Особливості організації моніторингових досліджень оздоровчої функції освіти в навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації моніторингових досліджень оздоровчої функції освіти в навчальних закладах

Здоров'я є благом і ресурсом, від ступеня володіння яким залежить рівень задоволення практично всіх потреб людини. Воно значною мірою визначає спосіб і стиль людського життя і є найважливішою умовою самореалізації особистості. Стає очевидним, що в нових соціально-економічних умовах реформування життя складається принципово новий підхід до здоров'я, яке стає базовою властивістю людини в системі ринкових відносин, її суб'єктивною цінністю. І дуже важливо, щоб здоровий спосіб життя посів чільне місце в ієрархії життєвих цінностей.

Саме тому одним із головних завдань сучасного суспільства є створення такої системи освіти, яка б не лише виховувала освічену культурну людину, а й зберігала і зміцнювала її здоров'я, що неможливо без постійного відслідкування ефективності реалізації її оздоровчої функції.

Міністерством освіти і науки України звертається увага на те, що закладам освіти необхідно [3, 4]:

- з'ясовувати стан здоров'я учасників навчально-виховного процесу, оскільки саме від цього залежить визначення системи роботи навчальних закладів зі здоров'язбереження та здоров'яформування, організація відповідної просвітницької та корекційної роботи;

- систематично проводити роз'яснювальну роботу серед батьків щодо необхідності контролю за реальним станом здоров'я дітей та інформувати про це адміністрацію навчального закладу;

- спрямовувати роботу педагогічного колективу на надання допомоги дітям з метою усвідомлення ними реального стану свого здоров'я та заходів, спрямованих на його збереження.

Проголошення здоров'я молоді нашої держави [1] та якості освіти національними пріоритетами обумовлює потребу запровадити цілісну систему моніторингу, який розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку. Об'єктом моніторингу можуть бути як окремі підсистеми освіти, так і різні аспекти й процеси, що відбуваються у цій системі.

Так, підсистемою розвитку регіональної освіти [7] є програма «Моніторинг оздоровчої функції освіти» [11], тому що саме організація здоров'язберігаючого процесу та здоров'яформування дітей повинна відбуватися на тлі постійного моніторингу здоров'я учнів; тільки його показники дають достовірну інформацію про правильність дій педагогічних колективів у цьому напрямку.

Метою статті є розкриття особливостей організації моніторингу оздоровчої функції освіти як інструменту відстеження ефективності роботи навчальних закладів щодо забезпечення умов отримання дітьми високого рівня освітніх послуг без втрат для здоров'я.

Перш ніж визначити напрямки діяльності навчальних закладів з організації здоров'язбережувального навчального процесу, просвітницької та корекційної роботи, необхідно чітко визначити особливості порушень у стані здоров'я дітей у конкретній школі, дошкільному закладі. На розв'язання даного питання в 2002 році була розроблена та затверджена регіональна програма «Моніторинг оздоровчої функції освіти», у якій визначені основні завдання, принципи, напрямки її реалізації, інструментарій, а саме:

Мета моніторингу оздоровчої функції освіти:

- Виявлення тенденцій у стані здоров'я учасників освітнього процесу, корекція та прогнозування здоров'язбережувального педагогічного процесу на підставі моніторингових досліджень.

- Сприяння створенню єдиного інформаційного простору, спрямованого на формування у дітей свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я громадян як найвищої цінності, засад здорового способу життя.

Завдання:

- виявлення рівня та динаміки оздоровчої функції освіти конкретного навчального закладу;

- встановлення факторів, які позитивно або негативно впливають на здоров'я учнів і вчителів;

- прогнозування здоров'язбережувальної інфраструктури освітніх установ (раціональної організації навчальної діяльності, стану здоров'я учнів і педагогів, здоров'язбережувальних заходів).

Визначені основні етапи її впровадження (табл. 1).

