Функціональний стан системи зовнішнього дихання жінок з постмастектомічним синдромом

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СИСТЕМИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ЖІНОК З ПОСТМАСТЕКТОМІЧНИМ СИНДРОМОМ

Тетяна Одинець

Запорізький національний університет

У статті розглянуто особливості функціонального стану системи зовнішнього дихання у жінок з постмастектомічним синдромом на підставі аналізу показників комп'ютерної спірографії та гіпоксичних проб. Виявлено порушення вентиляційної функції легень за обструктивним, рестриктивним та змішаним типом у жінок з постмастектомічним синдромом.

Ключові слова: жінки, спірографія, постмастектомічний синдром, функція зовнішнього дихання.

ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ВНЕШНЕГО ДЫХАНИЯ ЖЕНЩИН С ПОСТМАСТЭКТОМИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ

Татьяна Одинец

Запорожский национальный университет

В статье рассмотрены особенности функционального состояния системы внешнего дыхания у женщин с постмастэктомическим синдромом на основании анализа показателей компьютерной спирографии и гипоксических проб. Выявлены нарушения вентиляционной функции легких по обструктивному, рестриктивному и смешанному типу у женщин с постмастэктомическим синдромом.

Ключевые слова: женщины, спирография, постмастэктомический синдром, функция внешнего дыхания.

FUNCTIONAL STATE OF THE EXTERNAL BREATHING OF WOMEN WITH POSTMASTECTOMY SYNDROME

Tatiana Odinets

Zaporozhia National University

The article dials with the features of the functional state of the external respiration system in women with postmastectomy syndrome on the basis of the analysis of indicators of computer spirography and hypoxic samples. Violations of pulmonary ventilation function in obstructive, restrictive and mixed type in women with postmastectomy syndrome.

Key words: women, spirography, postmastectomy syndrome, respiratory function.

Постановка проблеми

Сучасна тенденція динаміки захворюваності і смертності свідчать про неухильне наростання чисельності раку молочної залози серед жінок [3, 4]. На сьогодні ця патологія є важливою проблемою не тільки національної системи охорони здоров'я, але й економіки та суспільства в цілому.

На сьогодні необхідність превалювання комплексного лікування раку молочної залози сприяє виникненню постмастектомічного синдрому. Враховуючи те, що виконання мастектомії у поєднанні з променевою терапією супроводжується значним післяопераційним рубцем, який може спровокувати погіршення та порушення спроможності повноцінного акту дихання, є актуальним обстеження основних показників дихальної системи [1, 2, 5].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає темі науково-дослідної роботи Запорізького національного університету «Розробка, експериментальна апробація та втілення в практику системи заходів фізичної реабілітації для поліпшення стану здоров'я різних категорій населення» (номер державної реєстрації 0114U002653).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Найчастішим наслідком лікування раку молочної залози продовжує залишатися є постмастектомічний синдром, що включає прояв таких симптомів, як набряк м'яких тканин на стороні операції, обмеження амплітуди активних та пасивних рухів кінцівки в плечовому суглобі, зниження м'язової сили, порушення чутливості, погіршання функції зовнішнього дихання тощо [1, 5]. Внаслідок променевого, хірургічного, токсичного ушкодження тканин, а пізніше - здавлення судин (лімфатичних, кровоносних) і нервів рубцями виникають порушення трофіки, іннервації, скорочувальної здатності м'язів грудної клітки. У процесі операції відбувається висічення практично всіх м'яких тканин передньої грудної стінки, окрім того, травма грудного та грудоспинного нервів може призвести до порушення іннервації дихальної мускулатури, а це, в свою чергу, - до обмеження руху в плечовому поясі та зменшення амплітуди дихальних екскурсій грудної клітки [3, 4].

Мета -- науково обґрунтувати особливості функціонального стану системи зовнішнього дихання у жінок з постмастектомічним синдромом.

Завдання

Виявити особливості показників функції зовнішнього дихання у жінок з постмастектомічним синдромом.

Оцінити стан функції зовнішнього дихання у жінок з постмастектомічним синдромом у порівнянні з практично здоровими.

Організація дослідження

Дослідження проводилося на базі Запорізького обласного онкологічного диспансеру та спортивного комплексу «Спартак» м. Запоріжжя.

Контингент випробуваних склали 115 жінок з постмастектомічним синдромом на післялікарняному етапі реабілітації, що були розподілені на три основні групи залежно від своїх прихильностей щодо майбутніх занять за певною програмою реабілітації, а також група з 50 жінок (контрольна група), що мали функціональні показники в межах вікової норми і не мали ознак гострих і хронічних захворювань будь-якої етіології. Середній вік досліджуваних жінок з постмастектомічним синдромом склав 60,27±0,79 років, контрольної групи - 58,90±0,64 років.

Для об'єктивної оцінки функціонального стану системи зовнішнього дихання (ФЗД) використовували комп'ютерну спірографію шляхом вимірювання легеневих дихальних об'ємів та визначення порушень і резервів дихальної функції, а також гіпоксичні проби Штанге та Генчі. Дослідження проводили на спірографі СМП- 21/01-«Р-Д» науково-виробничого підприємства «Монітор». Для кожної пацієнтки автоматично обчислювалися належні і фактичні параметри функції зовнішнього дихання.

Результати дослідження і їх обговорення

На підставі систематизації та аналізу даних констатуючого експерименту у жінок з постмастектомічним синдромом на післялікарняному етапі реабілітації було виявлено рестриктивний, обструктивний та змішаний типи порушення функції зовнішнього дихання.

Більшість досліджуваних показників функціонального стану системи зовнішнього дихання в обстежених жінок після радикальної мастектомії на післялікарняному етапі реабілітації були зниженими або перебували у межах норми чи умовної норми (табл.1).

Показник фактичної життєвої ємності легень був вірогідно вищий в обстежуваних КГ порівняно з ОГ1, ОГ2 та ОГ3 на 0,38 та 0,32 л відповідно (р<0,001). Зокрема, середні значення ЖЄЛ у відсотках до належних величин в обстежуваних ОГ1 та ОГ3 перебували в дуже легкому зниженні, у той час як в ОГ2 - в умовній нормі, а в КГ - в нормі.

У межах норми показники ЖЄЛ були у 20 % обстежуваних жінок після радикальної мастектомії усіх груп; в умовній нормі - у 20 % ОГ1, 30 % - ОГ2 та 23 % ОГ3. Дуже легке зниження було у 30 % ОГ1 та ОГ3, в ОГ2 - у 20 %; легке та помірне зниження виявлене відповідно у 20 і 8 % обстежуваних ОГ1, 22 та 5 % ОГ2 та у 20 і 6 % обстежуваних ОГ3.

Показник форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) був також вірогідно вищий в обстежуваних КГ порівняно з ОГ1, ОГ2 та ОГ3 на 0,27 л, 0,23 та 0,25 л (р<0,001) відповідно. Середні значення ФЖЄЛ у відсотках до належних величин в обстежуваних ОГ1, ОГ2 та ОГ3 перебували в умовній нормі, а в КГ - у нормі.

Детальний аналіз результатів дослідження ФЖЄЛ виявив, що у 33 % жінок ОГ1 значення ФЖЄЛ були в нормі, у 31 % - в умовній нормі, у 27 % - в дуже легкому зниженні, у 8 - в легкому; у пацієнток ОГ2 - 22, 45, 17, 12 % та у пацієнток ОГ3 - відповідно 20, 43, 10, 16 %.

Таблиця 1

Порівняння показників ФЗД (M±m) у жінок основних груп (ОГ3, ОГ2, ОГ3) та контрольної групи (КГ)