Стандартизація трави золототисячника за макроскопічними і мікроскопічними характеристиками

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний фармацевтичний університет

Стандартизація трави золототисячника за макроскопічними і мікроскопічними характеристиками

Проскурова Я. О.

ВСТУП

Золототисячник широко застосовується у фармації, але на даний час у Державній Фармакопеї України (ДФУ) відсутня монографія на траву золототисячника, тому існує необхідність у проведенні ідентифікації лікарської рослинної сировини (ЛРС) трави золототисячника за макро- та мікроскопічними ознаками. Отже, вивчення діагностичних ознак трави золототисячника звичайного і розробка національних вимог до якості вітчизняної сировини є актуальним питанням.

Мета. Встановлення морфолого-анатомічних діагностичних ознак трави золототисячника звичайного, що заготовлюється в Україні.

Матеріали і методи. Об'єктами дослідження були зразки трави золототисячника звичайного, заготовлені в різних регіонах України у період червень-липень 2012-2014 років. Ідентифікацію ЛРС проводили за макроскопічними і мікроскопічними характеристиками за загальноприйнятими методиками.

Результати. Випробовувані зразки трави за макроскопічними і мікроскопічними ознаками відповідали вимогам Європейської фармакопеї (ЄФ) 8.4. При дослідженні анатомічної будови листків та стебел золототисячника були виявлені нові діагностичні ознаки.

Висновок. Проведено макро- та мікроскопічний аналіз 21 серії трави золототисячника звичайного, що заготовлені у різних областях України. Встановлено, що всі серії сировини відповідали вимогам ЄФ 8.4. Додатково було виявлено два типи продихових апаратів (аномоцитний і анізоцитний) в епідермі листків і чашолистків, а також кутова коленхіма в стеблах. Отримані дані будуть використані при розробці національних вимог до монографії «Трава золототисячника» ДФУ.

Ключові слова: лікарська рослинна сировина, золототисячник звичайний, стандартизація, макроскопія, мікроскопія.

Золототисячник відноситься до класу - дводольні, родини - тирличеві (Gentianaceae), роду - золототисячник (Centaurium). Це одно- або дворічна трав'яниста рослина заввишки до 50 см. У перший рік розвивається тільки розетка листків. Період цвітіння рослини припадає на липень-серпень місяць. Розмножується рослина насінням, яке дозріває у серпні-вересні. Рослина має слабкий запах і гіркий смак [2, 3, 6, 7].

У попередній роботі нами було встановлено, що у ЄФ 8.4 описаний золототисячник звичайний, або зонтичний (Centaurium erythraea Rafn. або umbellatum Gilib.), а у ГФ XI - крім даного виду, описаний золототисячник гарний (Сentaurium pulchellum (Sw) Druce). У ГФ XI наведено загальний опис двох видів сировини, але їх відмінні ознаки не вказані [1, 4, 8-10]. Золототисячник гарний на території України зустрічається рідко і промислового значення не має. Тому для подальшого вивчення і розробки національних вимог до монографії ДФУ «Трава золототисячника» був обраний золототисячник звичайний.

Аналіз монографії ЄФ 8.4 і статті ГФ XI показав, що у обох документах наводяться макроскопічні показники цілої сировини - стебел, листків, суцвіть, квіток, плодів. Крім того, у ГФ XI описана подрібнена сировина і її смак та запах. При порівняльному аналізі мікроскопічних діагностичних ознак трави виявлено, що ЄФ 8.4. дає більш детальний опис сировини, ніж ГФ ХІ [4, 9].

Мета роботи: встановлення морфолого-анатомічних діагностичних ознак трави золототисячника звичайного, що заготовлюється в Україні.

стандартизація трава золототисячник макроскопічний

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Об'єктом дослідження була трава золототисячника звичайного, яка заготовлена в різних регіонах України (Харківська, Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Львівська, Київська, Волинська, Івано-Франківська, Рівненська та інші області) у період червень-липень 2012, 2013 та 2014 року.

Для макроскопічного дослідження відбирали непошкоджену траву і проводили вивчення зовнішніх ознак як для цілої, так і подрібненої сировини. Мікропрепарати готували і вивчали за допомогою мікроскопів МБР-1 та МБИ-6 ЛОМО при збільшенні у 80, 120, 300, 600 та 800 разів відповідно до вимог загальної статті 2.8.23 ДФУ [5]. Діагностичні ознаки визначали та фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS FE-140, з подальшою обробкою матеріалу програмою «Adobe Photoshop СS2 9,0».

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При проведенні макроскопічних досліджень серій трави золототисячника звичайного встановлено, що стебла в цілій сировині циліндричні, з повздовжніми незначно виступаючими ребрами, розгалужені у верхній частині. Листки зелені, сидячі, цілісні, розташовані навхрест супротивно. Листкова пластинка ланцетоподібна, рідше овальна, завдовжки до 30 мм. Суцвіття верхівковий тирс. Квітки до 10 мм завдовжки. Чашечка вузька, трубчаста, до 10 мм завдовжки, з 5 ланцетоподібними зубцями. Віночок від рожевого до червонуватого; завдовжки 5-8 мм. Тичинок 5, вони приєднані тичинковими нитками до верхньої частини трубки віночка. Зав'язь має короткий стовпчик, широке розщеплене рильце. Плід - циліндрична коробочка. Насіння чисельне, дрібне, округле, темно-коричневе.

Підхід до вивчення ЛРС, який прийнятий у ДФУ, гармонізований з ЄФ, тому мікроскопічні дослідження трави золототисячника проводили відповідно до вимог ЄФ 8.4 [9].

