Залежність зміни показників громадського здоров’я та показників оцінки якості та доступності медичної допомоги від зміни ресурсного забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 614.25:614.1(477.87)

Залежність зміни показників громадського здоров'я та показників оцінки якості та доступності медичної допомоги від зміни ресурсного забезпечення

Р.Ю. Погоріляк, О.П. Гульчій ДВНЗ «Ужгородський національний університет», медичний факультет №2, м. Ужгород, Україна НМАПО імені П.Л.Шупика, м. Київ, Україна

Анотація

Мета - проаналізувати та узагальнити дані щодо якісного та кількісного зв'язку між зміною окремих показників здоров'я населення, показниками оцінки якості медичної допомоги в залежності від зміни ресурсного забезпечення. Матеріали і методи. Матеріалами досліджень служили дані звітних форм №12, №17, №20, №21-а, №33. У дослідженні були використані методи чутливості, еластичності та лінійного зв'язку.

Результати. Використовуючи метод чутливості, дослідженням було встановлено, що показники громадського здоров'я та показники роботи поліклініки і стаціонару найбільш чутливими є до показників забезпеченості населення лікарями та питомої ваги осіб пенсійного віку серед лікарів. Серед показників, по відношенню до яких визначалася чутливість, закономірним є домінування забезпеченості населення лікарями, питомої ваги атестованих лікарів та СМП, тобто більш досвідчених фахівців, оскільки провідною умовою для атестації персоналу на певну категорію є стаж роботи. Найбільш повільно реагують на зміну показників ресурсного забезпечення демографічні показники, а найшвидше зміни досягаються при впливі на показники охоплення диспансеризацією. Найбільш чутливими, вагомими та швидко реагуючими параметрами кадрового забезпечення є динаміка кількості лікарів та забезпеченість населення ними, а також частка атестованих лікарів. Ключові слова: лікарі, середній медичний персонал, показники здоров'я населення, якість медичної допомоги.

Цель - проанализировать и обобщить данные по качественному и количественному связи между изменением отдельных показателей здоровья населения, показателями оценки качества медицинской помощи в зависимости от изменения ресурсного обеспечения.

Материалы и методы. Материалами исследований служили данные отчетных форм №12, №17, №20, №21-а, №33 - здоров. В исследовании были использованы методы чувствительности, эластичности и линейной связи.

Результаты. Используя метод чувствительности, исследованием было установлено, что показатели общественного здоровья и показатели работы поликлиники и стационара наиболее чувствительными являются к показателям обеспеченности населения врачами и удельного веса лиц пенсионного возраста среди врачей. Среди показателей, по отношению к которым определялась чувствительность, закономерным является доминирование обеспеченности населения врачами, удельного веса аттестованных врачей и СМП, то есть более опытных специалистов, так как ведущей условием для аттестации персонала на определенную категорию является стаж работы. Наиболее медленно реагируют на изменение показателей ресурсного обеспечения демографические показатели, а скорее изменения достигаются при воздействии на показатели охвата диспансеризацией.

Наиболее чувствительными, весомыми и быстро реагирующими параметрами кадрового обеспечения динамика количества врачей и обеспеченность населения ими, а также доля аттестованных врачей.

Ключевые слова: врачи, средний медицинский персонал, показатели здоровья населения, качество медицинской помощи.

The purpose - to analyze and generalize the data on the qualitative and quantitative relationship between the change in public health indicators of the population, indicators of quality assessment of health care, depending on the change in resource provision.

Materials and methods. The materials of the research were the data of the reporting forms №12, №17, №20, №21-а, №33 - healthy. The study used sensitivity, elasticity and linear communication methods.

Results. Using the sensitivity method in the process of research that indicators of public health and indicators of polyclinics and inpatient activities are the most sensitive to the indicators of population's sufficiency of doctors and the proportion of persons of retirement age among physicians. Among the indicators in relation to which sensitivity was determined naturally is the prevalence of the population's supply by doctors, the proportion of certified doctors and nursing medical staff, that is, more experienced specialists, as the leading condition for the attestation of the personnel for a certain category is the work experience. The most slowly responding to the change in the indicators of resource support are demographic indicators, and the fastest changes are achieved by the impact of the coverage rates by medical examination.

The most sensitive, weighty and rapidly responsive staffing options are the dynamics of the number of physicians and their population, as well as the proportion of certified doctors.

Key words: physicians, nursing medical staff, indicators of population health, quality of medical care.

Вступ

Збереження і розвиток здоров'я населення як вирішального чинника забезпечення економічного та соціального розвитку країни є однією із найважливіших соціальних функцій держави. Реалізація зазначеної функції відбувається через діяльність галузі охорони здоров'я, для оцінки якої у вітчизняній та міжнародній практиці використовують такі показники, як якість та доступність медичної допомоги. Проте, незважаючи на усі декларації щодо необхідності покращення здоров'я населення та прийнятих для вирішення зазначеної проблеми численних нормативно - правових актів, ситуація щодо надання медичної допомоги у країні суттєво не покращилась. Тому аналіз якості та доступності медичної допомоги, виявлення основних причин її зниження має принципове значення для удосконалення функціонування галузі охорони здоров'я та розробки стратегії її реформування [3].

