Стан та проблеми розвитку фінансування охорони здоров’я на селі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан та проблеми розвитку фінансування охорони здоров'я на селі

Краснова Оксана Іванівна викладач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я з біостатистикою Українська медична стоматологічна академія

Анотація

У статті розглянуто основні проблеми розвитку сільської медицини. В сільських районах система охорони здоров'я характеризуються недостатнім забезпеченням сучасним лікувально-діагностичним обладнанням та кваліфікованим медичним персоналом, низькою якістю медичних послуг. Основною причиною такого становища є недостатнє та нерівномірне фінансування медичних закладів в сільській місцевості.

Ключові слова: сфера охорони здоров'я, сільська місцевість, фінансування, медико-демографічні показники.

В статье рассмотрены основные проблемы развития сельской медицины. В сельских районах система здравоохранения характеризуются недостаточным обеспечением современным лечебно-диагностическим оборудованием и квалифицированным медицинским персоналом, низким качеством медицинских услуг. Основной причиной такого положения является недостаточное и неравномерное финансирование медицинских учреждений в сельской местности.

Исследованы медико-демографические и финансовые показатели системы здравоохранения сельского населения на примере Полтавской области. Они свидетельствуют о необходимости реформирования системы здравоохранения. Финансирование сельских учреждений здравоохранения из бюджетов сельских и поселковых советов в условиях дефицита средств в сельских бюджетах ведет к сокращению сети этих учреждений и ухудшение доступности медицинской помощи и ее качества. Доступная и качественная медицинская помощь невозможна без достаточного и эффективного финансирования медицины. Для улучшения финансирования медицины на селе необходимо обеспечение надлежащего финансирования из бюджетов различных уровней, усиление контроля за использованием ресурсов, реорганизация деятельности сельских лечебно-профилактических учреждений с внедрением новых экономических методов управления с использованием положительного опыта развитых стран. Необходимо государственное стимулирование развития частной медицины и добровольного медицинского страхования, как дополнительного источника финансирования здравоохранения сельской местности.

Ключевые слова: сфера здравоохранения, сельская местность, финансирование, медико-демографические показатели.

Key words: health care, rural areas, financing, medical and demographic indicators.

Постановка проблеми. Стан здоров'я населення -- найважливіший показник благополуччя країни, є одним із соціальних індикаторів прогресу, основою економічного зросту та займає центральне місце у системі цінностей будь-якої розвинутої країни [1, с. 235]. В даний час система охорони здоров'я стикається з низкою проблем, які обумовлюють низькі результати її функціонування.

Показники здоров'я населення України сьогодні оцінюються як незадовільні, що пов'язано з високим рівнем загальної смертності (14,6 на 1 тис. населення), низьким рівнем тривалості здорового життя (59,2), одним із найвищих у Європейському регіоні природним спадом населення (-3,9 на тис. населення), відсутністю ознак подолання епідемій туберкульозу та ВІЛ [3].

В сільських районах населення знаходиться в гірших умовах внаслідок нерозвиненої інфраструктури, лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) характеризуються недостатнім забезпеченням сучасним лікувально-діагностичним обладнанням та кваліфікованим медичним персоналом; недоступністю медичного лікування через нерівномірний характер розселення сільських жителів; низькою якістю медичних послуг, медична допомога там, як правило, надається фельдшером [5, с. 6].

Основною причиною такого становища є недостатнє фінансування медичних закладів на селі. Різке скорочення бюджетного асигнування галузі, недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами та криза агропромислового комплексу вкрай негативно позначилися на стані сільських лікувально-профілактичних установ, оскільки воно залежало від підтримки з боку сільськогосподарських установ [4, с. 58].

Тому, однією з найважливіших проблем вітчизняної охорони здоров'я є забезпечення сільського населення доступною та якісною медичною допомогою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами розвитку сільських територій, соціальної інфраструктури на селі, а також вивченням організаційно-економічних питань охорони здоров'я сільської місцевості присвячені праці Т.М. Булаха [1], В.А. Одринского [5], Т.А. Заяц [4], Г.О. Краевської [4], Ю.Я. Лузан [7] та інших.

