Структура професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи

Христина КОЗАК

У статті обґрунтовано необхідність формування професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи на засадах деонтологічного підходу. Професійну ідентичність май-бутніх молодших спеціалістів сестринської справи розглянуто як ін-тегральну властивість особистості, яка відображає тотожність з самим собою, власними професійними і життєвими орієнтирами. За-пропоновано вивчати професійну ідентичність на основі виокремле-них компонентів - ціннісно-смислового, когнітивно-комунікативного, суб'єктно-діяльнісного, емоційно-рефлексивного. професійний ідентичність сестринський спеціаліст

Ключові слова: майбутні молодші спеціалісти сестринськоїспра- ви, професійна ідентичність, структурні компоненти, етико-деон- тологічні принципи, норми та цінності.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У сучасних умовах масштабної модернізації сучасної медичної освіти, професійний розви-ток майбутніх медичних сестер є одним із головних напрямів удоскона-лення підготовки студентів у медичних коледжах. Він розглядається як процес безперервного, цілісного розвитку особистості, що передбачає опанування професійними знаннями, уміннями і практичними навичка-ми, формування різних видів компетентності у професійній підготовці © Козак Х.

майбутніх фахівців сестринської справи [1]. Успішна адаптація молодих фахівців у професії є можливою за умови усвідомлення студентами мож-ливостей становлення професійної ідентичності, що характеризує 'їхню готовність активно здійснювати процес трансформації власної профе-сійної ідентичності. Дослідження проблем професійної ідентичності в наукових дослідженнях опирається на багатий історичний досвід філо-софського осмислення проблем самосвідомості, пізнання людиною самої себе. У найзагальнішому розумінні ідентичність передбачає усвідомлен-ня приналежності об'єкта (суб'єкта) до іншого об'єкта (суб'єкта) як час-тини і цілого, особливого і загального. Ключовою характерною ознакою і підставою розуміння цього поняття є тотожність самому собі [2, с. 25]. З цього випливає, що ідентичність визначає взаємини двох або декіль-кох взаємопов'язаних між собою сутностей так, що проголошує їхню то-тожність або рівність [3, с. 122]. Історична еволюція проблематики іден-тичності на різних її рівнях простежується в філософських, психологіч-них та соціологічних наукових пошуках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Теоретич-ну основу досліджуваної проблеми закладено в працях М. Абдулла- єва, Н. Антонова, А. Борисюк, Г. Гарбузова, О. Єрмолаєвої, Є. Конєва, Г. Ложкіна, Ю. Поваренкова, Є. Чорного, Л. Шнейдер. Професійна іден-тичність розглядається вітчизняними та зарубіжними науковцями як основа сенсу життя людини (К. Абульханова-Славська, Г. Вайзер, В. Петровський, В. Франкл), як складова структури образу світу (І. Ха- ніна, Л. Шнейдер), спосіб виконання життєвих завдань (Е. Еріксон), як досягнення за допомогою професії певного стилю життя (Л. Міті- на, Л. Орбан-Лембрик) тощо. Науковцями розглядається професійна ідентифікація (В. Зливков, В. Сафін та ін.), умови розвитку професій-ної ідентичності (І. Дружиніна, Н. Євтешина, В. Павлюх, І. Хамітова, Н. Чепелєва та ін.). Незважаючи на великий обсяг теоретичних та ем-піричних досліджень професійної ідентичності), нині в питанні ком-понентів професійної ідентичності допоки не вироблено єдиної по-зиції, відсутнє відображення об'єднувального чинника інтегральних характеристик і цілісної структури професійної ідентичності.

З огляду на зазначене, мета статті полягає у визначенні та харак-теристиці структурних компонентів професійної ідентичності май-бутніх молодших спеціалістів сестринської справи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Результати аналізу змісту поняття професійної ідентичності особистості в сучасних на-укових дослідженнях дають підстави розглядати професійну ідентич-ність як динамічне утворення, феномен, що розвивається в процесі професійного становлення та сприяє самореалізації особистості, зо-крема, усвідомленню себе представником певної професії та профе-сійної спільноти. Професійна ідентичність є характеристикою суб'єк-та праці, зумовлює цілісність, тотожність і визначеність у професії, сприяє фаховій адаптації та ефективному кар'єрному зростанню, ба-зується на професійній компетентності, придатності.

