Відновлення репродуктивних властивостей еякуляту у чоловіків техногенно-забрудненого регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

ПОЛІОН МИКИТА ЮРІЙОВИЧ

УДК: 616.69-085(477.63)

ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕЯКУЛЯТУ У ЧОЛОВІКІВ ТЕХНОГЕННО-ЗАБРУДНЕНОГО РЕГІОНУ

14.01.06 - урологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2017



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Стусь Віктор Петрович ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», завідувач кафедри урології.

Офіційні опоненти: д. мед. н., професор Гурженко Юрій Миколайович, головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології НАМН України»,

доктор медичних наук, професор Ворнік Борис Михайлович завідувач центру планування сім'ї, сексології та репродукції Київської міської психоневрологічної лікарні №2 Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації.

Захист відбудеться о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при державній установі "Інститут урології НАМН України" за адресою: 04053, м. Київ, вул. В. Винниченка, 9а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ "Інститут урології НАМН України" за адресою: 04053, м. Київ, вул. В. Винниченка, 9а.

Автореферат розісланий "___"________ 2017 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. мед. н., с. н. с. Л.М. Старцева



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У XXІ столітті значно збільшилася кількість безплідних шлюбів. Складно вирішити, чи є це наслідком соматичних або соціальних змін. Світова статистика, дані літератури свідчать про наступну структуру неплідності за гендерним фактором: на чоловічий припадає 40-45%, жіночий - 30%, поєднаний - 30%, не визначений характер - 10% випадків (Л.П. Имшинецкая и соавт., 2012; И.И. Горпинченко и соавт., 2014).

Демографічна ситуація в Україні в останні роки вкрай негативна: смертність переважає народжуваність, за даними офіційної статистики, щомісячно населення зменшується на 25 000 осіб: і на тепер кількість зареєстрованих українців становить менше 43 мільйонів. За таких умов профілактика і лікування порушень репродуктивного здоров'я набуває особливої соціальної цінності (И.И. Горпинченко, 2010, 2016; Поворознюк М.В., 2012).

За даними ВООЗ, на планеті 60-80 млн. подружніх пар страждають на безпліддя. За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні їх нараховується близько 1 млн., тобто 15-17% загальної кількості (Н.А. Данкович, 2010). Разом з тим, показник реально вищий, оскільки, за результатами соціологічних опитувань, кількість існуючих випадків безпліддя значно перевищує число звернень за медичною допомогою з цього приводу (Н.О. Рингач, 2010). Труднощі із зачаттям виникають у кожного двадцятого чоловіка або в кожній четвертій парі в розвинених країнах (Sharlip I.D. et al., 2002; Tremellen K., 2008).

Вирішення проблеми чоловічого безпліддя (ЧБ) є одним із нереалізованих резервів підвищення народжуваності, що має велике соціально-економічне значення для України.

Чоловіче безпліддя є результатом чисельних відомих і невідомих патологічних процесів, які, шкідливо впливаючи на внутрішні органи, ендокринні залози, центральну нервову і статеву системи, викликають дистрофічні зміни в сім'яних канальцях і проміжній тканині яєчок, сприяють розвитку патоспермії (О.М. Горбатюк, 2000; Никитин О.Д., 2011). Сучасна клінічна медицина володіє й даними негативного впливу багатьох факторів екзогенного походження (Нуриманов К.Р., 2006, Божедомов В.А., 2008). Однак, за даними різних авторів, від 10 - 30% випадків причини залишаються не відомими. Зазначене мотивує подальше їх вивчення з метою отримання максимально повної інформації щодо етіології чоловічого безпліддя, в результаті чого стане можливим обрати обґрунтовані підходи (принципи) зміни ситуації. Значенню впливу забруднювачів навколишнього середовища відведено важливу роль у патогенезі розладів чоловічого репродуктивного здоров'я, що проявляється зниженням якості сперми, як наслідок народжуваності, а також частотою розвитку аномалій репродуктивного тракту (Marcus M. et al., 1998.; Swan S. et al., 2000; Hosie S., 2000). Особливість їх обумовлена широким спектром різновидів спрямованої негативної дії та повсюдному поширені, включаючи повітря, воду та ґрунт (Irvine S., 1996; Joffe M., 1996). Серед них окремим питанням слід виділити зв'язок безпліддя з впливом важких металів (свинець, кадмій, ртуть), на який наголошується в чисельних публікаціях (В.П. Стусь, 2006; Murata K., 2009). Разом з тим, більшість таких робіт носять фрагментарний характер і виконані на малих вибірках із відсутністю адекватного контролю. В цьому аспекті варто відокремити мідь, широко представлену як на виробництві, так в побуті, і визнану природним мікроелементом, що має важливе значення в деяких метаболічних процесах, проте з недостатньо визначеним місцем в чоловічій репродуктивній функції. Найбільш переконливі відомості стосуються свинцю. Рівень його в умовах промислових територій служить інтегральним маркером наявності інших металів, які мають токсичну дію (кадмій, ртуть, манган, нікель та інші) (Ревич Б.А., 2001; Трахтенберг І.М. та ін., 2002).

Таким чином, оскільки органи сечостатевої системи людини є досить чутливими до впливу екзотоксинів, серед яких суттєвим є вплив важких металів, роль яких до кінця не визначено, стало необхідним проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано як фрагмент НДР «Удосконалення діагностики, лікування та реабілітації безпліддя у чоловіків» (№ державної реєстрації 0115U001344) на базі ДЗ «ДМА МОЗ України». Автор був співвиконавцем указаної теми. Дисертаційна робота пройшла біоетичну експертизу (протокол № 4 від 18.02.2011 р.).

Мета дослідження. Покращити репродуктивні властивості еякуляту на підставі нівелювання впливу важких металів, з урахуванням техногенно-забруднених регіонів та рівня чоловічого безпліддя.

Завдання дослідження. Для реалізації поставленої мети було розв'язано такі завдання:

Вивчити ступінь зв'язку між станом репродуктивних властивостей еякуляту та вмістом важких металів в спермі та крові.

Визначити індекс гематоеякуляторної міграції (ІГМ) важких металів, як фактора ризику розвитку чоловічого безпліддя.

Обґрунтувати удосконалений комплекс лікування та профілактики порушення чоловічої репродуктивної функції під впливом важких металів.

