Порівняльний аналіз захворюваності на залізодефіцитну анемію (ЗДА) серед учнів гірських шкіл Карпат за 2005-2007 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

УДК 616.155.194+546.72+613.95+616.08+613.2

Порівняльний аналіз захворюваності на залізодефіцитну анемію (ЗДА) серед учнів гірських шкіл Карпат за 2005-2007 роки

Анісія Воробель,

кандидат медичних наук, доцент

Серед учнів гірських шкіл Карпат у 2005-2007 роках виявлено підвищений рівень захворюваності на анемією. У статті подаються рекомендації щодо лікування, а також профілактика залізодефіцитної анемії.

Ключові слова: учень гірських шкіл Карпат, захворюваність, залізодефіцитна анемія.

For the student of mountain schools of Carpathians in 2005-2007 years found out high morbidity anemia. The primary is recommended and the second prophylaxis of deficit of iron is with including of medical feed.

Key words: student of mountain schools of Carpathians, morbidity is on anemia.

Среди учащихся горных школ Карпат в 2005-2007 годах выявлен повышенный уровень заболеваемости анемией. В статье даются рекомендации по лечению, а также профилактика железодефицитной анемии.

Ключевые слова: ученик горных школ Карпат, заболеваемость, железодефицитная анемия.

Постановка проблеми. В Україні в структурі всіх анемій ЗДА становить 88% [2].

Особливо високою є поширеність та захворюваність на ЗДА як серед дітей, так і дорослих в Івано-Франківській області [1].

Отже, актуальним є дослідження захворюваності на ЗДА серед учнів гірських шкіл Карпат та порівняти отримані дані з захворюваністю на ЗДА серед учнів, які проживають у передгір'ї Карпат.

Мета роботи - проаналізувати загальну захворюваність, первинну захворюваність на ЗДА серед учнів у віці 7-14 років гірських шкіл Карпат, зокрема. Верховинського, Косівського, Надвірнянського районів, міста Яремча, та учнів, які проживають у передгір'ї Карпат, а саме - Галицькому, Тисменицькому районах. Ці дані порівняти з відповідними показниками по місту Івано-Франківську, Івано-Франківській області та Україні за 2005 - 2007 роки. Запропонувати первинну та вторинну профілактику ЗДА.

В основу дослідження покладені дані державної статистики.

Практичне значення роботи. Рекомендувати первинну та вторинну профілактику ЗДА, лікувальне харчування дітям, в яких виявлена прелатентна та латентна нестача заліза та ЗДА.

Наукова новизна отриманих даних. Проводився порівняльний аналіз загальної захворюваності та первинної захворюваності на ЗДА серед гірських шкіл Карпат та учнів, які проживають у передгір'ї Карпат, учнів м. Івано-Франківська, області та України.

Моніторинг показників загальної та первинної захворюваності на ЗДА в учнів 7-14 років гірських районів Карпат на основі статистичних матеріалів 2005 - 2007 років виявив наступне.

Найвищою була загальна захворюваність на ЗДА по місту Яремча за 2005 рік - 197,21 * 1000 дітей. Дещо нижчою була загальна захворюваність на ЗДА серед учнів в Надвірнянському районі - 162,37 * 1000 дітей. Серед гірських районів найнижчою була загальна захворюваність у учнів Косівського та Верховинського районів - 94,43 - 103,01 * 1000 дітей відповідно. Дані показники наближаються до показників по загальній захворюваності на ЗДА серед учнів по м. Івано-Франківську та області (мал. 1).

По Україні цей показник становив 42,03 * 1000 дітей.

Отже, в м. Яремча та Надвірнянському районі загальна захворюваність на ЗДА в 5 - 4 рази перевищувала даний показник по Україні (мал. 1).

В Косівському, Верховинському районах, м. Івано-Франківську та області показник загальної захворюваності на ЗДА ~ в 2 рази перевищував загальнодержавний (мал.1).

Мал. 1. Динаміка загальної захворюваності на ЗДА за 2005-2007 роки

В передгір'ях Карпат, зокрема, в Галицькому та Тисменицькому районах показник загальної захворюваності на ЗДА в 2005 році становив 84,29 і 77,85 відповідно на 1000 дітей і був нижчим, ніж в Івано-Франківську та Івано-Франківській області, але майже в 2 рази перевищував загальнодержавний (табл. 1).

В 2007 році передгір'ях Карпат, зокрема, в Галицькому районі загална захворюваність на ЗДА залишалась без змін, в Тисменицькому райлні зросла до 102,67 на 1000 дітей (табл. 1).

В динаміці в 2007 році загальна захворюваність на ЗДА в Косівському, Надвірнянському районах, м. Яремча знизилась на 10-12%, по Івано- Франківській області - спостерігалась тенденція до зниження (незначна); по Верховинському району та м. Івано-Франківську незначна тенденція до підвищення (мал.1)

Таблиця 1 Показники загальної захворюваності на ЗДА серед школярів, які проживають в передгір'ях Карпат (х1000 дітей)

Первинна захворюваність на ЗДА серед учнів гірських шкіл в 2005 році була найвищою по місту Яремча - 62,58х1000 дітей. Дещо нижчою була первинна захворюваність на ЗДА серед учнів в Надвірнянському районі - 56,93х1000 учнів.

Первинна захворюваність у учнів Косівського району наближалась до показників захворюваності в Івано-Франківській області (мал.2). Найнижчим даний показник був у Верховинському районі - 33,94х1000 дітей (мал.2).

По місту Івано-Франківську первинна захворюваність у дітей наближалась до показників по Україні (24,58 - 16,57х1000 дітей відповідно).