Фрагменти стебел (рис. 1.1) без вушкоподібних або з короткими чи більш видовженими вушкоподібними виростами (рис. 1.2), де розташована кутова коленхіма (рис. 1.3) - ця ознака не наведена у монографії ЄФ 8.4. Епідерма стебла утворена великими клітинами, що вкриті складчастою кутикулою.

Рис. 1. Мікроскопічні ознаки стебла: 1 - верхня частина, 2 - нижня частина, 3 - вушкоподібний виріст з кутовою коленхімою, 4 - волокна та судини ксилеми, 5 - провідні елементи на продольному розрізі (а - пористі та спіральні судини, б - спіральні трахеїди), 6 - пористі клітини серцевини, 7- призматичний кристал.

Під епідермою містяться 2-3 шари дрібноклітинної хлоренхіми, кілька шарів паренхіми, що складається із тангентально здавлених клітин. Зустрічаються групи волокон зі задерев'янілими оболонками (рис. 1.4). Судини вузькі, пористі, спіральні, зустрічаються спіральні трахеїди з притупленими косими кінцями (рис. 1.5 а, б). Серцевинні проміні вузькопросвіті, однорядні. У нижній частині стебла серцевина виповнена (рис. 1.2), а у верхній - значно зруйнована (рис. 1.1). Клітини серцевини двох типів: паренхімні вузькопросвіті, з потовщеними нелігніфікованими оболонками (біля первинної ксилеми) та широкопросвіті з лігніфікованими оболонками, що пронизані прямими порами (ближче до центру) (рис. 1.6). Дуже рідко в клітинах паренхіми містяться поодинокі призматичні кристали кубічної форми (рис. 1.7), або зустрічаються скупчення кристалів оксалату кальцію у вигляді друз.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Мікроскопічні ознаки листка: 1 - поперечний розріз (а - друзи),

2 - епідерма зі складчастою кутикулою.

Листок золототисячника звичайного дорзивентрального типу (рис. 2.1). У порошку зустрічаються клітини-ідіобласти з великими друзами (рис. 2.1 а). Фрагменти епідерми листка із звивистими епідермальними клітинами, вкритими складчастою кутикулою, яка більш виражена над краями і біля продихів (рис. 2.2); продихи великі, чисельні.

Епідерма трубки чашечки квітки (рис. 3.1) представлена 4-кутніми клітинами, із товстостінними оболонками, пронизаними прямими порами (рис. 3.2, 3.3). Продихи невеликі. На епідермі чашолистків зустрічаються сосочки із значно розширеною основою, притупленою верхівкою, які вкриті шаром кутину (рис. 3.4). В епідермі листків і чашолистків виявлено три типи продихового апарату - анізоцитний, рідше аномоцитний і діацитний. Внутрішня епідерма пелюсток віночка складається із паренхімних, видовжених клітин зі слабко часто звивистими оболонками (рис. 3.5). Епідерма сосочкоподібна (рис. 3.6), вкрита радіально смугастою кутикулою. Жовті пилкові зерна трикутно-закруглені або еліптичні, близько 30 мкм в діаметрі, з трьома зародковими порами (рис. 3.7).

Рис. 3. Мікроскопічні ознаки квітки. Чашечка: 1 - епідерма трубки, 2 - епідерма основи, 3 - складчаста кутикула, 4 - сосочки. Віночок: 5 - звивистостінні клітини, 6 - сосочкоподібна епідерма, 7 - пилок. Насінина: 8 - бородавчаста кутикула епідерми оплодня, 9 - звивистостінні клітини оплодні, 10 - жирна олія.

У фрагментах епідермісу насіннєвої шкірки плода спостерігаються великі коричневі клітини зі товстостінними, сильно звивистостінними здерев'янілими оболонками. Поверхня клітин горбкувата і вкрита маленькими ямками (рис. 3.8, 3.9). Насіння накопичує жирну олію (реакція з реактивом Судан-3) (рис. 3.10).

ВИСНОВКИ

Проведено макро- та мікроскопічний аналіз 21 серії трави золототисячника звичайного, що заготовлені у різних областях України.

Встановлено, що всі серії сировини відповідали вимогам ЄФ 8.4. Додатково в епідермі листків і чашолистків було виявлено два типи продихових апаратів (аномоцитний і діацитний), а також кутова коленхіма в стеблах.

Отримані дані будуть використані при розробці національних вимог до монографії «Трава золототисячника» ДФУ.

ЛІТЕРАТУРА

Актуальні питання щодо розробки монографії "Трава золототисячника" до Державної фармакопеї України / Я. О. Проскурова, С. М. Губарь, Т. М. Гонтова та ін. // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2015. - № 2 (40). - С. 28-31.

Атлас по анатомии растений (растительная клетка, ткани, органы) : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / А.Г. Сербин, Л.С. Картмазова, В.П. Руденко, Т.Н. Гонтовая. - Х. : Колорит, 2006. - 86 с.

Атлас: учебное пособие: в 3-х томах. / [сост. Самылина И.А., Аносова О.Г. ] - М.: Изд-во «Геотар-Медиа», 2010. - Т.1 - 192 с.

Государственная фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. - 11-е изд., доп. - М.: Медицина, 1989. - 400 с.

Державна Фармакопея України / Держ. п-во «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». - 1-е вид., 4 допов. - Х. : «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2011. - 540 с.

Кортиков В.Н. Полная энциклопедия лекарственных растений / В.Н. Кортиков, А.В. Кортиков - Ростов н/Д.: Изд-во «Эврика», 2009. - С. 230-231.

Самылина И. А. Стандартизация свежего растительного сырья. / И. А. Самылина, Т. Л. Кисилева - Фармация. - №1. - 2007. - с. 49-51.

Размещено на Allbest.ru