Визначення рівня колонізації шкіри грибами Malassezia SPP. та Сфтвшвф ІЗЗ. у хворих на дерматози

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КОЛОНІЗАЦІЇ ШКІРИ ГРИБАМИ MALASSEZIA SPP. ТА Candida spp. у хворих на дерматози

Т.В. Частий

Анотація

шкіра дерматоз патогенний гриб

Метою роботи було визначення рівня колонізації шкіри хворих на хронічні запальні дерматози умовно-патогенними грибами за допомогою експрес-методу У результаті дослідження отримані дані щодо рівня засіяності шкіри грибами роду Malassezia, Candida та плісеневими грибами на інтактній шкірі та в осередку ураження у хворих та клінічно здорових осіб. Встановлено, що у 30 % хворих на атопічний дерматит та у 18,6 % хворих на екзему високий рівень колонізації інтактної шкіри (>20 КУО/10 см) грибами роду Malassezia. Гриби роду Candida на інтактній шкірі було визначено в кількості 10-20 КУО/10 см2 при розповсюдженому псоріазі, екземі та ОСД

Ключові слова: Malassezia spp., Candida spp., колонізація шкіри, метод бакпечатків, дерматози

Вступ

Одним з важливих чинників, що впливають на перебіг багатьох захворювань шкіри і внутрішніх органів є грибкова інфекція, в останні десятиріччя її роль значно підвищилась у зв'язку із зниженням імунної реактивності у багатьох хворих і широким застосуванням антибіотиків [1]. Особливу увагу привертають умовно-патогенні гриби Malassezia spp. і Candida spp. [2]. Дослідження останніх років довели, що ці збудники здатні викликати тяжкі захворювання у осіб із зниженою реактивністю та ускладнювати перебіг інших захворювань [3]. Це свідчить про необхідність розробки адекватних методів діагностики, дослідження можливої ролі грибів Malassezia spp. і Candida spp. в патогенезі захворювань шкіри, а також розробки високоефективних методів їх терапії [4].

Обґрунтування дослідження

Одним з важливих показників реактивності організму, безпосередньо пов'язаним з бар'єрною функцією шкіри, можна вважати рівень колонізації шкіри мікроорганізмами [5]. Вивчення рівня колонізації шкіри використовується як один з показників реактивності при патологічних і фізіологічних станах людини [6]. В той же час недостатньо використовується на практиці визначення рівня колонізації шкіри умовно-патогенними грибами, зокрема Malassezia spp і Candida spp., якім належить важлива роль у патогенезі хронічних дерматозів [7, 8]. Кількісна характеристика засіяності шкіри у хворих на дерматози на інтактній шкірі та в осередку ураження, а також порівняння з даними у клінічно здорових осіб будуть сприяти подальшому вивченню ролі виявлених грибів в патогенезі хронічних дерматозів. Загальновизнаним методом для характеристики засіяності шкіри мікроорганізмами є метод змивів, але він досить складний і трудомісткий [9]. Це спонукало розробити експрес-метод визначення засіяності шкіри грибами, зокрема Malassezia spp. за принципом бакпечатків.

Мета дослідження

Визначити рівень колонізації шкіри хворих на хронічні запальні дерматози умовно-патогенними грибами за допомогою експрес-методу.

Матеріали та методи

Дослідження проводилося в ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» в період 2015-2017 рр.

Для визначення колонізації шкіри умовно-патогенними грибами на ураженій та інтактній шкірі досліджувалося 21 хворих на розповсюджений псоріаз (РП), 27 - на екзему, 20 - на атопічний дерматит (АД), 21 - на обмежену склеродермію (ОСД) та 18 - на хронічний червоний вовчак (ХЧВ). Всього обстежено 107 хворих, з них чоловіків - 50 (середній вік - (45,04±1,3) року, жінок - 57 (середній вік - (43,2±1,2) року. Усі хворі перебували на лікуванні у дерматологічному відділенні ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». Обстеження проводилося до початку лікування. Контрольною групою було 20 клінічно здорових осіб: чоловіків - 9, жінок - 11, середній вік - (42,1±2,8) року.

