Імунологічні порушення в осіб, які працюють в умовах високої концентрації абіотичних факторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імунологічні порушення в осіб, які працюють в умовах високої концентрації абіотичних факторів

Вступ

Серед факторів, що впливають на життєдіяльність людини в побуті та умовах професійної діяльності, порушення бронхо-легеневих процесів посідають одне з провідних місць. Так, в умовах ливарного виробництва на працівників постійно діє шкідливе багатофакторне середовище: пил, несприятливий мікроклімат, локальна вібрація, шум, інфрачервоне випромінювання високих рівнів, напруженість і тяжкість праці [1]. Особливу загрозу становлять високі концентрації агресивного пилу з включеннями діоксиду кремнію у повітрі робочої зони ливарного виробництва, які можуть перевищувати гранично допустимі концентрації у 2-10 разів і більше [2; 3].

У таких виробничих умовах терміни розвитку порушень роботи бронхолегеневої системи, зокрема порушення вентиляції легенів, можуть значно скорочуватися. Імунна система, яка підтримує гомеостаз, багато в чому визначає стійкість організму до дії різних професійних і екологічних факторів [4; 5]. Необхідність своєчасного виявлення впливу шкідливих умов праці на стан здоров'я робітників виправдовує пошук і застосування нових ефективних підходів у діагностиці, до яких можна зарахувати імунологічні дослідження.

Метою дослідження було з'ясувати залежність показників клітинного імунітету від умов і тривалості праці в пилонебезпечних виробничих умовах.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводилося на клінічній базі НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ у рамках НДР «Клі- ніко-епідеміологічні дослідження стану здоров'я та умов праці з впровадженням концепції управління ризиками професійної та виробничо-обумовленої захворюваності у працівників машинобудування, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах», № державної реєстрації 01080005245.

У дослідженні брали участь особи, що знаходилися в умовах підвищеної концентрації пилу фіброгенної дії, який представлено ливарними аерозолями та БО₂. Було обстежено 107 практично здорових працівників ливарного виробництва, яких розподілили на групи залежно від пилового навантаження на організм і стажу роботи в умовах підвищеної концентрації пилу.

До групи контролю увійшли 30 клінічно здорових добровольців, які збігалися з основною групою за віком та статтю, не піддавалися впливу шкідливих факторів виробництва і не мали порушень вентиляції легенів.

Комплекс показників клітинного імунітету визначали на збагаченій мононуклеарній суспензії лімфоцитів, що отримували на градієнті фіколверогра- фіна (d -- 1,077).

Кількісну оцінку Т- і В-ланок імунітету визначали за допомогою методу фенотипування лімфоцитів із використанням мо- ноклональних антитіл проти антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, який розроблено на кафедрі алергології та імунології Вітебського медичного університету [6]. Для визначення ступеня активності клітинного імунітету розраховували імунорегуляторний індекс (ІРІ) CD4/CD8. Функціональну активність Т-лімфо- цитів вивчали за допомогою визначення медіаторної активності лімфоцитів за реакцією гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ) із навантаженням мітогеном фітогемаглютиніном (ФГА) за методом W. G. Mori- son [7].

Результати дослідження та їх обговорення

З метою дослідження стану показників клітинного імунітету, залежно від специфіки пилових умов, обстежуваних розподілили на групи відповідно до зростання пилового навантаження на організм, що відповідало умовам праці фасоноливар- ного та кольороволиварного (1-ша група), чавуноливарного (2-га група) і сталеливарного (3-тя група) цехів. Дані про стан клітинної ланки імунітету працівників, залежно від виробничих умов наведених цехів, подано в табл. 1.

У працюючих 1 -ї групи виявлені достовірні (р<0,05) відмінності у відсотковому вмісті Т- лімфоцитів (CD3+), кількість CD3+ збільшувалася на 5,8 % (72,76±1,17) порівняно з контролем (68,74±0,79).

Таблиця 1 Показники клітинного імунітету у працівників залежно від специфіки технологій лиття в окремих цехах

Примітка. У табл. 1,2: * -- зрушення достовірні порівняно з групою контролю (р<0,05).

У досліджуваних 2-ї групи спрямованість зрушень у кількості клітинних елементів імунної системи зберігалася. Однак слід зазначити, що в осіб цієї групи відхилення у вмісті CD3+ і CD16+, порівняно з контролем, були більш вираженими -- на 6,3 і 77 % відповідно. Достовірні зміни виявлялися й у вмісті В-лімфоцитів (CD22+), при цьому спрямованість зрушень змінювалася в бік зменшення кількості CD22+ (8,11 ±0,53) на 20,8 % щодо контрольної групи (9,80±0,29).

Найбільш значні відхилення від контролю спостерігались у працівників 3-ї групи: CD3+ -- на 6,8 % (73,47±1,64), CD16+ -- на 17,7 % (15,72±0,85), CD22+ -- на 18,7 % (8,06±0,34).

З боку відсоткового вмісту клітин субпопуляцій Т-лімфо- цитів (CD4+ і CD8+) та імуно-регуляторного коефіцієнта (хел- пери/супресори), який характеризує ступінь активності клітинного імунітету, достовірних змін, порівняно з контролем, не відзначалося.

На відміну від кількісних, показник інтенсивності відповіді лімфоцитів на навантаження мі- тогеном (ФГА), який відображає функціональну активність клітинного імунітету, виявився більш показовою характеристикою, оскільки в усіх групах відзначалося достовірне поступове зниження його величини (зворотна залежність). Відхилення від контрольних значень (0,46±0,04) становили 35,2 % у 1-й групі (0,62±0,05), 37,0 % у 2-й групі (0,63±0,03), 47,8 % у 3-й групі (0,68±0,05).

