Проблеми фізичного здоров'я в Україні та шляхи його покращення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ

Роман Маслов

Анотація

Соціально-економічна, екологічна й демографічна ситуації в Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я всіх груп населення. Саме з цього приводу останнім часом у медицині все більше стверджується реабілітаційний напрям, стрижнем якого є етапне, комплексне відновлення здоров'я. В статті йдеться про фізичну реабілітацію як одну з найважливіших проблем суспільства, піднято декілька гострих питань, які є перепонами на шляху втілення реабілітаційних програм в Україні. А також наведено, яким чином деякі з них можливо вирішувати на даному етапі сучасності.

Ключові слова: фізична реабілітація, медична реабілітація, сучасна концепція реабілітації, реабілітаційні заходи.

Аннотация

Роман Маслов. Проблемы физического здоровья в Украине и пути его улучшения.

Социально-экономическая, экологическая и демографическая ситуации в Украине привели к значительному снижению уровня здоровья всех групп населения. Именно поэтому в последнее время в медицине все больше утверждается реабилитационное направление, стержнем которого является этапное, комплексное восстановление здоровья. В статье речь идет о физической реабилитации как одной из важнейших проблем общества, поднято несколько острых вопросов, которые являются препятствиями на пути реализации реабилитационных программ в Украине. А также очерчены пути их решения.

Ключевые слова: физическая реабилитация, медицинская реабилитация, современная концепция реабилитации, реабилитационные мероприятия.

Annotation

Roman Maslov. The problems of physical health in Ukraine and the ways of its improvement.

The social and economical, environmental and demographic situation in Ukraine led to a significant drop of the people's health. Therefore in recent years the most important in medicine is the rehabilitation direction, the core of which is a staged, comprehensive rehabilitation of health. The article deals wirh the physical rehabilitation as one of the major problems of a society, several critical problems that are obstacles in the way of implementation of the rehabilitation programs in Ukraine are raised. The ways to solve them are also outlined.

Key words: physical rehabilitation, medical rehabilitation, a modern concept of rehabilitation, rehabilitation activities.

Постановка проблеми

На початку XXI ст. лідери світової науки віднесли проблему здоров'я до числа глобальних проблем, розв'язання якої факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля. До початку XX ст. умови існування людства формувала природа, і саме до цих умов організм людини пристосувався біологічно впродовж попереднього еволюційного періоду. Але з того часу, як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету, вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, свого історико-біологічного розвитку. Ці зміни на початку XXI ст. набули катастрофічних розмірів.

Глобальну вагомість і актуальність проблеми викликають необхідність пошуку шляхів підвищення стійкості людини до різних несприятливих факторів навколишнього середовища. Саме з цього приводу останнім часом у медицині все більше стверджується реабілітаційний напрям, стрижнем якого є етапне, комплексне відновлення здоров'я. У цьому процесі значну роль відіграє фізична реабілітація, яка має низку проблем при реабілітації хворих в Україні.

Аналіз наукових публікацій та останніх наукових досліджень

Проблемам реабілітації присвячені праці провідних учених у цій галузі: М.М. Кабанов [3], В.П. Мурзи [6], В.М. Самоходський [8], В.П. Федоровська [9], В. С. Язловецького [10], які стверджують, що фізичний вплив, фізичну культуру та спорт потрібно розглядати, як економічно найдоцільніший і найефективніший спосіб профілактики та лікування захворювань, П. М. Таланчука, який розглядає одну з проблем фізичної реабілітації - сферу діяльності фізичних реабілітологів, як навчання та виховання людей з особливими потребами та інвалідів. О.В. Поляк звертає увагу на необхідності двосторонньої реабілітації хворих. Є.Н. Приступа, А.С. Вовканич, В.М. Мухін [7] досліджують проблему ролі і місця фахівця з фізичної реабілітації в системі охорони здоров'я населення. Проте залишаються недослідженими питання кадрового забезпечення реабілітації хворих, технічного оснащення реабілітаційних центрів та оздоровчих установ і підготовки кадрів для забезпечення цього виду діяльності.

