Порівняльний аналіз частоти виявлення герпес вірусів із різних біотопів людини
Моніторинг маркерів герпесвірусних інфекцій із різних біотопів пацієнтів. Визначення складу мікрофлори репродуктивного тракту жінок, інфікованих герпес вірусами. Значення вірусу Епштейна-Барр у формуванні імунодефіцитів і розвитку пухлинних процесів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2018 |
| Размер файла | 659,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
2
Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара
Порівняльний аналіз частоти виявлення герпес вірусів із різних біотопів людини
Попова І. С., Гаврилюк В. Г.
м. Дніпро
Вступ
Зв'язок публікації з плановими науково-дослідними роботами. Робота виконана у рамках держбюджетної теми № 1-294-15 «Структурно-функціональні особливості природних мікробіоценозів та механізми біологічної дії антимікробних препаратів», № державної реєстрації 0115U002385. Герпесвірусні інфекції вважаються найпоширенішими в світі. За даними ВООЗ понад 90% населення планети інфіковано різними видами вірусів родини Herpesviridae та за здатністю викликати летальний ефект вони займають друге місце після вірусів грипу. Особливістю патогенезу герпесвірусних інфекцій виявляється висока вірогідність ураження майже всіх органів макроорганізму, що й визначає різноманіття клінічних форм: від латентної або рецидивуючої персистенції до формування імунодефіцитів і розвитку пухлинних процесів.
У якості онкогенів будь-який із видів родини герпесвірусів може виступати збудником злоякісних новоутворень, але фактично провідне значення належить вірусу Епштейна-Барр, хоча і розповсюдження вірусу герпеса людини 6-го типу, що є етіологічним агентом деяких карцином шийки матки, назофарінгеальних карцином, різних лімфопроліферативних і імуносупресивних захворювань, в останні роки набуває загрозливого значення.
При внутрішньоутробному інфікуванні герпесвіруси спричинюють до 30% летальності новонароджених та викликають понад 20% випадків уражень нервової системи або інших вад розвитку дітей після народження. І в цьому сенсі питання про частоту персистування різних герпесвірусів у репродуктивній системі жінок та оцінка можливих наслідків викликаних ними інфекцій або дисбіотичних порушень набувають значної актуальності.
Мета дослідження - моніторинг виявлення маркерів герпесвірусних інфекцій із різних біотопів пацієнтів та визначення складу мікрофлори репродуктивного тракту жінок інфікованих герпес вірусами.
Об'єкт і методи дослідження. Етапи лабораторної діагностики герпесвірусної інфекції засновувались на виявленні у дослідному матеріалі безпосередньо вірусної ДНК за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції. Матеріалом для виділення маркерів вірусів були кров, слина, зішкріби з ротоглотки, шкіра, зішкріби з урогенітального тракту, сеча, спинномозкова рідина. Дослідження проводилось на базі лабораторії «Інвітро» (м. Дніпро). Для моніторингу частоти виявлення маркерів герпесвірусів різних типів досліджували матеріал від осіб віком від 16 до 60 років з підозрою на герпесвірусні інфекції (n = 1291) і клінічні зразки від жінок віком від 18 до 45 років (n = 123) на наявність вірусів простого герпесу 1-го й 2-го типу та вірусу цитомегалії, а також збудників ЗПСШ.
До лабораторії надходили біологічні зразки від пацієнтів, які мешкають в Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Житомирській та Донецькій областях. ДНК для досліджень отримували зі щойно відібраних зразків біологічного матеріалу. При визначенні мікробного пейзажу використовували набір реагентів для дослідження біоценозу урогенітального тракту у жінок методом ПЛР в режимі реального часу. Для отримання адекватних результатів використовували тільки зразки з достатньою кількістю клітин, що потрапили в пробірку з аналізованою пробою і достатньою загальною бактеріальною масою. Враховувались проби, в яких кількість ДНК клітин людини була більше 104 геном-еквівалентів (ГЕ) в зразку, а величина загальної бактеріальної маси становила від 106 до 109 ГЕ/зразок. При величині показника контролю взяття матеріалу (КВМ) меншою, ніж 104, результат ПЛР аналізу біоти вважається недостовірним, що вимагає повторного взяття біоматеріалу. Облік та обробка результатів здійснювалось автоматично за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Office Excel.
Результати досліджень та їх обговорення
З метою визначення частоти виявлення вірусів родини Herpesviridae у осіб різної статі й віку - мешканців різних регіонів України при використанні методу ПЛР були отримані такі результати. Найчастіше фрагменти геномної ДНК різних герпесвірусів виявлялись зі слини обстежених осіб - 184 (40%), та у ротоглотці - 165 (36%), з зішкрібів слизових оболонок урогенітального тракту - 64 (14%), із крові - 30 (7%), з найменшою частотою ДНК герпесвірусів було виявлено у сечі - 4 (1%), лікворі - 6 (1%) та на шкірі - 6 (1%) випадків серед 1291 досліджених пацієнтів (рис. 1).
Рис. 1. Частота виявлення маркерів герпесвірусів у клінічному матеріалі з різних біотопів пацієнтів.
За результатами диференціальної діагностики маркери вірусу простого герпесу 1-го типу (ВПГ- 1) були виявлені лише в слині (4 випадки) та в зі- шкрібах із репродуктивного тракту (7 випадків) у обстежених осіб. Наявність геномної ДНК вірусу простого герпесу 2-го типу (ВПГ-2) було встановлено в клінічному матеріалі зі слизових оболонок урогенітальної системи та шкіри у 20 пацієнтів. Обидва типи вірусу відрізняє висока контагіозність і повсюдна поширеність. За допомогою методу
ПЛР можна визначити інфекцію ВПГ тільки під час рецидиву. За статистикою, вірусом простого герпесу 1-го й 2-го типу заражені до 90-95% людей, але більше ніж у 80% інфікованих вірус знаходиться в неактивній формі. У хворих на СНІД, онкологічних пацієнтів, людей, які перенесли трансплантацію органів, звичайний вірус герпесу може викликати ураження внутрішніх органів.
Встановити реальну частоту ураження дуже складно, так як у 25-40%, а за деякими даними, у 60% пацієнтів захворювання протікає без маніфестних проявів. Припускають, що ця патологія зустрічається значно частіше, ніж діагностується. герпесвірусний імунодефіцит пухлинний інфікований
З 229 зразків, які надійшли до лабораторії для дослідження на наявність геномної ДНК вірусу герпесу людини 6-го типу (ВГЛ-6), у 129 випадках були одержані позитивні результати. Найбільша кількість позитивних відповідей показана при аналізі слини та ротоглотки - у 70 і 54 обстежених пацієнтів відповідно.
У одиночних випадках ВГЛ-6 виявляли в крові, лікворі та в урогенітальній системі досліджених. Вірус простого герпесу 6-го типу досліджуєть ся порівняно недавно, і епідеміологія цієї інфекції вивчена недостатньо. Значна кількість робіт присвячено ролі ВГЛ-6 в патогенезі розсіяного склерозу й інших захворювань нервової системи, в низці робіт показано участь ВГЛ-6 у формуванні синдрому хронічної втоми, а у немовлят проявляється у вигляді раптової екзантеми [1].
У зв'язку з тим, що частота уражень викликаних вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ) останніми роками зростає, для постановки точного діагнозу при підозрі на інфекцію ВЕБ необхідне підтвердження методом ПЛР У проведених дослідженнях наявність вірусу була доведена у 203 осіб, що складало 61% від усіх обстежених на маркери ВЕБ.
Найбільшу кількість позитивних відповідей на ВЕБ було виявлено у слині пацієнтів - 91 та ротоглотці - 83 випадки, в крові - 21, по 4 позитивних результати одержано в зішкрібах з урогенітального тракту та лікворі. До теперішнього часу відомо, що ВЕБ має глобальне поширення, частіше у вигляді безсимптомних і стертих форм інфекції.
