Показники якості життя та фактичного харчування у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники якості життя та фактичного харчування у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням

Стаття є фрагментом НДР «Розробка стратегії використання епігенетичних механізмів для профілактики та лікування хвороб, пов'язаних із системним запаленням» (№ держреєстрації 0114U000784).Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) - це хронічне запальне захворювання легень, яке характеризується прогресуючим обмеженням потоку повітря та ураженням паренхіми легеневої тканини з розвитком емфіземи. Оцінка ступеня тяжкості ХОЗЛ окрім задишки, легеневих функціональних показників включає в себе оцінку якості життя (ЯЖ) пацієнтів як вагомого маркеру ризику загострень та прогресування захворювання [6].

Нові рекомендації GOLD-2017 продовжують наголошувати на тому, що метою лікування при веденні пацієнтів з ХОЗЛ є зменшення симптоматики, покращення толерантності до фізичного навантаження, покращення самопочуття та запобігання прогресуванню захворювання; попередження і лікування загострень, зменшення смертності. Особливої уваги заслуговує когорта пацієнтів на ХОЗЛ з супутнім абдомінальним ожирінням, яке саме по собі, є важливим предиктором хронічного системного запалення [3; 8].

Враховуючи, що в основі проблеми ожиріння лежить позитивний енергетичний баланс внаслідок порушення харчової поведінки, дискутабельним залишається питання щодо взаємовпливу показників фактичного харчування та ЯЖ у пацієнтів на ХОЗЛ з супутнім ожирінням.

Мета

Оцінити показники якості життя та фактичного харчування у хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням.

Матеріали та методи

Дослідження проведені відповідно дозволу комісії з біоетики Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія». Критерії включення в дослідження: підписання інформованої письмової згоди пацієнта, вік пацієнтів від 40 до 70 років, верифікований діагноз ХОЗЛ (клінічна група В з помірним ступенем бронхообструкції, тривалість захворювання на ХОЗЛ > 1 року, анамнез куріння > І0 пачко-років. Критерії виключення з дослідження: бронхіальна астма, цукровий діабет, стани, що потребували використання глюкокор - тикостероїдів, морбідне ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) >40 кг/м²), наявність чи підозра злоякісних новоутворень.

Було обстежено 83 хворих на ХОЗЛ. В залежності від індексу маси тіла було виділено дві групи: перша група - 30 хворих на ХОЗЛ з нормальною масою тіла (ІМТ 18,5-24,9 кг/м²); друга група - 53 хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням І та ІІ ступеню (ІМТ 30,0-39,9 кг/м²). Всі пацієнти знаходились в фазі ремісії ХОЗЛ і отримували базисну терапію відповідно до існуючих протоколів (фенотерол/іпратропіуму бромід 50/20 по одній дозі через 8 год. постійно).

Обстеження пацієнтів включало загальноклінічні методи, антропометричні виміри (ІМТ, обвід талії (ОТ)).

Якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою тесту оцінки виразності симптомів ХОЗЛ (ТОХ), респіраторного опитувальника шпиталю святого Георгія (S. George's Respiratory Questionnaire - SGRQ) та неспецифічного опитувальника Medical Outcomes Study 36 - Item Short-Form Health Status (SF-36).

ТОХ тест складається з 8 питань і достовірно характеризує захворювання незалежно від статі пацієнта, країни проживання, стадії захворювання (загострення або ремісії) і описує наступні симптоми і відчуття: кашель, харкотиння, стиснення в грудній клітці, задишку, активність вдома, впевненість поза домом, якість сну, енергійність/втомлюваність. Кожна відповідь оцінюється по 5-ти бальній системі. Результати тесту інтерпретуються по наступній схемі: 0-10 балів - незначний вплив на життя пацієнта, 11-20 балів - помірний, 21-30 балів - сильний, 31-40 балів - надзвичайно сильний вплив [6].

Респіраторний опитувальник святого Георгія містить 76 питань, відповіді на які відображають суб'єктивну оцінку пацієнтом респіраторних порушень, фізичної активності, психосоціальної адаптації, вплив статусу здоров'я на повсякденну роботу, емоційне сприйняття захворювання, відносини з близькими людьми, необхідність в лікуванні і прогнозу захворювання. В якості оціночних параметрів ЯЖ застосовують 4 шкали: «Симптоми» - суб'єктивна оцінка пацієнтом ступеня виразності клінічних ознак ХОЗЛ; «Активність» - суб'єктивна оцінка пацієнтом ступеня обмеження фізичної активності, зумовленої захворюванням; «Вплив» - суб'єктивна оцінка пацієнтом виразності психологічних та соціальних проблем в результаті захворювання; «Сума» - загальний показник ЯЖ, що характеризує в цілому негативний вплив ХОЗЛ на стан здоров'я. Оцінка опитувальника проводиться по 100 - бальній системі. Чим вище бал, тим більш негативний вплив хвороби на ЯЖ пацієнта. [7].

