Клінічні особливості проявів та перебігу атопічного дерматиту у дорослих у сучасний період
Дослідження особливостей клінічних проявів і перебігу атопічного дерматиту у дорослих в сучасний період в залежності від тяжкості шкірного процесу, а також якості життя. Фактори прояву перших ознак дерматозу, а також його загострень та рецидивів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.10.2018 |
| Размер файла | 54,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Запорізький державний медичний університет
Клінічні особливості проявів та перебігу атопічного дерматиту у дорослих у сучасний період
Попович Ю.О., Федотов В.П., Ковальова Т.Д.
Анотація
Мета роботи - встановити особливості клінічних проявів і перебігу атопічного дерматиту у дорослих в сучасний період в залежності від тяжкості шкірного процесу, а також якості життя. Під спостереженням перебувало 117 пацієнтів, з яких 80 склали основну клінічну групу з верифікованим діагнозом «Атопічний дерматит» і 37 - здорові особи. Переважали мешканці міст, які працювали на промислових підприємствах. Середній вік склав 31,0±1,2 (з 18 до 45 років), частіше хворіли жінки. Перші клінічні прояви атопічного дерматиту були у віці 1-6 років (79,1%). Пацієнти скаржились на свербіж, емоційну лабільність, порушення сну, загальмованість, пригніченість, патологію ШКТ. Поява перших ознак дерматозу, а також його загострень та рецидиви пов'язана з аліментарними (67,5%) та нервово-психічні факторами. У більшості хворих були перенесені алергічні захворювання, або наявність їх у близьких родичів. У 65% матерів хворих були несприятливі фактори в період вагітності. Із супутніх захворювань слід відмітити гастроентерологічні, органів дихання, ЛОР- органів, зубів, нервової системи, із перенесених - патологія органів дихання, респіраторні захворювання, тонзиліт, гайморит, фронтит, патологія сечостатевих органів. Клінічні прояви атопічного дерматиту були типовими з обов'язковими та додатковими критеріями. Із особливостей клініки слід відзначити часті ускладнення піодермією, еозинофілія, наявність пруригінозних папул, тяжкий перебіг з частими рецидивами, торпідність до терапії. Середній показник SCORAD з середньою тяжкістю перебігу становив 20-40, а з тяжким перебігом - > 40. Сумарний показник якості життя у хворих становив, відповідно, 22,14±0,02 і 23,32 балів.
Ключові слова: атопічний дерматит, шкіра, клініка, анамнез, тяжкість, перебіг, якість життя, хворі, алергія.
Аннотация
Под наблюдением находилось 117 пациентов, из них: 80 - больные атопическим дерматитом в возрасте от 18 до 45 лет и 37 - здоровые лица. Преобладали жители городов, рабочие, лица женского пола (48 лиц). Жалобы на зуд, лабильность эмоций, нарушение сна, угнетенность, патологию ЖКТ. В анамнезе - аллергические заболевания у больных и их родственников.
У 65% матерей - патология беременности. У больных атопическим дерматитом - обилие сопутствующей и перенесенной патологии. Клинические проявления атопического дерматита типические, были и особенности - тяжелое течение, нередко пруригинозные папулы, осложнения пиодермией, эозинофилия, частые рецидивы, торпидность к традиционной терапии. SCORAD со средней тяжестью проявлений составляла 20-40, с тяжелым течением - >40, показатель качества жизни, соответственно, - 22,14± 0,02 и 23,32±0,03 балов.
Ключевые слова: атопический дерматит, кожа, клиника, анамнез, тяжесть, течение, качество жизни, больные, аллергия.