Таблиця 1. Етапи моніторингових досліджень

оздоровчий освіта виховний навчальний

Напрямки:

- фізичний розвиток учнів;

- рівень психічного здоров'я особистості;

- рівень соціального здоров'я особистості;

- сприятливі умови для соціалізації особистості;

- рівень духовного здоров'я особистості;

- раціональне харчування;

- фізкультурно-оздоровча діяльність навчального закладу;

- комфортність освітнього середовища;

- медичне обслуговування;

- валеологічна освіта.

Критерії оцінки:

- відповідність фізичного розвитку регіональним віково-статевим нормативам оцінки фізичного розвитку;

- відповідність фізичних кондицій державним стандартам і нормативам оцінки фізичної підготовленості;

- відповідність психічного розвитку віковим нормам психічного розвитку особистості;

- відповідність навчального середовища державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організація навчально - виховного процесу.

Технологія діагностики повинна відповідати визначеним параметрам, а для якісного проведення досліджень необхідно забезпечити такі умови:

- мінімальний вплив змагальності при проведенні діагностики;

- проведення моніторингових досліджень 2-3 рази на рік;

- залучення до цієї роботи психолога, соціального педагога, медичного працівника, учителів фізкультури, основ здоров'я, біології (валеології), класних керівників.

Очікувані результати:

1. Одержання якісної достовірної інформації про стан здоров'я учнів, відслідкування ряду факторів, що впливають на нього:

- рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості;

- стан клінічного, психічного, соціального здоров'я учнів;

- стан клінічного, психічного здоров'я педагогів;

- рівень валеологічної освіти;

- відповідність освітнього середовища державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів;

- якість фізкультурно-оздоровчої діяльності навчального закладу.

2. Упровадження адаптивної системи корекції здоров'я учнів.

3. Підвищення фахової компетентності педагогів щодо реалізації оздоровчої функції освіти.

4. Урахування результатів моніторингу та їх суттєвого впливу на якість прийняття управлінських рішень щодо організації здоров'язбережувального навчально-виховного процесу.

Протягом трьох років програма була адаптована у п'яти базових школах, а з 2006 р. поступово впроваджується в роботу навчальних закладів Донецької області.

Аналіз отриманих матеріалів пілотних шкіл засвідчив, що запропонована методика діагностування доступна, але, як підкреслили деякі респонденти, виникли певні труднощі в її проведенні.

Враховуючи ці пропозиції, укладачі внесли зміни до методики діагностування фізичного розвитку дітей, доробили інструментарій проведення діагностики основних складових здоров'я для роботи в дошкільних закладах освіти. Водночас, незважаючи на отримані результати, залишилися невирішеними питання:

1) взаємодії та координації зусиль відділів і підрозділів Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, наукових працівників вищих навчальних закладів, районних (міських) методичних служб для забезпечення єдиного підходу до системної роботи з педкадрами з питань реалізації оздоровчої функції освіти;

2) розробки діагностики та корекції станів психічного, соціального та духовного здоров'я;

3) організації корекційної роботи та прогнозування розвитку здоров'язбережувального педагогічного процесу в конкретному навчальному закладі.

Організація та проведення моніторингу оздоровчої функції освіти в навчальних закладах області складалися з декілька етапів. На першому етапі при Донецькому облІППО створено відділ методичного забезпечення оздоровчої функції освіти, основним завданням якого стали: створення гнучкої системи безперервної післядипломної освіти педагогів різного профілю в галузі оздоровчої функції освіти в усіх типах навчальних закладів; розробка та впровадження системи моніторингових досліджень у галузі оздоровчої функції освіти; аналіз тенденцій у стані фізичного, психічного, соціального та духовного здоров'я учасників освітнього процесу, корекція та прогнозування розвитку здоров'язберігаючого педагогічного процесу в існуючому освітньому середовищі тощо.

У цей період визначено навчальні заклади (школи та дитячі садки), які виявили бажання працювати в напрямку реалізації даної програми, і коло таких закладів із кожним роком збільшується. А вибірка дозволяє прослідкувати в динаміці зміни здоров'я дітей дошкільного віку при їх переході до початкової ланки освіти, а школярів середньої ланки - до старшої.

