Клініко-економічні аспекти професійної гігієни порожнини рота

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 616.31-083

Клініко-економічні аспекти професійної гігієни порожнини рота

А.М. Потапчук, В.С. Мельник, Л.Ф. Горзов, О.Ю. Рівіс Ужгородський національний університет, Ужгород, Україна

Мета дослідження. Визначити клініко-економічні аспекти професійної гігієни порожнини рота у молодих людей від 22 до 35 років.

Матеріали і методи: для підвищення мотивації молодих людей до проведення професійної гігієни обстежено 125 осіб. Пацієнти розділені на 5 основних груп. Серед них особи чоловічої та жіночої статі, з інтактним пародонтом та з наявністю хронічного гінгівіту. Оцінювали гігієну порожнини рота і пародонтологічний статус з використанням індексів.

Результати. На фоні недостатньої індивідуальної гігієни порожнини рота у молодих людей ефективна професійна гігієна з частотою проведення не рідше двох разів на рік при інтактному пародонті і три рази в рік при наявності гінгівіту. Економічна ефективність професійної гігієни на фоні інтактного пародонта за рік досягає 42,2%, на фоні гінгівіту при дворазовому проведенні професійної гігієни - 46,4%, при триразовому - 57,8%.

Ключові слова: гінгівіт, пародонтит, професійна гігієна, дорослі, фінансові витрати.

Цель исследования. Определить клинико-экономические аспекты профессиональной гигиены полости рта у молодых людей от 22 до 35 лет.

The aim of the study. Identify the clinical and economic aspects of occupational hygiene in young people between the ages of 22 and 35.

Key words: gingivitis, periodontitis, professional hygiene, adults, financial expenses.

Вступ

У більшості епідеміологічних досліджень і в роботах з обстеження стоматологічного статусу в різних групах дорослого населення реєструються низькі гігієнічні показники, в тому числі у молодих людей [3, 6, 7].

Наявність цілком доступних і ефективних засобів для гігієни порожнини рота висуває в якості основного фактора незадовільну індивідуальну гігієну, низьку мотивацію населення до збереження стоматологічного здоров'я і сприйняття інформації про оптимальні методи догляду за порожниною рота [1, 2, 8]. На цьому фоні є актуальним підвищення ролі професійної гігієни порожнини рота (ПГПР).

Схема обстеження включала оцінку гігієни порожнини рота і пародонтологічного статусу з використанням індексів: комунальний пародонтальний індекс (CPI); папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (PMA) в модифікації Parma; індекс гінгівіту (GI) Loe H., Silness J.; індекс гігієни порожнини рота J.C. Green, J.R. Vermillion (OHI-S); індекс ефективності гігієни рота (PHP) Podshadley, Haley. Критерієм включення в групу спостереження був недостатній рівень індивідуальної гігієни порожнини рота.

Залежно від стану тканин пародонта і частоти звернень на повторні огляди сформовані п'ять груп з показаннями до ПГПР: I - з інтактним пародонтом (ПГПР не проводилася через відмову обстежених) - 16 осіб; II - з інтактним пародонтом (ПГПР проводилася 2 рази на рік) - 41 осіб; III - з хронічним гінгівітом (ПГПР не проводилася через відмову обстежених) - 12 осіб; IV - з хронічним гінгівітом (ПГПР проводилася 2 рази на рік) - 36 осіб; V - з хронічним гінгівітом (ПГПР проводилася 3 рази в рік) - 20 осіб.

При проведенні професійної гігієни в залежності від показників гігієнічних і пародонтальних індексів використовувалися інструментальні методи [4,5].

Підсумкове обстеження гігієнічного та стоматологічного статусу проведено через рік з використанням методів об'єктивної і суб'єктивної оцінки.

Проводився хронометраж кожного етапу професійної гігієни рота з врахуванням використовуваної методики видалення зубних відкладень. З врахуванням динаміки стану тканин пародонта в кожній групі розраховувалися необхідні фінансові витрати для нормалізації стану пародонта через рік спостереження, виходячи з показань до кратності проведення профілактичних заходів і їх вартості; зокрема, при збереженні інтактного пародонта, наявності гінгівіту планувалося відповідно дворазове, триразове і чотириразове проведення ПГПР в рік.

При первинному стоматологічному обстеженні підтверджена залежність стану гігієни порожнини рота і показників пародонтологічного статусу від стану тканин пародонту. При наявності гінгівіту індекс CPI становив в середньому по Ш-V групах 4,81 ± 0,21: компоненти "кровоточивість", "зубний камінь", "зубоясенні кишені" становили відповідно 2,95 ± 0,9; 1,86 ± 0,12; 0. Індекс PMA дорівнював 16,13 ± 2,9%; GI - 1,59 ± 0,06. У III-V групах стан гігієни порожнини рота незадовільний: за індексом OHI-S відповідав 2,4 ± 0,27 балів; за індексом PHP 2,31 ± 007 балів. У I-II групах при наявності інтактного пародонта, але з недостатньою гігієною, пародонтальні індекси несуттєво відрізнялися від норми, гігієнічні показники становили: OHI-S 2,0 ± 0,14 балів, PHP 1,96 ± 0,06 балів.