Опитувальник SF-36 складається з 36 питань та дозволяє оцінити взаємозв'язок якості життя (ЯЖ) з соціальним статусом, психічним здоров'ям та загальним благополуччям індивідуума. Всі питання об'єднані у 8 шкал: фізична активність (ФА) оцінює рівень самообслуговування, підйом по сходах, перенесення важких речей, виконання фізичних навантажень; роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (РФ) характеризує ступінь обмеження повсякденної діяльності через проблеми з фізичним здоров'ям; інтенсивність болю (ІБ) відображає інтенсивність больового синдрому та його вплив на здатність займатися нормальною діяльністю; загальний стан здоров'я (ЗСЗ); життєва активність (ЖА) характеризує відчуття повноти сил та енергії; соціальна активність (СА) відображає задоволеність спілкуванням, проведенням часу з друзями, родиною; роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ) оцінює ступінь, в якому емоційний стан заважає виконанню роботи, включаючи великі витрати часу на їх виконання; психічне здоров'я (ПЗ) характеризує настрій, наявність депресії, тривоги. При повній відсутності обмежень чи порушень здоров'я для всіх шкал максимальне значення дорівнює 100. Чим вище показник по кожній шкалі, тим кращою є ЯЖ по цьому параметру [9].

Фактичне харчування оцінювали методом 24 - годинного відтворення харчування із заповненням харчового щоденника за дві доби - робочий та вихідний день [2]. У добовому раціоні аналізували енергетичну цінність їжі [4]. Кількість спожитої їжі за добу оцінювали за допомогою альбому з фотографіями перших та других страв, хлібобулочних виробів, салатів, різних видів фруктів, овочів, найбільш поширених продуктів Fastfood та напоїв. Кожен продукт був на даний у кількох варіантах за величиною та масою порції. При опитуванні респонденту пропонували обрати відповідний варіант продуктів та страв [1].

Статистична обробка результатів була проведена з використанням GraphPad Prism версії 5.00 (GraphPad Software, Inc). Статистично достовірними вважали відмінності при p<0,05.

У хворих першої групи, серед яких було 23 (76,67%) чоловіки та 7 (23,33%) жінок, середній вік становив 57,17±8,27 років, з показниками ІМТ - 23,08±1,32 кг/м², ОТ - 78,97±5,05 см, індексу пачко-років -24,05±6,76. До другої групи увійшло 53 хворих, серед яких було 38 (71,70%) чоловіків та 15 (28,30%) жінок, середній вік - 56,75±7,58 років, з показниками ІМТ - 33,48±2,5 кг/м², ОТ - 111,1 ±8,46 см, індексу пачко-років - 21,72±7,11. Групи хворих були співставні за віком, статтю, на тлі вірогідно вищих показників ІМТ, ОТ у хворих другої групи.

ТОХ-тест був розроблений як короткий, простий інструмент для визначення тяжкості симптомів ХОЗЛ у звичайній практиці та забезпечує кращу комунікацію між пацієнтами та медичними працівниками щодо наслідків захворювання [5]. Оцінюючи виразність симптомів ХОЗЛ, було встановлено, що сумарний бал за опитувальником ТОХ-тесту в хворих першої групи становив 16,27±2,79 балів, а у хворих другої групи - 29,87±2,38 балів (р<0,05). Таким чином, у хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно - конституційним ожирінням захворювання мало «значний» вплив на самопочуття та повсякденне життя, а у хворих на ХОЗЛ з нормальним ІМТ - «помірний».

Оцінюючи якість життя за респіраторним опитувальником шпиталю Святого Георгія, було встановлено, що хворі першої групи мали вірогідно нижчі показники за всіма шкалами в порівнянні з хворими другої групи. Так, показник «симптоми» становив 62,7±2,89 проти 74,65±5,60 балів, «активність» - 53,21±2,61 проти 62,37±5,41 балів, «вплив» - 48,95±2,95 проти 56,95±6,0 балів, «загальна якість життя» - 51,36±2,58 проти 59,60±4,11 балів (р<0,05).