Вивчити динаміку захворюваності, поширеності чоловічого безпліддя в Україні, в тому числі, в Південно-Східному регіоні, в компаративному аспекті серед решти адміністративних територій.

Об'єкт дослідження - чоловіче безпліддя, що викликане впливом важких металів.

Предмет дослідження - показники захворюваності та розповсюдженості на чоловіче безпліддя в Україні в цілому, та в Дніпропетровській області, показники стану репродуктивної системи у чоловіків промислового регіону (Дніпропетровська область), показники вмісту важких металів у крові та еякуляті чоловіків.

Методи дослідження - епідеміологічні, фізико-хімічні, загальноклінічні, клініко-лабораторні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтована необхідність покращення репродуктивної спроможності чоловіків за допомогою визначення міри ризику наявності вмісту важких металів у крові та еякуляті, як основи попередження розвитку безпліддя та вибору персоніфікованої тактики його лікування

Обґрунтовано необхідність біомоніторингу важких металів, як обов'язкового обстеження при комплексній діагностиці у випадках нез'ясованої причини чоловічого безпліддя.

Обґрунтовано принцип оцінки впливу важких металів на сперматогенез на основі запропонованого індексу гематотестикулярної міграції, суть якого у визначенні співвідношення вмісту важких металів у крові до їх вмісту в еякуляті.

Доведено, що еякулят є найбільш інформативним тест-об'єктом для раннього виявлення порушень мікроелементного гомеостазу та донозологічних змін генеративної сфери чоловіків.

Обґрунтовано удосконалений комплекс лікування чоловічого безпліддя за допомогою суміші, дія якої спрямована на нормалізацію рівня цинку з одночасним зменшенням вмісту абіотичних важких металів.

Подальшого розвитку набуло вивчення особливостей захворюваності, поширеності чоловічого безпліддя в Україні, загальна динаміка яких проявилася в уповільненні приросту їх кількості в останнє п'ятиріччя з одночасним, на відміну від попереднього, зменшення вперше виявлених випадків при значній регіональній варіабельності процесів на тлі повсюдного скорочення чисельності чоловічого населення працездатного віку.

Вперше обґрунтовано принцип рангового розподілу областей України за запропонованим інтегральним показником на основі трендової динаміки рівнів захворюваності та поширеності чоловічого безпліддя і доведена відсутність зв'язку між ним та чисельністю чоловічого працездатного населення, що вказує на наявність детермінованої залежності з організацією та якістю надання медичної допомоги.

Практичне значення отриманих результатів:

Запропоновано удосконалений, комплексний метод лікування чоловічого безпліддя, який базується на вживанні в щоденному раціоні суміші з високим вмістом цинку та забезпечує нормалізацію рівня важких металів у крові та еякуляті безплідних чоловіків.

Запропонований індекс гематоеякуляторної міграції, за величиною якого визначається міра ризику ймовірного розвитку безпліддя у чоловіків, що обґрунтовує тактику ведення хворих, вибір її профілактичної чи лікувальної направленості.

Обґрунтована необхідність удосконалення профілактичної діяльності по попередженню розвитку чоловічого безпліддя шляхом підвищення рівня обізнаності населення, особливо техногенно-забруднених областей, щодо негативного впливу важких металів на репродуктивну функцію та рекомендації по харчуванню.

Запропоновано принцип класифікації областей України за комплексною оцінкою рівнів захворюваності та поширеності чоловічого безпліддя, що є об'єктивним ключовим елементом при розробці положень по удосконаленню цілеспрямованих клініко-організаційних заходів, прийняття управлінських рішень на місцевому рівні з метою покращення ситуації.

Особистий внесок здобувача. Ідея дисертаційної роботи належить науковому керівнику і автору. Мета і завдання дослідження сформульовані здобувачем спільно з науковим керівником. Самостійно проведено аналіз літератури з досліджуваної проблеми, виконано патентно-інформаційний пошук та первинну обробку отриманих результатів. Автор самостійно розробив принцип класифікації областей України за комплексною оцінкою рівнів захворюваності та поширеності чоловічого безпліддя. Провів ретроспективний аналіз карт амбулаторних хворих, пролікованих на базі Центру планування сім'ї КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР. Запропонував оригінальний метод лікування чоловіків з ідіопатичним безпліддям. Теоретичне узагальнення даних, остаточна інтерпретація одержаних результатів, формулювання наукових положень, висновків та практичних рекомендацій було здійснено спільно з науковим керівником. Запозичених ідей автор у своїх публікаціях не використовував.

Апробація результатів дисертації. Матеріали й основні положення та одержані результати дисертаційної роботи були оприлюднені та схвалені на третьому з'їзді сексологів та андрологів України (Київ, 2014), науково-практичній конференції «Урологія, андрологія, нефрологія - 2014» (Харків, 2014), науково-практичній конференції сексологів та андрологів України «Актуальні питання сучасної сексології та андрології» (Київ, 2016) та на регіональних конференціях асоціації урологів Дніпропетровської області. Результати досліджень впроваджені в практику Центру планування сім'ї КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, із них 1 монографія, 6 статей в наукових фахових виданнях, рекомендованих ДАК України, 4 тези у вітчизняних виданнях, 1 теза в зарубіжному виданні. Отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 139 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів з описом власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури. Робота ілюстрована 14 таблицями, 22 рисунками. Бібліографічний покажчик включає 161 джерел, з них 68 - англомовні.

безпліддя міграція лікування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Відповідно до поставлених мети та завдань нами проведено дослідження на базі Центру планування сім'ї КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР. Вибір області обґрунтований результатами епідеміологічного дослідження, яке виконане на першому етапі, яким доведено, що дана територія відноситься до 5, що впродовж багатьох років мають високий рівень захворюваності та поширеності на чоловіче безпліддя. Об'єктивні дані, що підтверджують ці положення наведені нижче за текстом автореферату.