Здатність вірусу викликати злоякісну трансформацію клітин є основою для припущення про його участь у розвитку цілої низки різноманітних злоякісних новоутворень, включаючи лімфому Ходжкіна, лімфому Беркітта, посттран- сплантантний лімфопроліферативний синдром, носоглоткову карциному, а також аутоімунних захворювань, серед яких - класичні ревматичні хвороби, васкуліти, неспецифічний виразковий коліт і аутоімунний панкреатит. Вірус Епштейна-Барр виявляється в клітинах у 10-20% випадків від усіх ракових пухлин шлунку [3,9].
Переважна кількість - 442 зразка біологічного матеріалу, які надійшли до лабораторії, були досліджені на наявність маркерів збудника цитомегалії. З них в 96 зразках було виявлено ДНК цитомегало- вірусу. Найбільша кількість позитивних відповідей на ЦМВ-інфекцію зареєстрована при дослідженні матеріалу з урогенітального тракту - 36 випадків, ротоглотки - 28, у слині - 19, крові - 8, лікворі - 1 випадок.
Основою значного розповсюдження збудника цитомегалії в людській популяції є те, що цитомегаловірусному метаморфозу можуть піддаватися клітини будь-якого гістогенезу, але найчастіше відбувається інфікування епітелію залоз та їх протоків і клітин паренхіматозних органів.
Більшість дорослих людей (65-70%) протягом життя інфікуються цим вірусом. За даними спостереження американських дослідників ДНК вірусу цитомегалії виявляються в сечі у 1% новонароджених, а у 0,22,0% народжених дітей реєструється вроджена ЦМВ-інфекція, а це означає, що в країні щорічно народжується 30-40 тисяч дітей, інфікованих ЦМВ.
До зараження схильні різні категорії населення: маркери ЦМВ виявлялись у 19,2% жінок, які страждають на безпліддя, 22-90% гомосексуалістів, 18% реципієнтів органів і тканин, у 56% донорів крові. Широка розповсюдженість збудника більшістю авторів пояснюється переважанням латентних, суб- клінічних форм ЦМВ-інфекції над формами з явними клінічними проявами, а також високою частотою зустрічаємості вірусоносіїв. Встановлено, що інфекції викликані цитомегаловірусом займають домінуюче положення серед багатьох захворювань за частотою вірусоносійства [2,7,8,10].
Проведений моніторинг свідчить про загрозливий стан відносно інфікування герпесвірусами обстежених осіб із різних областей, особливо вірусами Епштейна - Барр, цитомегалії та вірусом герпесу людини 6-го типу, що може мати наслідки для здоров'я населення і потребує необхідності постійного спостереження за циркуляцією герпесвірусів у певних категоріях людей (особливо в групах ризику) для подальшої розробки профілактичних і терапевтичних заходів у боротьбі з герпесвірусни- ми інфекціями.
На другому етапі досліджень було вивчено мікробний пейзаж урогенітального тракту жінок різного віку, у яких було встановлено наявність маркерів вірусів простого герпесу 1-го і 2-го типів та цитоме- галовірусу. Відомо, що герпесвірусна інфекція геніталій в 70-80% випадків протікає асоційовано з хла- мідіозами, уреаплазмозами, мікоплазмозами та грибковими ураженнями. Нерідко до ВПГ-інфекції приєднуються гонорея, сифіліс, а також інші вірусні інфекції, що передаються при статевому контакті - це потребує необхідності ретельного обстеження пацієнтів для виявлення ЗПСШ [4,6].
Для визначення асоціацій мікроорганізмів при дисбіотичних порушеннях обстежено 123 жінки за допомогою ПЛР у реальному часі, що дозволяло оцінити за якісними та кількісними показниками склад вагінального мікробіоценозу.