Summary
The study involved 117 patients: 80 patients aged 18 to 45 years were diagnosed with atopic dermatitis and 37 healthy individuals. Inhabitants of cities, workers, women (48 persons) prevailed. Complaints presented included itching, emotional lability, sleep disorders, depression, gastrointestinal disorders. Their past medical histories included allergic diseases and their family histories revealed allergic diseases in their relatives. 65% of mothers reported to have some pathology of pregnancy. The patients with atopic dermatitis demonstrated an abundance of concomitant pathologies. Clinical manifestations of atopic dermatitis were usually typical, but there were also some peculiarities including the severe course, often pruriginous papules, complicated pyoderma, eosinophilia, frequent relapses, torpidity to traditional therapy. SCORAD of moderate manifestations made up 20-40 scores that of the severe course was > 40 scores, the quality of life index, respectively was 22.14 ± 0.02 and 23.32 ± 0.03 scores.
Key words: atopic dermatitis, skin, clinic, anamnesis, severity, course, quality of life, patients, allergy.
Атопічний дерматит (АтД) відноситься до весь час зростає, що потребує необхідності ком найбільш поширених в усьому світі алергодерплексного підходу до вирішення багаточисельматозів [1;2]. Захворюваність цим дерматозом них проблем цього дерматозу лікарями різного
фаху, особливо педіатрами, дерматовенерологами, імунологами, генетиками, алергологами [3;4]. АтД - це мультифакторіальне алергічне захворювання у осіб з генетичною детермінованою аномальною направленістю імунної відповіді на фактори зовнішньої і внутрішньої середи (атопени). Для АтД характерними є генетична детермінованість, хронічний рецидивуючий перебіг захворювання, на який впливають різноманітні екзогенні та ендогенні фактори, трансформація клінічних проявів, часті ускладнення, що іноді призводять до інвалідизації хворих [5;6;7].
Рис. 1. Оцінка площі ураження шкіри.
Клінічно АтД являє собою хронічний запальний, рецидивуючий патологічний шкірний процес, який представляється інтенсивним свербежем, симпатергічною реакцією шкіри, поліморфною висипкою, вираженою ліхеніфікацією у поєднанні з іншими ознаками атопії [8;9]. Так, обов'язковими критеріями є свербіж, типова морфологія і локалізація, хронічний рецидивуючий перебіг, атопія в анамнезі чи обтяжуюча по атопії спадковість. До додаткових критеріїв АтД відносять ксероз, іхтіоз, гіперчутливість уповільненого типу, високий рівень IgE, початок хвороби у ранньому віці, часті інфекційні ураження шкіри піококками, дерматити на шкірі кінцівок, екзема, кон'юнктивіти, складки Ден'є-Моргана, кератоконус, катаракта, блідість чи почервоніння обличчя, періфолікулярні висипи, складка на передній поверхні шиї, свербіж при підвищеному потовиділенні, білий дермографізм. Для діагнозу АтД необхідно три обов'язкових критерія і три і більше додаткових [10;11].
Незважаючи на значну кількість досліджень механізмів розвитку АтД, ця проблема залишається ще недостатньо вивченою, що на думку багатьох дослідників може бути важливим чинником недостатньої ефективності традиційних методів лікування хворих [12;13].
З урахуванням цього в теперішній час придається велике значення вивченню ролі психоемоційної сфери і стану вегетативної нервової системи в розвитку АтД. Але думки різних авторів по цьому питанню нерідко протиречиві, а нерідко і взаємовиключаючі [14].
Тому, розробка нових методів лікування хворих на АтД з урахуванням психо-емоційного стану і діяльності вегетативної нервової системи є актуальною і практично значущою проблемою.
Мета роботи. Встановити особливості клінічних проявів перебігу атопічного дерматиту у дорослих в сучасний період в залежності від тяжкості шкірного процесу, а також якості життя.
Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 117 пацієнтів, з яких 80 склали основну клінічну групу, а 37 - контрольну групу. Особи, які увійшли в клінічну групу, мали верифікований діагноз «Атопічний дерматит (L20 по МКБ-10)». Контрольну групусклали особи, які не хворіли дерматозами і вони були аналогічні характеристикам по гендерним, віковим і соціальним характеристикам. Мешканці сільської місцевості склали 24%, мешканці міста - 76%, 2,2% працювали у сільському господарстві, 54% - на промислових підприємствах, 12% - робітники розумової праці, 12 - без конкретного роду занять. Середній вік пацієнтів склав 31,0±1,2 (з 18 до 45 років). Більшість хворих були у віці 26-33 роки, частіше хворіли особи жіночої статі (60%).
