Перспективи впровадження системи охорони психічного здоров'я на первинному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Перспективи впровадження системи охорони психічного здоров'я на первинному рівні

Корнацький В. М.

Стаття присвячена аналізу законодавства у сфері охорони психічного здоров'я на рівні первинної медичної допомоги. Нами з'ясовані особливості охорони психічного здоров'я на первинному рівні надання медичної допомоги в законодавчому полі та вироблені пропозиції з оптимізації алгоритмів реалізації медичної допомоги.

У 2016 році 182415 пацієнтів були госпіталізовані в установи психіатричної допомоги, які в середньому перебували в лікарні в середньому на 53,4 дня. До кінця 2016 року в Україні 261240 пацієнтів з психічними розладами мали групу інвалідності, з яких 8,5% становили діти віком від 0 до 17 років. У 2010 році 1 983 пацієнта були спочатку визнані інвалідами через психічні розлади. Рівень смертності населення України від навмисного са- моушкодження в 2015 році склав 17,7 на 100 тисяч населення.

Сьогодення, свідчить що питання з приводу охорони психічного здоров'я є актуальними, а тому заслуговують на серйозну увагу та як найшвидше потребують вирішення на рівні держави.

Ключові слова: психічне здоров'я, впровадження, профілактика.

Вступ

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), психічне здоров'я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти [1]. Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби або фізичних дефектів [3].

Сотні мільйонів людей у всьому світі страждають на психічні розлади, але психічне здоров'я все ще залишається у тіні. У 2013 ВООЗ затвердила Комплексний план дій в області психічного здоров'я на період 2013-2020 рр., який засвідчує рішучість усіх держав-членів ВООЗ запровадити конкретні заходи, спрямовані на зміцнення психічного здоров'я, і сприяти досягненню глобальних цілей [2].

Мета дослідження - з'ясування особливостей охорони психічного здоров'я на первинному рівні надання медичної допомоги в законодавчому полі та вироблення пропозицій з оптимізації алгоритмів реалізації медичної допомоги. психічний здоров'я законодавство

Методи: системний, аналітичний.

Результати досліджень та їх обговорення. Так, станом на 1 січня 2017 р. 1673328 жителів України перебували на обліку у зв'язку з розладами психіки та поведінки, в тому числі 694928 - внаслідок розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю та наркотиків (або 3,9 відсотка населення). За 2016 рік до закладів з надання психіатричної допомоги було госпіталізовано 182415 хворих, які пробули в середньому 53,4 дня у стаціонарі. На кінець

2016 року в Україні 261240 хворих на психічні розлади мали групу інвалідності, з них 8,5 відсотка - діти у віці 0-17 років. 9893 хворих у 2016 році первинно були визнані особами з інвалідністю у зв'язку з психічними розладами. Смертність населення України від навмисного самоушкодження у 2015 році становила 17,7 на 100 тис. населення [1].

Первинним, початковим документом у системі вироблення стратегії і створення стратегічних планів є концепція [4]. Саме, 27.12.2017 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1018-р схвалено Концепцію розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року (далі - Концепція), яка визначила: пріоритети та основні напрями діяльності, модель досягнення цілей [6].

Концепція, виокремлює, що основними компонентами проблеми у сфері охорони психічного здоров'я в Україні є:

слабка обізнаність щодо психічного здоров'я у суспільстві, що призводить до стигматизації та несвоєчасного звернення по професійну допомогу;

недосконалість національного законодавства у сфері психічного здоров'я та порушення прав людей з проблемами психічного здоров'я;

відсутність системи профілактики психічних розладів, що базується на фактичних даних, та ефективної популяризації психічного здоров'я;

недосконалість регулювання діяльності у сфері охорони психічного здоров'я;

низький рівень кадрового забезпечення психологами, психотерапевтами, соціальними працівниками та іншим персоналом, який залучається до надання допомоги у сфері психічного здоров'я, недостатність системи формування та підтримки професійних компетентностей серед фахівців у сфері психічного здоров'я та інших суміжних професій;

відсутність системного впровадження галузевих та міжгалузевих стандартів у сфері охорони психічного здоров'я та контролю якості допомоги у зазначеній сфері;

надмірна зосередженість допомоги у сфері психічного здоров'я у спеціалізованих закладах охорони здоров'я та інтернатних закладах системи соціального захисту; низька доступність психологічної та психотерапевтичної допомоги; дефіцит служб, які б базувалися на рівні територіальних громад, реабілітаційних і соціальних послуг; відсутність систем підтриманого працевлаштування та зайнятості, підтриманого проживання; відсутність ефективної системи підтримки сімей осіб, що доглядають за особами з психічними захворюваннями, а також недостатній розвиток кризової психологічної допомоги та програм раннього втручання на рівні територіальних громад;

обмежене використання сучасних технологій, методів та процедур оцінки у сфері психічного здоров'я та надання допомоги особам з проблемами психічного здоров'я під час надання первинної медичної допомоги;

недостатня диференційованість надання допомоги у сфері охорони психічного здоров'я з урахуванням чутливості до потреб різних груп суспільства та обмежена участь і залучення осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями та членів їх сімей до планування допомоги, її реалізації та оцінки;

відсутність ефективного адміністрування та моніторингу у сфері охорони психічного здоров'я, недостатня координація між різними державними органами у наданні допомоги особам з проблемами психічного здоров'я [1].