При якісному аналізі на наявність ДНК герпесвірусів у 24 пацієнток було виявлено маркери ВПГ-1, у 14 пацієнток ВПГ-2 та 86 обстежених виявились інфікованими ЦМВ.
За результатами проведених досліджень майже у всіх пацієнток на фоні герпесвірусних інфекцій встановлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у зниженні титрів лактобактерій, збільшенні кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів - представників родів Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma, Candida.
Також у 36,6% (45) обстежених осіб були виявлені збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом, такі як Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis.
У жінок, інфікованих ВПГ-1, встановлено перевищення допустимих значень в кількісних показниках наявності умовно-патогенних мікроорганізмів р. Mycoplasma в середньому на 28%, р. Candida - на 20% та р. Ureaplasma на 15%; також виявлено значні коливання в титрах бактерій Gardnerella vaginalis на фоні зниження кількості лактобактерій (рис. 2).
У 11% пацієнток цієї групи в складі урогенітального біоценозу було виявлено Trichomonas vaginalis, у 11% - Chlamydia trachomatis, у 10% - Mycoplasma genitalium, у 5% - Neisseria gonorrhoeae.
Рис. 2. Характеристика складу мікробіоценозу репродуктивного тракту жінок інфікованих ВПГ-1.
Зміни складу мікрофлори репродуктивної системи у жінок, інфікованих ВПГ-2, в більшому ступені проявлялись у зниженні титрів лактобактерій в середньому на 58% та збільшенні кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів: дріжеподібних грибів р. Candida - на 32%, бактерій роду Mycoplasma - на 30% та р. Ureaplasma - на 10% (рис. 3).
Рис. 3. Характеристика складу мікробіоценозу репродуктивного тракту жінок інфікованих ВПГ-2.
У пацієнток з інфекцією ВПГ-2 також виявлялись збудники ЗПСШ: у 25% - Trichomonas vaginalis, у 17% - Mycoplasma genitalium, у 17% - Chlamydia trachomatis,8%- Neisseria gonorrhoeae.
Найбільшу долеву частку в структурі захворюваності на герпесвірусні інфекції статевої сфери складає цитомегалові- русна інфекція. Серед 123 жінок з герпесвірусними інфекціями у 86 (69,9%) діагностували цитомегалію, при цьому у більшості цих осіб встановлено відхилення в титрах асоціантів мікробіоценозу урогенітальної системи: перевищення допустимих значень в кількісних показниках Mycoplasma hominis на 23%, Candida spp. - на 20% та Ureaplasma spp. - на 13%; також виявлено значні коливання в титрах бактерій Gardnerella vaginalis (рис. 4).
Наявність специфічних збудників ЗПСШ реєструвалось досить часто: Chlamydia trachomatis - у 21%, Mycoplasma genitalium - у 15%, Trichomonas vaginalis - у 14%, Neisseria gonorrhoeae - у 6% випадків.
Рис. 4. Характеристика складу мікробіоценозу репродуктивного тракту жінок інфікованих ЦМВ.
За результатами проведених досліджень показано суттєві зміни у кількісних і якісних показниках асоціантів мікробного ценозу репродуктивної сфери жінок на фоні інфекційних процесів, викликаних різними вірусами родини Herpesviridae. Можна заключити, що герпесвіруси відіграють значну роль у розвитку уражень урогенітального тракту як у складі мікст-інфекцій з бактеріальними патогенами, так і при моноінфікуванні. Одержані дані є основою для вивчення взаємовідносин між асоціантами різної природи, що зумовлюють можливості для надмірного росту і реалізації патогенного потенціалу як збудників урогенітальних інфекцій, так і представників резидентної мікрофлори [5].
Висновки
Проведений моніторинг розповсюдження герпес-вірусів серед населення деяких регіонів України за допомогою ПЛР в режимі реального часу свідчить про високу частоту виявлення ДНК вірусів Епшейна-Барр, ВГЛ- 6-го типу, цитомегалії із різних біотопів, особливо ротоглотки та урогенітальної системи обстежених пацієнтів.