Для посіву методом відбитків використовували стерильні пластикові чашки Петрі діаметром 3,5 см, які заповнювали до країв агаром Лімінга - Нотмана - середовищем для культивування ліпофільних грибів, що містить у своєму складі значну кількість ліпідів [10]. Для пригнічення росту бактеріальної флори до середовища додавали антибіотики (хлорамфенікол 50 мкг/мл та циклогексимід 200 мкг/мл). Відразу після заливання агару бакпечатки закривали та опромінювали ультрафіолетовим світлом протягом 20 хв. При проведенні дослідження бакпечатку відкривали, щільно прикладали агар до шкіри на 10 секунд, після чого закривали та інкубували при температурі 34 °С. Кількість колоній підраховували через 5 діб, проводили їх ідентифікацію за морфологічними, тинкторіальними та культуральними ознаками. Для Candida spp. були характерні великі круглі колонії білого кольору, сметаноподібної консистенції; для Malassezia spp. - округлі колонії діаметром 3-6 мм кремового або жовтуватого кольору. При мікроскопії клітини Candida spp. мали діаметр від 4 до 8 мкм, овоїдну форму, грампозитивні, Malassezia spp. - дріжджоподібні клітини кулястої або циліндричноовоїдної форми, розміром 2-6 мкм, грампозитивні.

Результат оцінювали на підставі наступних показників: наявність даного виду гриба (для плісеневих грибів) та кількості колонієутворюючих одиниць (КУО), які виросли на чашці з бакпечаткою, що відповідає площі шкіри близько 10 см² для Malassezia spp. та Candida spp.

Статистичний аналіз проводили з урахуванням типу розподілу та визначали достовірність різниць між показниками з урахуванням типу розподілу за допомогою Т критерію Стьюдента та х²-Пірсона. Рівнем статистичної достовірності вважали р<0,05.

Результати досліджень

Результати дослідження дозволили розподілити рівень колонізації шкіри грибами Malassezia та Candida на 3 групи. Перша - гриби не виявлено (0); друга гриби виявлені в кількості від 10 до 20 колоній (10-20 КУО/10 см²); третя - гриби виявлені в кількості понад 20 колоній (>20 КУО/10 см²). Дані для Malassezia spp. та Candida spp. наведено у табл. 1, 2. Відмінності порівняно з контролем достовірні (р<0,05).

Плісеневі гриби було виявлено у 20 % контрольних осіб та у 47,6 %, хворих на РП, у 50 % хворих на АД та у 62 % - хворих на ОСД на інтактній шкірі. У осередку ураження плісеневі гриби було виявлено у 57,1 % хворих на РП, у 48,1 % хворих на екзему, у 50,1 % хворих на АД, у 71,4 % хворих на ОСД. У хворих на ХЧВ даних грибів не виявлено.

Таблиця 1

Частота виявлення грибів Malassezia spp. на шкірі хворих методом відбитків (у відсотках)

Примітка:к - відмінності порівняно з контролем достовірні (р<0,05)

Таблиця 2

Частота виявлення грибів Candida spp. на шкірі хворих методом відбитків (у відсотках)

Примітка:к - відмінності порівняно з контролем достовірні (р<0,05)

Обговорення результатів дослідження

Порівнюючи отримані результати дослідження встановлено достовірність відмінностей рівня колонізації грибами роду Malassezia, Candida в групі контролю та на інтактній шкірі у хворих на екзему, АД і РП, та плісеневими грибами в осередку ураження (р<0,05).

Колонізація грибами роду Malassezia у кількості понад 20 КУО/10 cм визначали у хворих на екзему (18,6 %) та АД (30,0 %) як на неураженій шкірі, так і в осередку ураження (15,0 % і 25,0 % відповідно), що може призводить до розвитку імунної реакції на антигени Malassezia, які підтверджуються нашими попередніми дослідженнями [11] та потребує додаткових терапевтичних заходів з метою запобігання рецидивів захворювання.

Рівень колонізації інтактної шкіри хворих на відміну від здорових осіб грибами роду Candida в кількості 10-20 КУО/10 cм² визначали при розповсюдженому псоріазі, екземі та ОСД, однак у кількості понад 20 КУО/10 cм² не було в жодному випадку. В осередку ураження Candida sppy кількості 10-20 КУО/10 cм² було визначено при розповсюдженому псоріазі, екземі, АД, а у кількості понад 20 КУО /10 cм² - лише у 9,6 % хворих на розповсюджений псоріаз. Це може сприяти поглибленню локального запалення, і потребує об'єктивного підтвердження стану хворого за допомогою дерматологічних індексів.

Вірогідної відмінності у рівні колонізації плісеневими грибками інтактної шкіри хворих на досліджувані дерматози та шкіри осіб групи контролю не визначено. Проте в осередку ураження ці гриби висівалися у достовірно більшій кількості хворих на РП (57 %), екзему (48 %), АД (50 %) та ОСД (71,4 %), що може свідчить про зниження бар' єрної функції шкіри.

Також не визначено достовірної різниці між рівнем колонізації грибами Malassezia spp. та Candida spp. на інтактній шкірі та шкірі в осередках ураження у хворих на хронічні дерматози (р>0,05).