Для досягнення мети комплексному дослідженню було піддано 132 чоловіки. На другому етапі, з метою визначення впливу важких металів на їхню репродуктивну функцію було сформовано 2 дослідні групи: 1-ша (референтна) із 62 чоловіків з нормальною фертильністю, 2-га група із 70 - безплідних. Вік обстежених був у межах 20-50 років, у середньому складав 31,9±0,9 та 30,4±0,6 року відповідно. На наступному, третьому, етапі вирішувалось питання удосконалення комплексного лікування чоловіків, безпліддя у яких було обумовлено дією важких металів. Для чого 70 чоловіків були розподілені на 2 рівнозначні групи по 35 осіб. Основна - отримувала ессенціалє форте Н по 2 капсули х 3 рази, вітамін Е 100 мг 2 капс./добу та вівсяне толокно по 30 г х 3 р/добу (ГОСТ 2929-75). Група порівняння дотримувалась стандартного лікування: зиман 1 капс. х 1 р/добу. Курс складав 90 діб. Вибір вівсяного толокна обумовлений високим вмістом цинку (3,23 мг на 100 гр продукту), наявністю великої кількості незамінних амінокислот (включаючи аргінін) та вітамінів.

Формування груп здійснювалося за принципом рандомізації з використанням таблиць випадкових чисел.

Програма дослідження пацієнтів крім загально-клінічних методів обстеження включала наступні спеціальні:

1. Сперміологічне дослідження.

2. Гормональне дослідження крові.

3. Визначення рівня важких металів у крові та еякуляті.

4. Генетичне обстеження.

Розрахунок результатів дослідження та статистичну обробку отриманих кількісних і якісних ознак здійснювали шляхом аналізу таблиць спряженості методами дисперсійного та кореляційного аналізів за допомогою програмного устаткування Microsoft Excel 2010 та Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США). З метою діагностичної цінності показників ВМ для вивчення ризику безпліддя у чоловіків був використаний ROC-аналіз.

З метою визначення стану проблеми безпліддя в Україні, виявлення її особливостей, у тому числі за адміністративними територіями, як основи розробки відповідних клініко-організаційних заходів на місцях, вивчалась захворюваність та поширеність патології в регіональному аспекті за два п'ятиріччя (2004 - 2008 рр. та 2009 - 2013 рр.), що дозволило виявити не тільки характер змін, але й їх інтенсивність. Первинними документами служили дані офіційної статистики ф.ф. №47, 12, 20. Для аналізу розраховувались усереднені значення по кожному регіону, опрацюванню підлягали абсолютні та відносні величини, для оцінки динаміки використано стандартний набір показників: абсолютний приріст (зменшення), темп приросту чи зниження, коефіцієнт варіації; для встановлення вірогідної відмінності сукупностей застосовували формулу розподілу Пуассона, критерій Стьюдента. Для вивчення спільних, загальних тенденцій по окремих територіях була залучена адаптована методика Полякова-Малинського. Кореляційний аналіз використовувався при вивченні залежності між рівнями захворюваності на чоловіче безпліддя та чисельністю відповідного населення в працездатному віці.

Результати досліджень та їх обговорення. З метою доведення медичної і соціальної значимості питання, якому присвячене дослідження, та обґрунтування бази його проведення були вивчені дані офіційної статистики щодо захворюваності, поширеності чоловічого безпліддя в регіональному аспекті. В результаті встановлено, що в Україні на тлі зменшення чоловіків працездатного віку на 2,7% за 2004-2013 рр. і на 6,0% з 2014 до 2015 р. зросла серед них кількість інфертильних. У 2013 р. на обліку перебувало 12 704 безплідних чоловіків, 94,7 на 100 тис. чоловічого населення.

Загальний характер захворюваності на чоловіче безпліддя (за абсолютними та відносними величинами) не однозначний: у перші п'ять років щорічно кількість вперше виявлених випадків зросла (в 1,7 разу з 2004 до 2008 р.), тоді як у наступне п'ятиріччя зменшилась (на 10,7%). За винятком Південно-Східного регіону, столиці та м. Севастополь, зазначена тенденція мала місце на решті територій. Найбільший відсоток вперше виявлених чоловіків з безплідністю завжди припадав на Північно-Східний регіон, друге місце належало Південному, третє - Центральному. В цілому по Україні рівень захворюваності у 2013 р. становив 28,7 на 100 тис. чоловічого населення і був меншим, ніж у 2009, на 8,9%, тоді як у 2008 - 33,4 проти 19,5 на 100 тис. п'ять років поспіль (темп приросту 71,3%).

За комплексною інтегральною оцінкою встановлено ранговий розподіл областей України за захворюваністю чоловічою безплідністю, серед яких п'ять (Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька) віднесені до таких, що мають дуже високий та високий її рівень (рис. 1). Отримані результати обґрунтували необхідність даного дослідження, базою якого стала Дніпропетровська область.

Доведена відсутність статистично значимої кореляційної залежності між рівнями захворюваності чоловіків на безпліддя та їх чисельністю в працездатному віці, що свідчить про провідну роль якості та організації медичної допомоги зазначеній категорії у вирішенні актуального питання - покращення здоров'я чоловіків в аспекті його репродуктивної функції, а разом з цим, якості життя. Набуває також суттєвого значення такий напрямок як удосконалення профілактики на популяційному та індивідуальному рівнях.



Рис. 1 - Класифікація областей України за рівнями захворюваності на чоловічу безплідність (за 2004-2014 рр.)

У відповідності до задач дослідження в порівняльному аспекті висвітлюємо результати вивчення вмісту важких металів (ВМ) в крові та еякуляті чоловіків з різною репродуктивною здатністю (фертильних - 62, безплідних - 70). Далі послідовно прокоментуємо конкретні результати. Матеріали табл. 1, в якій наведені показники крові за рівнем їх наявності, свідчать, що показники свинцю, кадмію та міді в обох досліджуваних груп є вищими за унормовані величини. При цьому звертає на себе увагу майже однаковий серед них рівень свинцю: в референтній - 0,063±0,005 мг/л та у безплідних - 0,062±0,003 мг/л. Водночас, вміст інших металів, що вивчалися, у останніх перевищував показники референтної групи. А саме: мідь та цинк у 2 рази (2,98±0,16 мг/л проти 1,74±0,10 мг/л та 5,73±0,29 мг/л проти 2,64±0,14 мг/л відповідно, p<0,001), кадмій у 1,5 рази (0,017±0,002 мг/л проти 0,011±0,001 мг/л відповідно, p<0,01). Отримані дані насторожують з точки зору ймовірності їх негативного впливу на репродуктивну функцію і загрози інфертильності.