Відповідно з керівниками моніторингових груп проведено серію консультацій та семінарів, тематика яких уміщувала методику здійснення всіх етапів даної моделі програми: інструктивно-методичне забезпечення роботи, створення аналітико-прогностичного узагальнення та обґрунтування результатів, виявлення подальших тенденцій в діяльності навчальних закладів за проблемою. Особливо необхідно звернути увагу на продуктивну співпрацю в цьому напрямку з обласним та міським центрами здоров'я, обласним наркологічним диспансером, що дозволило грамотно спланувати профілактично-корекційну роботу за результатами стану здоров'я дітей тощо.

На другому етапі проведено моніторинг фізичної, соціальної складових здоров'я та рівня валеологічних знань учнів, комфортності освітнього середовища [8, 9].

Аналіз результатів моніторингових досліджень свідчить, що тільки у половини дітей як дошкільного, так і шкільного віку фізичний розвиток відповідає регіональним віково-статевим нормативам оцінки фізичного розвитку і параметрам нормативів провідних системам [12]. Водночас, від дошкільного до шкільного віку погіршується рівень фізичної підготовки дітей. Постійне вивчення структури захворюваності (рис. 1, 2) визначило найбільший відсоток дітей з порушеннями в опорно-руховій системі у дошкільників та збереження цієї тенденції у школярів (сколіоз, порушення постави, плоскостопість). Порушення в опорно-руховій системі взаємопов'язано з ростом патології зору та слуху. Насторожує динаміка росту захворювань травної системи в учнів, оскільки вона безпосередньо впливає на стан імунної системи та на обмін речовин в організмі.

За результатами моніторингу можна виділити найбільш вагомі причини, які впливають на стан здоров'я [6, 8, 9]:

- недоліки в організації навчально-виховного процесу, а саме:

1) інформаційне перенавантаження дитини;

2) порушення «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу»: у 70% шкіл, які взяли участь у дослідженні, наповнюваність класів не відповідає площі навчальних кімнат, у 26% - відмічено порушення повітряно-теплового режиму, у 18% - освітлення;

3) порушення деякими педагогами основних гігієнічних критеріїв раціональної організації уроків;

4) недостатній рівень рухової активності дітей під час навчально-виховного процесу в школі.

5) відсутність збалансованого раціонального харчування;

- відсутність в деяких школах медичних працівників, в останні роки не проводився поглиблений медичний огляд, і це не дає змоги організувати навчально-виховний процес з урахуванням здоров'я учнів.

- непідготовленість педагогів до роботи у здоров'язберігаючому освітньому середовищі.

Цей факт указує на необхідність реорганізації навчально-виховного процесу у бік підтримки і зміцнення здоров'я дітей, а це залежить від зусиль всього педагогічного колективу, зміни його ставлення до даної проблеми. Таку діяльність доцільно здійснювати у наступних напрямках.

По-перше, організовувати педагогічний процес відповідно до здоров «язберігаючих освітніх технологій та з урахуванням психолого - технологічних підходів підтримки та супроводу психологічного здоров'я дитини і педагога [10; с. 79-81, 84-95]. Аналіз структури захворюваності дітей дошкільного та шкільного віку свідчить, що недотримання вищезазначених технологій у школах призводить до росту патології опорно - рухової системи (сколіоз, плоскостопість) серед учнів 6-х класів за рік на 3%, у той час, коли в дошкільних закладах цей показник зменшується на 5%. Крім того, організація різних форм рухової активності в дитячих садках сприяє тому, що зменшується кількість дошкільників (понад 7%), які мають патологію дихальної системи.