Виявлені закономірності дозволяють дійти висновку, що у здорових працівників у шкідливих пилових умовах розвинулася напруженість клітинних факторів імунітету, а вираже- ність зрушень залежала від концентрації пилу в повітрі робочої зони.

Окрім властивостей пилового навантаження для визначення можливості розвитку хронічних професійних процесів необхідно враховувати тривалість контакту з пилом. Тому вважали за доцільне проаналізувати стан клітинного імунітету працюючих залежно від стажу в пилових професіях, тобто тривалості їхнього контакту з комплексом шкідливих факторів, властивих ливарному виробництву, тому всі обстежувані були розподілені таким чином: особи зі стажем до 10 років, 1120 років, 21-30 років, більше 30 років. Показники клітинної ланки імунітету стажевих груп обстежуваних наведені в табл. 2.

Як показали дослідження, достовірні й найбільш виражені зрушення були зафіксовані у групах осіб з невеликим стажем (до 10 років) та у тих, хто працює в шкідливих умовах більше 30 років. З таблиці видно, що спрямованість змін залежить від популяції лімфоцитів.

Кількість Т-лімфоцитів (CD3+), порівняно з контролем -- (68,74± ±0,79) %, збільшувалася на 10,1 % -- (75,70± 1,66) % у групі з невеликим стажем і на 8,5 % -- (74,57±2,03) % при стажі більше 30 років. Визначені відхилення за показниками Т-системи обстежуваних, імовірно, ще не виходять за межі компенсаторного характеру, проте комплекс виявлених зрушень свідчить про напруженість клітинної ланки у відповідь на вплив на організм кварцового пилу в поєднанні з комплексом інших шкідливих виробничих факторів.

На цьому тлі В-ланка імунітету, судячи з динаміки В-лім- фоцитів, навпаки, порівняно з контрольними значеннями -- (9,80±0,29) % пригнічувалась: у групі зі стажем до 10 років на 10,2% (7,23±0,88), при професійному контакті з шкідливим фактором більше 30 років -- на 8,2% (8,00±0,75). Водночас продукція молодих форм лімфоцитів (CD 16+) зазнає несприятливої достовірної динаміки, починаючи зі стажу до 10 років на 76,6% (13,73±1,54) до максимальних відхилень на 103,0 % у осіб зі стажем більше 30 років (15,29±1,73) порівняно з контролем (7,53±0,58).

Таблиця 2 Показники клітинної ланки імунітету працівників залежно від стажу роботи в шкідливих умовах

Крім того, необхідно звернути увагу на важливий показник, що відображає зниження медіаторної активності лімфоцитів і реєструється за їх реакцією на мітоген -- РГМЛ із ФГА. Ступінь його зниження значно виражений у працівників усіх груп, починаючи зі стажу до 10 років (0,67±0,06) на 45,7%. У тривало працюючих у ливарному виробництві (2130 і більше років) різниця з контрольною групою (0,46±0,04) менш значна -- 26,1 %, що може свідчити про компенсаторну складову імунітету у здорових робітників з тривалим стажем. Слід зазначити, що адаптаційні механізми працюючих досить сильні та дозволяють компенсувати певною мірою зниження медіаторної активності імунокомпетентних клітин, на що вказує значення ІРІ на рівні контролю (1,05±0,01) незалежно від стажу.

Висновок

Стан клітинного імунітету осіб, які працюють у пилонебезпечних умовах, залежав від вмісту в робочій зоні виробництва кварцового пилу та тривалості контакту з ним. При збільшенні концентрації пилу в робочій зоні у працюючих спостерігалося підвищення кількості Т-лімфоцитів (CD3+) та (CD16+) поєднувалося зі зниженням В-лімфоцитів (CD22+) і послабленням функціональної активності лімфоцитів. Аналогічна динаміка виявлялася залежно від тривалості роботи в пилонебезпечних умовах: найбільш виражені порушення зареєстровані в групі працівників зі стажем більше 30 років. Отримані дані свідчать про наявність компенсаторних механізмів клітинного імунітету в обстежених осіб.

Література

клітинний імунітет виробничий

1. Єрмакова О. Хронічні обструктивні захворювання легень у професійній патології. Український журнал з проблем медицини праці. 2010. № 1 (21). С. 61-73.

2. Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание. Пульмонология. 2007. № 2. С. 104-112.

3. Професійні хвороби: підручник / В.А. Капустник та ін.; за ред. В.А. Капустника, І.Ф. Костюк. Медицина. 2011.480 с.

4. Особенности системного воспаления при пылевом бронхите / А.А. Калмыков и др. Медицина сьогдні і завтра. 2013. № 3 (60). С. 57-60.

5. Жестков A.B. Иммунологические изменения при пылевой патологии легких. Гигиена и санитария. 2000. № 6. С. 30-33.

6. Новиков Д.К., Новиков П.Д., Янченко В.В. Методы определения Ти В-лимфоцитов диагностикумами на основе моноклональных антител (инструкция на метод). Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2000. № 2. С. 31-33.

7. Morison W.G. Effect of phytohe- magglutin in inhibition tend as a measure of cell mediation immunity. J. Clin. Path. 1974. № 27. P. 113-115.

Размещено на Allbest.ru