Таблиця 1 - Вміст важких металів у крові чоловіків референтної групи (n=62) та групи безплідних (n=70), мг/л

Метал	Групи	M±m	Min-max	р1	Норма (J. Mendiola, 2008)
Cu	Референтна	1,74±0,10**	0,71-3,44	<0,001	0,90±0,04
	Безплідні	2,98±0,16**	0,52-4,73
Zn	Референтна	2,64±0,14**	1,03-6,23	<0,001	4,60±0,30
	Безплідні	5,73±0,29*	1,34-9,67
Pb	Референтна	0,063±0,005**	0,015-0,198	>0,05	0,03±0,004
	Безплідні	0,062±0,003**	0,017-0,100
Cd	Референтна	0,011±0,001*	0,002-0,042	<0,01	0
	Безплідні	0,017±0,002**	0,001-0,059

Примітки: */ p<0,05;

**/p<0,001 порівняно з нормою із джерела (J. Mendiola, 2008);

р1/ рівень значимості відмінностей між референтною групою і групою безплідних чоловіків.

Результати дослідження вмісту ВМ в еякуляті (табл. 2) показали, що тільки рівні свинцю та кадмію були вищими за унормовані в обох групах, однак у безплідних вони у 1,3 та 2 рази перевищували показники у фертильних чоловіків (0,064±0,003 мг/л проти 0,049±0,003 мг/л та 0,019±0,002 мг/л проти 0,009±0,001 мг/л відповідно). На відміну, рівні міді та цинку серед усього контингенту були нижчими, чи перебували у межах, прийнятих за норму. За таких умов важливими виявилися дані в порівняльному аспекті, за якими доведено, що у безплідних чоловіків вміст зазначених металів був у 1,2 та 9 разів меншим, ніж у фертильних.

Таблиця 2 - Вміст важких металів в еякуляті чоловіків референтної групи (n=62) та групи безплідних (n=70) чоловіків, мг/л

Метал	Групи	M±m	Min-max	р1	Норма
Cu	Референтна	1,88±0,14	0,55-4,07	>0,05	1,839 ± 0,143 (F. Jockenhoevel, 1990)
	Безплідні	1,57±0,17	0,33-4,92
Zn	Референтна	81,48±3,45**	19,0-131,0	<0,001	144,0±42,1 (Fatma Atig, 2012)
	Безплідні	9,07±0,57***	2,53-24,2
Pb	Референтна	0,049±0,003***	0,020-0,100	<0,001	0,029±0,0034
	Безплідні	0,064±0,003***	0,034-0,096
Cd	Референтна	0,009±0,001***	0,001-0,044	<0,001	0,0008±0,0001
	Безплідні	0,019±0,002***	0,003-0,076

Примітки: */ p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 порівняно з нормою;

р1/ рівень значимості відмінностей між референтною групою і групою безплідних чоловіків.

Зокрема, концентрація цинку в спермі безплідних чоловіків за середніми значеннями становила 9,07±0,57 мг/л (від 2,53 до 24,2 мг/л), що в 1,6 разу вища його вмісту в крові, що відповідає результатам досліджень Khan M.S. еt al. У той же час рівень металу у чоловіків з нормальною фертильністю в середньому дорівнював 81,48±3,45 мг/л (від 19,0 до 131,0 мг/л) і у 30,9 разу перевищував у крові, що співпадає з даними літератури. Більш високі показники цинку в еякуляті безплідних чоловіків ймовірно зумовлені блокуванням його переходу через гематотестикулярний бар'єр, проте це потребує подальшого вивчення. Крім того, за співвідношенням рівня цинку, як провідного мікроелемента для репродуктивної системи, в крові та еякуляті чоловіків груп вивчення простежується екологічна залежність.

Вищенаведені дані мотивували потребу у визначенні міри ризику вмісту ВМ у біосубстратах у випадках безпліддя. В цьому плані важливим виявилося вивчення співвідношення значень їх рівнів в еякуляті та крові в групах спостереження. Отримані таким чином показники у вигляді індексу гематотестикулярної міграції (ІГМ) стали необхідними для цього елементами (табл. 3).



Таблиця 3 - Показники індексу гематоеякуляторної міграції для досліджуваних металів у чоловіків референтної групи (n=62) та групи безплідних (n=70) , ум. од.

Метал	Групи	M±m	Min-max	р1
Cu	Референтна	1,27±0,11	0,17-3,62	<0,001
	Безплідні	0,63±0,07	0,08-2,71
Zn	Референтна	36,61±2,78	12,21-104,31	<0,001
	Безплідні	2,18±0,25	0,33-11,63
Pb	Референтна	1,01±0,08	0,13-2,86	<0,05
	Безплідні	1,29±0,11	0,41-5,29
Cd	Референтна	1,62±0,39	0,08-17,9	<0,01
	Безплідні	3,59±0,58	0,08-18,75

Примітка: р1/ рівень значимості відмінностей між групами фертильних і безплідних чоловіків.

Для прийняття остаточного рішення стосовно їх значення у вирішенні цього питання була вивчена інформативна цінність кожного із показників ІГМ за результатами проведеного ROC - аналізу (табл. 4, рис. 2)

Таблиця 4 - Результати ROC- аналізу для оцінки ризику чоловічого безпліддя за показниками ІГМ для досліджуваних металів

Показник	Критерій, ум. од.	АUC (95%ДІ)	Чутливість, % (Se, 95%ДІ)	Специфіч-ність, % (Sp, 95%ДІ)	Значимість (р)
ІГМ Cu	?1,01	0,754 (0,671-0,825)	84,3% (73,6-91,9%)	58,1% (44,8-70,5%)	<0,001
ІГМ Zn	?11,7	1,0 (0,972-1,0)	100% (94,8-100%)	100% (94,2-100%)	<0,001
ІГМ Pb	>0,37	0,568 (0,479-0,654)	100% (94,8-100%)	17,7% (9,2-29,5%)	>0,05
ІГМ Cd	>1,48	0,627 (0,539-0,710)	55,7% (43,3-67,6%)	77,4% (65,0-87,1%)	<0,01



Рис. 2 - Порівняння ROC-кривих для оцінки ризику чоловічого безпліддя за показниками ІГМ для досліджуваних металів

Встановлено, що серед показників ІГМ для досліджуваних металів найбільшу діагностичну цінність для визначення ризику чоловічого безпліддя має показник ІГМ Zn ?11,7 ум. од. - площа під кривою ROC дорівнює AUC=1,0; 95% ДІ (0,972-1,0) з p<0,001; чутливість 100% (94,8-100%), специфічність 100% (94,2-100%). Різниця між ROC-кривими показника ІГМ Zn та іншими металами достовірна з p<0,001. Критичним значенням показників, за якими суттєво збільшується ризик безплідності, виявилися наступні: ІГМ Cu?1,01 ум. од. - AUC=0,754; 95% ДІ (0,671-0,825) з p<0,001; чутливість 84,3% (73,6-91,9%), специфічність 58,1% (44,8-70,5%); показник ІГМ Cd>1,48 ум. од. - AUC=0,627; 95% ДІ (0,539-0,710) з p<0,01; чутливість 55,7% (43,3-67,6%), специфічність 77,4% (65,0-87,1%). Вказані показники відрізняються між собою з p<0,05. Водночас оцінка ризику за показником ІГМ Pb має невисоку діагностичну цінність (АUC=0,568; 95% ДІ (0,479-0,654) з р>0,05) через низькі показники специфічності - 17,7% (9,2-29,5%) на тлі високих показників чутливості - 100% (94,8-100%).

Таким чином, викладене обґрунтовує можливість використання ІГМ Zn, як ключового елемента при визначенні ризику безпліддя у чоловіків.

Далі проведено аналіз результатів вивчення в порівняльному аспекті показників спермограми у безплідних та референтних чоловіків (табл. 5).

Таблиця 5 - Показники еякуляту чоловіків

Показник	Референтна група	Група безплідних	р1	Норма (ВООЗ 2010)
	M±m	Min - max	M±m	Min - max
Об'єм, мл	3,22±0,06	2,0-4,5	3,08±0,09	2,0-5,0	>0,05	1,5 та більше
рН	7,76±0,01	7,4-7,8	7,83±0,02	7,40-8,20	<0,01	7,2 та більше
В'язкість, см	0,256±0,025	0-0,5	0,377±0,028	0,0-1,0	<0,01	До 0,5 см
Час розрідження, хв.	35,0±0,72	20,0-40,0	38,57±1,21	20,0-60,0	<0,05	До 60 хв
Кількість в 1 мл, млн.	28,03±1,02	15,0-50,0	17,80±0,76	2,0-32,0	<0,001	15 та більше
Загальна кількість, млн.	90,26±3,26	41,0-115,0	62,37±3,82	4,0-128,0	<0,001	39 та більше
Патологічні форми:	40,92±1,01	20,0-68,0	51,83±0,88	42,0-74,0	<0,001
-головка, %	21,63±0,56	18,0-26,0	31,51±0,59	25,0-45,0	<0,001
-шийка, %	7,21±0,54	3,0-12,0	9,66±0,28	4,0-15,0	<0,001
-хвіст, %	6,52±0,26	3,0-13,0	10,60±0,41	5,0-17,0	<0,001
Живих, %	74,71±1,26	55,0-85,0	65,46±1,07	43,0-77,0	<0,001	58 та більше
Мертвих, %	24,81±1,20	8,0-49,0	36,34±1,26	23,0-57,0	<0,001
Кількість лейкоцитів	2,71±0,10	1,5-4,5	4,67±0,23	0,50-7,0	<0,001
Показники рухливості (категорії):
А-4	26,63±0,56	19,0-35,0	13,31±0,31	6,0- 17,0	<0,001	не менш 25%
В-3	21,00±0,48	14,0-29,0	14,03±0,47	3,0- 24,0	<0,001
В-2	15,31±0,43	10,0-23,0	12,23±0,51	6,0- 22,0	<0,001
С-1	18,61±0,54	11,0-29,0	27,71±1,77	6,0- 53,0	<0,001
Д-0	17,55±0,46	10,0- 28,0	33,86±1,76	11,0- 75,0	<0,001
А4+В3+В2	62,94±0,68	51,0-72,0	39,09±0,95	16,0- 57,0	<0,001	не менш 50%

Отримані дані свідчать, що, за винятком величин показників рухливості сперміїв, які у безплідних чоловіків у 1,5 рази менші прийнятих за норму, значення решти перебували в її межах в обох порівнювальних групах. Разом з тим, в контексті роботи вагомими є саме відомості результатів співставлення окремих показників між групами. Особливості виявилися за їх кількісними та якісними характеристиками. Що стосується перших, то у безплідних чоловіків об'єм еякуляту, кількість сперматозоїдів загальна та в 1 млн., а також живих серед них вірогідно менша, ніж у фертильних. При аналізі других, якісних показників, виявилося, що патологічних форм сперматозоїдів, навпаки, вірогідно більше, більшими були й показники в'язкості, рН-метрії, при одночасному достовірно меншому відсотку рухливості А-4, А4+В3+В2. Зазначимо також, що патологічні морфологічні форми сперматозоїдів достовірно перевищують у безплідних.

Особливий інтерес представляють виявлені кореляційні зв`язки між концентрацією ВМ в еякуляті та показниками спермограми. Так, встановлено зворотний зв'язок слабкої і помірної сили між рівнем свинцю та загальною кількістю сперматозоїдів (r=-0,262; р<0,05), кількістю живих сперматозоїдів (r=-0,462; р<0,001) відповідно. Водночас підвищення концентрації металу супроводжується зростанням кількості патологічних форм сперматозоїдів (r=0,525; р<0,001), передусім, ураженням головки (r=0,541; р<0,001). Відповідні кореляції простежені між вмістом кадмію та загальним об'ємом еякуляту - r=-0,396 (р<0,001), загальною кількістю сперматозоїдів - r=-0,342 (р<0,001). За подібним аналізом зв'язків між концентрацією ВМ в крові та показниками спермограми доведена його наявність лише для кадмію: підвищення концентрації супроводжується збільшенням в'язкості і часу розрідження еякуляту - r=0,538 (р<0,001) і r=0,448 (р<0,001) відповідно.

Отримані і представлені вище дані обґрунтували можливість покращити репродуктивні властивості еякуляту з метою підвищення фертильності чоловіків з безпліддям нівелюванням впливу важких металів за допомогою запропонованої удосконаленої схеми лікування.

Для встановлення її ефективності чоловіки з встановленим діагнозом безпліддя (n=70) були розділені на дві групи: основну (n=35) та порівняння (n=35) і які були подібні за основними параметрами. Перша - дотримувалась запропонованої, друга - стандартної схем лікування. По його завершенню було проведено контрольне визначення вмісту ВМ у крові та еякуляті пацієнтів зазначених груп (табл. 6).