Однак, незважаючи на глибину проведених досліджень, ця проблема залишається недостатньо вивченою і потребує подальшого дослідження. В даний час мало наукової інформації про сучасні методи оптимізації управління сільських лікувально-профілактичних закладів районного рівня. Недостатньо вивчений механізм розвитку додаткових джерел фінансування охорони здоров'я, таких як добровільне медичне страхування (ДМС) та ЛК (лікарняні каси) в сільській місцевості.

Метою статті є дослідження стану, виявлення проблем сфери охорони здоров'я в сільській місцевості на прикладі Полтавської області та виокремлення перспектив її розвитку.

Виклад основного матеріалу. У 2016 році 30,8% відсотка населення України мешкало у сільській місцевості, а 23,1% -- працювали у сільському господарстві, яке є вагомою галуззю економіки країни [3].

Сільські поселення в Полтавській області є досить невеликими за чисельністю населення, але за кількістю сільських населених пунктів Полтавська область займає 2 місце (після Львівської) -- 1806 поселень [2].

В останні роки в Полтавської області проводиться активна робота по упорядкуванню мережі лікувально-профілактичних закладів, яка направлена, перш за все, на збільшення доступності медичної допомоги сільському населенню, розвиток та збільшення центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сімейної медицини. Орієнтація системи ОЗ на ПМСД сприяє підвищенню задоволеності пацієнтів якістю допомоги, обумовлює зниження частоти госпіталізації, скорочення навантаження на центри спеціалізованої й екстреної допомоги [5].

Станом на 2016р. медична допомога населенню Полтавської області надається в 34 юридично самостійних ЦПМСД, до яких ввійшли як структурні підрозділи 324 амбулаторії загальної практики сімейної медицини [11].

Долікарську медичну допомогу сільським жителям забезпечують ФАПи. На початку 2017 року в Полтавської області нараховувалось 624 ФАПи (табл. 1).

Таблиця 1 Мережа закладів охорони здоров'я Полтавської області [10]

Особливої уваги заслуговують питання об'єктивної оцінки стану здоров'я дорослого населення. Загальновідомим є менталітет сільського населення по відношенню до свого здоров'я. Сільські мешканці в більшості випадків звертаються за медичною допомогою взимку; не можуть на тривалий термін покинути своє господарство, щоб отримати медичну допомогу в стаціонарі, навіть якщо виникають гострі проблеми зі здоров'ям. Ситуація з охороною здоров'я на селі ускладнюється віковою структурою мешканців, переважна більшість яких досягла пенсійного віку, має різні хронічні захворювання та потребує систематичного медичного спостереження [7, с. 8]. Спостерігається збільшення кількості серцево-судинних захворювань [6, с. 128]. Особливості способу життя сільського населення створюють об'єктивні передумови для появи хронічних не інфекційних захворювань [9, с. 527].

Протягом останніх років демографічна ситуація в Полтавської області (табл. 2), як і в цілому по державі, характеризується високим рівнем смертності, що при існуючих показниках народжуваності призводить до від'ємного приросту населення. Як наслідок, чисельність населення області за вказаний період зменшилась.

Таблиця 2 Медико-демографічні показники по районах Полтавської області за 2016 рік [10]

Кількість померлих на 1тис. населення найбільша у Глобинському, Кобеляцькому, В. Багачанському та Н. Санжарському районах. Кількість померлих в цих районах майже у 1,7 рази вища, ніж у м. Полтава та м. Кременчук. І якщо в деяких районах області висока летальність хоча б частково компенсується більшою кількістю народжених на 1 тис. населення (наприклад у Глобинському, Гребінківському, Диканьському районах), то в більшості районів області кількість народжених не більше ніж у крупних містах, а в деяких (наприклад, В. Багачанському) -- навіть менша. Внаслідок цього, негативний природний приріст населення на 1 тис. населення у районах області значно вищий (у 2,6 рази), ніж у великих містах. Найбільш виражене зростання показника захворюваності зафіксовано в Хорольському та Гребінківському районах.

