Матеріали для пневматичного інтраперикардіального пристрою

Размещено на http://allbest.ru

6

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Матеріали для пневматичного інтраперикардіального пристрою

Фабрицій Юрій Йосипович студент

Вступ

Хірургічні імплантати піддаються значним згинаючим, розтягуючим, стискаючим та скручуючим навантаженням. Основною вимогою до біоматеріалів є наявність у них властивостей, які забезпечують біосумісність, відсутність небажаної хімічної взаємодії з тканинами організму, стійкість до корозії, міцність, зносостійкість, імунну сумісність, атромбогенність [1; 3; 5].

Важливою вимогою до матеріалів, які контактують з серцем, є їх механічна чистота. Встановлено, що механічна чистота поверхні штучних клапанів серця повинна бути не нижче 9-10-го класу. Наявність механічно чистої поверхні істотно знижує можливість тромбоутворення.

Важливим етапом проектування інтраперикардіальних пристроїв є підбір матеріалів, з яких він буде виконаний. Підбираючи матеріали необхідно враховувати площу, час контакту пристрою з серцем та навантаження, якому будуть піддаватися матеріали.

Матеріали для виготовлення робочого елементу

На рисунку 1 (розробка автора) зображено модель пристрою механічної підтримки серця, для якої буде виконаний підбір матеріалів.

Рис. 1. Схематична модель системи механічної підтримки серця: 1 -- трубка, 2 -- з'єднуючий елемент, 3 -- робочий елемент, 4 -- каркас, 5 -- регулюючий зажим; 6 -- підтримуючий елемент

Для виготовлення робочого елементу пристрою розглянуто такі матеріали як політетрафторетилен, натуральний каучук, поліметилметакрилат, полівінілхлорид, але вони виявилися малопридатними для довгострокового функціонування.

Найбільш придатним матеріалом для створення робочого елементу виявилася силіконова гума -- це інноваційний матеріал, який володіє рядом унікальних характеристик, таких як гідрофобність, антиадгезійність, гемосумісність [2].

Перше застосування силікону в якості імплантату відбулося в 1948 р. Уже перший такий досвід показав, що імплантанти з силікону не викликають подразнення тканини організму, нетоксичні, не спричиняють алергічних реакцій і відторгнення. Основною перевагою силіконової гуми є стійкість до низьких і високих температур. Жодна гума, крім силіконової не може використовуватися в інтервалі температур від -- 100 °С до +315 °С. Стійкість матеріалів до стерилізації -- одне з важливих переваг при використані у виробах медичного призначення. Широкий діапазон робочої температури дозволяє стерилізувати силіконові вироби повітрям при 180 °С, перегрітою парою при температурі 120-130 °С в автоклаві та кип'ятити достатньо тривалий час. ендопротез серце клапан силікон імплант

Вироби із силіконової гуми зберігають міцність при розтягненні до 800 %. Відсоток розтягування регулюється спеціальними добавками в залежності від призначення медичного виробу [3]. Силіконова гума має щільність близько 1,16 г/см³ в залежності від складу суміші. Вироби із силіконової гуми можуть на рівних умовах зі звичайними гумами застосовуватися при тисках до 500.

Механічні характеристики запропонованих марок силіконових гум наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Механічні характеристики запропонованих марок силіконових гум

Робочий елемент для пристрою механічної підтримки серця запропоновано виконати з силіконової гуми марки 7889, оскільки вона найкраще із запропонованих марок поєднує в собі пластичність та міцність.

Матеріали для виготовлення корпусу

Чистий титан ВТ-1 найбільш сумісний з тканинами організму, але не має механічних властивостей, відповідно до нормативної документації. Виходячи з цього, розглянемо декілька титанових сплавів та виберемо один з них, як матеріал для створення корпусу приладу.

Найбільш поширеним у закордонній та вітчизняній хірургічній практиці для виготовлення деталей ендопротезів та імплантатів є сплав титану з алюмінієм і ванадієм. Аналогом його є вітчизняний титановий сплав ВТ6С. Недоліком цих сплавів є те, що ванадій, який входить в ці сплави, характеризується потенційною токсичністю.