Отже, первинна захворюваність на ЗДА у школярів м. Яремча та Надвірнянському районі в 3-3,5 рази перевищувала даний показник по Україні. І тільки по м. Івано-Франківську даний показник наближався до відповідного показника по Україні (мал.2).

Серед школярів, які проживали в передгір'ях Карпат (Галицький, Тисменицький райони) первинна захворюваність на ЗДА становила 41.05 та 42,91 на 1000 дітей відповідно та наближалася до відповідного показника по області (табл. 2).

В динаміці в 2007 році первинна захворюваність на ЗДА серед школярів Надвірнянського району не змінилась, у Верховинському районі, в м. Яремча, в м. Івано-Франківську спостерігалась тенденція до підвищення даного показника. По Івано-Франківській області - тенденція до зниження. Тільки в Косівському районі даний показник знизився - на 50% (мал.2).

Серед школярів, що проживали в передгір'ях Карпат (Галицький, Тисменицький райони) в 2007 році динаміки не спостерігалось. Показник первинної захворюваності на ЗДА був близьким до статистичних даних по області (табл. 2).

Таблиця 2 Показники первинної захворюваності на ЗДА серед школярів, які проживають в передгір'ях Карпат (х1000 дітей)

Мал. 2. Динаміка первинної захворюваності на ЗДА за 2005-2007 роки

Таким чином, там, де проводилась первинна і вторинна профілактика з попередження ЗДА, вдалося досягнути зниження первинної захворюваності (м. Івано-Франківськ, Верховинський та Косівський райони).

Отже, первинну захворюваність на ЗДА можна значно знизити, впроваджуючи в практику педіатра, акушер-гінеколога первинну та вторинну профілактику ЗДА [4].

Первинну профілактику ЗДА проводять у осіб, що мають схильність до розвитку анемії, але які в теперішній час за даними картини крові не мають ЗДА (пре латентний та латентний дефіцит заліза). У таких осіб на основі детального розпитування необхідно виявляти сидеропенічний синдром [1; 2; 3].

Первинну профілактику ЗДА необхідно проводити:

• дівчаткам-підліткам з рясними місячними;

• підліткам, в яких швидко «збільшився» ріст (швидко «виросли»);

• учням, які мають постійні та інтенсивні фізичні навантаження, зокрема, спортсменам;

• дівчаткам, які бажають схуднути і голодують, неправильно харчуються;

• вегетаріанцям;

• дітям, які вживають одноманітну молочну дієту;

• у випадку виявлення у дітей гельмінтозів;

• немовлятам і маленьким дітям, яких годують козячим молоком;

• дітям, в яких спостерігаються часті носові кровотечі;

• вагітним [5; 6; 7].

Для первинної профілактики ЗДА застосовують лікарські засоби для перорального вживання.

Вторинна профілактика ЗДА проводиться у пацієнтів, які раніше хворіли на ЗДА та вилікувались від неї, але в даний час є загроза рецидиву. Таким пацієнтам після проведеного повноцінного лікування ЗДА рекомендують профілактичні курси пероральної феротерапії тривалістю 4-6 тижнів 2 рази на рік, або щомісячно у дівчаток протягом 7-10 днів після рясної менструації прийом 30-50 мг заліза щоденно [3].

Всі діти, які мають ризик виникнення чи рецидиву ЗДА, повинні знаходитись під диспансерним спостереженням у педіатра за місцем проживання.

Отже:

1. Серед школярів, які проживали в передгір'ї Карпат, показники загальної та первинної захворюваності на ЗДА були нижчими ніж відповідні показники гірських районів та наблизились до показників по м. Івано- Франківську та області.

2. Найвищою загальна захворюваність на ЗДА серед школярів виявлена по м. Яремча та Надвірнянському районі і в 3-5 разів превищувала цей показник по Україні.

3. В м. Івано-Франківську, Верховинському, Косівському районах, де проводилась первинна і вторинна профілактика ЗДА, вдалося знизити первинну захворюваність на ЗДА серед школярів.

4. З метою зниження захворюваності на ЗДА серед учнів гірських шкіл рекомендувати акушер-гінекологам та педіатрам впроваджувати первинну та вторинну профілактику дефіциту заліза.

залізодефіцитний анемія лікування профілактика

Література

1. Воробель А. В. Основи гематології : монографія / А. В. Воробель. - Івано-Франківськ : Вид-во «Плай» ЦІТ ПНУ імені Василя Стефаника 2009. - 148 с.

2. Гайдукова С. М. Залізо дефіцитна анемія : навч. посібник для студентів / С. М. Гайдукова, Видиборець, І. В. Колесник. - К.: Наук. світ, 2001. - 132 с.

3. Гематологія : посібник / А. Ф. Романова, Я. І. Виговська ; за ред. А. Ф. Романової. - К. : Медицина, 2006. - 456 с.

4. Дефицит железа у детей й подростков. Причини, диагностика, лечение, профилактика : уч. пособие для системи послеузовского образования врачей. - М., 2006. - 30 с.

5. Руководство по гематологии : в 3-х т. / под ред. А. И. Воробьева. - 3-е изд. перераб. и дополн. - М. : Ньюднамед, 2002-2005.

6. Janicki K. Hematologiu / K. Janicki. - Warzszawa : Wydanivtvo Jekarskie PZ, W, 2001. - 467 s.

7. Scotnicki А. В., Nowak S. W. Podstawy hematologic dia studentow; lekarzy / А. В. Scotnicki, S. W. Nowak. - Krakow : Medycyna Praktychna, 1998. - 177 s.

Размещено на Allbest.ru