Залізодефіцитна анемія і вагітність

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КВНЗ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ЖИТОМИРСЬКЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ І ВАГІТНІСТЬ»

Виконала студентка 401 групи

Відділення «Акушерська справа»

Пилипчук Катерина Олександрівна

Науковий керівник:

Викладач акушерства і гінекології

Лаговська Г.І.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ

1.1 Епідеміологія залізодефіцитної анемії

1.2 Етіологія і патогенез розвитку

1.3 Чинники ризику

1.4 Клінічна картина

1.5 Ускладнення вагітності

1.6 Діагностика

1.7 Лікування

1.8 Профілактика і прогнозування ускладнень гестації

1.9 Вибір терміну і методу розродженя

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Дослідження впливу залізодефіцитної анемії на перебіг вагітності, пологів та внутрішньоутробний стан плода

2.2 Рекомендації по харчуванню для вагітних жінок з залізодефіцитною анемією

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми

Залізодефіцитна анемія - захворювання, при якому понижений зміст заліза в сироватці крові, кістковому мозку і депо. В результаті порушується утворення гемоглобіну, виникають гіпохромна анемія і трофічні розлади в тканинах. Залізодефіцитна анемія залишається серйозною проблемою екстрагенітальної патології в акушерстві, оскільки частота захворювання не знижується. [3,4]

Дефіцит заліза все ще залишається одним із найбільш поширених дефіцитів поживних речовин в світі, а залізодефіцитна анемія є найчастішою її формою. До основних груп ризику дефіциту заліза відносять жінок репродуктивного віку, вагітних і годуючих груддю матерів.

Для боротьби з цією проблемою розроблені різні програми збагачення харчових продуктів залізом, випускаються залізовмісні харчові добавки і лікувальні засоби для перорального і внутрішньовенного введення. Але, не зважаючи на всі ці зусилля, проблеми, що стосуються дефіциту заліза і анемії загалом, залишаються актуальними.[6]

Ряд інших захворювань, таких, як гемоглобінопатії, також сприяє поширеності анемії у всьому світі. Крім того, на поширеність анемії впливає недостатнє надходження вітамінів (наприклад, фолієвої кислоти, В12, А, D, С), наявність інфеційно-запальних захворювань, паразитарних інвазій, а також недостатність харчових продуктів, які містять залізо.[7]

Анемії, що ускладнюють перебіг вагітності, є частою патологією. Вони виявляються у 15 - 20% вагітних. Розрізняють дві групи анемії : що діагностуються під час вагітності і існували до її настання. Найчастіше спостерігаються анемії, що виникли при вагітності. У більшості жінок до 28 - 30 тижневого терміну фізіологічно протікаючої вагітності розвивається анемія, пов'язана з нерівномірним збільшенням об'єму циркулюючої плазми крові і об'єму еритроцитів. В результаті показник гематокриту знижується з 0,40 до 0,32, кількість еритроцитів зменшується з 4,0-х 1012 /л до З, 5-х 1012 /л, показник гемоглобіну з 140 до 110 г/л від I до III триместра. Подібні зміни картини червоної крові, як правило, не відбиваються на стані і самопочутті вагітної. Істинні анемії вагітних супроводжуються типовою клінічною картиною і впливають на течію вагітності і пологів[29]

Гематологічні захворювання у вагітних - це передусім анемії, яких припадає на частку 90% від усіх хвороб крові. Причому 9 з 10 хворих анемією страждають залізодефіцитною анемією. Інші форми анемії зустрічаються набагато рідше, з тією ж частотою, що і серед невагітних жінок Наявність залізодефіцитної анемії призводить до порушення якості життя пацієнток, знижує їх працездатність, викликає функціональні розлади з боку багатьох органів і систем. Дефіцит заліза у вагітних несприятливо відбивається на течії вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плоду і новонародженого, сприяючи збільшенню частоти передчасних пологів, плацентарної недостатності, загрози переривання вагітності, гіпотрофії плоду, аномалій пологової діяльності, інфекційних ускладнень і гіпогалактії у породіль, частоти і об'єму патологічної крововтрати в пологи і післяпологовий період. Крім того, недостатнє депонування заліза в антенатальному періоді є однією з причин розвитку дефіциту заліза і анемії у грудних дітей, відставання в психомоторному і розумовому розвитку дітей з ранніх років життя. При дефіциті заліза у вагітних збільшується ризик розвитку ускладнень в пологах, а за відсутності своєчасної і адекватної терапії може виникнути дефіцит заліза і у плоду.[17]

Мета дослідження: вивчити особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із залізодефіцитною анемією, а також вплив залізодефіцитної анемії на плід.

Завдання дослідження :

1. Виявити особливості перебігу і ведення вагітності, стани плоду у жінок, що страждають залізодефіцитною анемією.

