Доцільність застосування сферо-циліндричної корекції зору для близької відстані у пацієнтів пресбіопічного віку з вперше виявленим астигматизмом

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Збільшення частки людей похилого віку призводить до підвищення рівня дегенеративних захворювань [2]. Понад 2 млрд людей у світі мають вікове, фізіологічно обумовлене зниження акомодації пресбіопію, коли порушення зору на близькій відстані сприймається пацієнтами не менш проблемно, ніж порушення зору вдалечінь [3]. Пресбіопія має негативний вплив на якість життя людей з необхідністю роботи на близьких відстанях [6]. Відомо, що пресбіопія супроводжується різними рефракційними аномаліями, зокрема, астигматизмом. Він найбільш важко піддається корекції та відноситься до аберрацій другого (нижчого) порядку [5]. Однак, астигматизм слабкого ступеню (АСС) далеко не завжди є предметом поглибленого дослідження і корекції, тому навіть при високій гостроті зору вдалечінь, погіршення гостроти зору зблизька помічається раніше 40 років. Так, класичні роботи з оптометрії спираються на мінімальну доцільність корекції малих (0,5-0,75Д) ступенів астигматизму, які розглядаються авторами з позицій «фізіологічного» [4]. Однак, в структурі астигматизму 66% випадків припадає саме на слабкий ступінь (до 1,0Д) [1]. Практичні результати оптичної корекції без врахування циліндричного компоненту на близькій відстані далеко не завжди задовольняють пацієнта в повсякденній зоровій діяльності. Ця проблема є соціально значущою в силу її розповсюдження та негативного впливу на рівень життя та зорову працездатність. У той же час питання, пов'язані з діагностикою і корекцією астигматизма при пресбіопії висвітлені в літературі недостатньо і потребують подальшого вивчення.

Мета

Порівняти вплив сферо-циліндричної та сферичної корекції на близьких відстанях у пацієнтів пресбіопічного віку із перше виявленим астигматизмом.

Матеріали та методи

В умовах кафедри офтальмології ВДНЗУ «УМСА» було обстежено 43 пацієнта (86 очей) у віці від 38 до 59 років, у середньому 47 ± 0,8 років. У всіх пацієнтів виявлений АСС з різницею між двома головними меридіанами від 0,5Д до 1,0Д. Так, зворотній астигматизм (від 60° до 120°) виявлявся у 67% (29 пацієнтів), а прямий (від 0° до 30° та від 180° до 150°) у 33% (14 пацієнтів). В групу виключення потрапили: пацієнти віком старше 60 років, пацієнти з неправильним астигматизмом та правильним астигматизмом із косими осями (від 30° до 60° та від 120° до 150°), пацієнти з анізометропією більше 1,0Д та з супутньою офтальмологічною патологією. На етапі діагностики усім пацієнтам був запропонований варіант сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції, отримані дані сформували дві групи порівняння. На початок дослідження 40% (17 пацієнтів) не мали оптичної корекції зблизька, а 60% (26 пацієнтів) мали попередню сферичну корекцію зблизька, яка на момент дослідження їх не задовольняла. У всіх пацієнтів АСС був діагностований вперше.

Обстеження включало: візометрію без та з корекцією за таблицею Головіна-Сівцева з відстані 5 м; рефрактометрію (авторефрактометр Hoya AR-560); визначення сили сферичної лінзи суб'єктивним методом; уточнення сили та осі циліндру за допомогою кросс-циліндру Джексона ±0,5Д; визначення ведучого ока; визначення бінокулярного рефракційного балансу в умовах поляризаційного світла чи за допомогою призми в 6,0Д; підбір аддидації (Add) з урахуванням амплітуди акомодації та індивідуальних потреб пацієнта (глибина зору); візометрію на близькій (33 см) та середній (66 см) відстані за модифікованим тестом ETDRS з підібраною сферичною та сферо-циліндричною корекцією; тест з хрестоподібною решіткою (cross-line grid) з підібраною сферичною та сферо-циліндричною корекцією на близькій (33 см) та середній (66 см) відстані, суб'єктивну переносимість підібраної корекції.