Перші клінічні прояви АтД було у віці до 1 року - 6 років (79,1%).
Використані методики:
1) Загальні клініко-лабораторні дослідження (скарги, анамнез життя та захворювання, консультації суміжних спеціалістів, діагноз визначався по даним обов'язкових та допоміжних критеріїв з урахуванням стандартів, розроблених в Україні, встановлювали тяжкість перебігу по індексу SCORAD та якість життя - ДІЯЖ, характер перебігу з явищами прогресування, рецидиви, загострення, ремісії, вивчались загальноприйняті лабораторні аналізи).
2) Клінічні:
Для клінічної оцінки стану хворих на атопічний дерматит використовували бальну оцінку тяжкості шкірного процесу: індекс SCORAD (Severity scoring of atopic dermatitis).
Методика оцінки прояв і ступеня тяжкості SCORAD включала комплексну оцінку трьох інформаційних блоків: розповсюдженість шкірних уражень (А), їх виразність або інтенсивність (В) та суб'єктивні симптоми (С).
А. Розповсюдженість шкірних уражень оцінювалась по правилу «дев'ятки», де за одиницю прийнята площа долонної поверхні кистей (рис. 1).
На рисунку представлені числа, які відповідають тій чи іншій частині поверхні шкіри. Тотальне ураження шкіри зустрічається рідко, тому при оцінці площі ураження необхідно користуватися вказаним вище правилом долоні «дев'ятки». Для цього лікар повністю оглядає шкіру пацієнта і на картинці-трафарету наноситьконтури зон ураження. Потім кожній зоні дають оцінку в балах і складаючи їх: сума балів по передній поверхні + сума балів по задній поверхні. Загальна сума округлюється з точністю до 5 балів. Загальна сума може бути від 0 балів (відсутність шкірних уражень) до 96 (для дітей до 2- років) і 100 балів (для дітей до 2-х років і дорослих) при тотальному (максимальному) ураженні шкіри.
В. Інтенсивність клінічних проявів оцінюється по шести симптомах: еритема, набряк (папула, корки), мокнуття, екскоріації, ліхеніфікація, сухість шкіри. Ступінь виразності (інтенсивність) кожного симптому оцінюється по 4-х бальній шкалі: 0 - симптом відсутній, 1 - слабо виражений, 2 - виражений помірно, 3 - виражений різко. Оцінка симптому проводиться на ділянках шкіри, де цей симптом мінімально виражений. Одна і та ж ділянка шкіри може бути використана для оцінки інтенсивності якої завгодно кількості симптомів. На оцінюючий лист виноситься проведена лікарем оцінка інтенсивності кожного симптому в балах, бали сумуються.
Інтенсивність може бути оцінена у діапазоні від 0 балів (шкірні ураження відсутні) до 18 балів (максимальна інтенсивність по всім шести симптомам). атопічний дерматит шкірний рецидив
С. Суб'єктивні симптоми - свербіж і порушення сну, пов'язані зі шкірними ураженнями і свербежем.
Кожний суб'єктивний симптом оцінюється у діапазоні від 0 до 10 балів; бали сумуються. Сума балів суб'єктивних симптомів може коливатись у діапазоні від 0 до 20.
Таким чином, SCORAD - це комплексна оцінка розповсюдженості шкірних уражень (А), їх інтенсивності (В) та суб'єктивних симптомів (С). По розрахунку вагової значущості ознак, формуючих індекс SCORAD, експертна група ввела два коефіцієнти, коригуючі величину складових симптомів (блоків симптомів):
1) 1/5*А - зменшення у 5 разів вагової значущості суми балів по розповсюдженості шкірного процесу;
2) 7/2*А - збільшення у 3,5 рази значущості суми балів по інтенсивності симптомів.