2. За статистичними даними і історіями пологів виявити вплив залізодефіцитної анемії на перебіг вагітності, визначити чинники ризику, проаналізувати частоту виникнення захворювання.

3. На основі отриманих результатів дослідження визначити найбільш пріоритетні напрями профілактики залізодефіцитної анемії.

Об'єкт дослідження: історії пологів жінок, що мають залізодефіцитну анемію; статистичні дані перебігу вагітності у здорових жінок пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира.

Розділ 1. Залізодефіцитна анемія

1.1. Епідеміологія

За даними ВООЗ, частота залізодефіцитних анемій у вагітних в різних країнах коливається від 21% до 80%, якщо орієнтуватись на рівень гемоглобіну, і від 49% до 90% - на рівень сироваткового заліза. У слаборозвинених країнах частота ЗДА у вагітних досягає 80-90%. У країнах з високим рівнем життя населення і більш низькою народжуваністю залізодефіцитних анемій діагностують у 8-20% жінок в третьому триместрі вагітності. Найбільша поширеність в Африці (57,1%) та Південно-Східній Азії (48,2%), далі -- у Східному Середземномор'ї (44,2%), Західній частині Тихого океану (30,7%), у деяких регіонах Європи та Південної Америки (25,0 та 24,1% відповідно). У цілому, 56 400 000 вагітних хворіють на анемію (поширеність у світі становить 41,8%). Найбільш частою причиною анемії в Україні виступає дефіцит заліза (понад 90%). [11,24]

В першій половині вагітності анемія розвивається рідше (2-5%), і тільки при наявності додаткових факторів ризику: недостатнім надходженням заліза з їжею, низькому соціально-економічному статусі та наявності ендемічних інфекцій (паразитарні захворювання травної системи).[16]

1.2 Етіологія і патогенез

Анемії вагітних є наслідком багатьох причин, у тому числі і викликаних вагітністю: високий рівень естрогену, ранні гестози, що перешкоджають всмоктуванню в шлунково-кишковому тракті елементів заліза, магнію, фосфору, необхідних для кровотворення. Однією з головних причин розвитку анемії у вагітних вважають прогресуючий дефіцит заліза, який пов'язаний з утилізацією заліза для потреб фето-плацентарного комплексу, для збільшення маси циркулюючих еритроцитів. Проте достатній запас заліза у більшості жінок дітородного віку відсутній; зменшується з кожними подальшими пологами, особливо ускладненими кровотечами і розвитком постгеморагічних і залізодефіцитних анемій. [29,11]

Відсутність запасів заліза в організмі жінок може бути пов'язана з недостатнім вмістом його в звичайній дієті, із способом обробки їжі і втратою необхідних для засвоєння вітамінів (фолієвої кислоти, вітамінів В12, В6, С); з відсутністю в раціоні достатньої кількості сирих овочів і фруктів, білків тваринного походження (молока, м'яса, риби). [15,24]

Усі перелічені вище чинники можуть поєднуватися між собою і приводити до розвитку істинних залізодефіцитних анемій вагітних, на тлі яких у багатьох жінок розвиваються гестози. Анемію вагітних зв'язують з порушенням механізму перекисного окислення ліпідів. До розвитку анемій призводять гострі інфекційні захворювання, грип, глистові інвазії, шлунково-кишкові захворювання, отит, тонзиліт, гайморит, гіпотензія, у деяких - тривалі менструації, мимовільні аборти, передчасні пологи. Анемії частіше виникають у повторновагітних в II половині вагітності. [9]

Анемії розвиваються на грунті дефіциту 4-х основних речовин, що забезпечують нормальний процес кровотворення : залізо, білок, аскорбінова кислота, фолієва кислота. [27]

1.3 Чинники ризику

Існує декілька головних причин, що провокують розвиток залізодефіцитної анемії під час вагітності. Основна - недостатні запаси заліза в організмі майбутньої матері. Залізо відноситься до важкозасвоюваних мікроелементів. Залізо, що надходить з їжею, організм здатний засвоїти з продуктів в кількості, що не перевищує 2-2,5 мг в добу. Половина цієї кількості виводиться впродовж дня з потом, сечею, випаденим волоссям і вішарованими клітинами епітелію, решта відкладається в депо.[29]

У жінок під час місячних втрачається від 40 до 60 мг заліза. Підтримка необхідного рівня заліза в крові відбувається за рахунок існуючих запасів. Якщо менструальні кровотечі рясні і тривалі, а споживані жінкою продукти бідні залізом, запаси мікроелемента поступово виснажуються і вже не здатні забезпечити необхідний рівень заліза в крові при настанні вагітності. За деякими даними, на останніх місяцях вагітності дефіцит заліза визначається у 90% вагітних. Для забезпечення нормального рівня гемоглобіну в крові під час вагітності, а також в період пологів і грудного вигодовування жінці потрібно приблизно 0,6-0,7 г заліза.[8]