Результати та їх обговорення

В середньому, у всіх обстежених монокулярна гострота зору вдалину без корекції склала 0,83±0,1. Гострота зору з 33 см у пацієнтів без оптичної корекції, у середньому, склала 0,25±0,07 (45±2,3 оптотипів), у пацієнтів з наявною попередньою сферичною корекцію 0,4±0,02 (55±0,7 оптотипів). Гострота зору з 66 см у пацієнтів без оптичної корекції, у середньому, склала 0,5±0,12 (47±1,0 оптотипів), у пацієнтів з наявною попередньою сферичною корекцію 0,74±0,1 (52±1,0 оптотипів).

За даними рефрактометрії усі пацієнти були розподілені наступним чином: з простим міопічним астигматизмом 47% (20 пацієнтів), з складним міопічним астигматизмом 16% (7 пацієнтів) та зі змішаним астигматизмом 37% (16 пацієнтів). При уточнені сили та осі циліндричної лінзи, за допомогою кросс-циліндру Джексона ±0,5Д, виявилося, що 19% (8 пацієнтів) не чутливі до наданої їм циліндричної корекції для далі. У них ступінь астигматизму, за даними рефрактометрії, сягав 0,63±0,01Д. Бінокулярний рефракційний баланс спостерігали у 79% (34 пацієнтів), а у 21% (9 пацієнтів) кращий зір досягнутий на ведучому оці. Усім пацієнтам була проведена корекція зору вдаль згідно даних попередніх методів обстеження. Так, монокулярна гострота зору з відстані 5 м із повною оптичною корекцією, в середньому, склала 1,0±0,01, бінокулярна 1,2±0,04.

При сферичній корекцій вибрана аддидація розподілилася наступним чином: Add 0,75±0,12D (38-40 років); Add 1,25±0,19D (41-45 років); Add 1,75±0,24D (46-50 років); Add 2,0±0,2D (51-55 років); Add 2,25±0,23D (56-59 років). При сфероциліндричній корекцій: Add 0,5±0,18D (38-40 років); Add 1,0±0,21 D (41-45 років); Add 1,75±0,22D (46-49 років) Add 2,25±0,24D (50-55 років); Add 2,5D±0,3D (56-59 років) (рис. 1).

Рис. 1. Порівняння величини аддидації з сферичною і сферо-циліндричною коррекцією у пацієнтів різного віку

пресбіопія аддидація сферичний

Табл. 1. Порівняння гостроти зору на близькій (33 см) та середній (66 см) відстані з застосуванням сферичної та сферо-циліндричної оптичної корекції

При використанні модифікованого тесту ETDRS на близькій відстані (33 см) з сферичною корекцією пацієнти краще розпізнавали представлені оптотипи в порівнянні з наданою їм сферо-циліндричною корекцією. Натомість на середній відстані (66 см) більшу чіткість та впізнаваність оптотипів спостерігали при використанні сферо-циліндричної корекції (табл 1).

При використанні хрестоподібної решітки 93% (40 пацієнтів) з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній з близької (33 см) та середньої (66 см) відстані, тоді як 7% (3 пацієнта) звертали увагу на рівномірну чіткість ліній лише з відстані 66 см. Усі пацієнти зі сферичною корекцією відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних та вертикальних ліній. Так, на близькій відстані виділялися горизонтальні лінії, а на середній відстані вертикальні (табл. 2).

Табл. 2

Рис. 2

При використанні сферичної корекції середній показник найближчої точки ясного зору склав 31 ±0,5 см, при сферо-циліндричній 39±1,2 см, а при відсутності корекції 5і±0,8 см. Діапазон глибини зору на близькій відстані найменшим був при відсутності корекції 15±0,02 см, при використанні сферичної корекції 22±0,07 см і при сферо-циліндричній 26±0,03 см (рис. 2).

