Обґрунтування антиоксидантної дії медикаментозної композиції для лікування хворих на генералізований пародонтит з психосоматичним стресом інститут громадського здоров’я імені

Размещено на http://www.allbest.ru/

DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-355-359 УДК 616.314. - 17-008.18-002

Кононова О.В.

Обґрунтування антиоксидантної дії медикаментозної композиції для лікування хворих на генералізований пародонтит з психосоматичним стресом інститут громадського здоров'я імені

Зв'язок публікації з плановими науково-дослідними роботами. Проведена наукова робота є частиною планової наукової роботи кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Особливості діагностики, лікування та профілактики карієсу, захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота, що розвиваються на фоні соматичної патології», № державної реєстрації 0107 U002 901.

ОБГРУНТУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ ДІЇ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ З ПСИХОСОМАТИЧНИМ СТРЕСОМ Кононова О. В.

Резюме. Психологічний стрес є важливим фактором патогенезу захворювань пародонта. Важливим є визначення зв'язку між психосоматичним стресом та захворюваннями пародонта. Для лікування стресового стану у хворих на генералізований пародонтит запропонована медикаментозна композиція. Для експериментального обґрунтування її пародонтопротекторної дії важливо визначити її антиоксидантну дію.

Мета: визначити психосоматичний стан жителів, вплив психологічного стресу на тканини пародонта та експериментальне обґрунтування медикаментозної композиції для нейтралізації стресового стану.

Методи дослідження. Для діагностики рівня тривожності було використано тест на самовизначення, що включає реактивну та особистісну тривожність за Спілбергером.

Експериментальний адреналіновий стрес моделювали у щурів пероральним застосуванням гелю з адреналіном у дозі 0,36 мг/кг протягом 10 днів. Лінкоміцин уводили з питною водою в дозі 60 мг/кг Гель адреноблокаторів (зоксон + ніцерголін і сібазон) уводили шляхом застосування у дозі 0,6 мг/кг. У сироватці крові щурів визначали активність каталази, вміст малонового діальдегіду (МДА), розраховували антиокси- дантно-прооксидантний індекс АПІ.

Результати. Тестування за допомогою тесту Спілбергера виявило у обстежених середній рівень реактивної тривожності - 34,72±2,45 і високий рівень особистісної тривожності - 50,64±3,58. У пацієнтів з високим рівнем особистісної тривожності виявлено значно більшу поширеність захворювань пародонта, особливо генералізованого пародонтиту. Експериментальними дослідженнями показано, що гель адреноблокаторів підвищує активність каталази, знижує вміст МДА і нормалізує антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ.

Висновки. Високий рівень особистісної тривожності - 50,64±3,58 призводить до значного збільшення поширеності захворювань пародонта - 95,09±6,7%, особливо генералізованого пародонтиту - 88,72±6,5%. Пероральне застосування гелю з адреноблокаторами справляє антиоксидантну дію після моделювання адреналінового стресу уведенням тваринам адреналіну та лінкоміцину.

Ключові слова: реактивна та особистісна тривожність мешканців, захворювання пародонта, адреналіновий стрес, адреноблокатори, антиоксидантна дія.

ОБОСНОВАНИЕ АНТИОКСИДАНТНОГО ДЕЙСТВИЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ С ПСИХОСОМАТИЧЕСКИМ СТРЕССОМ

Вступ. На сьогоднішній день найбільш актуальною проблемою стоматології є захворювання пародонта, особливо генералізований пародонтит. їх розповсюдженість досягає серед осіб віком 35-44 років і старше 92-98% [8,12] і зростає серед осіб молодого віку (19-24 роки) до 30%, а 25-30 років - більше 60% [3,4,11,16,18].

Серед основних етіологічних факторів захворювань пародонта важливе місце має психологічний стрес. Клінічними дослідженнями показано, що у осіб, які перебувають у стані психологічного стресу виявлена більша розповсюдженість генералізованого пародонтиту [14,15,20,23,25-27]. Дослідники зробили висновок про можливий негативний вплив психологічного стресу на стан тканин пародонта молодих осіб [21-23].

Враховуючи вищевикладене, важливим було виявлення рівня тривоги серед обстежених мешканців міст України та експериментальне обґрунтування комплексу медикаментозних засобів, здатних нейтралізувати можливий вплив психологічного стресу на організм хворих із захворюваннями пародонта. При цьому враховували, певний рівень тривожності є природною особливістю активної, діяльної особистості [1,2].

Мета: визначити психосоматичний стан жителів, вплив психологічного стресу на тканини пародонта та експериментальне обґрунтування медикаментозної композиції для нейтралізації стресового стану.

Об'єкт і методи дослідження. Для визначення рівня тривожності (реактивної та особистісної) був використаний тест тривожності Спілбергера-Ханіна [13,19,20,28] у вигляді опитувальника, який заповнювали пацієнти. Було проанкетовано і оглянуто 350 жителів молодого віку різних районів мм. Києва, Вінниці, Дніпра. психосоматичний стрес пародонтит

В подальшому у обстежених проводили оцінку стану тканин пародонта. Наявність, локалізацію та інтенсивність запального процесу ясен визначали за допомогою проби Шіллєра-Писарева [3,5]. Наліт і зубні бляшки виявляли за допомогою діагностичних барвників. Діагноз ураження тканин пародонта визначали за класифікацією захворювань пародонта М.Ф. Данилевського (1994) [3]. Гігієнічний стан порожнини рота визначали за допомогою гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964) [3,5], рівень запалення ясен визначали за допомогою індексу РМА [3,5,24].

У разі наявності у пацієнтів тривожного стану (психоемоційного стресу) для його нейтралізації була запропонована медикаментозна композиція до складу якої були уведені зоксон (по 0,002 г 1 раз на день), ніцерголін (по 0,005 г 3 рази на день), сі- базон (по 0,005 г 1 раз на день). її рекомендували приймати за 1-2 години перед кожним сеансом лікування захворювань пародонта.

Для обґрунтування пародонтопротекторної (мембраностабілізувальної) дії даної медикаментозної композиції були проведені експериментальні дослідження на щурах, у яких моделювали адреналіновий стрес [6,7]. Його викликали уведенням щурам адреналіну та лінкоміцину. Це викликає виникнення у експериментальних тварин запального процесу в пародонті на фоні порушення процесів перекисного окиснення ліпідів.

Для експериментальних досліджень були обрані білі щури лінії Вістар: 21 тварина, самки, віком 12-13 місяців та живою масою 290-330 г). Адреналіновий стрес моделювали щоденними аплікаціями гелю з адреналіном (0,36 мг/кг маси тварини) та уведенням лінкоміцину (його додавали у питну воду) протягом 10 днів. Експериментальні тварини були поділені на три групи по 7 щурів. Першу групу склали тварини у яких моделювали адреналіновий стрес, але не проводили медикаментозного лікування (контрольна група). Другу (основну) групу склали тварини у яких моделювали адреналіновий стрес і на фоні цього стресу вони адреналінового стресу отримували щоденні аплікації гелю запропонованої медикаментозної композиції з адреноблокаторами (зоксон, ніцерголін, сибазон). Третю групу (порівняння) склали тварини, які на фоні адреналінового стресу отримували щоденні аплікації гелю з кверту- ліном. Тривалість експерименту становила 10 днів. Евтаназію щурів здійснювали на 11-й день під тіо- пенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання з серця.

Експерименти виконані з дотриманням вимог Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей, (Страсбург 1986) та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (2006).

Для визначення наявності запального процесу в пародонті експериментальних тварин у сироватці крові визначали активність каталази [9]. Вплив запропонованої медикаментозної композиції на процеси перекисного окиснення оцінювали шляхом визначення у сироватці крові активності каталази та вмісту малонового діальдегіду (МДА) [9]. За співвідношенням активності каталази і вмісту МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ [9]. Результати обробляли стандартними статистичними методами [10,17].

Результати дослідження та їх обговорення. Рівень стану захворюваності обстежених оцінювали суб'єктивно на основі анкет. Погіршення стану здоров'я оцінювали за одним і більше показниками (захворюваність, адаптація, фізичний стан, психоемоційний статус). Наявність різних системних захворювань була виявлена 301 (86,0%) опитаних. Серед них 126 (36,0%) осіб мали різні хронічні захворювання (травного тракту, серцево-судинної системи, діабет тощо). Таким чином опитування показало, що 204 (58,29%) з 350 опитаних вважали свій стан здоров'я недостатнім, а 146 (41,71%) опитаних - задовільним.