При деяких станах ризик розвитку залізодефіцитної анемії особливо високий внаслідок зниження засвоєння заліза або підвищення потреби організму в ньому. До провокаційних чинників відносяться:

· гестоз першої половини вагітності;

· багатопліддя;

· повторні пологи, особливо при проміжку між ними менше 2 років;

· захворювання печінки і нирок, зокрема хронічний пієлонефрит;

· гормональні порушення, зокрема підвищений рівень естрогену;

· нераціональне харчування (недостатнє споживання сирих овочів і фруктів, продуктів тваринного походження). [1]



1.4 Клінічна картина

Розвиток залізодефіцитної анемії характеризується блідістю шкірних покривів і слизових оболонок, сухістю шкіри, ламкістю нігтів, почастішанням пульсу. Симптоми, пов'язані з порушенням трофіки тканин : тріщини на долонях, п'ятах, ламкість волосся і їх випадання, згладжена сосочків язика, тріщини на губах, стоматит - вони свідчать про тривалий перебіг анемії, що перешкоджає розвитку вагітності. Може виникнути анемічна міокардіодистрофія, яка може призводити до гострої серцево-судинної недостатності. [3]

У вагітних, що страждають анемією навіть легкого ступеня, знижується рівень загального білку в крові. Це призводить до розвитку фето-плацентарної недостатності, яка клінічно проявляється в 20% внутрішньоутробною гіпотрофією плоду, в 10% - невиношуванням вагітності. Діти 1-го року життя у жінок з анемією вагітності хворіють ГРВІ частіше в 10 разів, чим у здорових жінок, часто виникають ентероколіт, пневмонія, алергічна реакція у вигляді ексудативного діатезу. [9]

Особливості перебігу вагітності і пологів. Часто тяжка форма анемії розвивається у багато- і частонароджуючих жінок, завдяки цьому збільшується відсоток передчасних пологів. Мертвонароджуваність збільшується за рахунок антенатальної загибелі плоду. [18]

Несприятливо впливає анемія вагітних як на внутрішньоутробний стан плода, так і на перебіг раннього неонатального періоду. За тривалої анемії значно знижується засвоювання кисню організмом матері і надходження його до плода. У останнього розвивається картина субкомпенсованого метаболічного ацидозу, ступінь і вираженість якого відповідає тяжкості основного захворювання матері.[9]

У дітей в період новонародженості спостерігається велика втрата маси тіла і більш повільне її відновлення, пізнє відокремлення пуповинного залишку і відтермінована епітелізація пуповинної ранки, тривалий перебіг фізіологічної жовтяниці. Дефіцит гемеопатичних речовин, а також тривала дія гемічної гіпоксії, зумовлюють зниження неспецифічних факторів імунітету, що особливо виражено у недоношених новонароджених. Це одна з причин захворюваності новонароджених від матерів з залізодефіцитною анемією гнійно-септичними інфекціями.[16]

1.5 Ускладнення вагітності

При анемії вагітних спостерігається зниження насиченості крові киснем та порушення матково-плацентарного кровообігу, що призводить до гіпоксії плода та затримки його внутрішньоутробного розвитку. Відповідно до спостережень деяких авторів, токсикози у І половині вагітності часто зумовлюють розвиток анемії. Такі фактори, як блювання, порушення дієти, зниження апетиту, гіповітамінози, провокують розвиток або виявлення прихованого залізодефіциту у вагітних. Інші автори розглядають пізні гестози як ускладнення вагітності, характерне для гіпохромної анемії. Підставою для цього слугувало часте поєднання (від 7% до 40%) пізніх гестозів з анемією. У вагітної з анемією, навіть легкого ступеня, знижується рівень загального білка крові. Це призводить до розвитку фетоплацентарної недостатності, що клінічно проявляється у 20% випадків внутрішньоутробною затримкою розвитку плода, у 10% - невиношуванням вагітності. [2]

В основі цих ускладнень лежать суттєві метаболічні нейроендокринні ускладнення в системі мати-плацента-плід, які виникають під впливом хронічної гемічної гіпоксії, що супроводжує залізодефіцитну анемію вагітних. [1]

Тяжкий дефіцит заліза призводить до зниження синтезу гемоглобіну, викликає зміни транспортного потенціалу кисню в тканинах-мішенях. Залізодефіцитні анемії можуть викликати ускладнення у матері та/або плода в залежності від тяжкості, швидкості розвитку та наявності супутніх клінічних і біологічних факторів, які впливають на ступінь толерантності до гіпоксії (кардіораспіраторні захворювання, внутрішньо судинний гемоліз в рамках порушень плацентарної судинної системи і т.д.). [21]