У межах статті важливими концептуальними моментами є прий-няття певних позицій щодо професійної ідентичності:

1) професійна ідентичність є феноменом самосвідомості особис-тості (відбиває уявлення людини про те, якою вона повинна бути, що має вміти робити і яким чином поводитися в професійній спільноті для того, щоб бути ефективнішою у своїй професії) і має властивості особистішої ідентичності;

2) професійна ідентичність пов'язана з груповим членством (певна мала/велика професійна група), тому має властивості соціальної іден-тичності: у ході професійного становлення суб'єкт ідентифікує себе або з представниками його професії, що володіють відповідними професій-ними якостями, або з самим собою як професіоналом на певних стадіях розвитку (йдеться про самовизначення в соціальній групі);

3) професійна ідентичність формується в процесі професіоналізації;

4) становлення професійної ідентичності опосередковано поетап-ним розвитком особистості професіонала.

Допоки не завершені теоретичні дискусії щодо змістового визна-чення явища професійної ідентичності, дещо складно наповнювати змістом прикладний аспект зазначеної проблеми. Водночас зрозумі-ло, що освітня система повинна забезпечувати підготовку фахівців “завтрашнього дня”. І підґрунтям для 'їхньої успішної професійної діяльності повинна бути не лише професійна компетентність (резуль-тат набуття професійного досвіду), а й професійна ідентичність (ре-зультат виховання особистості професіонала).

Спробу структурувати різноманітні характеристики професій-ної ідентичності медичних працівників з урахуванням окреслених чинників здійснила у своєму дослідженні А. Борисюк, виокремивши когнітивний, емоційно-ціннісний та мотиваційно-ціннісний компо-ненти. Авторка зазначає, що когнітивний компонент реалізується за допомогою самопізнання і розуміння і до його складу входять профе-сійні знання і переконання, які виявляються як образ професії, образ професіонала, професійні смисли. Емоційно-ціннісний компонент формується в результаті самоототожнення і охоплює ставлення до професії та професійну самооцінку. Мотиваційно-ціннісний компо-нент розкривається за допомогою процесу самореалізації й охоплює такі елементи: навчально-професійні цілі і плани, професійна пози-ція, професійні установки та професійні очікування [2, с. 212].

У професійній самосвідомості студентів медичних коледжів, іден-тичність особистості, на думку К. Добровольської, має важливе зна-чення, яке окреслюється в трьох аспектах:

1) когнітивний: образ Я (самоідентичність) охоплює реальне та ідеальне Я і відображає основні характеристики звичного самосприй- няття студентів;

2) емоційний, у межах якого ідентичність охоплює дві складо-ві: публічна ідентичність (реакція інших на поведінку особистості) і соціальна (уявлення інших про особистість). Однак розбіжність між реальним та ідеальним образами спричинює позитивні (розви-ток особистості) та негативні наслідки (різні внутрішньо особистісні конфлікти і девіантна поведінка). Бажання наблизитися до ідеального образу породжує мотивацію до дії, створення іміджу. Якщо з якихось причин ідеальний образ не актуалізується, то автоматично занижу-ється самооцінка студентів;

3) поведінковий - студенти відчувають задоволення від обра-ної професії й у цьому виявляється їхня індивідуалізація, власний вибір [4, с. 133].

Подібної думки дотримується Н. Авдоніна, яка основними аспек-тами явища професійної ідентичності виокремлює: чинник психоло-гічного благополуччя особистості; інтеграцію особистої та соціальної ідентичності в професійній реальності; результат професійного само-визначення особистості за допомогою образу “Я” [5, с. 129].

Розглядаючи психологічні умови становлення професійної іден-тичності майбутніх медсестер, М. Попіль та І. Галян у структурі про-фесійної ідентичності виокремлює три компонента: когнітивний, емоційний, поведінковий. Когнітивний компонент розкривається за допомогою уявлень майбутнього професіонала щодо своєї ефек-тивності, професійно-важливих якостей, поведінковий компонент представлений поведінковими складовими, а емоційний - охоплює самооцінку [6, с. 134]. З ними погоджується й Є. Єгорова, яка також розглядає професійну ідентичність як трикомпонентне утворення, до складу якого входять когнітивний, мотиваційний і ціннісний компо-ненти. Авторка зазначає, що, враховуючи гетерохронність розвитку, можливі ситуації, коли одні компоненти виконують провідну функ-цію, а інші - другорядну, водночас вони діють як цілісне утворення, роль якого полягає в сприянні професійному розвитку особистості [7, с. 357]. Припускаємо, що ці структури необхідно доповнити зміс-товим і рефлексивним компонентами.

Елементами професійної ідентичності студентів медичних спе-ціальностей, на думку В. Кульчицького, є потреби, цінності, інтереси, установки, переконання, а також інші компоненти мотиваційної сфери особистості, реалізація яких відбувається в процесі професійного шля-ху. Урахування мотиваційної сфери у вивченні професійної ідентичності надзвичайно важливе в сучасних умовах на різних рівнях професійно-го розвитку і становлення, починаючи з освітньої системи. Професійна ідентичність досягається за допомогою відповідних знань і здібностей, які дають можливість для реалізації професійної активності [8, с. 38].

Проаналізувавши структурні одиниці професійної ідентичнос-ті, представлені в науковій літературі, припускаємо, що доцільно їх об'єднати в такі компоненти: ціннісно-смисловий, когнітивно-ко-мунікативний, суб'єктно-діяльнісний, емоційно-рефлексивний та “наповнити” 'їхній контекст деонтологічним змістом. Складність структури професійної ідентичності майбутніх молодших спеціаліс-тів сестринської справи (МССС) зумовила необхідність визначення множинності критеріїв і показників. Критерієм сформованості цін-нісно-смислового компонента є переконання в ціннісних підставах професії медичного працівника та співставлення цінностей професії з майбутньою професійною діяльністю.

Показниками сформованості мотиваційно-ціннісного компонента є:

1) усвідомлення необхідності виявляти в діяльності, спілкуванні і взаємодії з пацієнтами норм професійної етики;

2) вмотивованість на самовиховання гуманістичної моральної позиції;

3) біоетична спрямованість ціннісних орієнтацій.

Оскільки одним з найважливіших аспектів вияву професійної ідентичності є когнітивні самовідображення, які охоплюють уявлення майбутніх МССС про власні можливості, характеристики, якості, то стосовно професійної ідентичності, зміст когнітивно-комунікативно- го компонента професійної ідентичності виявляється в професійних знаннях. Критерієм сформованості когнітивно-комунікативного ком-понента є наявність належного рівня біоетичної та деонтологічної те-оретичної підготовки майбутніх МССС.

Показниками сформованості когнітивно-комунікативного ком-понента є:

1) біоетико-деонтологічна грамотність;

2) адекватна самооцінка засвоєних біоетичних і деонтологічних норм професійної поведінки;

3) біоетичний світогляд.

Однак когнітивно-комунікативний компонент професійної іден-тичності майбутніх МССС відображає не лише кількість і зміст засво-єних медсестринських та біоетико-деонтологічних знань, а й спрямо-вує студентів на оволодіння способами діяльності, які забезпечують успіх і результативність майбутньої професійної діяльності. Такі вмін-ня характеризуються сформованістю суб'єктно-діяльнісного компо-нента професійної ідентичності майбутніх МССС, що визначається за критерієм оволодіння студентами вміннями усвідомлювати, приймати та проектувати власну суб'єктну деонтологічну позицію як носія про-фесійно-моральних цінностей.

Показниками сформованості операційно-діяльнісного компонен-ту професійної ідентичності майбутніх МССС є:

1) готовність реалізовувати етичні та деонтологічні аспекти мед- сестринської діяльності;

2) здатність здійснювати власну діяльність з урахуванням прий-нятих у суспільстві моральних і правових норм;

3) оволодіння способами діяльності, заснованих на біоетичних та деонтологічних цінностях суспільства і професійної діяльності.

Професійна діяльність майбутніх МССС неминуче передбачає деонтологічну домінанту, яка реалізується в глибокому розумінні сту-дентами власного професійного обов'язку, високої професійної та мо-рально-етичної відповідальності за якість процесу та результату влас-ної медсестринської діяльності. Саме деонтологічні норми є основним регулятором діяльності майбутніх МССС, забезпечуючи функціону-вання медицини як соціально-професійної та морально-етичної сис-теми і сфери використання особистісних якостей фахівців медично-го профілю як її суб'єктів. Саме тому досить важливим у структурі професійної ідентичності майбутніх МССС є емоційно-рефлексив-ний компонент, який характеризується спрямованістю студентів на самопізнання і саморозвиток у медсестринській діяльності на основі моральних традицій сучасної медицини та усвідомленого професій-ного обов'язку. Критерієм сформованості емоційно-рефлексивного компонента професійної ідентичності майбутніх МССС є професійна самооцінка і ставлення до себе як майбутнього медичного працівника на основі норм і принципів медичної професії, залученість студентів у процес деонтологічного розвитку і саморозвитку (активна і зацікавле-на участь студентів у процесі деонтологічної підготовки).