Розрахунок індексу SCORAD проводиться по формулі: А/5 +7В/2+С, де А - сума балів розповсюдженості уражень шкіри, В - сума балів інтенсивності прояв симптомів атопічного дерматиту, С - сума балів суб'єктивних симптомів (свербіж, порушення сну).
Результати оцінювались по таким критеріям: результат від 1 до 20 балів відповідав легкому ступеню тяжкості захворювання, середньому ступеню тяжкості захворювання відповідав результат від 20 до 40 балів, тяжкому ступеню - > 40 балів.
Для оцінки якості життя використовували опитувальник «Дерматологічний індекс якості життя» - ДІЯЖ (Dermatology. Lite Quality Index - DLQI), який складався з 10 пунктів і включав і оцінювальні показники від 0 до 3 балів з максимальною сумою балів - 30; якість життя пацієнта зворотно пропорційна сумі балів. Він зручний у використанні і може щоденно використовуватися у клінічній практиці. До переваг анкети можна віднести простоту (вона може бути заповнена хворими різного віку, інтелектуального рівня), анкета заповнюється за 1-3 хвилини. Питання сформульовані таким чином, що вони охоплюють і часто, і вкрай рідко приводимі аспекти зниження якості життя. Якість життя оцінювалась за шістьма основними параметрами: 1 і 2 питання - симптоми / самопочуття, 3 і 4 - щоденна активність, 5,5 - дозвілля, 7 - робота / навчання, 8 і 9 - особисті відношення, 10 - лікування. Опитувальник ДІЯЖ (DLQI) може бути використаний для оцінки ступеня негативного впливу шкірного захворювання на різні аспекти життя хворого, які характеризували у цілому його якість життя. ДІЯЖ може бути використаний як один із критеріїв оцінки ефективності терапії шкірного захворювання у конкретного хворого. Результати оцінювались за такими критеріями: результат від 1 до 10 балів відповідав легкому ступеню зниження якості життя, середньому ступеню зниження якості життя відповідав результат від 11 до 20 балів, тяжкому ступеню - від 21 до 30 балів.
3) Статистична обробка отриманих результатів.
Статистичний аналіз даних здійснювався з використанням пакетів програм Microsoft Excel 2010; Statistic 6.0 (StatSoft Inc., США). Визначали середні значення за кожним з показників (М), їхні відхилення та похибки (m), достовірність різниці значення між даними, що порівнювались (р). Для оцінки вірогідності використовували непараметричний критерій (U-критерій Вілконсона-Манна-Уїтні). Також застосовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r3) при оцінці взаємозв'язку між показниками. У всіх випадках розбіжності прийнято вважати статистично значущими при р<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі скарг усі пацієнти відмічали наявність свербежу на висипки на шкірі, прояви емоційної лабільності та порушення сну. Так, свербіж на протязі доби з потребою розчухування зареєстрований у 36 (45%) пацієнтів, приступо-подібний свербіж (5 і більше разів на добу) з тривалістю не менш години - у 48 (60%), вечірній свербіж - у 20 (25%), нічний свербіж - у 14 (17,5%).
З невротичних реакцій відмічались емоційна лабільність - у 50 (72%), загальмованість, пригніченість - у 41 (32,8%), наявність неспокою, іпохондричні скарги у 6 (7,5%). Таким чином, з невротичних розладів переважали скарги астенічного та субдепресивного характеру, причому у ряду пацієнтів відмічались одночасно різні види порушень психофізіологічного стану.
З розладів сну у 54 (67,5%) відмічено подовження періоду засинання, у 22 (27,5%) - пробудження серед сну, у 26 (32,5%) - відсутність стану відпочинку після сну. Всі хворі відмічали, що саме наявність у них свербежу шкіри, емоційних розладів та порушень сну викликало більш тяжкий перебіг атопічного дерматиту.