Ускладнення зі сторони матері

До проявів анемії у матері відносять: швидку втомлюваність, зниження працездатності, зниження стійкості до інфекції, головний біль, ортостатизм, задишку, тахікардію, появу функціонального систолічного шуму, блідість шкіри і слизових, ураження слизової рота. Збільшення об'єму крові і серцевого викиду дозволяють здоровим вагітним підтримувати здоровий гомеостаз і адаптувати гемодинаміку до крововтрати в пологах, навіть якщо рівень гемоглобіну дуже низький. Тим не менше тяжка анемія (гемоглобін нижче 70 г/л) на фоні післяпологової кровотечі і значної втрати крові може призвести до зниження гемодинамічної толерантності: декомпенсації з появою більш або менш вираженого анемічного синдрому. Потреба в переливанні компонентів крові в післяпологовому періоді збільшується у випадку антенатальної анемії. [14]

Перинатальні ускладнення

Існує достовірна позитивна кореляція між материнською анемією і недоношеністю, низькою масою тіла при народженні та частково перинатальною смертністю.[19]

Наявність залізодефіцитної анемії середнього і тяжкого ступеня до зачаття пов'язують з підвищенням ризику розвитку і народження дітей з низькою масою тіла, збільшенням ризику передчасних пологів, також і наявність анемії навіть легкого ступеня протягом перших двох триместрів вагітності збільшує ризик передчасних пологів. В той же час анемія, яка діагностовано в третьому триместрі, не пов'язана з ризиком передчасних пологів, синдромом затримки розвитку плода і перинатальною смертністю.[20]

1.6 Діагностика

Оцінка тяжкості захворювання грунтується на показниках вмісту гемоглобіну, рівня гематокриту, концентрації заліза в плазмі крові (у нормі 13 - 32 мкмоль/л), залізосполучної здатності трансферину і показника насичення трансферину залізом. У міру розвитку захворювання концентрація заліза в плазмі крові знижується, залізосполучна здатність збільшується, в результаті відсоток насичення трансферину залізом знижується до 15 менше (в нормі 35 - 50) Показник гематокриту знижується до 0,3 і менше. [10]

Таблиця 1

Ступені тяжкості анемії

Ступінь тяжкості	Рівень гемоглобіну
Легка	120-90
Середня	89-70
Тяжка	69 і менше

Таблиця 2

Порівняльна таблиця клінічного аналізу крові у вагітних та невагітних жінок

Показник	Невагітні жінки	Вагітні жінки
		І триместр	ІІ триместр	ІІІ триместр
Гемоглобін, г/л	115-145	115-135	110-130	110-125
Гематокрит, л/л	0,36-0,42	0,38	0,37	0,36
Еритроцити, х1012/л	3,7-4,5	4,2	3,5	3,9
Кольоровий показник	0,86-1,05	0,86-1,05
Ретикулоцити, %	0,5-1,2	2-12
Лейкоцити, х109/л	4,0-6,0	6,8-7,4	7,6-10,0	10,4-12,0
Нейтрофіли, %	47-72	68	67	64
Базофіли, %	0,5-1,0	-	-	-
Еозинофіли,%	0,5-1,0	1,5-1,6	2,0	1,2
Лімфоцити, %	20-25	27-29	25-27	25-27
Моноцити, %	3-11	3-6	4-6	4-5
ШОЕ, мм/год	2-15	13-21	25	30-35
Тромбоцити, х109г/л	130-400	130-400

[12,13]

Запаси визначають по рівню в сироватці крові феритину - білку, що містить атоми заліза. Феритин визначають за допомогою радіоімунного методу. Одночасно проводять дослідження інших біохімічних показників крові, дослідження функції печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту. Виключають наявність специфічних інфекційних захворювань, пухлин різних локалізацій. [5]

Бажано зробити дослідження мазка крові, отриманого шляхом стернальної пункції. Характерною особливістю крові при залізодефіцитній анемії являється гіпохромія і мікроцитоз еритроцитів. [10,11]

1.7 Лікування

Мета лікування:

ћ Купірування основних симптомів захворювання.

ћ Нормалізація лабораторних показників.

ћ Профілактика рецидивів і ускладнень захворювання.

НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

У харчуванні вагітної особливе місце займають білки. У добовому раціоні повинно бути 2-3 г білку на 1 кг маси тіла жінки, 180-240 г - у вигляді відвареного м'яса (60-100 г), риба (40-60 г), сир (100-120 г), яйце 1 шт., сир 15 г. Жири: 75 г на добу у вигляді вершкового і рослинного масла. Основне джерело заліза - м'ясні продукти: яловичина, печінка, субпродукти містять 5-15 мг заліза в 100 г продукту. Багаті залізом: яйця, риба, вівсяна і гречана крупи, квасоля, хліб (1-5 мг/100 г). Добре засвоюється залізо що містяться у фруктах: персики, шпинат, петрушка - там є присутнім і вітамін C. Залізо міститься також в гранатах, дині, буряці, помідорах. Коли фруктів недостатньо, вживають соки (яблучний, сливовий, томатний, морквяний, гранатовий). Загальна калорійність раціону в I половину вагітності повинна складати 2500-2700 ккал, в II половину - 2900-3200 ккал. Їжа повинна містити вітаміни груп B, C, фолієву кислоту з урахуванням збільшеної потреби в них при вагітності. [13,14]

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ

Лікування легкої форми залізодефіцитної анемії допустимо проводити в умовах жіночої консультації. Вагітні з анемією середньої тяжкості і важкою формою потребують стаціонарного лікування:[11,12]

1. Для проведення ефективної профілактики анемії щоденна доза складає 60 мг елементарного заліза і 250 мкг фолієвої кислоти.

.Переважним є використання комбінованих пероральних препаратів.

2.Препаратів заліза і фолієвої кислоти з пролонгованим вивільненням заліза.

Гіно-Тардиферон містить 256 мг сульфату заліза і 350 мкг фолієвої кислоти, а також мукопротеозу. Вживають по 2 пігулки в день.

Фефол- містить у своєму складі 150 мг сульфату заліза і 500 мкг фолієвої кислоти. Призначають по 1 капсулі в день.

Феретаб-комп- складається з 154 мг фумарату заліза і 0,5 мг фолієвої кислоти. Застосовують по 1 капсулі 2-3 рази в день впродовж 4 тиж.

Ферро-Фольгама містить 100 мг сульфату заліза, 5 мг фолієвої кислоти і 10 мкг ціанокоболаміну. Призначають по 1 капсулі 3 рази в день.

Ферро-градумент складається з 525 мг сульфату заліза в пластичній матриці - градументе, з якої він поступово вивільняється в дванадцятипалій кишці. Приймають по 1-2 пігулки в день натщесерце за 1 годину до їди.

Ферол містить 47 мг сульфату заліза і 0,5 мг фолієвої кислоти. Призначають по 1 капсулі в день.

Мальтофер Фол складається з 100 мг тривалентного заліза і 350 мкг фолієвої кислоти. Призначають по 1 пігулці 2-3 рази в день до нормалізації показників гемоглобіну, потім по 1 пігулці в добу до закінчення вагітності або лактації.[14,25]

4. Не слід припиняти лікування препаратами заліза після нормалізації рівня гемоглобіну і змісту еритроцитів в організмі. Нормалізація рівня гемоглобіну в організмі не означає відновлення запасів заліза в ньому. Для цієї мети експерти ВООЗ рекомендують після 2-3-місячного лікування і ліквідації гематологічної картини анемії не припиняти проведення терапії, а лише зменшувати удвічі дозу препарату, який використовувався для лікування залізодефіцитної анемії. Такий курс лікування триває впродовж 3 міс. Навіть відновивши повністю запаси заліза в організмі, доцільно впродовж півроку приймати невеликі дози залізовмісних препаратів. [22]

1.8 Профілактика і прогнозування ускладнень гестації

Абсолютно нормальна гематологічна адаптація до вагітності часто неправильно інтерпретується як недостатність заліза, що вимагає корекції. Додавання заліза робиться з двома цілями: по-перше, спробувати повернути гематологічні показники до початкового рівня до вагітності, що являється непотрібним, і, друге, - поліпшити результати вагітності і здоров'я матері в майбутньому. [17]

Зрозуміло, перше завдання може бути виконане, питання полягає тільки в тому, чи принесе "нормальна" картина крові користь жінці і плоду. Звичайні добавки заліза піднімають і підтримують рівень сироваткового заліза вище 10 мкг/л і ведуть до істотного зниження частки жінок на пізніх термінах вагітності з рівнем гемоглобіну нижче 105 г/л.[14]

Профілактика залізодефіцитної анемії показана наступним вагітним:

- у популяціях, де дефіцит заліза є загальною проблемою населення;

- жінкам з рясними і тривалими менструаціями, що передували вагітності;

- при вагітностях, наступаючих одна за одною;

- при багатоплідній вагітності (60-100 мг/добу);

- при тривалій лактації.[2]

Вважається, що для попередження залізодефіцитної анемії досить приймати 1 пігулку препарату заліза (сульфат заліза, глюконат заліза, фумарат заліза, з розрахунку на зміст основного заліза по 30 мг в день) впродовж двох останніх триместрів (у першому триместрі не рекомендується через можливу тератогенну дію на плід). Немає необхідності приймати з метою профілактики більше за одну пігулку, оскільки надлишок заліза не всмоктується і часто викликає побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту.[17]