Таблиця 6 - Вміст ВМ у крові основної групи (n=35) та групи порівняння (n=35) до та після лікування, мг/л

Ме-тал	Групи	Кров	Еякулят
		до лікування M±m	після лікування M±m	р1	до ліку-вання M±m	після ліку-вання M±m	р1
Cu	Основна	3,12±0,21	2,81±0,20	>0,05	1,57±0,24	1,49± 0,15	>0,05
	Порівняння	2,84±0,25	2,77±0,20	>0,05	1,58±0,24	1,57± 0,21	>0,05
Zn	Основна	5,90±0,34	6,53±0,36	>0,05	8,59±0,76	9,50± 0,76	>0,05
	Порівняння	5,56±0,47	5,76±0,37	>0,05	9,07±0,78	8,95± 0,72	>0,05
Pb	Основна	0,064±0,004	0,048±0,003	<0,05	0,062± 0,004	0,053± 0,003	<0,05
	Порівняння	0,059±0,004	0,057±0,004	>0,05	0,066±0,0030	0,062± 0,003	>0,05
Cd	Основна	0,017±0,002	0,008±0,002	<0,05	0,020±0,003	0,012± 0,001	<0,05
	Порівняння	0,017±0,003	0,016±0,003	>0,05	0,018±0,003	0,018± 0,002	>0,05

За даними табл. 6 простежуються суттєві позитивні зміни в біосубстратах чоловіків обох груп. Зокрема, в крові після лікування, за запропонованим удосконаленим комплексним методом лікування, досягнуто достовірне зниження рівня свинцю до 0,048±0,003 мг/л проти 0,064±0,004 мг/л. Більше того, його величини стали меншими, ніж у групі порівняння, тоді як вихідні дані були нижчими в останній. На тлі однакового рівня кадмію в обох групах до лікування, в результаті запропонованої схеми його значення зменшилось удвічі (0,008±0,002 мг/л, проти 0,017±0,002 мг/л), тоді як у групі порівняння залишилися незмінними. Цікавими виявилися зміни відносно вмісту міді та цинку. Вони подібні в тому плані, що результат стандартного варіанта лікування не вплинув на іхні рівні (2,84±0,25 мг/л міді до лікування та 2,77±0,20 мг/л - після; цинку - 5,56±0,47 мг/л та 5,76±0,37 мг/л відповідно). Водночас, при запропонованому варіанті простежується чітка тенденція до покращення ситуації, а саме: зниження рівня міді та підвищення рівня цинку на 10% по кожному (мідь - з 3,12±0,21 мг/л до 2,81±0,20 мг/л; цинк - з 5,90±0,34 мг/л до 6,53±0,36 мг/л), а у групі порівняння лише на 2,5% та 3,5% відповідно.

Характеризуючи значення показників вмісту важких металів в еякуляті в розрізі груп дослідження при практично незмінних їх величинах у разі застосування стандартного лікування, підтверджено достовірне зменшення рівня свинцю та кадмію у випадках лікування чоловіків за удосконаленою схемою (з 0,062± 0,004 мг/л до 0,053±0,003 мг/л та з 0,020±0,003 мг/л до 0,012±0,001 мг/л відповідно). Ідентична картина виявлена при аналізі вмісту цинку та міді. Рівень першого зріс на 10,6%, другого - зменшився на 5,1%. Особливість полягає у відмінності темпу змін вмісту міді, він виявився удвічі повільнішим в еякуляті, ніж у крові.

З метою підтвердження результативності були ретельно вивчені показники еякуляту після лікування (табл. 7).

Таблиця 7 - Динаміка показників еякуляту у пацієнтів основної групи (n=35) та групи порівняння (n=35), M±m

Показник	Основна група (n=35)	Група порівняння (n=35)
	до лікування	після лікування	р	до лікування	після лікування	р
Об'єм, мл	3,07±0,14	3,21±0,09	>0,05	3,09±0,12	3,03±0,12	>0,05
рН	7,86±0,03	7,78±0,02	<0,05	7,80±0,03	7,82±0,03	>0,05
В'язкість, см	0,349±0,029	0,226±0,030	<0,01	0,406±0,049	0,329±0,035	>0,05
Час розрідження, хв.	36,86±1,31	34,14±1,05	>0,05	40,29±2,01	38,43±1,71	>0,05
Кількість в 1 мл, млн.	16,94±1,18	28,17±1,83	<0,001	18,66±0,96	21,26±0,83	<0,05
Загальна кількість, млн.	58,67±5,68	95,63±6,88	<0,05	66,07±5,12	71,61±4,00	>0,05
Патологічні форми:	51,94±1,31	43,09±1,36	<0,001	51,71±1,18	48,46±1,01	<0,05
-головка, %	31,43±0,87	26,69±0,94	<0,001	31,60±0,82	29,26±0,84	>0,05
-шийка, %	9,43±0,37	8,14±0,53	<0,05	9,89±0,43	9,57±0,47	>0,05
-хвіст, %	11,03±0,59	8,26±0,55	<0,01	10,17±0,56	10,11±0,54	>0,05
Живих, %	66,37±1,50	77,23±1,66	<0,001	64,54±1,54	68,80±1,19	<0,05
Мертвих, %	33,63±1,50	22,77±1,66	<0,001	35,46±1,54	31,20±1,19	<0,05
Кількість лейкоцитів	5,02±0,29	3,48±0,20	<0,001	4,32±0,35	4,44±0,33	>0,05
А-4	13,60±0,39	17,34±0,93	<0,001	13,03±0,47	16,17±1,00	<0,05
В-3	14,54±0,66	15,83±0,74	>0,05	13,51±0,68	13,94±0,59	>0,05
В-2	12,14±0,77	15,03±0,75	<0,05	12,31±0,68	11,86±0,67	>0,05
С-1	29,97±2,74	25,06±2,06	>0,05	25,46±2,21	28,14±2,48	>0,05
Д-0	31,51±2,65	27,31±2,25	>0,05	36,20±2,28	31,03±2,26	>0,05
А4+В3+В2	39,49±1,39	47,63±1,65	<0,001	38,69±1,30	41,14±1,08	>0,05

Результати аналізу табл. 7 є яскравим прикладом того, що запропонований удосконалений комплексний метод є ефективнішим за стандартне лікування. Об'єктивно положення доведено достовірним збільшенням кількості сперматозоїдів в 1 мл (з 16,94±1,18 до 28,17±1,83 млн. у основній групі та з 18,66±0,96 до 21,26±0,83 млн. у групі порівняння), у пацієнтів основної групи достовірно зросла й кількість сперматозоїдів A4+B3+B2 з 39,49±1,39 до 47,63±1,65 %, тоді як у групи порівняння покращення було недостовірне - з 38,69±1,30 до 41,14±1,08%.