Показниками сформованості емоційно-рефлексивного компо-ненту професійної ідентичності майбутніх МССС є:

1) вміння аналізувати й оцінювати результати власної навчально-про-фесійної діяльності і себе як її суб'єкта (професійна самосвідомість);

2) деонтологічна оцінка образу Я;

3) вияв професійних деонтологічно-значущих якостей (милосер-дя, співчуття, емпатія, альтруїзм, рішучість).

Ґрунтуючись на визначенні структурних компонентів професій-ної ідентичності, враховуючи виокремлені критерії та показники її сформованості, які перебувають у тісному взаємозв'язку, маємо змогу встановити рівні професійної ідентичності майбутніх МССС: продуктивний (рівень усвідомлення), оптимальний (рівень освоєння), базовий (рівень прийняття), початковий (рівень уявлень).

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок.

Таким чином, структурні компоненти професійної ідентичності май-бутніх молодших спеціалістів сестринської справи згідно з основними морально-етичними і деонтологічними вимогами, які ставляться до професійної діяльності медичних працівників, відображають:

1) гуманізм (дії медичних сестер повинні спрямовуватися лише на благо пацієнтів і не завдавати їм заздалегідь передбачуваної необґрун- тованої шкоди);

2) професіоналізм (дії майбутніх МССС повинні ґрунтуватися на досягненнях науки і практичної медицини з питань діагностики, лікування і реабілітації пацієнтів з типовим розвитком патологічних процесів (захворювань, отруєнь, травм тощо));

3) наукова обґрунтованість (втручання, які здійснюють медичні працівники, не повинні носити експериментальний характер);

4) самокритичність, що є однією з найважливіших мораль-но-етичних вимог, які ставляться до діяльності медичних працівни-ків, оскільки вони зобов'язані контролювати власну поведінку, перед-бачити наслідки своїх дій щодо третіх осіб у морально-етичному та правовому аспектах;

5) повага прав, свобод і гідності пацієнтів, родичів пацієнтів та ін-ших осіб, яким можуть бути нанесені душевні травми, завдано збитків їхньому фізичному і психічному здоров'ю.

На основі цього узагальнюємо, що медична сфера, будучи уні-кальним моральним простором, ставить особливі вимоги до якості професійної підготовки майбутніх МССС, особливим чином регулює моральні підстави професійної діяльності та особливості підготовки медичних працівників, що зумовлює необхідність створенням певних педагогічних умов, які сприятимуть цілеспрямованому вирішенню проблеми формування професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи на засадах деонтологічного підходу.

Список використаної літератури

1. Мельничук І. М., Стасюк І. Л. Особливості формування деонтологічної компетентності у професійній підготовці майбутніх бакалаврів сестринської справи. Молодий вчений. 2017. № 3 (43). С. 90-93.

2. Борисюк А. С. Професійна ідентичність медичного психолога: соці-ально-психологічний аналіз : монографія. Черкаси : Книги-ХХІ, 2010. 440 с.

3. Гнатенко П. І. Ідентичність: філософський та психологічний аналіз. Київ : “APT-ПРЕС”, 1999. 466 с.

4. Добровольська К. В. Формування професійної самосвідомості студен-тів медичних ВНЗ як педагогічна проблема. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер.: Педагогіка і психологія. 2015. Вип. 44. С. 132-136.

5. Авдонина Н. С. К проблеме определения компонентов структуры про-фессиональной идентичности. Вестник ОмГПУ 2017. № 4. С. 127-131.

6. Попіль М. І., Галян І. М. Психологічні умови становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2008. Вип. 1. С. 130-141.

7. Єгорова Є. В. Структура професійної ідентичності особистості: екс-периментальне дослідження. Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. 2006. Вип. 30. С. 350-360.

8. Кульчицький В. Й. Формування професіогенезу особистості студентів медичних вузів України. Медична освіта. 2012. № 1. С. 36-40.

Размещено на Allbest.ru