Морфологічні зміни печінки, міокарда і нирок щурів у динаміці перебігу експериментальної черепно-мозкової травми залежно від віку
Черепно-мозкова травма як суттєва та домінуюча проблема сучасної медицини. Вивчення та порівняння морфологічних змін у печінці, нирках і міокарді статевозрілих та статевонезрілих щурів після черепно-мозкової травми у період гострої реакції на травму.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.10.2018 |
Размер файла | 933,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Морфологічні зміни печінки, міокарда і нирок щурів у динаміці перебігу експериментальної черепно-мозкової травми залежно від віку
Для сучасної медицини суттєвою та домінуючою проблемою є черепно-мозкова травма (ЧМТ). За даними ВООЗ, поряд з онкологічними і серцево-судинними захворюваннями травматичні хвороби посідають третє місце серед причин інвалідності та летальності населення [1]. У структурі ЧМТ значна
їх частина припадає на дитячий травматизм. Відомо, що клінічні прояви й ускладнення після ЧМТ у постраждалих дитячого віку мають принципові відмінності від травм дорослих, що зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями даного віку [2].
Відомо, що в гострому періоді після ЧМТ виникають церебровісцеральні порушення, які запускають цілий каскад молекулярних змін та призводять до нейродинамічних і деструктивних порушень у внутрішніх органах [3]. Саме це є причиною виражених морфологічних змін у печінці, міокарді і нирках травмованих -- як дорослих, так і дітей.
Проте досі залишаються маловивченими морфологічні тамофрометричні зміни у внутрішніх органах експериментальних тварин залежно від віку та часу перебування в гострому періоді ЧМТ.
Метою нашої роботи було вивчити та порівняти морфологічні зміни у печінці, нирках і міокарді статевозрілих та статевонезрілих щурів після ЧМТ у період гострої реакції на травму (на 3-тю та 5-ту добу).
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведено на 30 статевозрілих (3-місячних, масою 180-230 г) і 30 статевонезрілих (20-денних, масою 2025 г) білих щурах лінії Вістар. Для кожної групи були виділені інтактні групи порівняння відповідного віку. Механічну ЧМТ легкого ступеня тяжкості моделювали шляхом вільного падіння вантажу в тім'яно-потиличну ділянку черепа з метою відтворення дифузного ураження мозку. Для статевозрілих щурів, за відомою методикою [4], застосовували вантаж масою 5 г, а для статевонезрілих -- 2 г.
На 3-тю та 5-ту добу після ЧМТ тварин виводили з експерименту шляхом евтаназії (інгаляційне передозування ефіром). Гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою [5]. Мікроскопічне дослідження органів проводили з використанням світлового мікроскопа “Leica-DMLS” і стандартних методик морфометрії.
Експерименти виконані із дотриманням вимог Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986) та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (2006).
Результати дослідження та їх обговорення
Морфологію внутрішніх органів статевозрілих і статевонезрілих щурів вивчали на 3-тю добу після експериментальної механічної ЧМТ. В усіх досліджуваних органах статевозрілих і статевонезрілих щурів відзначалися чіткі морфологічні зміни. Так, у печінці статевозрілих щурів спостерігалися повнокров'я судин з дискомплексацією гепатоцитів, виражена лімфогістіоцитарна інфільтрація (рис. 1).
Водночас у печінці статевонезрілих щурів виявлялися спустошення та дилатація крупних судин з ділянками вогнищевого некрозу гепатоцитів (рис. 2). У нирках статевозрілих тварин відзначалися поодинокі ділянки зморщування клубочків, діапедезні крововиливи в мозкову речовину й ішемія кіркової речовини (рис. 3).
Рис. 1. Печінка статевозрілого щура на 3-тю добу після черепно- мозкової травми, повнокров'я судин, лімфогістіоцитарна інфільтрація. Забарвлення гематоксилін- еозином, зб. х 200
Рис. 3. Нирка статевозрілого щура на 3-тю добу після черепно- мозкової травми, зморщування клубочків, ішемія кіркової речовини. Забарвлення гематоксилін- еозином, зб. х 200
Морфологічні зміни нирок статевонезрілих щурів характеризувалися розширенням звивистих ка- нальців з ділянками некрозу на межі кіркової та мозкової речовин (рис. 4).