На основі аналізу даних тесту Спілбергера було виявлено високий рівень особистісної тривожності - 50,64+3,58, в той час як рівень реактивної тривожності був помірним - 34,72+2,45.

Важливим було вияснити взаємозв'язок між наявністю хронічних системних захворювань і рівнем тривожності. Подібний аналіз показав, що у 204 (58,29%) опитаних, які оцінювали свій стан здоров'я як незадовільний рівень реактивної тривожності становив 58,22+4,11 і особистісної тривожності 68,14+4,81. У 146 (41,71%) опитаних, які вважали, що мають задовільний стан здоров'я рівень реактивної тривожності становив 49,73+3,51 і особистісної тривожності - 49,13+3,47. Таким чином було встановлено, що наявність захворювань підвищує рівень реактивної та особистісної тривожності опитаних. У 32 (22,76%) опитаних, які не відмічали наявних клінічних проявів захворювань рівень особистісної тривожності знаходився у межах низького - 28,33.

Наявність захворювань пародонта у осіб, які оцінювали свій стан здоров'я як задовільний виявлена у 119 (81,51±7,6%) осіб. Серед них генералізований пародонтит виявлений у 108 обстежених - 73,97± 6,9% осіб. У групі опитаних, які оцінювали свій стан здоров'я як незадовільний захворювання пародонта виявлені у 194 (95,09±6,7%) осіб. Генералі- зований пародонтит виявлений у 181 (88,72±6,5%) обстеженого. Таким чином, наявність є певний взаємозв'язок між рівнем захворюваності, ступенем реактивної та особистісної тривожністю і розповсю- дженістю та структурою захворювань пародонта.

Наявність подібного стану психосоматичної напруги слід враховувати у разі проведення комплексного лікування захворювань пародонта, зокрема генера- лізованого пародонтиту.

Для зменшення негативного впливу психоемо- ціонального стресу на організм пацієнтів був запропонований комплекс медикаментозних засобів: зо- ксон (по 0,002 г 1 раз на день), ніцерголін (по 0,005 г 3 рази на день), сібазон (по 0,005 г 1 раз на день). Даний комплекс медикаментозних препаратів рекомендували приймати пацієнтам перед кожним сеансом стоматологічного лікування.

У хворих на генералізований пародонтит одним з важливих моментів патогенезу є порушення процесів перекисного окиснення ліпідів, що приводить до порушення цілісності клітинних мембран тканин пародонта. Представляло інтерес вияснити наявність пародонтопротекторної дії у запропонованого комплексу медикаментозних засобів.

Для проведення експериментальних досліджень була обрана модель адреналінового стресу. При її оцінці було показано, що уведення адреналіну та лін- коміцину викликає в сироватці крові зниження активності каталази і вмісту загального холестерину, що підвищуються при адреналіновому стресі. Введення лінкоміцину на тлі адреналінового стресу викликає зниження активності лізоциму, підвищення ступеня дисбіозу і активності маркера запалення еластази.

У щурів з адреналіновим стресом у сироватці крові відмічено підвищення рівня глюкози (до 7,46±0,3 ммоль/л), тригліцеридів (до 1,42±0,1 ммоль/л) та холестерину (до 1,56±0,08 ммоль/л). Погіршуються показники, які характеризують рівень антибактеріального захисту: підвищення рівня маркеру мікробного обсіменіння уреази (до 1,40±0,14 нкат/л), зниження рівня захисту - лізоциму (до 63±3 од/л) та підвищення рівня дисбіозу до 1,81±0,22 од. Розвиток адреналінового стресу викликає у тварин зміни показників запалення (еластази) та перекисного окиснення (малонового діальдегіду - МДА). Зокрема рівень еластази підвищується до 138±10,4 мк-кат/л, а вміст МДА підвищується до 1,06±0,06 ммоль/л. Одночасно розвиток адреналінового стресу викликає у тварин зниження активності каталази до 0,22±0,02 мкат/л і антиоксидантно-прооксидант- ного індексу (АПІ) до 2,07±0,17 од.

