Фізична реабілітація хворих на неврит лицевого нерва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізична реабілітація хворих на неврит лицевого нерва

Часті переохолодження, інфекції, інтоксикації, травми є причинами ушкодження лицевого нерва, у ре-зультаті чого виникає неврит цього нерва, який посідає серед захворювань черепно-мозкових нервів перше місце у дітей, а в дорослих - друге місце. Після перенесеного захворювання пацієнти мають сер-йозні як фізичні так і психологічні проблеми, пов'язані з дефектом обличчя (асиметрія), слинотечою, з по-дальшим наростанням симптоматики невропатії лицьового нерва, що порушує нормальний спосіб життя і соціальну активність людини. У статті обґрунтовано ефективну дію комплексної індивідуальної програми реабілітації хворих на неврит лицевого нерва.

ключові слова: лицевий нерв, неврит лицевого нерва, фізична реабілітація, індивідуальна програма реабілітації.

Постановка проблеми. Лицевий нерв (лат. nervus facialis) іннервує всі мімічні м'язи обличчя та стремінцевий м'яз середнього вуха, більшість екзокринних залоз голови (слізна за-лоза, залози слизової оболонки носової та рото-вої порожнин, слинні залози (окрім привушної), відповідає за смакову чутливість передніх двох третин язика, забезпечує чутливість невеликої ділянки вушної раковини [6]. Часті переохоло-дження, інфекції, інтоксикації, травми можуть стати причинами ушкодження лицьового нерва, у результаті чого виникає неврит цього нерва. Уперше це захворювання описано 1836 року шотландським фізіологом Чарлзом Беллою (Ch. Bell) і на його честь це захворювання й отримало свою назву -- параліч Белла [1].

Неврит лицевого нерва, або параліч Белла, -- це запальне ураження нерва, що іннервує міміч-ні м'язи однієї половини обличчя [7]. В результа-ті в цих м'язах розвивається слабкість, яка веде до зниження (парез) або повної відсутності (па-раліч) мімічних рухів і появи асиметрії обличчя.

У дітей неврит лицевого нерва посідає перше місце серед захворювань черепно-мозкових не-рвів [2; 8], а в дорослих -- друге місце [2]. Часте захворювання в дитячому віці пояснюється ана-томічною будовою лицевого нерва [2; 8]: 1) не- сформованістю фаллопієвого каналу, через що лицевий нерв виходить зі скроневої кістки прак-тично під шкірою, наслідком чого є підвищений ризик травматизації нерва у дітей порівняно з дорослими; 2) несформованістю соскоподібного відростка скроневої кістки, через що цей нерв є менш захищеним від травм.

Український дослідник О. В. Бісмак зазначає, що неврит лицевого нерва «призводить до незво- ротних процесів у тканинах нерва, часто не під-лягає відновленню, що призводить до трофічних порушень м'язів обличчя» [3, с. 211]. Навіть після лікування невриту лицевого нерва в 10-25% ви-падків відзначається неповне відновлення функ-ції мімічних м'язів, у 18% випадків залишається виражений косметичний дефект, а в 16-32% ви-падків формується постневритична контрактура [3]. Зазначене підкреслює актуальність фізичної реабілітації хворих на неврит лицевого нерва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За літературними джерелами основним клінічним проявом невриту лицевого нерва є асиметрія об-личчя [1]. Проте, як зазначають українські дослідники І. І. Ліскевич та М. І. Пітик, 5,74% хво-рих на невропатії лицьового нерва скаржилися на біль у вусі чи привушній ділянці, 16,4% -- на набряк половини обличчя до появи асиметрії, 10,7% -- на порушення смаку, 0,82% -- на по-смикування повіки на ураженій стороні, стільки ж на порушення смаку в поєднанні з посмику-ванням повіки, ще 0,82% -- на порушення смаку, слуху та посіпування повіки. За тяжкістю ура-ження системи «лицевий нерв -- мімічні м'язи» за шкалою House -- Brackmann у 9,8% хворих мала місце помірна дисфункція лицевого нерва -- ІІІ ступінь, у 79,5% хворих -- дисфункція серед-ньої тяжкості -- IV ступінь, у 10,7% хворих -- тяжка дисфункція -- V ступінь» [4, с. 81].