У структурі поширеності хвороб серед дорослого населення за останні 5 років стабільно переважають хвороби системи кровообігу, органів дихання та новоутворення.

Первинна захворюваність населення найбільша у крупних містах області, що свідчить про високий рівень виявлення захворювань за рахунок ефективної роботи лікарняних закладів. Захворюваність на злоякісні новоутворення на 100 тис. населення найбільша у Карлівському, Лубенському, Лохвицькому районах, при цьому вона майже у 2 рази більше, ніж у крупних містах області.

Таким чином, за демографічними показниками Полтавська область відноситься до регіонів, де протягом останніх років спостерігається неухильне зменшення чисельності населення. Смертність по Полтавській області залишається вищою, ніж середня по Україні, особливо несприятлива динаміка у сільській місцевості, якій характерна висока частка населення старшого віку.

Джерелами формування фінансових та майнових ресурсів лікувальних закладів районного та сільського призначення є [10]:

- кошти районних бюджетів;

- кошти бюджетів об'єднаних територіальних громад;

- медична субвенція з обласного бюджету;

- медична субвенція з державного бюджету;

- власні надходження медичних установ від господарської та виробничої діяльності;

- інші власні надходження;

- благодійні внески, гранти, дарунки, гуманітарна допомога всі види добровільної та безоплатної допомоги, внески від спонсорів та меценатів.

Головним джерелом фінансування лікувально-профілактичних закладів по районах Полтавської області є місцевий бюджет.

Аналізуючи динаміку обсягів фінансування охорони здоров'я районів Полтавської області слід зазначити стійку тенденцію до їх збільшення. Особливо це спостерігається по Гадяцькому, Глобинському, Лохвицькому, Миргородському та Полтавському районах. В умовах реформування медичної галузі та безпосередньо розвитку ПМСД, спостерігається збільшення фінансування саме в цьому напрямку.

Наведені дані (табл. 3) показують, що при фінансуванні медицини перевага надається фінансуванню великих міст області, а саме: міста Полтава, Кременчук, Горішні Плавні. Так, у м. Полтава у 2016 році було виділено на фінансування системи охорони здоров'я 277,9 млн грн., а в Чорнухинському районі лише 8,9 млн грн.

Таблиця 3 Показники фінансування по районах Полтавської області за 2014--2016 роки [10]

Фінансування системи охорони здоров'я різних районів області відбувається нерівномірно. Так, найбільше коштів виділено у Миргородському районі -- 71,2 млн грн., а найменше -- у Чорнухинському районі. При цьому кількість населення у Чорнухинському районі менше у 6,2 рази, а фінансування -- у 7,9 разів.

Вирішити ці питання неможливо тільки за рахунок коштів місцевих бюджетів. Фінансування сільських закладів охорони здоров'я з бюджетів сільських і селищних рад в умовах дефіциту коштів у сільських бюджетах веде до скорочення мережі цих закладів та погіршення доступності медичної допомоги та її якості. Таким чином, сьогодні система охорони здоров'я у сільській місцевості потребує пошуку нових напрямків удосконалення організаційно-економічного механізму.

Для кардинального поліпшення здоров'я сільського населення необхідно забезпечення належного фінансування з бюджетів різних рівнів, посилення контролю за використанням ресурсів, реорганізація діяльності сільських ЛПЗ з впровадженням нових економічних методів управління, фінансове стимулювання розвитку приватної медицини та ДМС, як додаткового джерела фінансування сфери охорони здоров'я сільської місцевості.