1.9 Вибір терміну і методу розродження

Пологи у жінок із залізодефіцитною анемією відбуваються через природні пологові шляхи в строк. Але через великий ризик виникнення ускладнень під час пологів і післяпологових кровотеч часто розродження проводять шляхом операції кесарів розтин в плановому або в екстреному порядку за акушерськими показаннями.[21,14,4]

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Дослідження впливу залізодефіцитної анемії на перебіг вагітності, пологів та внутрішньоутробний стан плода

З метою вивчення результатів впливу лікування залізодефіцитної анемії на перебіг вагітності в цій роботі мною проаналізовані історії пологів 40 жінок, що мають залізодефіцитну анемію в різні терміни вагітності, а також породіль і вагітних, що знаходяться в гінекологічному відділенні і пологовому будинку.

Для порівняльного аналізу були вивчені статистичні дані перебігу вагітності у здорових жінок пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира за останні 5 років.

1). Проведений аналіз показав, що 80% від загальної кількості пацієнток склала вікова група від 21 до 30 років; 10% від 16 до 20 років і 5% від 31 до 35 років. Доля інших вікових груп незначна і склала від 3 до 4%

(Діаграма №1)

Пояснити це можна тим, що більшість жінок народжують в активному репродуктивному віці. Саме цей вік вважається найбільш сприятливим для перебігу вагітності і пологів.

2). У всіх жінок із залізодефіцитною анемією був зроблений аналіз крові для визначення вмісту гемоглобіну в крові.

У Діаграмі № 2 представлено процентне співвідношення вагітних жінок залежно від вмісту гемоглобіну в крові.

Діаграма №2

Доцільність диспансерного спостереження жінок, що мають залізодефіцитну анемію, не викликає сумнівів, оскільки за моїми даними у 25% жінок рівень гемоглобіну нижче 60г/л, яким була потрібна екстрена госпіталізація для лікування в стаціонарі, дивлячись на високий ризик загрози переривання вагітності і внутрішньоутробної гіпоксії плоду.

3). Звернувшись до статистичних даних пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира, з'ясувалося, що у здорових жінок передчасні пологи зустрічаються у 28%. Ці дані свідчать про те, що у жінок із залізодефіцитною анемією передчасні пологи зустрічаються в 1,9 разів частіше, ніж у здорових вагітних жінок. У 45% пацієнток пологи були терміновими, у 55% - передчасними.



Діаграма №3

4).Провівши аналіз медичних карт вагітних і історій пологів, з'ясувалося, що при залізодефіцитній анемії зустрічаються наступні ускладнення вагітності : пізній гестоз - у 20%; загроза переривання вагітності - у 20%; ранній гестоз - у 30%; хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду - 10%; викидень - 15%; багатоводдя - 5%

(Діаграма № 4)

Багато авторів у своїх роботах стверджують, що найчастіше при анемії вагітних зустрічається таке ускладнення, як ранній гестоз вагітних. Це також підтверджують отримані дані. Ускладнення, що найчастіше зустрічається, при залізодефіцитній анемії - ранній гестоз вагітних (30%)

5). За оцінкою маси новонароджених отримані наступні дані: число дітей, що народилися, з масою 2000 г і менше - 40%. 4000г і вище - 10%. Разом з тим кількість новонароджених з масою від 2500г до 3900г - складає 50%.

Діаграма № 5

Звернувшись до статистичних даних пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира, з'ясувалося, що у здорових жінок кількість дітей що народилися з масою 2500г і менше не перевищує 10%. Ці дані свідчать про те, що у жінок із залізодефіцитною анемією діти народжуються з масою 2500г і менше в 4 рази частіше, ніж у здорових жінок, що обумовлено недостатнім харчуванням плоду під час вагітність.

6). Провівши аналіз величини крововтрати в пологах у жінок із залізодефіцитною анемією, з'ясувалося:

Відсоток крововтрати в пологах від маси тіла у 60% жінок складає до 0,5%, що є нормою. У 40% жінок крововтрата досягала від 0,6 до 0, 8 що вже вважається несприятливим для стану жінки.

(Діаграма № 6)

Звернувшись до статистичних даних пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира для дослідження величини крововтрати у здорових жінок з'ясувалося, що у 80% жінок крововтрата не перевищує 0,5% від маси тіла. Це свідчить про те, що у жінок із залізодефіцитною анемією патологічна крововтрата в пологах зустрічається в 2 рази частіше, ніж у здорових жінок.

7). По результатах вагітностей можна виявити наступну закономірність: у вагітних із залізодефіцитною анемією розродження проведене: через природні пологові шляхи - 15%, у 85% пологи закінчені шляхом операції кесаревого розтину в екстреному порядку.