Відомо що сильним зміцнювачем титану є алюміній, оптимальний вміст якого в сплаві знаходиться в межах 5,0-6,5 мас.%. При меншому вмісті знижується міцність сплаву, а при більшому - різко зменшується пластичність [4]. Молібден, як зміцнювач титану, можна порівняти за ефективністю з алюмінієм, причому максимальне зміцнення титану досягається при 13 мас.% молібдену. Однак, при цьому відбувається зниження пластичності майже в 2 рази.

В таблиці 2 наведено співвідношення компонентів у сплавах з титаном.

Таблиця 2

Характеристики титанових сплавів

Висновки

Розглянуто та проаналізовано полімерні матеріали для виготовлення функціональних частин пристрою для механічної підтримки серця. Каркас пристрою запропоновано виконати зі сплаву на основі титану, який містить наступні компоненти у відсотковому співвідношенні: алюміній 5.0-6.5 %, ніобій 6.5-7.5 %, тантал 0.1-0.5 %, молібден 0.2-1.5 %, титан -- решта.

Робочий елемент запропоновано виконати із силіконової гуми марки 7889, оскільки вона найкраще із запропонованих марок поєднує в собі пластичність та міцність. Трубку пристрою запропоновано виготовити із силіконової гумки марки 9024, а підтримуючий елемент -- з поліметилсилоксанового еластомеру.

На основі отриманих результатів запропоновано кінцеве технічне рішення для системи механічної підтримки серця.

Література

1. Синтетичні полімери, що застосовуються в медицині та фармації [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до ресурсу: https://studopedia.su/16_173237_sintetichni-polimeri-shcho-zastosovuyutsya-v-meditsini-ta-farmatsii. html.

2. Високомолекулярні сполуки [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до ресурсу: https://www. pharmencyclopedia.com.ua/article/1730/visokomolekulyarni-spoluki.

3. Основы взаимодействия биологических тканей с искусственными материалами [Електронний ресурс]. -- 2013. -- Режим доступу до ресурсу: http://www.ispms.ru/files/Publications/sharkeev_2013/pdf/5_1.pdf.

4. Титановый сплав для эндопротезов и имплантатов [Електронний ресурс]. -- Режим доступу до ресурсу: http:// www.findpatent.ru/patent/210/2103405.html.

5. Материалы для медицины, клеточной и тканевой инженерии [Электронный ресурс]. электрон. учеб. пособие / Т. Г. Волова, Е. И. Шишацкая, П. В. Миронов.

Анотація

Матеріали для пневматичного інтраперикардіального пристрою. Фабрицій Юрій Йосипович студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Тарасова Лариса Дмитрівна кандидат технічних наук, доцент Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Основними вимогами до матеріалів, з яких буде виготовлено пневматичний інтраперикардіальний пристрій є біосумісність, стійкість до корозії, міцність, зносостійкість, імунна сумісність, атромбогенність. В роботі виконаний аналіз та підбір матеріалів для окремих частин пристрою, враховуючи площу та час контакту пристрою з серцем, навантаження, якому будуть піддаватися матеріали.

Ключові слова: інтраперикардіальний пристрій, система механічної підтримки серця, матеріали для імплантів, біосумісні полімери.

Аннотация

Summary

Materials for pneumatic intrapericardial device. Fabritsii Yurii Student of the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

Tarasova Larysa Candidate of Technical Science, Assistant Professor National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

The basic requirements for the materials from which the pneumatic intmpericardial device will be manufactured is biocompatibility, corrosion resistance, durability, wear resistance, immune compatibility, atromogenicity The analysis and selection of materials for separate parts of the device are carried out, taking into account the following circumstances: the area and time of contact of the device with the heart, the load to which the materials will be exposed.

Key words: intrapericardial device, system of mechanical heart support, materials for implants, biocompatible polymers.

Размещено на Allbest.ru