Гендерні особливості метаболічного синдрому та основних його критеріїв у дітей

Вступ

Гендерні особливості індивідуума впливають на характер і перебіг соматичної патології. Дані, що отримані при дослідженні однієї статі або змішаної тендерної групи, не завжди можна переносити на іншу тендерну популяцію [6].

Останнім часом сформувався диференційований підхід за статевою ознакою до проблем кардіології. Доведено різницю в кардіомета та болічному ризику залежно від статі [6]. У дослідженні NHANES виявлено, що у жінок чинники ризику серцево-судинних захворювань контролюються гірше, артерійний тиск підвищується суттєвіше, рівень холестерину вищий, ніж в осіб протилежної статі [8].

Дослідження EUROASPIRE довело, що вісцеральне ожиріння більше поширене у жінок з ішемічною хворобою серця (70%), ніж у чоловіків (46%) [7] і відіграє більш суттєву роль у механізмах підвищення артерійного тиску [6]. В той же час Фрамінгемське дослідження продемонструвало більш визначальний вплив ожиріння на формуванні артерійної гіпертензії (АГ) у чоловіків, ніж у жінок [5]. гендерний метаболічний ожиріння гіпертензія

Вказують на виражені порушення ліпідного метаболізму з підвищенням загального холестерину та тригліцеридів (ТГ) в крові у жінок [2]. Встановлено суттєвий вплив метаболічного синдрому (МС) на кардіоваскулярний ризик в осіб жіночої статі у порівнянні з чоловіками [1, 3].

Тендерна різниця притаманна показникам артерійного тиску у дітей з МС. При добовому моніторуванні більш високі значення спостерігались у хлопців, особливо в нічний час [10]. За даними літератури найбільш часто діагностованим критерієм МС було ожиріння у хлопців особливо у препубертатному віці [4,9].

У наведених працях наголошується на гендерних особливостях у дорослих, або аналізуються гендерні особливості окремих критеріїв МС у дітей без аналізу всього синдромокомплексу. Можна підсумувати, що гендерні питання метаболізму та кардіоваскулярного ризику за критеріями МС у дітей висвітлені недостатньо.

Мета дослідження вивчити гендерні особливості метаболічного синдрому та основних його критеріїв у дітей.

1. Матеріал і методи

Проведене дослідження є проспективним популяційним динамічним з метою перевірки гіпотези. Проведено вибірку серед 1520 дітей і підлітків, що звертались за медичною допомогою з приводу соматичної патології, та проходили щорічні профілактичні та диспансерні огляди. Від батьків дітей та самих дітей отримано інформовану згоду на участь у дослідженні згідно протоколу, схваленого комісією з етики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Відібрано 90 дітей у віці від 9 до 18 років, в яких діагностовано МС. Медіана віку в групі становила 15,0 (12,0-16,0) років.

Верифікацію МС проводили згідно рекомендацій International Diabetic Federation (IDF,2007) за наявністю абдомінального ожиріння (обводу талії більше 90-го персентиля розподілу згідно віку та статі та для дітей старших 16 років для дівчат більше 80 см, для хлопців більше 94 см), АГ (значень артерійного тиску, що перевищували 130/85 мм.рт.ст.), гіперглікемії (глюкоза крові вище 5,6 ммоль/л), гіпертригліцеридемії (ТГ в крові вищі 1,7 ммоль/л) та знижених значень ХСЛПВЩ (менших 1,03 ммоль/л та для дівчат старших 16 років менших 1,29 ммоль/л).

Антропометричні виміри проводили загальноприйнятими методами.

Для визначення вмісту ТГ та ХСЛПВЩ у сироватці крові використовували колориметричний ферментний метод з контрольною сироваткою фірм Roe (Switherland) та Human (Germany) на автоматичному біохімічному аналізаторі Cobas Integra 400 Plus.

Вміст глюкози в сироватці крові визначали глюкозооксидазним методом. Рівень базального імунореактивного інсуліну методом твердофазного імуноферментного аналізу на автоматичному імуноферментному аналізаторі "Tecan Sunrise" (Австрія) та Stat Fax 1904 з використанням реактиву Insulin Enzyme Immunoassay Kit фірми DRG Instruments GmbH (Germany).

Вираховували інсулінорезистентність (ІР) за індексом HOMA-IR за формулою: [глюкоза натще (ммоль/л) х інсулін натще (мкОд/мл]: 22,5 (од).

Ознакою гіперінсулінемії були значення інсуліну вищі 11,2 мОд/мл, інсулінорезистентності значення НОМА-IR вищі 2,77 ум.од.

Артерійний тиск вимірювали механічним сфігмоманометром тричі в сидячому положенні, підраховували середні значення.

Статистичний аналіз отриманого матеріалу проводили за допомогою інтегрованих систем для комплексного статистичного аналізу та обробки даних STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc, USA). Нормальність розподілу встановлювали за критерієм Shapiro-Wilk-Test. Результати представлені у вигляді медіани з вказанням інтерквартального розмаху (25-й та 75-й персентиль) та відсотка показника в групі. Для визначення зв'язків між якісними характеристиками застосовували точний критерій Фішера. Вірогідними вважались показники при р<0,05.

Працю виконували на базі комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м.Львова. Лабораторні дослідження проводили у центральній лабораторії Львівської обласної клінічної лікарні, централізованій лабораторії комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки, лабораторно-діагностичному центрі (м.Львів).

Результати й обговорення

МС на тлі абдомінального ожиріння виявлено у 90 (5,9%) дітей з 1520 обстежених. Із них 41 дівчинка та 49 хлопців (p=0,520), що вказує на відсутність вираженої тендерної детермінованості в частоті МС у дітей.

Абдомінальне ожиріння діагностовано у всіх дітей з МС (рис. 1). Серед дітей з МС надлишкову масу тіла мали 16 (48,4%) дівчат і 17 (51,6%) (p=1,0) хлопців, генералізоване ожиріння 26 (45,6%) дівчат і 31(54,4%) хлопців (p=1,0), тобто при генералізованому ожирінні абдомінальне ожиріння діагностували в 1,6 рази частіше у дівчат і у 1,8 разів частіше у хлопців, ніж при надлишковій масі тіла, хоча дані і не досягали статистичної вірогідності (р1=1,0;р2=1,0, відповідно).

АГ у хлопців з МС (61,2%) виявляли в 1,1 рази частіше, ніж у дівчат (53,7%; р=0,729). Поєднання генералізованого ожиріння і АГ спостерігалось у 16 (61,5%) дівчат із МС, поєднання надлишкової маси тіла і АГ у 6 (37,5%) дівчат з МС, тобто у дівчат, із генералізованим ожирінням обтяженість по АГ була в 1,64 рази вищою, ніж при надлишковій масі тіла (р=0,089). У хлопців при генералізованому ожирінні АГ спостерігалась в 1,3 рази частіше (70,6%), ніж при надлишковій масі тіла (54,5%; p=0,511).

Гіперінсулінемію виявлено у 20(57,6%) дівчат та 15(41,6%) хлопців, різниця становила 15,5%(р=0,536). ІР за даними НОМА-IR ді агностована в 1,5 рази частіше у дівчат (48,5%), ніж у 12(33,3%) хлопців (р=0,508). Гіперглікемію ідентифіковано у 10(25,6%) хлопців і у 6(15,4%) дівчат (р=0,419). У хлопців гіперглікемія виявлялась на 9,0% (р=0,419) частіше, ніж у дівчат, тобто порушення вуглеводного метаболізму у хлопців мали більш декомпенсований характер. У дівчат мала місце більша частота діагностики гіперінсулінемії та ІР, але у більшому ступені компенсованості, ніж у хлопців Дисліпідемія з підвищеними значеннями ТГ вище референтних виявлена у 5 (13,9%) дівчат та 10 (22,2%) хлопців (р=0,572). Знижений рівень ХСЛПВЩ виявлено в обох тендерних групах з практично однаковою частотою: у 13(36,1%) дівчат і у 14(32,6%) хлопців (р=0,827). Встановлено, що найбільш поширеним і тому первинним критерієм МС у дівчаток і хлопців було абдомінальне ожиріння, яке діагностоване як у дітей з надлишковою масою тіла, так і генералізованим ожирінням, і ідентифіковане у всіх дітей з МС.

Порушення вуглеводного обміну, проявом якого була IP, виявлено вірогідно рідше, ніж абдомінальне ожиріння як у дівчат (р=0,050), так і хлопців (р=0,006), що може вказувати на первинність абдомінального ожиріння по відношенню до IP у формуванні критеріїв МС у дітей.

Встановлено, що частота діагностики низьких значень ХСЛПВЩ як у дівчат (36,1%), так і у хлопців (32,6%) була дещо вищою, ніж гіперглікемії у дівчат(15,4%; p=0,201) і у хлопців (25,6%; р=0,816). Найнижчий рівень діагностики мала гіпетригліцеридемія у 5(13,9%) дівчат та 10 (22,2%) хлопців (р=0,572). Отримані дані вказують на імовірність розвитку МС як у напрямку порушення вуглеводного обміну з ознаками гіперінсулінемії та в подальшому гіперглікемії, так і ліпідного обміну зі зниженням рівня ХСЛПВЩ та гіпертригліцеридемією.

У дівчат структура МС та інформативність його діагностичних критеріїв у порядку зменшення була представлена таким чином: абдомінальне ожиріння гіперінсулінемія АГ IP низький рівень ХСЛПВЩ гіперглікемія гіпертригліцеридемія.

У хлопців структурна послідовність критеріїв МС виглядала так: абдомінальне ожиріння АГ гіперінсулінемія IP знижені значення ХСЛПВЩ гіперглікемія гіпертршліцеридемія.

При переважанні абдомінального ожиріння в обох гендерних групах, у дівчат з більшою частотою діагностовано порушення вуглеводного обміну: гіперінсулінемія та IP, які мали більш виражений компенсований характер, в той час як у хлопців частіше діагностовано АГ, гіперглікемію та гіпертригліцеридемію. Кількість дітей з чисельним набором діагностичних критеріїв МС у дівчат і хлопців різнились (рис. 2).

Рис. 1 Залежність структури метаболічного синдрому у дітей від статі AO-абдомінальне ожиріння, АГ артерійна гіпертензія, ГІ гіперінсулінемія, ІР-інсулінорезистентність, ГГ-гіперглікемія, ХСЛПВЩ низькі значення ХСЛПВЩ, ГТГ гіпертригліцеридемія

Рис. 2

Найбільш часто у дівчаток діагностували 2-3 критерії МС, повний МС спостерігався лише в 1(2,5%) дитини. У хлопців найбільш часто діагностовано 3 критерії МС (38,8%) і найменш часто 5 критеріїв (4,2%). Вірогідних відмінностей в кількості критеріїв МС у дівчаток і хлопців не спостерігалось, хоча у дівчаток в 1,1 рази переважав МС з 2 критеріями, в той час як у хлопців в 1,2 рази переважали 3 критерії МС. Більш часту верифікацію неповного МС у дітей обох статей можна пояснити малою тривалістю та раннім періодом формування критеріїв МС у дітей.

Висновки