Частота виникнення набряку макулярної ділянки сітківки в залежності від вмісту простацикліну і тромбоксану у внутрішньоочній рідині після видалення катаракти
Набряк макулярної ділянки сітківки як актуальна післяопераційна проблема. Аналіз вмісту простацикліну та тромбоксану у внутрішньоочній рідині, а також їх вплив на виникнення набряку макулярної ділянки сітківки після хірургічного видалення катаракти.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.10.2018 |
Размер файла | 20,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Частота виникнення набряку макулярної ділянки сітківки в залежності від вмісту простацикліну і тромбоксану у внутрішньоочній рідині після видалення катаракти
Макулярний набряк, що виникає після хірургії катаракти, відомий як синдром Ірвіна-Гасса [7]. Одностайної думки щодо виникнення даного синдрому немає [1]. Існує декілька теорій етіологічної складової даного післяопераційного ускладнення.
При запальній теорії травма, що виникає внаслідок хірургічного втручання, провокує синтез прозапальних цитокінів, вільних радикалів, що призводить до ретинальній гіпоксії з розвитком її ексудативного запалення [2]. Наявність зрощень між скловидним тілом і сітківкою в задньому відділі, особливо в ділянці макули, є основою трак - ційної теорії [4]. При зміні внутрішньоочного тиску чи коливанні структур ока, спричиненій дією ультразвуку, відбувається відшарування задньої гіалоїдної мембрани скловидного тіла, що може призвести до змін макулярної ділянки [5; 6]. Зважаючи на відсутність єдиного етіопатогенетично - го фактору розвитку набряку центральної зони сітківки, відсутні також і індивідуальні критерії для оцінки можливості його розвитку [3].
Мета дослідження
Визначити вплив системи простациклін / тромбоксан у внутрішньоочній рідині пацієнтів з катарактою на характер і частоту набряку центральної зони сітківки.
Матеріали та методи
В дослідженні брало участь 83 пацієнта (83 ока), що мали катаракту. Ступінь щільності ядра кришталика по Buratto складав I-III. Вік пацієнтів дорівнював 40-85 років. Всім хворим проводили факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ. В ході оперативного втручання у всіх досліджуваних за допомогою інсулінового шприца проведений забір внутрішньоочної рідини, в якій визначався рівень - тромбоксану і простациклі - ну, а також їх коефіцієнта співвідношення. Нами було досліджено вплив рівня даних простаноїдів на розвиток набряку сітківки макулярної зони в терміни спостереження.
Всім хворим були проведені наступні дослідження: візометрія, периметрія, пневмотономет - рія, кератометрія, рефрактометрія, біомікроскопія, сонографія, оптична когерентна томографія.
Виявлення вмісту простагландину 6-кето - PGF1a і тромбоксану В2 проводили ензимоіму - ноферментним методом з використанням стандартних наборів реактивів фірми «Amersham Biosciences» (Англія) згідно інструкції.
Статистичну обробку даних проводили в пакеті MedStat і пакеті EZR v. 1.35. Термін спостереження - 6 місяців
Результати дослідження та їх обговорення
При визначенні вмісту тромбоксану у внутрішньоочній рідини хворих з катарактою було виявлено, що він знаходився в межах від 24,0 пкг / мл до 64,7 пкг / мл, середнє значення становило 31,1 ± 1,3 пкг / мл.
На мал. 1 можна відмітити збільшення (р <0,001) рівня тромбоксану з віком пацієнтів. Тобто, у нашому спостереженні виявлено, що рівень тромбоксану внутрішньоочної рідини значно коливався та підвищувався з віком хворих (р <0,001).
Рівень простацикліну внутрішньоочної рідини пацієнтів після факоемульсифікації катаракти дорівнював від 23,9 пкг / мл до 36,6 пкг / мл, середнє значення склало 27,1 ± 0,4 пкг / мл.
У таблиці 1 наведено значення простацикліну внутрішньоочної рідини після факоемульсифікації катаракти в залежності від віку пацієнта.
З таблиці 1 стає відомо, що рівень простацик - ліну внутрішньоочної рідини пацієнтів з катарактою залежав (р <0,001) від віку.
Таблиця 1. Залежність рівня простацикліну внутрішньоочноїрідини хворих на катаракту після ФЕК від віку пацієнтів
Вік |
простациклін, пкг/мл Me (QI - QIII) |
Рівень значення відмінностей, p |
|
40-49 років (n=21) |
25 (25 - 25) |
<0,001 |
|
50-59 років (n=20) |
27 (26 - 25) |
||
60-69 років (n=21) |
26,4 (25,7 - 28) |
||
70 і старше (n=21) |
25,7 (25,5 - 26,2) |
Отже, рівень у внутрішньоочній рідині простацикліну зазнає змін, що проявляється збільшенням даного показника з віком хворого (p <0,001). Коефіцієнт співвідношення простациклін / тромбоксан у пацієнтів після факоемульсифікації катаракти дорівнював 0,91 ± 0,02.
У таблиці 2 представлена залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня тромбоксану у хворих на катаракту після ФЕК.
Таблиця 2. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня тромбоксану внутрішньоочної рідини у хворих на катаракту після ФЕК (В%, Р ± m)
Термін спостереження |
||||
1 місяць |
3 місяці |
6 місяців |
||
n = 83 |
n = 83 |
n = 83 |
||
всього пацієнтів (n=83) |
6,0±2,6 |
6,0±2,6 |
12,0±3,6 |
|
пацієнти з рівнем тромбоксану у внутрішньо камерній рідини 60,1-64,7 пкг/мл (n=10) |
50,0±15,81 |
50,0±15,81 |
100 |
|
пацієнти з рівнем тромбоксану у внутрішньо камерній рідини 24,0-30,2 пкг/мл (n=73) |
- |
- |
- |
Як видно з табл. 2, при рівні тромбоксану В2 у внутрішньоочній рідині 60,1 пкг/мл і вище, частота розвитку макулярного набряку 50% в терміні спостереження 1 та 3 місяці, 100% через 6 місяців.
Як видно з таблиці 6, при рівні простацикліну у внутрішньоочній рідині 35,1 пкг / мл і вище, частота розвитку макулярного набряку склала 50% в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% через 6 місяців і 30% через рік після факоемульсифікації.
Таблиця 3. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня 6-keto-PGF1a у внутрішньоочній рідині у хворих катарактою після ФЕК (у%, Р ± m)
Термін спостереження |
||||
1 місяць n = 83 |
3 місяці n = 83 |
6 місяців n = 83 |
||
Загальна кількість пацієнтів n=83 |
6,02±2,6 |
6,02±2,6 |
12,0±3,6 |
|
Рівень простацикліну 6-keto-PGF1a у внутрішньоочній рідині 35,1-35,8 пкг/мл (n=10) |
50,0±15,81 |
50,0±15,81 |
100 |
|
Пацієнти з рівнем простацикліну 6-keto-PGF1a у внутрішньо - очній рідині 24,0-26,2 пкг/мл (n=73) |
- |
- |
- |
Таблиця 4. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від коефіцієнта співвідношення простациклін /тромбоксан внутрішньоочної рідини у хворих на катаракту після фЕк (В%, Р ± m)
Термін спостереження |
||||
1 місяць після операції n = 83 |
3 місяці після операції n = 83 |
6 місяців після операції n = 83 |
||
всього пацієнтів n=83 |
6,02±2,6 |
6,02±2,6 |
12,0±3,6 |
|
Пацієнти з коефіцієнтом співвідношення простациклін/ тромбоксан 0,55-0,58 (n=10) |
50,0±15,81 |
50,0±15,81 |
100 |
|
Пацієнти з коефіцієнтом співвідношення простациклін/ тромбоксан 0,82-1,04 (n=73) |
- |
- |
- |
Як видно з таблиці, при коефіцієнті співвідношення простациклін / тромбоксан нижче 0,55, частота розвитку макулярного набряку склала 50% в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% через 6 місяців.
Проведені нами дослідження ще раз підтвердили факт наявності локальних регуляторних порушень функції ендотелію судин органу зору у хворих з віковою катарактою після ФЕК. Вперше була виявлена залежність між рівнями тромбок - сану і простацикліну та частотою розвитку макулярного набряку після ФЕК.
Висновки
1. Нами виявлено, що рівень тромбоксану внутрішньоочної рідини у пацієнтів з катарактою був від 24,0 пкг / мл до 64,7 пкг / мл і склав 31,1 ± 1,3 пкг / мл, простацикліну - від 23,9 пкг / мл до 36,6 пкг / мл і середнє значення - 27,1 ± 0,4 пг / мл. Рівень коефіцієнту співвідношення простациклін / тромбоксан дорівнює 0,91 ± 0,02.
2. Коли значення тромбоксану вище 60 пкг / мл, виникнення набряку цетральної зони сітківки відбувалось в 50% випадків через 1 та 3 місяці спостереження, 100% - протягом 6 місяців.
3. Підвищення значення простацикліну - більше, ніж 35 пкг / мл, а також коефіцієнта їх співвідношення 0,55-0,58 призводить жл виникнення набряку сітківки в 50% випадків в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% - через 6 місяців і 30% через рік після ФЕК.
Література
катаракта сітківка набряк макулярний
1. Астахов С.Ю. Послеоперационный макулярный отек, синдром Ирвина-Гасса. / С.Ю. Астахов, М.В. Гобеджишвили // Клиническая офтальмология. 2010. - 11 (1). - С. 5-8.
2. Батманов Ю.Е. Катаракта / Ю.Е. Батманов, В.Ю. Евграфов - М.: Медицина, 2005. - 368 с.
3. Безкоровайна І.М. Оцінка ефективності хірургічного лікування хворих віковою катарактою шляхом аналізу факторів ризику / І.М. Безкоровайна, І.С. Стебловська // Офтальмол. Журнал. - 2018. - №1. - С. 3-6.
4. Гобеджишвили М.В. Макулярный отек при псевдофакии /М.В. Гобеджишвили, С.Ю. Астахов, А.А. Куглеев // Офтальмологические ведомости. - 2011. - Т. IV, №4. - С. 57-59.
