Особливості уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів у дітей з нейрогенним сечовим міхуром за умови впливу транскраніальної магнітної стимуляції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів у дітей з нейрогенним сечовим міхуром за умови впливу транскраніальної магнітної стимуляції

Визначення показників уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів має важливе значення при діагностиці захворювань сечовивідної системи [1-4]. Порушення сечовиведення в дитячому віці досить розповсюджене і трапляється майже у третини дітей віком від 4 до 15 років [1]. У віці 5 років нейрогенні порушення спостерігаються у 1520 % дітей, а на момент вступу до школи -- у 7-12 % дітей [2]. Уродинаміка нижніх сечовивідих шляхів у дитячому віці значною мірою визначається психоемоційним станом дитини, її осо- бистісним сприйняттям впливу факторів навколишнього середовища. Дослідження останнього часу свідчать на користь важливої ролі тривоги -- реактивної, а також особистісної -- у появі розладів уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів у дітей з нейрогенним сечовим міхуром [3; 4].

Одним із факторів, які впливають на стан психореактив- ності, є неінвазивні електричні подразнення структур мозку, що можуть бути здійснені за допомогою імпульсів електричного струму, імпульсів магнітного поля високої індукції [6; 7]. Варто зазначити, що вплив транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) ефективний щодо регуляції тонусу сечового міхура у хворих з частковим розтином спинного мозку [8], а також у пацієнтів з хворобою Паркінсона [5]. До останнього часу не було досліджено особливості уродинаміки за умов впливу транскраніальним імпульсним магнітним полем.

Отже, метою даної роботи було вивчення показників урофлоуметрії у дітей віком 5-12 років за умов застосування ТМС, яку здійснювали на префрон- тальні відділи кори головного мозку у дітей з нейрогенним сечовим міхуром.

Матеріали та методи дослідження

Для виконання поставленої мети було обстежено 90 дітей (42 дівчинки і 48 хлопчиків) віком 5-12 років, у яких загальний об'єм виділеної сечі (сечового міхура) становив від 50 до 200 мл і які скаржилися на дизуричні порушення. У дослідженні брали участь діти, які перебували на оздоровчому лікуванні в санаторії «Зелена гірка».

Для визначення параметрів уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів застосовували уродинамічну систему ACS 180 Plus (MENFIS BioMed., США). У деяких випадках урофлоуметрію проводили в поєднанні із записом внутрішньоміхурового та внутрішньоочеревинного тиску, а також з електроміографією м'язів дна таза та цистографією (відеоуродинамікою).

При проведенні урофлоуметрії визначали низку показників, наведених у табл. 1 [3; 9].

З метою визначення психоемоційного стану дитини застосовували тести Спілбергера -- Ханіна, які дозволяють визначити рівень реактивної та осо- бистісної тривоги [3; 4].

Здійснювали ТМС за допомогою приладу «Нейро МС/Д» компанії «Нейрософт» (Російська Федерація, наказ МОЗ України від 30.07.2004 р. № 216 про реєстрацію та дозвіл на застосування) з використанням індукційних котушок, призначених для подібної стимуляції. На висоті імпульсу індукція була в 2,0 Тл, усього при частоті генерування біфазних імпульсів 5 Гц тривалість впливу становила 10 с [6]. Стимуляції проводили щодобово однократно протягом 10 діб з перервою в 5 діб (усього два курси).

Як групу контролю спостерігали 25 дітей (12 хлопчиків і 13 дівчаток) віком від 5 до 12 років, які не мали скарг на дизуричні розлади. Дітям проводили хибні стимуляції -- розташовували котушки над зоною проекції префронтальної кори мозку без увімкнення стимуляції.

Усі пацієнти надавали інформовану згоду на застосування вказаних лікувальних факторів. Усі дослідження проведені відповідно до наказу МОЗ України від 01.11.2000 р. № 281 і схвалені комісією з питань біоетики Одеського національного медичного університету.

Отримані результати обробляли з використанням загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях критеріїв оцінки відмінностей між групами.

Результати дослідження та їх обговорення

сечовивідний уродинаміка дитина

Результати застосування теста Спілбергера -- Ханіна показали, що висока реактивна тривожність до початку лікування спостерігалась у 26,7 % обстежених дітей при такій же вираженості низького рівня тривожності (табл. 2). Особистіша тривога високого рівня реєструвалась у 13,3 % всіх досліджень при низькому рівні в 33,3 % спостережень (див. табл. 2). Зважаючи на більш виражену кореляцію реактивної тривожності з показниками урофлоуметрії [3; 4], у подальшому було використано реактивну тривожність як фактор розподілу дітей на групи спостереження.

Таблиця 1 Показаники урофлоуметрії у дітей з об'ємом виділеної сечі менше 200 мл (група контролю), M±m

Під час тривожності час затримки сечовипускання перевищував такий у дітей групи контролю на 31,0 % (р<0,05; рис. 1). Крім того, порівняно з контролем достовірно зменшувалася середня швидкість руху сечі -- на 15,0 %, а також зростали показники часу досягнення максимальної швидкості руху сечі та загального часу сечовипускання -- відповідно на 27,0 та 33,0 % (р<0,05).

Після проведення курсу ТМС%

Рис. 1. Вплив транскраніальної магнітної стимуляції кори мозку дітей з нейрогенним міхуром, у яких було визначено низький рівень тривожності.

На рис. 1, 2: за віссю абсцис: I -- час затримки сечовипускання; II -- максимальна швидкість руху сечі; III -- середня швидкість руху сечі; IV -- час досягнення максимальної швидкості руху сечі; V -- час сечовипускання; VI -- об'єм виділеної сечі; VII -- коригована швидкість руху сечі; за віссю ординат -- величина досліджуваного показника щодо вимірюваного в групі практично здорових дітей (група контролю), прийнятого за 100 %; * -- р<0,05 порівняно з показником у групі контролю; # -- р<0,05 порівняно з показником у пацієнтів з нейрогенним сечовим міхуром до початку лікування (ANOVA + Newman-Keuls тест)

Таблиця 2 Вираженість тривоги у дітей з нейрогенним сечовим міхуром за тестом Спілбергера -- Ханіна

Під час затримки сечовипускання достовірно (на 43,0 %) зменшувався, порівняно з його вихідним значенням (р<0,05), і при цьому був на 12,0 % меншим порівняно з показником у групі контролю (р>0,05). За цих умов зростали також показники максимальної та середньої швидкості руху сечі порівняно з вихідними показниками -- відповідно на 16,0 % (р>0,05) та % (р<0,05). Показники часу досягнення максимальної швидкості руху сечі та загального часу сечовипускання зменшувалися на 22,0 та 27,0 % відповідно (р<0,05). Також достовірне зменшення спостерігалося з боку величини коригованої швидкості руху сечі -- на 23,0 % (р<0,05; рис. 1).

У дітей із високим рівнем тривоги час затримки сечовипускання перевищував відповідний показник у групі контролю на 42,0 % (р<0,05; рис. 2). При цьому зменшувалися показники максимальної та середньої швидкості руху сечі -- відповідно на 17,0 та 32,0 % (р<0,05). Одночасно зростали показники часу досягнення максимальної швидкості руху сечі -- на 35,0 % та загального часу сечовипускання -- на 29,0 % (р<0,05).

На тлі застосування ТМС у дітей скорочувався час затримки сечовипускання, порівняно з вихідним рівнем, на 35,0 % (р<0,05), але залишався на 7,0 % більш високим порівняно з показником у групі контролю (р>0,05). Показники максимальної та середньої швидкості руху сечі зростали, порівняно з вихідним значенням, на 15,5 та 17% (р>0,05). При цьому середня швидкість руху сечі залишалася на 15,0 % нижчою від такої, яка реєструвалась у групі контролю (р>0,05). За цих умов достовірно, порівняно з вихідними значеннями, зменшувалися показники часу досягнення максимальної швидкості руху сечі та загаьного часу сечовипускання -- відповідно на 25 та 31,0 % (р<0,05). Також достовірно (на 22,0 %) зменшувався показник коригованої швидкості руху сечі (р<0,05; див. рис. 2).

%

Рис. 2. Вплив транскраніальної магнітної стимуляції кори мозку дітей з нейрогенним міхуром, у яких було визначено високий рівень тривожності

Таким чином, отримані результати засвідчили, що у дітей з нейрогенним сечовим міхуром показники урофлоуметрії змінюються характерним чином. Так, у підгрупі дітей з низьким рівнем реактивної тривожності визначалося достовірне подовження періоду затримки сечовипускання, скорочення періоду на 31,0 %, зростання часу досягнення максимальної швидкості руху сечі та загального часу сечовипускання відповідно на 27,0 та 33,0 %, а також уповільнення середньої швидкості руху сечі на 15,0 % порівняно з групою контролю. При високому рівні реактивної тривоги вказані показники були дещо вищими: подовження затримки часу сечовипускання становило 42%, часу досягнення максимальної швидкості руху сечі -- 35%, загального часу сечовипускання -- 29,0 % (р<0,05). Крім того, скорочувалися показники максимальної та середньої швидкості руху сечі відповідно на 17,0 та 32,0 %. Таким чином, при високому рівні тривожності порушення уродинаміки були більш вираженими порівняно з такими, які реєструвались у пацієнтів з низьким рівнем тривожності, що відповідає раніше отриманим результатам [3; 4].

Застосування сеансів ТМС на ділянки лівої префронталь- ної кори мозку супроводжувалися відновленням уродинаміч- них порушень. Причому вира- женість ефекту корекції розладів уродинаміки залежала від вихідного рівня порушень і була більш вираженою у дітей з вихідним низьким рівнем реактивної тривоги. Зважаючи на визначену роль реактивної тривоги в розвитку порушень уро- динаміки пацієнтів з нейроген- ним сечовим міхуром [3; 4], можливим механізмом виникнення лікувального впливу є значне підвищення збудливості кори головного мозку, що встановлено при подібних патологічних станах у дітей [10]. Очевидно, що в результаті застосування ТМС та виникнення циркулярних струмів у зоні впливу імпульсного магнітного поля в після- стимуляційному періоді посилюються гальмівні механізми. Крім того, відомий вплив ТМС як фактора, що зменшує тривогу [6; 7], дозволяє припустити, що у формуванні позитивного лікувального ефекту певну роль відіграють процеси системного рівня організації, які поширюються на механізми, що відповідальні за емоційну поведінку та базуються на вегетативних і гуморальних механізмах регуляції. Також потрібно зазначити, що визначення відповідного рівня тривоги (низького або високого) у дітей з уродинамічними розладами дозволяє передбачити чутливість порушень щодо лікувальних впливів, зокрема здійснення ТМС на відповідні ділянки кори головного мозку.

Висновки

1. Отже, ТМС (2,0 Тл, 5 Гц), яка здійснюється на ліву пре- фронтальну кору головного мозку, викликає позитивні лікувальні впливи при розладах уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів у дітей з нейроген- ним сечовим міхуром.

2. Вираженість порушень уродинаміки має пряму пропорційну залежність від рівня реактивної тривоги й обернену -- щодо ефективності застосування ТМС як лікувального фактора.

Література

1. Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Гаджиева З.К. Растройства мочеиспускания. Москва: Литтерра, 2006. 208 с.

2. Джавад М.Д., Заде В.М., Державин В.М., Вишневский Е.Л. Нейрогенные дисфункции мочевого пузыря. Москва: Медицина, 1989. 382 с.

3. Годлевская Т.Л., Стоева Т.В., Копейка А.К., Чернявский В.Г. Особенности психоэмоционального статуса у детей с нейрогенными расстройствами мочеиспускания и эффективность применения динамической электронейростимуляции в комплексе лечения. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2014. № 2. С. 21-24.

4. Зубаренко А.В., Стоева Т.В., Годлевская Т.Л. Показатели уро- флоуметрии в различных условиях психореактивного состояния детей. Досягнення біології та медицини. 2010. № 2 (16). С. 49-53.

5. Effects of inhibitory rTMS on bladder function in Parkinson's disease patients / L. Brusa et al. Mov. Disord. 2009. Vol. 24(3). P. 445-448.

6. Kar S. K., Sarkar S. Neuro-stimulation Techniques for the Management of Anxiety Disorders: An Update. Clinical Psychopharmacology and Neuroscience. 2016. Vol. 14 (4). P. 330-337.

7. Repetitive Transcranial Magnetic Stimulation (rTMS) to Treat Social Anxiety Disorder: Case Reports and a Review of the Literature / F. Paes et al. Clin. Pract. Epidemiol. Ment. Health. 2013. Vol. 9. P. 180-188.

8. The interaction of cortico-spinal pathways and the pudendoanal reflex in patients with incomplete spinal cord injury: a pilot study / N. Vasquez et al. Neurourol. Urodynam. 2014. doi: 10.1002/nau.22554.

9. The standardization of terminology of lower urinary tract function in children and adolescents. Report from the Standardization Committee of the International Children's Continence Society / T. Neveus et al. Neurourol. Urodyn. 2007. Vol 26, № 1. P. 90-102.

10. Transcranial magnetic stimulation identifies cortical excitability changes in monosymptomatic nocturnal enuresis / E. M. Khedr et al. Neurophysiol. Clin. 2015. Vol. 45 (2). P. 151-158.

Размещено на Allbest.ru