Також хворі відмічали скарги з боку ШКТ (у 58 - 72,5%) у вигляді порушення апетиту, диспепсії, розлади стулу, незначний біль в окремих ділянках ШКТ.
Серед факторів, з якими пацієнти пов'язували появу перших ознак дерматозу, а у подальшому - його загострення та рецидиви, переважали аліментарні (у 54 - 67,5%) та нервово-психічні (у 38 - 47,5%)
У більшості хворих анамнестично відмічались дані про перенесені алергічні захворювання або наявність таких реакцій у близьких родичів, серед яких були токсидермія на лікарські засоби (у 32 - 39,9%), бронхіальна астма і вазомоторний риніт (у 14 - 17,5%), екзема, нейродерміт (у 30 - 37,5%) та ін.
62 (77,5%) хворих на атопічний дерматит в дитинстві були на штучному або змішаному годуванні.
У 48 (60%) матерів та у 52 (65%) батьків хворих на атопічний дерматит відмічалась наявність несприятливих факторів як до вагітності, так і в період вагітності матері (паління, прийом алкоголю, порушення дієти, наркотики та ін.), які негативно впливали на організм дитини і перебіг атопічного дерматиту.
Серед супутніх захворювань слід відмітити захворювання ШКТ (у 62 - 77,5%), та дихання (у 30 - 37,5%), ЛОР-органів та зубів (у 51 - 63,7%), нервової системи (у 32 - 39,5%) та ін.
З перенесених захворювань було встановлено: патологія органів дихання (у 30 - 37,6%), часті гострі респіраторні захворювання (у 32 - 39,5%), хронічний тонзиліт, гайморит, фронтит та ін. (у 62 - 77,5%), патологія сечостатевих органів (у 14 - 17,5%) та ін.
З анамнезу було встановлено, що спочатку при перших ознаках атопічного дерматиту діагноз був «дитяча екзема» (у 71 - 88,7%), у 16 пацієнтів (20%) - «алергічний дерматит», «діатез», «кропив'янка».
У подальшому процес приймав хронічний характер і супроводжувався рецидивами, незважаючи на лікування загальноприйнятими методами.
Несприятливий вплив на перебіг захворювання і виникнення рецидивів у 65 (81,2%) пацієнтів надавали сезонні зміни погоди, а у 12 (15%) жінок - менструації.
У 31 (37,5%) пацієнтів переважала локалізація висипки на ділянках тильної поверхні кистей та підколінних ямок, а також на задній поверхні шиї з проявами гіперемії, ліхеніфікації та сухості шкіри, по периферії - дрібних ліхеноїдних папул (ліхеноїдна форма атопічного дерматиту).
У 6 (7,5%) локалізація процесу була на розгинальних поверхнях кінцівок з висипом пруригінозних папул та великої кількості екскоріацій і кірок (пруригінозна форма атопічного дерматиту).
У 24 (30%) на шкірі обличчя, шиї, ліктьових та колінних згибів, тулуба, а також на згинальних поверхнях кінцівок ділянки гіперемії шкіри, лущення, з тенденцією до злиття, екскоріації, кірки, дрібний папульозний висип (ерітематозно-сквамозна форма з незначною ліхеніфікацією).
У 20 (25%) хворих на шкірі великих шкірних складок, обличчя, тулуба спостерігалось запальні інфільтрати шкіри, лущення, багаточисельні кірки (еритематозна-сквамозна форма атопічного дерматиту).
У 24 (30%) хворих відмічалось атопічне обличчя (гіперпігментація та інфільтрація нижніх повік з наявністю складок Денье-Моргана, обламування брів на зовнішній третині, хейліт, або періоральна ліхеніфікація, сіруватий відтінок шкіри обличчя). У 31 (38,7%) виявлялись ділянки гіпер- або депігментації шкіри, сухість шкіри, у 41 (51,2%) - фолікулярний кератоз, у 17 (21,2%) - ксероз або іхтіоз, а також у деяких хворих - кон'юнктивіт, кератоконус, складки на передній поверхні шиї).
У 28 (35%) процес ускладнювався піодермією, у 24 (30%) - маласезіозом. Середня тривалість захворювання складала 21,3±11,4 років.
У загальному аналізі крові звертала на себе увагу у 18 хворих (22,5%) еозинофілія (від 8 до 17%).
Представлені дані аналізу клінічних особливостей у дорослих свідчать про те, що діагноз атопічний дерматит у досліджених пацієнтів відповідає стандартам діагностики цього захворювання, що розроблені в Україні та за її межами (основні і додаткові клінічні ознаки, дані анамнезу та лабораторного обстеження), із урахуванням комплексного підходу до оцінки ступеня тяжкості клінічних проявів та перебігу атопічного дерматиту можна виділити два ступеня тяжкості перебігу дерматозу. Так, у 28 (35%) встановлений високий ступінь тяжкості перебігу захворювання (3 у.б.): тобто, при проградієнтному з швидким прогресуванням перебігу захворювання, з рецидивами тривалістю 2 і більше місяців (частими повторюваннями) спостерігались інтенсивний (на протязі доби) свербіж шкіри, виразні психо-емоційні реакції, значні розлади сну, висипка займала більше 40% площі шкіри, ремісії після лікування були короткочасними.
У 52 (65%) був встановлений середній ступінь тяжкості клінічних проявів та перебігу захворювання (2 у.б.): тобто при проградієнтному перебігу захворювання з повільним прогресуванням з тривалістю рецидивів до 2 місяців кожний (з частотою меншою, ніж у хворих з 3 у.б.) відмічались приступи свербежу (4 і більше на добу, тривалістю не менше 1 години кожний), з помірно вираженими невротичними реакціями та незначними розладами сну, висипка займала від 30 до 70% площі шкіри, тривалість ремісій - від 2 до 3 місяців на рік.
Хворих з меншим ступенем виразності клінічних проявів та перебігу захворювання, ніж ті, що зазначені вище не було.
При підрахунку індексу SCORAD у хворих на атопічний дерматит з тяжким перебігом він склав > 40, а у хворих з середнім ступенем тяжкості - 20-40.
Середній показник SCORAD варіював у пацієнтів зі середнім ступенем тяжкості 35±4,8, та у пацієнтів з тяжким перебігом 49±8,4 балів, а у середньому по загальній досліджуваній виборці склав 39,7±7,8.
Поряд з клінічними методами дослідження для кількісного вимірювання стану пацієнтів і результатів терапії використовувались показники опитувальника «Дерматологічний індекс якості життя» (ДІЯЖ), який представляє собою анкету-опитувальник, якій містить 10 питань, пов'язаних з різними аспектами життя хворого, котрі можуть бути защемлені станом кожного захворювання на даному відрізку часу. На кожне питання пацієнт відповідав на вибір з чотирьох запропонованих (дуже сильно, сильно, не сильно, нема впливу), які подаються відповідно 3, 2, 1, 0, а сума з 10 складала власно ДІЯЖ конкретного пацієнта на даний відрізок часу. Максимальне значення індексу - 30 балів, мінімальне - 0. Чим більше балів, тим більше вплив захворювання на якість життя.
При оцінці окремих показників ДІЯЖ було відмічено, що пацієнтів більше турбує сильний шкірний свербіж, поганий сон та поганий настрій - 2,76±0,01 балів.
Середнє значення при оцінці професіональної активності складало 1,51 ±0,01 бала. В найбільшому ступені обмежує хворих у досягненні успіхів на роботі / школі, призупиняє ріст кар'єри (1,75±0,02 бала).
Задоволеність відношенням до себе зі сторони колег в середньому склала 7,82±0,14 балів. Отримані дані свідчать про значимий вплив обмежування на роботі / школі, обумовлених загостренням захворювання, зміни рівня якості життя.
При оцінці шкали, яка розкриває самосприйняття, середнє значення склало 2,17±0,02 бала.
Найбільш важливим і значимим впливом на даний компонент якості життя спричиняли фактори, які відображають збентеження від зовнішнього виду власної шкіри (3,18±0,02 бала), роздратування у зв'язку власної зовнішності (2,91 ±0,01 балу), душевні страждання (2,65±0,02 бала).
Сумарний показник якості життя цих хворих склав 22,14±0,02, що розцінювалось як значиме зниження якості життя внаслідок впливу факторів, які здатні впливати на людину при наявності даної патології. При цьому слід відмітити, що найбільш високі показники ДіЯЖ 23,32 балів відповідали пацієнту з тяжким наполегливо рецидивуючим перебігом атопічного дерматиту.
Висновки
Ретельне клінічне обстеження дорослих хворих на атопічний дерматит дало змогу виявити деякі особливості клініко-патогенетичних ознак в сучасний період (більш часті тяжкі форми, ускладнені піодермією, наявність пруригінозних папул, часті рецидиви, торпідність до традиційної терапії), що є підставою для адекватної діагностики та розробки підходів до раціонального лікування.
За допомогою вивчення SCORAD та ДІЯЖ встановлена тяжкість перебігу атопічного дерматиту у дорослих та рівень якості життя, який був значно знижений у досліджених хворих. Ці показники край необхідні для повноцінної об'єктивної оцінки ефективності як традиційної, так і запропонованої нами додаткової терапії дерматозу у хворих.
Перспективи подальших досліджень. В подальшому будуть проведені психоемоційні дослідження та стан вегетативної нервової системи, що дозволить комплексно оцінити стан клініко-фізіологічних порушень і розробити комплексну диференційовану терапію, дати її результатно ефективності
Література
1. Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) / [В.В. Бережний, О.П. Білозоров та ін.]. - К., 2002. - 30 с.
2. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / под ред. А.М.Вейна. - М.: ООО «Мед. информ. агент.», 2003. - 752 с.
3. Дерматологія, венерологія: Підручник / За ред. В.І.Степаненка. - К.: КІМ, 2012. - 904 с.
4. Дудченко М.О. Розповсюдженість дерматозів в залежності від екологічного стану районів у Полтавській області / М.О. Дудченко, Л.І. Дуденко, К.В. Васильєва [та ін.] // Журн. дерматол. і косметол. ім. Н.А. Торсуєва. - 2004. - № 1-2 (8). - С. 122-123.
5. Калюжна Л.Д. Погляд на лікування алергодерматозів / Л.Д. Калюжна, О.О. Ошивалова, А.М. Бойчук, А.А. Резнікова // Укр. журн. дермат., венерол. та косметол. - 2011. - № 4 (43). - 5660.
6. Мачарадзе Д.М. Атопический дерматит у детей / Д.М. Мача- радзе. - М., «Гэотар-Медиа», 2007. - 376 с.
7. Мавров І.І. Раціональна діагностика та лікування в дерматології та венерології / І.І. Мавров. - К.: Доктор - Медіа, 2007. - 344 с.
8. Практическая дерматология. Под ред. проф. Л.А. Болотной. - Харьков, 2015. - 276 с.
9. Радионов В.Г. Энциклопедический словарь дерматовенеролога / В.Г. Радионов. - Луганск: ОАО «Луганская обл. типогра- фія», 2009. - 615 с.
10. Hunter J.A. Clinical dermatology / J.A. Hunter, J.A. Savin, M.V. Dahl. - 3rd ed. - Blacte well Publishing, 2002. - 365 p.
11. Graham-Brown R. Lecture notes on Dermatology / R. Graham- Brown, T. Burns. - 8th Ed. - Blacte well Publishing, 2002. - 201 p.