(Діаграма № 7)

Звернувшись до статистичних даних пологового відділення Першої міської лікарні м.Житомира, з'ясувалося що у 20% здорових жінок розродження проведене шляхом операції кесаревого розтину, а у інших 80% через природні пологові шляхи.

Ці дані свідчать про те, що у жінок із залізодефіцитною анемією родорозрішення шляхом операції кесаревого розтину проводиться в 4 рази частіше, ніж у здорових жінок, що обумовлено високим ризиком ускладнень і патологічної крововтрати під час пологів через природні пологові шляхи, а так само акушерських кровотеч в післяпологовому періоді.

2.2 Рекомендації по харчуванню для вагітних жінок з залізодефіцитною анемією

Дієта при залізодефіцитній анемії повинна складатися з продуктів багатих залізом

1. Основним продуктом харчування для вагітної має бути м'ясо, саме в м'ясі є залізо, яке засвоює організм краще і більше ніж з будь яких інших продуктів

2. Щоб поліпшити процес всмоктування заліза, в раціон необхідно включити різні фрукти, ягоди, зелені овочі, соки, морси, мед (виключно темні сорти)

3. Для того, щоб залізо краще всмоктувалося необхідно розділити по часу прийом м'яса і таких продуктів : чай, кава, консерви, молоко і молочні продукти

4. Необхідно вживати відвари або настої чорної смородини, листя суниці, кропиви

Перелік продуктів з високим вмістом заліза :

Печінка - 8,0-18,0 (тут і далі кількість заліза з розрахунку на мг/100 г продукту)

Жовток курячого яйця - 5,8

Яловичина - 2,9-5,6

Баранина - 2,9-5,6

Курка - 1,5

Риба - 1,4

Вершкове масло - 2,1

Вівсянка - 4,3

Шпинат - 1,7-4,4

Яблуко - 2,5

Чорна смородина - 2,1

Шоколад - 1,6-2,4

Квасоля - 1,4

Рис - 1,3

Виноград - 0,8-2,1

Гранат, морква - 0,7-0,8

При анемії рекомендовано вживати продукти з високим вмістом заліза щодня.

З профілактичною метою застосовують препарати заліза такі як: Мальтофер, Фефол, Ферро-фольгама.

Для попередження залізодефіцитної анемії досить приймати 1 пігулку препарату заліза (сульфат заліза, глюконат заліза, фумарат заліза, з розрахунку на вміст основного заліза по 30 мг в день) впродовж двох останніх триместрів (у першому триместрі не рекомендується через можливу тератогенну дію на плід). Немає необхідності приймати з метою профілактики більше за одну пігулку, оскільки надлишок заліза не всмоктується і часто викликає побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту.



ВИСНОВКИ

В результаті дослідження цієї проблеми були вивчені питання, що стосуються впливу залізодефіцитної анемії на течію вагітності та зроблені наступні висновки:

1.Залізодефіцитна анемія залишається серйозною проблемою екстрагенітальної патології в акушерстві.

2. 80% від загальної кількості вагітних жінок із залізодефіцитною анемією складає вікова група від 21 до 30 років.

3. При залізодефіцитній анемії підвищується ризик виникнення ускладнень перебігу вагітності, зокрема перинатальна смертність: передчасні пологи зустрічаються в 1,9 разів частіше, ніж у здорових вагітних жінок, розвивається гіпотрофія плоду, діти народжуються з масою 2500г і менше,- це в 4 рази частіше, ніж у здорових жінок.

4. Ускладнення, що найчастіше зустрічається, при залізодефіцитній анемії - ранній гестоз вагітних (30%)

5. У жінок із залізодефіцитною анемією патологічна крововтрата в пологах зустрічається в 2 рази частіше, ніж у здорових жінок, зростає ризик виникнення післяпологових кровотеч.

6. У жінок із залізодефіцитною анемією розродження шляхом операції кесаревого розтину проводиться в 4 рази частіше, ніж у здорових жінок, що обумовлено високим ризиком ускладнень і патологічною крововтратою під час пологів через природні шляхи.

вагітність залізодефіцитна анемія харчування

Список використаної літератури

1. Анчева И.А. Риск возникновения осложнений в родах и послеродовой период у женщин с анемией // Здоровье женщины. -- 2015. -- N 10. -- С. 98-100.

2. Бенєвський О.В. Профілактика невиношування і залізодефіцитної анемії у вагітних з тиреотоксикозом // Здоровье женщины. -- 2014. -- № 2. -- С. 64-65.

3. Бенюк В.О. Особливості перебігу залізодефіцитної анемії у вагітних залежно від менеджменту // Здоровье женщины. -- 2015. -- № 5. -- С. 49-52.

4. Вдовиченко Ю.П. Анемія вагітних -- фактор ризику розвитку акушерської та перинатальної патології (огляд літератури) // Здоровье женщины. -- 2016. -- N 3. -- С. 62-65.

