ускладнень / Ю.П. Вдовиченко, А.В. Бойчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2012. - Т II, № 4 (6). - С. 91-94.

2. Бенюк В.О. Профілактика ускладнень у породіль з хронічною венозною недостатністю / В.О. Бенюк, В.В. Курочка, С.Д. Коваль // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Медичні та фармацевтичні науки: аналіз сучасності та прогноз майбутнього". - Дніпропетровськ, 2014. - С. 31-34.

3. Джобаева Э.М. Особенности течения, диагностики и терапии плацентарной недостаточности при варикозной болезни / Э.М. Джобаева, А.В. Степанян // Здоровье женщины. - 2011. - № 6 (62). - С. 12-14.

4. Оптимизация лечения гестационной варикозной болезни / С.Д. Коваль, В.И. Медведь, В.А. Бенюк, В.В. Курочка // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. - 2015. - № 3 (39). - С. 8-12.

5. Жук С.І. Стан системи гемостазу у жінок з варикозним розширенням вен малого таза / С.І. Жук // Здоровье женщины. - 2012. - № 3 (69). - С. 138-141.

6. Scuitetus A.H. The pelvic venous syndromes: analysis of our experience with patients / A.H. Scuitetus, J.L. Villavicencio, D.L. Gillespie // J. Vasc. Surg. - Vol. 36, N 5. - 2002. - P. 881-888.

7. Management of gestational varicouse disease / V. Benyuk, S. Koval, T. Kovalyuk, V Kurochka // Здоровье женщины. - 2014. - № 9 (95). - С. 125-128.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.