Актуальні питання щодо розробки монографії "Трава золототисячника" до державної фармакопеї України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний фармацевтичний університет

Актуальні питання щодо розробки монографії «Трава золототисячника» до державної фармакопеї України

Я.О. Проскурова

АНОТАЦІЯ

Проведено аналіз фармакопейних вимог до якості лікарської рослинної сировини - трави золототисячника звичайного, систематизовано отримані дані та обґрунтовано необхідність розробки національних вимог до монографії Державної Фармакопеї України.

Ключові слова: лікарська рослинна сировина, трава золототисячника звичайного, стандартизація, Державна Фармакопея України.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Поряд з основною терапією синтетичними лікарськими засобами для профілактики та комплексної терапії різноманітних захворювань широко застосовуються лікарські рослини. Вони є не менш ефективними та не виявляють побічні ефекти. Найважливішою умовою ефективного застосування лікарської рослинної сировини (ЛРС) у якості активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у готових лікарських засобах є стандартизація ЛРС і вдосконалення методів контролю якості фітопрепаратів.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Відповідно до літературних даних у флорі України присутні 4 види золототисячника [7, 8]: золототисячник звичайний (Сentaurium erythraea Rafn.), золототисячник гарний (Сеntaurium pulchellum (Sw.) Druce), золототисячник тонкоквітковий (Сentaurium tenuiflorum (Hoffmsg. etLіnk)), золототисячник прибережний (Сentaurium littorale (D. Turner Gilmour)).

Золототисячник звичайний росте на вологих заплавних луках, лісових галявинах, узліссі, у заростях чагарників, покладях, а золототисячник гарний поширений на заболочених місцевостях. Основні райони заготівлі - лісостепова частина України та Карпати. Золототисячник тонкоквітковий та золототисячник прибережний зустрічаються рідко та промислового значення не мають [3, 8, 10, 11].

Основними діючими речовинами, які зумовлюють фармакологічну активність золототисячника, є гіркоти - секоіридоїдні глікозиди (генціопікрозид - основний серед гірких іридоїдів, центапікрин, свертіамарин, ерітаурин, генціофлавозид, сверозид і амарогентин), вміст яких становить близько 0,3% - 2,4% [1, 15].

Збирають сировину в липні-серпні місяці, саме в цей період відбувається максимальне накопичення біологічно активних речовин (БАР) секоіридоїдних глікозидів.

Трава золототисячника містить також алкалоїди піридинового типу (0,6-1%) (переважно генціанін), тритерпеноїди (б і в- амірин, ерітродіол, олеанолова кислота), фітостерини та ефірну олію, слиз, флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, астрагалін, кверцимеритрин, кемпферол, кверцетин, хризоеріол та інші), дубильні речовини і барвники, солі органічних кислот, смоли, віск. У свіжій траві є аскорбінова кислота та каротиноїди, але при сушінні вони майже повністю руйнуються [4, 7, 12, 15].

На фармацевтичному ринку України є оригінальний препарат «Канефрон» фірми «Біонорика СЕ» (Німеччина) та його аналог «Тринефрон-Здоров'я» ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», а також лікарські рослинні збори з цією сировиною. Крім того, золототисячник входить до складу препаратів «Гербион, желудочные капли» та «Оригинальный большой бальзам Биттнера». Це рослинні препарати мають сечогінну, вазодилятуючу і антибактеріальну дію, усувають спазм сечовивідних шляхів [9, 15].

ВИДІЛЕННЯ НЕ ВИРІШЕНИХ РАНІШЕ ЧАСТИН ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ

Вимоги Державної Фармакопеї України (ДФУ) - це стандартизовані критерії якості лікарських засобів, у тому числі ЛРС. Підхід, прийнятий у ДФУ, повністю відповідає концепції Європейської Фармакопеї (ЄФ), тобто гармонізований з ЄФ.