5. Веселовская З.Ф. Катаракта / З.Ф. Веселовская, М.И. Блюмен - таль, Н.Ф. Боброва - Киев: Книга плюс, 2002. - 208 с.
6. Ковтун М.И. Результаты оценки уровня информированности больных катарактой / М.И. Ковтун // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. - Выпуск №3-2 (51). - том 15, 2015. - С. 132-136.
7. Риков С.О. Сліпота та слабкозорість. Шляхи профілактики в Україні. / С.О. Риков; Науково-методичне видання. - К.: ТОВ «Доктор-Медіа», 2011. - 268 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вигляд сітківки при електронній офтальмоскопії. Сліпа частина сітківки. Основна функція сітківки. Пігментна дистрофія та спазм центральної артерії. Тромбоз центральної артерії сітківки. Симтом вишневої кісточки. Картина "розчавленого помідора".
доклад [2,6 M], добавлен 09.11.2013Вивчення функціональних показників (периферичного зору та гостроти) та клінічного стану оперованих очей, морфологічні зміни диска зорового нерва, стан сітківки в макулярній зоні, частоту й характер ускладнень після операції факотрабекулотомії в динаміці.
автореферат [30,7 K], добавлен 11.04.2009Суть хірургічного лікування відкритокутової глаукоми в поєднанні з катарактою. Динаміка функціональних показників (гостроти і периферичного зору) оперованих очей. Морфологічні зміни диска зорового нерва, частота й характер ускладнень після операцій.
автореферат [30,0 K], добавлен 09.04.2009Реконструктивна хірургія монокулярної травматичної катаракти у дітей шляхом модифікації хірургічної тактики факоаспірації травматичної катаракти з ендокапсулярною імплантацією ІОЛ, яка формує слабкий ступінь міопії. Нові технології усунення іридодіалізу.
автореферат [38,7 K], добавлен 04.04.2009- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009 Вплив різноманітних факторів на можливість виникнення післяопераційних ускладнень, стан імунореактивності до і після оперативного втручання, вплив генетичної гетерогенності, особливості раку щитовидної залози на фоні багатовузлового еутиреоїдного зобу.
автореферат [508,5 K], добавлен 21.03.2009Розповсюдженість міоми матки серед жінок репродуктивного віку. Найскладніші етапи операції при лапароскопічній міомектомії: ушивання дефекту стінки матки після проведення видалення міоми. Самофіксуючі нитки і їх вплив на результати оперативного лікування.
статья [16,6 K], добавлен 27.08.2017Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.
автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.
реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009Спортивні травми, їх види, причини та механізми виникнення. Особливості пошкоджень опорно-рухового апарату у спортсменів. Орієнтовні терміни відновлення тренувальних занять після травм. Загальна характеристика гострих патологічних станів у спортсменів.
реферат [37,2 K], добавлен 18.11.2009Виникнення масажу, його вплив на системи організму, шкіру, суглоби, внутрішні органи. Вимоги до масажиста та кабінету масажу. Техніка післяопераційного масажу черевної порожнини, фізіотерапія після лапаротомії. Комплекс вправ лікувальної гімнастики.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 26.08.2011Виникнення масажу та його вплив на організм людини. Особливості спортивного та косметичного видів масажу, способи та методи його виконання. Показання та протипоказання до застосування. Види операцій, після яких показаний масаж черевної порожнини.
дипломная работа [7,1 M], добавлен 07.09.2012Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Обгрунтування та аналіз ефективності застосування лікувальної фізичної культури, масажу, кінезіотейпування та фізіотерапії осіб після ампутації нижньої кінцівки на рівні гомілки. Дослідження та характеристика проблеми реабілітації осіб після ампутації.
статья [22,8 K], добавлен 24.04.2018Показання до ампутації. Клінічна характеристика хворого після неї. Механізм лікувальної дії, гімнастика для хворих з ампутованими кінцівками, використання кінетотерапії. Комплекс лікувальної гімнастики після ампутації гомілки в післяопераційному періоді.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 05.06.2010Анамнез життя пацієнта, скарги на естетичний недолік зубів, зміну їх зовнішнього вигляду, порушення функції жування й мови. Оцінка стану зубів, слизової оболонки порожнини рота, мускулатури щелепно-лицьової ділянки. Методи ортопедичного лікування.
история болезни [15,4 K], добавлен 09.05.2012Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009Опис показань і протипоказань до проведення ректороманоскопії прямої і сигмовидної кишок. Обстеження ділянки відхідника. Огляд за допомогою ректальних дзеркал. Положення хворого при огляді. Ушкодження прямої кишки. Доброякісні новоутворення товстої кишки.
презентация [158,4 K], добавлен 02.11.2013Хімічні складові тютюну, які обумовлюють його шкідливу дію під час куріння. Вплив тютюнового диму на внутрішні органи та системи людини. Комплекс негативних наслідків вживання алкогольних напоїв. Виникнення небезпечної залежності від наркотичних речовин.
презентация [2,4 M], добавлен 15.11.2011