Проаналізовано склад мікробіоценозу урогенітальної системи жінок, інфікованих вірусами простого герпесу 1-го і 2-го типів та цитомегалії. Виявлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у зниженні титрів лактобактерій, збільшенні кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів - представників родів Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma,Candida, а також наявності збудників ЗПСШ у 36,6% досліджених осіб, таких як Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis на фоні герпесвірусних інфекцій.
Перспективи подальших досліджень. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність подальшого вивчення впливу різних герпесвірусів на розвиток дисбіотичних порушень, інтенсивність перебігу інфекційного процесу та для оцінки наслідків герпесвірусних інфекцій. Отримані дані складають основу для подальшого визначення характеру взаємовідносин різних асоціантів мікробіоценозу певного біотопу людини, що робить актуальним вдосконалення діагностичних підходів.
Література
1. Dombrovs'ka YA. Aktual'ni pytannya herpetychnoyi infekts.. Likar. sprava. 2005;8:35-55. [in Ukr.].
2. Yershov FI, Kas'yanov NV Tsytomehalovirusna infektsiya. Suchasni uyavlennya pro epidemiolohiyu, kliniku, diahnostyku ta terapiyu. Infektsiya i antymikrobna terapiya. 2002;4:116-9. [in Ukrainian].
3. Malashenkova IK, Didkovs'kyy NA, Sarsaniya ZhSh, Zharova MA, Lytvynenko OM, Shchepetkova IM, ta in. Klinich. formy khron. Epshteyna-Barr-virus. infekts.: pytan. diahnost. ta likuv. Likuyuchyy likar. 2009;9:50-9. [in Ukr.].
4. Mosin LM. Osoblyvosti mikrobnoho peyzazhu ta vyznachennya terapevtychnykh pidkhodiv na tli urohenital'noyi khlamidiynoyi infektsiyi u zhinok. Klinichna laboratorna diahnostyka. 2000;10:44. [in Ukrainian].
5. Naumkyna EV. Virusy i viruso-bakterial'ni asotsiatsiyi v etiolohiyi infektsiy pikhvy. Perms'kyy medychnyy zhurnal. 2008;30:86-8. [in Ukrainian].
6. Ryumin DV, Padzinskiy VE. Labopatopno-diahnostychnyy skpininh ppy obstezhenni khvorykh z infektsiyamy, shcho pepedayut'sya statevym shlyakhom. Klinichna laboratorna diahnostyka. 2000;10:13. [in Ukrainian].
7. De Medeiros CR, Moreira VA, Pasqiri R. Cytomegalovirus as a cause of very late interstitial pneumonia after done morrow transplantation. Bone Mаrrow Transplant. 2002;20:443-4.
8. Doubrovina Е, Oflaz-Sozmen B, Prockop SE. Adoptive immunotherapy with unselected or EBV-specific T cells for biopsy-proven EBV+ lymphomas after allogeneic hematopoietic cell transplantation. Blood. 2012;119(11):2644-56.
9. Munro SC. Symptomatic infant characteristics of cytomegalovirus disease in Australia. J. Paediatr. Child. Health. 2005;41:449-52.
Резюме
Порівняльний аналіз частоти виявлення герпесвірусів із різних біотопів людини. Попова І. С., Гаврилюк В. Г.
Проведено моніторинг розповсюдження герпесвірусів серед населення деяких регіонів України за допомогою ПЛР в режимі реального часу. Встановлено високу частоту виявлення маркерів вірусу Епштейна-Барр, вірусу герпесу людини 6-го типу та цитомегаловірусу в різних біотопах у обстежених пацієнтів. Проаналізовано склад мікробіоценозу урогенітальної системи жінок, інфікованих вірусами простого герпесу 1-го і 2-го типів та цитомегалії. Виявлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у суттєвих відхиленнях в титрах представників резидентної й умовно-патогенної мікрофлори, а також наявності збудників ЗПСШ у 36,6% досліджених осіб на фоні герпесвірусних інфекцій.
