Актуальні питання та перспективні напрямки реабілітації осіб з бойовими пораненнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З БОЙОВИМИ ПОРАНЕННЯМИ

Бачинська Н.В., Забіяко Ю.О.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

У зв'язку з актуальністю проблеми, в результаті локальних військових конфліктів в даний час необхідним є вивчення і перспективний розгляд питань реабілітації осіб з бойовими поранених. В рамках даної роботи був здійснений аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань сучасного стану організації відновного лікування пацієнтів з бойовими пораненнями різного ступеня тажесті. Наведено статистичні дані поранень різної складності, класифікацію вогнепальних поранень згідно з даними сучасної травматології. Виділено перспективні напрямки подальшої розробки проблематики, що досліджується.

Ключові слова: статистичні показники, реабілітація, класифікація бойових поранень, перспективи відновлення.

Аннотация

АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ И ПЕРСПЕКТИВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РЕАБИЛИТАЦИИ ЛИЦ С БОЕВЫМИ РАНЕНИЯМИ

В рамках данной работы был осуществлен анализ отечественной и зарубежной литературы по вопросам современного состояния организации восстановительного лечения пациентов с боевыми ранениями различной степени тажести. Приведены статистические данные ранений различной сложности и локализации на востоке Украины за период 2013-2017 годы. Представлена классификация огнестрельных ранений согласно данным современной травматологии. Выделены преспективные направления дальнейшей разработки изучаемой проблематики.

Ключевые слова: статистика, реабилитация, классификация боевых ранений, перспективы восстановления.

Summary

ACTUAL ISSUES AND PERSPECTIVE DIRECTIONS OF REHABILITATION OF PERSONS WITH COMBAT DESERTIFICATIONS

In connection with the urgency of the problem, as a result of local military conflicts, it is now necessary to study and prospective consideration of issues of rehabilitation of persons with military injuries. Within the framework of this work, the analysis of domestic and foreign literature on the current state of the organization of rehabilitation treatment of patients with military injuries of various degrees of hardness was carried out. Statistical data of wounds of varying complexity and localization in the east of Ukraine for the period 2013-2017 are given. Classification of gunshot wounds according to the data of modern traumatology is presented. Prospective directions of further development of the studied problems are highlighted.

Keywords: statistics, rehabilitation, classification of military wounds, prospects for recovery.

Постановка проблеми

В даний час актуальним і важливим є питання необхідності реабілітації осіб з бойовими пораненнями, що виникли в результаті сучасних військових конфліктів (Остроушко О., 2017; Шаурін О.Л, Ста- рюк Д.О. та ін., 2014; Мороз С.М., Моргачева А.К., Яворська І.П. та ін., 2015; Дандаш Х., Подкопай Д.О., 2016).

Внаслідок бойових дій на сході України з кожним роком спостерігається зростання поранень різного ступеня. Загальні наслідки бойових травм різноманітні. Вони залежать від тяжкості первинного пошкодження, від вторинних пошкоджень, а також від перебігу відновлення. Особове значення мають наслідки контузіонно-травма- тичних пошкодженнь голови та мінно-вибухові травми кінцівок (Шаурін О.Л, Старюк Д.О. та ін., 2014; Шаповалов В.М., Єрохов А.Н., 2006; Шаповалов В.М., Овденко А.Г., 2006; Єлоєв Р.М., 2010).

Наприкінці 2017 року бойові поранення, згідно статистичним даним (доповідь директора Військового медичного департаменту Міністерства оборони України, головного державного санітарного лікаря Міністерства оборони України), мають такий вигляд: поранення кінцівок -- 57,3%, голови -- 26,7%, грудної клітки -- 6,6%, черевної порожнини -- 5,6%, шиї -- 2,4%, таза -- 0,8%, хребта -- 0,06% [15].