При оцінці результатів за опитувальником SF-36 було встановлено вірогідно вищі показники у хворих першої групи за шкалами ФА, РФ, ЗСЗ, РЕ, ПЗ в порівнянні з хворими другої групи. Показник ФА становив 53,67±8,70 проти 41,77±8,49 балів, РФ 52,0±23,73 проти 46,42±27,43 балів, ЗСЗ 56,83±10,3 проти 45,09±9,93 балів, РЕ 57,04±8,9 проти 52,47±13,58 балів, а ПЗ 67,07±10,36 проти 56,26±8,15 балів (р<0,05). Таким чином, хворі на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням мали гірші показники якості життя, ніж хворі з нормальною масою тіла, відзначаючи низький рівень фізичної активності, зростання ролі фізичних та психоемоційних проблем в повсякденній життєдіяльності.

Аналізуючи дані заповнення харчового щоденника, було встановлено, що фактична енергетична цінність спожитої їжі в робочий день у хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно - конституційним ожирінням була у 1,4 рази вище порівняно з хворими на ХОЗЛ з нормальним ІМТ (3231,0±355,3 ккал / добу проти 2254,0±354,4 ккал / добу) (р<0,05), а у вихідний день - 1,6 рази (3622,0±436,0 ккал / добу проти 2304,0±432,6 ккал / добу) (р<0,05). Крім того, у хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням було виявлено різницю між рекомендованою добовою потребою в енергії та фактичною енергетичною цінністю спожитої їжі за обидва дні (робочий та вихідний). Так, в робочий день енергетична цінність спожитої їжі була вище на 781,92±479,5 ккал / добу (2424,0±306,1 ккал / добу проти 3231,0±355,3 ккал / добу) а у вихідний день - на 1277,0±476,1 ккал / добу (2424,0±306,1 ккал / добу проти 3622,0±436,0 ккал / добу) (р<0,05). В групі хворих на ХОЗЛ з нормальним індексом маси тіла достовірної різниці між рекомендованою добовою потребою та фактичною енергетичною цінністю спожитої їжі за обидва дні (робочий та вихідний) не виявлено.

Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити зв'язок між фактичною енергетичною цінністю спожитої їжі за обидва дні (робочий та вихідний) з показниками якості життя хворих на ХОЗЛ. Фактична енергетична цінність спожитої їжі в робочий день мала прямий кореляційний зв'язок з виразністю симптомів (r=0.74 p<0,05) за ТОХ-тестом; з показниками «симптоми» (r=0.68 p<0,05), «активність» (r=0.48 p<0,05), «вплив» (r=0.52 p<0,05), «загальна якість життя» (r=0.63 p<0,05) за опитувальником шпиталю Святого Георгія; зворотній кореляційний зв'язок з показниками ФА (r=-0.56 p<0,05), РФ (r=-0.41 p<0,05), ЗСЗ (r=-0.44 p<0,05), ПЗ (r=-0.57 p<0,05) за опитувальником SF-36. Фактична енергетична цінність спожитої їжі у вихідний день мала прямий кореляційний зв'язок з виразністю симптомів (r=0.79 p<0,05) за ТОХ-тестом; з показниками «симптоми» (r=0.69 p<0,05), «активність» (r=0.54 p<0,05), «вплив» (r=0.53 p<0,05), «загальна якість життя» (r=0.60 p<0,05) за опитувальником шпиталю Святого Георгія; зворотній кореляційний зв'язок з показниками ФА (r=-0.50 p<0,05), ЗСЗ (r=-0.40 p<0,05), ПЗ (r=-0.49 p<0,05) за опи - тувальником SF-36.

Висновки

1. Наявність супутнього аліментарно - конституційного ожиріння у хворих на ХОЗЛ значно погіршує якість життя.

2. У хворих на ХОЗЛ в поєднанні з аліментарно-конституційним ожирінням мало місце підвищення фактичної енергетичної цінності спожитої їжі за обидва дні (робочий та вихідний).

Література

обструктивний легеня ожиріння запалення

1. І. Мартинчик А.Н. Альбом порций продуктов и блюд / А.Н. Ма - ртинчик, А.К. Батурин, B.C. Баева. - М.: НИИ питания РАМН, 1995. - 64 с. 8.

2. 2. Мартинчик А.Н. Оценка количества потребляемой пищи методом 24-часового суточного воспроизведения питания / А.Н. Мартинчик, А.К. Батурин, А.И. Феоктистова, И.В. Свяховская; утв. заместителем главного государственного санитарного 9.

Размещено на Allbest.ru