Ключові слова: герпесвіруси, полімеразна ланцюгова реакція, моніторинг урогенітальна система.
Резюме
Сравнительный анализ частоты обнаружения герпесвирусов из различных биотопов человека. Попова И. С., Гаврилюк В. Г.
Проведен мониторинг распространения герпесвирусов среди населения некоторых регионов Украины с помощью ПЦР в режиме реального времени. Показана высокая частота выявления маркеров вируса Эпштейна-Барр, вируса герпеса человека 6-го типа и цитомегаловируса в различных биотопах у обследованных пациентов. Проанализирован состав микробиоценоза урогенитальной системы женщин, инфицированных вирусами простого герпеса 1-го и 2-го типов и цитомегалии. Обнаружены дисбиотические нарушения разной степени, которые проявлялись в существенных отклонениях в титрах представителей резидентной и условно-патогенной микрофлоры, а также в присутствии возбудителей ЗППП у 36,6% пациенток на фоне герпесвирусных инфекций.
Ключевые слова: герпесвирусы, полимеразная цепная реакция, мониторинг, урогенитальная система.
Abstract
Comparative analysis of frequency of detecting herpesvirus from different human biotopes. Popova I. S., Gavrilyuk V. G.
The objective of the research is to monitor the detection of herpesvirus infections markers from different biotopes of patients and to determine the composition of the microflora of the reproductive tract of women infected with herpesviruses. Laboratory diagnostics of herpesvirus infections is based on the detection of viral DNA in the test material using a polymerase chain reaction. To study the biocoenosis of the female urogenital tract by PCR method in real time (Femoflor Screen) and the detecting amplifier DT-96.
Most often, genomic DNA fragments of different herpesviruses were detected from the saliva of the examined individuals - 184 (40%), and in the oropharynx - 165 (36%), from the mucous membrane scraping of the urogenital tract - 64 (14%), from the blood - 30 (7%), the lowest frequency of herpesvirus DNA was detected in urine - 4 (1%), liquor - 6 (1%), and on the skin - 6 (1%) cases among 1291 studied patients. The monitoring shows that there is a critical condition regarding the infection with herpesviruses of the examined individuals from different areas, especially Epstein-Barr virus, cytomegaly and Human herpesvirus type 6.
For the analysis of associations of microorganisms in dysbiotic disorders, 123 women were examined using PCR method in real time, which allows assessing the composition of vaginal microbiocenosis according to qualitative and quantitative indicators. In the qualitative analysis for the presence of herpesvirus DNA, HSV-1 markers were detected in 24 patients, HSV-2 in 14 patients and 86 examined individuals were infected with CMV
According to the results of the conducted researches, almost in all patients on the background of herpesvirus infections were revealed dysbiotic disorders of different degrees, which occurred in lowering the titres of lactobacillus, an increase in the quantitative indices of opportunistic pathogens - representatives of the genus Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma, Candida.
Also, in 36,6% of the examined individuals, pathogens of sexually transmitted infections such as Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis were detected.
Key words: herpesviruses, polymerase chain reaction, monitoring, urogenital system.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих. Кандидоз жінок, сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотопів організму, порушення загального і місцевого імунітету. Стоматологічний статус жінок у розвитку рецидивів захворювання.
автореферат [40,3 K], добавлен 29.03.2009Дослідження будови вірусу Епштейна-Барр. Вивчення клінічних варіантів хронічної вірусної інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Опис гострого лімфопроліферативного захворювання внаслідок первинного інфікування вірусом. Лабораторна діагностика та лікування.
презентация [2,0 M], добавлен 09.11.2014Значення біологічних маркерів в динаміці раку шлунку. Тенденція до збільшення частоти мутацій р53 відповідно до проникнення пухлинних клітин в оточуючих тканинах. Відсутність достовірної кореляції передопераційної концентрації VEGF з виживанням хворих.
