Динаміка змін клінічних показників рубцевозмінених тканин на 3 місяць післяопераційного періоду

Проблема виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців шкіри після планових оперативних втручань. Визначення методу профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування кіст шиї бранхіогенного походження в хронологічному аспекті.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2018
Размер файла 23,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»

Динаміка змін клінічних показників рубцевозмінених тканин на 3 місяць післяопераційного періоду

Криничко Л.Р.

Григоров С.М.

Ставицький С.О.

Бойко І.В.

Ахмеров В.Д.

Утворення патологічно змінених рубцевих тканин на сьогодні набуло особливої уваги та входить у коло медико-соціальних проблем [4]. Проблема ускладнюється не лише помилками лікаря під час проведення оперативного втручання, надмірного натягнення країв рани та невикористанням сучасних атравматичних методик її ушивання, а й уповільненням метаболічних процесів в шкірі та дією зовнішнього середовища[1;5].

За останні 5 років кількість пацієнтів з післяопераційними патологічними рубцями шкіри збільшилася на 18,5 %. Особливо це стосується хворих, яким проведені оперативні втручання на відкритих ділянках, зокрема, на шиї. Найчастіше серед них зустрічаються операції з приводу серединних та бічних кіст шиї, що й обумовило обраний напрямок досліджень[2;3].

Мета дослідження

визначити оптимальний метод профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування кіст шиї бранхіогенного походження в порівняльному хронологічному аспекті.

Матеріали та методи дослідження

Клінічні дослідження проводилися на базі стоматологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, відділення щелепно-лицевої хірургії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського та Київського міського центру щелепно-лицевої хірургії.

Об'єктом дослідження були 60 пацієнтів з тіреоглосальними та бранхіогенними кістами шиї. В основні групи спостереження та групи контролю були відібрані пацієнти, які на момент дослідження не мали супутніх захворювань, однак, при необхідності, їх консультували лікарі інших спеціальностей.

У таблиці 1. показано кількість оперативних втручань з приводу кіст ембріонального походження.

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів щодо локалізації кіст шиї ембріонального походження

Назва ділянки

Кількість втручань

Передня поверхня шиї (операції з приводу серединних кіст)

30

Бічна поверхня (операції з приводу бокових кіст)

30

Всього

60

Вік хворих знаходився у межах від 17 до 50 років. Кількість чоловіків та жінок відібрана в групи спостереження майже в однаковій кількості.

Розподіл пацієнтів за віком та статтю наведений у таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл пацієнтів за віком та статтю

17-30 років

31-40

років

41-50 років

Всього

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

Чоловіки

Жінки

16

14

7

8

3

2

60

За характером методики профілактичних дій всі хворі були поділені на 3 клінічних групи:

група - 20 пацієнтів, яким під час оперативного втручання у 2 шари (під м'язом та під шкірою у простори введено pRF-згусток, що отриманий у центрифузі в пробірках A-PRF.

група - 20 пацієнтів, яким проведено аналогічну інтраопераційну профілактику, але на післяопераційному етапі проведено ін'єкції препарату «Біоцерулін».

група (контрольна) - 20 пацієнтів, яким втручання проведено за класичною методикою без застосування профілактичних заходів у післяопераційному періоді. Розподіл пацієнтів за клінічними групами наведений в таблиці 3.

Таблиця 3. Розподіл пацієнтів за клінічними групами

Клінічні групи

Чоловіки

Жінки

Всього

1 гр

10

10

20

2гр

10

10

20

3гр

11

9

20

Всього

43

17

60

Нами була використана зведена стандартизаційна таблиця клінічної оцінки рубцевозмінених тканин (Аветіков Д.С., 2011), яка характеризувала утворення рубців за п'ятьма ознаками, які фіксувалися у цифровому вигляді в балах [1]:

Ознака П1 - тип рубця;

Ознака П2 - консистенція рубця;

1 бал - нормотрофічний;

1 бал - нормальна;

2 бали - гіпертрофічний гомогенний;

2 бали - помірне ущільнення;

3 бали - гіпертрофічний з вузликами;

3 бали - виражена індурація.

бали - ознаки келоїдизації;

балів - виражений келоїд.