Через рік в залежності від використання та частоти проведення професійної гігієни пародонтологічний і гігієнічний статус по-різному змінювався у групах спостереження (табл. 1). У більшості обстежуваних в групі 1 які відмовилися від проведення професійної гігієни, з'явилися ознаки локалізованого і генералізованого гінгівіту (відповідно 56,3% і 25,0%), а у 18,8% - хронічного локалізованого пародонтиту. Середньогрупові показники стану пародонта і гігієни погіршувалися: CPI 2,09 ± 0,06 (кровоточивість 0,82 ± 0,02, зубний камінь 1,22 ± 0,04, зубоясенні кишені 0,05 ± 0,01); PMA 8,02 ± 0,07; GI 1,82 ± 0,01. Гігієнічні індекси погіршувалися: OHI-S 2,10 ± 0,03; PHP 2,33 ± 0,08.

У групі II на фоні дворазового проведення ПГПР гігієна дещо покращилася: OHI-S 1,53 ± 0,01, PHP 1,66 ± 0,05. Однак, у деяких обстежених (19,5%) через 6 міс. після останнього курсу профілактичної гігієни відзначалися ознаки локалізованого гінгівіту. Пародонтальні показники становили: CPI 0,59 ± 0,02; PMA 2,02 ± 0,3%; GI 0,82 ± 0,01.

У групі III на тлі хронічного гінгівіту без професійної корекції гігієни порожнини рота стан пародонта погіршувався найбільшою мірою: у половини обстежених реєструвався локалізований (33,3%) і генералізований (16,7%) пародонтит. Пародонтальні та гігієнічні показники становили в групі: CPI 5,60 ± 0,32 (кровоточивість 3,02 ± 0,28; зубний камінь 2,25 ± 0,03; зубоясенні кишені 0,33 ± 0,01; PMA 18,44 ± 3,01%; GI 1,81 ± 0,08; OHI-S 2,9 ± 0,30; PHP 2,50 ± 0,11 балів.

Поліпшення стану тканин пародонта і гігієнічного стану в групах IV і V залежало від частоти проведення професійної гігієни. Дворазова і триразова професійна гігієна приводила до наступних змін в зазначених групах: CPI - 3,96 ± 0,16 і 3,13 ± 0,12; PMA - 13,10 ± 1,9 і 11,04 ± 1,6; GI - 1,26 ± 0,12 і 0,91 ± 0,08; OHI-S - 1,90 ± 0,14 і 1,65 ± 0,09; PHP - 1,86 ± 0,11 і 1,53 ± 0,06. Усунення явищ гінгівіту спостерігалося у 65,0% осіб в V групі і тільки у 2,8% - в IV групі.

Таблиця 1 Залежність гігієнічних і пародонтальних показників від первинного стану обстеження тканин пародонту і проведення професійної гігієни порожнини рота

Примітка: п - первинне обстеження, 12 - через 12 місяців.

Трудомісткість професійної гігієни за даними хронометражу при проведенні ультразвукового очищення верхнього і нижнього зубних рядів з використанням набору щіток для профгігієни становить 40,0 ± 5,1 хвилин у лікаря і 48,0 ± 6,2 хвилин у медсестри. В структурі трудомісткості ультразвукове очищення зубів, їх полірування і аплікації з фторвмістними препаратами становить 44,2%, 21,7% і 14,4%; визначення гігієнічних індексів і заповнення амбулаторної картки - 19,7%. Витрати на проведення професійної гігієни в обстежуваних групах протягом року і необхідні витрати на другий рік, в залежності від динаміки стану тканин пародонта, складають: I група відповідно 0 - 1140 гривень; II група 600 - 660 гривень; III група 0 - 1650 гривень; IV група 600 - 870 гривень; V група 900 - 690 гривень. Зазначені розрахунки слушні при ціні професійної гігієни порожнини рота 300 гривень.

Необхідні витрати часу пацієнта для проведення професійної гігієни в перерахованих групах змінюються через рік різної тактики профілактики захворювань тканин пародонта наступним чином: I група - з 0 до 121,1 хвилин, II група - з 80,0 до 87,2 хвилин, III група - з 0 до 133,7 хвилин, IV група - з 80,0 до 112,3 хвилин, V група - з 120,0 до 91,6 хвилин (табл. 2).

Професійна гігієна при інтактному пародонті забезпечує в переважній більшості випадків стабільність його стану при дворазовому проведенні з витратами часу 80,0 хвилин і фінансових витратах 600 гривень (збільшення вартості на наступний рік незначна - 9,9%). Покращення стану тканин пародонту протягом одного року настає при триразовому проведенні професійної гігієни у осіб з гінгівітом з використанням різних методик в залежності від стану тканин пародонту: в середньому економія часу для необхідних обсягів професійної гігієни в V групі складає через рік 23,7%, а фінансових витрат 21,5%. Дворазова професійна гігієна при гінгівіті не приводить до економії часу і коштів у багатьох пацієнтів: в середньому по IV групі через рік потрібне збільшення часу на лікування на 28,8%, а фінансових витрат - на 32,9%.

Порівняно з достатнім обсягом професійної гігієни (групи II і V) відсутність професійної гігієни в групах з ідентичним станом тканин пародонта I і III (відповідно з початково інтактним пародонтом і з гінгівітом) збільшує витрати часу на 27,9% і 31,5% і вартості на 42,2% і 57,8%. Дворазова професійна гігієна при гінгівіті збільшує зазначені витрати в порівнянні з відсутністю професійної гігієни (група III) на 16,0% і 46,4%. Таким чином, економічна ефективність професійної гігієни на фоні інтактного пародонта за рік досягає 42,2%, на фоні гінгівіту при дворазовому проведенні професійної гігієни - 46,4%, при триразовому - 57,8%.