статья [532,5 K], добавлен 31.08.2017З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.
автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009Герпес как инфекционное заболевание, обусловленное вирусом простого герпеса, характеризующееся многообразием проявлений болезни с преимущественным поражением кожи, слизистых оболочек и нервной системы. Его типы и проявления, особенности течения, лечение.
презентация [1,4 M], добавлен 31.03.2014Вивчення стану питання впливу вірусів на перебіг вагітності жінок у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Токсоплазмоз та краснуха як результат впливу Torch-інфекцій на організм вагітних жінок. Аналіз способів лікування та попередження захворювань.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 21.03.2014Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.
автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009Генитальный герпес как одна из наиболее опасных болезней, передающихся половым путем. Вероятность заражения генитальным герпесом во время обострения заболевания. Симптомы и клинические проявления заболевания: типичный, атипичный и бессимптомный.
презентация [1,1 M], добавлен 07.07.2013Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Общее состояние больного, его жалобы. Характеристика эпидемиологического анамнеза. Исследование сердечно-сосудистой, дыхательной, мочеполовой, пищеварительной систем. Клиническое подтверждение диагноза: опоясывающий герпес, герпетический коньюктивит.
история болезни [30,6 K], добавлен 01.12.2010Рівень інфікованості населення планети вірусом гепатиту С. Виявлення поширеності різних генотипів вірусу серед хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні України, частоту визначення в залежності від віку, статі, шляхів та факторів інфікування.
автореферат [38,6 K], добавлен 07.04.2009Аналіз мінерального складу питних мінеральних вод основних чотирьох гідрохімічних провінцій з позицій біологічної доступності ключових елементів, які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга. Вплив питних мінеральних вод різних типів.
автореферат [130,3 K], добавлен 09.03.2009Загальна характеристика мікрофлори. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Функції нормальної мікрофлори кишківника. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу. Функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011Зниження частоти рецидивуючих маткових кровотеч у жінок пізнього репродуктивного віку шляхом розробки диференційованих методів їх лікування на основі вивчення гормонального гомеостазу, морфо-функціонального стану ендометрію та біоімпедансного аналізу.
автореферат [34,0 K], добавлен 04.04.2009Структура и репликация вируса герпеса, поражение слизистых оболочек, нервной системы, внутренних органов. Генерализованная герпетическая инфекция. Этиология, патогенез, клиническая картина, симптомы и лечение ветряной оспы и инфекционного мононуклеоза.
презентация [6,9 M], добавлен 25.12.2016Описание основных видов и определение источников заражения инфекцией герпеса. Инкубационный период герпеса при передаче вируса половым и бытовым путем. Поражение слизистых оболочек, роговицы глаз и внутренних органов при герпесе, лечение заболевания.
презентация [285,9 K], добавлен 03.03.2015Групи венеричних хвороб. Ознаки хвороби гонореї. Активні прояви свіжого сифілісу на шкірі та слизових оболонках. Поява генітальних бородавок. Простий та генітальний герпес. Хламідіоз та трихомоніаз. Прояви та лікування синдрому набутого імунодефіциту.
презентация [1,8 M], добавлен 06.03.2014Хронический рецидивирующий герпес, степени тяжести. Клиника, этиология и локализация. Противовирусные химиопрепараты, лазерная терапия. Характеристика особенностей местного лечения. Профилактики обострений при часто рецидивирующих формах герпеса.
презентация [362,3 K], добавлен 27.01.2014Герпетическая инфекция: сущность, методы распространения, клиническая картина. Клинические формы поражения кожи и слизистых оболочек вирусом простого герпеса (ВПГ). Передача ВПГ от матери к плоду. Генитальный герпес, его возбудитель и клинические формы.
реферат [71,7 K], добавлен 30.06.2012
