Профілактика інфаркту міокарда у осіб геріатричної групи населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Профілактика інфаркту міокарда у осіб геріатричної групи населення



Вступ

ХХI століття характеризується багатьма соціальними проблемами, в тому числі зростанням захворюваності та смертності населення. Нинішній етап розвитку нашого суспільства пов'язаний з демографічною кризою, зниженням тривалості життя, що викликає занепокоєння багатьох вчених і фахівців. Особливу гостроту в період соціальних змін набуває проблема захворюваності інфарктом міокарда.

Фактори ризику (куріння, надмірна вага, гіперхолестерінемія, порушення харчування, стреси, спадковість, умови праці та відпочинку, гіподинамія, вік) завдають непоправної шкоди фізичному здоров'ю населення світу.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) призводять до суттєвої непрацездатності та інвалідизації і значною мірою зумовлюють збільшення витрат служби охорони здоров'я, особливо за умови старіння популяції.

Інфаркт міокарда - одне з найбільш грізних захворювань в клініці внутрішніх хвороб, яке до теперішнього часу характеризується надзвичайно високою смертністю і продовжує щорічно забирати у розвинених країнах мільйони людських життів. З усіх хворих гострим інфарктом міокарда до прибуття в лікарню доживає лише половина, причому цей відсоток практично однаковим для країн з різним рівнем швидкої медичної допомоги. З потрапили в лікарню ще третина помирає до виписки із-за розвитку смертельних ускладнень. А після інфаркту на його місці на все життя залишається рубець - своєрідний шрам на серцевому м'язі.

Інфаркт міокарда - найважливіша клінічна форма ІХС, зумовлена розвитком одного або декількох вогнищ ішемічного некрозу в серцевому м'язі внаслідок абсолютної недостатності коронарного кровообігу.

Головною причиною хвороби є атеросклероз - процес, при якому стінки великих артерій відкладаються деякі жири (холестерин та інші ліпіди), якщо вони в надлишку містяться в крові. Ті місця на судинній стінці, де ліпідних скупчень особливо багато, називаються атеросклеротичними бляшками. Бляшка - найбільш вразливе місце в судинній стінці. Особливо якщо вона «молода» і в ній ще не встигла відкластися кальцій. У самий несподіваний момент стінка бляшки, а отже, і внутрішня оболонка артерії серця може тріснути, надірватися. Для організму це сигнал тривоги. Тріщинку він прагне залікувати кров'яним згустком. Тому на пошкодженому місці тут же починає згортатися кров. Утворюється тромб. Якщо йому нічого не заважає, тромб дуже швидко росте, поки не закриє весь просвіт артерії. Тоді кровотік по ній припиняється, починається загибель клітин і розвивається інфаркт міокарда. Чим крупніше артерія, яку закрив тромб, тим більше клітин міокарда загине.

Рис. 1 Механізм тромбогенеза

смертність інфаркт геріатричний

Атеросклероз і пов'язані з ним ураження внутрішніх органів (ІХС, інфаркт міокарду, порушення кровообігу мозку, нижніх кінцівок, органів черевної порожнини і т.п.) вийшов на перше місце як причина захворюваності, втрати працездатності, інвалідності і смертності населення більшості економічно розвинених країн, випередивши в цьому відношенні онкологічні, інфекційні захворювання, травми і інші хвороби. Атеросклероз обумовлює приблизно половину всіх смертних випадків і близько 30% летальних результатів у осіб у віці 35-65 років.

За даними дослідження «Глобальное бремя болезней», яке було проведене за ініціативи Світового банку та ВООЗ, зроблена спроба кількісно визначити тягар хвороб, пов`язаних з передчасною смертністю та інвалідністю, в глобальному масштабі для країн Європейського регіону, використавши для цього показник кількості років життя, скорегованих на інвалідність (DALY's), який є складовим показника пов'язаних зі здоров'ям проблем з урахуванням передчасної смертності і років життя, збережених внаслідок лікування і скорегованих залежно від ступеня інвалідності. За даними країн стандартних груп ( за класифікацією Світового банку) Україна віднесена до постсоціалістичних країн Європи.

Таблиця 1. Десять основних причин тягаря хвороб в країнах із ринковою економікою та колишніх соціалістичних країнах у 1990 р. і прогнози на 2020 р.

Показник	% від загального тягаря хвороб
	1990	2020
Ішемічна хвороба серця	9,9	11,2
Монополярна важка депресія	6,1	6,1
Цереброваскулярні хвороби	5,9	6,2
Дорожньо-транспортні пригоди	4,4	4,3
Вживання алкоголю	4,0	3,8
Остеоартрит	2,9	3,5
Рак трахеї, бронхів, легень	2,9	4,5
Дегенеративні порушення ЦНС	2,4	3,4
Травми, нанесені самому собі	2,3	2,4
Вроджені аномалії	2,2	1,0

Основною причиною тягаря хвороб в країнах із ринковою економікою та колишніх соціалістичних країнах є і вірогідно залишиться ішемічна хвороба серця .



Таблиця 2. Динаміка поширеності хвороб за основними класами (на 100 тис. всього населення)



Ускладнення атеросклерозу (ішемічна хвороба серця, включаючи інфаркт міокарду і інсульт) є провідними чинниками смертності в економічно розвинених країнах Європи, Америки і Азії.

Рис.2

За даними статистики Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) захворювання серця і судин в даний час займають провідне місце серед причин смертності хворих в розвинених країнах.

Щорічно серцево-судиннізахворювання стають причиною 4300000 смертей в Європі в цілому і понад 2 млн в країнах ЄС, що становить відповідно 48 і 42% від загального числа всіх випадків смерті.

* Щороку серцево-судинні захворювання (ССЗ) спричинюють понад 4,3 млн. смертей у Європі і понад 2,0 млн смер- тей у Європейському союзі.

* ССЗ спричинюють близько половини всіх смертей у Європі (48 %) та в ЄС (42 %).

* 20 % пацієнтів з ССЗ мали раніше діагностований цукровий діабет.

* За приблизними підрахунками ССЗ коштують економіці ЄС 192 млрд євро щороку

* З усіх витрат на ССЗ у ЄС приблизно 57 % припадає на систему охорони здоров'я, 21 % становлять втрати продуктивності праці і 22 % - результати неправильного лікування пацієнтів із ССЗ.

Цікаво, що у жінок вірогідність смерті від кардіоваскулярної патології вище, ніж у чоловіків: у Європі серцево-судинні захворювання стають причиною 54% випадків смерті серед жінок і тільки 43% - чоловіків;

Рис.3

В ЄС 45% - жінок і 38% - чоловіків відповідно. У всіх країнах Європи серцево-судинна патологія є головною причиною смерті жінок; для чоловіків це твердження такожсправедливо в більшості країн (за винятком Франції, Нідерландів та Іспанії). Україна відноситься до тих країн, в яких від серцево-судинних захворювань вмирає більше 50% і чоловіків, і жінок.

Вірогідність смерті від серцево-судинних захворювань в Європейському Союзі



Рис.4

Найбільш поширеними серцево-судинними захворюваннямиє ішемічна хвороба серця (ІХС) та інсульт. В Європі ІХС стає причиною половини всіх випадків смерті пацієнтів від кардіоваскулярної патології, інсульт - майже третини; в країнах ЄС - приблизно третини і чверті випадків смерті відповідно.

Смертність від серцево-судинних захворювань вище в країнах Центральної та Східної Європи. Хоча ІХС залишається головною причиною смерті у всіх європейських країнах, останні статистичні дані вказують на зниження летальності при цій патології в Західній,Північній і Південній Європі протягом останніх 30 років, у тому числі і в порівнянні з попереднім виданням статистики по Європі від 2005 р. Це відображає ефективність впровадження нових методів лікування та вторинної профілактики ІХС у розвинених країнах. Проте в країнах Центральноїта Східної Європи ситуація зворотна - смертність від ІХС зростає, причому загрозливими темпами. Наприклад, якщо у Великобританії рівень смертності від ІХС з 1994 по 2004 рік знизився на 42% серед чоловіків молодше 65 років і на 49% серед жінок того ж віку, то в Україні він зріс на 19% вобох популяціях.

Слід також навести дані, які стосуються показника DALY. Індекс DALY (disability-adjusted life years) - це комплексний показник, який враховує втрати здорового життя в результаті передчасної смерті і в результатівтрати здорових років життя з причини непрацездатності (як тимчасової, так і інвалідності). DALY відображає розрив між поточним станом здоров'я та ідеальним станом, при якому людина доживає до старості без хвороб і втрати працездатності (потенційноїтривалістю здорового життя). У розвинених країнах Європи втрати DALY, пов'язані з серцево-судинними захворюваннями, складають приблизно 17% і перебувають на другому місці після втрат DALY, обумовлених неврологічної та психіатричної патологією. Однак вкраїнах, що розвиваються, наприклад, таких як країни СНД, втрати DALY, пов'язані з серцево-судинними захворюваннями, перевищують такі, обумовлені неврологічної та психіатричної патологією. Так, втрати DALY, обумовлені ІХС та перелічені на відповіднівікові групи, в Росії , Україні і Білорусі як мінімум в 3 рази перевищують число DALY в Іспанії, Франції та Італії. За інсультів ситуація аналогічна. У результаті в середньому по Європі кардіоваскулярні хвороби щорічно обумовлюють 19% DALY, в середньому по ЄС - 23%.

Показники передчасної смертності від хвороб системи кровообігу в Україні і країнах Європи

Рис.5

Згідно зі статистичними публікаціями, близько 60% усіх випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ) в Україні виникають в осіб віком від 65 років та у 30% - від 75 років. Крім того, госпітальна смертність від ГІМ втричі вища в осіб похилого віку порівняно з молодшою популяцією.

12,6 % загальної популяції України складають особи похилого віку ( понад 65 років), однак серед них відзначається 65 % всіх випадків ГІМ, більше того, 80 % смертей внаслідок цього захворювання припадає саме на даний контингент населення

Рис.6

Рис.7



Рис.8

Дещо змінилась і структура смертності населення України.

Аналіз поширеності захворювань серед всього населення України виявив зростання її показників у період 2010-2011рр., після чого в 2012-2014 рр. спостерігалось їх поступове зниження по відношенню до 2010 р.(-8,92% у 2014 р. до 2010 р. та -8,36% до 2013 р.) Протягом 2010-2014 рр.рівень первинної захворюваності знизився на 13,3% - з 72 255,4 на 100 тис. нас. У2010 р. до 62 654,2 у 2014р.

Таблиця 3

Такі значні позитивні тенденції загальних показників поширеності хвороб та первинної захворюваності серед всього населення України у 2014р. відносно попередніх років пояснюються використанням в офіційних статистичних розрахунках неповних даних Луганської та Донецької областей.

Структуру поширеності хвороб у 2014 р. формували переважно хвороби системи кровообігу (30,99%), хвороби органів дихання (19,81%), хвороби органів травлення (9,93%), хвороби сечостатевої системи (5,46%), хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (5,41%), хвороби ока та його придаткового апарату (4,92%), ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин (4,9%)

Рис.9

Таблиця 4



Хворобами системи кровообігу охоплено близько 24,3 млн. осіб, тобто, понад 53 % населення України, з яких 9,3 млн. становлять особи працездатного віку. Найбільш поширеною з хвороб системи 503 кровообігу є артеріальна гіпертензія, на яку припадає 11,7 млн. осіб, серед них працездатного віку - 5,0 млн.

Найвищі рівні поширеності хвороб за підсумками 2014 р. спостерігались у Вінницькій області, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській областях.

Таблиця 5

Смертність від цих захворювань на Україні неухильно зростає. До певної міри це пояснюється тим, що в багатьох країнах були розроблені і реалізовані на практиці державні заходи щодо зміни способу життя - значного скорочення куріння, зміни характеру живлення (обмеження споживання насичених жирів і холестерину), контролю артеріального тиску, підвищення рівня фізичної активності. У США реалізація цих, на перший погляд, нескладних заходів дозволила за останні 20 років понизити смертність осіб старше 35 років від ІХС приблизно на 25%. У Франції, населення якої (особливо південних районах) вживає в їжу багато фруктів, овочів і морської риби (продуктів, багатих антиоксидантами, поліненасиченими жирними кислотами), смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) знаходиться на найнижчому рівні серед Європейських держав.

Похилий та старечий вік асоціюється з експоненціальним зростанням захворюваності та смертності внаслідок гострого інфаркту міокарда (ГІМ). У промислово розвинутих країнах в ХХ сторiччi демографiчна ситуацiя характеризувалась постарiнням населення, збiльшенням абсолютного i вiдносного числа старих людей.

На початку 2014 року, за оцінкою Державної служби статистики, чисельність населення України становила 45 426тис. осіб, з них 31 336,6 тис. осіб (69%) проживало в міських поселеннях, а 14 089,6 тис. осбі (31%) - в міській місцевості.

З чисельнісю населення Україна входить в п'ятірку найбільших країн Європи, займаючи на початок 2014 року п'яте місце після Німеччини, Великобританії, Франції та Італії. У першому десятиріччі ХХІ століття населення України продовжувало зменшуватись, хоча і з помітним сповільненням, в результаті чого до початку 2014р. воно скоротилося за останні п'ять років на 0,9 млн осіб, а протягом 2013 року - на 81 тис. осіб, або на 0,2%. Таким чином, згідно з даними поточної демографічної статистики, населення сучасної України за своєю чисельністю приблизно відповідає населенню України на середину 1965 року.



Таблиця 6

Скорочення чисельності населення України відбувається в основному через стійке природне зменшення, тобто перевищення числа смертей над числом народжень. Вперше воно було зареєстровано у 1991 р., а до початку 2014 р.його сукупна величина за 1991-2014 рр. перевищила 6 млн осіб, або майже 12,5% до чисельності населення України на 1 січня 1991 р.

Рис. 10

Скорочення чисельності населення у 2009-1013 рр. спостерігалося у переважній більшості регіонів України. Найбільше скоротилося число жителів Чернігівської (4,86%), Сумської (4,31%).

Характерною особливістю сучасної вікової структури населення України є високий

рівень постаріння. Нині частка населення у віці 60 років і старше становить понад 20%.Найвищий рівень постаріння зафіксовано у сільських жінок (понад 30%).

Таблиця 7

Україну очікує поглиблення процесу старіння на середньо- і довгострокову перспективу - саме поточне сторіччя буде періодом триваючого старіння її населення. Вже зараз Україна належить до країн з високим рівнем постаріння населення: за часткою осіб віком 60 років і старше вона завершує список 25 найстаріших країн світу. Однак через порівняно низьку тривалість життя вона має й помітно меншу, ніж розвинуті європейські країни, частку осіб найстарших вікових груп (понад 70-80 років) у складі населення.

Наукова група експертiв ВООЗ в доповiдi " Эпидемиологические методы в изучении проблемы пожилых "( 1986 р.) вказувала, що при уважному медичному обстеженнi у хворого похилого вiку виявляють вiд 4 до 10 хвороб. На вiдмiну вiд молодих осiб вони рiдко пред'являють скарги, а погане самопочуття пов'язують зi старiстю.

Особливостi патологiї герiатричних хворих:

1. Полiпатiя (полiморбiднiсть).

2. Атиповiсть зi стертою клiнiчною картиною.

3. Ареактивнiсть з iмунною недостатнiстю.

4. Переважають хронiчнi дегенеративнi невилiковнi хвороби.

5. Хронiзацiя патологiчного процесу при гострих хворобах.

6. Полiкаузальна моносимптоматика.

7. Переважає патологiя серцево-судинної системи.

8. Тiсний зв'язок мiж старiстю, вiковою патологiєю i смертнiстю.

В останнi роки iнтенсивно вивчається вiкова кардiологiя. При старiннi мiокарда молекулярнi змiни настають насамперед в мiтохондрiях кардiомiоцитiв. Iнтенсивно наростають апоптоз i некроз клiтин, що має безпосереднє вiдношення до зниження функцiональних можливостей мiокарда. Одночасно має мiсце гiпертрофiя частини кардiомiоцитiв, що призводить до порушення дiастолiчної функцiї. Апоптоз бiльш iнтенсивно спостерiгається в мiокардi ЛШ. З вiком загибель паренхiматозних клiтин зумовлена некрозом, який зростає в 10-13 разiв

У кожної другої здорової людини похилого вiку дiагностують гiпертрофiю ЛШ внаслiдок його хронiчної гiперфункцiї.

Неухильне старіння населення розвинених країн збільшує питому вагу серцево-судинних хвороб у загальній структурі захворюваності, а отже, призводить до збільшення кількості літніх пацієнтів у практиці лікарів багатьох спеціальностей. Тому знання геріатричних аспектів кардіології - важливий елемент знань не тільки сучасного лікаря-кардіолога, але й геріатра, сімейного лікаря і лікаря загальної практики

До недавнього часу існувала думка про необхідність лише симптоматичного лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) у літніх і людей похилого віку та про незначний вплив медикаментозного втручання на прогноз життя в цьому віці. Тим часом великі клінічні дослідження переконливо свідчать, що вік пацієнта не є перешкодою до активного медикаментозного та хірургічного лікування багатьох серцево-судинних захворювань - ІХС, артеріальної гіпертонії, стенозуючому атеросклерозу магістральнихартерій, порушень ритму серця. Більше того, оскільки абсолютний ризик серцево-судинних ускладнень у літніх вище, лікування ССЗ у літніх навіть ефективніше, ніж в осіб молодого і середнього віку.

Ефективність операцій коронарного шунтування та стентування коронарних артерій у людей похилого порівнянна з ефективністю цих втручань у більш молодих пацієнтів, тому вік, сам по собі, не є перешкодою до інвазивного лікування. Обмеження можуть бути викликані супутніми захворюваннями. Зурахуванням того, що у літніх частіше зустрічаються ускладнення після шунтуючих операцій, а також симптоматичне поліпшення, як найбільш часта бажана мета втручання у літніх, необхідно враховувати всі супутні захворювання під час передопераційної підготовки та при можливості вибору віддавати перевагу балонної коронарної ангіопластики та стентування коронарних артерій.

Актуальність ішемічної хвороби серця (ІХС) в геріатричної практиці пов'язана з широкою поширеністю і впливом цього захворювання на тривалість життя людей похилого та старечого віку. Про значне поширення ІХС у літніх і старих людей свідчать ряд робіт, проведених в нашій країні та за її межами. Незважаючи на досягнуті в останні десятиліття успіхи у профілактиці й лікуванні ішемічної хвороби серця (ІХС), оптимізація лікування даного захворювання залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної кардіології. Висока медико-соціальна значимість даної проблеми пов'язана з ускладнюючими перебіг ІХС інфарктом міокарда, серцевою недостатністю й раптовою коронарною смертю, частота розвитку яких значно перевищує очікувану від упровадження сучасних схем медикаментозної терапії.

Особливості ІХС у похилому віці:

· Атеросклероз відразу декількох коронарних артерій

· Часто зустрічається стеноз стовбура лівої коронарної артерії

· Часто зустрічається зниження функції лівогошлуночка

· Часто зустрічаються атипова стенокардія, Безбольова ішемія міокарда (аж до безбольової ІМ)



Таблиця 8

Кількість хворих зростає рік від року, при цьому у високорозвинених країнах світу спостерігається тенденція до зменшення випадків інфаркту міокарда. А ось країни, що розвиваються мають зовсім невтішні показники, адже відсоток смертності становить близько 65%. Ці показники змушують поставити питання профілактики ішемічної хвороби дуже гостро. А якщо ще врахувати, що після перенесеного інфаркту міокарда люди, в більшості випадку, втрачають працездатність, то важливість питання не залишає ніяких сумнівів.

У структурі причин смерті населення в м. Києві хвороби системи кровообігу посідають перше місце -- 62,4 % (в Україні -- 61,3 %), рівень смертності від даної патології зріс на 16,2 %, у тому числі від ІХС -- на 39,7 % (унаслідок ГІМ -- на 13,9 %) .Однорічна смертність серед хворих на ГІМ похилого та старечого віку має вірогідно вищі значення, ніж серед представників більш молодої популяції . Нами проаналізований перебіг ГІМ у 629 хворих протягом першого року з моменту захворювання щодо розвитку серцево-судинної смерті. Хворі віком від 75 років вірогідно частіше мали фатальні ускладнення: гостра та хронічна серцева недостатність, гемодинамічно несприятливі аритмії тощо. Розбіжність кривих визначалася вже наприкінці 1-го місяця спостереження. В однорічний термін спостереження в групі хворих на ГІМ віком 65-74 роки осіб, які померли від ГІМ або його ускладнень, було 30,8 % та 43,4 % серед хворих віком понад 74 роки .

Рис.11

Згідно з сучасними рекомендаціями , лікування ГІМ в осіб старечого віку подібне до такого в молодшій віковій групі й направлене на найшвидше відновлення кровотоку в інфарктзалежній вінцевій артерії , а також на попередження розвитку серцевої недостатності , інших гемодинамічних розладів , аритмій , відсоток виникнення яких майже однаковий серед осіб молодого і похилого віку.

З огляду на особливості ведення хворих на ГІМ похилого та старечого віку необхідно наголосити на складнощях ранньої діагностики захворювання . Майже у третини хворих старечого віку ГІМ перебігає без типових ангінозних симптомів, що часто призводить до затримки початку лікування . Затримка початку лікування на 30 та 90 хв, асоціюється зі зростанням смертності протягом першого року на 9 та 27 % відповідно. Тридцятиденна смертність при ГІМ вірогідно нижча на початку лікування в перші 30 хвилин після надходження хворого до стаціонару. Пацієнти, лікування яких почалося пізніше, ніж у перші 30 хв, більш старі, здебільшого жіночої статі, частіше хворіють на цукровий діабет, мають гіпертензію та серцеву недостатність .

На думку провідних науковців, тривале лікування ГІМ в осіб старечого віку необхідно розглядати з урахуванням стадії . У перші 48 год усі заходи аналогічні тим, що проводяться в більш молодих пацієнтів.

Сучасна стратегія лікування хворих на ГІМ похилого та старечого віку:

а) реперфузійна терапія:

-- тромболізис;

-- первинна ангіопластика/стентування;

б) медикаментозна терапія:

-- аспірин;

-- гепарин/низькомолекулярні гепарини/фондапаринукс;

-- статини;

-- блокатори глікопротеїнових рецепторів ІІв/ІІІа;

-- бета-блокатори;

-- інгібітори АПФ;

-- нітрати;

-- антагоністи кальцієвих каналів;

-- магнезія;

-- антиаритмічні препарати.

Ацетилсаліцилову кислоту використовують і для вторинної, і для первинної профілактики, а також для профілактики інфаркту міокарда. Препарат має властивість розріджувати кров, знижуючи її згортання і попереджаючи розвиток тромбів.

Існує близько 100 різних варіантів добової дози АК. Але на сьогоднішній день доведено, що дози 80- 325 мг по антиагрегатному ефекту не відрізняються від доз 650- 1300 мг на добу, а за здатністю знижувати частоту серцевих подій переважають їх, оскільки не понижують синтез PGI2 , який має важливу роль в профілактиці тромбозів.

Крім того, при використанні малих доз препарати значно зменшують частоту ускладнень і побічних ефектів, пов'язаних з його прийомом. Тому на сьогоднішній день рекомендованими дозами АК є 80- 325 мг на добу.

АК потрібно приймати один раз на добу під час їжі або відразу після неї, щоб зменшити подразнюючу дію препарата на травний тракт.

Режим дозування АК може бути наступним: 125 мг 1 раз в 2 дня, 250 мг 1 раз в 3 дня або 500 мг 1 раз в 4 дня. Проте, враховуючи порушення у людей похилого віку захисної синтезуючої функції ендотелію, використовувати дозу 500 мг у цієї групи хворих нераціонально. Режим 250 мг 1 раз в 3 дня також є небажаним, оскільки пацієнти забувають регулярно приймати цей препарат. Таким чином, оптимальною дозою АК для хворих на ІХВ старше 60 років є доза 125 мг мг на день.

Таблиця 9

смертність інфаркт геріатричний

На сьогоднішній день єдиним дезагрегантом, ефективність якого доказана багаточисельними клінічними дослідженнями, є ацетилсаліцилова кислота (АСК). За даними мета-аналізу 287 досліджень, що включали 212 000 пацієнтів високого ризику серцево-судинних ускладнень, проведеного групою експертів Antiplatelet Trialists Collaboration у 2002 р., тривалий прийом АСК (75-325 мг на добу) на 25 % знижує сумарну частоту серйозних судинних подій (нефатальний ІМ, інсульт, серцево-судинну смертність).Абсолютне зниження ризику серйозних судинних подій складає:· попередження подій у 36 із 1000 лікованих упродовж 2 років пацієнтів, які перенесли ІМ, інсульт, транзиторні ішемічні атаки;· відповідно 38 із 1000 лікованих упродовж 1 місяця хворих на ГІМ та ішемічний інсульт;· 22 із 1000 лікованих упродовж 2 років пацієнтів високого ризику, включаючи стабільну стенокардію, захворювання периферичних судин, миготливу аритмію.У кожній з цих груп ризику абсолютна користь від застосування АТТ суттєво перевищує потенційний ризик геморагічних ускладнень. Ці дані стали підставою до широкого впровадження АСК (аспірин) у стандартні режими вторинної профілактики серцево-судинних ускладень.

Таблиця 10

Найбільші докази позитивного впливу аспірину на перебіг і розвиток ГІМ були отримані в одному з великомасштабних дослідженнь ISSIS-2 (Second International Study on Infarty Survival, 1988), результати якого показали, що комбінація аспірину зі стрептокіназою в гострому періоді ІМ за ефективністю не поступається монотерапії стрептокіназою, рідше виникають побічні ефекти. Лікувальний ефект аспірину мало залежить від часу початку терапії захворювання, на відміну від часозалежної дії стрептокінази. Аспірин став еталоном як у лікуванні ішемічних синдромів, так і при вторинній їх профілактиці.

За відсутності протипоказань аспірин повинен використовуватися у всіх пацієнтів із гострим коронарним синдромом. Серед 3411 хворих на ГІМ віком понад 70 років, які були включені в дослідження ISIS-2 (1990), протекторна дія аспірину була такою ж вірогідною, як і серед осіб більш молодого віку .

Рис. 12

Доза аспірину при ГІМ коливається в межах 160-325 мг. Його слід розжувати або розсмоктати якомога швидше після початку симптомів захворювання. Через декілька днів доза може складати 75-325 мг та прийматися пацієнтами тривалий час. Найчастіше використовують наступні форми АСК: аспірин 150 мг, кишковорозчинна форма тромбо АСС 100 мг, комплекс АСК 75 мг з препаратами, що справляють захисну дію на слизову оболонку ШКТ (кардіомагніл). В останніх роботах З.С. Баркагана та співавт. (2006) стверджується, що всі три форми аспірину викликали зменшення ініціально підвищеної спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів. Однак тромбо АСС за впливом на агрегацію тромбоцитів дещо поступається звичайному аспірину 150 мг та кардіомагнілу. Частота аспіринорезистентності в групі кардіомагнілу була нижчою, ніж у хворих, які приймали інші форми АСК. Щодо розвитку гастроінтестинальних розладів кардіомагніл краще переносився хворими похилого віку. Частота шлунково-кишкових розладів була найвищою при вживанні аспірину (48,9 %) і значно нижчою при лікуванні тромбо АСС (13,9 %; р < 0,05) та кардіомагнілом (5,3 %; р < 0,01) .

Механізм пригнічення агрегації тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою полягає у незворотній інактивації в тромбоцитах крові ферменту циклооксигенази-1, яка трансформує арахідонову кислоту до циклічних перекисів (PGG2 і PGH2), що є попередниками тромбоцитарнихпростагландинів і тромбоксану (А2). Пригнічення агрегації настає вже після малих доз лікарського препарату і зберігається протягом декількох днів після застосування одноразової дози. Ці властивості ацетилсаліцилової кислоти були використані для профілактики та лікування ускладнень, пов'язаних із тромбами, а також для профілактики інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця.

З'ясувалося, що додавання аспірину може бути не тільки корисним, але і шкідливим. Так, аспірин попереджував виникнення ІМ у чоловіків і був неефективним у жінок. Кардіопротективна дія не залежала від віку хворих з артеріальною гіпертензією.Таким чином, низькі дози аспірину (75 мг/добу) слід використовувати в комбінаціїї з гіпотензивними препаратами лише у чоловіків не старше 65 років з високим ризиком розвитку ІХС (тобто з іншими факторами ризику, окрім гіпертензії), але без високого ризику мозкового інсульту. Факторами ризику інсульту, особливо геморагічного, вважається похилий вік, артеріальна гіпертензія, паління цигарок, ЦД і зловживання алкоголем.Мета-аналіз чотирьох досліджень з первинної профілактики підтвердив, що лікування АСК є безпечним і доцільним при ризику коронарних подій, що дорівнює 1,5 % або більше за рік.Важливою є профілактика кровотеч у похилих пацієнтів, що приймають антитромботичні препарати.

Стратегії профілактики мають включати уникання чи скорочення тривалості застосування “потрійної терапії” (аспірин, інгібітор P2Y12 рецепторів і антикоагулянт) у всіх можливих випадках, уникання проведення хірургічного втручання на фоні прийому антитромботичних препаратів, застосування радіального, а не феморального, доступу при ПКВ, застосування інгібіторів протонної помпи у пацієнтів, що приймають подвійну антитромбоцитарну терапію, а також уникання застосування нестероїдних протизапальних засобів чи стероїдних гормонів у всіх можливих випадках. (зробити останнім та розвити його)

Дослідження

Моє дослідження полягало у тому, щоб визначити вдаліший ацетилсаліциловмісний препарат для профілактики ішемічної хвороби серця у геріатричній групі населення. Для порівняння грошової затратності на ці препарати, ми проаналізувами ціни в аптеках міста Хмельницького. Вивчили їхні переваги, недоліки, фармакологічну активність, для об'єктивного визначення фаворита.

Я порівняла такі ацетиловмісні препарати, як Магнікор (Україна), Кардіомагніл (Данія), Лоспирин (Україна), Акард (Польща).

Порівнюючи за вище зазначеними критеріями ці два препарати з ідентичним складом, бачимо, що препарат польського виробника «Акард» дуже переважає у ціні над українським препаратом «Лоспирин». Так само, як і Кардіомагніл над Магнікором, також українського виробництва.

Таблиця 11

смертність інфаркт геріатричний

Найбільш доречним препаратом в похилому віці за співвідношенням ефективність/ціна є Лоспирин та Магнікор.



Таблиця 12

Український товаровиробник пропонує нижчу ціну, ніж представники зарубіжних компаній. Фармацевтичний ринок в Україні є висококонкурентним, а ціни на ліки, хоч і є високими, але відповідають якості. Окрім того, держава обмежує націнки на медикаменти, що має гарантувати їх мінімально можливу ціну. В Україні, незважаючи на потужне внутрішнє виробництво ліків, асортимент на фармацевтичному ринку досить низький. По-перше, в країні зареєстровано трохи менше десяти тисяч готових лікарських засобів, що на 60% менше, ніж, наприклад, у Франції. По-друге, з 1264 молекул, які містяться в Британському національному формулярі лікарських засобів, який визнаний стандартом для фармакології, в тому числі і ВООЗ, 32% відсутні в Україні. Зважаючи ще на потужні обсяги виробництва, кількість продукції українських виробників на фармацевтичному ринку України є значною мірою вищою, що не могло не позначитись на їхній ціновій політиці.

Лише 10% ліків в Україні купують за рецептами. Кожен другий українець сам собі лікар. Ризикувати здоро'ям співвітчизників штовхає реклама, на яку фармацефти витрачаютьсотні мільйонів. Реклама лікарських засобів займає 10% реклами вцілому. А за даними спеціалізованого інтернет - видання "Моріон" , надивившись реклами в минулому році українці без рецептів купили препаратів на 8 680 млн грн.

Різке загострення соціально-політичної ситуації в країні наприкінці 2013 року несе у собі певні ризики для галузі, пов'язані з можливим посиленням фісального тиску на компанії-виробники на тлі дефіцитного Державного бюджету та неповного виконання цільових бюджетних програм; прискоренням інфляційних процесів; нестабільністю валютних курсів, що може призвести до подальшого здороження імпортної сировини та матеріалів.

Економічна ситуація в Україні продовжує погіршуватися, за даними Державної службистатистики України, зниження реального ВВП в IV кв. 2014 склало 14,8%, а в I кв. 2015 цей показник досяг 17,2%. За даними Міністерства фінансів України, загальний державний борг України за період з 01.01.2015 р по 01.06.2015 р в доларовому вираженні збільшився на 12,2% і становить 43,5 млрд дол. США. При цьому дещо стабілізувався курс гривні по відношенню до долара, після різкого стрибка в лютому 2015 в наступні місяці відзначається його зниження. Всі ці показники впливають на фармацевтичний ринок.



Висновок

смертність інфаркт геріатричний

1. Український товаровиробник пропонує нижчу ціну, в зв'язку з рядом певних чинників: обсягів виробництва, попиту на даний товар, фармакологічну активність, транспортування;

2. Препарати вітчизняного виробництва є більш вигіднішими ніж імпортні препарати дорожчого класу, оскільки володіють тією ж фармакологічною активністю;

3. Геріатрична група населення на свій середньостатистичний дохід може отримати різні режими дозування препаратів українського і закордонного виробництва ;

4. На вибір споживача мають значний вплив засоби масової інформації (ЗМІ);

5. Внаслідок різкого загострення соціально-політичної ситуації в Україні наприкінці 2013 року помітно змінилась цінова політика на фармацевтичному ринку країни;



Використані джерела

смертність інфаркт геріатричний

1.http://medix.in.ua/list/cardio/likuvannia_infarktu_miokarda/

2.http://www.eurolab.ua/encyclopediaua/therapy-ua/41880/

3.Книга «Клінічна фармакологія і фармакотерапія в кардіології», Давидович О.В., Давидович Н.Я.;

4.http://heal-cardio.ru/2016/06/13/nauka-kardiologija/

5.http://www.strazhesko.org.ua/

Размещено на Allbest.ru

...