На цей час існує декілька монографій, за якими стандартизовано вимоги щодо якості трави золототисячника - стаття у ГФ ХІ «Трава золототисячника» [2], монографія ЄФ 8.4 «Centaury» [13], монографія Німецької Фармакопеї (DAB 10) «Tausendgьldenkraut» [16], монографія Британської Рослинної Фармакопеї «Centaury» [15]. На даний час у ДФУ відсутня монографія на траву золототисячника, тому існує необхідність у аналізі ЛРС, яка заготовлюється в Україні, та розробки і впровадженні національних вимог до монографії ДФУ.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Метою нашою роботи було:

провести порівняльний аналіз вимог монографій фармакопей ЄФ 8.4 та ГФ ХІ;

систематизувати отримані дані;

визначити основні критерії стандартизації трави золототисячника для розробки монографії до ДФУ.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз проводили згідно з вимогами до розробки монографій на ЛРС, затверджених у ДП «Фармакопейний центр», та на підставі наукових робіт А.Г. Котова [5, 6].

У ЄФ 8.4 описаний золототисячник звичайний, або зонтичний (Centaurium erythraea Rafn. або umbellatum Gilib.), а у ГФ XI - крім даного виду, описаний золототисячник гарний (Сentaurium pulchellum (Sw) Druce). У ГФ XI наведено загальний опис двох видів сировини, але їх відмінні ознаки не вказані.

Оскільки золототисячник звичайний та золототисячник гарний є типовими представниками вітчизняної ЛРС трави золототисячника, існує необхідність у стандартизації вимог до якості ЛРС для двох видів даної сировини.

Як монографія ЄФ 8.4, так і стаття ГФ XI надають відомості про основні зовнішні ознаки сировини: описані стебла, листя, квіти, їх колір, розмір, форма та ін. Разом з тим ЄФ 8.4 дає більш детальній опис зовнішніх ознак ЛРС.

При порівняльному аналізі мікроскопічних діагностичних ознак трави виявлено, що ЄФ 8.4 дає більш детальний опис мікроскопічних ознак, ніж ГФ ХІ. Відмінною вимогою ЄФ 8.4 від ГФ XI є підготовка матеріалу для визначення. У ЄФ 8.4 дослідження анатомічних ознак сировини проводять для подрібненої у порошок сировини, що проходить крізь сито з отворами діаметром 355 мкм. При дослідженні під мікроскопом використовують зразок сировини, яка оброблена розчином хлоралгідрату.

Одним із способів проведення ідентифікації ЛРС є ідентифікація однієї або кількох БАР, характерних для конкретного виду сировини. Останнім часом широко використовується ідентифікація ЛРС методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) з визначенням характерних зон (на зразок, так званих, фінгерпринтів - відбитків пальців). Згідно з алгоритмом розробки монографій ДФУ, даний тест є обов'язковим при розробці методик ідентифікації ЛРС для проекту монографії ДФУ [см. Выше Котов].

У монографії ЄФ 8.4 на траву золототисячника проводиться ідентифікація секоіридоїдних глікозидів з використанням маркерів - свертіамарину і рутину методом ТШХ, в рухомій фазі вода - мурашина кислота безводна - етилформіат (4:8:88). Визначення характерних зон поглинання проводиться як в УФ-світлі, так і після обприскуванням розчином анісового альдегіду для візуалізації характерних зон на пластинці. В аналізі використовуються звичайні аналітичні пластини для ТШХ та високоефективні ТШХ-пластини (ВЕТШХ). У ГФ ХІ ідентифікацію БАР трави золототисячника з використанням методу ТШХ не наведено.

Порівняльний аналіз показників розділу «Випробування» на ЛРС відповідно до вимог ЄФ 8.4 та ГФ ХІ показав, що ці показники мають різні допустимі межі:

Втрата в масі при висушуванні в статті ГФ XI (це показник «Вологість») нормується на рівні - не більше 14,0 %, а в монографії ЄФ 8.4 - не більше 10,0 %.

Загальна зола в статті ГФ XI не має перевищувати - 7,0 %, а у монографії ЄФ 8.4 - 6,0 %.

Сторонні домішки в монографії ЄФ 8.4 - не більше 3%, а в статті ГФ XI чітко відокремлюються домішки різного походження. Для цілої сировини: коренів, в тому числі і окремих при аналізі не більше 2 %, органічних домішок - не більше 1%, мінеральних - не більше 1%. Для подрібненої сировини органічних домішок не більше 1,0 %, мінеральних домішок не більше 1,0 %.