Формування цілей статті (постановка завдання)

Аналізуючи проблеми фізичного здоров'я в Україні та шляхи його покращення, були поставлені такі завдання:

- дати аналіз стану фізичного здоров'я населення на сучасному етапі розвитку суспільства, конкретизуючи по Сумській області;

- виокремити причини, що негативно впливають на стан здоров'я населення;

- запропонувати шляхи покращення фізичного здоров'я всіх категорій людей в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

фізичний здоров'я населення сумський

Відомий учений М.М. Амосов, говорячи про можливості впливів на здоров'я людини, висловлював думку, що ці впливи все-таки певним чином обмежені, адже 25% складових здоров'я людини - це генетична спадковість, 25% - властивості та можливості власного організму, 25% - здоровий спосіб життя та середовище. На медицину (у найкращому розумінні цього слова та як на найрозвинутішу - німецьку та ізраїльську) відводив 10-15%. І стільки ж - на різні форми підтримки життєздатності організму.

Видаються логічними й перспективними проводження пошуків можливостей продовження життя та насичення його повноцінним змістом у напрямку вивчення організації здорового способу життя і середовища через соціальну й моральну ауру, у якій перебуває особистість чи мала соціальна група. Якраз середовище найчастіше не створює умов, за яких би молодь виробила орієнтири на здоровий спосіб життя. На думку відомого німецького вченого О. Шпенглера, представника філософії життя, в молодості час плине повільно й лише з віком людини набирає прискорення. Тому молодь нерідко не розуміє такої очевидної речі, що життя має початок і кінець, що воно несправедливо коротке, і нерідко молоді нещадно ставляться як до свого організму, так і до організму інших, не розуміють, що найвища цінність - це життя.

У даний час реабілітація розуміється як система різних заходів (державних, економічних, медичних, психологічних, соціальних тощо), спрямованих не тільки на оптимальне пристосування хворого (інваліда) до життя і праці, а й на попередження того чи іншого дефекту (інвалідності).

Цей профілактичний аспект реабілітації нерідко ігнорується, що приносить шкоду її теорії та практиці [1, с. 9].

Реабілітація являє собою не тільки кінцеву мету - відновлення особистого і соціального статусу хворого (повне або часткове), не тільки процес, що прискорює саногенез, що має свої нейрофізіологічні і психологічні параметри, але й метод підходу до хворої людини, що характеризується чотирма принциповими положеннями: принцип партнерства; різнобічність (різноплановість) зусиль, впливів і заходів, спрямованих на різні сфери життєдіяльності особистості, яка реабілітується; принцип єдності біологічних (медикаментозне лікування, фізіотерапія тощо) і психосоціальних (психотерапія, трудова терапія тощо) методів впливу [2, с. 24].

Реабілітація як концепція, що вимагає синтезу (інтеграції) різних знань - медичних, психологічних, соціальних, - відкриває нові шляхи для перегляду низки теоретичних положень щодо її запровадження [3, с. 15].

Сучасна концепція реабілітації починає також впливати на розроблення нового розуміння клініки різних захворювань. В Україні є вже відчутною загрозлива тенденція погіршення основних демографічних показників: смертність перевищила народжуваність, падає середня тривалість життя, частіше помирає працездатне населення, зростає кількість непрацюючих і пенсіонерів. Вихід із ситуації, яка склалася, лежить не тільки в економічній площині, як вважає більшість експертів, але й у програмній стратегії ставлення держави до здоров'я громадян [5, с. 56].

Уже на початку нашого століття було проведене дослідження під егідою Всесвітньою банку і ВОЗ під красномовною назвою «Тягар хвороб». Це дослідження показало зростання показників захворюваності й смертності в усіх регіонах Земної кулі. За результатами проведених досліджень встановлено, що кожна десята людина на Землі інвалід (це 7% від загальної кількості населення 20 років тому було 3%), кількість розумово неповноцінних осіб досягла загрозливих розмірів. В Україні з чотирьох вагітностей лише одна проходить без ускладнень. Україна займає перше місце в Європі зі смертності від серцево-судинної патології [5, с. 56].

Наявність соціально-економічних проблем в Україні потребує неординарних підходів до збереження здоров'я населення і підтримки на необхідному рівні якості життя інвалідів, осіб похилого і старечого віку, пацієнтів із хронічним перебігом захворювання. Статистичні дані можна привести на прикладі захворюваності та необхідності реабілітаційних заходів хворих із різними патологіями в м. Суми (табл. 1, 2).

Обстеження хворих (вивчення неврологічного, ортопедичного та соматичного статусів, електрофізіологічні дослідження) дає підстави стверджувати, що найадекватнішими, на наш погляд, можуть бути такі засоби корекції здоров'я: психологічна реабілітація за індивідуальними програмами, гімнастика для нормалізації стану вегетативної нервової системи; індивідуальні комплекси методів і засобів фізичної реабілітації, дібрані результатами кінезіологічних досліджень

Таблиця 1