Політика МОЗ України сьогодні направлена на реформування медичної галузі в бік збільшення кількості амбулаторно-поліклінічних закладів, амбулаторій сімейного типу. Фахівці первинної ланки першими зустрічаються з пацієнтами, діагностують захворювання і надають медичну допомогу. З огляду на це слід забезпечити ефективну систему підготовки, зокрема післядипломної, цих медичних працівників (лікарів, фельдшерів, медичних сестер) [8, с. 33].

Головним критерієм прогресивної системи охорони здоров'я є доступний сімейний лікар, який обслуговує пацієнта та його сім'ю на протязі тривалого часу та знає всі їхні проблеми зі здоров'ям. Тому розвиток амбулаторій та сімейної медицини у сільській місцевості є важливим. Необхідна належна організація швидкої допомоги в сільських районах та комплектація її висококваліфікованими лікарями, середнім медичним персоналом та сучасною апаратурою.

Покращення функціонування системи охорони здоров'я та показників здоров'я населення сільської місцевості неможливо без проведення оцінки ефективності галузі охорони здоров'я та розробки математичної моделі, що характеризує взаємозв'язок використання фінансових ресурсів в охороні здоров'я та таких показників, як захворюваність та летальність населення.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Медико-демографічні показники сільського населення свідчать про необхідність реформування системи охорони здоров'я. Доступна та якісна медична допомога неможлива без достатнього та ефективного фінансування медицини. Для покращення фінансування медицини на селі необхідно впровадження нових економічних важелів та підходів, розвиток добровільного медичного страхування, приватної медицини, використовувати позитивний досвід країн щодо фінансування сфери охорони здоров'я.

сільський медицина демографічний здоров'я

Література

1. Булах Т.М. Сфера охорони здоров'я на селі: стан, проблеми, перспективи розвитку / Міжнародний науковий економічний журнал «Бізнес Інформ» -- Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2013. -- № 3. -- С. 235-238.

2. Демографія / Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2020 року.

3. Демографічна та соціальна статистика / Охорона здоров'я Державна служба статистики України.

4. Заяць Т.А., Краєвська Г.О. Сільська інфраструктура охорони здоров'я України: проблеми та перспективи розвитку / Т.А. Заяць, Г.О. Краєвська // Економіка і регіон № 3 (46). -- 2014. -- с. 57-61.

5. Одринський В.А. Переваги реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини (огляд літератури) / В.А. Одринський // Сімейна медицина. -- 2007. -- № 3. -- С. 4-6.

6. Оксак Г.А. Динаміка загальної захворюваності та захворюваності на інфаркт міокарду в Полтавській області / Г.А. Оксак, І.А. Голованова // Депресія: давай поговоримо: матеріали міжнар. наук.-пр- акт. конф., присвяченої Всесвітньому дню здоров'я 2017 р., 6-7 квітня 2017. -- Київ, 2017. -- С. 128-129.

7. Лузан Ю.Я. Комплексний розвиток сільських територій і соціальної інфраструктури на селі -- одна із основних передумов конкурентного розвитку агропромислового виробництва / Ю.Я. Лузан // Продуктивність агропромислового виробництва: наук.-практ. збірник; УНДІ продуктивності АПК. -- 2009. -- № 13. -- С. 7-15.

8. Маркович І.Г. Вплив медико-демографічних показників на реформування медичної галузі як складової системи біобезпеки країни / І.Г. Маркович // Україна. Здоров'я нації. -- 2013. -- № 4. -- С. 2934.

9. Плужникова Т.В., Касинець С.С., Пінчук В.А. Здорове харчування як фундамент профілактики хронічних неінфекційних захворювань / Т.В. Плужникова, С.С. Касинець, В.А. Пінчук // Wiadomosci Lekarskie. -- 2017. -- № 3. -- ТОМ LXX. -- C. 527.

10. Полтавський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики / Довідник показників діяльності лікувально-профілактичних закладів області.

11. Реформування галузі охорони здоров'я: Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська області, м. Київ. Результати, проблеми, шляхи вирішення [монографія]. К.: МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України», 2014. -- 211 с.

Размещено на Allbest.ru