Хвороба Ґоше - клініка, діаґностика, лікування
Нагромадження ґлюкоцереброзидів у лізосомах мононуклеарних фагоцитів. Розвиток комплексної і наростаючої хвороби у селезінці, печінці, кістках та легенях. Поява тромбоцитопенії внаслідок гіперспленізму та інфільтрації кісткового мозку клітинами Ґоше.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.12.2018 |
| Размер файла | 58,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК: 616.411-006.32-071-085
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
ХВОРОБА ҐОШЕ - КЛІНІКА, ДІАҐНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ
Н.Я Томашееська
Хвороба Ґоше (ХҐ) - рідкісна спадкова патологія, яка характеризується недостатністю ферменту лі- зосомальної глюкоцереброзидази (також відомої як Р-глюкозидаза ЕС 3.2.1.45, PDB 1OGS), що веде до нагромадження глюкоцереброзидів у лі- зосомах мононуклеарних фагоцитів. Це обумовлено мутаціями в гені GBA, який локалізується на 1-й хромосомі (1q21) і відповідає за синтез глюкоцереброзидази. На сьогодні ідентифіковано понад 200 мутантних алелів, наявність яких призводить до часткового або повного блоку каталітичної активності ферменту, зниження його стабільності та періоду напіврозпаду [3, 23, 25]. Причому абсолютних кореляцій між певними мутаціями та клінічними виявами захворювання не існує.
Фермент глюкоцереброзидаза знаходиться у клітинах різного типу, але дефіцит його має найбільше значення для макрофагів, одною із основних функцій яких є захоплення і перетравлювання клітин, що закінчили свій життєвий цикл. Макрофаги кісткового мозку (КМ) із нагромадженими у лізосомах неутилізованими ліпідами перетворюються на клітини Ґоше (КҐ). У результаті системної проліферації КҐ в органах, переважно у селезінці, печінці, кістках, легенях, розвивається комплексна, мультисистемна і наростаюча хвороба [9]. У головному мозку при 1 і 2 типах хвороби глюкоцереброзиди нагромаджуються у процесі розвитку мозку і формування мієлінової оболонки нервів.
Метою дослідження було проаналізувати сучасні погляди про ХҐ для поліпшення діагностики та лікування цієї патології.
Матеріал і методи
Проведено аналіз основних публікацій щодо опису хвороби Ґоше. Відібрано 33 першоджерела, що найбільш повно відображають погляди на захворювання.
Результати й обговорення
Захворювання вперше описав французький лікар
Філіп Ґоше (Phillippe Charles Ernest Gaucher) в 1882 р. [14], а біохімічні основи встановили у 1965 р. Brady, Kanfer i Shapiro [6]. Хвороба успадковується за автосомно-рецесивним типом та є найпоширенішим розладом лізосомального нагромадження. Якщо обидва батьки є носіями дефектного гену, то статистично шанс народити дитину з ХҐ становить 25%, а 50% дітей у таких шлюбах є носіями гену [22]. Це захворювання зустрічається з частотою від 1 на 40 000 до 1 на 60 000. У 2/3 пацієнтів захворювання діагностується у віці до 20 років.
Виділяють три типи ХҐ [21]:
1. хронічний вісцеральний (дорослий), не-ней- ронопатичний,
2. гострий церебральний (інфантильний) або гострий нейронопатичний,
3. підгострий церебральний (ювенільний) або хронічний нейронопатичний.
Тип 2 ХҐ (ХҐ2) (1 або 2 алелі L444P) характеризується неврологічними виявами вже з раннього дитячого віку (протягом 6 місяців від народження). Частота захворювання складає 1 на 100 тис. живих новонароджених. Цей тип не є характерним для жодної етнічної групи. Симптоми включають гепатоспленомегалію, поширене й прогресивне ушкодження головного мозку, порушення моторики очей, судоми, опістотонус, ригідність кінцівок. Часто вражаються легені, в таких випадках у харкотинні можна знайти КҐ. Хворі діти погано смокчуть і ковтають та доживають лише до двох років.
Тип 3 ХҐ (ХҐ3) (також 1-2 копії L444P) може виявитися будь-коли - в дитячому, чи навіть у дорослому віці, частота складає 1 на 100 тис. живих новонароджених. Найчастіше трапляється серед жителів північного шведського регіону Норрботтен, де захворюваність становить 1:50000. Характеризується повільним прогресуванням та помірністю неврологічних симптомів. Основні вияви: збільшена селезінка й/або печінка, судоми, погана координація, порушення будови скелету та моторики очей, анемія, розлади дихальної функції, розумова відсталість. Хворі доживають до підліткового й дорослого віку.
Тип 1 ХҐ (ХҐ1) (N370S гомозиготний), найпоширеніший (1 на 50 тис. живих новонароджених), трапляється переважно серед євреїв ашкеназі, частота носійства складає 1:15 [20], а частота захворювання - 1:450 [33]. G.A. Diaz et al. [11] вважають, що мутація ґену, який відповідає за виникнення ХҐ, з'явилася серед євреїв ашке- назі в ранньому Середньовіччі (48-55 поколінь тому). Вияви починаються в дитинстві або в дорослому віці (середній вік хворих на момент ді- аґностики складає 28 років) [21]. Перебіг хвороби може бути різної важкості. Пацієнти можуть доживати до дорослого віку, а при легкій формі хвороба може навіть не виявлятися [28].
Основними клінічними виявами ХҐ1 є спленомегалія (асоційована з гіперспленізмом), гепатомегалія, ураження кісток (осалгії, порушення будови тіла, остеопенія, остеонекрози, патологічні переломи). Гематологічними наслідками дефіциту ґлюкоцереброзидази є різного ступеню цитопенії. Запропоновано дві гіпотези, які пояснюють цитопенію: гіперспленізм та інфільтрацію кісткового мозку КҐ. Частою знахідкою при ХҐ є дефіцит вітаміну В12 або фолієвої кислоти, що може пригнічувати продукцію тромбоцитів у КМ [15]. Крім того було виявлено високий рівень багатьох прозапальних і незапальних цитокінів у плазмі крові, що, як вважають автори, може впливати на гемопоез [32]. У 60% хворих діаґ- ностується тромбоцитопенія, у 35% - анемія [27, 31], у той час як лейкопенія зустрічається рідко, розвивається пізніше й, переважно, є неважкою. Хворі страждають від частої появи гематом та постійної втоми внаслідок тромбоцитопенії та анемії. В літературі є повідомлення про те, що причиною геморагічного синдрому в хворих на ХҐ може бути також зниження активності низки чинників зсідання крові, зокрема ХІ чинника, а також підвищення фібринолізу [10, 16]. При цьому типі хвороби нема неврологічних виявів. У частини пацієнтів можуть виникати ураження легенів або нирок [28].
Труднощі в діаґностиці ХҐ виникають через відносну рідкісність захворювання. Деякі подібні клінічні вияви можуть виникати й при інших захворюваннях (лейкемії, лімфоми, остеомієліт) [9, 20]. Перебіг ХҐ відзначається варіабельністю: симптоматика може розвиватися протягом декількох років і наростати із різною швидкістю [4]. Окрім того, є спадкові й набуті хвороби, при яких зустрічаються клітини, що нагадують КҐ - "псевдо-клітини Ґоше": хвороба Німанна-Пі- ка, множинна мієлома, лейкемії, лімфома Годж- кіна, таласемія [20, 28]. Тому за наявності збільшених селезінки, печінки, цитопенії в периферичній крові слід проводити стернальну пункцію й трепанобіопсію.
Діаґностика ХҐ базується на дослідженні біоптатів, пунктатів тканин і орґанів (виявлення КҐ), визначенні ґлюкоцереброзидазної активності (ҐА) в лейкоцитах або у фібробластах шкіри, визначення хітотриозидазної активності (ХА) плазми крові, структурному аналізі ДНК [21].
Виявлення КҐ у біоптатах, пунктатах тканин і орґанів (КМ, селезінка, шкіра, лімфовузли, кістки) є одним з діаґностичних тестів. Це великі клітини округлої форми з невеликим ядром, що часто розташовується ексцентрично, і широкою зоною фібрилярної, концентрично покресленої ясно-сірої цитоплазми, яка нагадує гофрований папір (рис. 1).
Останніми роками для діаґностики ХҐ застосовують визначення активності ферменту ґлюкоцереброзидази в лейкоцитах периферичної крові або у фібробластах шкіри. Зниження активності ензиму більше ніж на 30% вказує на наявність ХҐ [4, 26]. Допоміжним біохімічним маркером для діаґностики ХҐ є визначення ХА плазми крові, збільшення якої є наслідком накопичення нерозщеплених метаболітів у макрофаґах [5]. При виявленні підвищеної ХА діаґноз ХҐ підтверджується навіть за умови високої залишкової активності ґлюкоцереброзидази в лейкоцитах крові. Цей фермент виявився дуже корисним для моніторингу активності ХҐ у відповідь на лікування, і може відображати важкість захворювання [17, 18]. Допоміжними є різні цитохімічні дослідження клітин Гоше: висока активність тартрат-резис- тентної кислої фосфатази, слабка активність лужної фосфатази, позитивна реакція на ґлікоґен, неґативні реакції на пероксидазу та ліпіди [21].
Для підтвердження або виключення ХҐ використовують ґенетичне дослідження - структурний аналіз ДНК з метою визначення мутацій [4]. Він дозволяє точно виявляти носіїв і з певним ступенем імовірності проґнозувати ураження нервової системи в конкретного пацієнта. Важливою є пренатальна діаґностика, особливо, коли відомі чинники ризику виникнення хвороби. ДНК-тестування рекомендується для всіх родичів першого ступеню спорідненості пацієнта з підтвердженою ХҐ [20].
Рис. 1 Клітини Ґоше
До 1991 року основними заходами лікування ХҐ були спленектомія й паліативне опромінення вогнищ деструкції кісток для зменшення болю. На сьогодні показання до спленектомії звузилися та включають важкі автоімунні ускладнення, швидкий ріст селезінки й гігантські розміри орґану, що може зумовити рефрактерність хворого до замісної терапії ферментом. Замісна ензимотерапія ХҐ стала можливою після виготовлення в 1991 році людського плацентного препарату Альґлюцерази (Цередази), а в 1994 році - рекомбінантної форми ензиму Іміґлюцерази (Церезиму) [19]. Препаратами другого покоління замісної ензимотерапії у 2010 р. затверджена Ве- лаглюцераза-альфа [12], а у 2012 р. - Таліґлюце- раза-альфа [2]. Замісна ферментотерапія ХҐ значно зменшує інтенсивність виявів таких симптомів хвороби, як гепатоспленомегалія, анемія, кісткові зміни, відновлюється кількісний вміст тромбоцитів, покращується якість життя хворих [1, 7, 8, 13, 30]. З появою замісної ферментотерапії показання до трансплантації КМ обмежуються важкою дитячою нейронопатичною формою ХҐ [29]. У майбутньому перспективним методом лікування може стати ґенна терапія - введення ДНК, яка кодує ґлюкоцереброзидазу, в автолоґічні стовбурові гемопоетичні клітини з наступною ін- фузією цих ґенетично змінених клітин хворому [24]. мононуклеарний фагоцит тромбоцитопенія ґоше
Висновок
За останні роки досягнуто значних успіхів в опрацюванні методів діаґностики ХҐ і лікування цієї рідкісної спадкової патології.
Література
1. Andersson H, Kaplan P, Kacena K, Yee J: Eight-year clinical outcomes of long-term enzyme replacement therapy for 884 children with Gaucher disease type 1. Pediatrics 2008, 122, 1182-1190.
2. Aviezer D, Brill-Almon E, Shaaltiel Y, Hashmueli S, Bartfeld D, Mizrachi S, Liberman Y, Freeman A, Zimran A, Galun E: A plant-derived recombinant human glucocerebrosidase enzyme - a preclinical and phase I investigation. PloS ONE 2009, 4, e4792.
3. Beutler E, Gelbart T, Scott C: Hematologically important mutations: Gaucher disease. Blood Cells Mol Dis 2005, 35, 355-364.
4. Beutler E, Grabowski GA. Gaucher disease. In: The metabolic and molecular bases of inherited disease. Eds.: Scriver C, BeaudetAL, Sly WS, Valle D. New York: McGraw-Hill 2001, 8th ed., 3635-3668.
5. Beyer EM, Bukyna TM, Tsvetkova IV: Biochemical and genetic diagnosis of Gaucher disease and phenotypic heterogeneity of the disease. Biomed Chemistry 2000, 46 (5), 451-454. Russian (Бейер ЕМ, Букина ТМ, Цветкова ИВ: Биохимическая и генетическая диагностика болезни Гоше и фенотипическая гетерогенность заболевания. Биомед химия 2000, 46 (5), 451-454).
6. Brady RO, Kanfer JN, Shapiro D: Metabolism of glucosylceramidase. II. Evidence of an enzymatic deficiency in Gaucher's disease. Biochem. Biophys. Res. Commun 1965, 18 (2), 221-225.
7. Brady RO.: Enzyme replacement for lysosomal diseases. Annu Rev Med 2006, 57, 283-296.
8. Charrow J, Dulisse B, Grabowski GA and Weinreb NJ: The effect of enzyme replacement therapy on bone crisis and bone pain in patients with type 1 Gaucher disease. Clin Genet 2007, 71, 205-11.
9. Cox TM, Cachon-Gonzalez MB: The cellular pathology of lysosomal diseases. J Pathol 2012, 226 (2), 241-254.
10. Deghady A, Marzouk I, El-Shayeb A, Wali Y: Coagulation abnormalities in type 1 Gaucher disease in children. Pediatric Hematology and Oncology 2006, 23, 411-417.
11. Diaz GA, Gelb BD, Risch N et al.: Gaucher disease: the origins of the Ashkenazi Jewsish N370S and 84GG acid beta-glucosidase mutations. Am J Hum Genet 2000, 66 (6), 1821-1832.
12. Elstein D, Cohn GM, Wang N, Djordjevic M, Brutaru C, Zimran A: Early achievement and maintenance of the therapeutic goals using velaglucerase alfa in type 1 Gaucher disease. Blood Cells Molecules and Diseases 2011, 46, 119-123.
13. Elstein D, Zimran A: Review of the safety and efficacy of imiglucerase treatment of Gaucher disease. Biologics 2009, 3, 407-417.
14. Gaucher PCE: De l'epithelioma primitif de la rate, hypertrophie idiopathique de la rate sans leucemie [academic thesis]. Paris, France 1882.
15. Gielchinsky Y, Elstein D, Green R, Miller JW, Elstein Y, AlgurN, Lahad A, ShinarE, Abrahamov A, Zimran A: High prevalence of low serum vitamin B12 in a multiethnic Israeli population. Brit J Hematol 2001, 115, 707-709.
16. Giona F, Palumbo G, AmendolaA, Santoro C, Mazzuconi MG: Platelet function and coagulation abnormalities in type 1 Gaucher disease patients: effects of enzyme replacement therapy (ERT). Journal of Thrombosis and Haemostasis, 2006, 4, 1831-1833.
17. Gorovenko NY, Drozdova WA, Nedoboy AM, Olkhovich NV, Pichkur HO, Tsygankova MA, Radzikhovskiy OJ: The ability to improve the accuracy of biochemical diagnosis of Gaucher disease. Cytology and Genetics 2006, 40 (3), 67-71. Ukrainian (Горовенко НГ, Дроздова ВД Недобой AM, Ольхович НВ, Пічкур НО, Циганкова MA, Радзіховська ОВ: Можливість підвищення точності біохімічної діагностики хвороби Гоше. Цитологія і генетика 2006, 40 (3) 67-71).
18. Gorovenko NY, Nedoboy AM, Olkhovich NV Ivanova TP, Kochnev OM Pichkur HO, Gregul IP: Determination of chitotriosidase activity in plasma as a criterion for confirmatory diagnosis of Gaucher disease. Bulletin of the Ukrainian Society of Geneticists and Breeders, 2006, 4 (1), 68-75. Ukrainian (Горовенко НГ, Недобой AM, Ольхович НВ, Іванова ТП, Кочнєва ОМ, Пічкур НО, Грегуль ІС: Визначення хітотриозидазної активності в плазмі крові як критерій підтверджуючої діагностики хвороби Гоше. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів 2006, 4 (1), 68-75).
19. Grabowski GA, Barton NW, Pastores G, Dambrosia JM, Banerjee TK, McKee MA, Parker C, Schiffmann R, Hill SC, Brady RO: Enzyme therapy in type 1 Gaucher disease: comparative efficacy of mannose-terminated glucocerebrosidase from natural and recombinant sources. Annals of Internal Medicine 1995, 122, 33-39.
20. Grabowski GA: Lysosomal storage diseases. In: Harrison's Principles of Internal Medicine. Eds.: Braunwald E, Fauci AS et al., New York, NY: McGraw-Hill 2001, 15th ed., 2276-2281.
21. Grabowski GA: Phenotype, diagnosis, and treatment of Gaucher's disease. Lancet 2008, 372 (9645), 1263-1271.
22. Jameson JL, Kopp P: Principles of human genetics. In: Harrison's Principles of Internal Medicine. Eds.: Braunwald E, Fauci AS, et al., New York, NY: McGraw-Hill 2001, 15th ed., 375-396.
23. Koprivica V, Stone DL, Park JK, Callahan M, Frisch A, Cohen IJ, Tayebi N, Sidransky E: Analysis and classification of 304 mutant alleles in patients with type 1 and type 3 Gaucher disease. Am J Hum Genet 2000, 66 (6), 1777-1786.
24. Mistry PK: Gaucher disease: a model for modern management of a genetic disease. J Hepatology 1999, 30, 1-5.
25. Montfort M, Chab?s A, Vilageliu L, Grinberg D: Functional analysis of mutant alleles identified in Gaucher disease patients: Pathogenetic changes and ''modifier'' polymorphisms. Hum Mutat 2004, 23 (6), 567-575.
26. Nedoboy AM, Olkhovich NV, Gorovenko NY: Features of biochemical diagnosis of Gaucher disease today. Collection of scientific works of Shupyk PL KMAPGE 2004, 13 (5), 300-307. Ukrainian (Недобой AM, Ольхович НВ, Горовенко НГ: Особливості біохімічної діагностики хвороби Гоше на сучасному етапі. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. ПЛ Шупика 2004, 13 (5), 300-307).
27. Pastores GM, Weinreb NJ, Aerts H, Andria G, Cox TM, Giralt M, Grabowski GA, Mistry PK, Tulki-Szyma?ska A: Therapeutic goals in the treatment of Gaucher disease. Seminars in Hematology 2004, 41, 4-41.
28. Pastores GM: Pathological features of Gaucher's Disease. Bailliere's Clinical Hematology 1997, 10 (4), 739-749.
29. Ringden O, Groth CG, EricsonA et al: Ten years' experience of bone marrow transplantation for Gaucher disease. Transplantation 1995, 59, 864-870.
30. Weinreb NJ, Charrow J, Andersson HC, Kaplan, Kolodny EH, Mistry P, Pastores G, Rosenbloom BE, Acott CR, Wappner RS, Zimran A: Effectiveness of enzyme replacement therapy in 1028 patients with type 1 Gaucher disease after 2 to 5 years of treatment: a report from the Gaucher Registry. Am J Med 2002, 113, 112-119.
31. Weinreb NJ, Deegan P, Kacena KA et al.: Life expectancy in Gaucher disease type 1. Am J Hematol 2008, 83 (12), 896-900.
32. Yoshino M, Watanabe Y, Tokunaga Y, Harada E, Fujii C, Numata S, Harada M, Tajima A, Ida H: Roles of specific cytokines in bone remodeling and hematopoiesis in Gaucher disease. Pediatrics International 2007, 49, 959-965.
33. ZimranA, Gelbart T, Westwood B, Grabowski GA, Beutler E: High frequency of the Gaucher disease mutation at nucleotide 1226 among Ashkenazi Jews. Am J Hum Genet 1991, 49 (4), 855-859.
Анотація
Проаналізувати сучасні погляди на клініку, діагностику і лікування хвороби Ґоше.
Матеріал і методи. Основою нашої праці були результати аналізу 33 літературних джерел, що найбільш повно відображають погляди на хворобу Ґоше. Особливості діагностики та лікування цієї рідкісної патології подано у статті.
Результати й обговорення. Хвороба Ґоше - рідкісна спадкова патологія, в основі розвитку якої лежить недостатність ферменту ґлюкоцереброзидази, що веде до нагромадження ґлюкоцереброзидів у лізосомах мононукле- арних фагоцитів. У результаті системної проліферації цих клітин, названих клітинами Ґоше, в органах, переважно у селезінці, печінці, кістках, легенях, розвивається комплексна, мультисистемна і наростаюча хвороба. Частота захворювання становить від 1 на 40 000 до 1 на 60000. Виділяють три клінічні типи ХҐ: ненейронопатичний (тип 1); гострий інфантильний нейронопатичний (тип 2); хронічний нейронопатичний (тип 3). Тип 1 хвороби Ґоше є найпоширенішою формою, на яку припадає приблизно 90% відомих на сьогодні випадків хвороби. її вияви у дитячому або дорослому віці містять гепато- спленомегалію, анемію, тромбоцитопенію із геморагічним синдромом, лейкопенію, ураження кісток. Подібні клінічні симптоми можуть траплятися і при інших захворюваннях: лейкеміях, лімфомах, остеомієліті, що може створити труднощіув діагностиці. Гематологічними наслідками дефіциту ґлюкоцереброзидази є різного ступеню цитопенії. У 60% хворих діаґностують тромбоцитопенію, у 35% - анемію, рідше - лейкопенію. Тромбоцитопенія із гемораґічним синдромом є одним із основних виявів хвороби Ґоше. Тромбоцитопенія розвивається внаслідок гіперспленізму та інфільтрації кісткового мозку клітинами Ґоше. Причиною гемораґічного синдрому також може бути зниження активності низки чинників зсідання крові, а також підвищення фібринолізу. Діаґ- ностика хвороби Ґоше базується на дослідженні біоп- татів, пунктатів тканин і орґанів (виявлення клітин Ґоше), визначенні ґлюкоцереброзидазної активності у лейкоцитах або у фібробластах шкіри, визначення хітотри- озидазної активності плазми крові, структурному аналізі ДНК. На сьогодні хворобу Ґоше 1 і 3 типів ефективно лікують за допомогою замісної терапії рекомбінантною формою ферменту ґлюкоцереброзидази. Замісна фермен- тотерапія зменшує інтенсивність таких симптомів хвороби, як гепатоспленомегалія, анемія, кісткові зміни, відновлюється кількісний вміст тромбоцитів, покращується якість життя хворих.
Висновок. За останні роки досягнуто значних успіхів в опрацюванні методів діагностики і лікування рідкісної спадкової патології - хвороби Ґоше.
Ключові слова: хвороба Ґоше, ґлюкоцереброзидаза, ци- топенія, замісна ферментотерапія
To analyze current views on clinical features, diagnostics, and treatment of Gaucher disease.
Methods. The basis of our review was the analysis of33 references that most closely reflect the views of Gaucher disease. Peculiarities of diagnostics and treatment of this rare disease are presented in the article.
Results. Gaucher disease is a genetic disease characterized by deficient glucocerebrosidase activity leading to the accumulation ofglucocerebrosides in the lysosomes of mononuclear phagocytes. The accumulation of glucocerebroside-engorged cells, termed Gaucher cells, within organs, most commonly the spleen, liver, skeleton and lungs, results in a complex, multisystemic and progressive disease. The incidence of the disease isfrom 1 in 40 000 to 1 in 60 000. Three clinical types of Gaucher disease have been identified: the non-neuropathic type (type 1), the acute infantile neuropathic Gaucher's disease (type 2), the chronic neuropathic form (type 3). Type 1 Gaucher disease is the most common form, accounting for approximately 90% of currently known patients with Gaucher disease. The manifestations of the disease appear in childhood or adulthood and include hepatosplenomegaly, anemia, thrombocytopenia with hemorrhagic syndrome, leukopenia, and bone lesions. These clinical signs may occur in other diseases: leukemia, lymphoma, osteomyelitis, which can complicate the diagnostics. The haematological consequences of enzyme deficiency consist principally of cytopenias. Sixty percent ofpatients present with thrombocytopenia, 37% - with anaemia; leukopenia is rare. Thrombocytopenia with hemorrhagic syndrome is a prominent abnormality in Gaucher disease. Thrombocytopenia develops due to hypersplenism and infiltration of the bone marrow by Gaucher cells. The hemorrhagic syndrome in Gaucher disease also may be caused by reduction in the activity of coagulation factors and increased fibrinolysis. The diagnosis of Gaucher disease is based on the examination of the bone marrow (detection of Gaucher cells), determination of glucocerebrosidase level in leukocytes or skin fibroblasts, and chitotriosidase activity of blood plasma, and structural analysis of the DNA. Nowadays type 1 Gaucher disease is treated effectively with replacement therapy of the glucocerebrosidase recombinant form. Enzyme replacement therapy reduces the intensity of symptoms such as
hepatosplenomegaly, anemia, bone changes, restores the platelet count, improves the quality of patients' life. Conclusion. Significant progress in the development ofmethods of diagnostics and treatment for a rare genetic Gaucher disease has been made recently.
Keywords: Gaucher disease, glucocerebrosidase, cytopenia, enzyme replacement therapy
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ознайомлення зі скаргами хворої та її загальним станом. Оцінка нервової, ендокринної систем, органів кровообігу і травлення, проведення клінічних аналізів для визначення діагнозу. Призначення курсу лікування множинної мієломи із генералізацією по кістках.
история болезни [28,0 K], добавлен 07.12.2010Проблемні питання лікування та профілактики виразкової хвороби в сучасній амбулаторній практиці. Ерадикаційна терапія виразкової хвороби в стадії загострення. Лікування військовослужбовців з больовим, диспепсичним та астено-вегетативним синдромом.
дипломная работа [147,1 K], добавлен 15.03.2015Групи венеричних хвороб. Ознаки хвороби гонореї. Активні прояви свіжого сифілісу на шкірі та слизових оболонках. Поява генітальних бородавок. Простий та генітальний герпес. Хламідіоз та трихомоніаз. Прояви та лікування синдрому набутого імунодефіциту.
презентация [1,8 M], добавлен 06.03.2014Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки - хронічне рецидивуюче захворювання, найхарактернішим проявом якого є утворення виразкового дефекту на слизовій оболонці. Основні методи хірургічного лікування, особливості та способи оперативних втручань.
контрольная работа [239,7 K], добавлен 02.09.2010Вплив на організм високих температур виробничого середовища: гіпертермічна та судомна форми перегрівання. Шлунково-кишковий синдром (питна хвороба). Хвороби, обумовлені впливом низьких температур. Стадії облітеруючого ендартеріїту та його лікування.
реферат [25,4 K], добавлен 08.04.2011Зміщення диска без проривання фіброзного кільця. Патологія міжхребцевих дисків. Рухові розлади. Позитивний симптом Ласега. Синдром ушкодження спинного мозку. Пухлини. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.
реферат [23,0 K], добавлен 16.05.2007Розвиток вторинної патології у всіх внутрішніх органах і системах організму. Ураження нирок на етапах опікової хвороби. Зменшення частоти розвитку уролітіазу у хворих, що перенесли опікову травму, шляхом застосування ранньої активної хірургічної тактики.
автореферат [84,7 K], добавлен 09.03.2009Анамнез життя та захворювання пацієнта. Об’єктивне і допоміжне обстеження, висновки спеціалістів. Диференційний та клінічний діагноз. Хірургічне та консервативне лікування струсу мозку. Клінічний перебіг хвороби. Епікриз та рекомендації при виписці.
история болезни [21,3 K], добавлен 05.03.2011Основні етіологічні фактори первинної гіпертонічної хвороби. Симпатична нервова система. Ренін-ангіотензин-альдостеронова системи. Клінічні симптоми гіпертонічної хвороби. Гіпертонічна ретинопатія та нефропатія. Загострення ішемічної хвороби серця.
реферат [323,6 K], добавлен 19.11.2013Етіологічні фактори, патогенетичні механізми розвитку, клінічні прояви, методи діагностики, невідкладна допомога та лікування гострої променевої хвороби. Аналіз характеру та клінічних особливостей променевого пошкодження біологічних структур організму.
реферат [28,9 K], добавлен 04.05.2013Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Дослідження будови вірусу Епштейна-Барр. Вивчення клінічних варіантів хронічної вірусної інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Опис гострого лімфопроліферативного захворювання внаслідок первинного інфікування вірусом. Лабораторна діагностика та лікування.
презентация [2,0 M], добавлен 09.11.2014Історія хвороби кота. Зовнішній огляд та дослідження серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої та нервової системи. Лабораторна діагностика отодекозу. Визначення хвороби, клінічні ознаки. Перебіг хвороби та патогенез, лікування та профілактика.
история болезни [29,9 K], добавлен 19.10.2009Етіологія і патогенез обструктивних захворювань легень, клінічна характеристика бронхоектатичної хвороби. Механiзми лiкувальної дiї фiзичних вправ при бронхоектатичній хворобі. Розробка системи ЛФК для комплексного лікування хворих з даною патологією.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 14.09.2016Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Класифікація анемій, причини їх виникнення. Лікування аутоімунної гемолітичної анемії з тепловими антитілами, холодової аглютинінової хвороби. Встановлення причини абсолютного дефіциту заліза, фолієвої кислоти. Призначення медикаментозної терапії.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 28.03.2016Захворювання серцево-судинної системи. Хвороби серця, артерій, вен: інфаркт міокарда, аритмія, пороки серця, атеросклероз, інсульт, варикоз, тромбофлебіт. Причини, клінічна симтоматика, лікування і профiлактика. Вплив способу життя на здоров'я людини.
презентация [383,5 K], добавлен 24.05.2016Епідеміологічна ситуація в Україні і світі. Шляхи проникнення мікобактерій в організм людини, протікання хвороби. Особливості перебігу захворювання у дітей. Діагностика, профілактика і лікування туберкульозу. Народна медицина проти туберкульозу.
реферат [24,7 K], добавлен 28.11.2007Причини розвитку і види гострого психозу. Характеристика ендогенного, органічного, екзогенного, гострого маніакально-депресивного психозу. Симптоми хвороби. Медикаментозне та психотерапевтичне лікування різних форм психозу. Електросудомна та фізіотерапія.
презентация [62,5 K], добавлен 15.03.2016