Ознака П3 - колір рубця;

Ознака П4 - чутливість рубця;

1 бал - здорова шкіра;

1 бал - напруженість;

2 бали - помірна еритема;

2 бали - свербіж;

3 бали - виражена еритема.

3 бали - печія;

Ознака П5 - площа рубця;

бал - мала площа 0-5,9 мм2;

бали - середня площа 6-11,9 мм2;

бали - велика площа 12-18,9 мм2.

4 бали - біль.

Площа визначалася за допомогою міліметрового паперу. До рубця прикладали стерильний лист целофану, на якому намічалися точки, що відповідали довжині та ширині рубця. Потім намічені точки з'єднувались прямими лініями та математично вираховувалася загальна площа рубцевозмінених тканин.

Термометричне дослідження проводилось всім пацієнтам без винятку на 3, 6, 9 та 12 місяць після оперативного втручання за допомогою безконтактного інфрачервоного медичного термометра TM-65E (Ecomed) у центральній ділянці післяопераційного рубця.

Результати дослідження та їх обговорення

При вивченні показника П1 - тип рубця - у 8 (40%) пацієнтів контрольної групи спостерігався атрофічний рубець, який мав вузликові розростання по периферії, ознаки перетворення на келоїдний рубець було зафіксовано у 2 (10%) пацієнтів.

У пацієнтів 1-ї групи структура нормотрофічного рубця була зафіксована у 10 (50%) пацієнтів. У 5 (25%) пацієнтів цієї групи нами зафіксовано атрофічні рубцевозмінені тканини (у 3-х (15%) пацієнті з гомогенною структурою). Вірогідність утворення гіпертрофічного рубця спостерігалася у 4 (20%) пацієнтів (у 1 (5%) пацієнта з вузликовими розростаннями). Ознак келоїдизації рубцевозмінених тканин нами не виявлено.

При дослідженні цього показника у пацієнтів 2-ї групи вірогідність утворення нормотрофічного рубця встановлено у 14 (70%) пацієнтів. Атрофічні рубцевозмінені тканини нами були зафіксовані у 3 (15%) пацієнтів, і лише в 1-ого (5%) з вірогідними вузликовими розростаннями в ділянці латерального краю рубця. Ознак келоїдизації рубцевозмінених тканин також не виявлено, але при цьому у 2 (10%) пацієнтів встановлено утворення гіпертрофічного рубця.

При аналізі якісних змін показника П2 на 3 місяць післяопераційного періоду встановлено, що у 8 (40%) пацієнтів контрольної групи рубцевозмінені тканини при пальпації визначалися як тканини нормальної консистенції, у 9 (45%) пацієнтів спостерігалися ущільнення у центральній зоні рубця, а у 2 (10%) - в зоні медіального краю. У 1-ого (5%) пацієнта візуалізовано помірну індурацію в центральній зоні рубця. В 1-ій групі хворих слід відзначити, що ознаки нормальної консистенції рубця відзначалися у 9 (45%) пацієнтів, ущільнення в центральній частині у 8 (40%) пацієнтів, а в ділянці дистального краю - у 1 (5%) хворого. Також в 1 (5%) випадку зафіксовано явища індурації в центральній зоні рубця. Нормальна консистенція рубцевозмінених тканин в 2-ій групі відзначалася у 12 (60%) хворих. Слід відмітити той факт, що осередки ущільнення в центральній частині рубця відзначалася у 6 (30%) пацієнтів та у 1 (5%) - в ділянці медіального краю. Ознак індурації, як в центральній, так і в периферичних зонах рубця не спостерігалося.

При дослідженні показника П3 на 3 місяць післяопераційного періоду в контрольній групі хворих ознаки здорової шкіри спостерігалися у 5 (25%) пацієнтів. Помірна еритема нами візуалізована у 9 (45%) пацієнтів, в 5 (25%) - спостерігалася виражена еритема.

В 1-ій групі хворих у 9 (5%) випадках нами зафіксовано ознаки здорової шкіри з візуалізацією помірної еритеми у 8(40%) та вираженої - у 4 (20%) пацієнтів.