Вивчення даних про кількість дітей, віднесених до певних груп здоров'я, дає можливість відзначити значну різницю (в межах 18-24%) між дітьми дошкільного і шкільного віку, які за станом здоров'я віднесені до 1-ї та до 2-ї групи. Саме тенденція зменшення або збільшення кількості умовно здорових дітей є показником стану їх здоров'я та ефективної організації здоров'язбережувального навчального процесу.

По-друге, неможливо досягти результату зміцнення здоров'я, коли сама дитина не знає, як його підтримати та як для цього їй необхідно діяти. Проведення просвітницько-профілактичної роботи зі школярами з метою формування в них системи знань про здоров'я людини, мотивації на збереження власного здоров'я та з навколишніх через цикл навчальних дисциплін, класні години, індивідуальні бесіди тощо забезпечує їх свідоме ставлення до свого здорового способу життя.

По-третє, при плануванні навчально - виховного процесу необхідно враховувати умовні параметри, що визначають структуру навчального року, тривалість навчального тижня та допустиме навантаження на дітей (розклад) протягом нього і які представлені в Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу [5].

Згідно з отриманими даними найбільше навантаження на дітей приходиться на середу, найменше - на п'ятницю, тоді як за допустимими параметрами це повинні бути вівторок та четвер відповідно (рис. 3), в інші дні тижня вони також не відповідають допустимій нормі. Тобто дошкільники та школярі день у день протягом року працюють, використовуючи резерви свого морфофункціонального розвитку, і як результат - частіше проявляється стан втоми, зниження мотивації до навчання, головний біль, різь в очах, відбувається підвищення нервового напруження, поява та закріплення відхилень у їх розвитку.

Ефективна реалізація оздоровчої функції освіти потребує і зміни в підготовці вчителя до цієї роботи. Соціологічне дослідження, проведене серед слухачів курсів, показало, що тільки 37% респондентів мають достатній рівень знань зі здорового способу життя. Неточне чи неповне знання, недоговореність або зсув акцентів призводять до хибних поглядів, стають перепоною між об'єктивними знаннями і реальним життям людини. Саме тому цю проблему інститут вирішує через систему безперервної освіти: курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, міжкурсову роботу, самоосвіту.

На третьому етапі організовано вивчення рівня готовності педагогічних колективів до реалізації програми «Моніторинг оздоровчої функції освіти» та подальше вдосконалення роботи щодо підготовки та перепідготовки кадрів з даної проблеми. Для того, щоб ця програма спрацювала в усіх навчальних закладах, необхідно не тільки бажання, а й професійна підготовка до її впровадження. Проведення моніторингу в закладах освіти показало: не всі керівники розуміють, що діяльність у цьому напрямку повинна проводитися силами всього педагогічного колективу, а не окремим вчителем.

У зв'язку з цим було проведено опитування директорів шкіл, завідувачів ДНЗ щодо визначення їх ставлення до проблеми формування та збереження здоров'я дітей у навчальному середовищі. Їх аналіз свідчить, що більше половини опитуваних не розуміють необхідності участі всього колективу в її реалізації, а організація роботи в навчальному закладі з питань підтримки та збереження здоров'я дітей має певні труднощі (табл. 2).

Таблиця 2. Труднощі в роботі освітніх закладів зі збереження та підтримки здоров'я дітей і педагогів

Так, серед проблем, які виникають у процесі реалізації оздоровчої функції освіти, переважна більшість керівників шкіл та дошкільних закладів визначає недостатність матеріального забезпечення (до 86%), що, у свою чергу, знижує рівень комфортності середовища, яке негативно впливає на здоров'я всіх учасників освітнього процесу; недостатність кадрового (близько 40%) забезпечення. Що стосується методичного забезпечення, то це питання найбільш турбує до 32% керівників. Більшість з них хотіли б отримати допомогу (табл. 3) з методичного забезпечення моніторингу оздоровчої функції освіти (до 64%) та інформаційного забезпечення щодо впровадження здоров'язбережувальних технологій (до 45%).

Таблиця 3. Необхідність допомоги у процесі реалізації програми «Моніторинг оздоровчої функції освіти»