12. Leung D. New insights into atopic dermatitis / D. Leung // J. Clin. Invest. - 2004. - Vol. 113, № 4. - P. 651-657.
13. Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index Cousenses Report of the European Taste Force on Atopic dermatitis // Dermatol. - 1993. - № 186 (1). - P. 23-31.
14. Sahafer T. Epidemiology of Atopicecze main the general population / T. Sahafer, D. Vieluf, A. Niechans // J. Allergy Clin. Imni. Intern. - 1997. - Suppl. 4. - P. 13.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу. Показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами. Диференційовані показання і методика комплексної терапії.
автореферат [53,2 K], добавлен 05.04.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009Вдосконалення шляхів корекції функціональної диспепсії у підлітків з урахуванням психовегетативного і нейроендокринного гомеостазу та особливостей клінічного перебігу. Характеристика гіпофізарно-гонадної і тиреоїдної систем в залежності від їх категорій.
автореферат [69,5 K], добавлен 09.04.2009Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009Стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом. Критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст. Ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих. Оцінки тяжкості перебігу хвороби.
автореферат [220,6 K], добавлен 24.03.2009Особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу, інтенсивність синдрому пероксидації, ендогенної інтоксикації залежно від активності запального процесу, вираженості шкірних проявів. Ефективність комплексної терапії з включенням серти та форкалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 09.04.2009Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Ефективність профілактики рецидивів хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей шляхом вивчення особливостей клініко-морфологічного перебігу. Удосконалення комплексу лікувально-оздоровчих заходів із застосуванням сульфідної води джерела "Синяк".
автореферат [37,1 K], добавлен 19.03.2009Клінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з цукровим діабетом ІІ типу. Структурних змін речовини головного мозку у обстежених хворих. Особливості церебральної і периферичної гемодинаміки. Метаболічні порушення у хворих.
автореферат [36,8 K], добавлен 07.04.2009Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.
статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009Клініко-неврологічна характеристика жінок з неврологічними, вегетативними порушеннями в клімактеричному періоді. Стан церебральної гемодинаміки за даними ультразвукової доплерографії та нейровізуалізації у хворих з цереброваскулярними порушеннями.
автореферат [40,5 K], добавлен 05.04.2009Аналіз захворювань дихальної системи у зв'язку з психічними та емоційними станами людини. Емпіричне дослідження серед хворих на бронхіальну астму. Зв'язок між показниками якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 21.09.2010Взаємовідношення ремоделювання судин і серця, порушень цитокінової системи у хворих на гіпертонічну хворобу та критерії діагностики перебігу хвороби як передумови корекції лікування. Алгоритми і математичні моделі діагностики порушень імунного статусу.
автореферат [59,7 K], добавлен 07.04.2009Впровадження сучасних технологій розведення тварин, ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів. Диференціація нормального і патологічного перебігу післяотельного періоду. Матеріали і методи дослідження: характеристика господарства.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 04.05.2009Настання клімаксу у чоловіків. Зовнішні і внутрішні статеві органи чоловіків. Причини і час настання клімаксу. Чотири основні групи прояву чоловічого клімаксу. Профілактика ранніх та тяжких проявів даного стану організму. Усунення клімактеричних проявів.
реферат [28,4 K], добавлен 24.01.2010Шизофренія як хвороба, її епідеміологія, клінічні прояви і види. Зміни особистості при шизофренії, суїцидальні розлади. Аналіз причин виникнення, прояву та перебігу захворювання на шизофренію, діагностика захворювання за даними спостереження за хворими.
дипломная работа [170,0 K], добавлен 16.09.2010Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом. Ефективність швидких тестів на сифіліс. Функція фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу.
автореферат [44,4 K], добавлен 04.04.2009Особливості та характер перебігу хронічного гломерулонефриту на різних стадіях, дослідження рівню інтерлейкіну-6 у крові. На підставі оцінки клініко-лабораторних особливостей гломерулонефриту встановлення цитокінові чинники ризику його прогресування.
автореферат [22,5 K], добавлен 11.04.2009
