Норми та фактори ризику зниження кількості лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у пацієнтів молодого віку з рекурентним бронхітом

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 616.233-008-072.2:579

Норми та фактори ризику зниження кількості лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у пацієнтів молодого віку з рекурентним бронхітом

О.Б. Тиш

Вивчення показників норми лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у людей молодого віку без захворювань дихальних шляхів, виявлення факторів ризику зниження нормофлори у пацієнтів з рекурентним бронхітом.

За період з листопада 2015 р. до травня 2017 р. проведено обстеження 108 пацієнтів віком від 18 до 35 років. З них чоловіків 61% (56,5±4,8), жінок 47% (43,5±4,8) з рекурентним бронхітом (МКХ-10 J40). Крім того, обстежено 20 пацієнтів групи контролю з діагнозом «Стороннє тіло дихальних шляхів», серед яких було 35,0% (7/20) чоловіків і 65,0% (13/20) жінок.

Вперше встановлена норма лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі в осіб від 18 до 35 років. Позитивний результат даного дослідження дозволяє рекомендувати цей показник норми для застосування у практиці сімейного лікаря та пульмонолога. Виявлені фактори ризику зниження кількості лактобактерій та біфідобактерій при рекурентних бронхітах у пацієнтів молодого віку.

Присутність лактобактерій та біфідобактерій у ступені 105 та вище можна розцінювати як варіант норми серед населення віком від 18 до 35 років без захворювань нижніх дихальних шляхів. Надмірна маса тіла є фактором ризику зниження лактота біфідобактерій в 1,3 разу. Факт куріння, як і факт антибіотикотерапії, в 1,5 разу збільшують ризик зниження лактота біфідобактерій у пацієнтів з рекурентним бронхітом.

Ключові слова: молодий вік, лактобактерії, біфідобактерії, рекурентний бронхіт, МКХ 10 J40, бронхоальвеолярний лаваж.

Нормы и факторы риска снижения количества лактобактерий и бифидобактерий в бронхоальвеолярном лаваже у пациентов молодого возраста с рекуррентным бронхитом

Широко известна важная роль нормальной микрофлоры дыхательных путей в поддержании гомеостаза организма. Верхние отделы дыхательных путей несут высокие микробные нагрузки, поскольку их слизистая оболочка первой противостоит воздействию различных факторов окружающей среды.

Цель исследования: изучение показателей нормы лактобактерий и бифидобактерий в бронхоальвеолярном лаваже у людей молодого возраста без заболеваний дыхательных путей, выявление факторов риска снижения нормофлоры у пациентов с рекуррентным бронхитом. Материалы и методы. За период с ноября 2015 по май 2017 г. было проведено обследование 108 пациентов в возрасте от 18 до 35 лет. Из них мужчин 61% (56,5±4,8), женщин 47% (43,5±4,8) с рекуррентным бронхитом (МКБ-10 J40). Кроме того, обследованы 20 пациентов группы контроля с диагнозом «Инородное тело дыхательных путей», среди которых было 35,0% (7/20) мужчин и 65,0% (13/20) женщин.

Результаты. Впервые установлена норма лактобактерий и бифидобактерий в бронхоальвеолярном лаваже у лиц от 18 до 35 лет. Положительный результат данного исследования позволяет рекомендовать этот показатель нормы для применения в практике семейного врача и пульмунолога. Выявлены факторы риска снижения количества лактобактерий и бифидобактерий при рекуррентных бронхитах у пациентов молодого возраста.

Заключение. Присутствие лактобактерий и бифидобактерий в степени 105 и выше можно расценивать как вариант нормы среди населения в возрасте от 18 до 35 лет без заболеваний нижних дыхательных путей. Избыточный вес является фактором риска снижения лактои бифидобактерий в 1,3 раза. Факт курения, как и факт антибиотикотерапии, в 1,5 раза увеличивают риск снижения лактои бифидобактерий у пациентов с рекуррентным бронхитом.

Ключевые слова:молодой возраст, лактобактерии, бифидобактерии, рекуррентный бронхит, МКБ 10 J40, бронхоальвеолярный лаваж.

Standards and risk factors for reducing the amount of lactobacillus and bifidobacterium in bronchoalveolar lavage in young patients with recurrent bronchitis O.B. Tysh

The role of normal microflora of the respiratory tract in maintaining the homeostasis of an organism is extremely important. The upper respiratory tract have a high microbial burden, since their mucus membrane is the first to resist the actions of various environmental factors.

The objective: to study parameters of lactobacillus and bifidobacterium in bronchoalveolar lavage, in young people without respiratory diseases, and to identify the risk factors for decreasing the normal flora in patients with recurrent bronchitis.

Materials and methods. For the period from November, 2015 to May 2017, a survey of 108 patients aged 18 to 35 years old was conducted. Of these, men 61% (56,5±4,8), women 47% (43,5±4,8) with recurrent bronchitis (ICD-10 J40). In addition, 20 patients in the control group with a diagnosis were examined «Third-party respiratory tract» were examined, among which 35,0% (7/20) were males and 65,0% (13/20) women.

Results. The norm for lactobacillus and bifidobacterium in bronchoalveolar lavage in individuals from 18 to 35 years old was first established. The positive result of this study allows us to recommend this rate norm for use in the practice of family physician and pulmonologist. The revealed risk factors for reducing the number of lactobacillus and bifidobacterium in recurrent bronchitis in young patients. Conclusions. The presence of lactobacillus and bifidobacterium in degree 105 and above can be considered as a variant of the norm among the population aged 18 to 35 years, without diseases of the lower respiratory tract. Overweight is a risk factor for reducing lactobacillus and bifidobacterium by 1.3 times. The fact of smoking, like the fact of antibiotic therapy, increases the risk of lactobacillus reduction in patients with recurrent bronchitis by 1,5 times.

Key words: young age, lactobacillus, bifidobacterium, recurrent bronchitis, ICD 10 J40, bronchoalveolar lavage.

Завдяки масштабним міжнародним дослідженням, що були проведені у рамках Human Microbiome Project Meta HIT project, вдалося скласти більш повне уявлення про роль мікрофлори організмі людини. Людське тіло утримує трильйони мікроорганізмів, їхня кількість перевищує число соматичних клітин у 10 разів, а маса становить 1-3% маси тіла людини (Human Microbiome Jumpstart Reference Strains Consortiumet al., 2010) [1]. Мікроби колонізують не тільки всі поверхні, але і тканини органів, які вважали стерильними, наприклад, грудне молоко, плаценту (R. Martin et al., 2010; J. Gerritsen et al., 2011; K. Aagaard et al., 2014) [1, 2].

Відома надзвичайно важлива роль нормальної мікрофлори дихальних шляхів у підтриманні гомеостазу організму. Верхні відділи дихальних шляхів несуть високе мікробне навантаження, оскільки їхня слизова оболонка першою протистоїть дії різноманітних факторів навколишнього середовища. При цьому мікрофлора захищає організм від патогенних мікроорганізмів, забезпечуючи «колонізаційний імунітет» [3].

Організм людини та його нормальна мікрофлора є єдиним взаємозв'язаним і взаємозалежним природнім комплексом, стан якого значною мірою визначає стан здоров'я людини. У разі впливу різних несприятливих факторів на організм людини або його нормальну мікрофлору відбуваються зміни як внутрішнього середовища організму, так і стану його нормальної мікрофлори [4].

Переважання певного виду мікрофлори залежить від генетичних, географічних, етнічних чинників. Кожна людина має унікальну, лише їй притаманну мікрофлору, що пов'язана з раціоном харчування, складом сім'ї, наявністю захворювань, регіоном проживання [5-7].

Безперечно, найважливіший корисний ефект нормальної мікрофлори її захисна функція, що реалізується шляхом колонізації приепітеліальної зони, прямого антагоністичного впливу на клітини чужорідної мікрофлори, вияву антиадгезивного ефекту та активної боротьби за лімітовані джерела харчування, а побічно через здатність стимулювати імунну систему макроорганізму [8].

Склад мікробної флори індивідуальний, змінюється з часом, залежить від генотипу людини і від зовнішніх факторів. Навіть у однояйцевих близнюків співпадають лише 50% видів бактерій мікробіоти кишечнику (L.W. Parfrey, R. Knight, 2012) [1]. Вчені вважають, що практична можливість визначення єдиного стандарту складу мікробіоти кишечнику відсутня (S. Matamoros et al., 2013) [9].

Нормальна індигенна мікрофлора бере участь у дозріванні повноцінного імунітету і є невід'ємним компонентом імунної системи організму. Вона підсилює фагоцитарну активність макрофагів, гранулоцитів і моноцитів, стимулює проліферацію плазматичних клітин, збільшує синтез IgA, цитокінів, клітинних імунних механізмів захисту та здійснює регуляцію імунної відповіді на локальному і системному рівнях, є кінцевим показником імунного захисту організму. Одна із важливих функцій мікробіоти антианемічна, яка покращує всмоктування заліза [10]. Це спонукає дослідників переглянути давні переконання щодо складного і динамічного взаємозв'язку між мікробіоценозом та господарем у здоровому і хворому дихальному тракті. На сьогодні, згідно з даними літератури, не визначалась кількісна характеристика лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі в осіб молодого віку без захворювань дихальних шляхів.