За даними авторів, постраждалі хірургічного профілю у сучасних воєнних конфліктах складають майже 75% від загальної величини санітарних втрат, а серед них кількість постраждалих з пораненнями кінцівок коливається в межах від 54 до 75% [3; 6], 35-40% з них супроводжуються переломами кісток, 5-12% -- пораненням судин та нервів [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед фахівців ближнього зарубіжжя традиційний підхід до комплексного лікування множинних вогнепальних переломів кінцівок розглянуто в роботах російських і грузинських авторів (А.Р. Ата- єв, Б.А. Ахмедов, Е.Р. Атаєв 2009; Ахмедов Б.А., 2010; Брижань Л.Д., 2010) [1; 4]; застосування пластин з кутовою стабільністю в лікуванні вогнепальних переломів (Б.А. Ахмедов, А.Р. Атаев, 2006; досвід лікування поранених з вогнепальними переломами плечової кістки (А.А. Баскаков, 2005) [3]; організаційно-лікувальні аспекти хірургічної допомоги пораненим з вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок (Брюсов П.Г., 1993); лікування поранених з вогнепальними переломами, ускладненими дефектами стегнової і великоберцової кісток (Вовченко В.І., 1995) та інші.

Протягом останніх років наукові розробки даної проблематики розглядалися з точки зору традиційного лікування досліджуваного контингенту, а саме: традиційні методи лікування в медичній реабілітації постраждалих з проблемами мінно-вибухових поранень (Неборський С.А., 2005); медична реабілітація військовослужбовців після мінно-вибухових травм (Руднєв А.І., 2012) [11] та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на значимість проведених досліджень у напрямку, що вивчається, в даний час, як акцентують увагу фахівці (Хассан Дандаш, Подкопай Д.О., 2016) використання нетрадиційних методів немедикаментозної терапії у фізичній реабілітації в останнє десятиліття об'єктивно та істотно зростає [7]. Незважаючи на значні досягнення в галузі сучасної медицини в даний час в лікуванні травм, отриманих в наслідок бойових поранень, відсутні реальні програми фізичної, психологічної та соціальної реабілітації на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлення, що мають наукове обгрунтування і апробацію. Тому вивчення даної проблеми є актуальним і важливим та вимагає детального наукового розгляду.

Мета статті. Здійснити аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань сучасного стану організації відновного лікування пацієнтів з бойовими пораненнями різного ступеня тажесті.

Виклад основного матеріалу

З огляду на специфічні умови локальних конфліктів та офіційні дані, одними з тих, що найбільш часто зустрічаються ушкоджень, як у військовослужбовців, так і цивільних осіб, є мінно-вибухова травма і мінно- вибухові поранення з відривом однієї або двох кінцівок.

Таблиця 1

Статистичні дані поранень військових Національної гвардії

Стосовно поранень різного ступеня військовослужбовців з усіх силових відомств України (ЗСУ, НГУ, МВС, СБУ, прикордонників, тощо), станом на 14 квітня 2017 року, за даними Міністерства оборони України, дістали 9 578 військовослужбовців [15].

Санітарні втрати безпосередньо військових з Національної гвардіі у динаміці представлено у табл. 1.

На період 20 березня 2017 року (звіт речника Міністерства оборони Андрія Лисенко, повідомленого на брифінгу), що з початку військового конфлікту було поранено 9453 українських військових, з яких 7764 поранених -- військовослужбовці Збройних сил України, а решта з інших силових відомств (Національна гвардія, МВС, СБУ та інші). Статистичні показники військових ЗСУ наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Поранення ЗСУ станом на 25 грудня 2017 р.

Джерело: [14]

лікування реабілітації бойове поранення

За останні три роки, як було зазначено у доповіді від 14 квітня 2017 року речником Міністерства оборони України з питань АТО, у боях з усіх силових відомств України, 9578 військовослужбовців отримали поранення. Наведені показники данних Генштабу не враховують добровольців ДУК "Правий сектор”, Української добровольчої армії (УДА), а також бійців, які входять до інших структур: прикордонників, нацгвардійців та працівників СБУ [14].

За кордоном медична реабілітація почала розвиватися в середині XX століття, коли з'явилася необхідність відновлювати і адаптувати до життя учасників Другої світової війни. Пізніше цей напрямок охопило літніх людей, інвалідів, хворих, які перенесли важкі захворювання і травми [5].

Даний напрямок медицини в Україні успішно розвивається, розробляються власні методики і береться до уваги закордонний досвід. Основне місце в відновній медицини займає фізична терапія та ерготерапія. Вони передбачають комплексне застосування як фізичних вправ і впливів, так і природних факторів. Фізична терапія спрямована на відновлення функцій пошкоджених органів, адаптацію після травм, залучення в звичний спосіб життя [8].

Таблиця 3

Статистичні показники поранених та травмованих представників української армії на сході України за 2016--17 рік (за даними української служби ВВС з посиланням на Генеральний штаб Збройних Сил України)

Примітка: * наведені показники не враховують добровольців ДУК «Правий сектор», Української добровольчої армії (УДА), а також бійців, які входять до інших структур: прикор-донників, нацгвардійців та працівників СБУ (за даними допо-віді Начальника Кадрового центру полковника І.О. Вороніна.

Згідно зі статистичними данними, основним видом травм при проведенні бойових дій є вогнепальна рана -- це сукупність пошкоджень, що виникають в результаті дії снаряда, випущеного з вогнепальної зброї [1; 3; 13]. Що стосується черепно-мозкових травм, то перша спроба класифікації вогнепальних черепно-мозкових поранень (ВЧМР) за основними ознаками -- глибиною проникнення снаряда і тяжкості ушкодження черепа і головного мозку -- була зроблена в 1891 р. О.М. Хольбек (цит. за А.С. Таубер). Він розділив рани черепа на сліпі, дотичні, сегментарні і діаметральні. Надалі до них додали поранення, що рикошетуються [6; 9].

Cushing (1916) і М.М. Петров (1917) вперше чітко розділили всі поранення на непроникаючі (екстрадуральні) і проникаючі (інтрадуральні).

У розгорнутому вигляді ця класифікація ВЧМР представлена В.І. Добротворським (1937). З початку Великої Вітчизняної війни була розроблена і широко впроваджена в практику єдина клініко-рентгено-анатомічна класифікація ВЧМР [6; 12]. Травматологами формулювання діагнозу здійснюється з використанням наступної класифікації, наведеної в табл. 4.

Таблиця 4

Класифікація вогнепальних ран (згідно з даними сучасної травматології)

Примітка: 1) * поєднані - постраждали 2 і більше органи, розташованих в одній анатомічній ділянці, або 2 або більше анатомічних областей; 2) [6; 12]

Тими, що найбільш часто зустрічаються, є травми, з якими стикаються хірурги лікарні Мечникова м. Дніпро, це: вогнепальні осколкові поранення від обстрілів з усіх можливих видів артилерійських систем, гаубиць, обстрілу танками [16].

Відповідно до Концепції цільової програми Кабміну, в уряді планують охопити послугами медичної та фізичної реабілітації: в 2018 році -- 30% учасників бойових дій, які отримали захворювання, поранення або каліцтва під час або в результаті участі у військових конфліктах; в 2019 році -- 40% осіб зазначеної категорії; в 2020 році -- 60% осіб; в 2021 році -- 80% осіб; у 2022 році -- 98% осіб зазначеної категорії [14].

Використання традиційних засобів і методів фізичної реабілітації постраждалих, на думку низки авторів, з наслідками мінно-вибухових поранень, які застосовують у науково обґрунтованому комплексі з нетрадиційними методами, ефективно попереджають ускладнення, відновлюють функції пошкоджених органів (Дандаш Хассан, Подкопай Д.О., 2016; Л.Ф. Васильєва, 1999; В.Г. Вогралік, 2001; І.А. Єгорова, 2002; О.В. Ільїна, 2002) та інші.

Висновки

На даному етапі для санаторної реабілітації та соціальної адаптації військових створений спеціальний центр в Ірпені (Київська область). Планується створити аналогічні центри в Києві, у Вінницькій та Львівській областях. Проект, що вноситься Президентом України -- Закон України «Про систему реабілітації в Україні», активно набирає силу.

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації з метою відновлення та підтримки оптимальних фізичних, інтелектуальних, психічних та/або соціальних аспектів життя осіб з обмеженнями життєдіяльності під час їх взаємодії з навколишнім середовищем. Ми вважаємо, що на данному етапі вкрай важливі розробка та впровадження реабілітаційних програм для осіб з бойовими травмами. Важливо встановити довгострокові та короткострокові цілі, що спрямовані на відновлення та (або) компенсацію обмежень життєдіяльності.

Перспективи подальших розробок у даному напрямку. У перспективі планується розробка індивідуальних програми з фізичної реабілітації, що повинні включати в себе сукупність заходів реабілітації, націлених на діагностику, оцінку осіб з бойовими пораненнями різного ступеня з набутими обмеженнями життєдіяльності внаслідок неврологічних, м'язово-скелетних, серцево-судинних, легеневих та інших розладів, травм та болю.

Список літератури

1. Атаев А.Р. Комплексный подход в лечении множественных огнестрельных переломов конечностей / А.Р. Атаев, Б.А. Ахмедов, Э.Р. Атаев // Современные технологии в травматологии и ортопедии. Лечение повреждений опорно-двигательного аппарата и их осложнений: материалы V международной научно-практической конференции. - Баку, 2009. - С. 47.

2. Ахмедов Б.А. Оптимизация методов лечения раненых с огнестрельными переломами костей конечностей: дис.... доктора мед. наук: 14.01.15, 14.01.17 / Ахмедов Багавдин Абдулгаджиевич. - С.-Петербург, 2010. - 302 с.

3. Баскаков А.А. Опыт лечения раненых с огнестрельными переломами плечевой кости / А.А. Баскаков // Эволюция остеосинтеза. - 2005. - С. 55-63.

4. Брижань Л.К. Система лечения раненых с огнестрельными переломами длинных костей конечностей (клинико-экспериментальное исследование): автореф. дис. на соискание ученой, степени док. мед. наук: спец. 14.01.17, 14.01.15 Д 215.009.01 / Л. Брижань. - М.: Государственный институт усовершенствования врачей Министерства обороны Российской Федерации, 2010. - 33 с.

5. Войновский Е.А. Эволюция хирургического лечения раненых с тяжелыми множественными и сочетанными повреждениями / Е.А. Войновский, А.П. Колтович // Мед. вестн. МВД, 2009. - № 1. - С. 11-17.

6. Гуманенко Е.К. (ред.) Военно-полевая хирургия / Е.К. Гуманенко. М.: «ГЕОТАР-медиа», 2008. - С. 132-141.

7. Дандаш Хассан, Подкопай Д.О. Методические особенности физической реабилитации пострадавших с последствиями минно-взрывной травмы / Хассан Дандаш, Д.О. Подкопай // Слобожанський науково-спортивний вісник, 2016. - С. 127-131.

8. Лакша А.М. Лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями м'яких тканин кінцівок / А.М. Лакша, Д.В. Лось / Літопис травмотології та ортопедії. - № 1-2, 2015. - С. 31-32.

9. Мороз С.М. Травма взрывной волной, коморбидная со стрессом боевых действий // С.М. Мороз, А.К. Мор- гачева, И.П. Яворская, Р.П. Хаитов // Психологічна та психіатрична допомога військовослужбовцям і громадському населенню в умовах війни / Psychological and psychiatric assistance to military men and civilians during wartime. - Архів психиатрії. - 2(81), 2015. - С. 47-50.

10. Остроушко Олександра. Особливості фізичної реабілітації при вогнепальних пораненнях плечового суглоба / Олександра Остроушко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - № 2/2017. - С. 59-62.

11. Руднев А.И. Медицинская реабилитация военнослужащих после минно-взрывной травмы / А.И. Руднев // Диссертация... кандидата медицинских наук: 14.03.11 / [Место защиты: ФГУ «Российский научный центр восстановительной медицины и курортологии»]. - Москва, 2012. - 102 с.

12. Салахов З.А. Улучшение результатов лечения огнестрельных ранений в зоне военных действий / З.А. Са- лахов // Фундаментальные исследования. - 2009. - № 8. - С. 47-53.

13. Шаповалов В.М. Взрывные поражения при техногенных катастрофах и террористических актах / В.М. Шаповалов, А.И. Грицанов, А.А. Сорокин, О.В. Большаков. СПб.: Морсар А.В., 2001. - 224 с.

14. https://espreso.tv/news/2017/12/30/za_mynulyy_rik_na_donbasi_zagynulo_bilya_260_ukrayinskykh_ voyakiv_zmi.

15. https://ru.tsn.ua/ato/v-genshtabe-nazvali-kolichestvo-pogibshih-i-ranenyh-voennyh-na-donbasse-s-nachala- provedeniya-ato-1024615.html.

16. https://www.ukrinform.ru/rubricother_news/1693177zvuk_siren_uge_ne_vizivaet_paniku_glavvrach_ bolnitsi_immechnikova_1655550.html).

Размещено на Allbest.ru