Таким чином при відтворенні даної моделі в організмі тварин відмічені значні зміни, які певним чином корелюють з подібними змінами в організмі хворих на генералізований пародонтит.

Визначення впливу аплікацій гелю із запропонованими адреноблокаторами показало, що вони приводять до значного зниження цих показників: еластази до 112,4± 12,0 мк-кат/л і вмісту МДА до 0,90±0,02 ммоль/л. Аплікації квертуліну (у тварин групи порівняння) справляють більш виражену протизапальну дію, знижуючи активність еластази до 99,7±8,9 мк-кат/л і незначно впливають на процеси перекисного окиснення, знижуючи вміст МДА до 1,01±0,04 ммоль/л.

Аплікації гелю з адреноблокаторами підвищують активність каталази до 0,30±0,01 мкат/л та індексу АПІ до 3,33±0,21 од. Аплікації гелю квертуліну у тварин групи порівняння підвищують активність катала- зи до 0,37±0,03 мкат/л та індексу АПІ до 3,66±0,25 од.

Отримані результати свідчать, що гелі з адреноблокаторами мають протизапальну дію на рівні квертуліну і значно краще нормалізують процеси перекисного окиснення ліпідів. Це свідчить про здатність досліджених запропонованих препаратів позитивно впливати на антиоксидантний статус організму, що є перспективним у разі їх клінічного застосування в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит у разі наявності у них психосоматичного стресу.

Висновки. Проведеними дослідженнями показано наявність взаємозв'язку між рівнем захворюваності на системні захворювання, рівнем тривожності (реактивної та особистісної) та розповсюдженню і структурою захворювань пародонта. Більший рівень особистісної тривожності обстежених позитивно корелює з більшою розповсюдженню у них гене- ралізованого пародонтиту. Експериментальними дослідженнями показано, що медикаментозна композиція адреноблокаторів справляє протизапальну дію та антиоксидантну дію (більш виражену, ніж аплікації препарату порівняння квертуліну). Це свідчить про позитивний вплив запропонованої медикаментозної комбінації на процеси перекисного окиснен- ня ліпідів і, відповідно, на стан клітинних мембран.

Перспективи подальших досліджень. Визначення особливостей психоемоціонального стану у хворих із захворюваннями пародонта. Розроблення клінічних методик корекції порушень психоемо- ціонального стану, їх застосування в комплексному лікуванні захворювань пародонта є перспективною актуальною задачею терапевтичної стоматології.

Література

1. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 3, Kontseptualnyie i metodologicheskie problemyi issledovaniya trivogi; s. 88-103. [in Russian].

2. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 5, Funktsionalnyiy podhod k izucheniyu sostoyaniya trivogi; s. 156-65. [in Russian].

3. Borysenko AV, redaktor. Zakhvoriuvannia parodonta. Kyiv: Medytsyna; 2008. 614 s. [in Ukrainian].

4. Danilevskiy NF, Sidelnikova LF, Tkachenko AG. Rasprostranennost osnovnyih stomatologicheskih zabolevaniy i sostoyanie gigienyi polosti rta u naseleniya razlichnyih regionov Ukrainyi. Sovremennaya stomatologiya. 2006;2:14-16. [in Russrnn].

5. Ivanov VS, Barannikova IA, Balashov AN. Diagnostika sostoyaniya parodonta s ispolzovaniem standartnyih pokazateley (indeksov). Moskva; 1982. 21 s. [in Russrnn].

6. Kononova OV. Vliyanie linkomitsina na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;3:26-28. [in Russmn].

7. Kononova OV. Vliyanie oralnyih geley kvertulina i adrenoblokatorov na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;4:8-11. [in Russian].

8. Kosenko KM. Epidemiolohiia osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u naselennia Ukrainy i shliakhy yikh profilaktyky [avtoreferat]. Kyiv: Ukrainskyi derzhavnyi medychnyi universytet; 1994. 45 s. [in Russrnn].