Мета дослідження: вивчення показників норми лактобактерій та біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі у людей молодого віку без захворювань дихальних шляхів, виявлення факторів ризику зниження нормофлори у пацієнтів з рекурентним бронхітом.

а б

Мал. 1. Спостереження № 14 пацієнтки М. з рекурентним бронхітом, 28 років, амбулаторна карта № 40097: а ріст біфідобактерій у розведеннях 101, 102, 103 з бронхоальвеолярного лаважу; б ріст лактобактерій у розведеннях 101, 102, 103 з бронхоальвеолярного лаважу

Матеріали та методи

За період з листопада 2015 р. до травня 2017 р. на клінічних базах кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика було проведено обстеження 108 жителів Київської області віком від 18 до 35 років. З них чоловіків 61% (56,5±4,8), жінок 47% (43,5±4,8). У всіх хворих діагностували рекурентний бронхіт, що повторювався за останні 6-8 міс 3-4 рази (J40 бронхіт не уточнений гострий чи хронічний за МКХ-10). Тривалість захворювання становила від 1 до 2 років.

Також було обстежено 20 пацієнтів групи контролю віком від 18 до 35 років. Серед цих пацієнтів було 35,0% (7/20) чоловіків і 65,0% (13/20) жінок без захворювань нижніх дихальних шляхів, які не приймали антибіотикотерапію з будьяких причин протягом останніх 12 міс, але яким клінічно та ендоскопічно було встановлено діагноз «Стороннє тіло дихальних шляхів». Усі пацієнти перед проведенням дослідження підписали інформовану згоду.

Для диференційної діагностики та уточнення діагнозу усім пацієнтам було проведено рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

В усіх пацієнтів отримували бронхоальвеолярний лаваж під час проведення бронхоскопії в ендоскопічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 17 та Київської обласної клінічної лікарні. Отриманий матеріал розміщували у стерильній ємності і транспортували у бактеріологічну лабораторію ДЗ «Український центр контролю та моніторингу МОЗ України» (не більше ніж 2 год). Після доставки матеріалу до лабораторії проводили мікробіологічне дослідження. Бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) 0,1 мл сіяли на кров'яний агар (КА), шоколадний агар (ША), середовище Ендо, жовточно-сольовий агар (ЖСА), ентерококагар, Сабуро агар. Розводили БАЛ від 10-1 до 10-8 і з цих розведень 1 мл сіяли на середовища для біфідобактерій і лактобактерій.

Посіви на КА, ША та середовище Ендо інкубували за температури 37 0С протягом 24 год, на ЖСА за температури 37 0С протягом 48 год, на Сабуро агарі за температури 24 0С протягом 5 діб, а на середовищах для біфідобактерій та лактобактерій за температури 37 0С протягом 72 год. Після інкубації посіви переглядали, проводили підрахунок колоній кожного виду та ідентифікацію шляхом вивчення морфологічних, культуральних, тинкторіальних та біохімічних властивостей. Приклад наведено на мал. 1, 2.

Мал. 2. Спостереження № 17 пацієнта А. з рекурентним бронхітом, 26 років, амбулаторна карта № 38701 (мазок за Грамом біфідобактерії з бронхоальвеолярного лаважу у 1000 збільшені)

Ріст біфідобактерій на мал. 1а в однорідному жовтосолом'яному середовищі фіксували у разі появи помутніння, а лактобактерій на мал. 1б у разі зміни коричневого кольору середовища на жовтий.

Усі поживні середовища як для первинного посіву, так і для ідентифікації мікроорганізмів були виготовлені ТОВ «Фармактив» (м. Київ).

Оброблення та аналіз даних проводили у програмних пакетах Open Office (Base, Calc, Writer, Draw, Math; зі збереженням вихідних документів у форматі *.doc, *.xls). Програмне забезпечення цих пакетів з відкритим вихідним кодом і його використання регламентується ліцензією GPL (General Public License) та IBM SPSS trial.

Частотні характеристики показників подані у вигляді P±m, де m похибка репрезентативності. Порівняння категоріальних характеристик проводили з використанням таблиць спряженості. За допомогою критерію Пирсона (х2), або критерію (z) оцінювали достовірність відмінностей міжвідсотковими частками обох вибірок

Наявність лактота біфідобактерій у бронхах (при розведенні від 101 до 108) у групах, P±m,%

Таблиця 1