У дослідженнях останніх років [7] показано, що в сироватці крові цих хворих виявляються підвищені титри антитіл до вірусів простого гер-песу, Епштейна-Барр, грипу, аденовірусів, що свідчить про важливу роль вірусної інфекції в генезі даної форми невропатії лицевого нерва, а провокуючим фактором, як правило, є пере-охолодження. Розвиток запалення та набряку спричинює компресію та ішемію лицевого нерва, чому сприяють анатомічні особливості, зокрема, вузькість кісткового каналу. Саме від рівня ура-ження лицевого нерва залежить спектр супутніх клінічних проявів захворювання.

Стосовно патогенезу невропатії лицевого нерва тривалий час існувало декілька теорій (судинна, запальна та інші) [9]. Проте, останнім часом до-слідники зупинилися на єдиній схемі змін, що від-буваються: «ішемія -- набряк -- компресія» або ж «первинна ішемія -- набряк -- компресія -- вто-ринна ішемія» [7]. Параліч Белла авторами [7; 8] розглядається як варіант тунельного синдрому. Оскільки лицевий нерв займає до 70% поперечно-го зрізу вузького фаллопієвого каналу і стовбур його у вертикальній частині концентрично покри-вають міцні колагенові волокна, набряк призво-дить до його самостискування. Підтвердженням теорії тунельного синдрому також є те, що пуско-ві фактори (інфекція, переохолодження) діють на організм взагалі, а ураження лицевого нерва ви-никає на одній стороні, ймовірно тій, де має місце анатомічна вузькість каналу. особливо сприятли-ві для компресії умови в нижньому відділі каналу, де на рівні шило-соскоподібного отвору найбільш потовщений та еластичний епіневрій. наслідками тривалої й вираженої компресії нерва є демієлінізація та вторинна дегенерація нервових волокон. Провідне значення у патогенезі відіграє пору-шення судинного тонусу з переважанням спазмів у системі артерій (сонних), що кровопостачають стовбур головного мозку. Слід враховувати й па- тохімічні зміни -- активацію пероксидного окис-лення ліпідів і пригнічення антиоксидантних сис-тем, підвищення проникності мембран для калію, розвиток мієліно- та аксонопатії лицевого нерва й порушення нервово-м'язової передачі внаслідок блокади вивільнення ацетилхоліну із закінчень рухових аксонів та порушення взаємодії ацетил-холіну з його рецепторами на постсинаптичній мембрані [8].

Основним клінічним проявом невропатії лице-вого нерва є парез або параліч мімічної мускула-тури відповідної половини обличчя [1]. Це приво-дить до лицьової асиметрії: на ураженій стороні зморшки лоба згладжені, брова стоїть нижче, носо-губна складка згладжена, кут рота опуще-ний. ці розлади особливо помітні при активному скороченні м'язів обличчя. При активному ви-шкірянні зубів, ще більше перетягується в здо-рову сторону. Щока на стороні паралічу лицевого нерва при вдихові і вимові приголосних звуків може бути перекошена. око на стороні ушко-дження лицевого нерва не закривається вна-слідок паралічу колового м'яза ока. При спробі закрити око очне яблуко на стороні паралічу від-ходить в сторону. Коли хворий дивиться вгору, око на хворій стороні підіймається вище, ніж на здоровій, і утворюється широке коло склери між рогівкою і нижньою повікою (симптом Негро) [8].

наслідком парезу колового м'яза ока є не тіль-ки лагофтальм (неможливість повного закриття очей), але і сльозотеча на хворій стороні, яке пояснюється роздратуванням постійно розплю-щеного ока, а також тим, що через нерухомість нижньої повіки сльози не потрапляють в сліз-но-носовий канал. Сльозотеча деякими хворими дуже важко переноситься. Вони скаржаться на пелену, туман перед очима, адже сльоза заво-лікає око. У низці випадків на стороні паралічу лицевого нерва спостерігається парадоксальна сльозотеча під час їжі, при сухості ока, при плачі (симптом крокодилових сліз).

Через парез колового м'яза рота з'являється слинотеча, іноді випадання їжі з рота, яка може також застрявати між щокою і яснами хворої сторони.

Що стосується решти м'язів, які іннервують- ся лицевим нервом, то поразка м'язів вушної раковини, підшкірного м'яза шиї, апоневроза голови протікає у людини клінічно безсимптом- но, оскільки більшість людей не можуть рухати цими м'язами. При невропатії лицевого нерва на стороні ушкодження знижується або зникає над-брівний і корнеальний рефлекси [1; 6].

Аналіз літератури виявив, що проведення традиційного лікування невриту лицевого нерва сприяє повному видужуванню чи значному по-легшенню лише у 60-75% пацієнтів, у 10-25% ви-падків відзначається неповне відновлення функ-ції мімічних м'язів, у 18% випадків залишається виражений косметичний дефект, а в 16-32% ви-падків формується постневритична контрактура мімічних м'язів, у 3-13% спостерігаються реци-диви захворювання [3]. лицевий нерв неврит реабілітація

виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. Питання лікування та реабілі-тації хворих на неврит лицевого нерва і дотепер залишається ще далеко невирішеним, незва-жаючи на те, що існує значний арсенал методів та засобів відновлення. це пов'язано з тим, що після перенесеного захворювання пацієнти мають серйозні як фізичні так і психологічні проблеми, пов'язані з дефектом обличчя (асиметрія), слино- течою, з подальшим наростанням симптоматики невропатії лицевого нерва, що порушує нормаль-ний спосіб життя і соціальну активність людини. 3 огляду на зазначене, дуже важливим є реабілі-тація пацієнтів з невритом лицевого нерва.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї статті є обґрунтування ефективної дії комплексу засобів фізичної реабі-літації хворих на неврит лицевого нерва.

виклад основного матеріалу дослідження. нами досліджувалися пацієнти київської місь-кої клінічної лікарні № 18. Для оцінки ступеню тяжкості ураження лицевого нерва пацієнтів ми використали шкалу Хауса-Бракмана (^^є- Вгаскшапп) [10]. Характерні ознаки хворих паці-єнтів, а саме: не закривалось повністю око, відпо-відно до сторони ураження невритом лицьового нерву, ледь помітні рухи лицьової мускулатури, асиметричне обличчя в спокої, рухи лоба відсут-ні, дали нам змогу встановити, що всі пацієнти на момент потрапляння до стаціонарного відділення мали однаковий ступінь тяжкості ураження ли-цевого нерва, а саме тяжку його дисфункцію, яка за шкалою Хауса-Бракмана відповідає 5 балам.

Аналіз анамнезів хворих пацієнтів допоміг нам сформулювати коло завдань фізичної реабілітації для кожного пацієнта. Проте, як виявилося в ре-зультаті дослідження, ці завдання подібні, зокре-ма: відновити нормальний тонус мімічних м'язів, відновити функцію тієї чи іншої повіки, підвищи-ти загальний тонус організму. це спонукало нас до складання комплексної індивідуальної програми фізичної реабілітації (ІПР), яка складається з лі-кувальної фізичної культури (ЛФК), лікувально-го масажу та фізіотерапії. на нашу думку, цей комплекс (лФк, лікувальний масаж та фізіоте-рапія) забезпечить підтримку тонусу, поліпшення кровопостачання денервованих мімічних м'язів і підвищить загальний тонус організму.

завдання лФк полягає у відновленні само-стійних рухів м'язів обличчя з обох боків. Спе-ціальні вправи починають з виконання найпро-стіших рухів мімічних м'язів. Використовують артикуляційні рухи губ, починаючи з вимови го-лосних «а, у, і, о» та ін., а потім -- кількох скла-дів -- «ма-ма-ма-ма, чу-чу-чу-чу, мі-мі-мі-мі» тощо. Слід відзначити, що поєднання звуків «б, в, п, ф, з» зі звуками «с» та «у» важкі для вимови. Тому рекомендується давати хворому завдан-ня на день для самостійного виконання перед дзеркалом найбільш важко-засвоюваних звуків і складів. критерієм відновлення нормального стискання губ може бути здатність хворого свис-тіти на видиху та витягувати губи трубочкою.

Із спеціальних активних вправ рекомендуємо такі: підведення й опускання надбрівної дуги, на-дування щоки без опору і з тиском на неї, за-кривання і відкривання ока, складання губ для свисту, висовування язика, вискалювання зубів, піднімання та «насуплювання» брови, утягуван-ня щоки при закритому роті. Спочатку ці вправи варто виконувати за допомогою рук, а потім са-мостійно перед дзеркалом до 5 разів на добу. При цьому необхідно стежити за правильністю їх ви-конання, у протилежному випадку можуть ви-никати патологічні умовно-рефлекторні зв'язки. Темп виконання вправ повільний або середній. Кожну вправу на початку курсу повторюють 10-15 разів, потім кількість повторень збільшують щодня на 3-5 і поступово доводять до 30-40 разів. По мірі збільшення амплітуди самостійних рухів і сили скорочення паретичних м'язів слід змен-шувати допомогу рук у виконанні вправ. треба уникати втоми уражених м'язів. Вправи для мі-мічної мускулатури варто чергувати із загаль- нозміцнювальними і дихальними. Останні мають особливо велике значення при порушенні мови.

таким чином, при ураженнях лицевого не-рва ЛФК спрямована на найшвидше відновлення і компенсацію мімічних рухових розладів. ЛФК забезпечить м'язову діяльність обличчя для від-творення максимальної симетрії між здоровою та ураженою сторонами пацієнта.

Підтримати тонус м'язів на боці ураження й поліпшити проведення нервових імпульсів до-поможе лікувальний масаж обличчя. Цей масаж починають з ділянки лоба погладжувальними ру-хами долонної поверхні пальців, потім виконують спіралеподібне розминання в напрямку від серед-ньої лінії до скронь. Коловий м'яз ока масажують по верхньому краю від середньої лінії назовні, а по нижньому краю -- у зворотному напрямку; ма-саж щоки виконують у напрямку від краю ниж-ньої щелепи вгору до носа. Масаж верхньої губи, носа та підборіддя також проводять знизу вгору, тобто від кута рота до носа, від кінчика носа до перенісся і з-під краю нижньої щелепи до кута рота. Кожен прийом масажу рекомендується по-вторювати 5-8 разів, сеанси масажу -- кілька ра-зів на день. Масаж доцільно виконувати після прогрівання хворої половини обличчя.

важливими є лікувальний масаж шийно-ко-мірної ділянки і волосистої частини голови. Ма-саж починають з комірної ділянки та шиї. Після цього проводиться масаж обличчя. Хворий сідає з дзеркалом у руках, а масажист розташовується навпроти хворого. Масажист обов'язково повинен бачити все обличчя пацієнта, а останній -- вико-нувати рекомендовані під час процедури вправи, спостерігаючи за їх точністю за допомогою дзер-кала. Прийоми масажу (погладжування, розти-рання, легке розминання, вібрація) проводять дуже обережно.

лікувальний масаж волосистої частини голо-ви проводиться з метою поліпшення кровообігу та лімфообігу. Положення хворого: сидячи в кріс-лі з опорою голови на підголівник, при максималь-ному розслабленні м'язів тулуба і рук. Масаж волосистої частини голови: погладжування і роз-тирання граблеподібне і долонею. Погладжуван-ня і розтирання потиличного черевця потилично- лобового м'яза і м'язів задньої поверхні шиї.

Масаж грудинно-ключично-соскоподібних м'язів: погладжування, розтирання, розминання. вібраційне погладжування голови і шиї, биття кінцями пальців.

Масаж скроневих областей і вушних рако-вин -- погладжування, розтирання, розминання вушних раковин.

Масаж мімічних м'язів здорового боку облич-чя в лобовій ділянці, навколо очниці, губ, щік, шиї: погладжування, розтирання, натискання і пощипування; вібрація і поплескування долон-ною поверхнею пальців.

Пацієнтам рекомендується також і самома-саж: хворий засовує за щоку протилежного боку ураження великий палець і злегка розтягує її, а рештою пальців одночасно робить віялоподібне розминання м'язів щоки і колового м'яза рота.

отже, масаж і самомасаж стимулюватиме то-нус м'язів на боці ураження й поліпшить про-ведення нервових імпульсів по лицевому нерву.

третім складником запропонованої комплек-сної програми -- є застосування фізіотерапев-тичних методів. Ми рекомендуємо УВЧ на зону розгалуження лицевого нерву з метою посилен-ня протизапального ефекту, крово- і лімфообігу в м'язах обличчя, поліпшення провідності лице-вого нерву. Перед лікувальним масажем реко-мендуємо проводити прогрівання уражених ді-лянок парафіном.

Для досягнення поставлених перед нами за-дач кожному хворому на неврит лицевого нерва було складено індивідуальну реабілітаційну про-граму (ІРП), приклад якої подано в таблиці 1.

цю комплексну реабілітаційну програму, яка поєднує в собі ЛФК, масаж / самомасаж і фізіо- процедури, необхідно виконувати щоденно, поки хворий знаходиться в стаціонарі. це забезпечить відновлення тонусу м'язів на боці ураження й проведення нервових імпульсів по лицьовому нерву.

Дослідження динаміки стану пацієнтів з ура-женням лицевого нерва нами проводилося після 7 днів та 14 днів з дня виконання ними індивіду-альної програми реабілітації (ІПР). Для цього ми також використали шкалу Хауса-Бракмана [10]. Результати цього дослідження подано в таблиці 2.

Аналіз таблиці 2 виявив, що:

1) через 7 днів виконання пацієнтами індивіду-альної програми реабілітації (ІПР) у 20% пацієнтів видимих зрушень на покращення не спостерігалося; проте, на 14-ий день встановлено, що ступінь тяж-кості ураження їхнього лицевого нерва з 5-ти балів змінився на 4-и бали, тобто з тяжкої дисфункції на середньотяжку дисфункцію цього нерва;

2) у 60% пацієнтів через 7 днів виконання ними ІПр ступінь тяжкості ураження лицевого нерва з 5-ти балів змінився на 4-и бали, тобто констатувалася вже середньотяжка дисфункція цього нерва;

3) у 20% пацієнтів після 7 днів виконання ними ІПр ступінь тяжкості ураження лицевого нерва з 5-ти балів змінився на 3-и бали, тобто конста-тувалася вже помірна дисфункція цього нерва;

4) через 14 днів у 60% хворих після виконання ІПр констатувалася середньотяжка дисфункція лицевого нерва, що відповідає 4 балам, а у 40% пацієнтів -- помірна дисфункція цього нерва, що відповідає 3 балам.

Таким чином, у всіх пацієнтів (100%) після виконання розробленої нами індивідуальної про-грами реабілітації (ІПр) спостерігається пози-тивна динаміка (див. рис. 1-2).

Для виявлення ознак невриту лицевого не-рву в осіб після використання ІПр ми вико-ристали також діагностичні тести [5]. Огляд на предмет невриту лицевого нерву ми здійснили за алгоритмом: симетричність лобових складок; симетричність носогубних складок; симетрич-ність очних щілин; з'ясування, чи може людина витягати губи трубочкою; з'ясування, чи може людина свистіти та робити вишкірювання зубів; визначення особливостей сльозо- і слиновиділен-ня (вологість або сухість слизових оболонок очей і ротової порожнини) та встановлення смакової чутливості на передніх 2/3 язика [6].

огляд за діагностичними тестами пацієнтів з невритом лицевого нерва після проходжен-ня ними 14-ти денного курсу за розробленою нами ІПр підтвердив позитивну динаміку змін за тим чи іншим показником у всіх пацієнтів: у 100% пацієнтів відновилися симетричність носо-губних складок та нормальні показники сльозо- і слиновиділення; у 60% пацієнтів сма-кова чутливість на передніх 2/3 язика віднови-лася до норми; у 40% пацієнтів відновилися си-метричність очних щілин та лобових складок; 40% пацієнтів можуть свистіти та здійснювати вишкірювання зубів; 20% осіб може витягати губи трубочкою.

висновки з даного дослідження. Після 14- ти денного курсу використання пацієнтами з невритом лицевого нерва розробленої нами програми комплексної фізичної реабілітації у них спостерігалася позитивна динаміка, що засвідчила ефективність ІПР. Фізичний ре- абілітолог має контролювати стан пацієнта та виконання індивідуальної реабілітаційної програми, у разі потреби, своєчасно вносити необхідні корективи.

Иерспективи подальших досліджень у да-ному напрямі пов'язані в практичній реалізації розробленої індивідуальної програми комплек-сної фізичної реабілітації хворих з невритом ли-цевого нерва.

Список літератури

1. Артюшкевич А. С. Клиника, дигностика и лечение невропатий лицевого нерва / А. С. Артюшкевич, Г. М. Ру- ман, Н. Ф. Адащик, А. Г. Байда // Современная стоматология. - 2015. - № 2. - С. 23-28.

2. Ахророва Ш. Б. Возрастные и гендерные клинико-патогенетические особенности острой невропатии лице-вого нерва / Ш. Б. Ахророва // Международный неврологический журнал. - 2017. - № 4 (90). - С. 52-54.

3. Бісмак О. В. Фізична реабілітація у комплексному відновленні хворих на неврит лицевого нерва / Олена Василівна Бісмак // «Молодий вчений». - № 10 (50). - Жовтень, 2017. - С. 211-214.

4. Ліскевич І. І. Ефективність лікування невропатії лицевого нерва у дітей та підлітків з урахуванням оцінки стану окисно-відновних процесів / І. І. Ліскевич, М. І. Пітик / / Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 13-16.

5. Неведомська Є. О. Анатомія та фізіологія нервової системи: навч.-метод. посіб. для практичних робіт для студ. вищ. навч. закл. / Євгенія Олексіївна Неведомська. - К.: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2017. - 70 с.

6. Неведомська Є. О., Макаренко Л. Г. Методика вивчення черепних нервів [Текст] / Є. Неведомська, Л. Мака-ренко // Біологія і хімія в рідній школі. - 2018. - № 1. - С. 2-5.

7. Неврологія: підручник / І. А. Григорова, Л. І. Соколова, С. С. Пшик та ін.; за ред. І. А. Григорової, Л. І. Соколової. - К.: ВСВ «Медицина», 2015. - 640 с.

8. Пітик М. І. Невропатія лицевого нерва у дітей: деякі аспекти діагностики та лікування / М. І. Пітик,

І. І. Ліскевич // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2015. - № 1. - С. 80-85.

9. Рибалов О. В. Сучасний погляд на виникнення та розвиток периферичних уражень лицевого нерва / Рибалов О. В., Аветіков Д. С., Іваницька О. С. // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. - 2014. - № 4 (48). - С. 28б-290.

10. House J. W., Brackmann D. E. Facial nerve grading system. Otolaryngol Head Neck Surg. 1985. 93: 146-147.

Размещено на Allbest.ru