9. Levitskiy AP, Denga OV, Makarenko OA. Biohimicheskie markeryi vospaleniya tkaney rotovoy polosti. Metodicheskie rekomendatsii. Odessa; 2010. 16 s. [in Russrnn].

10. Mintser OP, Voronenko YuV, Vlasov VV. Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni. Kyiv: Vyshcha shkola; 2003. 350 s. [in Ukrainian].

11. Ostapko OI. Naukove obgruntuvannia shliakhiv ta metodiv profilaktyky osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei v rehionakh z riznym rivnem zabrudnennia dovkillia [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2011. 38 s. [in Ukrainian].

12. Pavlenko OV, Antonenko MIu, Sidelnykov PV Planuvannia likuvalno-profilaktychnoi dopomohy khvorym na heneralizovanyi parodontyt na osnovi otsinky ryzyku urazhennia parodontu. Sovremennaia stomatolohyia. 2009;1:56-61. [in Ukrainian].

13. Radyuk OM. Vosmifaktornyiy lichnostnyiy oprosnik Spilbergera-Radyuka. Minsk: RIVSh; 2009. 96 s. [in Russmn].

14. Tarasenko LM. Patogenez povrezhdeniya parodonta pri stresse [avtoreferat]. Moskva: Moskovskiy med. stomatologicheskiy institut; 1986. 32 s. [in Russmn].

15. Tarasenko LM, Petrushanko TA. Stress i parodont. Poltava; 1999. 192 s. [in Russrnn].

16. Tkachenko AH. Osoblyvosti klinichnoho perebihu, likuvannia ta profilaktyky heneralizovanoho parodontytu u osib molodoho viku 18-25 rokiv [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2006. 20 s. [in Ukrainian].

17. Truhacheva NV. Matematicheskaya statistika v mediko-biologicheskih issledovaniyah s primeneniem paketa Statistica. Moskva: GEOTAR- Media; 2012. 379 s. [in Russmn].

18. Chyzhevskyi IV. Klinichne ta hihiienichne obhruntuvannia profilaktyky kariiesu zubiv u ditei u promyslovo rozvynutomu rehioni [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2010. 38 s. [in Ukrainian].

19. Shorohov EV, redaktor. Sotsialnaya psihologiya i obschestvennaya praktika. Moskva: Nauka; 1985. Razdel 3, Lichnostnyie i sotsialno-psiho- logicheskie oprosniki v prikladnih issledovaniyah: problemyi i perspektivyi; s. 163-77. [in Russmn].

20. Akhter R, Hannan M, Okhuba R, Morita M. Relationship between stress factor and periodontal disease in a rural area population in Japan. Eur. J. Med. Res. 2005;10(8):352-57.

21. Breivik T, Thrane PS. Psychoneuroimmunology. San Diego: Academic Press; 2001. Chapter 12, Psychoneuroimmune interaction in periodontal disease; p. 627-44.

22. Deinzer R, Granrath N, Spahl M, Linz S, Waschul B, Herforth A. Stress, oral health behavior and clinical outcome. Br. J. Health Psychol. 2005;10(2):269-83.

23. Omigbodun OO, Odukogbe AT, Omigbodun AO, Yusuf OB, Bella TT, Olayemi O. Stressors and physiological symptoms in students of medicine and allied health professions in Nigeria. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2006;41(5):15-421.

24. Parma C. Parodontopathien. Leipzig: I. A. Verlag; 1960. 203 p.

25. Peruzzo DC, Benatti BB, Ambrosano GM. A systematic review of stress and psychological factors as possible risk factors for periodontal disease. J. Periodontol. 2007;78(8):1491-1504.

26. Pistorius A, Krahwinkel T, Willerhausen B, Bockstegen C. Relationship between stress factors and periodontal disease. Eur. J. Med. Res. 2002;7(9):393-98.

27. Smith CK, Peterson DF, Degenhardt BF, Johnson JC. Depression, anxiety, and perceived hassels among entering medical students. Psychol. Health. Med. 2007;12(1):31-9.

28. Spielberger СD. Test Anxiety Inventory. Sampler Set. Manual, Test, Scoring. Redwood City: Mind Garden; 1980. 240 p.

Размещено на Allbest.ru