У міокарді статевозрілих тварин виявлялися дискомплексація кардіоміоцитів, гемостаз у коронарних судинах (рис. 5), а у статевонезрілих -- явища стазу в судинах різного калібру (рис. 6).
Аналізуючи морфологію внутрішніх органів статевозрілих і статевонезрілих щурів на 5-ту добу після механічної експериментальної ЧМТ, реєстрували такі особливості.
Виражені морфологічні зміни спостерігалися в печінці та вогнищевий некроз гепатоцитів.
Рис. 2. Печінка статевонезрілого щура на 3-тю добу після черепно- мозкової травми, спустошення великих судин, Забарвлення гемато- ксилін-еозином, зб. х 40
Рис. 4. Нирка статевонезрілого щура на 3-тю добу після черепно-мозкової травми, ішемія кіркової та мозкової речовин. Забарвлення гематоксилін-еозином, зб. х 200
Так, у печінці статевозрілих тварин відзначалися вогнищеві ділянки ішемії гепатоцитів, спустошення судин великого калібру з дискомплектацією гепатоцитів (рис. 7).
У печінці статевонезрілих щурів виявлялися масивні ділянки ішемії та некрозу гепато- цитів з дилатацією всіх судин великого калібру (рис. 8).
У нирках дорослих тварин фіксували зменшення просвіту капсули Шумлянського -- Боумена, розширення звивистих ка- нальців, ділянки ішемії коркової та мозкової речовин (рис. 9).
У нирках статевонезрілих щурів, порівняно зі статевозрілими, відзначали більш виражені порушення, що супроводжувалися масивними ділянками некрозу кіркової та мозкової речовин, дилатацією судин великого калібру, наявністю еозинофільних і еритроцитар- них конгломератів у канальцях, геморагічним просочуванням паренхіми органа та тканини миски (рис. 10).
У міокарді статевозрілих щурів не спостерігалося чітких морфологічних змін, на відміну від статевонезрілих, у яких визначалися незначна ішемія судин малого калібру та дискомплексація кардіоміоцитів (рис. 11).
Таким чином, можна відзначити, що у статевозрілих щурів на 3-тю добу після механічної ЧМТ легкого ступеня в печінці, міокарді і нирках виявлялися дисциркуляторні зміни у вигляді короткочасного спазму артерій і артеріол, які призвели до порушення кровообігу ішемічного типу з подальшими дистрофічними змінами. На 5-ту добу метаболічні зміни призвели до некротичних наслідків у печінці та нирках.
У статевонезрілих щурів на 3-тю добу в усіх досліджуваних органах відзначалися більш виражені морфологічні порушення, на відміну від статевонезрілих, які характеризувалися локальними ділянками ішемії та некрозу паренхіми органів, а вже на 5-ту добу виявлялися вогнищеві некрози паренхіми та судин.
Слід зазначити, що на 5-ту добу після експериментальної ЧМТ у статевозрілих тварин реєструються морфологічні порушення нирок та печінки, які були притаманні морфологічним змінам у статевонезрілих щурів на 3-тю добу. Це свідчить про те, що у статевонезрілих щурів унаслідок гострої ЧМТ патоморфологічні зміни в досліджуваних органах розвиваються швидше.
Дослідники вважають, що при черепно-мозковій травмі виникає низка церебровісцераль- них порушень, які спричиняють цілий каскад молекулярних змін, що призводить до морфологічних порушень у паренхіматозних органах [3; 6]. Відомо, що при поєднанні нейродинаміч- них і деструктивних процесів у різних відділах головного мозку при ЧМТ також відбуваються порушення функцій внутрішніх органів [7].
Нами та іншими дослідниками було продемонстровано, що у статевозрілих щурів після ЧМТ у період гострої реакції на травму виявляються морфологічні порушення у паренхіматозних органах (печінка, нирки, міокард і легені), які проявлялися розладами кровообігу з подальшим дистрофічним процесом [6; 8]. Тобто доведено, що в період гострої реакції на травму патоморфологічні порушення виникають не лише в осередку безпосереднього механічного ушкодження, а й у різних внутрішніх паренхіматозних органах [6; 9].
Отримані результати демонструють існування певних морфологічних проявів у статевонезрілих щурів, порівняно зі статевозрілими, що дає нам перспективу надалі досліджувати дані органи після ЧМТ залежно від віку та часу після травми.
Рис. 11. Міокард статевозрілого щура на 5-ту добу після черепно- мозкової травми, ішемія судин малого калібру. Забарвлення гема- токсилін-еозином, зб. х 100
Висновки
Отже, результати проведеного дослідження демонструють, що на 3-тю та 5-ту добу після ЧМТ у статевозрілих щурів у печінці та нирках відзначалися порушення кровообігу ішемічного типу з подальшими дистрофічними змінами, на відміну від статевонезрілих тварин, у яких метаболічні розлади кровообігу призводили до некротичних змін. Характерною особливістю виявилося те, що у статевонезрілих щурів унаслідок гострої ЧМТ морфологічні зміни в досліджуваних органах розвиваються швидше.
Перспектива подальших досліджень. У перспективі буде вивчено зміни у внутрішніх органах статевозрілих і статевонезрілих щурів у більш відтермінованому періоді після ЧМТ легкого ступеня тяжкості, залежно від віку тварин, для розробки можливих профілактичних заходів і запобігання виникненню патоморфологічних проявів.
Література
черепний мозковий травма печінка
1. Кириченко А.Г. Клініко-епідеміологічні аспекти первинної інвалідності внаслідок черепно-мозкової травми. Проблемы экологии и медицины. 2012. № 1/2 (16). С. 30-33.
2. Гузева В.И. Детская неврология. Клинические рекомендации. Вып. 3. Москва: МК, 2015. 336 с.
3. Чепкий Л.П., Мінов С. В., Чернишов В.І. Патогенез, клініка, прогнозування та профілактика поліор- ганної недостатності при черепно-мозковій травмі. Український нейрохірургічний журнал. 2011. № 2. С. 56-59.
4. Спосіб моделювання черепно- мозкової травми: пат. 74935 Україна, МПК G 09 B 23/28(2006.01). № u 2012 06594; заявл. 30.05.2012; опубл. 12.11.2012, Бюл. № 21.
5. Волкова О.В., Элецкий Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. Москва: Медицина, 1982. 304 с.
6. Мерецький В.М. Структурно-морфологічні зміни внутрішніх органів щурів при черепно-мозковій травмі. Шпитальна хірургія. 2012. № 2 (58). С. 43-45.
7. Фурсов И.В., Могила В.В. Внечерепные осложнения черепно-мозговой травмы. Таврический медико-биологический вестник. 2013. T. 16, № 3 (3). С. 146-149.
8. Peculiarities of structural changes in the liver, myocardium and kidneys of rats at different age under conditions of craniocerebral injury / O. Kholodkova et al. Deutsher Wissenschaftsherold. German science herald. 2017. № 3. P. 39-41.
9. Мерецкий В.Н. Нарушения энергетического метаболизма во внутренних органах при черепно-мозговой травме на фоне сахарного диабета. Запорожский медицинский журнал. 2013. № 5 (80). С. 46-50.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика черепно-мозкової травми. Спостереження зміни психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоєм мозку під впливом методів та засобів реабілітації: лікувальної фізичної культури, масажу, гідротерапії та бальнеотерапії.
курсовая работа [694,5 K], добавлен 14.01.2012Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009Удосконалення методів інтенсивної терапії у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою як одна з актуальніших проблем сучасної медицини. Теорія оксидантного стресу. Дослідження ефектів антиоксидантної терапії з використанням емоксипіну в постраждалих.
автореферат [41,8 K], добавлен 20.02.2009Черепно-мозговые повреждения, их распространенность и основные причины. Классификация черепно-мозговых травм. Открытая черепно-мозговая травма. Сотрясение головного мозга, его клинические симптомы. Степени ушибов головного мозга. Переломы костей черепа.
презентация [7,2 M], добавлен 05.03.2017Мікрогемоциркуляторні зміни в печінці щурів з експериментальним цирозом після дії дозованої кріогепатодеструкції. Введення екстрактів кріоконсервованих фрагментів печінки і селезінки та при їхньому спільному застосуванні. Їх спільне застосування.
автореферат [47,0 K], добавлен 09.03.2009Причины получения черепно–мозговой травмы - повреждения механической энергией черепа и внутричерепного содержимого. Современные представления о черепно-мозговой травме, патогенетические механизмы всех ее видов. Клиника сотрясения головного мозга.
презентация [2,8 M], добавлен 02.02.2015Черепно-мозговая травма как механическое повреждение черепа, головного мозга и его оболочек. Отличительные особенности закрытой и открытой черепно-мозговой травмы. Клиника и методы лечения сотрясения, ушиба, сдавления мозга, перелома костей черепа.
реферат [205,9 K], добавлен 28.07.2010Классификация по степени тяжести черепно-мозговых травм. Симптомы и причины механических повреждений костей черепа. Первая помощь пострадавшим с тяжёлой черепно-мозговой травмой. Гнойно-воспалительные осложнения. Стационарное лечение пострадавших.
реферат [32,4 K], добавлен 09.05.2012Понятие черепно-мозговой травмы как повреждения механической энергией черепа и внутричерепного содержимого. Основные причины возникновения черепно-мозговых травм: бытовой и дорожно-транспортный травматизм. Механизм повреждений, их клиническая картина.
презентация [2,8 M], добавлен 17.04.2015Этиология, классификация, методы диагностики, клиника и способы лечения закрытой черепно-мозговой травмы. Возможные последствия: эпилепсия, депрессия, потеря памяти. Особенности сестринского ухода за пациентом с закрытой черепно-мозговой травмой.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 20.04.2015Тяжесть общего состояния ребенка при черепно-мозговой травме. Особенности клинического течения травмы головного мозга в детском возрасте. Клиническая симптоматика закрытой и открытой черепно-мозговой травмы. Сотрясение, ушиб и гематомы головного мозга.
презентация [2,3 M], добавлен 09.04.2013Проявление сотрясения головного мозга и черепно-мозговой травмы в целом. Диагностики и лечение сотрясения мозга. Методика определения эмоционального коэффициента. Методика определения тревожности по Спилбергу. Госпитальная шкала тревоги и депрессии.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 12.02.2018Клинические формы и древо классификаций черепно-мозговой травмы. Симптомы сотрясения, сдавления и ушибов головного мозга разной степени тяжести. Виды гематом и переломов черепа. Методы лечение повреждений и описание способов оперативного вмешательства.
презентация [4,9 M], добавлен 22.12.2014Сущность и клинические формы черепно-мозговой травмы. Особенности диагностики ушиба головного мозга. Травматические внутричерепные гематомы и другие причины сдавления мозга. Лечение нарушений внешнего дыхания. Коррекция внутричерепной гипертензии.
лекция [39,1 K], добавлен 30.07.2013Дифференциация повреждений по биомеханике, по типу, по состоянию покровов черепа, наличию интоксикации организма. Травма ускорения-замедления. Кардинальные признаки черепно-мозговой травмы. Сотрясение головного мозга. Диффузное аксональное повреждение.
презентация [7,5 M], добавлен 19.03.2014Понятие и клиническая картина черепно-мозговой травмы, ее основные причины у детей и оценка возможных негативных последствий. Типы и формы по характеру и тяжести повреждения головного мозга, виды кровоизлияний. Подходы к диагностике и лечению травм.
презентация [1,0 M], добавлен 07.02.2017Этиология, эпидемиология и патогенез черепно-мозговой травмы. Сотрясение и ушибы головного мозга. Диффузное аксональное повреждение мозга. Внутричерепные гематомы, причины и последствия. Основные критерии тяжести состояния больных с повреждением мозга.
презентация [3,8 M], добавлен 27.10.2012Патофизиологические особенности, у нейрохирургических больных и больных с черепно-мозговой травмой. Нарушение кровообращения в головном мозге. Терапевтические аспекты в инфузионной терапии. Особенности питания больных с черепно-мозговой травмой.
реферат [24,9 K], добавлен 17.02.2010Клинические проявления черепно-мозговой травмы, ее осложнения и последствия. Механизм патологии, симптомы, классификация и лечение. Распространенность в детской популяции. Оказание первой медицинской помощи при сотрясениях, ушибах, сдавлении мозга.
презентация [1,6 M], добавлен 24.10.2017Аналіз дослідження розбіжностей у ультраструктурі скоротливого апарата кардіоміоцитів, протягом ранніх етапів постнатального розвитку щурів. Особливість порушення саркомерів з подальшою їх фрагментацію, дезорієнтацією актинових та міозинових ниток.
статья [1,7 M], добавлен 22.02.2018