Згідно з визначенням ВООЗ якість медичної допомоги - це властивість процесу взаємодії лікаря та пацієнта, зумовлена кваліфікацією персоналу, тобто спроможністю лікаря знижувати ризик прогресування захворювання та появи нового патологічного процесу, оптимально використовувати ресурси медицини та забезпечувати задоволеність пацієнта від його взаємодії з медичною системою [4].

За даними наукової літератури, результативність медичної допомоги на 80-95% залежить від дефектів організації та управління, рівня професійної підготовки лікарів, якості обладнання, а також від рівня підготовки управлінців охорони здоров'я [5].

Одним із основних ресурсів системи охорони здоров'я є кадри лікарів та середніх медичних працівників. Кількість та якість медичних кадрів є необхідною умовою і запорукою забезпечення доступності, якості та ефективності медичної допомоги. Передусім від них залежить виконання завдань, які стоять перед галуззю, та обсяг проведеної роботи. Міжнародні експерти вказують, що будь-які, найпередовіші технології й досягнення в сфері медицини, не можуть позитивно вплинути на здоров'я населення за відсутності кадрів, а саме належно підготовлених працівників системи охорони здоров'я [1, 2].

Мета роботи - проаналізувати та узагальнити дані щодо якісного та кількісного зв'язку між зміною окремих показників здоров'я населення, показниками оцінки якості медичної допомоги в залежності від зміни ресурсного забезпечення.

Матеріали і методи. Матеріалами досліджень служили дані звітних форм №12, №17, №20, №21-а, №33 та результати соціологічного опитування. У дослідженні були використані методи чутливості, еластичності та лінійного зв'язку.

Результати дослідження та їх обговорення

Дослідженням був проведений аналіз дослідження якісного та кількісного зв'язку між зміною окремих показників здоров'я населення, показниками оцінки якості медичної допомоги в залежності від зміни ресурсного забезпечення.

Використовуючи метод чутливості, дослідженням було встановлено, що показники захворюваності та поширеності хвороб, як серед усього населення, так і серед дитячого (0-17 років) і у всіх трьох біогеохімічних зонах мають позитивну чутливість (сині смужки) до зміни таких показників, як динаміка загальної кількості лікарів, питома вага осіб пенсійного віку серед середнього медичного персоналу (СМП), питомої ваги атестованих лікарів та СМП, проте найбільш чутливими показниками є забезпечення населення лікарями та питома вага осіб пенсійного віку серед лікарів (рис.).

Рис. Чутливість окремих показників здоров'я населення в Закарпатській області до показників ресурсного забезпечення

Це саме стосується й такого показника здоров'я, як первинний вихід на інвалідність. Він є чутливим до тих самих показників ресурсного забезпечення, що є логічним продовженням розвитку процесів захворюваності.

Щодо таких показників роботи поліклініки та стаціонару, як: повнота охоплення диспансеризацією, середнє число відвідувань лікарів, динаміка середньорічної зайнятості ліжка, обіг ліжка та динаміка рівня летальності, то найбільш чутливими вони є знову ж таки по відношенню до таких показників як: забезпечення населення лікарями, питомої ваги осіб пенсійного віку як серед лікарів так і серед СМП, а також питомої ваги атестованих лікарів та СМП. Найменшу чутливість вище згадані показники мають до динаміки загальної кількості лікарів та СМП, а негативну чутливість (червоні смужки) проявляють до забезпеченості населення СМП.

Отже, відповідно до методу аналізу чутливості дослідженням було встановлено, що найбільш вагомими і позитивно чутливими чинниками щодо окремих показників здоров'я та показників роботи поліклініки та стаціонару є: забезпеченість населення лікарями на 10 тисяч населення; питома вага лікарів пенсійного віку; питома вага середнього медичного персоналу пенсійного віку ; питома вага атестованих лікарів та питома вага атестованого середнього медичного персоналу;

Показник кількісного взаємозв'язку дозволив вивчити, як зміняться показники народжуваності, смертності, природного приросту, захворюваності тощо при зміні показників ресурсного забезпечення на 1%.

Відсоткова зміна показників здоров'я зумовлена 1% зміною показників ресурсного забезпечення.

При аналізі окремих показників здоров'я населення, показників оцінки якості первинної, вторинної та третинної медичної допомоги зацікавленість викликають не їх абсолютні значення, а відсоткова їх зміна при зміні показників ресурсного забезпечення 1%. Зміна значення вихідного показника при зміні факторного на 1% дістала назву коефіцієнта еластичності. Використання підходу на основі розрахунку еластичності дає можливість керівникам спрогнозувати, як будуть змінюватися окремі показники здоров'я, при зміні показників ресурсного забезпечення. Привертає увагу той факт, що серед 8 показників, по відношенню до яких визначалася чутливість, закономірним є домінування забезпеченості населення лікарями, питомої ваги атестованих лікарів та СМП, тобто більш досвідчених фахівців, оскільки провідною умовою для атестації персоналу на певну категорію є стаж роботи.

Так, 1% зростання загальної кількості лікарів та забезпеченості ними населення призведе до зростання показника народжуваності на 2,0% та 1,2% відповідно, зменшення загальної смертності на 1,1%, малюкової смертності на 7,7% і 4,8%, збільшення рівня поширеності хвороб (на 9,7% і 6,0%) і у всіх трьох зонах, захворюваності як серед усього населення (на 4,7 та 2,9%), так і серед дитячого населення (на 5,5 і 3,4%) та зростання показника повноти охоплення диспансеризацією серед дорослого населення на 8,7 та 5,4 %, який на сьогоднішньому етапі реформування розглядається дієвим механізмом втілення превентивних технологій у збереження здоров'я населення. Збільшення рівня поширеності хвороб та первинної захворюваності внаслідок зростання загальної кількості лікарів та забезпеченості ними населення пояснюється кращою доступністю медичної допомоги.

Беручи до уваги зручність та доступність використання методів чутливості та еластичності щодо аналізу ефективності роботи окремих закладів охорони здоров'я та системи у цілому, їх можна рекомендувати для прийняття науково - обґрунтованих управлінських рішень керівниками різного рівня.

Для керівників важливим є не тільки прийняття виважених управлінських рішень, а й швидкість реакції на зміни і їх своєчасність. Тому в дослідженні був використаний метод вивчення лінійного зв'язку між різними величинами.

Дослідженням було встановлено, що найбільш інертними є демографічні показники, менш інертними і більше піддаються змінам показники поширеності хвороб, особливо у гірській зоні та первинної захворюваності, але вже із зміною вектора у низинній зоні, що може пояснюватися наявністю діагностичних засобів і можливостями первинного діагностування. Такі ж закономірності простежуються і для показників захворюваності дитячого віку. А найшвидше зміни досягаються при впливі на показники охоплення диспансеризацією. Задіяння кадрового потенціалу дозволить швидше впливати на попередження захворюваності, на що націлена сучасна реформа. Це ж стосується і показників дитячого населення, зокрема частоти відвідувань лікаря до 14 років, що може розглядатися як здоров'язберігаючий фактор дитячого населення.

Висновки

1. Використовуючи метод чутливості, дослідженням було встановлено, що показники громадського здоров'я та показники роботи поліклініки і стаціонару найбільш чутливими є до показників забезпеченості населення лікарями та питомої ваги осіб пенсійного віку серед лікарів.

2. Серед показників, по відношенню до яких визначалася чутливість, закономірним є домінування забезпеченості населення лікарями, питомої ваги атестованих лікарів та СМП, тобто більш досвідчених фахівців, оскільки провідною умовою для атестації персоналу на певну категорію є стаж роботи.

3. Найбільш повільно реагують на зміну Показників ресурсного забезпечення демографічні показники, а найшвидше зміни досягаються при впливі на показники охоплення диспансеризацією.

Отже, вивчення взаємозв'язку між окремими показниками здоров'я, показниками оцінки якості і доступності надання медичної допомоги та ресурсного забезпечення дозволило встановити, що найбільш чутливими, вагомими та швидкореагуючими параметрами кадрового забезпечення, зміна яких найбільшим чином впливають на зміну кінцевого результату є динаміка кількості лікарів та забезпеченість населення ними, а також частка атестованих лікарів.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з вивченням взаємозв'язку між іншими показниками, які будуть враховані для прийняття науково - обґрунтованих управлінських рішень керівниками різного рівня.

здоров'я населення ресурсний забезпечення

Література

1. Ждан В.М. Проблема кадрової політики медичної галузі в розрізі часу / В.М.Ждан, І.М.Скрипник, В.Марченко // Матеріали науково-практичної конференції «Завдання держави у забезпеченні ефективної кадрової політики системи охорони здоров'я». 2015. - Київ, 22 квітня.- С.37-40

2. Князевич В.М.Європейське спрямування змісту підготовки кадрів управління охороною здоровя // М. Князевич, Л.І.Жаліло // Матеріали науково-практичної конференції «Завдання держави у забезпеченні ефективної кадрової політики системи охорони здоров'я». 2015. - Київ, 22 квітня.- С.49-54

3. Лободіна З. Доступність медичної допомоги для населення: проблеми та перспективи забезпечення / З. Лободіна // Збірник наукових праць «Ефективність державного управління». - 2010. - Вип. 24.- С. 285-293

4. Мартиненко Л.В. Якість медичної допомоги пацієнту - якість життя медика / Л.В. Мартиненко // Жіночий лікар.- 2006.- №1.- С.36-37

5. Нагорна А. М. Проблеми якості в охороні здоров'я : монографія / А. М. Нагорна, А. В. Степаненко, А. М. Морозов. - Кам'янець-Подільський : Абетка-Нова, 2002. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru