Клініко-біохімічний статус молодняку при відгодівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛІНІКО-БІОХІМІЧНИЙ СТАТУС МОЛОДНЯКУ ПРИ ВІДГОДІВЛІ

О.М. ДУБІН

Поголів'я корів в Україні за останні 10 років (з 1991 по 2000 р.) скоротилося утричі, що у свою чергу негативно вплинуло на виробництво м'яса [1, 2]. Зруйнована технологія виробництва м'яса. Переважна більшість спеціалізованих господарств розорена. На жомову відгодівлю ставиться молодняк масою 200-250 кг і утримується протягом 6-12 місяців. Унаслідок цього розвивається поліморбідна внутрішня патологія: остеодистрофія, гепатодистрофія, травматичний ретикулоперитоніт і перикардит [3]. У зв'язку з цим постала необхідність проведення поглибленої диспансеризації з метою виявлення множинної патології з тим, щоб успішно проводити комплексну групову терапію і профілактику внутрішніх неінфекційних хвороб.

Мета роботи - провести диспансеризацію молодняку великої рогатої худоби з метою поглибленого вивчення клінічного статусу та найбільш інформативних показників обміну речовин і патології печінки.

Матеріалом для роботи були 760 бичків віком від 12-ти до 24-х місяців з масою тіла від 250 до 400 кг, які знаходилися на жомово-силосній відгодівлі в умовах Христинівського міжгосподарського підприємства. Крім клінічного дослідження, аналізу умов утримання та годівлі, проведено лабораторний аналіз 55 проб крові з визначенням показників еритро- і лейкоцитопоезу (загальноприйнятими методами), умісту загального кальцію (з арсеназо-Ш-реактивом), неорганічного фосфору (за Dусе), каротину і вітаміну А (методом Бессея в модифікації А. А. Анісової). Білоксинтезувальну функцію печінки оцінювали за вмістом загального білка (рефрактометрично) та результатами постановки сулемової і формолової проб.

Результати досліджень. Утримання бичків у приміщеннях прив'язне, підлога - решітчаста. У структурі раціону переважають соковиті корми (64-67, 5 % для різних вікових груп), зокрема жом. Частка концентрованих кормів становить 26, 5-30, 4 %, грубих - 5, 5-6, 0 %. Раціон забезпечував потребу бичків в енергії (116-131 % від потреби), проте був дефіцитним за перетравним протеїном (79, 1-98, 0 % від потреби) та жиром (86-93 %). Концентрація перетравного протеїну в 1 к.од. становила 62, 6-64, 2 г (за нормами - 80-95 г), в 1 кг сухої речовини раціону - 61-64 г (оптимальна кількість - 70-104), а концентрація енергії в сухій речовині різних раціонів (9, 7-10, 5 мДж) була вищою від потреби (7, 5-9, 5 мДж). Така диспропорція між енергетичним і протеїновим живленням є несприятливою для стану здоров'я тварини. Позитивним є те, що в раціоні достатня кількість цукру (96-112 % від потреби), тому цукро-протеїнове співвідношення становить 0, 9-1, 1, проте бичкам згодовується забагато крохмалю (142-155 %) і клітковини (133-156 %).

У раціонах молодняку значним є надлишок кальцію (157-172 % від потреби), який поєднується з дефіцитом фосфору (79-86 %), тому кальцієво-фосфорне співвідношення становить 3, 4-3, 9:1 (за нормами - 1, 7-1, 9). Дисбаланс фосфорно-кальцієвого живлення ускладнюється дефіцитом вітаміну D, забезпеченість яким становить 6, 5-7, 6 %, кобальту (67-86 % від потреби) та цинку (82-99 %). Це спричиняло значну захворюваність молодняку остеодистрофією. Порушення мінерально-вітамінного живлення є причиною алотріофагії, яка є основним фактором, що сприяє ретикулоперитоніту і ретикулоперикардиту.

При клінічному дослідженні було встановлено, що тварини мали середню і нижчу за неї вгодованість, загальний стан у деяких був пригнічений, спостерігалися важка хода, кульгавість. Зап'ясткові суглоби збільшені і болючі, волосяний покрив скуйовджений. Кон'юнктива бліда або блідо-рожева. Частота пульсу була в межах від 62 до 78 ударів за 1 хв, серцеві тони приглушені. Дихання - 24-28 за 1 хв.

Живіт підтягнутий, хребет викривлений (кіфоз), тонус м'язів кінцівок ослаблений, тому бички часто опираються на вінцеву кістку, спостерігається "х-подібна" постава грудних або тазових кінцівок. У 26, 7 % бичків виявляли розсмоктування хвостових хребців, у такої ж кількості - нерівні краї останніх ребер і шаткість різців.

Як правило, у молодняку розвивається гіпотонія рубця. Печінка дещо збільшена: її нижній край у 12-му міжреберному проміжку знаходиться на 2-6 см нижче лінії маклака.

У бичків із симптомами травматичного перитоніту і перикардиту температура тіла була підвищена до 40, 5 °С, апетит знижений або відсутній. Тварини важко підіймаються, обережно лягають, уникають різких рухів, часто стоять із широко розставленими грудними кінцівками, відведеними від тулуба лопатками і плечовими суглобами, шия витягнута, голова опущена, ніби втягнута в тулуб (рис. 1).

Кількість еритроцитів у 48 бичків із 55 була в межах норми, у 7 спостерігалася поліцитемія. Середня кількість їх становила 6, 9±0, 16 Т/л (табл. 1). Уміст гемоглобіну - від 88 до 149 г/л (126±1, 5), у 30 бичків (54, 5 %) була виявлена плейохромія.

Слід зазначити, що у 8 бичків із 30 (26, 7 %) плейохромемія поєднувалася з поліцитемією, у решти молодняку кількість еритроцитів була в межах норми. Таке співвідношення між цими показниками зумовило максимальне насичення еритроцитів гемоглобіном (18, 3±0, 34 пг), концентрація його була збільшеною в 15 бичків (27, 3 %), а гіпохромія була виявлена лише у 7, 3 % проб. За даними літератури [4], гіперхромія поєднується, як правило, із макроцитозом, проте нами не виявлено подібної закономірності. Лише у 3-х бичків із гіперхромними еритроцитами середній об'єм їх був більший 60 мкм³. Навпаки, у 20 бичків (44, 4 %) він був меншим 50 мкм³, тобто спостерігалася виразна тенденція до розвитку мікроцитозу. Оскільки в більшості тварин кількість еритроцитів була в межах норми, а середній об'єм їх мав тенденцію до зменшення, тому загальна дихальна поверхня еритроцитів була в межах мінімальної норми. Величина гематокриту коливалася від 0, 24 до 0, 38 л/л і була меншою норми (0, 35 л/л) у 33 бичків із 45 (73, 3 %).

Збільшення вмісту гемоглобіну в 50 % бичків можна пояснити деяким згущенням крові, оскільки в частини з них величина гематокриту становила 0, 35-0, 38 г/л. Причиною згущення крові у деяких тварин був, очевидно, травматичний ретикулоперитоніт, оскільки в них виявлений реактивний лейкоцитоз (10-14 Г/л).

Фосфорно-кальцієвий обмін характеризується великою варіабельністю результатів. Уміст загального кальцію становив від 6, 5 до 11, 6 мг/100 мл (1, 63 -2, 9 ммоль/л), а у 28 (50, 9 %) бичків був меншим за норму (2, 25 ммоль/л), у тому числі в 13 бичків із 55 (23, 6 %) кальцію було менше 2 ммоль/л.

Уміст неорганічного фосфору був знижений у 22 бичків (40 %), у тому числі в 15 (27, 3 %) фосфору було менше 4 мг/100мл (0, 13 ммоль/л). Таким чином, лабораторним дослідженням патологію кальцієво-фосфорного обміну виявлено в половини поголів'я. Слід урахувати також те, що вміст обох макроелементів у сироватці крові досить стабільний, і тому зменшення їх рівня в крові є показником тяжкої патології.

У молодняку виявлено також патологію А-вітамінного обміну. Вміст вітаміну А був у межах від 6, 4 до 19 мкг/100 мл (у середньому становив 10, 6-0, 64), у 47, 1 % бичків був менший 10 мкг/100 мл. У той же час у раціоні бичків каротину містилося достатньо, проте основним джерелом його був кукурудзяний силос, який, як відомо, є біологічно малоактивним. Не виключаються й інші причини А-вітамінної недостатності, зокрема дефіцит у раціоні кобальту, фосфору та патологія печінки, при якій зменшується трансформація каротину у вітамін А, його абсорбція в кишечнику і депонування в печінці.

Уміст загального білка в молодняку коливався в досить широких межах - від 62, 9 до 94, 3 г/л (80, 6±0, 94). У 13 тварин (23, 6 %) зміни білка були характерні для гіперпротеїнемії і лише у 2-х (3, 6 %) - гіпопротеїнемії. Причому, в останньому випадку гіпопротеїнемія розвивається внаслідок гіпоальбумінемії, спричиненої патологією печінки, оскільки активність АСТ була підвищеною, а в однієї тварини, окрім того, сулемова і формолова проби були позитивними. Гіперпротеїнемія в 11 бичків із 13 також співпадала з позитивними колоїдно-осадовими пробами. Причому, у 10-ти формолова проба була від позитивної (++), яку ми пропонуємо вважати показником патології печінки [3], до різко позитивної.

Зважаючи на вищесказане, визначення загального білка з метою діагностики патології печінки не можна вважати інформативним тестом, оскільки навіть клінічно гепатомегалія була виявлена в більшої кількості тварин. Більш показовими були результати колоїдно-осадових проб - сулемової і формолової. Сулемова проба була негативною у 13 бичків із 55: на титрацію сироватки крові витрачалося від 1, 64 до 2, 1 мл розчину реактиву (1, 8±0, 045). В усіх випадках вона співпадала з негативними результатами формолової проби (табл. 1).

Таблиця 1 - Порівняльні дані показників формолової і сулемової проб

Примітки:** - р<0, 01; *** - р<0, 001 - порівняно з попереднім показником

Таким чином, за цими пробами патологія печінки була виявлена в 76, 4 % відгодівельного поголів'я. Із 42-х позитивних за сулемовою пробою результатів у 9-ти бичків формолова проба була слабопозитивною (+), оскільки згусток був незначним. У цих тварин на титрацію сироватки витрачалося від 1, 52 до 1, 58 мл розчину сулеми (у середньому - 1, 54±0, 015 мл), що є показником початкових стадій розвитку диспротеїнемії. У решти (33 бички, 78, 6 %) тварин формолова проба була від позитивної (++) до різкопозитивної (++++), а на титрацію сироватки витрачалося від 1, 48 до 0, 9 мл розчину сулеми.

Одержані нами результати підтверджують попередні [3], які були одержані на іншому поголів'ї тварин,

Висновки

1. Тривала жомово-силосна відгодівля молодняку спричинює розлади метаболізму, які характеризуються розвитком остеодистрофії та А-гіповітамінозу.

2. Порушення D-вітамінного і мінерального живлення ускладнюється травматичним ретикулоперитонітом і перикардитом.

3. Еритроцитопоез характеризується тенденцією до розвитку міроцитозу, поліцитемії та плейохромії.

4. Колоїдно-осадова проба з 0, 1 %-ним розчином сулеми була позитивною у 76, 4 % бичків.

5. У молодняку, в якого результати формолової проби оцінюються як позитивні, сильно і різко позитивні, на титрування сироватки крові витрачається менше 1, 48 мл розчину сулеми. Результати обох реакцій співпадають у 100 % бичків.

Список літератури

1. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. - К.: Аграрна наука, 1999. - 56 с.

2. Саблук П. Стан економіки і реформ в агропромисловому комплексі України та завдання вчених економістів-аграрників. - К., 1999. - 54 с.

3. Левченко В.І., Дубін О.М. Функціональний стан печінки у бичків, хворих на остеодистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002.- С. 132-139.

4 Клінічна діагностика хвороб тварин / В.І. Левченко, М.О. Судаков, Й.Л. Мельник та ін.; За ред. В.І. Левченка. - К.: Урожай, 1995. - 368 с.

рогатий худоба патологія печінка

Додатки

Таблиця 1 - Показники еритроцитопоезу в молодняку при відгодівлі

Таблиця 2 - Показники метаболізму в молодняку при відгодівлі

Размещено на Allbest.ru