Стаття ГФ ХІ також регламентує розмір часток, які не проходять крізь сито з отворами діаметром 7 мм: не більше 5,0 %; часток, які проходять крізь сито з отворами розміром 0,5 мм: не більше 10,0 %.

Слід зауважити, що тільки в статті ГФ XI описана зола, нерозчинна в 10 % розчині кислоти хлористоводневої, яка регламентує вміст не більше 1,5 %.

У ГФ ХІ для кількісного визначення БАР трави золототисячника рекомендовано визначення суми ксантонів, у перерахунку на алпізарин не менше 0,9 % (як для цілої, так і подрібненої сировини).

Монографія ЄФ 8.4 визначає вміст гіркот, як найбільш специфічних БАР саме трави золототисячника, які обумовлюють біологічну активність цього роду лікарської сировини. Кількісний вміст гіркот, представниками яких є секоіридоїдні глікозиди, відповідно до ЄФ 8.4 визначається за методикою, що описана у розділі ДФУ 2.8 «Методи фармакогнозії», а саме: 2.8.15 «Показник гіркоти» і становить не менше 2000.

У ході роботи проведено порівняльний аналіз монографії ЄФ 8.4 та статті ГФ XI «Трава золототисячника» та систематизовано отримані дані. Встановлено, що ЄФ 8.4 та ГФ ХІ мають декілька різний підхід до стандартизації ЛРС трави золототисячника. Це стосується як регламентації показників якості, так і методик контролю. Крім того, у ГФ XI описано додатковий вид трави золототисячника. Аналіз фармакопейних вимог монографій показав необхідність визначення особливостей стандартизації національної сировини та гармонізації вимог з ЄФ для розробки національних вимог до монографії ДФУ «Трава золототисячника».

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК

1. Проведено аналіз вимог до якості ЛРС - трави золототисячника звичайного за двома монографіями: статтею у ГФ ХІ «Трава золототисячника» та монографією ЄФ 8.4 «Centaury».

2. Визначено основні критерії стандартизації трави золототисячника.

3. Обґрунтовано необхідність стандартизації трави золототисячника, що заготовлюється в Україні, та розробки національних вимог до якості вітчизняної сировини.

трава золототисячник фармакопейний

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Володарский Л.И. Практическое руководство по сбору и заготовке дикорастущих лекарственных растений - М., Медгиз, 1959. - 280 с.

Государственная фармакопея СССР. Вып 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. - 11-е изд., доп. - М.: Медицина, 1989. - 400 с.

Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині / А.Я. Кобзар // Золототисячник звичайний. - К.: Вид-во «Медицина», 2007. - С. 184-186.

Кортиков В.Н. Полная энциклопедия лекарственных растений / В.Н. Кортиков, А.В. Кортиков // 214. Золототысячник зонтичный - Ростов н/Д.: Изд-во «Эврика», 2009. - С. 230-231.

Котов А.Г. Правила викладання та порядок розробки монографій на лікарську рослинну сировину. Частина 1 / Котов А.Г. // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - №6(20). - С. 16-22.

Котов А.Г. Правила викладання та порядок розробки монографій на лікарську рослинну сировину. Частина 2 // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2012. - №1 (21). - С. 4-10.

Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений / П.А. Кьосев // Золототысячник - М.: Изд-во «Эксмо-Пресс», 2001. - С. 215-217.

Лікарські трави в медицині: монографія / О.І. Безкоровайна, І.І. Терещенкова. - Х.: Факт, 2002. - С. 98-100.

Ловягин А.Н. Современный фармакологический справочник: 2000. Сведения о наиболее эффективных лекарственных препаратах / А.Н. Ловягин. - Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2009. - 1088 с.

Лотова Л. И. Морфология и анатомия высших растений / Лотова Л. И. - М.: Эдиториал УРСС, 2000. - 528 С.

Носов А.Л. Лекарственные растения / А.Л. Носов // Золототысячник зонтичный (малый, красный) - М.: Изд-во «Эксмо», 2003. - С. 200-201.

Товстуха Є.С. Золоті рецепти української народної медицини / Товстуха Є.С. // Золототисячник - К.: K M Publishing, 2010. - С. 168.

Размещено на Allbest.ru