Після обраного варіанту оптичної корекції 74% (32 пацієнта) відмітили комфорт та більшу чіткість зображення при роботі на відстані 40-б6 см з використанням сферо-циліндричних лінз, тоді як 26% (11 пацієнтів) обрали сферичну корекцію, так як відмічали кращу суб'єктивну переносимість при читанні та мали необхідність зорової роботи на відстані менш ніж 33 см.

Таким чином, величина аддидації зі сфероциліндричною корекцією у порівнянні із сферичною збільшувалася у віці 51-59 років на 0,25D, натомість у віці 38-45 років при застосуванні сферо-циліндричної корекції її величина була меншою на 0,25D, що, на нашу думку, пов'язано з віковим об'ємом акомодації. Середнє значення показників гостроти зору на близькій відстані (33 см) у пацієнтів з сферичною корекцією було кращим 0,95±0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні із сферо-циліндричною корекцією 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи). На середній відстані (66 см) краще у пацієнтів з сфероциліндричною корекцією 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною корекцією 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів). Майже усі пацієнти з сферо-циліндричною корекцією відмічали рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки, натомість при використанні сферичної корекції вони відмічали нерівномірність чіткості горизонтальних або вертикальних ліній. Також, при використанні сферичної корекції найближча точка ясного зору була більш наближеною до ока, в порівнянні з сфероциліндричною корекцією, проте діапазон глибини зору на близькій відстані був більшим при використанні сферо-циліндричної корекції. На етапі визначення варіанту оптичної корекції 74% пацієнтів відмітили комфорт та більшу чіткість зображення при роботі на відстані 40-66 см з використанням сферо-циліндричних лінз, тоді як 26% пацієнтів обрали сферичну корекцію, через кращу суб'єктивну переносимість при читанні та наявну необхідність зорової роботи на відстані менш ніж 33 см. З них 19% виявилися не чутливі до наданої їм циліндричної корекції ще на етапі уточнення сили та осі циліндричної лінзи вдаль, за допомогою кросс-циліндру Джексона ±0,5Д, незважаючи на наявність астигматизму за даними рефрактометрії 0,63±0,01Д.

Висновки

Використання сферичної корекції на відстані 33 см дає більш чітку гостроту зору - 0,95.0,06 (73±1,4 оптотипи) в порівнянні сфероциліндричною 0,61±0,02 (64±0,8 оптотипи).

Використання сферо-циліндричної корекції на відстані 66 см дає більш чітку гостроту зору 1,58±0,01 (70±0,02 оптотипів) в порівнянні з сферичною 0,8±0,05 (55±1,0 оптотипів).

При застосуванні сферо-циліндричної корекції на близькій та середній відстані 93% пацієнтів відмічають рівномірну чіткість горизонтальних та вертикальних ліній хрестоподібної решітки.

Застосування сферо-циліндричних оптичних лінз зблизька дає на 4 см ширший діапазон глибини зору, ніж сферична корекція.

Література

1. Безкоровайна І.М. Оптична корекція простого міопічного астигматизму у пацієнтів до пресбіопічного віку з напруженою працею на близькій відстані / Безкоровайна І.М., Наконечний Д.О. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. Випуск 4 (60 ч.2) 2017 С. 128 -131.

2. Безкоровайна І.М. Оцінка ефективності хірургічного лікування хворих віковою катарактою шляхом аналізу факторів ризику / Безкоровайна І.М., Стебловська І.С. // Офтальмологічний журнал 2018. № 1. С. 3-6.

3. Розенблюм Ю.З. Оптометрия / Подбор средств коррекции зрения // Издательство: Спб.: «Гипократ», 1996 С. 248.

4. Сергиенко Н.М. Офтальмологическая оптика / Оптическая система глаза и методы ее исследования // Киев, 2015 С. 43107.

5. Ilesh Patel. Presbyopia: prevalence, impact, and interventions / Ilesh Patel, Sheila K West // Community Eye Health. 2007 Sep; 20(63) P 40-41.

6. Lindstrom R.L. AcuFocus Intracorneal Lens Generating Strong Outcomes // Cataract Refract. Surg. Today Europe. 2007. Vol. 2. N. 1. P. 73-76.