Клініко-метаболічні особливості перебігу внутрішньоутробних вірусних інфекцій у новонароджених

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-метаболічні особливості перебігу внутрішньоутробних вірусних інфекцій у новонароджених

Актуальність проблеми внутрішньоутробних вірусних інфекцій (ВВІ) на сучасному етапі пов'язана з широким розповсюдженням вірусних інфекцій серед вагітних. Трансплацентарна передача вірусів та ураження плаценти сприяють негативному впливу на розвиток плода та новонародженого (НН). Клінічні прояви та тяжкість перебігу ВВІ у НН залежить від функціонального стану різних компонентів захисту в системі «мати-плацента - плід» [2-3]. Відомо, що для вірусних інфекцій характерні метаболічні порушення, основою яких є утворення та накопичення у тканинних речовинах вільних радикалів, що справляє пошкоджуючий ефект на рівні клітин і органів в цілому, порушує їх функції та сприяє розвитку патологічних станів в організмі. Вирішальне значення в збереженні компенсаторно-пристосувальних реакцій відводиться системі антиоксидантного захисту (АОЗ), який гальмує процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і перешкоджає виникненню різних патологічних станів [1, 5].

Важливу роль у захисті організму від вірусної персистенції відіграє також оксид азоту (NO), який є одним з головних факторів антипатогенної активності клітин неспецифічного імунного захисту та потужним інгібітором репликації вірусних копій [4, 6].

Таким чином, відсутність даних про поглиблене вивчення метаболічних порушень у НН з різними варіантами перебігу ВВІ зумовлює необхідність проведення даного дослідження з метою вдосконалення існуючих лікувально-реабілітаційних заходів.

Мета дослідження - визначити характер метаболічних процесів за показниками ПОЛ, АОЗ та NO при різних клінічних варіантах ВВІ у новонароджених в гострий період захворювання.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 834 матерів та їх хворих НН з підозрою на внутрішньоутробну інфекцію (ВУІ) в перші 3 доби життя. Серед загальної кількості обстежених ВУІ верифіковано у 708 (84,9%) хворих НН. Предметом поглибленого дослідження стала група 224 хворих НН із ВВІ (31,6%), серед яких доношених - 132 (58,9%), недоношених - 92 (41,1%). Контрольну групу склали 30 здорових НН.

Використовувалися методи загальноклі - нічні та спеціального дослідження. Клінічне спостереження включало визначення стану дитини при народженні, реєстрацію розладів ранньої неонатальної адаптації, аналіз факторів перинатального ризику, виявлення ранніх специфічних та неспецифічних клінічних симптомів інфекцій.

Верифікація діагнозу ВУІ здійснювалась на підставі клініко-анамнестичних даних та загальноприйнятих методів обстеження. Етіологічна верифікація ВВІ проводилась в перші 3 доби життя при надходженні дитини у неонатологічне відділення пологових будинків або у відділення реанімації, та у їх матерів після пологів. Специфічна діагностика вроджених грипу, парагрипу, аденовірусної та респіраторно-синцитіальної (РС) інфекцій проводилася за допомогою методів прямої імунофлюоресценції (тест-системи науково-дослідного інституту ім. Пастера, Санкт - Петербург, Росія), імунохроматографічного аналізу (ІХА) (ТОВ «Фармаско», Україна), серодіагностики (парні сироватки в реакції пасивної гемаглютинації) та на підставі результатів гістологічного та цитологічного дослідження послідів. Матеріалом для обстеження у дітей та матерів були змиви та зіскоби з носоглотки, кров із пуповинної та периферійної вен.

Специфічна діагностика вродженої ентеровірусної інфекції (ВЕІ) проводилася за допомогою культурального методу з використанням курячих ембріонів (НЕL) та модифікованої реакції зв'язування комплементу (м-РЗК) із застосуванням полі - та моновалентних ентеровірусних діагностичних сироваток (виробник - Інститут поліомієліту і вірусних енцефалітів ім. М.П. Чумакова РАМН, Росія) на імуноферментному аналізаторі. Матеріалом для обстеження у дітей та матерів були кров із пуповинної та периферійної вен, фекалії.

Специфічну діагностику інфекцій групи TORCH проводили методом імуноферментного аналізу (ІФА) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Матеріалом для обстеження у дітей були кров, сеча, слина та ліквор, у матерів - кров.

Бактеріологічне обстеження НН та їх матерів проведено дворазово при поступленні дитини до відділення реанімації або до неонатального відділення пологового будинку та в динаміці перебування у стаціонарі. Матеріалом для бактеріологічного дослідження у дітей були фекалії, змиви з носоглотки, гній, кров, ліквор, у матерів - змиви з носоглотки, виділення з піхви.

Про інтенсивність ПОЛ судили за рівнем його стабільного продукту - малонового діальдегіду (МДА) за реакцією з тіобарбітуровою кислотою за методом Я.І. Андрєєвої та співавт. (1985), С.Н. Суплотова та співавт. (1986). Стан показників АОЗ оцінювали за активністю ключового антиоксидантного ферменту - каталази. Визначення активності каталази в сироватці крові визначали за методом М.А. Королюк та співавт. (1988). Вимірювання оптичної щільності проводилося на спектрофотометрі СД-46. Вміст активних метаболітів оксиду азоту визначали за колориметричною реакцією з реактивом Грису. Оптична густина вимірювалася на спектрофотометрі.

Статистична обробка результатів проводилася з обчисленням параметричних та непа - раметричних критеріїв з використання пакету програм «Statistica 6,0».

Серед 224 дітей з ВВІ верифіковано: у 77 (34,4%) - мікст-вірусні інфекції (1-а група), у 62 (27,7%) - вірусно-бактеріальні інфекції (2-а група), у 53 (23,6%) - мікст-вірусно - TORCH-інфекції (3-я група) та у 32 (14,3%) - моновірусні інфекції (4-а група). При верифікації етіологічного збудника вірус грипу А визначений у 15,6%, парагрипу - у 20,5%, аденовірус - у 40,6%, РС-вірус - у 27,2%, ентеровіруси - у 48,2%, цитомегаловірус - у 56,6%, вірус простого герпесу - у 22,6%.

Визначено особливості клінічного перебігу ізольованих та мікст-форм вірусних інфекцій. При моноінфекціях перебіг захворювання характеризувався середнім ступенем тяжкості у більшості випадків (71,9%) у вигляді обструктивного бронхіту, ринофарингі - ту, кон'югаційної жовтяниці затяжного перебігу, гіпоксичної кардіоміопатії та виявлено найменшу чисельність недоношених дітей (6,2%). Летального завершення захворювання не зареєстровано.

При мікст-вірусних інфекціях недоношені діти склали 45,5%. У більшості (74,3%) новонароджених захворювання мало тяжкий перебіг з перших годин життя за рахунок РДС, внутрішньоутробної пневмонії, гіпоксич - но-ішемічного та інфекційного ушкодження ЦНС, ураження ССС: вроджені міокардити (9,1%), гіпоксичні та інфекційні кардіоміопатії. У переважної більшості доношених при мікст-вірусних інфекціях захворювання мало перебіг середнього ступеня тяжкості з ураженням дихальних шляхів (бронхіт, ри - нофарингіт) та тяжкий перебіг - у 21,4% - у вигляді вродженої вогнищевої пневмонії, інфекційної та гіпоксичної кардіоміопатії, гіпоксично-інфекційного ураження ЦНС. Летальне завершення захворювання зареєстровано у 3,9% недоношених дітей.

При мікст-вірусно-бактеріальних інфекціях визначено найбільшу питому вагу недоношених (51,6%) та, переважно, тяжкий перебіг захворювання у хворих НН. У недоношених захворювання мало тяжкий перебіг з перших годин життя за рахунок РДС, вродженої пневмонії (68,7%), інфекційного міокардиту (25%) та інфекційно-гіпоксичного ушкодження ЦНС - дифузний набряк головного мозку, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) ІІ-Ш ступеня. При зазначеному варіанті перебігу ВВІ відзначено найбільш високу летальність - 11,3%.

Характерним для перебігу мікст-вірусно - TORCH-інфекцій було домінування уражень ЦНС, у тому числі ізольованих церебральних форм - у 22,6%, зумовлені ЦМВ, ВПГ та токсоплазмозом; гепатобіліарної системи у вигляді гепатиту - у 16,9% в сполученні з ураженням органів дихання. Летальність у даній групі склала 3,4% у недоношених дітей.

Проведений аналіз досліджень показав, що в НН усіх груп спостереження в гострий період захворювання відзначалося підвищення рівня МДА зі статистично значущою різницею з показником контрольної групи. При цьому у дітей з мікст-вірусно-TORCH - інфекціями рівень МДА мав вірогідну різницю з показником при моновірусних інфекціях.

Порівняльна характеристика деяких показників ПОЛ, АОЗ та метаболітів оксиду азоту у новонароджених із внутрішньоутробною вірусною інфекцією в гострий період захворювання

1. У новонароджених з ВВІ в гострий період захворювання визначено суттєві порушення з боку метаболічних процесів - інтенсифікація ПОЛ за рахунок підвищення рівня МДА та порушення адаптації компенсаторних резервів АОЗ за рахунок зниження рівня каталази.

2. Підвищення вмісту метаболітів NO в гострий період ВВІ необхідно розцінювати як реакцію неспецифічного імунного захисту на вірусну інфекцію.

3. Найбільш виражені метаболічні порушення виявлено при мікст-вірусно-TORCH - інфекціях.

Новонароджені з ВВІ в гострий період захворювання потребують призначення коригуючих метаболічних препаратів.

Література

інфекція радикальний антиоксидантний метаболіт

1. Добрянський Д.О. Перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист і легеневе ураження у новонароджених дітей / Д.О. Добрянський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №6. - С. 15-21.

2. Долгушина Н.М. Вирусные инфекции у беременных: рук-во для врачей / Н.М. Долгушина, А.Д. Макацария. - М.: Триада-Х, 2009. - 144 с.

3. Кицак В.Я. Вирусные инфекции беременных: патология плода и новорожденных: метод. реком. / Кицак В.Я. - Кольцово, 2005. - 81 с.

4. Оксид азота в механизмах патогенеза внутриклеточных инфекций / С.Я. Проскуряков, С.И. Бекетов,

А.И. Иванников [и др.] // Иммунология. - 2000. - №4. - С. 9-19.

5. Особливості вільнорадикальних процесів в ранньому неонатальному періоді у новонароджених від здорових матерів / Шевченко Л.І., Розова К.В., Митник Н.Я. // І з'їзд неонатологів України, 24-25 жовт. 2007 р.: матер. докл. - Одеса, 2007. - С. 126-129.

Размещено на Allbest.ru