В 2-ій групі близький до норми стан шкіри нами зафіксовано в 11 (55%.) випадках. У 7 (35%) пацієнтів нами встановлено ознаки помірної еритеми, ознаки вираженої зафіксовано у 2(10%) пацієнтів.

Аналіз характеру зміни параметрів утворення рубцевозмінених тканин за даними показника П4 встановив, що в контрольній групі на 3 місяць післяопераційного періоду стан напруженості рубця пацієнти відмічали у 13 (65%) випадках. 5 (25%) пацієнтів скаржилися на свербіж, 2(10%) - на біль. Скарги на печію не відзначалися. В 1 групі хворих ознаки напруженості рубця відмічено в 11(55%) випадках, свербіж відзначався у 4(20%) пацієнтів та 1 (5%) відзначав печію. Скарги на біль хворі заперечували. В 2-ій групі на напруженість рубця скаржилося 6 (30%) хворих, свербіж був виявлений у 3 (15%) пацієнтів, скарг на біль та печію не відзначалося.

При аналізі даних щодо змін показника П5 встановлено, що на 3 місяць післяопераційного періоду в контрольній групі ознака малої площі була виявлена у 13 (65%) пацієнтів. У 4 (20%) хворих середня площа не перевищувала 9,7 мм2. У 3 (15%) пацієнтів була відмічена велика площа рубцевозмінених тканин. У хворих 1 групи ознака малої площі складала 16 (80%) пацієнтів, середня площа була зафіксована у 3 (15%) хворих (не перевищувала 9,2 мм2) та у 1 (5%) хворих була відмічена велика площа. В 2 групі пацієнтів ознака малої площі складала 17 (85%) пацієнтів, у 3 (15%) пацієнтів були зафіксовані дані щодо середньої площі яка не перевищувала 8,8 мм2. Ознак великої площі рубцевозмінених тканин нами не зафіксовано.

Аналіз динаміки змін температури рубцевозмінених тканин шкіри встановив, що на 3 місяць досліджень середня температура в центральній частині рубця в контрольній групі складала 24,9±0,7°С. Дещо вища температура зафіксована в периферичних краях: у медіальному - 29,8±0,9° С та в латеральному - 28,7±1,3° С. В 1 групі різниця в діапазоні середніх температур суттєво не відрізнялася. В центрі рубця вона фіксувалася найнижчою та становила 25,6±0,9° С. Найвища температура зафіксована в ділянці латерального краю - 30,2±1,1° С; в медіальному краю спостерігалися проміжні значення, які дорівнювали 29,9±0,8° С. В 2 групі нами зафіксовано невелике достовірне підвищення середньої температури. На 3 місяць спостереження в центрі рубцевозмінених тканин вона складала 26,3±0,8° С. У латеральній частині рубця продовжувалися фіксуватися найвищі значення, які дорівнювали 30,8±0,7° С. В медіальній частині спостерігалися дещо нижчі показники, які в цій групі складали 30,1±0,6° С.

Таким чином, в результаті проведеного фундаментального клінічного дослідження було обґрунтовано застосування APRF-згортку на ета пах ранньої профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування бранхіогенних кіст шиї.

Література

келоїдний гіпертрофічний рубець шкіра

1. Аветіков Д.С. Морфофункціональні особливості будови м'яких тканин різних ділянок голови людини : автореф. дис. на отрим. вчен. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.03.01 “нормальна анатомія” / Д.С. Аветіков. - Х., 2011. - 37 с.

2. Белоусов А.Е. Рубцы и их коррекция. Очерки пластической хирургии. / А.Е. Белоусов; Т1. - СПб., 2005. - 564 с.

3. Маланчук В.А. Доброякісні пухлини та пухлиноподібні ураження щелепно-лицевої ділянки та шиї. / В.А. Маланчук, А.В. Копчак - К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. - 320 с.

4. Озерская О.С. Рубцы кожи и их дерматологическая коррекция / О.С. Озерская. - СПб.: Искусство России, 2007. - 224 с.

5. Фисталь Н.Н. Рубцовые деформации и контрактуры / Э.Я. Фисталь, Г.Е. Самойленко // Пластическая хирургия. - Донецк: «Вебер», 2008. - С. 136-162.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.