5. Видиборець С.В. Оптимальний вибір іонних і неіонних препаратів заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у вагітних (погляд на проблему) // Здоровье женщины. -- 2015. -- № 8. -- С. 34-41.

6. Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія. - Вінниця, Бориспіль: Меркьюрі-Поділля,2012. - 237 с.

7. 2. Гусева С.А., Выдыборец С.В., Гончаров Я.Н. Железодефицитная анемия (лекция) //

8. Укр. журн. гематології та трансфузіології. - 2011. - №3. - С. 33-44.

9. Данилов И.П., Смирнова Л.А., Козич Ж.М., Кравчук З.И. Клиническое значение маркеров метаболизма железа: ферритин, трансферрин, гепсидин // Здравоохранение. - 2011. - №9. - С. 30-35.

10. 5. Дворецкий Л.И. Железодефицитная анемия в практике терапевта // РМЖ. -2009. - Т. 17, №23. - С. 1517-1521.

11. 6. Садовникова И.И. Железодефицитная анемия: патогенез, диагностический алгоритм и лечение // РМЖ. - 2010. - Т. 18, №8. - С. 540-543.

12. 7. Сарсания С.И., Тихомиров А.Л., Ночевкин Е.В., Тускаев К.С. Нюансы диагностики и лечения железодефицитной анемии // Трудный пациент. - 2012. - Т. 10,№2-3. - С. 23-34.

13. 8. Тихомиров А.Л., Сарсания С.И., Ночевкин Е.В. Некоторые аспекты диагностикии лечения железодефицитных состояний в практической деятельности на современном этапе // Трудный пациент. - 2011. - Т. 9, №11. - С. 26-38.

14. Железодефицитная анемия в акушерстве и оперативной гинекологии: современные подходы к профилактике осложнений и восполнению дефицита железа / подгот.: Ю. Когут // Здоровье женщины. -- 2015. -- N 10. -- С. 24-27.

15. Жук С.І. Залізодефіцитна анемія вагітних // Здоровье женщины. -- 2014. -- № 8. -- С. 40-42.

16. Кулаков В.И. Железодефицитная анемия и беременность // Здоровье женщины. -- 2015. -- № 9. -- С. 21-24.

17. Профілактика залізодефіцитної анемії при багатоплодовій вагітності: інформ. лист з проблеми «Акушерство і гінекологія». Вип. 34. -- Київ: Укрмедпатентінформ, 2015. -- 3 с.

18. Рудник В.Л. Анемія вагітних: вплив на перебіг вагітності і стан кровотворення // Буковинський медичний вісник. -- 2012. -- № 4. -- С. 141-145.

19. Жиляева О.Д. Клинико-анатомічні особливості системи мати-плацента-плід при перебігу вагітності на фоні залізодефіцитної анемії: Автореф. дис. канд. мед.наук. М 2014; 24.

20. Мурашко Л.Е. Плацентарна недостатність: Актуальні питання патології пологів, плоду і новонародженого: Посібник для лікарів. М 2011;с 38-45.

21. Шехтман М.М. Керівництво по екстрагенітальній патології у вагітних. М. 2012;

22. Ребров В.Г., Громова О.А. Витаміни, макро і мікроелементи. - М.: ГеотарМед, 2015. - 956 с.

23. Серов В.Н. Анемия при беременности.\\ Клиническая фармакологиюя и терапия. 2013Т.14№2 С 78-83.

24. Шехтман М.М. Железодефицитная анемия и беременность //. - 2015. - Т. 2, № 6. - С. 94-101.

25. Старцева Н.В., Бурдина Л.В., Швецов М.В. Лечение препаратом «Тотема» железодефицитной анемии при беременности // Пермская государственная медицинская академия. - Пермь, 2015. - Информационное письмо.

26. Hart E.B., Elvehjem C.A., Kohler Go. Does liver supply factors in addition to iron and copper for hemoglobin regen eration in nutritional anemia? J. Exp. Med. 2014; 66 (2): 145-150.

27. Стадник О.А. Клініко патогенетичне обгрунтування корекції порушень обміну металопротеїнів і глюкон'югатів крові при залізодефіцитній анемії вагітних: Автореф. канд. мед. наук. - К., 2013. - 18 с.

28. Кендіч С. Залізодефіцитна анемія у вагітних / С. Кендіч, М. Іванічевіч, І. Джелміш // Medicina. - 2016. - V. 33, № 1-4. - с. 61-63.

29. О.А. Громова, И.Ю. Торшин, А.К. Хаджидис Анализ молекулярных механизмов воздействия железа (II), меди, марганца в патогенезе железодефицитной анемии // «Клиническая фармакология и фармакоэкономика» №1, 2010. С

Размещено на Allbest.ru

...