Отримані результати демонструють доцільність використання методу бакпечатків для визначення колонізації шкіри умовно - патогенними грибами.

Слід зазначити той факт, що підвищений рівень колонізації шкіри грибами роду Malassezia визначено у хворих на АД та екзему. Це підтверджує та доповнює дані, щодо впливу маласезійної інфекції на патогенез цих захворювань [12]. Підвищений рівень колонізації Malassezia впливає на корекцію біоценозу шкіри хворих на АД [13]. Засіянність шкіри хворих на АД грибами роду Malassezia та іншими мікроорганізмами потребує проведення як лікувальних так і профілактичних заходів [14].

Висновки

1. За допомогою розробленого методу бакпечатків було визначено рівень колонізації шкіри умовно - патогенними грибами Malassezia spp. та Candida spp. у хворих на запальні хронічні дерматози та у клінічно здорових осіб.

2. Показано, що найбільший рівень колонізації шкіри (>20 КУО/10 cм²) грибами роду Malassezia виявлено у хворих на екзему та атопічний дерматит, а грибами роду Candida у хворих на псоріаз.

3. Отримані результати визначають необхідність в використанні додаткових терапевтичних заходів (зокрема антимікотичних препаратів) в лікуванні хронічних запальних дерматозів, ускладнених грибкової колонізацією.

Література

1. Аак О. В. Аллергены грибов. Особенности микогенной сенсибилизации (обзор) // Проблемы медицинской микологии. 2005. Т 7, № 2. С. 12-16.

2. Fungi on the Skin: Dermatophytes and Malassezia / White T. C. et. al. // Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine. 2014. Vol. 4, Issue 8. P. a019802. doi: 10.1101/cshperspect.a019802.

3. The Malassezia Genus in Skin and Systemic Diseases / Gaitanis G. et. al. // Clinical Microbiology Reviews. 2012. Vol. 25, Issue 1. P. 106-141. doi: 10.1128/cmr.00021-11.

4. Sharma M., Sharma R. Profile of Dermatophytic and Other Fungal Infections in Jaipur // Indian Journal of Microbiology. 2011. Vol. 52, Issue 2. P. 270-274. doi: 10.1007/s12088-011-0217-z.

5. Микотическая колонизация при осложненных формах псориаза / Файзуллина Е. В. и др. // Клиническая дерматология и венерология. 2008. № 3. С. 32-34.

6. Distribution of Malassezia species on the skin of patients with atopic dermatitis, psoriasis, and healthy volunteers assessed by conventional and molecular identification methods / Jagielski, T. et. al. // BMC Dermatology. 2014. Vol. 14, Issue 1. P. 3. doi: 10.1186/1471-5945-14-3.

7. Соколова Т В., Мокроносова М. А., Кливитская Н. А. Особенности иммунного ответа больных атопическим дерматитом при сенсибилизации липофильными дрожжами Malassezia spp. и дрожжеподобными грибами Candida spp // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2009. № 2. С. 99-100.

8. Каданер Е. И., Горбунцов В. В., Мамон А. А. Некоторые особенности клиники и течения микробной экземы ассоциированой с малассезиозом и папилломавирусной инфекцией кожи // Успехи медицинской микологии. 2016. Т XV С. 110-113.

9. Оценка стафилококковой и нелипофильной дрожжевой микрофлоры кожи у больных с кожной патологией при контактном способе посева / Арзуманян В. Г. и др. // Вестник дерматологии и венерологии. 2004. № 6. С. 3-6.

10. Цыганенко А. Я., Частий Т. В. Микробиологические особенности выделения и идентификации грибов рода Malassezia // Експериментальна та клінічна медицина. 2011. № 4. С. 5-8.

11. Показатели сенсибилизации к антигенам условно-патогенных грибов Malassezia и Сandida у больных аллергодерматозами с мутациями гена филаггрина / Белозоров А. П. и др. // Дерматологія та венерологія. 2011. № 4. С. 27-32.

12. Prohic A. et. al. Malasseziaspecies in healthy skin and in dermatological conditions. International Journal of Dermatology. 2015. Vol. 55, Issue 5. P. 494-504. doi: 10.1111/ijd13116.

13. Микробиоценоз кожи у больных атопическим дерматитом и его коррекция / Батыршина С. В. и др. // Практическая медицина. 2013. № 1-4 (73). С. 33-37.

14. Болотная Л. А. Профилактика бактериальных осложнений при атопическом дерматите с использованием средств на основе термальной воды, меди и цинка // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2013. № 1 (48). С. 94-101.

Размещено на Allbest.ru