Таким чином, використання у комплексному лікуванні толокна, багатого на незамінні амінокислоти, мікроелементи та пектини, які сприяють виведенню з організму ксенобіотиків, дало можливість знизити накопичення ВМ (свинцю та кадмію) в еякуляті чоловіків та підвищити його репродуктивні властивості.



ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження, відповідно до мети, надано теоретичне обґрунтування та вирішення актуальної наукової задачі покращення репродуктивних властивостей еякуляту у чоловіків техногенно-забрудненого регіону за допомогою визначення в біосубстратах вмісту важких металів з подальшою його корекцією, що має суттєве медико-соціальне значення і важливе для урології.

1. Виявлено у біосубстратах безплідних чоловіків достовірно вищий рівень концентрації вмісту свинцю (0,062±0,003 мг/л у крові та 0,064±0,003 мг/л в еякуляті) та кадмію (0,017±0,002 мг/л у крові та 0,019±0,002 мг/л у еякуляті) при низькому рівні цинку (9,07±0,57 мг/л) в еякуляті, тоді як у фертильних - підтверджена перевага вмісту цинку (81,48±3,45 мг/л) в еякуляті на тлі вищих за норму показників свинцю (0,049±0,003 мг/л) та кадмію (0,009±0,001 мг/л).

2. Запропоновано метод визначення індексу гематоеякуляторної міграції за співвідношенням вмісту важкого металу в еякуляті до вмісту його в крові, який дозволяє оцінити міру ризику розвитку чоловічого безпліддя та обрати адекватну тактику ведення зазначеної категорії хворих; доведено, що найінформативнішим показником є величина індексу гематоеякуляторної міграції цинку (12 ум. од.).

3. Виявлено зворотний зв'язок помірної сили між концентрацією свинцю в еякуляті безплідних чоловіків і загальною кількістю сперматозоїдів (r=-0,462), таким він був між вмістом кадмію та загальним об'ємом еякуляту (r=-0,396) та між вмістом кадмію і загальною кількістю сперматозоїдів (r=-0,342), водночас лінійна залежність мала місце між концентрацією свинцю і кількістю патологічних форм сперматозоїдів (r=0,525).

4. Встановлена позитивна динаміка репродуктивних властивостей еякуляту безплідних чоловіків за результатами запропонованого удосконаленого комплексного лікування, яка проявилася у достовірному покращенні фертильності сперми: збільшення кількості сперматозоїдів (з 58,67±5,68 до 95,63±6,88 млн., p<0,05), покращення показників морфології (відсоток патологічних форм зменшився з 51,94±1,31 до 43,09±1,36, p<0,001) та кінезісграми (збільшення відсотка A4+B3+B2 з 39,49±1,39% до 47,63±1,65%, p<0,001), порівняно з вихідними даними та стандартною терапією.

5. Встановлено, що з 2004 до 2013 р. в Україні спостерігалась неоднозначна ситуація щодо поширеності та захворюваності чоловічого безпліддя; для першої п'ятирічки притаманно їх зростання відповідно: на 78,3% до 77,9 та на 71,3% до 33,4 на 100 тис. чоловічого населення при достовірному збільшенні контингенту працездатного віку (на 0,7%), тоді як впродовж другої - спостерігалось уповільнення приросту рівня поширеності (на 18,5%, у 2003 р. - 94,7) із одночасним зменшенням захворюваності (на 8,9% до 28,7) на тлі достовірного скорочення чисельності чоловіків 18 - 59 років (на 2,7%).

6. Встановлено, що ранговий розподіл областей України за захворюваністю та поширеністю чоловічого безпліддя, в якому п'яти областям (Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій) належать високий і дуже високий рейтинг, не залежить від чисельності працездатного чоловічого населення (у 2004 р. r = 0,039; р = 0,851 і у 2013 р. - r = 0,068; р = 0,743).



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Запропонований принцип класифікації областей України за комплексною оцінкою рівнів захворюваності та поширеності чоловічого безпліддя повинен бути ключовим елементом при розробці положень по удосконаленню цілеспрямованих клініко-організаційних заходів, прийнятті управлінських рішень на місцевому рівні з метою покращення якості діагностики, лікування та організації допомоги.

2. Біомоніторинг важких металів повинен бути складовою частиною обов'язкового обстеження при комплексній діагностиці репродуктивного здоров'я чоловіків. Причому еякулят є найбільш інформативним тест-об'єктом для раннього виявлення порушень мікроелементного гомеостазу та донозологічних змін генеративної сфери чоловіків.

3. Впровадити визначення індексу гематоеякуляторної міграції, за величиною якого визначається міра ризику ймовірного розвитку безпліддя у чоловіків, для обґрунтування тактики ведення хворих, вибір її профілактичної та лікувальної скерованості.

4. Впроваджувати удосконалений, комплексний метод лікування чоловічого безпліддя, який базується на вживанні у щоденному раціоні суміші з високим вмістом цинку та забезпечує нормалізацію рівня важких металів у крові та еякуляті безплідних чоловіків.

5. Удосконалити профілактичну роботу по попередженню розвитку чоловічого безпліддя шляхом підвищення рівня обізнаності населення, особливо техногенно-забруднених областей, щодо негативного впливу важких металів на репродуктивну функцію та рекомендації по харчуванню.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горпинченко И.И. Мужское бесплодие: этиология, патогенез, классификация, диагностика и методы лечения: Монография / И.И. Горпинченко, В.П. Стусь, Д.И. Малышкин, Н.Ю. Полион. - Днепр : ООО Акцент ПП, 2016. - 344 с. (Брав участь у аналізі літературних даних та підготовці монографії до друку).

2. Стусь В.П. Вплив ксенобіотиків на фертильність чоловіків (огляд літератури) / В.П. Стусь, М.Ю. Поліон // Здоровье мужчины. - 2011. - № 4. - С.40- 43. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, оформлення статті).

3. Стусь В.П. Генетические причины мужского бесплодия / В.П. Стусь, Н.Ю. Семенюк, Н.Ю. Полион // Урологія. - 2012. - Т. 16, № 4. - С. 78-82. (Здобувачем здійснено аналіз результатів роботи, проведено статистичну обробку даних, оформлення статті).

4. Стусь В.П. Клініко-епідеміологічна характеристика сексуальних розладів безплідних чоловіків / В.П. Стусь, Е.М. Білецька, Н.М. Онул, М.Ю. Поліон // Урологія. - 2014. - Т.18, № 1. - С. 25 - 31. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, узагальнення результатів).

4. Стусь В.П. Биомониторинг тяжелых металлов в крови и эякуляте мужчин с идиопатическим бесплодием / В.П. Стусь, Н.В. Салькова, И.А. Губарь, Н.Ю. Полион // Урологія. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 31 - 36. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, узагальнення результатів).

6. Стусь В.П. Вміст важких металів в індикаторних біосередовищах фертильних та інфертильних чоловіків, які мешкають на урбанізованих територіях / В.П. Стусь, Е.М. Білецька, Н.М. Онул, М.Ю. Поліон // Медичні перспективи. - 2015. - Т. XХ, №1. - С.111-116. (Особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, узагальнення роботи).

7. Стусь В.П. Епідеміологія чоловічого безпліддя в Україні: особливості, тенденції / В.П. Стусь, Н.О. Сайдакова, М.Ю. Поліон // Урологія. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 42-53. (Здійснено аналіз результатів роботи, статистична обробка даних, оформлення статті).

8. Стусь В.П. Регіональні особливості чоловічого безпліддя - основа удосконалення лікувально-профілактичних заходів / В.П. Стусь, Н.О. Сайдакова, М.Ю. Поліон // Здоровье мужчины. - 2016. - № 1 (56). - С.162. (Проведено аналіз даних, участь у підготовці статті до друку.)

9. Пат. № 100546 UA, МПК МПК (2015.01): A61K 31/00, A61K 31/315 (2006.01), A61K 31/355 (2006.01). Спосіб комплексного лікування ідіопатичного чоловічого безпліддя / Стусь В. П., Поліон М. Ю. (UA); № u201502007, 05.03.2015; Опуб. 27.07.2015, Бюл. № 14. (Здобувач самостійно підготував заявку).

10. Стусь. В.П. Характеристика сексуальних розладів безплідних чоловіків / В.П. Стусь, Е.М. Білецька, Н.М. Онул, М.Ю. Поліон // Мат-лы науч.-практ. конф.: Урология. Андрология. Нефрология, г. Харьков, 2014» . - Харьков: [б.и.], 2014. - С.117.

11. Стусь В.П. Содержание тяжелых металлов в биосубстратах мужчин с идиопатическим бесплодием / В.П. Стусь, Н.В. Салькова, И.А. Губарь, Н.Ю. Полион // Мат-лы науч.-практ. конф.: Урология. Андрология. Нефрология, г. Харьков, 2014. - Харьков: [б.и.], 2014. - С.121.

12. Стусь В.П. Чоловіче безпліддя - соціальний аспект / В.П. Стусь, М.Ю. Поліон // Мат-лы науч.-практ. конф.: Урология. Андрология. Нефрология, г. Харьков, 2016. - Харьков: [б.и.], 2016. - С.160-163.

13. В.П. Стусь, Н.Ю. Полион. Эпидемиология мужского бесплодия в Украине: особенности, тенденции / В.П. Стусь, Н.Ю. Полион // Сб. тезисов 11-го Конгресса проф. Ассоциации андрологов России, г. Сочи, 25-28 мая, 2016 г.- Сочи - Дагомыс: [б.и.], 2016. - С.105.



АНОТАЦІЯ

ПОЛІОН М.Ю. Відновлення репродуктивних властивостей еякуляту у чоловіків техногенно-забрудненого регіону. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 - урологія. - ДУ «Інститут урології НАМН України», Київ, 2017.

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної урології - покращенню репродуктивних властивостей еякуляту на підставі нівелювання впливу важких металів, з урахуванням техногенно-забруднених регіонів та рівня чоловічого безпліддя.

У роботі наведені порівняльні результати обстеження 62 фертильних чоловіків та 70 чоловіків з безпліддям, результати лікування двох груп безплідних чоловіків: основної (n=35) та групи порівняння (n=35), а також результати епідеміологічного дослідження розповсюдженості та захворюваності чоловічого безпліддя в Україні.

У дисертації вивчено ступінь зв'язку між станом репродуктивних властивостей еякуляту та вмістом важких металів у спермі та крові. Запропоновано метод визначення індексу гематоеякуляторної міграції за співвідношенням вмісту важкого металу в еякуляті до вмісту його в крові, який дозволяє оцінити міру ризику розвитку чоловічого безпліддя та обрати адекватну тактику ведення зазначеної категорії хворих; доведено, що найінформативнішим показником є величина індексу гематоеякуляторної міграції цинку (12 ум. од.)

Встановлена позитивна динаміка репродуктивних властивостей еякуляту безплідних чоловіків за результатами запропонованого удосконаленого комплексного лікування, яка проявилася у достовірному покращенні фертильності сперми: збільшенні кількості сперматозоїдів, покращенні показників морфології та кінезісграми, порівняно з вихідними даними та стандартною терапією.

Встановлено, що ранговий розподіл областей України за захворюваністю та поширеністю чоловічого безпліддя, в якому у п'яти областей (Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій) високий і дуже високий рейтинг, не залежить від чисельності працездатного чоловічого населення (у 2004 р. r = 0,039; р = 0,851 і у 2013 р. - r = 0,068; р = 0,743).

Ключові слова: чоловіче безпліддя, важкі метали, фертильність, індекс гематоеякуляторної міграції.



АННОТАЦИЯ

Полион н.ю. Восстановление репродуктивных свойств эякулята у мужчин техногенно-загрязненного региона. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06 - урология. - ГУ «Институт урологии НАМН Украины», Киев, 2017.

Диссертация посвящена актуальной проблеме клинической урологии - улучшению репродуктивных свойств эякулята на основе нивелирования влияния тяжелых металлов, с учетом техногенно-загрязненн...