Стратегічні напрями Концепції націлені на створення цілісної та ефективної системи охорони психічного здоров'я, на встановлення її зв'язку з оточенням за допомогою окреслених цілей і спробах досягти бажаного стану взаємодії, що в свою чергу дозволить ефективно та результативно їй функціонувати [7]. Зокрема, в результаті виконання Концепції передбачається досягти підвищення рівня психічного здоров'я населення та покращення якості життя, а саме, планується досягти:

зменшення прямих та непрямих втрат національної економіки через повну або часткову непрацездатність осіб, що мають проблеми з психічним здоров'ям;

приведення стандартів освіти у сфері охорони психічного здоров'я у відповідність з міжнародними стандартами;

запровадження систем моніторингу та оцінки якості послуг у сфері охорони психічного здоров'я;

забезпечення доступності допомоги щодо психічного здоров'я на рівні територіальних громад;

розроблення та впровадження програм профілактики проблем психічного здоров'я;

зменшення інституціалізації і, як наслідок, - сегрегації осіб, що мають проблеми з психічним здоров'ям;

створення структурованої, інституціонально організованої служби судової психіатрії;

поетапне впровадження державних гарантій щодо підтриманого проживання, асистованого працевлаштування осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями;

забезпечення доступу до освіти дітей, які не підлягають направленню до закладів освіти через психічні та інтелектуальні порушення;

усунення бар'єрів доступу до реабілітаційних і соціальних послуг для осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями;

зменшення рівня смертності внаслідок самогубств та нещасних випадків;

забезпечення здійснення ефективного контролю за дотриманням прав людини у сфері охорони психічного здоров'я;

підсилення ролі громадського сектору у сфері охорони психічного здоров'я [1].

Саме ці стратегічні цілі, шляхом національної консультації, Міністерство охорони здоров'я України спільно з громадськістю обговорює. Результатом співпраці суб'єктів політики на виконання п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1018-р «Про схвалення Концепції розвитку охорони психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року» є розробка Плану заходів із розвитку психічного здоров'я в Україні на період до 2030 року (далі - План заходів). Проект Плану заходів має наступну структуру (основні напрямки):

стратегія, державне управління, міжсекторальна співпраця, права людини у сфері психічного здоров'я;

розвиток персоналу у сфері охорони психічного здоров'я;

надання медичних та реабілітаційних послуг у сфері психічного здоров'я;

популяризація психічного здоров'я та профілактика його розладів, в тому числі запобігання суїцидам;

стратегічна інформація (моніторинг, дослідження) у сфері психічного здоров'я [5].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Нам здається, що закріплення на законодавчому рівні таких стратегічних документів у сфері психічного здоров'я, як Концепція та План заходів є визнанням того, що держава усвідомила існування цієї проблеми.

Особливої уваги заслуговують послуги в сфері психічного здоров'я на первинній ланці. Ці послуги є першим рівнем медичної допомоги в системі охорони здоров'я. Послуги на амбулаторному рівні включають в себе раннє виявлення та лікування психічних розладів, ведення стабільних психіатричних пацієнтів, консультування щодо поширених психічних розладів, направлення на інші рівні, якщо це потрібно, а також просвітництво та профілактику в сфері психічного здоров'я. Послуги на амбулаторному рівні, є найбільш доступними, недорогими та прийнятними для громад, а тому потребують інтегруванню в систему первинної медичної допомоги шляхом прийняття медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в сфері психічного здоров'я, які б впроваджували чіткі механізми взаємодії і координації закладів охорони здоров'я та між наявними службами, розвитку мультидисциплінарних команд та їх міжгалузевої співпраці.

Сьогодення, свідчить що дані питання є актуальними, заслуговують на серйозну увагу та потребують вирішенню на рівні держави.

References

Pro shvalennja Koncepcii' rozvytku ohorony psyhichnogo zdorov'ja v Ukrai'ni na period do 2030 roku: rozporjadzhen- nja Kabinetu Ministriv Ukrai'ny vid 27.12.2017 № 1018-r. Available from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1018- 2017-r. [Ukrainian].

Problemy zdorov'ja i medychnoi' dopomogy ta model' pokrashhannja v suchasnyh umovah: Posibnyk dlja kardiologiv, revmatologiv, terapevtiv, organizatoriv ohorony zdorov'ja ta likariv zagal'noi' praktyky. In-t kardiologii' im MD Straz- heska AMN Ukrai'ny; pidgot: Moroz DM ta in; pid red: Kovalenka VM, Kornac'kogo VM. Kyi'v: Drukarnja "Gordon", 2016. 261 p. [Ukrainian].

Realizing our vision: report of the Regional Director on the work of WHO in the European Region in 2012-2013. World Health Organization. Europe. Copenhagen: WHO, 2014. 67 p.

Tertychka VV. Strategichne upravlinnja: pidruchnyk. Kyi'v: “K.I.S.”, 2017. 932 p. [Ukrainian].

Ustinov OV. Ohorona psyhichnogo zdorov'ja: pochalosja obgovorennja nacional'nogo planu. Ukrai'ns'kyj medychnyj chasopys. 2018 March 22. [digital resource]. Available from: https://www.umj.com.ua/article/122876/ohorona- psihichnogo-zdorov-ya-pochalosya-obgovorennya-natsionalnogo-planu. [Ukrainian].

Sharov JuP. Strategichne planuvannja ta realizacija polityky na central'nomu, regional'nomu ta miscevomu rivnjah. Kyi'v: Centr navch l-ry, 2004. 56 p. [Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru